Етапи опрацювання художнього твору

                                  Зміст роботи

 

І.Вступ.Читання тексту твору – це особистісно значуща діяльність молодших школярів.  ІІ. Основна частина. Етапи опрацювання художнього твору: ІІ.1.Підготовка учнів до сприймання тексту нового твору. ІІ.2.Первинне читання тексту, перевірка перших вражень від прочитаного та виявлення емоційного сприймання змісту твору. ІІ.3.Аналітичне читання  - робота над причитуванням тексту твору. ІІ.4.Елементарний аналіз образних засобів твору у поєднанні з аналізом його смислового та образного змісту. ІІ.5.Узагальнення прочитаного ІІ.6.Суть і результати експериментального дослідження. ІІІ. Висновки.

Сторінки   2-4             5-15     16-19       20-27     8- 38         39 -42   43 -50   51 - 55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методика організації  роботи учнів початкових класів над  текстами творів є багатоаспектною. Вона передбачає реалізацію всіх завдань предмета читання, зазначених у програмі початкової школи [ 8,с.79].

Суттєві зміни в змісті предмета читання, оновлений зміст  чинних «Читанок» для 2-4 класів, нові дидактичні та методичні підходи  зобов'язують учителів початкових класів шукати гнучкі, цікаві й результативні  варіанти побудови уроків читання. Щоб  цей пошук був цілеспрямованим  і методично (науково) обґрунтованим, треба зосередитись на тому, який саме текст опрацьовується на уроці, і як саме можуть сприйняти, осмислити, захопитись чи ні учні конкретного класу.

Провідний спеціаліст з методики початкового читання академік  АНП України, автор сучасних «Читанок» для початкових класів, Олександра Яківна Савченко радить вчителю початкових класів [9,с.4]: «реально проаналізувати, що являє собою новий твір як текст, яким є навчальний, розвивальний і виховний потенціал.»

Кожного разу вчитель продумає таку структуру, яка відповідає меті уроку, його місцю в системі уроків, враховує змістові та художні особливості конкретного твору, а головне – передбачає емоційну і мислитель ну активність, співпрацю дітей.

Центральне місце на уроці  читання належить різним видам роботи учнів над текстом. В узагальненому  вигляді типовою для структури  уроку, на якому опрацьовується новий  текст,є така послідовність етапів [10,с.22]:

1)підготовка учнів до  сприймання нового твору;

2)первинне читання тексту  з метою ознайомлення зі змістом;

3)аналітичне читання (смисловий,  структурний, художній аналіз  змісту), що має практичну спрямованість  і здійснюється на основі багаторазового  перечитування тексту;

4)удосконалення якостей  читацької навички, яке відбувається  на різних етапів;

5)висновок-узагальнення  з прочитаного;

6)творча робота на основі  прочитаного.

Дотримання цих етапів виключає хаотичність, безсистемність у проведенні уроку і водночас передбачає гнучкість їх змісту і тривалості. Стрижнем побудови уроку є врахування вчителем закономірності сприйняття учнями художнього твору, первинний синтез (цілісне сприймання) — аналіз — вторинний синтез, що забезпечує поглиблене сприймання і розуміння. Саме від того, наскільки на уроках читання всі діти охоплені різними видами читацької і мовленнєвої діяльності, якою мірою вона є емоційно і естетично привабливою для них, залежить їх результативність.

І вчителеві слід прагнути до того, щоб читання й аналіз твору здійснювались  як особистісно значуща діяльність.

Підтвердити такий висновок можна в певній мірі, провівши невеличке  експериментальне дослідження.

Зазначимо його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання.

Об'єкт дослідження: Читання й аналіз тексту художнього твору в початкових назвах.

Предмет дослідження: залежність рівня якості аналізу смислового й образного змісту тексту твору від наявності під час його проведення роботи над формуванням емоційного ставлення учнів до змісту прочитаного.

 Мета дослідження: перевірити, наскільки рівень якості аналізу смислового та образного змісту тексту твору залежить від формування в учнів емоційного ставлення до змісту прочитаного.

 Гіпотеза дослідження: аналіз смислового та образного змісту тексту твору  одержиться більш глибоким і повним за наявності під час його проведення роботи над формуванням в учнів емоційного ставлення до змісту прочитаного.

 Завдання дослідження: 

- дібрати завдання для  дослідження;

- виконати його та складати  звіт про проведення дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для досягнення кінцевого  результату уроків ознайомлення з новім  матеріалом застосовується різні види робіт,що формують усвідомлення читання. Зокрема, методика виділяє такий  вид опрацювання тексту, як підготовка учнів до сприймання твору,[6, с.278].

Проведення підготовчої  роботи до сприймання тексту зумовлюється рядом причин.

Підготовка учнів  до сприймання твору має на меті актуалізацію їхніх знань,уявлень,почуттів,які тією чи іншою мірою впливають на якість його опрацювання.[10,с.22].

Тому цей процес містить  змістові,емоційні та операційні аспекти. Перевага тієї чи іншої складової  зумовлена жанровими особливостями  твору, складністю змісту, його віддаленістю від життєвого досвіду дітей, тривалістю роботи над текстом.

Змістовий аспект підготовки має на меті приведення в активний стан опорних знань, необхідних для  процесів розуміння і мислення в  ході первинного сприймання і подальшої  роботи над текстом. .[10,с.22].

Емоційний аспект сприяє відкритості  почуттів для певної інформації,очікуванню позитивних вражень переживань, дій  збудження асоціацій ,уяви. .[10,с.22].

Процесуальний аспект - готовність прочитати складні,маловживані слова, розуміння окремих слів та висловів, які потребують детального пояснення.[10,с.22].

Залежно від жанрових особливостей твору, складності його змісту, образних засобів, а також завдань конкретного  уроку(адже є твори, що вивчаються на двох заняттях), переважає той чи інший аспект підготовки.

Спеціальної уваги потребують

Насамперед, необхідно зосередити їхню увагу на назві. Наприклад організовуючи  у 2 класі засвоєння учнями нового розділу «Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини», [11, с.51] вчитель пропонує дітям спочатку прочитати в голос його назву, роздивитись, на як ому рушнику написано це речення:

 

«Чи сподобалась вам назва розділу?Чи всі слова у цьому реченні зрозумілі?А яку думку воно передає?Поміркуємо разом, про що йдеться з початку?(Без кореня не буде жити рослина).А чим є Батьківщина для людей?(Це ніби наш корінь у рідній землі, на якій народжуємося, живемо). Отже, який смисл передає речення?(У кожної людини є Батьківщина, яка для нас, наче корінь життя). Поміркуйте, діти, як краще прочитати цю назву, які слова виділити голосом?»

Потім учитель пропонує дітям розглянути малюнок: що саме на ньому зображено, які будівлі, рослини, чому в центрі яскраве сонце?Такий  вступ активізує не лише мислення, а й чуттєвий досвід дітей, що стимулює інтерес до нової теми.

 

А можна використати  й інший варіант підготовчої  роботи, за рахунок якого можна  підготувати учнів до 2 класу до як до сприймання усього розділу, так  і до роботи над віршем Анатолія Костецького «Батьківщина»

 

Наприклад [5] на дошці запис: Батьківщина - батьківщина.

- Чому одне і теж  слово написане на дошці по-різному  - з великої і малої букви?  Що означає кожна з них?

- Так. У кожної людини  є свої маленькі куточки - село, селище, місто, вулиця в місті,  де вона народилася і виросла.  Це її маленька Батьківщина.  А з багатьох таких маленьких  куточків і складається наша  загальна, велика, спільне Батьківщина.

- І чого вона починається?

- Вам допоможе відповісти  на це важливе запитання пісня  композитора Михайла Матусовського. Слухайте її. (Звучить пісня «С чего начинается Родина»).

- (Музика приглушається  і звучать, як продовження пісні,  слова вірша П.Бондарчука).

ЩО ТАКЕ БАТЬКІВЩИНА?

За віконцем калина,

Тиха казка матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

 Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека

І діброва далека.

- З чого ж у кожного  з вас починається Батьківщина,  ваша батьківщина?

- Так, по-різному вона  починається, але обов'язково - на  порозі вашого дому, з того, що  найдорожче і найближче для  кожного.

 

-Ще більш впевнено відповісти на таке важливе питання вам допоможе і вірш А.Костецького «Батьківщина». Слухайте його.(Вчитель читає).

Додатково можна використати  і такий матеріал:

- Часто Батьківщину  називають Вітчизною.

Чому саме так?(Тому, мабуть, що живуть батьки наші, живуть і жили діди й прадіди).

- Називають її і матір'ю.

Чому так?(Бо вона нас  виростила,нагодувала своїм хлібом, напоїла своїми водами).

- Називають її і захисницею.

А за що?(її народ не раз  захищав від ворогів, її загарбників). Для емоційно-образної підготовки молодших школярів до сприймання пейзажних творів корисним прийомом є предметне унаочнення художньої деталі, адже у віршах діти впізнають опоетизовані прообрази реально побаченого, почутого. Наприклад, у 2 класі вивчається вірш Віри Багірової «Бабця спить»[11, с.83]

 

 

На підвищення інтересу учнів до його читання можна використати такий прииом^ізтуючи другокласників до сприймання змісту вірша, учитель може принести,наприклад будильник, який чітко відбиває рух стрілки. І коли діти вчаться виразно читати текст вірша, вони прагнутимуть передати цей ритм у рядках «а годинник цокотить, бабця спить». У цей момент учні класу можуть замовкнути настільки, що можна почути і годинник, і читця.

Ще один приклад: у 4 класі  учні вивчають українську народну пісню  «Котився віночок по полю» [13, с.33]

 

 

Роботу можна провести таким чином: класовод відкриває  крила дошки, де на тлі вишитого рушника  прикріплено віночок із жита. В  учнів на партах - колоски(пшениці, жита, ячменю). Діти уважно розглядають все  це, перемовляються, порівнюють. А потім  у процесі читання пісеньки віночок  «котиться по полю» - передається  від читця до читця, щоб кожен  його торкнувся.

Для повноцінного сприймання пейзажних поезій важливо емоційно налаштувати учнів безпосередньо перед читанням і слуханням твору. Дуже добрим, але, на жаль, все рідшим явищем є нагромадження в учнів цілеспрямованих спостережень за станом природи з метою їх актуалізації на уроках читання. А зробити це, як показує практика, вже й не так важко. Наприклад, перед вивченням вірша Марійки Підгірянки «На волі» можна провести підготовчу бесіду наступного змісту [ 5 ]:

 

- Усі вірші Марійки  Підгірянки, прочитані вами на  попередніх уроках, чимось схожі  між собою. Як видумаєте, чим?

( У всіх розповідається  про рідний край, чарівну природу  Прикарпаття).

- Так, Марійка Підгірянка  з дитячих років була дуже  спостережливою і вразливою дівчинкою.  Вона годинами спостерігала за  тим, що відбувається в природі.  У звичайному могла побачити  незвичайне, дивне. Була ніжною  і лагідною до кожної істоти, бо знала, що є незахищеною.  Не могла терпіти якогось понівечення  чи знущання над природою. Мабуть, саме ця риса характеру й  надихнула її на написання вірша «На волі». Послухайте його і потім скажете, з яким почуттям ви сприймаєте вірш.

Дуже гарним прийомом до сприймання змісту Ліричного вірша  вдале його читання вчителем. Добре, коли вчитель читає твір напам'ять. Цей прийом заохочує дітей до активного  сприймання, адже вони чують, як вільно, захоплено читає вчитель. Якщо твір великий, бажано, щоб деякі рядки  чи строфи класовод теж читав, не заглядаючи до книжки, а вдивляючись у вічі дітей, передаючи їм свої почуття. Якщо є вдалий фонозапис, то варто послухати його разом із вихованцями. Цей спосіб з-поміж інших виграє тим, що виконання артиста діти сприймають загострено, вслуховуючись у незнайомий голос. Запис тієї чи іншої частинки тексту можна слухати неодноразово; вчитель миє змогу добре спостерігати реагування дітей, [1,с.23].

Як показує практика, дуже важливим є прийом підсилення емоційного сприймання змісту поетичних творів з використанням музичного супроводу-фону.

 

 

. Наприклад, у 3 класі вивчається декілька чудових віршів із пейзажної лірики Т.Г.Шевченка [12, С.24-25]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувати до сприймання «емоційного заряду» цих віршів можна, наприклад, провівши наступну бесіду[5]:

(Звучить грамзапис пісні  на слова Т.Г.Шевченка, музика  приглушується).

- Діти звучать «золоті  Шевченкові слова». Як ви думаєте,  чому хтось колись справедливо  назвав їх «золотими» (Може, тому, що вони були і є пророчими. Тарас Григорович Шевченко міг передбачити, яким буде життя у його співвітчизників, в українців через десятки років)

• Звучать Шевченкові слова сьогодні, звучатимуть вони ще і впродовж декількох наступних уроків, оскільки ми з вами починаємо вивчати новий розділ, а називається він «Видатні письменники України».
• - Як ви думаєте, чому саме іменем Т.Шевченка розпочали цей розділ автори підручника?
• Шану його пам'яті, його золотим словам висловлюють ось такі, як ви школярки, учениці Олександрійської жіночої гімназії Інна та Елла Кузубові у своєму вірші «Спасибі, Тарасе!» Послухайте![5]:

 

Спинимось на деяких особливостях підготовки учнів до сприймання і читання оповідань. їх тематика у «Читанках» досить різноманітна. Для цілеспрямованої підготовки до сприймання текстів такого жанру доцільно умовно загрупувати її за змістовими ознаками і тим, наскільки вони близькі життєвому досвіду учнів. В опрацюванні науково-популярних оповідань необхідно передбачити особливості сприймання молодшими школярами історичного часу, певної реальності зображених подій. Для свідомого сприймання цих оповідань важливо заздалегідь визначити місце словникової роботи до первинного слухання твору, під час читання чи після цілісного сприймання тексту. Щоб правильно розв'язати це питання, вчитель зіставляє складність тексту з рівнем готовності учнів, враховує, які слова, поняття вже були в активному словнику дітей, тобто опрацьовувались на інших уроках.

Значною у підручника є  група оповідань на морально-етичні теми. в яких розкриваються різні людські якості, риси характеру у спілкуванні дорослих і дітей-ровесників, що діють у знайомих ситуаціях. Але самостійно розібратися у мотивах вчинків дійових осіб учням не просто. Тому, опрацьовуючи такі твори, доцільно створити на уроці ситуацію колективного обговорення і оцінювання ключових епізодів. Однак зі вступної бесіди діти не повинні зрозуміти сюжет і знати ставлення вчителя до зображуваних подій. Вступна бесіда до творів морально-етичної спрямованості має бути стислою і адекватною ідеї саме цього тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не треба доводити, що читання твору вчителем повинно  бути зразковим. Це вимагає попередньої  підготовки до виразного, розміреного, читання. Мета такого читання – донести  до свідомості дітей ідею твору, його зміст, і справити емоційний вплив  на їхні почуття. Учитель повинен  не тільки показати взірець дохідливого  читання, а й бути зразком декламатора  й оповідача [6, с.283].

Методика рекомендує: вірші, байки, не читати за читанкою, а декламувати на пам'ять, казки не тільки читати, а й переказувати близько до тексту.

Ідеться ж бо про таке ознайомлення дітей  з таким жанром народної творчості, який захоплює їх задумом, подіями, художністю. Для цього  придатна і розповідь, і декламація [6, с.263]

Твір читається повністю для створення у слухача цілісності сприймання. Ця вимога має особливе значення при читанні художніх творів. На основі повністю прослуханого твору  учні створюють цілісне уявлення про змальовану картину. Тільки в  тому випадку, коли розмір твору не вкладається у межі уроку , як-от оповідання «Перебите крило» Є.Гуцала, читання його припустимо розривати. Доцільно робити це на тому місці, яке  викличе у дітей інтерес до його подальшого слухання.

Первинне сприймання твору  піддається перевірці запитаннями. Під час такої роботи вчитель  може скористатись пам’яткою «Як перевірити сприймання  прочитаного»[ 5 ]Метою цієї роботи має бути [ 5 ] :

контроль процесу сприймання змісту твору, виявлення безпосереднього  враження учнів від прочитаного, так би мовити, з першого пред’явлення, обмін першими враженнями, з’ясування того “ фундаменту”, на який доведеться вчителеві спиратись в ході подальшої роботи над текстом твору.

                               Учитель з'ясовує:

         а) Наскільки учні зрозуміли перш за все фактичний зміст(сюжетну лінію).

-  Про що йдеться  в творі?

- Які події зображені  (змальовані)?

- Що зацікавило?

- Що дізнались з прочитаного?

б) Який одержали емоційний  заряд, пройнявшись почуттями, якими  насичений текст твору.

- Чим захопились?

- Від чого одержали  задоволення?

- Що здивувало?

- Що здається смішним,  веселим, радісним?

- Кого було жаль?

- Коли сумували читаючи…?

 

Що…?

Хто…?

Де…?

Коли…?

Як…?

Який…?

                    Питання обох напрямків:

• Чи сподобався вам герой твору?
• З ким хотів би потоваришувати?

 

При цьому слід звернути увагу на те, що [5]:

1)Як правило ставиться  одне запитання, рідше – два.  Цього достатньо, щоб учитель  визначив, як учні зміст твору  і як будувати подальшу роботу  над ним.

2)Для зручності робити  це питання (завдання) можна записувати  на дошці.

3)Обов'язково треба й  ставити питання, типу "що було  не зрозуміло", "які слова  та вирази не зрозуміли". Виявивши  непорозуміння й прогалини в  свідомості сприймання змісту  твору, не варто поки що давати  якісь пояснення. Учні під керівництвом  вчителя й самі можуть це  зробити пізніше – коли вони  не один раз прочитають текст  твору і коли краще зрозуміють  його зміст.

Щоб не перевтомлювати учнів, не слід захоплюватися великою кількістю  запитань.

 Виявлення емоційного сприймання прочитаного учнями може бути відразу після первинного сприймання або після первинного аналізу. Це залежить від того, наскільки твір близький життєвому досвіду учнів, доступний або емоційно насичений. Мета цього етапу – виявити загальні враження дітей, тобто, які почуття, настрої викликає вірш, оповідання (скажімо почуття суму, радості, заперечення тощо). Зміст деяких текстів сприяє виділенню учнями нового через відповіді на такі запитання: "Що вас здивувало? Вразило?", "Про що дізналися вперше?". Такі запитання, доцільні на наш погляд, коли у тексті ця новизна дуже виразна, легко визначається. Зокрема, цей прийом особливо ефективний під час опрацювання творів розділів "Сторінки історії"(4 кл.), "Цікава книга Природи". Отже, перші запитання після сприймання твору мають на меті дати вихід актуальній потребі дитини –  висловити свої безпосередні емоційні враження.

 

 

 

 

 

Кальковане перечитування  тексту твору і перевірка розуміння  прочитаного створюють  ґрунт  для подальшого поглибленого сприймання йог змісту – фактичного, смислового та образного. А для цього потрібно щоб текст твору не тільки механічно  перечитувався, а й певній мірі аналізувався. Це значить, що роботу над технікою читання, тобто розвитком швидкого, правильного та виразного читання  тексту твору, потрібно поєднати з роботою  над усвідомленим сприйманням змісту прочитаного. Таке поєднання роботи під час кількаразового перечитування  тексту й називають у сучасній методиці навчання читання аналітичним читанням

[ 10,с.23-25].

Назвемо найуживаніші форми  читання, що можуть бути використані  на етапі аналітичного читання[ 5 ]:

 

1."Уперед-стоп"("До  першої помилки"): почуєш помилку  – тихо скажи "стоп", виправ  її та продовжуй читати з  цього місця.

2.Читання слабкими учнями  слів із попереднім поділом  їх на склади.

3.Читання "ланцюжком"  – по реченню (по абзацу).

4.Читання вірша "ланцюжком", закінчуючи кожен раз на паузах.

5.Самостійне читання тексту  твору з певним додатковим  завданням.

6.Читання тексту з поміткою  незрозумілих слів.

7.Читання типу "Пташиний  базар" (За С.Г.Заброцькою).

8.Напівголосне читання  (Читання "дощиком")

9."Бліц" або "Блискавка": постарайся одразу впізнати слово  (речення), яке я покажу всього  на декілька секунд; прочитай  його ще раз повільно, перевір  себе.

10."Буксир ("Луна") читай  за вчителем чи підготовленим  учнем: читай так само правильно,  швидко.

11."Дожени та прочитай" речення, котре я розпочну читати; під час словникової роботи -- у парах покажіть один одному  в тексті словосполучення чи  речення з новим словом.

12.Читання "вище норми" (в основному, це – домашнє  завдання, коли учень, добре знаючи  свою норму читання незнайомого  тексту, шляхом тренування вдома  набирає 10-15 слів).

13.Читання тексту твору  у темпі скоромовки.

14.Читання тексту твору  один одному частинами по черзі.

15.Контрольне читання  тексту твору: один учень читає,  а інший слідкує й виправляє  допущені помилки.

16."Робота в парах  з секундоміром": допоможи товаришеві  перевірити швидкість читання  (перевірка швидкості читання  в слух і "про себе", перевірка  швидкості читання мовчки з  наступним тестуванням рівня  розуміння прочитаного, для чого  використовуються запитання під  текстом у підручнику, перелік  питань за змістом тексту, підготовлений  учителем або записаний на  дошці).

17."Вчителі":покажи товаришу  зразок читання; допоможи виправити  помилку; по черзі попрацюйте "вчителями": на перше запитання  відповідає один, на друге –  інший; а потім перевіримо, хто краще справився з поставленим завданням, проведемо захист роботи декількох пар.

18."Порахуй!": порахуй,  скільки в цьому абзаці слів  з буквою…, слів з  "секретами", слів з поставленими над ними  знаками наголосу, слів, котрі пишуться  з великої букви не на початку  речення, слів - "паравозиків".

19. "Кидок-засічка":читай текст мовчки, за моєю командою підведи очі (можна: перекажи прочитане), а потім одразу знайди потрібне місце поглядом і продовжуй читати.

20."Закладка"- горизонтальна("Засніжені  слова"):прочитай слова (речення), що прикриті закладкою. На одну  третину знизу;зніми закладку, перевір  себе.

21."Пристрілка"- знайди:

- слова, над якими стоїть  знак наголосу;

- речення з оцінкою  вчинків дійових осіб;

- речення, у яких виражене  ставлення автора до своїх  героїв і т.п.

22."Розсипанка":визнач, яке слово "розсипалось" по буквах; якою мовою воно написане;яку букву потрібно замінити, щоб воно перетворилось в українське слово.

23.Читання тексту з  першими закритими буквами в  словах (За С.Г.Заброцькою).

24."Дожени та виправ": знайди в тексті місце, яке  я почну читати; будь готовий  виправити помилки, які я спеціально  допущу під час читання (помилки  на перестановку, вставлення, пропуск  та повторення букв, складів, слів).

25.Пошук у тексті читання  словосполучень:

а)іменник + прикметник;

б)іменник + дієслово;

в) займенник + дієслово і  т. ін.

26.виділення з тексту  твору слова за пропонованою  схемою:

- йо -,

- жі -,

- ьо -.

27.Знаходження в тексті  твору найдовшого слова.

28.Пошук і читання слів  з логічним наголосом.

29.Пошук(хто швидше?) у  тексті слова на задане вчителем (учнем) правило його правопису.

30.Читання вірша, розстановка  пауз.

31."Ноти"-"партитура": читай за "нотами", наприклад,  зважаючи на всі зазначені  паузи та виділяючи голосом  підкреслені слова.

32.Читання логічно завершеного  уривка за заведенням вчителя.

33.Знаходження за даним  початком логічно завершеного  уривка з тексту твору.

34.Складання ланцюжка  дієслів до тексту, що допомагає  послідовно переказати його зміст.

35.Зачитування уривків,  які вказують на те що відбувалося  реально, а що є вигадкою.

36.Читання зі скороченням  тексту(учні пропускають речення  чи слова, які можна пропустити). Підготовка до стислого переказу.

37."Решітка":прочитай  ті рядки тексту, що відкриті, і пригадай ті, що прикриті. (Підготовка  до переказування тексту).

38.Читання уривка, до якого  можна дібрати прислів'я, в  тому числі й те, що подається  в підручнику під текстом твору.

39."Цікаві запитання" - "Хитрі запитання"(за Л.В.Живацькою):придумай разом з товаришем цікаве запитання, яке можна було б поставити автору (герою) твору;подумай, як сам даси відповіді на цікаві запитання інших; візьми інтерв'ю в героя (автора) твору.

40.Прочитати й поставити  до певної частини тексту запитання.

 

Спираючись на матеріали  періодичних видань, спробуємо пояснить суть окремих із вищезазначених та інших форм читання, які можна  використати на етапі аналітичного читання[7, с.22-24]:

 

1.Читання  ланцюжком.

Учні читають у певному, установленому порядку(один за одним). При цьому вчитель має можливість перевірити ефективність підготовки учнів  до уроку, рівень сформованості необхідних читацьких навичок достатньої кількості  учнів. Самі ж діти мають можливість порівняти свої досягнення з іншими.

2.Читання  "Буксир"

Учитель або учень який має добрі навички читання, читає  текст вголос. А учні пошепки читають  разом з ним, копіюючи темп читання, правильність інтонування. Учитель  має можливість керувати читання. Цей  спосіб називається «Диктор»

 

3.Читання  «Хвилею»

Читають за заданою керівником схемою:повільно, швидко, дуже швидко і  навпаки.  Такий вид роботи викликає інтерес до виконуваної роботи та розвиває навички читання із різною швидкістю.

 

4.  Читання  із замірюванням прочитаного.

Учитель заміряє певний час  читання учнями (1хв.). Діти за командою зупиняються. Потім рахують кількість  прочитаних слів: свої власні або обмінюються  і рахують кількість слів у  сусіда по парті. Результати записують  у спеціальний читацький щоденник.

5.Читання  пошепки

За невеличкий проміжок часу учні мають змогу самостійно познайомитись  із певним матеріалом. Учитель має  можливість чути та контролювати роботу кожного.

6.Читання  мовчки.

Учні читають ,не рухаючи  губами, без відтворення звуків.

7.Читання  із зупинками.

Діти читають даний  текст. За умовним сигналом учителя  зупиняються, піднімають очі від  тексту. За другим сигналом знаходять  місце, де закінчили роботу, продовжують. Розвивається зорова пам'ять.

8.Читання  в парах.

Один читає, інший слухає, аналізує якість читання товариша, допущені помилки.

9.Читання  хором.

Учні намагаються читати з певною швидкістю, щоб не відстати від товаришів. Учні, які володіють  кращою технікою читання, мають можливість звернути свою увагу на виразність свого читання.