Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Ділове адміністрування

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

РРЕ 2000103

Розроб.

Перевір.

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

«Ділове адміністрування»

Літ.

Акрушів

_24__

УкрДАЗТ

_-_-_

Зміст

Вступ

1.Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища корпоративного підприємства…………………………………………………………………………4

2.Оцінка ринкової вартості цінних паперів корпоративного підприємства……13

3.Оцінка результативності та ефективності систем менеджменту корпоративного підприємства ……………………………………………………………………….19

Висновки……………………………………………………………………………..22

Список використаних джерел……………………………………………………….24

Вступ

Система корпоративного управління являє собою організаційну модель, за допомогою якої акціонерні товариства представляють й захищають інтереси своїх інвесторів. Ця система може містити в собі багато чого: від ради директорів до схем оплати праці виконавчої ланки й механізмів оголошення банкрутства. Тип застосовуваної моделі корпоративного управління залежить від структури підприємства, що існує в рамках ринкової економіки, і відображає сам факт поділу функцій володіння й управління сучасною корпорацією.

Метою даної курсової роботи є закріплення теоретичних основ результативного управління організацією у мінливих соціально – економічного оточення та отримання навичок для застосування теоретичних аспектів корпоративного управління в практичній діяльності.

Дана курсова робота розподіляється на три розділи. У першому розділі виконується аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища корпоративного підприємства, а також проводиться діагностика корпоративної культури підприємства. У другому розділі виконується оцінка ринкової вартості цінних паперів корпоративного підприємства. Третій розділ включає оцінку результативності та ефективності системи менеджменту корпоративного підприємства.

1 Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища корпоративного підприємництва

Проаналізувати внутрішнє середовище корпоративного підприємства, діяльність якого пов’язана з вантажними залізничними перевезеннями, та визначити можливі дії з нейтралізації впливу негативних чинників. Вихідні дані наведено в таблицях 2 та 3.

Таблиця 2 – Чинники внутрішнього середовища та їх експертна оцінка

Показник	Експертна оцінка
Рентабельність	10
Устаткування і технологія	7
Частка ринку підприємства	7
Кваліфікація виробничого персоналу	8
Раціональна організаційна структура організації	8
Імідж	8
Якість продукції	9

Таблиця 3 – Питома вага кожного чинника внутрішнього середовища та напрям впливу

Чинник	Вага	Напрям впливу
1	2	3
Рентабельність	0,25	-
Устаткування і технологія	0,25	-
Частка ринку підприємства	0,10	-

Продовження табл. 3

1	2	3
Кваліфікація виробничого персоналу	0,10	+
Раціональна організаційна структура організації	0,10	+
Імідж	0,10	-
Якість продукції	0,10	-

Проаналізувати зовнішнє середовище підприємства і визначити його можливі дії з адаптації до впливу негативних чинників. Вихідні дані наведено в таблицях 4 та 5.

Таблиця 4 – Чинники зовнішнього середовища та їх експертна оцінка

Показник	Експертна оцінка
Інфляція	9
Економічне зростання в країні	8
Рівень політичної стабільності в суспільстві	7
Рівень безробіття	8
Рівень оподаткування	5
Рівень доходів населення	8
Наявність протекціонізму	6
Рівень народжуваності	7
Криміналізація суспільства	5
Наявність груп лобістів в законодавчих органах влади	6

Таблиця 5 – Питома вага кожного чинника зовнішнього середовища та напрям впливу

Чинник	Вага	Напрям впливу
Інфляція	0,13	-
Економічне зростання в країні	0,15	-
Рівень політичної стабільності в суспільстві	0,06	+
Рівень безробіття	0,13	-
Рівень оподаткування	0,11	-
Рівень доходів населення	0,12	-
Наявність протекціонізму	0,12	-
Рівень народжуваності	0,10	-
Криміналізація суспільства	0,09	-
Наявність груп лобістів в законодавчих органах влади	0,06	+

Внутрішнє середовище організації — це складна система елементів і зв'язків між ними, що є об'єктом контролювання та регулювання керівництвом.

Зовнішнє середовище організації - це сукупність активних суб'єктів і сил, що діють за межами підприємства і впливають на можливості досягнення ним успіху.

Загальний вплив негативних або позитивних чинників внутрішнього або зовнішнього середовища з урахуванням їх ваги визначається за формулою

, (1)

де - експертна оцінка чинника внутрішнього або зовнішнього середовища;

- питома вага кожного чинника внутрішнього або зовнішнього середовища.

Загальний вплив негативних чинників внутрішнього середовища:

Загальний вплив позитивних чинників внутрішнього середовища:

Загальний вплив негативних чинників внутрішнього середовища склав 6,65 це набагато більше загального впливу позитивних чинників внутрішнього середовища який склав 1,6. На внутрішнє середовище позитивно впливають кваліфікація виробничого персоналу та раціональна організаційна структура організації.

Таким чином на внутрішнє середовище корпоративного підприємства мають негативний вплив такі чинники:

1)рентабельність(=0,25; =10)

2)устаткування і технологія(=0,25; =7)

3)частка ринку підприємства(=0,10; =7)

4)імідж (=0,10; =8)

5)якість продукції (=0,10; =9)

Відповідно до чинників це свідчить про те що на підприємстві:

1)погіршений фінансовий стан, що зумовлюється загальною економічною кризою і збільшенням витрат на вантажні залізничні перевезення;

2)недостатньо розвинута технологія вантажних перевезень, більшість устаткування і обладнання підлягає моральному або фізичному зносу;

3)так як частка ринку має негативний вплив то підприємство не є конкурентоспроможнім на ринку;

4)неефективна робота відділу маркетингу ,можливо не вірно вибрана стратегія;

5) погана організація виробництва.

Для усунення негативних чинників необхідно підвищувати рівень рентабельності наприклад прискорити оборот активів, треба збільшувати частку ринку підприємствам що приведе до більш стійкого стану підприємства , а також до збільшення рівня конкурентоспроможності . Це можливо зробити за рахунок зниження витрат і використання низьких цін,використання стратегії диференціації заснованої на якості, технологічній перевазі, кращому обслуговуванні клієнтів та інноваціях. Також треба підвищувати якість це можна зробити за рахунок використання досягнень науки і техніки,запровадження сучасних форм і методів організації та управління ,удосконалення методів контролю, використання ефективної мотивації працівників всіх категорій персоналу підприємства. Для поліпшення іміджу необхідно упроваджувати різноманітні маркетингові заходи. Що стосується обладнання та устаткування необхідно провести модернізацію та ремонт ,і контроль за їх виконанням.

Загальний вплив негативних чинників зовнішнього середовища:

Загальний вплив позитивних чинників внутрішнього середовища:

Загальний вплив негативних чинників зовнішнього середовища склав 6,79 це набагато більше ніж загальний вплив позитивних чинників внутрішнього середовища який склав 0,78.На зовнішнє середовище позитивно впливають рівень політичної стабільності в суспільстві та наявність груп лобістів в законодавчих органах влади.

На зовнішнє середовище негативно впливають:

1)інфляція ;

2) недостатнє економічне зростання в країні;

3) високий рівень безробіття;

4) високий рівень оподаткування;

5) низький рівень доходів населення;

6)наявність протекціонізму;

7)низький рівень народжуваності;

8)криміналізація суспільства;

Для зниження рівня безробіття необхідно поліпшення інформаційного забезпечення ринку праці, в усіх країнах цю функцію виконують організації по працевлаштуванню (біржі праці), вони збирають у роботодавців інформацію про існуючі вакансіях і повідомляють її безробітним; створення умов для росту попиту на товари; усунення факторів, що знижують мобільність робочої сили. Для цього необхідно насамперед:

а) створення розвитого ринку житла;

б) збільшення масштабів житлового будівництва;

в) скасування адміністративних перешкод для переїзду з одного населеного пункту в інший.

Збільшення кількості і якості ресурсів та вдосконалення технологій забезпечують можливість економічного зростання.

Для збільшення рівня доходів населення і збільшення народжуваності необхідно знижувати рівень інфляції. Для боротьби з інфляцією необхідно державну політику спрямувати на зміцнення механізмів ринкової системи.

Виконати діагностику корпоративної культури підприємства. Вихідні дані наведено в таблицях 6 та 7.

Таблиця 6 – Дані щодо експертної оцінки сили структурних елементів корпоративної культури підприємства

Структурні елементи культури	Експертна оцінка
Культура умов праці	8
Культура управління	3
Культура виробництва	4
Культура персоналу	5
Культура комунікацій	4
Культура взаємин з контрагентами	5
Культура інновацій	4
Культура організації праці	5
Культура соціального забезпечення	5
Економічна культура	5

Таблиця 7 – Коефіцієнт значущості структурних елементів корпоративної культури

Структурні елементи культури	Коефіцієнт значущості
Культура умов праці	0,11
Культура управління	0,15
Культура виробництва	0,08
Культура персоналу	0,08
Культура комунікацій	0,09
Культура взаємин з контрагентами	0,07
Культура інновацій	0,09
Культура організації праці	0,1
Культура соціального забезпечення	0,08
Економічна культура	0,15

Корпоративна культура - це сукупність моделей поведінки, які придбані організацією в процесі адаптації до зовнішнього середовища і внутрішньої інтеграції, що показала свою ефективність і підтримується більшістю членів організації.

Індикатор корпоративної культури підприємства визначається наступним чином

, (2)

де - експертна оцінки сили окремого структурного елемента корпоративної культури підприємства;

- коефіцієнт значущості окремого структурного елемента корпоративної культури підприємства.

Індикатор корпоративної культури підприємства склав 3,05 → 4 це свідчить про не ефективну корпоративну культуру. До сильних сторін можна віднести культуру персоналу (експертна оцінка 5), культуру взаємин з контрагентами (експертна оцінка 5), культуру організації праці (експертна оцінка 5), культуру соціального забезпечення (експертна оцінка 5) та економічну культуру (експертна оцінка 5). До слабких сторін можна віднести культуру управління (експертна оцінка 3).

Корпоративна культура впливає як на процес управління персоналом, так і на роботу підприємства в цілому. Так, чим вище рівень корпоративної культури, тим у меншому ступені персонал має потребу у чіткому регламентуванні діяльності, в директивах, настановах, детальних схемах і докладних інструкціях. До того ж, чим вище рівень корпоративної культури, тим вище престиж і конкурентоспроможність підприємства.

Корпоративна культура у системі управління персоналом підприємства повинна розглядатися як стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати усі його підрозділи та усіх працівників на загальні цілі, підвищувати ініціативу персоналу, забезпечувати відданість загальній справі, полегшувати спілкування.

2 Оцінка ринкової вартості цінних паперів корпоративного підприємства

Визначити ринкову вартість простих та привілейованих акцій корпоративного підприємства. Вихідні дані наведено в таблиці 8.

Таблиця 8 – Вихідні дані для розрахунку ринкової вартості акцій

Показник	Варіант 2
Чистий прибуток, млн. грн.	1,5
Коефіцієнт дивідендних виплат	0,7
Номінал акції, грн.	150
Кількість привілейованих акцій, шт.	100
Процент дивідендних виплат за привілейованими акціями, %	10
Кількість простих акцій на початок звітного року, тис. шт..	5
Кількість простих акцій, які акціонерне товариство випустило в обіг з 31 липня звітного року, тис. шт..	2
Кількість простих акцій ,які акціонерне товариство викупило за кошти (вилучило з обігу) з 1 грудня звітного року, тис.шт	1
Постійний очікуваний темп приросту дивіденду, %	10

Цiннi папери мають номiнальну i ринкову вартicть, або цiну. Номiнальною називають вартiсть, зазначену на цiнному паперi.

Цiна, за якою папери продаються i купуються на ринку, називається ринковою цiною, або курсом цiнних паперiв. Курс акцiї залежить вiд рiчного дивiденду, який вона приносить, рiвня позичкового процента та спiввiдношення мiж пропозицiєю акцiй i попитом на них. Курс акцiї тим вищий, чим бiльшим є дивiденд, виплачуваний по нiй, i чим нижчим є рiвень позичкового процента, оскiльки, купуючи акцiї, власник грошового капiталу завжди порiвнює виплачуваний по них дивiденд з тим доходом, який вiн мiг би одержати, поклавши свiй капiтал у банк, тобто з позичковим процентом.

Ціну привілейованої акції та простої акції з стабільним рівнем дивідендів можна визначити за формулою.

, (1)

де Ц_а - ціна акції;

Д_а - постійний річний дивіденд на акцію;

СД - річна ставка дисконту (очікувана ставка доходу).

Дисконтна ставка - це відсоткова ставка, яка застосовується до майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і непевність, пов’язану з фактором часу. Очікувана ставка дисконту залежить від основної реальної норми процента, який існує для інвестицій з мінімальним ризиком, від премії за кредитний ризик, від очікуваного рівня інфляції і від строку погашення цінного паперу. Якщо в майбутньому інфляція буде більшою, чим очікувалось, то кредитори програють, а позичальники виграють, якщо інфляція буде меншою, чим очікувалось, то виграють кредитори, а позичальники програють.

, (2)

де Е – середня ставка банків за депозитними вкладами,

I – середній рівень інфляції,

R – середній рівень ризику.

Вихідні дані для розрахунку ставки дисконту наведені в таблиці 10.

Таблиця 10 – Вихідні дані для розрахунку ставки дисконту

Показник	Варіант-2
Середня величина ставки комерційних банків за депозитними вкладами, %	18
Щорічний рівень інфляції, %	6
Ступінь ризику, %	2

Фонд дивідендних виплат складається з фонд дивідендних виплат за привілейованими акціями та фонду дивідендних виплат за простими акціями

, (3)

, (4)

де - розмір дивіденду за однією привілейованою акцією;

- кількість привілейованих акцій.

Визначення рівня дивідендних виплат на одну просту акцію здійснюється за формулою:

, (5)

де – рівень дивідендних виплат на одну акцію;

ФДВ_прост – фонд дивідендних виплат за простими акціями, сформований відповідно до обраного типу дивідендної політики;

– кількість простих акцій, емітованих акціонерним товариством.

Середньорічна кількість простих акцій в обігу визначається сумою добутків кількості простих акцій в обігу протягом певних періодів у днях (місяцях) та відповідних часових зважених коефіцієнтів.

, (6)

де певна кількість простих акцій, що перебували в обігу, яка не змінювалася протягом певного періоду часу, у днях;

- часові зважені коефіцієнти.

Часові зважений коефіцієнт (ГЗК) – це частка від ділення загальної кількості днів (місяців), протягом яких акції перебували в обігу, на загальну кількість днів (місяців) у звітному році.

Кількість днів (місяців), протягом яких акції перебувають в обігу, дорівнює кількості календарних днів (місяців) у розрахунковому році. Тому сума всіх ГЗК, зазначених у формулі, визначена в днях, не повинна перевищувати 365 або 366 (у високосний рік) днів, а визначена в місяцях - 12.

Для кожної певної кількості простих акцій, кількість яких не змінювалася протягом їхнього знаходження в обігу певний період часу в днях, розраховується свій ГЗК.

У тому випадку, коли розмір дивідендів постійно зростає, формула розрахунку ціни простої акції буде такою:

, (7)

де Ц_а - ціна звичайної акції;

Д₀ - останній сплачений дивіденд на акцію;

СД - річна очікувана ставка доходу (ставка дисконту);

Т_д - постійний очікуваний темп приросту дивіденду.

Таким чином ринкова вартість простих акцій дорівнює 1421,26 грн., привілейованих акцій дорівнює 46,64 грн.

За даними таблиці визначити реальну ринкову вартість облігацій, які випустило підприємство. Вихідні дані наведено в таблиці 9.

Таблиця 9 – Вихідні дані для розрахунку ринкової вартості облігацій

Показники	Варіант - 2
Номінал облігації, що підлягає погашенню в кінці терміну її обертання, грн.	200
Розмір щорічних процентних виплат за облігацією, %	10
Кількість періодів, що залишилися до терміну погашення облігації, роки	3

Вкладення в облігації є менш ризикованими у порівнянні із вкладеннями в акції. Самими надійними і безпечними на фондовому ринку є державні боргові зобов’язання. В Україні поки що важко гарантувати ліквідність урядових запозичень із-за економічної нестабільності та дефіциту державного бюджету.

Оцінка вартості облігацій з періодичною виплатою процентів

, (8)

П_о – сума проценту по облігації, який виплачується в кожному періоді;

Н_о – номінал облігації, що підлягає погашенню в кінці терміну її обертання;

N – кількість періодів, що залишилися до терміну погашення облігації.

Реальна ринкова вартість облігації складає 121,88 грн.

3 Оцінка результативності та ефективності системи менеджменту корпоративного підприємства

Оцінити роботу менеджерів корпоративного підприємства та визначити середньозважений інтегральний показник ефективності роботи менеджера.

На плановий період (поточний рік) менеджерам було доведено такі завдання:

1) збільшити річний обсяг перевезень вантажів на 10%;

2) збільшити обсяг чистого прибутку на 5%;

3) підвищити продуктивність праці на 3%;

Важливість досягнення планових показників за кожною позицією характеризується,

в таблиці 11.

Таблиця 11 – Показники, що характеризують роботу відділу маркетингу наприкінці планового періоду

Показник	Варіант - 2
Темп росту річного обсягу перевезення вантажів, %	13
Темп росту обсягу чистого прибутку підприємства, %	7
Темп росту продуктивності праці, %	1,5

Система оцінювання ефективності роботи менеджерів різних управлінських рівнів і функціональних сфер передбачає:

— визначення у контексті загальної стратегії організації цілей окремих підрозділів і оформлення їх у вигляді системи планових показників, що мають числовий вимір і часові обмеження;

— встановлення експертним шляхом значущості кожного показника у загальній їх кількості (сума вагомостей дорівнює 1);

— визначення вищим керівником по завершенні планового періоду ступеня досягнення кожного показника конкретною структурною одиницею, якою керує менеджер, роботу котрого оцінюють; цей показник може вимірюватися за п'ятибальною шкалою.

Загальну ефективність роботи менеджера оцінюють за формулою:

, (13)

де К_м - середньозважений інтегральний показник ефективності роботи менеджера;

l - кількість оцінюваних видів діяльності менеджера;

γ_i - значущість і -того виду діяльності менеджера, яка може суттєво змінюватись залежно від умов і цілей, які ставить перед собою організація;

n_i - оцінка вищим керівником результатів і -того виду діяльності менеджера за п'ятибальною шкалою;

N - загальна максимальна кількість балів, яка може бути набрана менеджером з урахуванням кількості оцінюваних сфер діяльності й найвищої оцінки результатів його роботи за п'ятибальною шкалою.

Середньозважений інтегральний показник ефективності роботи менеджера склав 1, це дуже добре для данного корпоративного підприємства. Роботу менеджерів можна оцінити на відмінно. Заплановані завдання на плановий період були виконані. Це свідчить про високий професіоналізм даної групи менеджерів.

Таким чином, ефективність управління може оцінюватися як для системи менеджменту загалом, так і для її окремих структурних ланок, що виконують конкретні управлінські функції. Необхідно лише визначити, яка саме множина показників достатньою мірою характеризуватиме ступінь досягнення поставлених перед організацією чи її підрозділом цілей.

На ефективність трудової діяльності управлінських працівників, як і працівників будь-якої іншої сфери діяльності, можна впливати. Оскільки ефективність діяльності організації в цілому суттєво залежить від ефективності управління, одним з головних завдань управляючої системи є визначення напрямків її підвищення. До них, зокрема, відносять:

просування за службою;
забезпечення прийнятного рівня освіти;
набуття практичного досвіду;
підвищення кваліфікації працівників управління;
провадження періодичної атестації.

Ділове адміністрування 📙 Курсовая → 🆔 73124