Бюджетна політика у сфері державних видатків

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПРАЦІ та СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра управління персоналом та економіки праці

 

 

 

ЛАЗОРЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

з дисципліни: “Бюджетна система”

 

на тему : “ Бюджетна політика у сфері державних видатків ”

 

Курс 4   Група 411

 

 

 

 

Науковий керівник:

Кандидат економічних наук

                                                                                                         Ільєнко Ростислава Василівна

 

 

Робота подана на кафедру      Робота допущена до захисту Робота захищена з

     ______Науковий  керівник оцінкою___________

 

“___”________20__p.     “___”________20__p.   “___”________20__p.

 

______Голова комісії

_______ Член комісії

 

Чернігів 2015 р

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ОБЛАСТІ БЮДЖЕТУ
1. Сутність бюджетної політики
2. Вплив бюджетної політики на соціально-економічний розвиток країни
3. Сутність видатків Державного бюджету
2. ТЕНДЕНЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ВИДАТКІВ
1. Аналіз доходної частини зведеного та державного бюджетів України за 2008-2012 роки
2. Аналіз  видаткової частини зведеного та державних бюджетів України за 2008-2012 роки
3. Зарубіжний досвід формування бюджетів та можливість його використання в Україні;
4. Законодавчі нормативні акти щодо видаткової частини Державного           бюджету України
3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Бюджетна політика є ефективним інструментом впливу на соціально-економічний розвиток як держави в цілому, так і її регіонів, вагомою складовою фінансової та економічної політики. В сучасних умовах без ефективної бюджетної політики неможливо подолати наслідки фінансової кризи, забезпечити реалізацію програм довгострокового розвитку країни, зростання добробуту населення, покращення діяльності суб’єктів господарювання. Сучасна бюджетна політика має ефективно здійснювати перерозподіл результатів економічного зростання і використання національного багатства, тим самим створюючи стимули для подальшого сталого розвитку суспільства. Вагома роль та місце, яке посідає бюджетна політика у системі державного регулювання, актуалізує поглиблене вивчення її теоретичних засад як підґрунтя проведення виважених регуляторних заходів держави.

 Особливо гостро на сучасному  етапі розвитку економіки України, а саме – у кризовому періоді, постає проблема бюджетної політики  України. Виконання бюджету стало  ледь не основним завданням  уряду, адже саме бюджет є основним “кермом” руху всіх важливих сфер економіки. І від того на скільки вдало та ефективно діють основні принципи бюджетної політики залежить економічний розвиток країни.

 Адже від ефективної бюджетної  політики держави і залежить  фінансове оздоровлення як підприємств-гігантів так і суб’єктів малого підприємництва, що є вкрай важливим та стратегічним завданням на шляху виходи з кризової ситуації економіки України. Не слід також забувати і про інвестиційну привабливість держави, де бюджет виступає як гарант наданих послуг та зменшення ризикових ситуацій. Бюджетна політика є дієвим інструментом соціально-економічного розвитку держави.

 Бюджетна політика представляє  собою сукупність економічних  і адміністративних заходів, що  застосовує держава з метою  стабілізації та підвищення ефективності національної економіки, використовуючи, головним чином, бюджетні та податкові механізми.

 Складність та масштаби завдань  у фінансовій сфері потребують  негайного вирішення, а насамперед  потрібно внести корективи, які  дозволили б суттєво посилити дієвість бюджетної політики, її конструктивний вплив на реалізацію стратегії економічного й соціального розвитку України на подальші роки.

 Дослідження бюджетної політики, її склад та структуру, рівень  її виконання та перспективи  розвитку широко відображені у публікаціях вітчизняних вчених: О. Блінова, В. Литвицького, Н. Гузенко, В. Гейця,  А. Яценко, А. Любич, З. Бойка, С. Юрія, Т. Жибера та ін.

 Метою курсової роботи є  дослідження бюджетної політика  України у сфері державних  видатків.

 Мета курсової роботи визначає основні завдання:

• розглянути сутність бюджетної політики України, її основних рис та елементів;
• розглянути сутність призначення державних видатків;
• дослідити нормативно-правове забезпечення бюджетної політики у сфері державних видатків;
• проаналізувати видаткову частину державного бюджету України на економічну діяльність держави та науки;
• проаналізувати динаміку видатків бюджету на обслуговування державного боргу;
• проаналізувати видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу;
• дослідити зарубіжний досвід формування бюджетів та можливість його використання в Україні;
• дослідити нормативно-правове забезпечення бюджетної політики у сфері державних видатків;
• розглянути шляхи вдосконалення бюджетної політики в Україні в сучасних умовах розвитку.

 Предмет дослідження: відносини  між учасниками бюджетного процесу  в Україні.

Об’єкт дослідження: бюджетна політика України.

Основні джерела, на основні яких написана робота – періодичні видання, статистичні матеріали, підручники відомих українських та зарубіжних науковців, інтернет-сайти, нормативно-правові акти тощо.

Методами дослідження використаними в курсовій роботі є: метод системного аналізу, графічний, порівняльний, дедукції та індукції, екстраполяції та аналогій, абстрактно-логічні, експертних оцінок та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ  ПОЛІТИКИ В ОБЛАСТІ БЮДЖЕТУ

 

1. Сутність бюджетної політики

 

Бюджетна політика – це цілеспрямована діяльність держави (в особі органів державної влади і місцевого самоврядування) щодо регулювання бюджетного процесу, управління бюджетним дефіцитом, а також використання бюджетної системи для реалізації завдань економічної політики в країні.

Бюджетна політика України постійно перебуває в центрі суспільної уваги, оскільки вона є ключовою ланкою економічної політики держави. Від якості бюджету, закладених у нього параметрів залежать рівень соціального захисту громадян, інвестиційні можливості держави, ступінь впливу України на міжнародній арені, підприємницька активність суб’єктів господарювання і громадян. У бюджетній політиці найбільш яскраво висвітлюються і найбільш гостро стикаються інтереси різних суспільних груп.

Бюджетна політика як складник фінансової, тісно взаємодіючи з податковою, грошово-кредитною, обліковою, інвестиційною та валютною політикою, відіграє важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності в державі, що є передумовою розвитку виробництва, підвищення його ефективності, підтримання підприємницької активності та підвищення добробуту населення.

Суть проблеми побудови ефективної бюджетної політики полягає в її науковому обґрунтуванні і тому, наскільки вона базується на фундаментальних теоретичних засадах, виходячи з певної фінансової доктрини держави. У плануванні бюджетної політики держава має виходити з необхідності забезпечення фінансової та соціальної стабільності, враховуючи всю сукупність національних, історичних, політичних, соціально-економічних та інших особливостей розвитку держави.

Бюджетна політика поєднана нерозривно з розвитком держави. Тому важливою передумовою для розробки оптимальної моделі бюджетної політики та ефективного механізму її реалізації є необхідність врахування зовнішніх і внутрішніх чинників.

До зовнішніх чинників треба віднести залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами щодо поставок палива, сировини, матеріалів, обміну технологіями, експортних можливостей самої держави, її інтеграції зі світовими системами тощо.

До внутрішніх чинників, які суттєво впливають на бюджетну політику, можна віднести: економічні – пов’язані з макроекономічними процесами, що відбуваються в сфері суспільного виробництва; соціальні – пов’язані з особливостями відтворення робочої сили та населення країни в цілому, це перш за все: кошти на освіту, охорону здоров’я, соціально-культурні заходи, соціальний захист населення, обсяг і рівень заробітної плати тощо; політичні – пов’язані із забезпеченням обороноздатності держави і підтримкою внутрішнього правопорядку, укріплення законодавчої та виконавчої влади.

Важливим у розумінні впливу цих чинників є не кількісне вимірювання їх відносної вагомості або питомої ваги у сукупному впливі, а те, які умови їх прояву приводять до позитивного чи негативного ефекту. Як засвідчує практика, за умови стабільної економіки об’єктивно існує висока передбачуваність економічних показників на короткостроковий період, що є достатнім для планування щорічного балансу. У тому випадку, коли економіка нестабільна, фінансова політика хаотична, об’єктивно зменшується вірогідність прогнозування та планування економічних параметрів. Зрозуміло, що непослідовність і непередбачуваність нормативного та законодавчого середовища в Україні знаходить своє відображення в бюджетній сфері, зокрема в бюджетній політиці.

Проблема взаємозв’язку між зовнішніми та внутрішніми чинниками, які впливають на бюджетну політику, полягає в тому, наскільки вони сприяють зростанню ВВП, нарощуванню та ефективному використанню фінансових ресурсів, формують ідеологію бюджетної політики.

Розробка чіткої стратегії бюджетної політики передбачає визначення узагальнених контрольних показників, затвердження яких має здійснюватися на найвищому урядовому рівні. Помилки в прогнозуванні соціально-економічного розвитку, недооцінка наслідків негативних процесів, що розвиваються в економіці, соціальній сфері та фінансовому секторі, прирікають бюджетне планування на невдачу.

Одним з головних недоліків процесу формування бюджету є те, що економічні прогнози Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції і проекти витрат галузевих міністерств, відомств та органів місцевого самоврядування складаються практично не залежно один від одного.

Як відомо, за основу формування державного бюджету приймається розрахунок річного обсягу валового внутрішнього продукту. Від того, який його обсяг визначено на наступний рік, залежить і розмір бюджетного фонду України.

Основними проблемами, що потребують розв’язання і пов’язані з бюджетним процесом, є:

— максимально точне визначення обсягу ВВП, враховуючи інші макроекономічні показники: інфляцію, виробництво товарів, споживання, нагромадження;

— впровадження науково обґрунтованих розрахунків прибуткової частини бюджету, оскільки останнім часом постійно завищувалася дохідна частина бюджету за рахунок необґрунтованих прогнозних обсягів промислового виробництва, коштів від процесу приватизації, платежів від ренти, що фактично не досягалися.

Уряди багатьох країн оприлюднюють такі показники для того, щоб стимулювати обговорення бюджетної політики в суспільстві та досягти злагоди щодо її цілей і засобів їх досягнення. Контрольні бюджетні показники є відображенням як поглядів уряду на вплив держави на економіку, так і його пріоритетів щодо обсягів оподаткування, позик і видатків. До контрольних показників бюджетної політики належать:

— відносні показники – виражені у відсотках до ВВП або іншого показника сукупної економічної діяльності держави. Наприклад, відносний показник може стосуватись обсягів державного боргу, державних позик, надходжень, видатків;

— темпи змін обсягу видатків – зростання величин контрольних цифр може бути виражене в номінальних показниках, тобто з урахуванням підвищення цін, у такому випадку темпи зростання оприлюднюються разом з відносними показниками;

— абсолютні показники – планові цифри, які мають грошовий вираз.

Сукупність цих показників є підґрунтям для визначення основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Бюджетна політика є активним інструментом економічної та соціальної політики держави. З огляду на конкретну соціально-економічну і політичну ситуацію та наявну стратегію соціально-економічного розвитку країни бюджетна політика може передбачати різний ступінь перерозподілу національного доходу держави за допомогою бюджету, більший чи менший рівень централізації фінансових ресурсів у рамках бюджетної системи, посилення чи послаблення регламентації використання бюджетних коштів, пріоритетність бюджетного фінансування тих чи інших заходів, вибір шляхів досягнення збалансованості бюджетних доходів і видатків тощо.

Бюджетна політика змінюється і корегується залежно від тих завдань, що постають перед державою на певних етапах її розвитку.

 

1.2 Вплив бюджетної політики на соціально-економічний розвиток країни

 

Однією з найважливіших складових економічної політики держави є бюджетна політика, яка за своїм призначенням має суттєво впливати на визначення курсу розвитку країни, відображати інтереси держави, забезпечувати реалізацію її функцій, що потребує бюджетних коштів.

Об'єктивно бюджетна політика ґрунтується на економічних, фінансових бюджетних відносинах.

За останні роки (2004—2009) бюджетна політика в Україні під впливом політичних та організаційних чинників зазнала значних змін. При цьому вона не відзначалася стабільністю та послідовністю. Зміни у складі урядових команд призводили не тільки до запровадження різних важелів її реалізації. Суттєві корективи вносилися також у визначення цілей та пріоритетів бюджетної політики. Це стало основою різноспрямованого її впливу на розвиток економіки та розв'язання соціальних проблем в Україні.

У 2005-му — першій половині 2006 року відзначалося зниження результативності бюджетної політики, передусім у сфері розвитку економіки. Мало місце різке погіршення показників економічної динаміки. Намагання розв'язати гострі соціальні проблеми шляхом істотного збільшення обсягів перерозподілу ресурсів через державний бюджет без забезпечення реального підґрунтя для досягнення цієї мети не дало очікуваного результату. Натомість У здійсненні бюджетної політики стали активніше використовуватися адміністративні важелі; значно загострилися проблеми фінансового розвитку місцевого самоврядування; знизилася ефективність міжбюджетного регулювання. Наслідком стало погіршення не лише економічного, а й соціального розвитку країни :темпи зростання ВВП скоротилися в 4,65 разу й досягли рівня вдвічі меншого, ніж у країнах ЄС, спостерігалося підвищення номінального обмінного курсу гривні,зріс індекс споживчих цін, значно збільшилося податкове навантаження,погіршилася ситуація й у сфері інвестиційної діяльності. Результатом стало зниження темпів приросту реальних доходів населення.

Слід наголосити, що такі зміни супроводжувалися зменшенням прямого й гарантованого державного боргу, а також підвищенням пенсійних витрат і зарплати в державному секторі економіки. Проте скорочення боргу за умов істотного зменшення приросту ВВП і погіршення багатьох інших ключових показників розвитку країни навряд чи можна віднести до позитивних результатів. А що стосується пенсійних витрат та заробітної плати в державному секторі економіки, то зростання цих показників значною мірою було нівельовано ростом споживчих цін та ревальвацією курсу гривні.

За таких умов постало питання переорієнтації бюджетної політики на нові цілі та пріоритети. Уряд підкреслив необхідність переходу від моделі економічного розвитку орієнтованого на стимулювання споживання, до моделі стимулювання інвестиційної активності й розвитку вітчизняного виробництва. Для цього, на його переконання, слід проводити активну політику підтримки національного виробника, вітчизняного експорту й розвитку імпортозамінного виробництва.

Такий підхід передбачає запровадження радикальних змін у проведенні державної бюджетної політики. Цей курс повинен забезпечити не лише поступальний економічний, а й соціальний розвиток України.

У визначенні напрямів удосконалення бюджетної політики важлива роль лежить формуванню її цілей, а також першочергових завдань, які потребу розв'язання. Згідно з Бюджетною стратегією на 2008—2010 роки (Прогнозом показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008—2010 роки), схваленою Постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2006 року № 1359, стратегічною метою є "побудова конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки та інтеграція в європейське співтовариство". А до стратегічних цілей бюджетної політики віднесено досягнення високої якості життя громадян, конкурентоспроможності економіки, встановлення ефективної та справедливої влади, створення інтегрованої у глобальні процеси та шанованої у світі держави

Досягнення головної мети бюджетної політики передбачає збільшення реальних доходів громадян, поліпшення якості товарів і послуг, що надаються населенню, створення належних умов для здобуття освіти, охорони здоров'я, підвищення культури, захисту конституційних прав, охорони навколишнього природного середовища та ін. Для розв'язання таких завдань потрібно забезпечити поступальний розвиток підприємницької діяльності, прискорення економічного зростання, досягнення повної зайнятості, стримування інфляції, активізацію інвестиційної діяльності тощо.

Останніми роками державна фінансова політика України поступово переорієнтовується на розв'язання економічних та соціальних проблем із використанням непрямих важелів. Аби бюджетна політика забезпечила економічне зростання, орієнтоване на підвищення якості життя громадян, потрібні відповідні важелі, а саме:

— забезпечення проведення структурної перебудови господарського комплексу з метою формування його раціональної структури, що відповідає вимогам розвитку соціальної ринкової економіки;

— створення адекватної матеріальної бази, яка є основою підвищення конкурентоспроможності бізнесу;

— зміцнення потенціалу вітчизняного товаровиробника й посилення його конкурентоспроможності;

— підвищення якості людського капіталу, залученого до виробничої та посередницької діяльності;

— створення адекватної розвиткові ринкової економіки інфраструктури;

— формування справедливих відносин між бізнесом і найманими працівниками стосовно умов праці, участі в управлінні підприємствами та розподілі доходів;

— підвищення стимулюючої ролі оплати праці;

— підвищення ефективності державного регулювання розвитку економіки;

— послаблення децентралізації економічного розвитку й посилення економічного потенціалу регіонів.

У становленні соціальної ринкової економіки бюджетна політика відіграє важливу роль. Для забезпечення поступального і стабільного економічного розвитку вона має бути спрямована на розв'язання таких важливих проблем, як проведення структурної перебудови господарського комплексу країни, створення адекватної ринковому розвитку інфраструктури, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, забезпечення економічного зростання за рахунок впровадження нновацій, проведення активної політики формування справедливих відносин між бізнесом і найманими працівниками, що має стати основою забезпечення зростання доходів населення, і передусім приросту заробітної плати та підвищення її стимулюючої ролі.

У 2007 році розпочато перехід до нової моделі бюджетної політики. Заплановано провести стабілізаційні заходи для підвищення ефективності розвитку державних фінансів, а також активізувати бюджетну політику з метою прискорення інвестиційної діяльності.

Державна фінансова політика в Україні недостатньо спрямована на підвищення інноваційної активності вітчизняного бізнесу, зокрема на посилення мотивації для впровадження інновацій. Українські науковці також звертають увагу на те, що в розвинених країнах переважну частку витрат на проведення НДР 60 % усього фінансування розробки інноваційних проектів) бере на себе бізнес. Тому, на думку І. Крючкової, бюджетна політика розвитку інновацій повинна зводитися, передусім, до підвищення якості та ефективності надання бюджетних послуг.

 

1.3 Сутність видатків Державного бюджету

 

Видатки Державного бюджету — це витрати держави на загальнодержавному рівні, які необхідні для виконання державою її функцій. Ці витрати виражають економічні відносини, на основі яких здійснюється використання централізованих коштів за напрямами, визначеними законом.

Напрями використання бюджетних видатків обумовлюються цілою низкою факторів, основними з яких є:

• необхідність утримання державних установ;

• рівень розвитку регіонів держави;

• зв'язки видатків із загального державного бюджету з видатками з місцевих бюджетів;

• форми надання бюджетних коштів;

• інші фактори, які можуть мати вагоме значення залежно від конкретної економічної і політичної ситуації в державі.

Класифікація видатків. Для більш детального з'ясування ролі бюджетних видатків їх можна класифікувати за такими критеріями (табл. 1.1).

Видатки бюджету здійснюються через бюджетне фінансування. Під бюджетним фінансуванням розуміють певну систему надання коштів підприємствам, установам і організаціям на виконання заходів, передбачених бюджетом. Бюджетне фінансування базується на відповідних принципах. Розглянемо їх.

Принципи бюджетного фінансування:

1. Цільовий характер бюджетних  асигнувань.

Бюджетні асигнування мають використовуватися виключно за призначенням. Для установ доводяться спеціальні кошториси, де вказуються конкретні напрями використання бюджетних коштів.

Механізм видатків Державного бюджету

 

Таблиця 1.1. Класифікація видатків Державного бюджету

Критерій	Вид видатків	Напрями використання
За часовим виміром	Видатки на розвиток	Видатки, пов'язані з капітальними затратами на розвиток виробництва
	Поточні видатки	Видатки, пов'язані з забезпеченням поточної діяльності
За фондами фінансових ресурсів	Загальний фонд	Видатки, пов'язані з фінансуванням діючої мережі установ, закладів, соціальних програм
	Спеціальний фонд	Видатки, пов'язані з окремими заходами, програмами
За роллю в суспільному виробництві	Розвиток матеріального виробництва	Фінансування виробничих галузей народного господарства — промисловості, сільського господарства, транспорту, будівництва, зв'язку тощо
	Розвиток нематеріальної сфери	Фінансування соціальної сфери — науки, культури, соціального захисту населення тощо
За суспільним призначенням	Економічний розвиток
	Соціально-культурні заходи
	Наука й освіта
	Обороноздатність країни
	Правоохоронна діяльність
	Управління
	Зовнішньоекономічна діяльність
	Обслуговування державного боргу
За цільовим призначенням	Заробітна плата
	Нарахування на заробітну плату
	Господарські витрати
	Поточний та капітальний ремонт
	Дотації тощо
За територією	Загальнодержавний рівень
	Особливі території
	Автономна Республіка Крим, м. Київ та Севастополь
	Регіональний (місцевий) рівень

 

 

 

2. Отримання максимального ефекту  при мінімумі витрат. Це досягається  при оптимальному фінансуванні  завдань як економічного, так  і соціального розвитку держави  та зворотного притоку коштів від вирішення цих завдань.

3. Безповоротність бюджетних асигнувань.

4. Безоплатність бюджетних асигнувань. За користування бюджетними коштами, які передбачені затвердженими  в установленому законодавством  порядку, або кошторисом установа  чи організація не сплачує будь-яких процентів.

Застосовують такі форми бюджетного фінансування:

1. Фінансування за системою "нетто-бюджет". Ця форма характеризується наданням  бюджетних коштів на досить  обмежений перелік витрат, який  затверджений у бюджеті.

2. Фінансування за системою "брутто-бюджет". Застосовується для підприємств, установ, які повністю фінансуються з бюджету. За цією формою фінансування бюджетні асигнування виділяються на всі види витрат, які забезпечують як поточну діяльність, так і розширене виробництво, залежно від специфіки підприємства, установи.

Методи бюджетного фінансування:

1. Пряме бюджетне фінансування. Сутність цього методу полягає  в наданні бюджетних асигнувань, які забезпечуються відповідними  джерелами надходжень.

2. Трансферти. У разі незабезпеченості необхідних витрат відповідними джерелами надходжень або недостатності цих джерел на регіональному рівні використовуються дотації та субвенції.

3. Бюджетні позики. Вони займають проміжне положення між безповоротним бюджетним фінансуванням і позиками комерційних банків. Відмінність від бюджетного безповоротного фінансування полягає в тому, що цей вид позик надається з умовою повернення, але або взагалі без процентів, або за пільгові проценти, які набагато нижчі від процентів, які застосовують комерційні банки. Надання цього виду позик здійснюється на основі розпорядження Кабінету Міністрів України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ТЕНДЕНЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНИХ ВИДАТКІВ

 

2.1 Аналіз доходної частини зведеного та державного бюджетів України за 2008-2012 роки

Аналіз виконання доходної частини державного та місцевих  бюджетів було здійснено на підставі моніторингу всеукраїнської громадської неприбуткової організації «Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень» (ІБСЕД), який займається проведенням аналітичних і прикладних досліджень, поширенням інформації про бюджет та стан економіки України. Матеріали моніторингу ґрунтуються на офіційній звітності Державної казначейської служби України, інформації Державної служби статистики України, даних Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та відомостей інших офіційних джерел.