Економічна природа та функції грошей

 

                                     

 

 

 

 

                                                          КУРСОВА  РОБОТА

                                                       з  курсу  “Гроші  та  кредит”

                                        на  тему «Економічна природа та функції грошей»

 

 

 

                              

                                                           

 

 

 

 

                                                       

 

 

 

                                                          Реферат

53 сторінок, 4 таблиці, 3 графіка, 2 схеми та 6 формул, 17 джерел.

Об’ект дослідження - гроші та їх економічна природа.

Мета дослідження курсової роботи – дослідити економічну природу грошей, їх функції, проаналізувати грошову систему України та її проблеми.

У курсовій роботі було визначено теоретичні аспекти  поняття «гроші», передумови та теорії їх виникнення, їх сутність, необхіднсть  та функції, було проаналізовано склад  та структуру грошової системи України, приведена характеристика ії окремих  елементів та розглянуті ії проблеми  на данному етапі розвитку.

ГРОШІ, ГРОШОВА  СИСТЕМА,ДЕВАЛЬВАЦІЯ, РЕВАЛЬВАЦІЯ, МІРА ВАРТОСТІ, МАСШТАБ ЦІН, ГРОШОВИЙ АГРЕГАТ(М0, М1, М2, М3), КУПЮРНІСТЬ, ІНФЛЯЦІЯ, ЛІКВІДНІСТЬ, ТРАНСАКЦІЙНІ ДЕПОЗИТИ, ГРОШОВА РЕФОРМА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  

 

 

                                            Зміст

Вступ

1. Необхідність грошей, їх виникнення та сутність.
1. Передумови виникнення грошей. Раціоналістична та еволюційна теорії.
2. Сутність грошей та їх економічна природа.
3. Функції грошей.
2. Аналіз грошової системи україни.
1. Склад та структура грошової системи України, характеристика її окремих елементів.
2. Виконання функцій грошей сучасними функціональними формами грошей.
3. Вплив інфляції на виконання грошима своїх функцій.
3. Проблеми сучасної грошової системи та шляхи їх вирішення.

Висновки

Перелік посилань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         Вступ

Гроші — одне з найдавніших  явищ у житті суспільства —  відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців. Уже в працях Платона й Аристотеля є цікаві висловлювання про гроші. Часто згадується про них і  в літописах періоду Київської Русі. Проте систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій почалися з розвитком капіталізму. Вивчення грошей значною мірою визначило формування економічної теорії як науки.

Класична політекономія  Заходу, по суті, виросла з дослідження  фундаментальних проблем грошей, що були поставлені у працях А. Сміта і Д. Рікардо. Наукові розробки цих учених стали також джерелом теорії грошей К. Маркса,  яка  займає  важливе  місце  в   марксистській економічній науці. Багато уваги проблемам грошей приділялося у працях відомих економістів ХІХ—ХХ ст. — Дж. С. Міля, У. Джевонса, Л. Вальраса, М. Туган-Барановського, А. Маршалла, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, М. Фрідмана та ін. (1,ст. 5)

У ринковій економіці грошам теж належить визначне місце. Вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил. Особливого значення вивчення грошей набуває для розуміння функціонування ринкової системи економіки в умовах світової кризи. Оскільки Україну вона зачепила дуже суттєво, то регулююча економічна роль держави особливо зараз достатньо велика. А гроші, грошовий обіг є головними інструментами в механізмі державного регулювання, який веде до економічного і соціального під'йому.

Метою моєї курсової роботи є в межах запропонованого  обсягу розглянути основні питання, що стосуються  походження, сутності та функцій грошей.  Крім того у своїй роботі я намагалася простежити еволюцію форм грошей, особливу увагу приділила сучасним грошам та зростанню їх ролі у розвитку економіки. З цією метою опрацювала ряд потрібної літератури.

Аналіз засвідчив, безперешкодний рух грошей — це найголовніша умова мова існування ринкової економіки. Ринкова економіка "розмовляє" мовою грошей. Для того, щоб зрозуміти мову ринку, треба з'ясувати, що таке гроші.

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість  теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що ж таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних    суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для пізнання природи грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення  та існування грошей, і звичайно про їх функції в економічному житті  суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           1. Необхідність грошей,їх виникнення та сутність.

1. Передумови виникнення грошей. Раціоналістична та еволюційна концепції.

Своєю загадковістю гроші та їх похождення завжди хвилювали людей. Гроші виникли так давно, що й на сьогодні цей процесс викликає чисельні перекази і легенди, а також породжує багато нерозв'язаних запитань у економіці і політиці, теорії та практиці організації функціонування грошово – кредитної сфери. Впродовж усього періоду з часу виникнення грошей різні економісти у різні часи намагалися пояснити причини та передумови їхнього появлення. В результаті ці спроби можна поділити на два напрямки: раціоналістичну та еволюційну концепції походження грошей.

Послідовники раціоналістичної конецепції пояснювали появу грошей наслідком домовленності, угоди між людьми з метою спрощення і полегшання процедури обміну товарів. Її теоретичне обгрунтування здійснив ще Аристотель (4 ст. до н.е.) у праці «Нікомахова етика». Він писав так: «Все,що бере участь у обміні, має бути якимось чином співставленим…за загальною домовленістю з'явилася монета…Від того й ім’я її, що вона існує не в природі, а за домовленістю». (2, ст. 19)

В наступні історичні епохи  раціоналістична концепція походження грошей законодавчо була закріплена в нормах античного й середньовічного  права. Карбування монет на честь  приходу до влади коронованої  особи римським правом так і проголошувалося, що гроші та їх вартість декретує імператор. Ідея про гроші як витвір домовленості («раціо» - розум) переважала аж до кінця 18 ст., коли вагомі досягнення археологічної науки розвінчали її постулати. Водночас суб'єктивно – психологічний підхід до тлумачення походження грошей з позицій раціоналістичної концепції має місце у деяких працях і сучасних економістів. Для ранніх етапів розвитку західної грошової теорії була характерна абсолютизація ролі держави у виникненні грошей: держава створює гроші в процесі їх емісії й законодавчо наділяє їхньою купівельною силою - отже, гроші є утвором державної влади. Сучасні західні економісти вже не дотримуються чисто правового трактування походження грошей і розглядають закон тільки як одну із причин їх виникнення. Вони вважають, що утруднення при обміні в бартерній економіці привели до висновку угоди між людьми про використання одиниці рахунку, стандартного засобу обігу, а потім ця угода була закріплена державним законом. Пояснюючи появу грошей недоліками прямого товарного обміну,західні економісти виділяють дві основні проблеми бартерних угод:

1. Пошук подвійного збігу,  тобто двох товаровиробників, взаємно  зацікавлених у придбанні продукції  один одного.

2. Визначення цін товарів  і послуг. У бартерній економіці кожний товар оцінюється в одиницях інших товарів, на які він обмінюється. А це значить, що якщо в обміні буде брати участь 1 тисяча різних товарів. Та кількість цін у бартерній економіці буде досягати майже 5 тисяч. Це незручно. (9, ст.7)

З розвитком виробництва й збільшенням масштабів торгівлі прямий бартер усе більше ускладнював обмін між виробниками продукції. Ці утруднення й привели до того, що люди стали використовувати гроші для полегшення процесу обміну, у результаті чого різко скоротилася кількість необхідних обмінних операцій і використовуваних цін, оптимізувалися витрати обігу.

Таким чином, на думку західних економістів - прихильників раціоналістичної концепції, гроші були придумані людьми для використання їх як технічного інструмента обміну для зниження витрат і підвищення ефективності товарного обігу. Згідно з раціоналістичною концепцією, гроші є продуктом свідомості людей, а не об'єктивного розвитку процесів виробництва й обміну.

Зокрема, П.Самуєльсон стверджував, що гроші є штучною соціальною умовністю. Американський вчений Дж.Гелбрейт гроші розглядає як наслідок угоди  між людьми про закріплення грошової функції за коштовними металами. (2, ст. 21)

Проте домовленість між людьми надто невагома, щоб стати підставою  виникнення і функціонування грошей. Вони могли домовитись лише про найбільш зручні форми грошей (почати зі шкір різних тварин,коштовностей,тощо,а потім прийти до благородних металів). Помилкове положення про те,що гроші по суті своєї є витвіром людини, було використано представниками школи меркантилізму не тільки для заперечення товарної природи походження грошей, а й для обґрунтування відсутності зв’язку між грошима і коштовними металами. Водночас наукові відкриття поступово нагромадили значні матеріально – речові надбання, які дозволили відкинути ненаукові концепції походження грошей та розробити еволюційну концепцію.

Послідовними прихильниками еволюційної концепції походження грошей стали основоположники класичної політичної економії А.Сміт і Д.Рікардо, К.Маркс та інші вчені.

Але основоположником її по праву вважається Маркс. Для пояснення  необхідності грошей він використовував історико - матеріалістичний підхід, згідно з яким у процесі виробництва люди незалежно від своєї волі вступають у певні необхідні виробничі відносини, що розвиваються за об'єктивними законами. Із цих позицій походження грошей пояснюється об'єктивними закономірностями розвитку відтворення. (9, ст.8)

Еволюційна концепція  доводить, що гроші з'явилися не одномоментно, у силу закону їх угоди, а стихійно. У результаті тривалого процесу розвитку обмінних відносин. Тобто роші є об'єктивним результатом розвитку процесу товарного обміну, який сам по собі, незалежно від бажання людей, поступово привів до виділення із загальної маси специфічних товарів, які почали виконувати грошові функції.

Аналізуючи історичний процес розвитку обміну, К.Маркс виділив  чотири форми вартості:

 - Проста (випадкова) форма вартості відповідає самій ранній стадії розвитку обміну, коли він носив випадковий характер, а об'єктом мінових угод ставали, як правило, продукти, які за якимись причинами виявлялися в надлишку. Ця форма вартості виражається рівністю:

                                               х товару А = у товару В

Повна (розгорнута) форма  вартості відповідає етапу розвитку обміну, коли він став уже досить регулярним, але процес утвору поступово  функціонуючих регіональних ринків ще не був завершений. При цій  формі вартості кожний товар виражає  свою вартість за допомогою безлічі товарів:

                                       Х товара А =

На відміну від простої  форми вартості, де пропорції обміну можуть виявитися випадковими, у  повній формі вартості стає очевидною  залежність мінових пропорцій від  величини вартості товару. Її недоліком є незавершеність відносного вираження вартості товару, що відіграє активну роль (товару А), оскільки його вартість може бути виражена всі новими й новими товарами, що перебувають в еквівалентній формі.

- Загальна форма вартості  відповідає етапу розвитку обміну, коли на регіональних ринках  відбулося виділення специфічних  товарів, за якими закріпилися функції загального еквівалента. Виражається рівнянням:

  = х товару А

У якості загального еквівалента  в різних народів і в різні періоди часу використовувалися різні товари - залежно від природних умов, національних традицій, характеру виробничої діяльності і т.д.

- Грошова форма вартості  прийшла на зміну загальній  формі з розвитком регіональних  ринків і міжнародної торгівлі, коли в якості загального еквівалента стали використовувати благородні метали, в основному золото й срібло. Грошова форма може бути виражена у формі наступного рівняння:

                                         = n грамів золота.

Зі ствердженням грошової форми вартість товару одержала форму його ціни. Золото є загальним еквівалентом тільки тому, що саме має товарну природу й має вартість. Становлення грошової форми вартості означає тільки, що в силу суспільної звички форма загального еквівалента срослась із натуральною формою золота.

Отже, згідно з еволюційною  концепцією, гроші з'явилися в  результаті розвитку форм вартості (мінової  вартості).

Передумовами появи грошей є суспільний поділ праці й  економічний відособленість товаровиробників. Перехід від однієї форми вартості до іншої пов'язаний з розширенням  обміну й поглибленням внутрішніх протиріч товару - між суспільною й приватною  працею, між споживчею вартістю й  вартістю. (9, ст. 9 - 11)

Роль держави у розвитку грошових відносин - карбуванню монет, емісії грошових знаків - є формальною й відбиває об'єктивну потребу в удосконалюванні форм грошей. Благородні метали стали загальним еквівалентом у силу об'єктивних закономірностей розвитку товарного виробництва, купівельна спроможність монет із цих металів визначалася їхньою внутрішньою вартістю, а не волею держави.

Таким чином, в еволюційній  концепції гроші розглядаються  як товар особливого роду, що стихійно виділився з товарного миру на роль загального еквівалента. Вони є  не технічним інструментом обміну, а історично певною формою економічних відносин між людьми в процесі товарного обміну.

2. Сутність грошей та їх економічна природа.

 З'ясування економічної суті грошей слід розпочати з повторення проблем зародження товарного виробництва і з'ясування властивостей товару. Незважаючи на чисельні дослідження грошей, їх суть як особливого суспільного засобу, здатного виконувати роль загального еквівалента, досі дискутується. Гроші - це особливий товар, суспільна корисність якого полягає у здатності бути загальним еквівалентом і формою вартості товарів, виражати затрати суспільно-необхідної праці, що втілена у товарі, опосередковувати рух і обмін товарів, об'єднувати приватну працю товаровиробників у систему суспільної праці, забезпечувати еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Гроші слугують не тільки засобом  взаємодії товаровиробників, а й визначають ефективність функціонування господарського механізму суспільства. Слугуючи засобом обміну і нагромадження, вони забезпечують перенесення вартості у часі і просторі. Поряд з іншими споживними якостями гроші є загальною споживною вартістю і загальним засобом обміну. Тому категорія «гроші» - це супертовар, що має загальноекономічне навантаження.

Нині грошима називають  усе, що є носієм купівельної спроможності і приймається як плата за товари й послуги. Ось чому до грошей відносять банкноти, монети, банківські активи, боргові зобов'язання, а також товарні гроші, тобто споживчі товари, що можуть використовуватися як засіб обміну.

Для цього вони повинні  мати наступні властивості:

а) стабільність, тобто якомога триваліше зберігати однакову купівельну силу. Де відсутня стабільність, там гроші витрачаються, щоб не знецінитись, або ж відкладаються у надії, що зростуть у своїй вартості;

б) портативність - здатність легко переміщуватися, бути невеликими, щоб люди могли їх носити і використовувати в потрібних розрахунках;

в) зносостійкість - виготовлятися з міцного матеріалу. 
Приміром, купюри гривні витримують понад 400 згинань і надійно гарантують тривалість перебування у каналах обігу;

г) однорідність - гроші одного й того ж номіналу незалежно від форми повинні мати однакову вартість;

д) подільність - здатність ділитися на частини і мати кратні номінали;

є)   пізнаваність - гроші мають бути легко пізнаваними за характерними                ознаками і важкими для фальшування. Для виготовлення купюр гривні вже застосовують понад ЗО елементів захисту. (1, ст. 60)

Ліквідація системи золотого стандарту і заміна його паперовими знаками вартості у наслідку привела до того, що вартість сучасних форм  грошей  вже ні прямо,  ні посередньо не прив'язана до вартості золота або якогось іншого металу. Процес обмеженого використання золота в каналах грошового обігу, розпочавшись з ліквідації золотого стандарту у внутрішньому грошовому обороті, тепер охопив і сферу міжнародного грошового обігу. Головні причини поширення паперової форми грошей, що не розмінюються на золото, пов'язані з утвердженням великомасштабного серійного виробництва, в якому збільшення виробленої товарної маси значно випереджає темпи приросту видобування золота. До того ж випереджаючими темпами зростають обсяги використання вже добутого золота у технічних й інших цілях. Невідповідність між кількістю золота і товарною масою в обігу посилюється появою різного роду механізмів, що обмежують ринкову конкуренцію, посилюють економічну роль держави, розширюють вивіз капіталів та стимулюють інтернаціоналізацію господарського життя.

До цих процесів додалося роздвоєння мінової вартості золота як товару і золота як грошей. Якщо на вартість золота в якості звичайного товару безпосередньо впливають  рівень продуктивності суспільної праці у золото видобувній промисловості та зміни суспільних потреб у даному товарі, то на вартість золота як грошей впливають ще й зміни суспільних потреб у грошах, динаміка золотих запасів, що нагромаджені у попередні віки, та інші чинники. На цій підставі вартість золота у меншій мірі залежить від змін у видобуванні, ніж вартість золота як товару. Золото (як гроші) виконує суто суспільну роль, тому у якості грошей крім золота можуть використовуватися знаки вартості, які виконують функції грошей лише,настільки, наскільки вони представляють відсутнє в обігу золото.

Суспільне призначення грошей - бути засобом обігу і носієм капіталу. Гроші як засіб обігу переважно використовуються для реалізації наявної споживної вартості, в тому числі в процесі їх витрачання на купівлю товарів і послуг для особистого споживання. Як посередник гроші прискорюють рух товарів до споживачів на еквівалентній основі.

Гроші як носії капіталу перетворюються у засіб нагромадження вартості, та її продуктивного використання у виробництві з метою самозростання у формі позичкового капіталу. (1, ст. 13 - 14)

Прагнення дати вичерпну відповідь  на запитання про гроші як економічну категорію пронизує усю історію  наукової думки. Ще у 1857 р. англійський вчений У.Джевонс висловив думку, що «гроші для економічної теорії - це те ж, що квадратура круга у геометрії».

Представники школи меркантилізму  У.Стаффорд (1554-1612), Т.Ман (1571-1641) та Д.Норса (1641-1691), обґрунтовуючи металістичне розуміння грошей, визначали гроші  як багатство держави, яке ототожнювали з коштовними металами. На цій підставі сутність грошей вони пов'язували з природними властивостями золота і срібла. Представники номіналістичної теорії грошей Дж.Берклі (1685-1753) і Дж.Стюарт (1712-1780) сутність грошей зводили до виконання суто технічних функцій засобу обміну товарів та ідеальної одиниці обміну. Німецький економіст Г.Кнапп у книзі «Державна теорія грошей» (1905 р.) визначав гроші як хартальний платіжний засіб, тобто знаки, яким держава надала певну купівельну силу. Австрійський економіст Ф.Бендиксен у праці «Про цінність грошей» визначав гроші, як свідоцтво про надання послуг членам суспільства, що дає право на отримання зустрічних по 
слуг. (5, ст. 24-25) 

К.Маркс у праці «Капітал»  гроші тлумачив як особливий товар, загальний вартісний еквівалент та уречевлені виробничі відносини. Він вважав, що в процесі розвитку суспільного поділу праці виникла  потреба у регулярному обміні результатами праці. Товари обмінюються, бо на їх виробництво затрачено відповідну кількість суспільно-необхідної праці, що становить їх вартість. Гроші  є товаром-еквівалентом для виразу вартості, Вони виникли еволюційним  шляхом, є виразом золота, яке  зберегло свою товарну природу.

Після демонетизації золота проблема визначення природи і суті сучасних грошей переважно обмежується виконуваними ними функціями. Цей підхід сформував англійський економіст Дж.Гікс у книзі «Вартість і капітал».

Отже, у цих та інших  визначеннях сучасних грошей наголос робиться на суто прикладних аспектах ролі грошей і відкидається їх товарна природа. Розуміння суті грошей тут зводиться лише до поняття ліквідності та декретних грошей. Використання сучасних грошей як загальновизначеного засобу обміну пояснюється неокласичною школою традиційними звичаями людей мати в якості грошей паперові купюри. Їх вартість для людей визначається цінністю. На їх думку, люди цінують гроші, тому виготовляють їх з паперу. Якщо люди домовляться вважати щось грошима, то воно і буде грошима.

В даний час гроші «декретуються» урядом, тому їх цінність значною мірою визначається довірою до уряду, який тримає під своїм контролем обсяги грошової маси в обігу держави. На цій підставі сучасну кредитно-паперову грошову систему називають фідуціальною (від лат. fiducia - угода), яка ґрунтується на довірі.

Сталість сучасних грошей спирається не на золотий запас, а визначається їхньою обмеженою кількістю в обігу. Якщо паперові гроші не володітимуть властивістю рідкості, то їх цінність зменшиться.

Отже, сучасна економічна теорія сутність грошей визначає їх функціями, а вартість тим, як добре гроші виконують свої функції та наскільки обмежена їх кількість-в обігу.

 

                                 1.3  Функції грошей.

Сутність грошей як економічної  категорії проявляється в їх функціях. (див. малюнок 1.1.).

Міра вартості	Служать еквівалентом вартості всіх товарів.
Засіб обігу	Служать посередником при  обміні, стимулюють обмін товарів.
Засіб утворення скарбів (нагромадження)	Виступають як резерв багатства, регулюють грошовий обіг.
Засіб платежу	Забезпечують погашення  боргових зобов’язань.
Світові гроші	Виступають як: міжнародний засіб платежу; загальний купівельний засіб; сприяють матеріалізації багатства.

Таблиця 1.1. Функції грошей та їх призначення.

Питання про функції грошей є одним з найбільш дискусійних  у теорії грошей. Розбіжності стосуються не тільки трактування окремих функцій, а й їх кількості. Дискусії ведуться як між представниками різних теоретичних  шкіл, так і всередині кожної з  них. Так, більшість представників  марксистської теорії грошей визнає п’ять їх функцій, проте вони мають  різні погляди щодо суті кожної з  них.

Ще помітніші  розбіжності у трактуванні функцій  грошей серед представників немарксистських  теорій. Не заперечуючи взагалі існування  функцій грошей, більшість із них  визнають лише три функції й абстрагуються від решти. Так, у відомій книзі англійського економіста Л. Харріса «Грошова теорія» говориться про функції засобу обігу, засобу збереження вартості та одиницю рахунку і зовсім не згадуються інші функції. Разом з тим класики економічної теорії та деякі її представники кінця XIX — початку XX ст. теж визнавали п’ять функцій грошей,саме ті,які були наведені в таблиці вище. (1,ст. 35)

1) Функція міри вартості  є центральною у системі грошових  відносин.

Міра вартості - це грошова  одиниця, що використовується для вимірювання  та порівняння вартостей товарів  та послуг. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально. Виробник заздалегідь, до появи з товаром на ринку, визначає ціну, за якою вигідно продати його. Але й при зустрічі з покупцем на ринку, де остаточно вирішується ціна товарів, наявність грошей у будь-якій формі (золоті монети, банкноти, чеки, кредитні картки та ін.) не обов’язкова. Продаж взагалі може відбуватися в борг, під майбутні гроші, але ціна визначається в момент операції купівлі-продажу. Тим більше не потрібна наявність реальних грошей у разі встановлення товарних цін державними органами. Проте ці органи повинні мати чітке уявлення про мінову вартість грошей, яка фактично склалася і діє на ринку, щоб установити ціну, адекватну вартості товару.

Гроші як міра вартості широко використовуються як рахункові, як одиниця  рахування. За їх допомогою можна  надати кількісного виразу всім економічним  процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного  відтворення, без чого неможлива  їх організація й управління. Тому суспільна роль грошей як міри вартості виходить далеко за межі надання всім товарам однакової форми ціни. Так, за допомогою рахункових грошей підприємство може заздалегідь визначити  свої витрати на виробництво і  доходи від реалізації продукції, рівень прибутковості виробництва, без  чого неможливо виробити правильну  підприємницьку тактику і стратегію.

На  макроекономічному рівні за допомогою  рахункових грошей визначаються такі важливі показники розвитку економіки, як обсяг валового внутрішнього продукту, національного доходу, інвестицій, фінансових і кредитних ресурсів тощо, без яких неможливе свідоме  регулювання економічного життя  суспільства.

Гроші реалізують свою функцію  міри вартості через взаємодію з  масштабом цін. Масштаб цін - рахункова  функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях.

З масштабом цін пов'язані  девальвація і ревальвація грошових одиниць.

Девальвація (від лат. de –  префікс, що означає рух вниз, і valeo – коштувати, мати вартість) - це офіційне зниження, а ревальвація - збільшення курсу грошової одиниці щодо валют  інших країн.

Між сукупною товарною масою  і окремими товарами встановлюється цінове співвідношення. Саме це співвідношення і визначає рівень цін.

2) Функція засобу обігу - це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.