Бізнес-план його у діюче підприємство

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….…..4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ БІЗНЕС-ПЛАНУ НА ПІДПРИЄМСТВІ…………………………………………….6

1.3. Сутність  і  призначення  бізнес-плану…………………………...…6

1.2. Загальна  методологія  розробки  бізнес-плану……………...……..11

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ БІЗНЕС-ПЛАНУ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПП «ГОНТАРЬ С.В.»………………………………………………………….20

2.1. Економічна характеристика  діяльності підприємства ПП „  Гонтарь С.В.”……………………………………………………………………..…20

2.2. Розробка бізнес-плану  управління ремонтно-обслуговуючим виробництвом автотранспортного підприємства ПП «Гонтарь С.В.»………………………………………………………………………..27

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ………………………………………………………….40

ВИСНОВКИ……………………………………………………...………..50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….…..…53

ДОДАТКИ…………………………………………………………………55

ВСТУП

В умовах розвитку ринкових перетворень особливого значення набуває  впровадження сучасних організаційно-економічних  чинників діяльності підприємств, до числа  яких необхідно віднести розробку та впровадження бізнес-планів. Одним з найважливіших завдань реформування виробництва є забезпечення поступового переходу від адміністративного управління до управління економічними методами. В цих умовах основна функція держави полягає у створенні сприятливого економічного та правового середовища для всіх суб'єктів ринку, яке забезпечить ефективну діяльність підприємства.

Відхід від централізованого планування й управління ставить  завдання розробки концепцій, генеральних  схем розвитку галузей і територій, прогнозів, в основі яких суб'єкти господарювання формують власні цілі та напрями їх досягнення. Стратегія розвитку виробництва повинна ґрунтуватись на об'єктивних законах, взаємовпливові і взаємозалежності різних економічних і соціальних явищ, передбаченні можливих напрямів розвитку та координації планових розробок на галузевому і територіальному рівнях, шляхів адаптації товаровиробників до вимог ринку, передбачення соціально-економічних наслідків реформування.

Актуальність даної  теми обумовлена тим, що ринкова економіка починає набирати обороти; в неї увійшло нове покоління підприємців, більшість з яких ніколи не керувала будь-яким підприємством, і тому не завжди чітко уявляють собі все коло проблем, що їх очікують; змінювана ринкова кон'юнктура ставить і досвідчених керівників підприємств перед необхідністю по-іншому прораховувати свої майбутні кроки і готуватися до незвичної справи — боротьби з конкурентами; одержання інвестицій багато в чому залежить від уміння обґрунтовувати заявки, якості виконаних розрахунків, приведеної аргументації у представлених проектах.

Метою роботи є розробка бізнес-плану та введення його у  діюче підприємство, обґрунтування  розміру, доцільності та прибутковості  інвестицій.

Предметом дослідження  є розробка бізнес-плану діяльності підприємства.

Об’єктом дослідження  є приватне підприємство ПП „Гонтарь С.В.”.

Методологічною основою  виконаного дослідження є діалектичний метод, що дозволяє розглядати явища  і процеси в динаміці. Теоретичною  основою є сучасні концепції  розвитку економіки, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем розвитку на підприємствах виробничих процесів. Для дослідження існуючих підходів використовувалися такі методи дослідження: системний підхід - у визначені сукупності теоретичних, концептуальних і методичних питань, які потребують, відповідно до мети роботи, дослідження і розв’язання; економіко-статистичний, порівняльного і структурного аналізу - для визначення місця технічного обслуговування в удосконаленні організаційно-економічного розвитку підприємства; проблемно-цільовий і економіко-математичний метод - для розробки концепції організації на виробничому підприємстві системи бізнес планування.

Інформаційною базою  дослідження є законодавчі та інші нормативні документи методичного  характеру, статистичні дані Держкомстату України, нормативно-правові документи різних рівнів управління, публікації у наукових та періодичних виданнях з досліджуваної проблеми.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ БІЗНЕС ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Сутність розробки бізнес-плану

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї ставить багато різноманітних запитань: хто виступає як конкретні споживачі, яким є ринок  продукту підприємства, які кошти  необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання й складається бізнес-план.

Бізнес-план - це письмовий  документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й  засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні  та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ці можливості можуть бути реалізовані існуючою командою менеджерів.

У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

Бізнес-план дає можливість визначити життєздатність фірми  за умов конкуренції, прогнозує процеси  розвитку виробництва, конкретизує  шляхи досягнення мети і подолання  перешкод, є чинником, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їхніх  пошуках вкладання коштів у розвиток виробництва.

У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві найважливіші функції:

- зовнішню - ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

- внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) - опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення  необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.

Не менш важливою є  і внутрішня функція бізнес-плану, в межах якої можна виділити два  напрямки його застосування:

- як інструменту стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків і цілей діяльності, а й оперативних дій для досягнення таких. Тобто бізнес-план є основою поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов'язаних зі спільним для них бізнесом;

- як механізму аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.

Таким чином, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план - це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Ступінь деталізації  бізнес-плану залежить від характеристики фірми незалежно від того, належить вона до сфери послуг чи до виробничої сфери. Специфіка бізнес-плану полягає в тому, що це комплексний документ, який відображає всі основні аспекти підприємницького проекту.

В ньому розглядається  широке коло проблем, на які може натрапити  підприємець і визначаються способи їх розв'язання. Водночас слід зазначити, що принципи управління за допомогою бізнес-плану передбачають необхідність урахування в процесі розробки конкретного бізнес-плану багатьох специфічних для даного підприємницького проекту факторів.

У межах кожної класифікаційної  ознаки можна виокремлювати й  розробляти: а) повний бізнес-план комерційної  ідеї або інвестиційного проекту (для  потенційних партнерів та інвесторів); б) бізнес-план фірми (для ради директорів або зборів акціонерів): в) бізнес-план структурного підрозділу (для вищого керівництва фірми). Можуть також складатися спеціальні (скорочені) бізнес-плани для певного кола заінтересованих осіб, а також бізнес-плани розвитку конкретного регіону для органів із бюджетними повноваженнями.

Розробляють Бізнес-план і при техніко-економічному обґрунтуванні  інвестиційних і приватизаційних  проектів. У цьому випадку він необхідний:

- інвестору — для визначення доцільності (ефективності) вкладення капіталу;

- підприємцю — для вироблення програми дії в процесі реалізації проекту;

- державним органам — для регулювання і контролю кредитних взаємин, приватизації.

 Він може використовуватися  для проведення санації (заходів  щодо запобігання банкрутства  великих підприємств за допомогою  банків чи держави); рестрикції (обмеження виробництва, продажу й експорту з метою збільшення цін на товари й одержання прибутку, скорочення кредитів); приватизації підприємств і для одержання зовнішніх інвестицій.

 Бізнес-план може  бути складений на рік з  детальним розглядом господарської діяльності підприємства в майбутні 12 місяців і укрупнено характеризувати періоди на 1—4 роки; при підготовці інвестиційних проектів — на період їхнього здійснення. Такий план включає:

- опис підприємства;

- опис його потенційних можливостей;

- оцінку внутрішнього і зовнішнього середовища в бізнесі і часі;

- конкретні дані про стратегію маркетингу і розвиток бізнесу.

 У ньому відзначаються  можливості ризику, тобто показується,  що його існування враховане  в плані і намічені заходи  для його зниження. Основна вимога до бізнес-плану — його реальність. Його складанню повинні передувати аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, ринку і техніко-економічні дослідження різних альтернатив розвитку підприємства на основі загальновизнаних стандартів.

 Джерелами засобів  для фінансування розробки бізнес-плану  підприємства, науково-технічних і  інвестиційних проектів, виконання  їхньої незалежної експертизи  можуть бути:

- власні засоби підприємств, організацій і установ;

- позабюджетні фонди міністерств, асоціацій, союзів;

- засоби потенційних інвесторів.

Бізнес-план виконує наступні основні функції:

- використовується для розробки концепції бізнесу, що життєво необхідно як у період створення підприємства (фірми), так і для вироблення (вибору) нових напрямків дії;

- функція планування дозволяє оцінити можливості розвитку нового напрямку діяльності, контролювати процеси розвитку підприємства, виконання намічених цілей;

- залучення до реалізації планів потенційних партнерів, що зможуть укласти власний капітал чи наявні в них новітні технології;

- визначення і розширення джерел фінансування (наприклад, за рахунок позички, кредитів).Підприємство самостійне визначає структуру й обсяги розділів бізнес-плану, але при їхній підготовці потрібно враховувати наступні фактори: особливості застосовуваної (освоюваної) технології, ринку, конкурентноздатності і новизни продукту (послуг), ступінь пропрацьованності тих чи інших питань.

 Зразкова структура  бізнес-плану підприємства може  бути наступною (по розділах):

- резюме (складається після розробки всіх розділів плану) — викладається суть плану, його переваги, підсумки маркетингових досліджень і фінансово-економічних розрахунків (обсягу продажу, виторгу від реалізації, витрат на виробництво, прибутку, окупності й ін.);

- опис підприємства — його реквізити, галузева належність, форма власності, прізвище, ім'я, по батькові керівника, основні напрямки і мети діяльності підприємства, історія створення, розвитку і сучасний стан, досягнення і невдачі;

- продукція і послуги — опис продукції й області її застосування, споживачі, відмітні якості чи унікальність, ліцензії, патентні права, переваги конкурентів;

- план маркетингу — виконується аналіз ринку і здійснюється планування маркетингу, що є ключовими моментами для визначення обсягів інвестиційної і виробничої програми, виробничої потужності, необхідних технологій і т.п., формулюється стратегія маркетингу і дається оцінка зовнішнього середовища підприємства;

- науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи — описати оптимальні рамки проекту, обґрунтувати його вибір, привести перелік компонентів, визначити відповідні технології і т.п.;

- виробничий план — підбивається економічний, технологічний і трудовий потенціал підприємства, матеріально-технічне забезпечення і т.д.;

- організаційний план керування підприємством – у ньому розглядається проблема виробничого менеджменту, приводиться принципова схема прийняття управлінських рішень, гнучкість системи керування у випадку зміни ринкових умов і ін.;

- реалізація проекту — підбиваються основні результати, отримані від реалізації проекту фінансові й інші наслідки;

- фінансовий план — найважливіший розділ бізнес-плану, що підбиває достовірні підсумки його здійснення, де повинні визначатися як інвестиційні, так і виробничі витрати, а тому включає ряд підрозділів, таких, наприклад, як план по прибутку, руху грошових потоків, аналіз беззбитковості, рентабельності й окупності, оцінка ризику (необхідно хоча б орієнтовно оцінити можливі втрати від імовірності їхнього здійснення) і ін.;

- юридичні аспекти — розділ, де розглядаються правові питання здійснення проекту, права та обов'язки сторін, інформація про реєстрації, взаємини з бюджетом і ін.

Всі матеріали, що доповнюють основні розділи, виносяться в додаток, а також дані про інвесторів, експертів, рекламі й ін.

1.2. Методологія  та стадії розробки бізнес-плану

Сьогодні вже очевидно, що без бізнес-плану не можна управляти  виробничою діяльністю. Складання бізнес-плану - нагальна потреба, продиктована виробничою діяльністю. Робота над планом - це робота над організацією виробничої діяльності. Запорукою успіху підприємницької діяльності є успішний початок справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбільш складною є  процедура опрацювання бізнес-плану  для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду  дає змогу виділити в процесі  розробки такого бізнес-плану три  стадії: початкову, підготовчу, основну.

Якщо йдеться про  розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи  проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією. Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану.

Початкова стадія. Опрацювання  бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих принципових  рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

- здійснюється пошук підприємницької ідеї;

- вибирається сфера діяльності;

- обґрунтовується доцільна форма організації бізнесу;

- приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу.

Найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу.

Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів  і побажань споживачів; критичний  аналіз товарів, які випускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок.

Для пошуку підприємницьких  ідей використовуються різноманітні методи ("мозкового штурму", конференції  ідей, "колективного блокнота", контрольних  запитань, фокальних об'єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької  діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) відбувається з урахуванням:

- суті та спрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;

- особистих факторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);

- зовнішніх факторів (реальна економічна ситуація, законодавче заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші специфічні зовнішні фактори).

Будь-яка підприємницька діяльність відбувається в межах певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

- визначення форм організації бізнесу, які відповідають законодавству України;

- визначення особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;

- визначення критеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуація з податками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступінь контролю за фірмою, можливість залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньому чи простота його ліквідації);

- безпосередній вибір форми організації бізнесу.

До основних питань опрацювання  концепції майбутнього бізнесу  належить також вибір способу започаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу:

- створення нового підприємства "з нуля";

- придбання фірми, що вже існує;

- придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, заняття певною діяльністю) товарів чи послуг, у великої фірми, яка вже добре відома споживачам.

Підготовча стадія. Наявність  концепції власної справи ставить  перед підприємцем велику кількість  цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дій та пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них - це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану. Відтак на підготовчій стадії:

- збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформація про майбутній бізнес (процес формування інформаційного поля бізнес-плану). Чим більше інформації буде зібрано, тим більш обґрунтованими будуть наступні розрахунки;

- З'ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішнього середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три групи: загальноекономічні фактори, галузеві фактори, конкуренти;

- оцінюються сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми - це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні способи конкурентної боротьби. Слабкі сторони - це те, в чому фірма відстає від конкурентів;

- визначається місія фірми, тобто головне призначення, специфічна роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть її від конкурентів;

- формулюються конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжок часу;

- аналізуються стратегічні альтернативи та вибирається стратегія діяльності фірми. Вибираючи стратегію, підприємець, як правило, орієнтується на одну з можливих типових стратегій бізнесу: контроль за витратами, диференціацію; фокусування.

Основна стадія - це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна  мета цієї стадії - довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші  чи інші ресурси потенційного інвестора  забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану.

При цьому сформульовані  на початковій і підготовчій стадіях  концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу утворюють "каркас" бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст відповідних розділів.

Багато хто з підприємців  помилково вважає, що структура бізнес-плану  й послідовність його розробки - одне й те саме, що завжди є якась позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, які задають одну-єдину послідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так.

Водночас можна стверджувати, що процес розробки бізнес-плану має  внутрішню логіку, яка заважає  підприємцеві "перескочити" через  ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт чи послуга будуть продаватися. Доки не будуть проведені дослідження ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план.

Бізнес-план - це своєрідний рекламний документ, на підставі якого  можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану.

Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам  щодо стилю написання:

- бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80-100 тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20-25 сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

- бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може цікавити читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується);

- бізнес-план має ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (як найбільш "вразлива" частина бізнес-планування) мають бути обґрунтовані й підкріплені посиланнями на тенденції та пропорції розвитку галузі, на проведені дослідження ринку, на досвід діяльності конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані в ньому відхилення від середньо-галузевих показників не мають достатніх підстав;

- бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає "на виході" кілька результатів - від найгіршого до найліпшого. У процесі бізнес-планування треба орієнтуватися на найгірший результат, створюючи в такий спосіб певний запас "міцності" бізнесу;

- бізнес-план має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи;

- бізнес-план має забезпечувати охорону конфіденційної інформації про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток, який міститиме всю конфіденційну інформацію і буде доступний тільки тим, кому треба таку інформацію знати.

Існують також певні  правила технічного оформлення бізнес-плану. Вони передбачають:

- наявність титульного аркуша;

- наявність сторінки змісту;

- розміщення резюме на початку бізнес-плану;

- розміщення в кінці бізнес-плану додатків;

- наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

Форма титульного аркуша. На титульному аркуші зазначаються:

- повна назва фірми;

- адреса фірми;

- телефон фірми;

- прізвища (назви), титули, адреси, телефони власників (засновників) фірми;

- відомості щодо характеру та сфери бізнесу фірми;

- відомості про загальні фінансові потреби;

- вказівка на конфіденційність бізнес-плану;

- місяць та рік складання бізнес-плану;

- прізвища авторів бізнес-плану.

На титульному аркуші не повинно бути зайвих подробиць.

Оформлення змісту. Бізнес-план треба поділити на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстративного матеріалу, додатків.

Бізнес-план розпочинається з резюме. Резюме відкриває бізнес-план, але складають його тільки після  того, як написано основні розділи  бізнес-плану. Головне завдання резюме - показати, що підприємець добре усвідомлює основні положення бізнес-плану та здатний чітко й логічно їх викласти. Занадто детальне та великого обсягу резюме важко читати. Занадто стисле - може створити неадекватне уявлення про бізнес.

Бізнес-план оцінюється інвесторами за певними критеріями, одним з яких є галузь, що до неї  належить фірма або в котрій вона має намір розпочати свою діяльність. Галузь із ринком, що швидко зростає, розглядається, звичайно, як сприятливіша для бізнесу. Тому цей підрозділ бізнес-плану починається, як правило, зі стислого аналізу стану справ у галузі. Для цього необхідно:

- навести загальні відомості про поточний стан справ у галузі та тенденцій її розвитку;

- стисло охарактеризувати нові для галузі продукти і ринки;

- визначити нові чинники, які можуть у перспективі позитивно або негативно вплинути на розвиток галузі.

Центральне місце в  стратегії будь-якої фірми займає стратегія маркетингу. Фірма для  того й існує, щоб поставляти свою продукцію на ринок. Розвиток фірми та величина отримуваного прибутку залежать від того, наскільки повно й ефективно вона задовольнятиме потреби своїх клієнтів. Інші компоненти загальної стратегії фірми (фінанси, виробництво, дослідження й розробки) мають сприяти досягненню загальної мети маркетингу. Одночасно й сама стратегія маркетингу має враховувати наявні ресурси фірми та поєднуватися з іншими напрямками її діяльності.

Бізнес-план як документ для внутрішньофірмового користування має бути детальним планом виробничої діяльності. Це дає змогу розв'язати багато проблем фірми заздалегідь, на папері, раніше, ніж підприємець перейде до конкретних практичних дій.

У бізнес-плані необхідно  виділити й розглянути лише найбільш імовірні для даного бізнесу ризики. Найчастіше в бізнес-плані розглядаються ризики, що можуть виникнути як наслідки:

- несприятливих тенденцій у зовнішньому середовищі галузі, до якої належить даний бізнес;

- реакції конкурентів (наприклад, можливе зниження цін на аналогічні види продукції чи послуг);

- сезонної циклічності обсягів продажу;

- недостатньої компетентності персоналу, який займається маркетингом, виробництвом чи управлінням;

- появи нових технічних і технологічних досягнень, які можуть призвести до надто швидкого техніко-економічного старіння продукту даного бізнесу;

- перевищення виробничих витрат над запланованими:

- труднощів з одержанням сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також кредитів;

- циклічності потоку готівки тощо.

Фінансовий план є  ключовим розділом бізнес-плану. Головна  мета фінансового плану - узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.

Особливий інтерес до фінансового плану пов'язаний з тим, що в ньому:

- узагальнюються у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану;