Будівництво дороги

  1. Будівництво дороги
    1. Обгрунтування основних технічних нормативів проектування лісових доріг
      1. Характеристика району будівництва

Географічне положення  району будівництва

Район будівництва лісової  дороги розташований в Черкаській області. Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,5 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя  
1451,3 тис. га, з них: рілля - 1271,6 тис. га, перелоги – 8,8 тис. га, багаторічні насадження – 27,1 тис. га, сіножаті – 65,3 тис. га, пасовища – 78,5 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,2 тис.га (площа сільськогосподарських угідь області, у порівнянні з минулим роком, зменшилась на 0,1 тис. га.).      Землі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га, з них: полезахисні смуги та інші захисні насадження – 28,8 тис. га (площа земель лісогосподарського призначення, у порівнянні з минулим роком, збільшилася на 0,1 тис. га). З усіх лісів та лісовкритих площ виконують захисну функцію  
318,3 тис. га, для виробництва деревини – 7,9 тис. га, для відпочинку – 1,1 тис. гЗемлі лісогосподарського призначення займають 338,5 тис. га, з них: полезахисні смуги та інші захисні насадження – 28,8 тис. га (площа земель лісогосподарського призначення, у порівнянні з минулим роком, збільшилася на 0,1 тис. га). З усіх лісів та лісовкритих площ виконують захисну функцію  
318,3 тис. га, для виробництва деревини – 7,9 тис. га, для відпочинку – 1,1 тис. г.Згідно дорожньо-кліматичного районування території України дана область відноситься до III зони-зони змінного зволоження [ст. 130 [4]].

Грунтово-геологічні умови

  Місцевий грунт згідно завдання-супісок легкий, який і буде використовуватись при будівництві.

Гідрологічні умови

  Згідно характеру і ступеня зволоження місцевість району будівництва дороги за гідрологічними ознаками віднесена до 3 типу [ст. 130-131 [4]]..Залежно від грунту земляного полотна і кліматичної зони вибираємо найменше підвищення низу дорожнього покриття [ст. 130 табл. 2.5]-0,4.

Основні норми проектування лісових доріг вибираємо відповідно до  виду, типу і категорії дороги для заданого рельєфу місцевості.

Відповідно до завдання мережа лісових доріг складається з  магістралі     IV л категорії і віток,Qр<150 тис.м 3.

Рельєф місцевості належить до рівнинного[відповідно до керівного ухилу ік=48 та ст.35 [4]].

1.1.2. Основні технічні  нормативи проектування дороги

Основні технічні нормативи  магістралі в умовах рівнинного рельєфу зводимо в таблицю 1.1

 

№ п/п

Назва показників

Один. вимір.

Значення показників

Джерело інформації

1

2

3

4

5

1

Тип дороги

лісовозна

Завдання п.15

2

Категорія

Магістраль IVл

[4]

3

Розрахункова швидкість  руху

км/год

40

 

4

Кількість смуг руху

1

[1], табл.8.1

5

Ширина:

проїзної частини

земляного полотна 

узбіччя

м

3,5

5,5

1,0

[1], табл.8.1

6

Поперечний ухил:

проїзної частини

земляного полотна

узбіччя

50

20

50

[1], табл.8.4

7

Розрахункова відстань видимості:

поверхні дороги

зустрічного автомобіля

м

75

150

[1], табл. 8,1

8

Найменший радіус кривої в плані

м

60

 

 

 

 

                                                                        Продовження табл.1.1

1

2

3

4

5

9

Найменший радіус кривої в  поздовжньому профілі:

опуклої

увігнутої

м

1200

1000

[1], табл. 8.1

10

Найбільший поздовжній ухил на підйомі у вантажному напрямку (керівний ухил)

70

[4], табл. 2.6

11

Найбільший поздовжній ухил на спуску у вантажному напрямку (зрівноважений  ухил)

90

 

12

Алгебраїчна різниця ухилів, при якій необхідне влаштування  вертикальних кривих

20

 

13

Найменше підвищення низу дорожнього одягу:

над поверхнею землі

над рівнем ґрунтових вод

м

0,4

0,6

[4], табл. 2.5


 

1.2.Обгрунтування  розмірів і побудова поперечних профілів земляного полотна

Земляне полотно лісових доріг, яке служить основою для дорожнього покриття будують з місцевих чи привозних грунтів.

                                        В=в+2с

                                       5,5=3,5+2*1

Поперечні профілі земляного полотна на підставі типових профілів [рис. 8.9 [1]]

Для заданого поздовжнього профілю викреслюємо 3 характерні поперечні  профілі:

1.-для насипу висотою до 0,6 м

2.-для насипу висотою  від 0,6 до 1,5 м

3-для насипу висотою більше 1,5 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3.Розрахунок  профільного об’єму земляних робіт на довжині поздовжнього профілю

Профільний об’єм (м3) земляних робіт визначаємо по ділянках між кожними двома суміжними робочими відмітками, окремо для насипів.

Об’єм (м3) ділянки насипу визначаємо за формулою (рис 1.1)

Рис. 1.2 Схема поперечного  перерізу насипу

,

де Lн – довжина ділянки насипу, м;

а – площа поперечного перерізу зливної призми, м2;

В – ширина земляного полотна, яка для заданих умов становить 5,5 м;

Ннс – висота серединного перерізу ділянки насипу;

mнс – середнє значення коефіцієнта укосу насипу;

Нн1, Нн2 – висота насипу на кінцях ділянки.

 

де іпз – поперечний ухил земляного полотна, який для легкого супіску становить 20 % (табл. 1.1)

Отже,

,

де  - коефіцієнти, відповідно, укосу насипу і укосу резерву. Для заданих умов 

Розрахунок об’єму земляних робіт виконують на ЕОМ і зведено                 в табл. 1.2

 

 

 

 

 

Пікет

Плюс

Робочі відмітки, м

Середня робоча відмітка Нср=(Н12)/2

Коефіцієнт укосу насипу

Площа поперечного перерізу, м2

Відстань, м

Основний обєм,    м3

Додатковий    обєм, м3

Загальний обєм, м3

насип

виїмка

насип

виїмка

m1

m2

виїмки

насип

виїмка

насип

виїмка

насип

виїмка

насип

виїмка

0

0

0,60

0,00

0,675

0

3

3

0

5,458

0

100

545,8

0,0

0,0

0,0

545,8

0,0

1

0

0,75

0,00

0,72

0

1,5

1,5

0

5,116

0

100

511,6

0,0

0,0

0,0

511,6

0,0

2

0

0,69

0,00

0,695

0

1,5

1,5

0

4,925

0

100

492,5

0,0

0,0

0,0

492,5

0,0

3

0

0,70

0,00

0,65

0

1,5

1,5

0

4,587

0

100

458,7

0,0

0,0

0,0

458,7

0,0

4

0

0,60

0,00

0,6

0

3

3

0

4,758

0

100

475,8

0,0

0,0

0,0

475,8

0,0

5

0

0,60

0,00

0,6

0

3

3

0

4,758

0

100

475,8

0,0

0,0

0,0

475,8

0,0

6

0

0,60

0,00

0,77

0

1,5

1,5

0

5,502

0

100

550,2

0,0

0,0

0,0

550,2

0,0

7

0

0,94

0,00

0,77

0

3

3

0

6,392

0

100

639,2

0,0

0,0

0,0

639,2

0,0

8

0

0,60

0,00

0,7

0

1,5

1,5

0

4,963

0

100

496,3

0,0

0,0

0,0

496,3

0,0

9

0

0,80

0,00

0,715

0

1,5

1,5

0

5,077

0

100

507,7

0,0

0,0

0,0

507,7

0,0

10

0

0,63

0,00

0,65

0

1,5

1,5

0

4,587

0

100

458,7

0,0

0,0

0,0

458,7

0,0

11

0

0,67

0,00

0,655

0

1,5

1,5

0

4,624

0

100

462,4

0,0

0,0

0,0

462,4

0,0

12

0

0,64

0,00

0,635

0

1,5

1,5

0

4,475

0

100

447,5

0,0

0,0

0,0

447,5

0,0

13

0

0,63

0,00

0,615

0

3

3

0

4,895

0

100

489,5

0,0

0,0

0,0

489,5

0,0

14

0

0,60

0,00

0,635

0

1,5

1,5

0

4,475

0

100

447,5

0,0

0,0

0,0

447,5

0,0

15

0

0,67

0,00

0,71

0

1,5

1,5

0

5,039

0

100

503,9

0,0

0,0

0,0

503,9

0,0

16

0

0,75

0,00

0,71

0

1,5

1,5

0

5,039

0

100

503,9

0,0

0,0

0,0

503,9

0,0

17

0

0,67

0,00

0,66

0

1,5

1,5

0

4,662

0

100

466,2

0,0

0,0

0,0

466,2

0,0

18

0

0,65

0,00

                           

Всього

1800

8933,2

0,0

0,0

0,0

8933,2

0,0


 

Продовження табл.1.2

 

 

Пікет

Плюс

Робочі відмітки, м

Середня робоча відмітка Нср=(Н12)/2

Коефіцієнт укосу насипу

Площа поперечного перерізу, м2

Відстань, м

Основний обєм,    м3

Додатковий    обєм, м3

Загальний обєм, м3

насип

виїмка

насип

виїмка

m1

m2

виїмки

насип

виїмка

насип

виїмка

насип

виїмка

насип

виїмка

18

0

0,65

0,00

0,65

0

1,5

1,5

0

4,587

0

100

458,7

0,0

0,0

0,0

458,7

0,0

19

0

0,65

0,00

0,64

0

1,5

1,5

0

4,513

0

100

451,3

0,0

0,0

0,0

451,3

0,0

20

0

0,63

0,00

0,64

0

1,5

1,5

0

4,513

0

100

451,3

0,0

0,0

0,0

451,3

0,0

21

0

0,65

0,00

0,64

0

1,5

1,5

0

4,513

0

100

451,3

0,0

0,0

0,0

451,3

0,0

22

0

0,63

0,00

1,04

0

1,5

1,5

0

7,721

0

100

772,1

0,0

26,3

0,0

798,4

0,0

23

0

1,45

0,00

1,025

0

3

3

0

9,168

0

80

733,4

0,0

0,0

0,0

733,4

0,0

23

80

0,60

0,00

                           

Всього

580

3318,1

0,0

26,3

0,0

3344,4

0,0


 

 

 

    1. Обгрунтування конструкції і товщини шарів дорожнього одягу та визначення потреби в дорожньо-будівельних матеріалах

Беручи до уваги невелику інтенсивність руху на лісовій дорозі і наявність в земляному полотні дренуючих грунтів, конструкцію дорожнього одягу приймаємо одношаровою. Поперечний профіль дорожнього одягу приймаємо серповидний, бо ширина узбіччя не перевищує 1 м.

Об’єм (м3) матеріалів в шарах дорожнього одягу визначаємо за формулою

де Ky – коефіцієнт ущільнення матеріалу, величину якого для кам’яних матеріалів приймаємо 1.1  [4, ст. 160];

h – товщина шару дорожнього одягу в м, яка рівна і для підстилаючого шару і для покриття по 17 см;

l – довжина будованої ділянки дороги в м, яка рівна 2380 м (згідно завдання);

а – коефіцієнт, який враховує додаткові витрати матеріалу на покриття узбіч; для прийнятого серповидного поперечного профілю    а = 1,20            [4, ст. 160]

b – ширина проїзної частини, яка рівна 3,5 м (табл. 1.1);

р – питомий вміст матеріалу в шарі дорожнього одягу.

Отже, потрібна кількість  піску

1.5. Встановлення  основних видів та обґрунтування  методів

На будівництві дороги виконують такі дві групи робіт:

  • підготівельні;
  • основні.

До підготівельних робіт належать:

  • відновлення та закріплення траси;
  • розрубування просіки;
  • корчування пнів;
  • розчищення смуги відводу;
  • знімання рослинного шару;
  • розпушування природнього грунту;
  • розбивання земляного полотна;

Основні роботи включають:

  • будівництво штучних водопропускних споруд;
  • спорудження земляного полотна;
  • улаштування дорожнього одягу;

    -     облаштування дороги

Беручи до уваги невеликий  обсяг будівельних робіт проектуємо виконувати їх методом спеціалізованих  і часткових потоків. Часткові потоки плануємо організувати на всіх підготовчих  роботах і на облаштуванні дороги. Спеціалізовані потоки проектуємо на будівництві штучних водопропускних споруд земляного полотна і дорожнього одягу.

Грунти розпушувати не потрібно [4,ст.157,табл. 5.3-група 1]

1.6.Обгрунтування технології викоання підготовчих робіт, їх обсягів і трудовитрат на їх виконання.

 

1.6.1  Відновлення та закріпалення траси

Виконання цієї операції полягає  у відновленні знаків та характерних  точок на місцевості після геодезичного знімання траси та їх закріплення  за межами смуги відводу. Під час  цих робіт виконують розбивку та закріплення пікетажу,відновлення  і закріплення кутів повороту траси,провішування траси,детальну розбивку  колових кривих,відзначення ширини просіки,відзначення границь різних способів спилювання дерев,корчування пнів та знімання рослинного шару.

  Дані роботи виконує  бригада у складі 5 чоловік.

Трудовитрати на виконання  цих робіт визначають за формулою

,

де  V – обсяг робіт, який у даному випадку дорівнює 2380 м (довжина профілю)

Н – норма виробітку на бригаду, яка становить 450 м. [4, ст. 178]

Л – кількість робітників у бригаді, що прийнята у кількості 5.

Термін  виконання робіт,  бригадою у складі 5 осіб    

приймаємо 5 днів

 

1.6.2. Розрубування просіки 

Роботи виконує комплексна бригада у складі 6 робітників, згідно вимог, встановлених для лісосічних робіт. Бригада оснащена бензиномоторними пилами HUSKVARNA, трелювальним трактором ТДТ-55 і сокирами. Під час виконання робіт проводимо на всій ширині смуги відводу і довжині, зайнятій лісом. Бригада звалює дерева, обрізує і обрубує гілки та відтрельовує їх за межі смуги відводу. Під насипи, висотою  до 0,5 м та виїмки,резерви,канави,пеньки необхідно корчувати. Під насипи, висотою 0,5 – 1 м дерева зрізають на рівні землі. На інших ділянках відведеної смуги дерева зрізають за правилами виконання лісосічних робіт.

Обсяг робіт (об’єм деревини) при розрубуванні просіки знаходимо за формулою

де   Sp -площа розрубування просіки в га;

q - середній запас деревини на 1 га (м3), який за завданням становить q=200 м3/га.

де  bp - ширина розрубування просіки яку приймаємо рівною 30 м           ([4], ст. 17);

l -довжина ділянки вкритої лісом (довжина розрубування просіки) , яка за профілем становить 2380 м

Трудовитрати (машино-зміни) на розрубування просіки визначаємо за формулою

де Пбп - продуктивність бензиномоторної пили, м3/зм

Продуктивність  бензопили Хускварна на звалюванні дерев приймаємо рівною 50 м3/зм. [4, ст. 179],

Отже,

Термін (змін) виконання робіт  комплексною бригадою на базі однієї бензопили

де М – кількість базових механізмів, приймаємо М = 1 шт.

Приймаємо термін виконання робіт 28 змін.

 

1.6.3. Корчування  пнів

Корчування пнів виконують  під насипами висотою до 0,5м, а  також у місцях розроблення природного грунту і канавах та резервах. Плануємо корчувати пні бульдозером ДЗ-42, змінна продуктивність якого Пзм= 225 шт/зм [4, ст.179]. Приймаємо, що середня ширина смуги корчування пнів становить 10 м

Площу корчування (га) визначаємо за формулою

де bk – прийнята ширина смуги корчування пнів, м

Кількість пнів, які треба  викорчувати, визначаємо за формулою

де V1 – кількість дерев на 1 га. В районі будівництва деревостан середньої густоти і характеризується середньою крупністю дерев. За таких умов середній діаметр стовбура на висоті грудей d=32см, кількість дерев становить 320шт/га.

Кількість пнів, які треба  викорчувати визначаємо за формулою

Тоді трудовитрати на виконання робіт будуть рівні

де,  Пб – продуктивність бульдозера 225шт/зм

Термін виконання роботи одним бульдозером приймаємо 4 дні

 

1.6.4. Розчищення смуги відводу і знімання рослинного шару

Дорожню смугу розчищуємо від лісосічних залишків,коренів,крупного каміння за допомогою бульдозера ДЗ-42.

Смугу відводу розчищаємо на всю ширину (Всв=30м) і довжину траси (Lтр=2380 м)

Для збереження рослинного шару, як цінного елементу довкілля, знімають його по всій ширині смуги відводу за вийнятком обрізів шириною 1-3 м і складають у вали і купи, а після завершення робіт використовують для рекультивації порушених земель. Виконують роботи бульдозером ДЗ-42.

Обсяг (га) виконуваних робіт визначаємо за формулою

де b1 – ширина смуги знімання рослинного шару м, враховуючи розміри насипів резервів та канав приймаємо b1 = 17 м

Трудовитрати (маш-зм) на виконання робіт

де Пзм – змінна продуктивність бульдозера ДЗ-42 на розчищенні смуги відводу і зніманні рослинного шару, Пзм= 3,5 га/зм [4, ст. 179]

Термін (зміни) виконання  робіт однією машиною приймаємо 3 зміни.

 

`1.6.5.  Розбивання земляного полотна

Розбивання земляного  полотна полягає у відзначенні  за допомогою кілків, брівок дорожнього водовідводу і виїмок; за допомогою  «висотників» висоти брівок і насипів; за допомогою укісних шаблонів, крутості укосів, насипів і виїмок.

Роботи виконує бригада  у складі 5 осіб, яка виконувала відновлення і закріплення траси з тією ж нормою виробітку, трудовитратами і терміном виконання робіт.

Результати розрахунків  з підготовчих робіт зведені  в табл. 1.3.

Трудовитрати на виконання  робіт з розбивання земляного  полотна

                                      маш-зм

                                 

Термін виконання приймаємо 5 днів.

  • № з/п

Назва робіт

Межі ділянки

Одиниці вимірювання обсягів  робіт

Обсяг робіт

Тип і марка механізму

Трудовитрати, л-днів

Склад бригад, осіб

Термін виконання, дні

від

До

1

Відновлення та закріплення  траси

0+00

23+80

м

2380

        -

5,2

5

5

2

Прорубування просіки

0+00

23+80

м3

1420

Трелювальний трактор

ТДТ-55

28

6

28

3

Корчування пнів

0+00

23+80

шт

761

Бульдозер  ДЗ-42

3,3

1

4

4

Розчищення смуги відводу  і знімання рослинного шару

0+00

23+80

га

11,19

Бульдозер

ДЗ-42

3,19

1

3

5

Розбивання земляного  полотна

0+00

23+80

м

2380

         -

5,2

5

5


 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.3 Відомість виконання  підготовчих робіт

 

 

 

 

1.7 Проектування  будівництва з/б труб поперечного перерізу

Трудовитрати на будівництво  збірних водопропускних штучних  споруд визначаємо за об’ємом матеріалів у них і нормативами трудовитрат на 1м3 матеріалу в штучній споруді. Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.4.1 та 1.4.2

Будівництво залізобетонних труб включає виконання таких  технологічних операцій:

  • підготовка сегментоподібного котлована під трубу;
  • влаштування фундаменту під оголовки і секційну частину;
  • монтаж оголовків і секційної частини труби;
  • ущільнення стиків між окремими секціями труби(в стиках пакля оброблена бітумом,з внутрішньої сторони обробляємо цементним розчином,з зовнішньої покриваємо руберойдом шириною 25-30 см)
  • ущільнення стиків між секціями та оголовками;
  • засипання труби шаром м’якої глини і його ущільнення;
  • остаточне засипання труби місцевим грунтом до проекної відмітки;

Для обґрунтування трудовитрат  на виконання монтажно-будівельних  робіт, визначаємо довжину (м) секційної  частини труби, користуючись формулою

де  В – ширина земляного полотна, яка рівна 5,5 (таблиця 1.1);

Н – висота насипу в місці будівництва труби;

mн – коефіцієнт укосу насипу біля труби, який приймаємо рівний 1,5 [4 табл. 2.12]

h –висота труби в просвіті,d=0,75;

δ – товщина стінки труби 0,08 м [4 ст. 107];

α – кут між поздовжньою віссю дороги і віссю труби в градусах, приймаю рівним 80º

                           

                               

 

Отриману розрахункову довжину  заокруглюємо в більшу сторону до ближчої цілої величини у зв’язку з тим, що труби виготовляють із секцій, довжиною 1м

Об’єми (м3 )матеріалів в трубах приймаємо за рекомендаціями на 1 метр погонний їх довжини відповідного діаметра [4, додаток 3.5]

Трудовитрати (л-днів) на монтажно-будівельні роботи з улаштування труб приймаємо  за рекомендаціями [4, ст 179]

Об’єм (м3) в оголовках приймаємо за рекомендаціями. Кількість робітників в бригаді з будівництва труб приймаємо 4

Результати розрахунків зводимо у відомість будівництва дорожніх труб (таблиця 1.4.1)

 

  Труба d=0,5 м

Бетон-0,15 м3=0,15*6=0,9 м3

Арматура – 3,7 кг = 3,7*6=22,2 кг

  Труба d=0,75 м

Бетон- 0,21м3=0,21*6=1,26 м3

Арматура – 15,9 кг= 15,9*6= 95,4 кг

Глиняна обмазка- 0,3 м3= 0,3*6= 1,8 м3

Труба

D=0,5 м

D=0,75 м

Бетон

1,28 м3

2,4 м3

Арматура

8,4 кг

12,4 кг

Розчин

0,02 м3

0,02 м3

Щебенева підготовка

0,3 м3

0,4 м3


 

Трудовитрати на 1 м3 при  спорудженні залізобетонних труб

D=0,5м- 1,65 люд-дні/1 м3

(0,9+1,28+0,02+0,3)*1,65=4,125 люд-дні

Термін будівництва-4.125/4=1 день

D=0,75м- 1,52 люд-дні/1 м3

(1,26+1,8+2,4+0,02+0,4)*1,52=8,93 люд-дні

Термін будівництва – 8,93/4=2 дні

 

 

 

№ п/п

Розташуван-ня труби

Висота насипу біля труби, м

Діаметр труби, м

Кут між осями труби і дороги

Поздовжній ухил русла

Довжина сек. частини труби

Об’єм матеріалу, м3

Загальна витрата матеріалв

Загальні трудовитрати

Прийнята к-ть робітників,чол

Термін будівництва,дні

Секційна частина

Оголовки

ПК

Плюс

бетон

Глиня-на обмаз-ка

разом

бетон

Щебе-нева підг.

разом

1

7

00

0,94

0,75

80

0.07

6

1,26

1,8

2,06

2,4

0,4

2,8

4,86

13,55

4

1

2

13

00

0,63

0,5

80

0,07

6

0,9

-

0,9

1,28

0,3

1,58

2,48

6,525

4

2

Будівництво дороги