Бюджетна система України. 3

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

 

«Бюджетна система України: поняття та склад»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

 

План

 

 

Вступ…………………………………………………………………...4

 

Розділ 1. Поняття бюджету, його сутність та призначення:

 

1.1    Економічна, соціальна, політична сутність бюджету………...6

1.2    Основні функції бюджету………………………………………7

1.3    Бюджетний період………………………………………………8

     1.4    Закон України «Про Державний бюджет України» на 2012

             рік………………………………………………………………...9

     1.5    Рішення Городенківської районної ради про місцевий

              бюджет на 2012 рік…………………………………………….10

 

Розділ 2. Бюджетна система України:

 

1. Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи……….11  
2. Характеристика Державного бюджету України: його доходи і видатки………………………………………………………….13
3. Місцеві бюджети : їх місце та роль бюджетній системі України………………………………………………………....15
4. Призначення зведених бюджетів……………………………..17
5. Принципи побудови бюджетної системи…………………….18
6. Суб’єкти управління бюджетною системою…………………20

 

Розділ 3. Зарубіжний досвід організації бюджету польської гміни……………………………………………………………….....24

 

Висновок………………………………………………………………..27

Список використаної літератури……………………………………28

 

 

 

 

 

                             

                                  

 

 

                                    «З усіх сил, підпорядкованих державній владі,

                                сила грошей, напевно, є найнадійнішою».

філософ Еммануїл Кант

 

 

 

 

 

 

 

                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    

     Становлення бюджетної системи України відбувалось протягом довгого періоду часу. За роки незалежності України Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою напрацьовано законодавчі акти, за допомогою яких регламентується схема виконання бюджету – це Закон «Про бюджетну систему України», Бюджетний кодекс, щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України, Проект основних напрямів бюджетної політики, Закон України про Державний бюджет України, інші нормативно-законодавчі акти.

 

     Прийняття Бюджетного кодексу України в березні 2001 року посприяло спрощенню механізму формування бюджетів, а також процесу перерозподілу грошей.

     В умовах побудови демократичної, соціально-орієнтованої держави реформування бюджетної системи має здійснюватися на засадах фінансової децентралізації, яка є однією з фундаментальних умов незалежності та життєдіяльності місцевих органів. Оскільки органи самоврядування не можуть виконувати покладені на них обов'язки без необхідної економічної основи (матеріальних і фінансових ресурсів), кожен рівень місцевої влади повинен мати у своєму розпорядженні кошти, які дозволяли б їм виконувати відповідні функції. Загалом же самостійність місцевих органів влади залежить не стільки від фінансових ресурсів взагалі, як від тих коштів, які перебувають у їх розпорядженні, тобто доходів відповідного бюджету.

     Прорахунки в економічній політиці, поява її тіньового сектора, вплив кризових явищ, інфляційних процесів, відсутність збалансованості податкового навантаження зумовлює відставання показників наповнення державної казни, нестачу фінансування соціальної сфери, протиріччя формування бюджетів різних рівнів, надмірну концентрацію державних фінансів на центральному рівні, запровадження соціально не вмотивованої економії бюджетних коштів.

 

     Але навіть із-за цих складних умов державний бюджет є головним джерелом забезпечення оборони і безпеки держави, утримання державних інституцій, розвитку медицини, освіти , науки, культури, соціальної підтримки життєвого рівня населення.

     Актуальність цієї теми дослідження полягає в тому, що на будь-якому етапі розвитку країни саме в бюджеті відбиваються важливі соціальні, економічні, політичні проблеми життя людини і суспільства, адже можна стверджувати, що бюджет і бюджетна система відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів кожної людини.

     Мета курсової роботи полягає в аналізі особливостей складу бюджетної системи України, а також принципів її функціонування.

    

     Предметом курсової роботи є взаємодія структурних елементів бюджетної системи, а саме: державного, місцевого та зведеного бюджетів.

 

    Об’єктом ж курсової роботи є сама бюджетна система.

    Таким чином, завданнями роботи є:

- охарактеризувати поняття бюджету;

- дослідити місце бюджетів в бюджетній системі України;

- проаналізувати роль бюджетів в бюджетній та фінансовій системі країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Поняття бюджету, його сутність та призначення

1. Економічна сутність бюджету

 

       Центральною ланкою бюджетної системи державних фінансів, за допомогою якої держава здійснює вплив на економічний і соціальний розвиток, є бюджет. Поняття «бюджет» (з англ. budget) перекладається як «гаманець», «мішок з грошима».

 

    Зокрема, бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [2; с.3-4].

 

     Особливістю бюджету як фінансового плану є те, що він має силу Закону.

Розглядаючи бюджет як економічну категорію, слід зазначити, що він відображає реальні  виробничі відносини, відтворює  відносини розподілу і перерозподілу  та концентрує рух грошової маси як самостійної вартості.

 

     Показники, які характеризують стан бюджету як фінансового плану:

· рівновага доходів і видатків;

· бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними доходами (податкові та неподаткові надходження);

· бюджетний надлишок (профіцит) — перевищення доходів над нормативними видатками.

 

     Як економічна категорія бюджет являється сукупністю фінансово-економічних відносин, які складаються у суспільстві в процесі формування, розподілу та використання централізованого фонду грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування.

     Економічне значення бюджету проявляється в тому, що він впливає на темпи економічного росту, структуру та розвиток суспільного виробництва, оптимізацію вартісних пропорцій у розподілі доходів на задоволення загальнодержавних і внутрішньогосподарських потреб, на функціонування виробничої та невиробничої сфери, різних галузей народного господарства. [7; с.22]

      Крім  того бюджет – це ефективний регулятор економіки, який є своєрідним відображенням обсягів ,необхідних державі, фінансових ресурсів. Він визначає конкретні напрями використання коштів, а також спрямовує фінансову діяльність держави.

 

     Органи державної влади мають можливість впливати через нього на фінансову діяльність місцевих органів влади, які формують бюджети адміністративно-територіальних одиниць, отримуючи цілком визначену в законодавчому і нормативну плані правову базу для залучення і витрачання грошових коштів. [7; с.26]

     Бюджет як централізований фонд фінансових ресурсів держави характеризує річну суму коштів, які щоденно до нього надходять та за рахунок яких проводиться фінансування видатків. На величину бюджетного фонду впливає стан і розвиток економіки, ступінь виконання державою соціально-економічних завдань, методи господарювання.

 

     Бюджет як документ, в якому подається розпис доходів і видатків, виступає як грошове вираження плану держави, адміністративно-територіальних одиниць, установ і організацій за певний проміжок часу.

Соціальне значення бюджету  полягає в тому, що він виступає інструментом впливу на економічне, соціальне життя країни або територіальні громади.

 

Бюджет як економічна категорія характеризується наступними ознаками:

- історичність;

- плановість;

- юридичність;

- термін дії.

 

     Така ознака, як історичність бюджету полягає в тому, що бюджет як явище складався протягом певного проміжку часу, маючи певні особливості виникнення в різних країнах. 

     Юридичність знаходить свій вияв у тому, що бюджет має силу нормативно-правового акту.

     Також бюджет складається на певний термін, в чому проявляється визначений термін його дії.

     Будучи головним фінансовим планом держави, бюджет характеризується плановістю.

     Крім того бюджет має і політичне значення: він поляризує інтереси різних суспільних груп та партій. Але визначення розміру та джерел фінансування бюджету не повинно бути знаряддям у політичній боротьбі, а має бути складовою в системі реалізації дострокових завдань фінансової політики держави.

 

1.2    Основні  функції бюджету

 

      Враховуючи  всю складність і багатогранність бюджету як економічної категорії, сутність та реалізація його суспільного призначення виражається через виконувані ним функції – розподільчу , контрольну та регулюючу.

 

     Розподільча функція проявляється в процесі розподілу внутрішнього валового продукту та національного доходу (у кризових ситуаціях – частини національного багатства) на задоволення загальнодержавних потреб.

     Сфера дії цієї функції досить значна, з огляду на участь у бюджетних відносинах усіх членів суспільства. З огляду на розподільчу функцію, бюджету притаманні такі властивості:

- бюджет є особливою формою перерозподільчих відносин, що пов'язані з відокремленням у розпорядження держави частини національного доходу та її використання для задоволення фінансових потреб як суспільства загалом, так і його окремих адміністративно-територіальних одиниць;

 

- за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу між галузями господарського комплексу, територіями країни, сферами суспільної діяльності, окремими верствами населення;

 

- пропозиції бюджетного перерозподілу вартості визначаються потребами розширеного відтворення загалом і завданнями, що стоять перед суспільством на кожному етапі його розвитку;

 

- галузь бюджетного розподілу посідає чільне місце у складі державних фінансів, що обумовлено провідною роллю бюджету порівняно з іншими сферами й ланками фінансових відносин [12].

   

    Контрольна функція у практичній діяльності знаходить свій прояв у фінансовому контролі, фіскальній політиці держави.

    Сутність контрольної функції полягає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює та вирівнює бюджетний розподіл. Виконання цієї функції бюджету сприяє оптимальному рухові бюджетних коштів як у частині їх формування, так і в частині використання. Таким чином, бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільчих і перерозподільчих відносин, призначенням яких є задоволення фінансових потреб як суспільства загалом, так і його адміністративно-територіальних одиниць.

 

     Регулююча функція бюджету – це ефективний інструмент регулювання темпів і пропорцій соціально-економічного розвитку держави в цілому й окремих регіонів зокрема.

 

3. Бюджетний період

 

     Бюджетний період – це визначений законодавством період, протягом якого функціонує бюджет. Так, у Японії, Канаді, Великобританії бюджетний період триває з 1 липня по 30 червня; в США — з 1 жовтня по 30 вересня. Тривалість бюджетного періоду пояснюється насамперед традиціями та історичними причинами, які пов’язані з термінами скликання сесій законодавчих органів.

     Щодо бюджетного періоду в  Україні, то бюджетний період для всіх бюджетів,  що складають бюджетну систему України,  становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного  року  і  закінчується 31 грудня того ж року.  Неприйняття Верховною Радою України закону про  Державний  бюджет  України  до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

     Відповідно  до  Конституції  України  бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути  іншим,

ніж передбачено частиною першою цієї статті.

 

     Особливими  обставинами,  за яких Державний бюджет України

може бути прийнято на інший,  ніж передбачено частиною першою цієї

статті, бюджетний період, є:

 

1) введення воєнного  стану; 

2) оголошення  надзвичайного  стану в Україні або в окремих  її 

місцевостях;

3) оголошення   окремих   місцевостей   зонами   надзвичайної 

екологічної   ситуації,   необхідність   усунення   природних   чи

техногенних катастроф [2; с. 9-10].

 

     Відповідно до ч.2 ст.96 Конституції України Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

 

Видатки бюджету класифікуються за:

- функціями, з виконанням  яких пов'язані видатки (функціональна  класифікація видатків);

- економічною характеристикою  операцій, при проведенні яких  здійснюються ці видатки (економічна  класифікація видатків);

- ознакою головного  розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

- за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків) [16; с. 79].

 

1.4 Закон України «Про Державний бюджет України» на 2012 рік

 

     Законом України про Державний бюджет України на 2012 рік визначено доходи Державного бюджету в сумі 332 821 347, 3 тис. грн. , в тому числі доходи загального Державного бюджету – 288 177 480,1 тис. грн.. та доходи спеціального фонду – у сумі 44 643 867,2 тис. грн.

 

     Затверджено видатки Державного бюджету України на 2012 рік у сумі 358 010 376, 4 тис. грн. у тому числі видатки загального фонду – у сумі 312 774 237,9 тис. грн. та видатки спеціального фонду – у сумі 45236 138,5 грн.

 

     Установлено граничний обсяг дефіциту Державно бюджету України у сумі 25 129 484, 1 тис. грн. , у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду – у сумі 21 244 850,8 тис. грн. та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду – 3 884 633Ю3 тис. грн. [3]

 

     Відчутним кроком уперед в розвитку демократії в країні було затвердження у 2001 році Бюджетного кодексу, яким встановлено чіткі правила формування місцевих бюджетів, розмежування видатків між рівнями бюджетної системи, запровадження нової системи вирівнювання, створення ефективного механізму державних і місцевих запозичень, організацію дієвих умов обслуговування бюджетів через органи Держказначейства, контролю за використанням коштів через розмежування їх компетенції, ефективної взаємодії.

 

     Практика показує, що вирішальним у забезпеченні матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів.

 

1.5  Рішення Городенківської районної ради про місцевий бюджет 

       на 2012 рік

 

     Рішенням сесії Городенківської районної Івано-Франківської області від 4 січня 2012 року затверджено обсяг видатків районного бюджету в сумі 164 437 400 грн. Всього доходів – 164 437 400. Власні доходи районної ради – 16 383 600 грн. , що складає 10% загальної суми доходів.

Офіційні трансферти – 148 103 800 грн. , в тому числі :

- дотації вирівнювання  з державного бюджету місцевим бюджетам – 97 960 100 грн.;

- субвенції – 50143700 грн. [6]

     Офіційні трансферти, що передаються з державного бюджету до бюджету Городенківської районної ради складають 90%  всіх доходів, які направляються на забезпечення життєдіяльності в районі – освіти, охорони здоров’я, культури, засобів масової інформації, соціальний захист та соціальне забезпечення населення та інші послуги.

Заплановані доходи районного  бюджету забезпечують тільки біля 70% реальної потреби фінансування найнеобхідніших  видатків.

 

     Нинішній стан місцевих бюджетів характеризується неповною забезпеченістю коштами для реалізації найнеобхідніших потреб населення, мізерність власних податкових надходжень, майже повна залежність від трансфертів із державного бюджету. Тому наслідком є неможливість виконання покладених на них важливих завдань.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Бюджетна система України

 

1. Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи

 

    Варто зазначити,  що головним індикатором стану держави є бюджетна система країни. Функціонування всієї національної економіки країни залежить від того наскільки правильно її побудовано.

 

     Бюджетні системи різних країн відрізняються структурою та кількістю окремих видів бюджетів. Якщо говорити про унітарні держави, то в них бюджетна система являє собою сукупністю бюджетів усіх територіально-адміністративних одиниць і складається з двох ланок, а саме: державного бюджету і бюджетів місцевих органів самоврядування.

 

     Позитивні новації Бюджетного кодексу стосуються удосконалення горизонтальної структури бюджетної системи, підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів, розширення бюджетних інструментів економічної політики.

     Бюджетна  система  України – це сукупність державного бюджету та  місцевих  бюджетів,  побудована  з   урахуванням   економічних відносин,  державного  і  адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права [2; с.4].

 

     Бюджетна система України будується на основі бюджетного устрою держави. Варто зазначити, що в чинному бюджетному законодавстві визначення бюджетного устрою немає, але в ст.3 Закону України « Про бюджетну систему України» в редакції від 29.06.1995р міститься таке визначення:  бюджетний устрій – це організація та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками, який визначається з урахуванням державного устрою та адміністративно – територіального поділу України. [8; с. 155]

 

       Основою для формування бюджетного устрою є саме державний устрій та адміністративно-територіальний поділ. Бюджетний устрій, визначаючи організацію, принципи побудови, а також структуру бюджетної системи, передбачає формування національної бюджетної системи. Це робиться з метою організації бюджетного процесу щодо забезпечення регулювання і контролю за рухом державних фінансових ресурсів.

 

      Бюджетна  система  України  будується  на  засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

 

 

    Бюджетна система України складається з державного та місцевих бюджетів.

     Місцевими    бюджетами    визнаються   бюджет   Автономної Республіки Крим,  обласні,  районні бюджети,  бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

     Бюджетами  місцевого  самоврядування  визнаються   бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань [2; с.11].

     Зведений  бюджет  є сукупністю  показників  бюджетів,  що використовуються  для  аналізу  і  прогнозування  економічного   і

соціального розвитку держави.

 

 

 

     Зведений   бюджет України  включає показники Державного бюджету України,  зведеного бюджету Автономної Республіки Крим  та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

     Зведений   бюджет   Автономної   Республіки  Крим  включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення.

     Зведений   бюджет   області  включає  показники  обласного бюджету,  зведених бюджетів  районів  і  бюджетів  міст  обласного значення цієї області.

     Зведений   бюджет   району   включає   показники районних бюджетів,  бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

     Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста,  селища чи села,  зведений бюджет міста або  району  в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл. [2; с.11]

 

     Раціональним бачиться внесення таких ключових змін до архітектури бюджетної системи:

- розподілити державний бюджет на поточний та бюджет розвитку;

- структуризувати загальний фонд державного бюджету;

- продовжити бюджетну децентралізацію;

- запровадити систему збалансованих автономних фондів сектору державних фінансів;

- переглянути механізми перерозподілу загальнонаціональних податків. Перелічені напрями змін до архітектури бюджетної системи є основними завданнями щодо стратегічного розвитку бюджетної системи, які надалі будуть уточнюватись та розширюватись відповідно до актуальних завдань сучасності й основних тенденцій розвитку суспільства в майбутньому. [23; с.198]

 

2. Характеристика Державного бюджету України: його доходи   і видатки

 

     Провідне місце у бюджетній системі України належить державному бюджету – централізованому фонду фінансових ресурсів держави, з якого проводиться фінансування витрат на здійснення  державних заходів економічного розвитку, господарського, культурного будівництва, оборони і безпеки держави, утримання органів державної влади, забезпечення соціального захисту населення.

        Для забезпечення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків і взаємозв'язку між функціональним призначенням та економічним характером видатків Міністр фінансів затверджує бюджетну класифікацію.

 

     Бюджетна класифікація - це групування бюджетних доходів і видатків за однорідними ознаками для створення єдиної інформаційної системи їх зведення, забезпечення контролю за повним і своєчасним надходженням платежів за видами доходів, загальнодержавної і міжнародної зрівняності бюджетних даних.

     Бюджетна класифікація єдина для всіх бюджетів, її використовують у бюджетному плануванні в процесі складання проектів бюджетів, розробки індивідуальних і зведених кошторисів бюджетних установ. При цьому забезпечується: взаємозв'язок плану економічного і соціального розвитку країни і фінансових планів міністерств та відомств; єдиний порядок складання бюджетів різних рівнів, зведення їх показників. [7; с. 46]

 

    Бюджетна класифікація має такі складові частини:

- класифікація доходів бюджету;

- класифікація  видатків  (в тому  числі кредитування  за вирахуванням погашення) бюджету;

- класифікація фінансування бюджету; к

- класифікація боргу. [2; с. 13]

 

    Доходами Державного бюджету України є сукупність безповоротних надходжень, передбачених чинним законодавством України, які використовують для фінансування виконання державних функцій. [7; с.157]

 

     Класифікація  доходів бюджету передбачена  ст.9 Бюджетного кодексу України,  яка визначає, що доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження; 

2) неподаткові надходження; 

3) доходи від операцій  з капіталом; 

4) трансферти.

 

     Податковими     надходженнями    визнаються    передбачені податковими законами України загальнодержавні і  місцеві  податки, збори та інші обов'язкові платежі.

 

    Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності  та підприємницької діяльності;

2) адміністративні    збори    та    платежі,    доходи   від 

некомерційного та побічного продажу;

3) надходження від  штрафів та фінансових санкцій; 

4) інші неподаткові  надходження.

 

    Трансферти  -  це  кошти,  одержані  від   інших   органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі [2; с.13-14].

     Перелік доходів Державного бюджету уточнюється в ст.29 Бюджетного кодексу України.

 

     Щодо видатків бюджету, то це – кошти,  що спрямовуються на  здійснення

програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком

розміщення бюджетних  коштів на депозитах; придбання цінних паперів; коштів на погашення основної  суми  боргу  та  повернення  надміру сплачених до бюджету сум [2; с.5].

     Видатки  Державного  бюджету України включають бюджетні призначення,  встановлені законом про Державний бюджет України  на конкретні  цілі,  що  пов'язані  з  реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 Бюджетного кодексу.

 

     Державний  бюджет  України  має  містити  пояснення   всіх видатків, за винятком видатків, що пов'язані з державною таємницею (таємних видатків).

 Таємні  видатки,   передбачені   на   діяльність   органів державної  влади,  в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.

Контроль  за  проведенням  таємних  видатків  здійснюється Рахунковою  палатою  та  Міністерством  фінансів України у порядку, визначеному  Верховною Радою України.

     Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету,  Комітетом Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності,  Комітетом  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією,  Комітетом  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони.

    Окремі  звіти  про  проведені таємні видатки розглядаються Верховною Радою України на закритому засіданні [2; с. 48].

 

3. Місцеві бюджети : їх місце та роль бюджетній системі України

 

     У процесі реформування бюджетної системи суттєво зростає роль найчисельнішої та найголовнішої її ланки – місцевих бюджетів.

     Серед науковців не існує єдності  щодо визначення поняття місцевих  бюджетів:

 

Швецов: місцеві бюджети формуються з метою фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування для рішення завдань функціонування та розвитку муніципальних утворень.

 

Єфремова: їх призначення заклечається в реалізації загальнодержавних, економічних і соціальних завдань, у розподілі державних коштів на утримання та розвиток соціальної інфраструктури суспільства, тому місцеві бюджети розглядаються як один із засобів доведення до кінцевих результатів виробництва як інструмент розподілу суспільних фондів споживання між окремими групами населення.

 

Василик: при дослідженні проблеми місцевих бюджетів їх треба розглядати у двох аспектах: по-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування; по-друге, як систему фінансових відносин, що складаються між місцевими та державним бюджетами, а також усередині сукупності місцевих бюджетів.