Дискурсивні особливості молодіжної англомовної комунікації

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

 

                                                                                            

                                                                                          На правах рукопису

 

Пашук Мирослава Валеріївна

“Дискурсивні особливості молодіжної англомовної комунікації”

 

Курсова робота зі стилістики

Спеціальність 6. 030500 – Мова та література (англ.)

 

                                                                                  Виконано на кафедрі

                                                                                  англійської мови

 

                                                                                  Науковий керівник:

                                                                                  канд. філ. наук, доцент

                                                                                  Одарчук Н. А.

                                                                                 

 

                                                   Луцьк – 2011

                                                       Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………….....3

РОЗДІЛ 1.  КОНЦЕПЦІЯ МОЛОДІЖНОЇ КОМУНІКАЦІЇ……………………...…5

1.1. Особливості молодіжної комунікації……………………………………....5

1.2. Діалогічний дискурс у структурі молодіжного мовлення……………….6

РОЗДІЛ 2. ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ……………………………………………………………………..…..8

2.1. Мова молоді як складова частина молодіжного дискурсу…………….…8

2.2. Молодіжний сленг у структурі молодіжного мовлення…………………11

2.3. Структурно-граматичні особливості молодіжного мовлення…………..16

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..………25

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                ВСТУП

Мова є унікальною здатністю людини, яка охоплює всі види людської цілеспрямованої діяльності. Лінгвістична поведінка є одним з видів поведінки людини. Кожен комунікативний акт є завжди цілеспрямованим, тобто вимагає, по можливості повного втілення особливостей тих ролей, які виконують у комунікативному акті як мовець, так і потенційний слухач. У мовному спілкуванні і адресат, і адресант діють не інакше, як мовні особистості, до того ж параметризовані, які виявляють у процесі комунікації одну зі своїх соціальних функцій. Будь-який комунікативний акт спирається на свою розумову структуру, далеко не одноманітну, яка має свої власні соціолінгвістичні параметри.

Одним з таких параметрів, у ракурсі якого можна розглядати лінгвістичну поведінку комунікантів, є “вік”. Саме через призму цього соціолінгвістичного параметру можна дослідити процеси та механізми когнітивної діяльності людини, внаслідок яких відбувається формування знання та його репрезентація в мовних формах. Вік комунікантів є важливим фактором соціальної організації спілкування взагалі та мовленнєвої взаємодії зокрема. Він асоціюється з рольовою структурою в сім’ї і в певній соціальній групі, з вибором певної тональності та засобів комунікації

Дослідження особливостей англомовної молодіжної комунікації  здійснюється на підставі спільності віку і ряду соціокультурних параметрів молоді.

Дискурс, виділений  на підставі типу соціокультурної молодіжної групи, являє собою певний інваріант, представлений в сукупності індивідуальних реалізацій. Індивідуальні параметри молодіжної комунікації задані характером конкретних комунікативних завдань і особистісними характеристиками. Дискурс як текстова реалізація особистості виявляє своєрідність її життєвої ідеології, індивідуальні соціально-психологічні риси.

Актуальність дослідження молодіжної комунікації визначається зверненістю до її дискурсивних особливостей. Мова молоді – достовірний і яскравий показник сучасного стану суспільства і його мови. Вивчення молодіжного дискурсу є перспективним для прогнозування тенденцій розвитку розмовної мови, бо на базі соціолекта відбувається розширення тем спілкування.

Мета  дослідження – визначити основні дискурсивні маркери молодіжної комунікації, які визначають її специфіку існування в сучасному суспільстві.

Об'єкт  дослідження – дискурсивні особливості англомовної молодіжної комунікації.

Предмет дослідження – молодіжна комунікація як дискурс типової соціокультурної особистості й індивідуальної мовної особистості сучасної молодої людини.

Завдання  дослідження – проаналізувати специфіку дискурсивних особливостей молодіжної комунікації в рамках сучасного розвитку суспільства.

Наукова новизна – полягає у дослідженні особливостей  молодіжного мовлення на основі сучасної англомовної прози.

Теоретичне  значення – робота розкриває основні особливості комунікації молодих людей, як засобів забезпечення життя і існування мови.

Практичне значення – результати дослідження та основні положення роботи можуть застосовуватися для подальшого вивчення комунікації молодого покоління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  1. КОНЦЕПТОЛОГІЯ МОЛОДІЖНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1. Особливості молодіжної комунікації

       Спілкування є однією з центральних проблем, через призму якої визначають питання сприймання й розуміння молодими людьми одне одного, лідерство і керівництво, згуртованість і конфліктність, міжособистісні взаємини та ін. [Гриценко]

       Спілкуючись, молоді люди обмінюються  інформацією, узагальненнями, думками,  почуттями. Спілкування, або ж комунікативна взаємодія молодих людей, відбувається переважно у вербальній (словесній) формі – у процесі мовного обміну інформацією. Його особливість полягає в тому, що воно за формою і змістом спрямоване на іншу людину, включене в комунікативний процес, є фактом комунікації. Вербальна комунікація може бути спрямована на окрему людину, певну групу (чи навіть не мати конкретного адресата), але в будь-якому разі вона має діалогічний характер і являє собою постійні комунікативні акти. (Олікова)

     Обмін інформацією відбувається не лише за допомогою мови, тобто системи фонетичних знаків, а й за допомогою інших знаків і знакових систем, які належать до невербальної комунікації. Знання психологічних особливостей невербальної комунікації є важливою умовою налагодження контакту і створення спільного комунікативного поля. Невербальна комунікація, доповнюючи мову, розгортається в контексті з вербальною, завдяки чому надає спілкуванню суттєвих відтінків, репрезентує емоційні стани партнерів.

       Невербальні комунікація є також досить популярною серед сучасної молоді. Мова міміки і мова жестів є індикаторами душевного стану, думок, емоцій і бажань молодих людей. Вони супроводжують майже кожне слово відповідними невербальними знаками.  (Киселюк)

        Характерної рисою сучасного англомовного суспільства є наявність такої соціально-демографічної групи як молодь.

        Кожній віковій групі притаманний певний стиль мовлення. Вікова диференціація знаходить своє відображення на лексичному та синтаксичному рівнях мовної ієрархії, що дозволяє виділити ексклюзивно-вікові, преферентно-вікові та нейтрально-вікові особливості мовлення. Молодіжне мовлення має ряд особливостей та відмінностей, які відрізняють його від комунікативної поведінки дорослих та дітей.

Лінгвістичні особливості, марковані “віком”, пов'язані з розвитком комунікативної компетенції індивіда. Комунікативна компетенція – не просто термін, а базове поняття для розуміння соціальної комунікації (social interaction). Вона розглядалася в термінах породження граматично правильних речень, щодо правил вживання, без яких граматичні правила виявилися б зайвими, як соціолінгвістична компетенція, котра вимірюється за двомірною шкалою. (Олікова)

Лінгвістичні  особливості молодіжної комунікації, пов'язані з розвитком комунікативної компетенції молодих людей. Поняття комунікативна компетенція охоплює, принаймні, чотири напрями знань і вмінь: граматична компетенція (знання самого лінгвістичного коду, орфографії, правил породження речень), соціолінгвістична компетенція (знання мовленнєвих актів і вміння застосувати їх в певній соціальній ситуації), дискурсивна компетенція (вміння використовувати комунікативні стратегії у різних жанрах), стратегічна компетенція (володіння комунікативними стратегіями в певному комунікативному акті). Саме в такому розумінні ( об'єднавши два останніх напрями в один - дискурсивну компетенцію і замінивши поняття "граматична" на "лінгвістичну", тобто таку, яка охоплює всі рівні мови), і вживається цей термін. (Ларина)

      

      1.2. Діалогічний дискурс у структурі молодіжного мовлення

У центрі уваги  знаходиться діалогічний дискурс, оскільки за допомогою діалогу сучасна молодь реалізує соціальні контакти між співрозмовниками. Саме в процесі діалогу складається ситуація, в якій відбувається як рецептивна, так і комунікативна діяльність учасників комунікативного акту. (Русанова)

Дискурс ведуть особистості, вони приймають на себе ті чи інші комунікативні ролі, обмінюються  мовленнєвими ходами і, відповідно, комунікативними  ролями. Мовленнєві акти, мовленнєві кроки та мовленнєві ходи виступають не тільки як компоненти дискурсу, а як свідомі та цілеспрямовані акти певної особистості.

Дискурс визначається як текст, представлений у вигляді  особливої соціальної даності та утворений у результаті мовленнєвої діяльності представників певної лінгво-культурної спільноти, який розглядається в сукупності його лінгвістичних параметрів і соціокультурного контексту, що включає в себе всі форми усного та писемного мовлення: побутові й офіційні розмови, які відбуваються природно, інтерв’ю, письмові тексти.(Кучерова)

Основними компонентами діалогу є наявність адресанта  й адресата, певного контексту, топіку, комунікативної інтенції мовця і  слухача, загальної когнітивної  бази та індивідуального когнітивного простору. Два останні компоненти детермінуються рівнем розвитку комунікативної компетенції мовця, яка, на нашу думку, містить у собі принаймні три напрямки знань та вмінь:

1) лінгвістична  компетенція, що включає в себе  всі рівні володіння мовою;

2) соціолінгвістична компетенція, тобто знання мовленнєвих актів та вміння застосовувати їх у певній соціальній ситуації;

3) дискурсивно-стратегічна  компетенція, тобто вміння використовувати  комунікативні стратегії в різних  жанрах різних комунікативних  стилів та оперування цими стратегіями в певному комунікативному акті.

У кожного мовця  є своя інтенція, яку він намагається  реалізувати під час комунікативного  акту. Вступаючи в діалогічний  зв'язок молоді люди використовують вербальні  та невербальні засоби спілкування для досягнення комунікативної мети. В сучасному середовищі мовне спілкування не відбувається ізольовано від навколишнього середовища, а завжди перебуває під впливом різних чинників, що мають значення для змісту самої комунікації та впливають на її результат. (Козлова)

 Проблемою  сучасної молодіжної комунікації  є її конфліктогенність. Іноді  комунікативна мета недосягнена  через невміле або недоречне  використання певних засобів  спілкування і це веде до  порушення акту комунікації, або  ж викликає конфліктогенну ситуацію. Молодій людині, яка вміє доречно використовувати такі засоби і володіє максимами загальновідомих принципів ввічливості та кооперації, зазвичай вдається легко знайти вихід з можливого конфлікту.

Для попередження або попередження конфліктної ситуації у ході діалогу, молоді люди можуть використовувати такі вербальні або невербальні засоби як мовчання, натяк, доречність, тощо. (Гриценко)

Молодіжна сучасна  комунікація має ряд особливостей, хоча і відповідає нормам комунікації. В процесі спілкування між представниками сучасної молоді можуть відбуватися певні збої та порушення правил спілкування. Адже лише сам мовець має право вирішувати, як висловлювати власні думки, сприймати, ігнорувати чи критикувати отриману інформацію.

 

РОЗДІЛ 2. ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2.1. Мова молоді як складова частина молодіжного дискурсу

Молодіжна англійська мова різнобарвна, строката, особливо здатна до сприйняття всього нового, як і її носії. Нові віяння у культурі, соціальний розвиток, технічний прогрес спричинили  появу великої кількості молодіжних об'єднань, угрупувань, субкультур.

Молодь є  групою людей, вже не дітей, але ще не дорослих, основним заняттям яких є  здобування освіти, підготовка до майбутньої професійної діяльності. Відмітною особливістю даної соціальної групи є те, що її представники ще вільні від обов'язків дорослих людей і при цьому у них є багато вільного часу. (Гриценко)

Подвійне соціальне  положення молоді приводить, з одного боку, до утворення ними молодіжної субкультури, як соціальних просторів, на яких збираються рівні за віком, статусу, соціальному положенню, роду занять особи, просторів, де молоді люди мають можливість самореалізуватися і відпрацювати соціальні ролі, а, з іншого боку, до вироблення ними своєї власної мови на основі англійської мови.

Одним із засобів  передачі адресатності в молодіжному  мовленні є особливі форми звертання. Форми звертання  –  це саме той  об’єкт, в якому відображаються соціальні відносини й соціальні  зміни в житті молодих людей. Вибір форми звертання як одного із засобів адресатності залежить від адресанта і адресата.

Залежно від  кількості адресатів виділяються  індивідуальні (звертання до однієї людини) та множинні (одночасне звертання  до цілої групи) звертання. Залежно  від ступеня вираження адресата виділяють безпосередньо адресатні та невизначено адресатні звертання. Можна виділити ексклюзивні форми звертання, притаманні певній молодіжній віковій та нейтрально-вікові, універсальні для всіх вікових груп. (Мудрик)

Аналіз форм звертання дозволяє зробити висновок, що звертання за ім’ям (повним і зменшеним), за середнім ім’ям і оказіональні звертання є універсальними, тобто нейтрально-віковими. Прізвиська та сленгові форми звертання є ексклюзивно-віковими і особливо характерними для молодіжної вікової групи людей.

Форми звертання виконують  чотири визначених функції, а саме:1) регулятивну ( Daughter: You are something, Evelyn! (Flagg)); 2) вокативну (Bob: Look, Jean-Claude, a Peugeot. (Segal)); 3) фатичну (Holden: Good-bye, sir. Thanks a lot. No kidding. (Salinger)) та 4) емотивну ( Muriel: I said he drove very nicely, Mother. Now, please…(Salinger)). (Олікова)

    Для молодіжного  мовлення характерно вживати  різного типу прізвища, скорочення, перші літери повного імені  співрозмовника. Молодь звикла до економії слів під час повсякденної комунікації. Молоді люди на відміну від дорослих хочуть виділятися з натовпу, називаючи себе та інших прізвиськами, які повністю або частково можуть відобразити або риси характеру, або душевних стан, або якісь фізичні особливості.

Одним із поширених засобів  вираження модальності цієї вікової групи є вигуки wow, wh, huh, hah…. Як правило, це однослівні, традиційно первинні вигуки. Вигуки надають контекстної чутливості та зв’язують зміст речення з мовцем. Молоде покоління дуже полюбляє вигуки та всяко використовує їх під час спілкування. (Оршинська)

Найбільш популярними  є вигуки, які безпосередньо пов’язані  з чуттєвою сферою життя. Це первинні вигуки, які здатні виразити широкий  спектр емоцій і почуттів молодих  людей, розмаїття мовленнєвих ситуацій. Так вигуки або цілі вигукові речення oh, ah, well, dear me!, eh, hell!, go to hell!, my!, my-o-my!, o!, oh!, oho, really!, I see!, well, I never!, why! Слугують для експресивної передачі емоційного стану мовця.

“Oh bliss! Bliss and heaven! Oh, it was gorgeousness and gorgeousity made flesh”.  (Alex listening to Beethoven's Ninth Symphony. Clockwork Orange by Burgess Anthony)

У прагматичному плані  вигуки характеризуються здатністю виражати відношення мовця, його комунікативні інтенції, бути маркерами мовлення. Фактично вони позбавилися своєї первісної однозначності й функціонально переорієнтувалися. Така переорієнтація є глибинним лінгвістичним процесом переростання концептуальних сутностей мовних одиниць на основі асоціативних відомостей, які фіксуються в корі головного мозку на рівні другої сигнальної системи. У мовленні молодих людей вказані вигуки виконують емотивну функцію, сигналізуючи про емоції, волевиявлення тощо, і фактичну - для підтримання мовленнєвого контакту. В умовах асиметричних відносин домінує емотивна функція. (Оршинська)

Особливе місце серед  одиниць вигуків займає досить велика група, представлена ​​сленговими вигуками, які надають експресивного забарвлення  вислову і служать для безпосереднього  вираження почуттів і волевиявлення. Найчастіше вони являють собою короткі вигуки або звуконаслідування і висловлюють різні ступені здивування (наприклад, bonk!, Chyaa!, Eesh!, Flip mode!, Oh my goshness!, Shnikies!); згода (bet! dude! Shoots for real!, Ah ... ja!); незгоду (bet! dude!, negotary! ta huh!); схвалення (dig that! cool! score! damm right!); збентеження (sqeebs!, erf!); недовіра (badand!); несхвалення (boo!); збудження (squish! woochow!); відраза (shiznet!); вираз радості (woopty-woo!); способи залучення уваги (yo!)

Bella! Guess who just asked me to prom. I totally thought Mike was gonna ask you, actually. Um, it's not gonna be weird though, right?(Сутінки)

Isabella Swan: Hey. Come to visit your truck?(Сутінки)

Jacob Black: Hey! Looks good. Got that dent out.(Сутінки)

Цілком природно, що вигуки відповідають певній тональності спілкування – довірливій, фамільярно-розмовній. Їх стереотипність для конкретних мовленнєвих ситуацій допускає певну оказіціональність у вираженні тих чи інших емоцій і почуттів. Вони набувають значення з перлокутивним ефектом прямого спонукання до дії. Поряд з первинними вигуками, ідіолектам молоді властиві вторинні вигуки, які належать до різних рівнів мови: лексичного (Lord!) і синтаксичного, утвореного (my foot!, my dear Lord! Good heavens! ).(Олікова)

Фактично вигуки. є комунікативами, тобто мовленнєвими одиницями зі значенням реакції на слова співрозмовника або ситуацію спілкування.

 

        2.2. Молодіжний сленг у структурі молодіжного мовлення

Найбільший інтерес викликає молодіжний сленг як найбільш динамічна частина лексичної системи мови, безпосередньо відображає соціокультурно значущі зміни в суспільстві.

Молодь як соціальна група  суспільства завжди намагалася протиставити себе світові дорослих. Крім того, суперництво, яке завжди існує між окремими молодіжними групами, найбільш яскраво відображає характер суспільного розвитку. Сленг, що використовується в особливих формах мовного спілкування, характерних для молоді, набуває актуальності в силу різних причин. Крім властивого для молоді прагнення до оригінальності мовного вираження, прагнення виділитися, сленг може виступати в якості знака протестної реакції на суспільні протиріччя і життєві негаразди, і навіть знака потенційної агресивності, готовності до відкритого зіткнення. Суперництво між представниками різних соціальних груп супроводжується конкуренцією мовних форм і стилів спілкування. Тому групове і міжгрупове спілкування представників різних соціальних груп є середовищем, в якому народжується новий стиль життя і нову мову. (Бережницька)

Молодь, використовуючи у  своїй мові сленгові слова і вирази, стає головним носієм молодіжного сленгу, тим самим вона утворює сленг  в складовий елемент культури.

Сленг – це слова, що часто  розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять молоді люди в повсякденному житті.

Характерним для молоді є  вживання сленгізмів, жаргонізмів та вульгаризмів (lemme, g’on, freaked out, whatcha, shut your trap, morron, cute, booze, тощо). Слід зазначити, що сленг є своєрідним лінгвістичним кордоном при асиметричних відносинах та символом солідарності в симетричних ситуаціях спілкування. Ємність, колоритність, свіжість сленгізмів робить їх особливо привабливими для представників цієї вікової групи. Вживання сленгізмів передбачає фамільярні відносини між учасниками комунікативного акту. Характеризуючи молодіжний сленг, слід відзначити його маркованість не лише соціолінгвістичним  параметром "вік", але й фактором "стать", тому що існують окремі сленгізмів, типові тільки для дівчат, і такі, які вживають тільки хлопці.

Isabella Swan: Look, You gotta give me some answers. (Сутінки)

     “I'm gonna fight for you, until your heart stops beating. (Сутінки)

"D'you know what that --" (he called Snape something that made Hermione say "Ron!")” is making me do? I've got to scrub out the bedpans in the hospital wing. Without magic!" He was breathing deeply, his fists clenched. (Рон. Гаррі Поттер)

Молодіжний сленг є авангардом мови. У Його одночасно сила і слабкість в тому, що він дуже істотно залежить від реалій сьогоднішнього дня. Молодіжний сленг привертає до себе в першу чергу своєю виразністю, пустотливий і веселою грою зі словом. На тлі похмурої офіційної мови сленг залучають свіжої метафоричністю, розкутістю, а часом і стислістю позначень.

Сленгу притаманний швидше семантичний гумор. Найбільше цінується вдала, часом трохи похмуро-абсурдна, гра слів. Молодіжний сленг відрізняється «зацикленістю» на реаліях світу молодих. Розглянуті сленгові назви відносяться тільки до цього світу, таким чином відокремлюючи його від усього іншого, і часто незрозумілі людям інших вікових категорій. Завдяки знанню такого спеціальної мови молоді почувають себе членами якоїсь замкнутої спільності. Універсальними процесами словотворення є: спрощення мови, запозичення з інших мов, поява особливої «мережевої мови». (Гриценко)  
        Молодіжний сленг, використовуваний як представиками молодіжної субкультури, так і іншими, несубкультурнимі молодими за віком людьми, повністю відображає і вербалізує буття його носіїв. Молодіжним сленгом є ряд слів і виразів, що властивих і часто вживаються молодими людьми, але не сприймаються дорослими як зовсім хороші, загальновживані або літературні. Слова і вирази стають сленговими не лише завдяки їх часто нетрадиційному написанню або словотворенню, але, перш за все, тому, що, по-перше, їх вживає більш менш обмежена група і, по-друге, ці слова і вирази привносять собою в мову особливий смисловий відтінок або аромат. При цьому молодіжний сленг – це лише один з рівнів мови. ( Галапчук)

Термін сленг  застосовується у двох значеннях: або  як синонім жаргону, або як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень  загальновідомих слів, жаргонних  словосполучень, що належать за походженням до різних жаргонів, та стали якщо не загальновживаними, то зрозумілими для достатньо широкого кола носіїв даної мови. (Горбач)

He came over to my bed and started leaning over me and taking these playful as hell socks at my shoulder.(Селінджер)

If you really want to hear about it, the first thing you'll probably want to know is where I was born, an what my lousy childhood was like, ..., and all that David Copperfield kind of crap» (Селінджер)

Під це поняття нерідко підводяться найрізноманітніші явища лексичного і стилістичного плану. Найбільший дослідник англійського сленгу Е. Партрідж і його послідовники визначають сленг як існуючі в розмовній сфері вельми неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто і зовсім безладні і випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей, що належать до певної соціальної або професійному середовищі. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературні словника в розмовної мови в чисто стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для додання висловленню конкретності, жвавості, виразності, точності, а також щоб уникнути штампів, кліше. Це досягається, як вважають дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм. (Гриценко)

 It's pretty obvious, isn't it? I'm joining your crappy little renegade pack. The vampires' guard dogs.”(Сутінки)

Ототожнення понять грубої мови і мови неосвічених людей, що корениться в етимології самого терміна, досить поширене явище в комунікації між молодими людьми. Характерно, що поняття грубої мови перенесено в наведеному визначенні на розмовну мову взагалі. Тим самим будь-яка лексична, морфологічна або синтаксична особливість розмовної мови може бути кваліфікована як вульгаризм. Так саме і роблять багато зарубіжні лексикологи і стилісти. До вульгаризмам англійської мови (а то й до жаргонізмів і сленгізми) відносять і просторічне ain’t, і упущення в таких словах, як here (‘ere); he (‘e); herself (‘erself); і заміна задньопіднебінних носового (η) носовою альвеолярним [n] як, наприклад, raisin 'замість raising, і спотворені слова типу missus замість (‘raisiz) і тавтологічне вживання like, типове для лондонського cockney. Наприклад: it ain’t like as if I was a blackfellow or a kanaka; або Bad luck your crockin ‘up like this, I says, very affable like. (S. Maugham); і неправильне узгодження як I says; і форма присвійного займенника me замість my та багато інших. 
       Уривок з промови одного з героїв роману Сомерсета Моема "Narrow Corner", який ми наводимо нижче, може служити гарною ілюстрацією вульгаризмів, як їх розуміють англійські та американські лексикологи: 
       "I knew the missus'd start on me, and she'd give me a bit of cold mutton for me supper, though she knows it's the death of me, and she'd go on and on, always the lady, if you know what I mean, but just nasty cuttin’ and superior-like, never raisin’ her voice, but not a minute’s peace. An 'if I was to lose me temper and tell' er to go to hell, she'd just draw 'erself up and say: none of your foul language' ere, Captain, if you please. "

       Такого роду скорочення широко вживаються в колах молодих людей. 
         Billy Black: Just keepin’ it real, son.(Сутінки)

        Термін вульгаризми в молодіжному спілкуванні  об'єднують не тільки лексичні, але й морфологічні, синтаксичні та фонетичні явища. 
        Визначною рисою молодіжного мовлення є грубість, вульгарність мовлення. Цією ознакою буде і ступінь брутальності, яка межує з непристойністю. Сюди відносяться насамперед лайливі слова, як наприклад: damn, bloody, son of a bitch, hang it, to hell, zounds та ін..

Life sucks, and then you die.

Yeah, I should be so lucky.(Сутінки)

He came in griping about how cold it was out. Then he said, “Where the hell is everybody?(Селінджер)

 Жаргони (арго), тобто діалекти, що складаються з більш-менш довільно вибираються, видозмінюється і сполучуваних елементів одного або кількох природних мов і приємним (зазвичай в усному спілкуванні) соціальною групою молодих людей з метою мовного відокремлення, відділення від інших частин цієї мовної спільноти, іноді як таємних мов (наприклад , злодійський жаргон).

Можна відзначити такі приклад, yob замість boy, ilkem замість milk; artfuldodger замість lodger; douse -hog замість house-dog. Для жаргону характерно не тільки спотворення існуючих слів мови, а й численні запозичення, зовнішній вигляд яких нерідко модифікується таким чином, що вони нічим не відрізняються від інших лексем даної мови.