Ефективність виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ТОВ «Дружба-5» Нижньосірогозького району Херсонської області

Ефективність  виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ТОВ «Дружба-5»  Нижньосірогозького району Херсонської  області

Міністерство  аграрної політики і продовольства  України

Одеський  державний аграрний університет  
  
  
 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Економіка підприємства»

На тему: «Ефективність виробництва продукції  рослинництва та шляхи її підвищення в ТОВ «Дружба-5» Нижньосірогозького району Херсонської області»  
  
 

Виконала: Студентка економічного факультету

Спеціальності Менеджмент організацій 1 групи III курсу

Денної  форми навчання

Подгорна  Ілона Іванівна

Керівник: к.е.н., доцент Бахчиванжи Л.А.  
  
  
  
 

Одеса 2011

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………..3

1. Науково-теоретичні основи ефективності виробництва продукції рослинництва………………………………………………………………………5
1. Суть ефективності сільськогосподарського виробництва та особливості її визначення в рослинництві……………………………………………………5
2. Система показників ефективності виробництва продукції рослинництва…………………………………………………………………....8
2. Стан виробництва продукції рослинництва та її економічна ефективність у ТОВ «Дружба-5»…………………………………………………………………..11
1. Природо-економічна характеристика підприємства ТОВ «Дружба-5»……11
2. Аналіз посівних площ, урожайності та валового збору основних сільськогосподарських культур………………………………………………17
3. Собівартість та рентабельність виробництва продукції рослинництва…………………………………………………………………..24
3. Шляхи збільшення виробництва продукції рослинництва та підвищення її економічної ефективності…………………………………………………………28
1. Інтенсифікація виробництва продукції рослинництва та підвищення її економічної ефективності……………………………………………………..28
2. Сучасні технології у виробництві продукції рослинництва……………….33
3. Удосконалення організації виробництва, матеріальне стимулювання робітників рослинництва……………………………………………………...35

Висновки  і пропозиції……………………………………………………………..43

Список  використаної літератури…………………………………………………47  
 

Вступ   

Обмеженість виробничих ресурсів, що використовуються в сільському господарстві, та необхідність задоволення дедалі зростаючих потреб населення об’ективно вимагають  підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Цього можна досягти  створенням регульованої ринкової економіки, відповідного механізму господарювання та забезпеченням рівноправності всіх форм власності.     

У підвищенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва  велику роль повинен відіграти власник, господар. Лише це дасть змогу найвигідніше реалізувати наявні можливості.     

Підвищення  ефективності сільського господарства передбачає збільшення обсягів виробництва  продукції рослинництва і тваринництва з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, необхідно збільшувати врожайність  сільськогосподарських культур, продуктивність тварин та знижувати собівартість продукції. Звідси випливає, що основним напрямом підвищення економічної ефективності, сільськогосподарського виробництва  є послідовна його інтенсифікація. Адже, як правило, збільшення врожайності  і продуктивності пов'язане із ростом витрат на 1 га посіву та 1. гол. худоби, а при комплексному використанні ресурсів вихід продукції зростає  більшою мірою і її собівартість знижується. Тому всі фактори інтенсифікації є й шляхом підвищення ефективності виробництва.      

Найважливішим заходом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є поліпшення використання землі на основі підвищення її родючості  та продуктивності (врожайності сільськогосподарських  культур). Такі завдання успішно вирішуються  при вирощуванні культур за інтенсивними технологіями. Однак практика інтенсифікації землеробства в Україні свідчить, що цей процес часто призводить до негативних результатів і загострення  екологічної ситуації, хоча науково-технічний  прогрес має в своєму розпорядженні  ефективні засоби надійного захисту ґрунтів від руйнування, підвищення їх родючості та збереження довкілля.     

Головною  метою даної роботи є визначення економічної ефективності рослинництва в обраному підприємстві, а також  вивчення шляхів та методів її підвищення.      

Об’єктом  дослідження є господарська діяльність ТОВ «Дружба-5», що розташоване в с.Новоолександрівка, Нижньосірогозького району, Херсонської області.     

Завданням даної курсової роботи є:

1. З’ясувати сутність ефективності виробництва продукції рослинництва.
2. Визначити та дати характеристику типам та факторам зростання ефективності виробництва продукції рослинництва.
3. Висвітлити соціальні і економічні показники ефективності виробництва продукції рослинництва.

     У процесі дослідження застосовувалися  статистичний, економіко-математичний та метод порівнянь.     

Під час виконання курсової роботи були використані форми державної  звітності:

• ф.№ 50-СГ,
• Форми бухгалтерської звітності Ф-1; Ф-2 ; Ф-3; Ф-4; Ф-5.(додаток А,Б,В)
• аналіз господарської діяльності за 2008 – 20010 роки.
• інші матеріали..

1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА  ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

1.1 Суть  ефективності сільськогосподарського  виробництва, в тому числі рослинництва

Економічна  ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів  і витрат виробничих ресурсів. Ефективність виробництва є узагальнюючою  економічною категорією, якісна ознака якої відображується у високій результативності використання засобів виробництва  і праці. У сільському господарстві — це одержання максимального  обсягу продукції з 1 га землі, від 1 гол. худоби з найменшими витратами  засобів і праці.

Економічну  ефективність виробництва оцінюють за допомогою критерію, який зумовлюється дією економічних законів і характеризує ефективність з якісного боку. В  науковому розумінні критерій —  це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу її суть і  є основним принципом оцінки. Вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного  доходу з розрахунку на душу населення  при найменших затратах живої  і уречевленої праці. Збільшення обсягів національного доходу характеризує кінцевий корисний ефект від застосування сукупних вкладень засобів виробництва  і живої праці. [ 6; с.399]

Підвищення  ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції  і доходу. А це має велике значення як для всього народного господарства, так і для кожного сільськогосподарського підприємства та населення країни.

По-перше, чим менше праці і ресурсів витрачається на одиницю продукції, тим більше її можна одержати при  тих же засобах, та й продукція  буде дешевшою! Отже, підвищення ефективності сприяє збільшенню виробництва продукції  і повнішому задоволенню потреб населення.

По-друге, ефективність сільськогосподарського виробництва безпосередньо впливає  на рівень роздрібних цін на продукти, харчування і товари широкого вжитку, виготовлені із сільськогосподарської  сировини. Адже рівень цін тісно  пов'язаний із суспільно необхідними  витратами на виробництво продукції. Підвищення ефективності й зниження собівартості створюють умови для  зниження роздрібних цін на ринку.

По-третє, підвищення ефективності виробництва  впливає на збільшення доходів та рентабельності сільськогосподарських  підприємств. Чим більше вони виробляють і продають продукції, чим дешевше  вона їм обходиться, тим вищі їх доходи, тим більше засобів можуть вони виділити для розвитку виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення соціальних умов. Це надзвичайно важливо в  умовах вільного підприємництва які  передбачають розвиток сільськогосподарських  підприємств в основному за рахунок  результатів власної діяльності. [25, c.233]

Мірилом, або оцінкою, сільськогосподарського виробництва є критерій економічної  ефективності. Ця ознака пов'язана із збільшенням виробництва споживних  вартостей на основі раціонального  використання виробничих ресурсів і  підвищення продуктивності праці. Оскільки споживання — кінцева мета виробництва то лише на цій стадії видно, як ведеться виробництво й наскільки воно доцільне. Споживання ж здійснюється за рахунок національного доходу. Отже, вихідним критерієм економічної ефективності виробництва є обсяг національного доходу, максимізація його розміру при найменших витратах засобів і праці.

При оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в колективних, державних  і міжгосподарських підприємствах  і об'єднаннях необхідно правильно  визначати систему взаємозв'язаних показників, які повинні найбільш об'єктивно відображувати її рівень. З цією метою широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Доцільно застосовувати насамперед натуральні показники виходу продукції  з урахуванням її якості, які є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці досить об'єктивно характеризують рівень ефективності виробництва, проте вони не можуть бути єдиними для всього сільськогосподарського виробництва. Водночас одні й ті самі рівні врожайності і продуктивності худоби досягаються при різних витратах або різні показники продуктивності одержують при рівновеликих витратах виробництва. [6,c.245]

Для одержання  порівнянних величин витрат і  результатів обсяг виробленої однорідної і різнойменної продукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішими показниками, що характеризують обсяг  сільськогосподарського виробництва (результат), є вартість валової і  товарної продукції господарства, на основі яких можна розрахувати валовий  і чистий доход, а також прибуток.

Основний  критерій економічної ефективності застосовується на всіх рівнях — на підприємствах, у галузях, у народному  господарстві в цілому і є орієнтиром при виборі найбільш раціональних варіантів  використання ресурсів. В окремих  галузях народного господарства цей критерій набуває конкретної форми. У сільському господарстві ним  є збільшення виробництва чистої продукції при найменших витратах засобів і праці на основі раціонального  використання земельних, матеріальних, трудових ресурсів. Кінцевим ефектом  тут є обсяг валової продукції  без спожитих засобів виробництва (амортизаційних відрахувань, вартості насіння, кормів тощо).

У сільському господарстві, як і в інших сферах економіки, економічну ефективність слід розглядати в органічному зв'язку з досягненням соціальних результатів, соціального ефекту. Будь-які заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, необхідно оцінювати  не тільки з економічних позицій, а й з урахуванням соціального  результату (поліпшення умов праці, соціально-культурного  обслуговування на селі, підвищення оплати праці тощо). При цьому велике значення має збереження навколишнього  середовища, дотримання рівноваги в природі, що особливо важливо в зв'язку з прискоренням науково-технічного прогресу.

В умовах ринкових відносин зростає роль вартісних  показників, які повніше враховують розвиток товарного обігу, сприяють зміцненню економічних зв'язків  та госпрозрахунку.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно насамперед одержаний результат (ефект) порівняти  з виробничими витратами або  ресурсами, що його створили. У процесі сільськогосподарського виробництва використовуються сільськогос-подарські угіддя, засоби виробництва, робоча сила, а функціонування цих ресурсів пов'язане з виробничими витратами. [24,c.146] 

2. Система показників ефективності виробництва продукції  рослинництва

      Для обґрунтування напрямів та виявлення  резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно здійснити  оцінку різних явищ, що відбуваються в  цій галузі. Але на основі одного критерію цього зробити не можна. Тому потрібні конкретні показники, що відображують вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система  показників дає змогу провести комплексний  аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Оцінюючи  ефективність галузі, слід враховувати  її особливості, які значно впливають  на кінцеві результати.

Визначення  економічної ефективності виробництва  окремих видів продукції рослинництва і здійснюють на основі системи показників, які враховують відповідні особливості  галузей. Для порівняння економічної  ефективності виробництва окремих  видів продукції рослинництва використовують такі показники: виробництво валової продукції рослинництва (грн.) з розрахунку на 1 га посіву, на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; валовий та чистий доход і прибуток на 1 га посіву, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; рівень рентабельності виробництва, норма прибутку, рівень оплати праці на 1люд.-год., на 1 середньорічного працівника.

Економічну ефективність виробництва продукції одного виду (зерна, молока тощо) визначають за допомогою  таких показників, як урожайність  сільськогосподарської культури та продуктивність тварин, затрати праці  на 1 ц продукції, витрати кормів на 1 ц продукції (у тваринництві), собівартість 1 ц продукції, прибуток з розрахунку на 1 га посіву чи 1 гол. худоби, рівень рентабельності.

Поряд з визначенням економічної ефективності сільськогосподарського виробництва  на рівні особливе значення при впровадженні інтенсивних технологій вирощування  сільськогосподарських культур  має хімізація. Для визначення економічної  ефективності використання засобів  хімізації важливо правильно  обчислити приріст урожаю, а також  вартість додаткової продукції (основної і побічної). При цьому вартість одержаної продукції обчислюють за фактичними цінами з урахуванням  її якості (натуральної маси зерна  і вмісту клейковини, цукристості  коренеплодів цукрових буряків, вмісту, крохмалю в картоплі тощо). При розрахунках  рівня ефективності в динаміці вартість продукції оцінюють у порівнянних  цінах. Продукцію кормових культур, що не набуває товарної форми і  використовується підприємством, оцінюють за виходом поживних речовин (ц к. од.) та ціною 1 ц вівса.

Економічна  оцінка сільськогосподарських культур  і сортів. Така оцінка в підприємствах  необхідна для обґрунтування  раціональної структури посівних площ, при проектуванні та освоєнні сівозмін. Для її здійснення потрібні дані хімічного  аналізу про якість вирощуваних  культур і сортів. Ці дані можна  одержати в регіональних агрохімічних лабораторіях.

Економічну  оцінку сівозмін здійснюють порівнянням  кількох сівозмін за певною системою показників. Перша їх група враховує витрати на виробництво продукції у порівнюваних сівозмінах: витрати виробництва і праці на 1 га ріллі. Друга — це показники ефекту (результативні) з розрахунку на 1 га: урожайність, вихід кормопротеїнових одиниць, валова продукція рослинництва. В порівнянних цінах, товарна продукція (за цінами реалізації), валовий та чистий доход і прибуток: Третя група—показники ефективності виробництва: валова продукція, валовий і чистий доход та прибуток з розрахунку на 1 грн. виробничих витрат, на 1 люд.-год, на 1 га ріллі, собівартість 1 ц кормопротеїнових одиниць, рівень рентабельності виробництва товарної продукції.

Найкращою є та сівозміна, яка забезпечує максимальний вихід продукції землеробства з 1 га ріллі при найменших затратах праці і коштів на одиницю продукції. [15,c.101]  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
 

2. СТАН  ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ  РОСЛИННИЦТВА ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ У ТОВ «ДРУЖБА-5»
1. Природо-економічна характеристика підприємства ТОВ «Дружба-5»

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Дружба-5» розташоване у селі Новоолександрівка, Нижньосірогозького району,Херсонської області на відстані на північ до районного центра смт Нижні Сірогози  – 15км, до обласного центру м. Херсон -170км. Господарство має вигідне розташування і хороші шляхи  зв’язку. Дороги мають тверде покриття і знаходяться у хорошому стані.

Територія СТОВ "Дружба-5" розташована в північно-східному, недостатньо вологому, агрокліматичному районі степу Херсонської області. Сума річних опадів по середнім багаторічним даним Херсонської агрометеорологічної санції складає 377мм зі значними коливаннями по рокам. Незначна кількість випадіння річних опадів в значній мірі у вигляді зливи знижують їх господарську цінність та ступінь використання вологи рослинами. Взагалі, район характеризується малою кількістю опадів. Високі літні температури та сухі вітри викликають велике випаровування, отже і виникає посуха в районі. В зимку випадає 63мм опадів, але внаслідок нестабільгості теплового режиму зими та частою зміною морозів відлигами. З усіх опадів, у вигляді снігу випадає біля половини, друга частина опадів - дощі та тумани.     

Температурні  умови приємні для розвитку сільськогосподарських  культур. Середньорічна температура  повітря довівнює +9.4 С, та абсолютний мінімум дорівнює -30 С.     

Пануєчими повітряні масами є північні, північно-східні і північно-західні вітри На протязі зими переважають вітри північного і північно-східного напрямків. Домінуючі сухі вітри східного, північно-східного, південно-східного напрямків обумовлюють засушлевий режим району. Дуже важливим показником є температурний режим грунту. Найвища температура грунту у червні, серпні, а найнижча - у лютому.     

Територія господарства знаходиться в підзоні ковильних степів, зовсім відсутні ліса. Основною рослинністю є однорічні та багаторічні рослини Природна рослинність низької кормової якості, а це в більшому степені залежить від земельних угідь.      

Господарство  «Дружба-5» має форму товариство з обмеженою відповідальністю,знаходиться  у приватній власності. Основні  установчі документи,якими регулюється  діяльність підприємства є статут і  установчий договір.     

Для того, щоб краще розглянути економічну характеристику господарства нам необхідно проаналізувати наявність  виробничих ресурсів на підприємстві (таблиця 2.1.)     

З таблиці 2.1. можна  дійти висновку,що земельна площа  господарства у 2010 році відносно 2008 року збільшилась на 3,24% або 158га. Разом з цим кількість працівників в 2010 році в порівнянні з базисним 2008роком зменшилась в 2 рази і становлять 32 особи. Показник капіталозабезпеченісті в 2010 році зменшився на 5,08% в порівнянні з 2008 роком, тобто 4,13тис грн.. Причиною цього стало незначне зменшення вартості основних фондів і збільшення площі сільськогосподарських угідь. Разом з тим незначне зменшення наявності основних виробничих засобів в 2010році в порівнянні з 2008 роком на 2,01% і зменшення кількості працівників в 2 рази призвело до зростання такого показника,як капіталоозброєність на 95,96% в 2010році в порівнянні з 2008 роком. Це зумовлене тим, що вартість фондів незначно зменшується, а численність робітників зменшилось в 2 рази. Наявність власного капіталу у 2010році в порівнянні з 2008 роком збільшився на 15,59%, або на 530,5тис грн,це веде за собою зменшення кількості позичкового капіталу на 20,25% або на 747тис грн.    

Таким чином, аналізуючи данні розраховані  в таблиці 2.1. можна зробити висновок про те, що ТОВ «Дружба» відноситься до малих господарств. Про це свідчать показники: середньорічної чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві 32 чол., площа сільськогосподарських угідь склала 5036га за 2010рік.

Таблиця 2.1 -  Виробничі ресурси та рівень забезпеченості ними ТОВ «Дружба-5» Нижньосірогозького району Херсонської області 

Для того щоб  визначити динаміку та структуру  витрат в рослинництві, потрібно розглянути забезпеченість та рівень використання виробничих ресурсів на підприємстві (таблиця 2.2)  
  
 

Таблиця 2.2 - Рівень використання виробничих ресурсів в ТОВ «Дружба-5» Нижньосірогозького району Херсонської області

Розглядаючи таблицю 2.2 можна дійти висновку, що виробництво  валової продукції у спів ставних  цінах з 2005 роком з розрахунку на 100га сільськогосподарських угідь зменшилось на 63,73% або на 29,96 тис грн.. Але чистий прибуток з розрахунку на 100га сг угідь збільшився в 2010році в порівнянні з 2008роком на 60,23% або на 54,55 тис грн. Чистий прибуток також збільшився в звітному році в порівнянні з базисним більш ніж в 3 рази або на 55,42 тис грн. Поряд з цим зменшується коефіцієнт оборотності , це свідчить, що в господарстві погіршується діяльність, число оборотів оборотних засобів протягом року склало 0,55 та зростає коефіцієнт закріплення і становить 1,81 в 2010році. Зростання коефіцієнту закріплення свідчить про збільшення матеріальних витрат. Час, протягом якого оборотні засоби повертаються господарству збільшився на 106 днів і складає 661 день. Показник капіталовіддача має тенденцію до зменшення і становить 12,93 грн в 2010році оба на 34,96% менше в порівнянні з 2008 роком. Це зумовлено зменшенням виробленням валової продукції та незначним зменшенням наявності основних засобів. Капіталомісткість,навпаки, збільшився в 2010році на 53,76% в порівнянні з 2008 роком або на 0,03 грн.     

Визначимо спеціалізацію  досліджуваного господарства в таблиці 2.3.

Розглянувши таблицю 2.3. «Вартість і структура  доходу (виручки) від реалізації продукції, робіт, послуг» можно дійти висновку, що ТОВ «Дружба-5» спеціалізується на виробництві зернових і зернобобових – 25%  та соняшнику –68,62% по відношенню до загальної виручки від реалізації продукції в цілому по сільському господарству за 2010 рік, з розвиненим свинарством – 4,39%. В середньому за 3 роки, найбільш питому вагу у структурі доходу від реалізації продукції займає галузь рослинництва і становить 91,71% від загального доходу від реалізації продукції,на галузь тваринництво припадає 8,29%.

Таблиця 2.3- Вартість і структура доходу (виручки) від реалізації продукції, робіт, послуг в ТОВ «Дружба-5»