Ефективність впливу соціальної реклами на поведінку споживача

                                                                                                                                    .

Міністерство освіти і науки України

Запорізькій національний технічний університет

Інститут управління і права

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У СФЕРІ МАРКЕТИНГА ТА РЕКЛАМИ»

м. Запоріжжя

2010

ПЛАН

ВСТУП 

Розділ І СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ 

1. Поняття, джерела та функції соціальної  реклами
2. Методи психологічного впливу в соціальній рекламі
3. Спрямованість соціальної реклами. Визначення цільових груп
4. Виникнення і нові технології в рекламі

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧА 

2.1.Практичне дослідження впливу соціальної реклами

2.2. Ефективність впливу соціальної  реклами на поведінку споживача. 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

ВСТУП

Актуальність теми: реклама - це особливий вид поширюваної інформації, направленої на досягнення певної соціальної мети. Основним джерелом появи реклами є сучасне суспільне життя, яке рясніє конфліктними ситуаціями і протистоянням на рівні груп і тому гостро потребує творчих стимулів і процесів.

Об’єкт дослідження: роль соціальної реклами в суспільстві і її соціально-психологічні аспекти

Предмет дослідження: соціальна реклама та її вплив на суспільство й індивідуума.

Методи дослідження: логічні, описовий, аналіз, синтез літературних джерел, емпіричні.

Завдання дослідження:

1. Розкрити соціально – психологічні аспекти соціальної реклами.
2. Дослідити соціально – психологічний вплив соціальної реклами на поведінку споживача.
3. Розробити рекомендації щодо посилення впливу соціальної реклами на особистість споживача.

Соціальна реклама  представляє суспільні і державні інтереси і направлена на досягнення добродійних цілей. Соціальна реклама  представляє суспільні і державні інтереси і направлена на досягнення добродійних ланцюгів. В соціальній рекламі не повинні згадуватися комерційні організації і індивідуальні підприємці, а також конкретні марки (моделі, артикули) їх товарів, рівно як і мазкі (моделі, артикули) товарів, що є результатом підприємницької діяльності некомерційних організацій .

У відмінності  від комерційної реклами, інформація, що міститься в соціальній, не є новою. Навпаки, ніж більш адресат соціальної реклами обізнаний про тему соціального повідомлення, тим гостріше він реагує на нього, тим результативніше кампанія. Соціальна реклама виникає усередині суспільства і є відображенням тих процесів, які відбуваються усередині нього.

В соціальній рекламі  можна виділити наступні теми:

1. Боротьба з вадами  і загрозами, попередження катастроф  або небажаних наслідків, декларація благих цілей. Використовуються найбільш актуальні побоювання, напр., економічні (низький рівень життя і загроза його подальшого зниження; зупинка промислового виробництва і сільського господарства); геополітичні (втрата могутності і впливу); державні (нездатність влади ефективно правити країною); духовні (відсутність національної об'єднувальної ідеї, загальновизнаних цінностей).

2. Декларація  цінностей. В цілому можна сказати,  що пріоритетними цінностями кожної людини є: здоров’я, робота (кар’єра), сім’я (діти), заробіток (дохід), особисте щастя, безпека (комфорт) і т.д.

3. Заклики до  творення. Грунтуються на прагненнях  досягнення соціальних і індивідуальних  ідеалів.

4. Соціальна  психотерапія. Використовується у  разі, коли масовими є певні  негативні емоційні стани і відчуття, такі як: стан підвищеної тривожності, страх; невпевненість в собі, в майбутньому; стурбованість за свою долю і долю близьких; пригніченість, відчай, депресивні стани, переживання низького групового і соціального (загальнодержавного) статусу і т.д.

Соціальній  рекламі властиві такі критерії психологічної  ефективності, як запам’ятовування, привабливість, інформативність, спонукання, але з певними обмеженнями.

1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ

1.1. Поняття, джерела та функції соціальної  реклами

 Саме слово «реклама» латинського походження  (від «reklamare»  -   «кричати») і означає по-перше, заходи, що мають на меті створити  широку відомість  будь-чому, заохотити споживачів, покупців; по-друге, поширення відомостей про будь-кого, про щось з метою надання популярності.

Соціальна реклама - це вияв доброї волі суспільства, її принципової  позиції відносно соціально значущих цінностей. Це підвид жанру, відмінний від будь-кого іншого тільки тим, що привертає увагу до соціальних проблем. Основним джерелом появи соціальної реклами є суспільне життя, яке рясніє конфліктними ситуаціями і протистоянням на рівні соціальних груп і тому гостро потребує творчих стимулів і процесів.

У всьому світі  соціальна реклама - важлива складова світогляду і етичного здоров’я суспільства.

Непросто виділити соціальну рекламу серед різних видів і підвидів комерційної і політичної реклами. Її цілі і задачі часто змішувалися з метою і задачами інших видів реклами, а також журналістики. Користуючись лише терміном «соціальна реклама», ми стикаємося з плутаниною, підміною понять. Грань між PR, агітацією, соціальною рекламою важко побачити. Найімовірніше, використовувати декілька визначень того, що ми розуміємо під соціальною рекламою.

Термін «соціальна реклама», що є дослівним перекладом з англійського «public advertising» [1], використовується тільки в країнах пострадянського простору, в тому числі і Україні. А у всьому світі йому відповідають поняття некомерційна реклама і суспільна реклама. «Некомерційна реклама - реклама, спонсорована некомерційними інститутами або в їх інтересах і має на меті стимулювання пожертвувань, заклик голосувати в чию-небудь користь або залучення уваги до справ суспільства». «Суспільна (соціальна) реклама передає повідомлення, що пропагує яке-небудь позитивне явище. Професіонали створюють її безкоштовно, місце і час в ЗМІ також надаються на некомерційній основі».

В США для  позначення такого типу реклами використовуються терміни public service advertising і public service announcement (PSA). Предметом PSA є ідея, яка повинна володіти певною соціальною цінністю. Мета такого типу реклами - «змінити відношення публіки до якої-небудь проблеми, а в довгостроковій перспективі - створити нові соціальні цінності».

В Україні до феномена соціальної реклами відносяться неоднозначно. З одного боку, при розробці рекламних і PR - кампаній багато хто використовує соціальні підходи і технології. З другого боку в середовищі професійних рекламістів склалася стійка думка, що соціальна реклама - це щось таке несерйозне і безкоштовне, розминка для креативних здібностей дизайнерів.

Задачами соціальної реклами виступають:

- гуманістична, коли увага громадськості притягується до соціальних проблем і тим самим допомагає їх вирішити;

- освітня: люди повинні наочно побачити, що буває не тільки реклама з просування осіб і товарів, але і по «розкручуванню» вічних цінностей. Так, до речі, можна поліпшити репутацію реклами: за наявності навіть маленького відсотка соціальної реклами ніхто вже не наважитися говорити, що докучливі ролики і картинки нав’язують погану непотрібну продукцію і нічого корисного не несуть.

Методами реалізації виступають плакати, заставки, кліпи, щити, листівки, значки і інша атрибутика, емблеми на товарах масового споживання, граффіті, комп’ютерна графіка, комікси, фотографія, карикатура. Роботи можуть бути представлені також і в літературній формі у вигляді сценарію, спектаклю, слогану, вірша, частушок, казок, твору, актуального репортажу, фейлетону, байки.

Телевізійні рекламаційні ролики також можна підрозділити на три групи: - художньо постановочні;

- документальні (присвячені, наприклад, сповіді реальних людей)

- інформаційні (ознайомлювальні).

В цілому функції соціальної реклами можливо визначити наступним чином:

Інформування громадян про наявність визначеної соціальної проблеми и звернення до неї уваги.

Соціальна реклама в довгостроковій перспективі економічно вигідна державі, оскільки усунення багатьох соціальних проблем веде к благополуччю держави (здоров’я нації, надходження податків в бюджет і т.д.)

Пропаганда певних соціальних цінностей, пояснення проблеми (її джерела, шляхів вирішення).

Всі функції соціальної реклами тісно пов’язані і часто існують нероздільно одна з одною. Одна центральних і першочергових функцій, виділена Е.В. Степановим, дослідником соціальної реклами, и Е.В. Медвєдєвою, дослідником комерційної реклами, - функція звернення уваги[16], інформування про проблему. Стосовно до соціальної реклами інформування може включать в себе і попередження (до 50% хворих на алкоголізм страдають порушенням статевих функцій).

Освітня функція відрізняє соціальну рекламу, оскільки дає суспільству знання про проблеми і методи їх подолання, підвищує інтелектуальний рівень нації.  Наступна важлива функція, на яку звертає увагу Н.Н. Грибок[3], - виховна. Соціальна реклама призвана виховувати у суспільства певну поведінку та відношення до оточуючої дійсності: не смітити, підтримувати чистоту в громадських місцях. Соціальна реклама закликає частіше спілкуватися з батьками, піклуватися про дітей, берегти культуру і т.д. Так, виховна функція тісно переплетена з патріотичною, яка декларує важливі для суспільства цінності, а також з функцією пропаганди певного образу життя.  Як правило, це пропаганда здорового образу: не палити, не пиячити, - та законослухняності, формуванні громадянської відповідальності. Можна виокремити іміджеву функцію, оскільки вона - це створення стилю життя, ідеальної моделі, до якої потрібно прагнути: бути здоровим, успішним, мати кріпку сім’ю, дітей.  А.В. Ковальова виділяє функцію «соціальної психотерапії» - заспокоїти людей, у яких є проблема, та показати, що вони не поодинокі. Як правило, це реклама служб довіри. [14]

В соціальній рекламі естетична функція двох видів, що мають позитивний та негативний характер. Позитивний: настрій на позитивний лад, сприятливий настрій, що в свою чергу повинно стимулювати вирішення проблеми. Негативний: демонстрація неприглядних аспектів проблеми. Така реклама має агресивний характер. Вона, як правило, показує «що буде, якщо не…». (наприклад, реклама боротьби зі СНІДом, реклама ДАІ про травматизм на дорозі).

Таким чином соціальна реклама, як і будь-яка інша, існує і працює в тривимірному просторі — просторі формування уявлень, відношень і дій. Але, на відміну від інших зразків рекламної індустрії, формує уявлення не о продукті, а про певно визначену суспільну проблему, про шляхи її вирішення, про соціально-корисну та безпечну поведінку. І, відповідно, сприяє формуванню певно визначеного відношення до цієї проблеми, а також до варіантів й засобів її вирішення. І цілком закономірно містить мотивацію до скоєння бажаної дії, але не інтровертивного, направленого на задоволення власних, індивідуальних потреб людини, а дії соціально-корисної.

1.2. Методи психологічного впливу в соціальній рекламі

Соціальна реклама  використовує той же набір засобів, що і комерційна: телевізійні ролики, друкарська, вулична, транспортна реклама і т.д. Основна відмінність соціальної реклами від комерційної полягає в цілі. Тоді як комерційні рекламодавці стимулюють доброзичливе відношення до того або іншого товару, або зростання його продажів, ціль соціальної реклами полягає в залученні уваги до суспільного явища. Ціллю ролика соціальної реклами є залучення уваги до цієї проблеми, а в довгостроковій перспективі - зміна поведінкової моделі суспільства. Окрім цього, цільові аудиторії двох порівнюваних типів реклами значно розрізняються: у комерційної реклами - це достатньо вузька маркетингова група, у соціальної - все суспільство, або значна його частина. [2]

В Україні соціальну  рекламу проводять, як правило, ті ж  люди, що і комерційну. Причому виробництво соціальної реклами - це показник професіоналізму і креативності, оскільки соціальна реклама повинна викликати сильні емоції, будь то шок, страх, радість або обурення, причому по силі своєї дії вона повинна бути набагато могутнішою, ніж реклама комерційного продукту. Відповідно встає питання про психологічні аспекти соціальної реклами.

Емоційний компонент  рекламної дії визначає емоційне відношення до об’єкту рекламної інформації: чи відноситься до нього суб’єкт з симпатією, антипатією, нейтрально або суперечливо. Дослідження психологічних аспектів рекламної діяльності припускає аналіз таких її сторін, які викликають у людини емоційно забарвлене відношення до реклами і до самому товару, формуючи нарешті поведінку суспільства.

В психології вважається, що численні людські емоції можуть бути описані декількома базовими складовими такими як любов, радість, щастя, здивування, смуток, страждання, страх, гнів, лють, огида, презирство, вина та інші. Вони виражаються в безлічі індивідуальних особливостей. Таким чином, безпосереднє переживання діючих на індивіда явищ і ситуацій здійснюється в різноманітті форм емоційних переживань, які відкладаються в емоційній пам’яті. На емоційну пам’ять сильна дія надає яскравість вражень.

Як відомо, у людей, крім зорової, дуже стійкої, є пам’ять емоційна, яка працює за принципом: приємно - неприємно, сподобалося - не сподобалося. Рекламні матеріали неминуче навівають неусвідомлювані емоційні образи. Встановлено, що емоційна пам’ять набагато сильніше, ніж інші види пам’яті, впливає на поведінку людини. Будь-який рекламний відеокліп - це не тільки інформація, це перш за все дещо емоційно насичених хвилин, що особисто переживаються людиною у момент перегляду. Характерна в цьому відношенні сама рекламна лексика з її багатою емоційною термінологією. Помічено, що у ряді випадків рекламне повідомлення будується на пом’якшенні або придушенні відчуття вини. [6]

Емоції можуть бути позитивними і негативними. Позитивні емоції стимулюють суб’єкт досягти цілей, негативних - уникати об’єктів, що викликають неприємні стани.

Безумовно, позитивні емоції викликає гумор. Відчуття гумору - одне з найбільш специфічних відчуттів, які здатна переживати людина. Проте застосування гумору в рекламі - справа вельми тонка, користуватися гумором в рекламі слід обережно. Когось він привертає, а когось і відштовхує.

Що стосується рекламних кампаній в Україні, то доводиться констатувати, що рекламісти не завжди ураховують психологічну структуру  сприйняття реклами українцями. Інформаційне середовище перенасичене одноманітною рекламою, що повторюється та викликає у споживача закономірне бажання уникати її дії, її нав’язливого проникнення в індивідуальний інформаційний простір людини.

Кажучи про  психологічні аспекти соціальної реклами, необхідно також розглянути таке важливе і поширене явище в  сучасній рекламі як навіювання.

З навіюванням  ми стикаємося практично щодня протягом всього життя, саме наше виховання більше побудовано на навіюванні, ніж на переконанні, як, втім, пропаганда і агітація, незалежно від їх прихильності і спрямованості. Навіювання - це дія однієї свідомості на інше, при якому останнє міняється без зовнішнього примушення і раціонального роздуму. Таким чином, відбувається зміна установки несвідомого, що може привести в перспективі до зміни поведінкової моделі суспільства.

Такий процес дії на психіку людини пов’язаний із зниженням свідомості і критичності при сприйнятті змісту, що вселяється, не потребує ні розгорненого логічного аналізу, ні оцінки. Навіювання здійснюється з метою створення певних станів або спонукань до певних дій. Суть навіювання полягає в дії на відчуття людини, а через них на його розум і волю. Передбачається, що процес цей залежить від ступеня ослабання свідомого контролю, здійснюваного по відношенню до сприйманої інформації. Дія змісту, сприйнятого на основі навіювання, відрізняється нав’язливою: воно насилу піддається осмисленню і корекції. Особливо важливо, що об’єктом можуть бути і великі групи людей - масове навіювання. Сила дії багато в чому залежить від наочності, доступності, образності і лаконічності інформації. Ефект особливо сильний тоді, коли те, що вселяється загалом відповідає потребам і інтересам. [7]

Отримавши елементарне  уявлення про навіювання, необхідно  мати на увазі, що різні люди мають різний степінь прищеплюваності, рівнем сприйнятливості до навіювання, суб’єктивною готовністю випробувати вселяючу дію і підкорятися йому. Як стверджують психологи, прищеплюваність залежить від багато яких чинників. До числа їх відносяться: невпевненість, тривожність, боязкість, низька самооцінка, відчуття власної неповноцінності, підвищена емоційність, вразливість, слабкість логічного аналізу. Серед ситуативних чинників прищеплюваності можна виділити:

1. Деякі психічні стани (наприклад, прищеплюваність зростає в умовах релаксації або, навпаки, сильного емоційного збудження, при стресі);

2. Низький рівень обізнаності, компетентності;

3. Високий ступінь значущості;

4. Невизначеність;

5. Дефіцит часу.

В цьому випадку можна констатувати, що багато хто з перерахованих негативних чинників властивий вигляду радянської людини і його образу життя. Отже, стосовно рекламної справи прийоми навіювання можуть забезпечити високий ефект у нас в країні: ступінь прищеплюваності співвітчизникам за цими принципами ще достатня висока.

Не варто  забувати про те, що мова теж застосовується як могутній прийом навіювання. Будь-яка реклама обов’язково містить мовне повідомлення, в якому закладена суть рекламованого. Таке повідомлення може виконуватися безпосередньо персонажем рекламного фільму або закадровим голосом. Ця форма людського спілкування володіє дуже сильною емоційною дією і здатна викликати не тільки бажаний відгук, але і задані форми поведінки. Емоційна дія мови забезпечує у певної аудиторії і міру її переконливості. Достатньо пригадати, як говорять священики, особливо на проповіді. Вони в більшості своїй чудово володіють мистецтвом навіювання. Адже в їх арсеналі часто всього лише декілька прийомів навіювання, що вимагають вдягнутися мову в певну форму. Ці прийоми добре відомі в психології і заслуговують використовування і для інших цілей, зокрема в рекламній справі. Розглянемо їх.

а) конкретність і образність ключових слів:

Використовування  слів, значення яких конкретне, зміст  яких легко собі в думках представити, істотно підвищує ефект навіювання. Навпаки, абстрактні поняття різко  знижують силу навіювання. Але цього мало: необхідно, щоб вони ще були і благозвучні. Інакше виникає зворотний результат.

б) конкретність якостей, образність якостей:

Чим вище ступінь  абстракції при описі якого-небудь предмету і його властивостей, тим слабкіше навіювання. Отже, вживати ключове слово з конкретним значенням і образним змістом - половина справи. Треба допомогти людині сформувати уявлення про предмет реклами.

в) не можна вживати слова «немає» і «не»:

Для підвищення ефекту навіювання в рекламному повідомленні необхідно слідувати правилам аутотренинга (який не що інше, як самонавіяння) - уникайте слів «немає» і негативних частинок. Психіка людини чинить опір частинці «не», насторожуючи, викликаючи сумніви.

Реклама досягне своєї цілі лише в тому випадку, якщо при її створінні будуть ураховуватися особливості людської психіки.

Як вже було зазначено, реклама впливає, як через раціональну сферу (переконання, «розум»), так і через сферу неусвідомлювану (область емоцій і підсвідомості). Порівняно легко прогнозувати дію реклами в «розумній» сфері, складніше передбачити, як будуть працювати більш тонкі механізми, на рівні глибокого душевного враження. Практики часто говорять про спонтанність і непередбачуваність творчого успіху, емоційний результат вгадується інтуїтивно і здається неприступним аналізу.

Архетип не матеріальний, він існує як глибинний механізм психіки і виявляється на поверхні через форму, у тому числі впливаючи на вибір образів в мистецтві, стилю і так далі. Архетипичні сюжети або персонажі варто відрізняти від типових сюжетів або персонажів, які можна зустріти в літературі і театрі.

Психологи виділяють  звичайно не більше 30 архетипів. [17] Кожному з них відповідає певний стиль поведінки людини, тип емоційного переживання, несвідомий прогноз розвитку подій. Якщо при сприйнятті реклами (цілком або частково) підключається архетиповий рівень, у сприймаючого автоматично посилюються всі відповідні даному архетипу емоційні реакції і несвідомі очікування. Можна цілеспрямовано формувати образотворчий, смисловий і навіть звуковий ряд рекламного повідомлення так, щоб він викликав потрібний архетип.

Якщо йдеться  про щось складніше, чим створення  настрою, - це вимагає звернення не до одного архетипу, а до деякого сценарію, в якому послідовно зміняються архетипичні теми. Існують впізнанні «архетипичні сценарії», які кожна житейски наглядова людина знає по своєму досвіду.

Для того, щоб  вибрати потрібний архетип для  конкретного рекламного проекту, автор  повинен вирішити, який настрій, стиль, які асоціації він хоче «вбудувати» в своє творче рішення, щоб вони провокували потрібну тему у сприймаючого. Потім ця емоційна тема уточнюється так, щоб добитися єдності і несуперечності повідомлення (щоб це послання співпадало із смисловим поряд одного з архетипів). А потім підібрати сюжет або образотворчий ряд, порівнюючи його з відомими архетипіческімі або перевіряючи власні нові творчі ідеї, порівнюючи їх із стандартним смисловим поряд вибраним архетипа. Цей метод вимагає певної практики і художнього чуття.

Частіше всього ефективно застосування тільки одного архетипа в рекламному повідомленні - тоді повідомлення сприймається як завершене, сильне або вражаюче, і в усякому разі однозначне. Використовування двох і більш архетипів створює подібність сюжету і тому менш надійно, оскільки важче з упевненістю тримати увагу глядача.

Зараз проблема прищеплюваності істотно актуалізується не тому, що ці психологічні якості достатньо  виражені в комунікативних особливостях сучасної людини. Із цього приводу можна було б не турбуватися: ми вже звикли і пристосувалися до себе таким, які ми є і, загалом, змирилися з цією обставиною. Великі складнощі виникають у зв’язку з тим, що на наш мозок обрушується абсолютно немислимий по своїй потужності потік інформаційної, у тому числі рекламній, стимуляції. Сучасні засоби масової інформації всіх видів утворили глобальну інформаційну систему фантастичного енергетичного рівня. Сьогоднішні психотехніки нейролингвистического програмування (НЛП) дозволяють створювати нові і знищувати наявні психічні установки. Більш того, вони дозволяють цілеспрямовано формувати навіть задані нав'язливій.

Кількість способів інформаційного втручання в сферу  свідомості і особливо в область несвідомого психічного росте з кожним днем: до багатющих можливостей звісного «25-го кадру» [19]і НЛП додалися витончені прийоми компактної «згортки» інформаційних масивів в цілях упровадження їх в психіку людини і механізмів їх «розвертання». У ряді цих і інших украй агресивних методів підвищення дієвості реклами освоюється використовування нових нетрадиційних носіїв інформації, що значно розширює сферу інформаційної дії і робить рекламний простір більш насиченим, щільним і агресивним.

І все-таки, як показують  спеціальні дослідження, майбутнє за гуманною, інтелектуальною і доброчесною  рекламою. Історія свідчить, що матеріально-технічному прогресу супроводить певне зростання.

Таким чином, підводячи  підсумки, можна зробити висновок про те, що психологічна дія рекламної  інформації украй велика. В даний  час здійснюється поступовий перехід людства до інформаційного суспільства (інформаційної цивілізації), збільшуються масштаби, ускладнюється структура і зміст інформаційних потоків і всього інформаційного середовища, багато разів посилюється її вплив на психіку людини і темпи цього впливу, стрімко зростають.

1.3. Спрямованість соціальної реклами. Визначення цільової групи.

В соціальній рекламі  можна виділити наступні основні  взаємозв’язані теми:

1. Боротьба з вадами і загрозами, попередження катастроф або небажаних наслідків, декларація благих цілей. Використовуються найбільш актуальні побоювання, наприклад, економічні (низький рівень життя і загроза його подальшого зниження; зупинка промислового виробництва і сільського господарства); геополітичні (втрата могутності і впливу); державні (нездатність влади эфективно правити країною); духовні (відсутність національної об’єднувальної ідеї, загальновизнаних цінностей).

2. Декларація цінностей. В цілому можна сказати, що пріоритетними цінностями кожної людини є: здоров’я, робота (кар’єра), сім’я (діти), заробіток (дохід), особисте щастя, безпека (комфорт) і т.д.

3. Заклики до творення. Грунтуються на прагненнях досягнення соціальних і індивідуальних ідеалів.

4. Соціальна психотерапія. Використовується у разі, коли масовими є певні негативні емоційні стани і відчуття, такі як: стан підвищеної тривожності, страх; невпевненість в собі, в майбутньому; стурбованість за свою долю і долю близьких; пригніченість, відчай, депресивні стани, переживання низького групового і соціального (загальнодержавного) статусу і т.д. [13]

Імовірно, що достатньо  ефективна може бути інтегральна  ідея – об’єднання в соціальній рекламі заклику до боротьби із загрозою (наприклад, економічній), декларація цінностей (сім’я) і соціальної психотерапії (наприклад, освіченій при об’єднанні тем економіки і сім’ї).

Можливе застосування соціальної реклами:

а) як напрям соціальної програми міської і обласної адміністрацій, направленої на оперативний дозвіл соціальних проблем, що виникають в суспільстві;

б) включати в  освітні програми з питань екології, наприклад: (присвячені проблемам здоров’я).

Мінуси соціальної реклами звичайно торкаються фінансової сторони питання, тобто виробництва і розміщення. Фінансове питання стоїть тим гостріше, що в Законі «Про рекламу» фінансова сторона соціальної реклами не регламентується. Ще один мінус носить регламентаційний характер і торкається її розміщення. Соціальну рекламу не можна у жодному випадку розміщувати разом з комерційною.

Соціальну рекламу  можна розрізняти по видах організацій, які її використовують. Виділимо три крупні групи: некомерційні інститути, різні асоціації, державні структури.

Некомерційні організації - це, як правило, лікарні, церкви, різні  добродійні фундації. Характер їх діяльності - допомога людям хворим, потребуючим  багато в чому, обумовлює і характер соціальної реклами, розміщуваної ними. Це, як правило, залучення засобів або на будівництво храму, або до різних фондів, наприклад, Червоного Хреста, або цільова допомога конкретним людям, потребуючим в лікуванні. Окрім цього, часто в рекламі лише говориться про існування проблеми, тобто ціллю є залучення уваги до явища (наприклад, в рекламі про інвалідів-сліпих). В рекламі лікарень або станцій переливання крові, окрім акцентування уваги на проблемах, присутній явний заклик, наприклад, вступати в ряди донорів або щепити дітей від різних захворювань. Пропаганду здорового образу життя, безпечного сексу, не дивлячись на специфічність, також можна віднести до соціальної реклами, яку розміщує Фундація боротьби з Снідом. В цілому можна сказати, що серед всього об’єму соціальної реклами, розміщуваної в засобах масової інформації, саме реклама цих організацій зустрічається найбільш часто і, відповідно, знаходить більший відгук серед людей. [10]