ВСТУП

     Грошовий ринок э невід’ємною складовою частиною сучасних товарно-грошових відносин. В умовах розвитку соціально орієнтованої і регульованої ринкової економіки організація цього ринку і рівень ефективності його функціонування— це один з вирішальних важелів вирішення економічних і соціальних завдань, які ставить перед собою суспільство.

     Грошовий ринок на даний момент знаходиться в стані певної рівноваги, але цей стан миттєвий і сама рівновага є наслідком постійного її порушення. У цьому сенсі надзвичайно важливим стає розуміння шляхів і методів забезпечення такої рівноваги на грошовому ринку, яка б дала змогу оптимізувати його функціонування і забезпечувала б економічне зростання в нашій державі.

     Об'єктом дослідження реферату є теоретичні засади економіки в області грошового ринку.

     Предмет дослідження — аналіз грошового ринку України .

     Метою реферату є дослідження та аналіз грошового ринку.

     Мета  роботи зумовлює виконання таких завдань :

• дослідити поняття та особливості функціонування грошового ринку
• здійснити аналіз грошового ринку України в ракурсі обертання його основних інструментів
• визначити недоліки діяльності грошового ринку України , запропонувати можливі шляхи їх усунення

     Методами , які застосовані в даній роботі є метод аналізу, статистичний та графічний. 
 
 

Суть  і структура грошового ринку

     В економічній літературі немає чіткого однозначного тлумачення поняття "грошовий ринок", воно багатьма економістами часто ототожнюється із терміном "фінансовий ринок".

     В Україні цей ринок тільки розпочали  серйозно досліджувати. Одними з найперших  грошовий ринок грунтовно взялись аналізувати АС. Гальчинський, М.І.Савлук.

       Грошовий ринок можна визначити як сукупність економічних відносин, що забезпечують урівноваження попиту і пропозиції грошей та формування їх ціни, а також він є окремим сегментом фінансового ринку.

     Для кращого усвідомлення сутності грошового ринку важливо з'ясувати такі його структурні елементи, як об'єкт, суб'єкти та інструменти.

     Об'єктом  грошового ринку є гроші, які продаються і купуються на ньому. Таким об'єктом можуть стати тільки тимчасово чи постійно вільні кошти, власники яких пропонують їх на ринку задля одержання додаткового доходу. Операція продажу грошей має специфічний характер і суттєво відрізняється від традиційного продажу на товарних ринках.

     Продаж  грошей відбувається переважно у  формі кредитування. Продавець виступає у ролі кредитора, покупець у ролі позичальника. Операція продажу грошей не є еквівалентним обміном однакових цінностей, не веде до витрат продавцем права власності на відповідну суму грошей і тому повинна передбачати механізм забезпечення цього права й повернення власнику проданих коштів. Цей механізм базується на застосуванні спеціальних інструментів грошового ринку, які називають фінансовими інструментами.

     Інструментами грошового ринку є певні носії зобов'язань покупців грошей перед їх продавцями та одночасно носії права вимоги продавців грошей до їх покупців.

       Інструменти можуть мати різноманітні форми — це письмові угоди, сертифікати, облігації, акції, векселі, поліси тощо. Для продавців грошей всі вони є об'єктами грошових вкладень або фінансовими активами, які здебільшого продаються і купуються на ринку. Ставши власниками фінансових активів, ці суб'єкти дещо змінюють і свій статус на ринку — вони здійснюють продаж фінансових активів, а не купівлю грошей. Для них об'єктом ринку стають ці активи, а гроші лише посідають своє традиційне (для товарних ринків) місце — посередників в обміні. З цієї позиції грошовий ринок набуває вигляду ринку фінансових активів або фінансового ринку.

     Інструменти грошового ринку самі можуть набувати здатності до обігу. Найбільшою мірою  ця здатність властива цінним паперам  і валютним цінностям, що дає підстави виділити відповідні ділянки грошового ринку у самостійні ринки — цінних паперів та валютний. У розвинутих ринкових економіках поширена також купівля-продаж банківських позичкових вимог та зобов'язань, що дає підстави говорити про ринок позичкових угод як про самостійний вид грошового ринку.

     Для розуміння сутності грошового ринку  важливе значення має визначення його суб'єктів.

     Суб'єкти грошового ринку — це будь-які економічні структури - фірми, сімейні господарства, урядові структури, банки та інші фінансові посередники.

     Кожний  з них може виступати або в ролі продавця грошей (кредитора), в ролі покупця (позичальника), або в тій чи іншій одночасно, як, наприклад, банки та інші фінансові посередники.

     Умовний характер має і ціна на грошовому  ринку. Ціна грошей має форму процента на позичені чи залучені кошти, що істотно  відрізняє її від звичайної ціни на товарних ринках. Розмір процента визначається не величиною вартості, яку містять  у собі куплені (позичені чи залучені) гроші, а їх споживчою вартістю — здатністю приносити покупцеві додатковий дохід чи блага, необхідні для задоволення особистих виробничих потреб. Чим більша буде ця здатність і чим довше покупець користуватиметься одержаними грошима, тим більшою буде сума його процентних платежів.

     Надзвичайна складна сутність та певна умовність  грошового ринку істотно ускладнюють  розуміння механізму його функціонування. Тому розглянемо схему руху потоків  грошових коштів на монетарному ринку :

     Рис.1.1 Сектор прямого фінансування 

     Грошовий  ринок складається із багатьох потоків, якими грошові потоки переміщуються  між трьома групами економічних  суб'єктів:

• власниками заощаджень — тими, що заощаджують гроші;
• позичальниками — тими, що позичають гроші;
• фінансовими посередниками.

     Стрілки, що показують рух грошей, спрямовані від власників заощаджень (кредиторів) до позичальників, а стрілки що, відображають рух інструментів, від позичальників до кредиторів.

     Грошовий  ринок можна умовно поділити на два  сектори:

1. сектор прямого фінансування;
2. сектор непрямого фінансування.

     У секторі прямого фінансування грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників.

     У секторі непрямого фінансування грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників через фінансових посередників.

     Грошовому (монетарному) ринку характерний  складний механізм функціонування. Для  його вивчення важливе значення має  структуризація грошового ринку.

     Окремі  сегменти грошового ринку можна  виділити за кількома ознаками:

• за видами інструментів, що застосовують для переміщеним грошей від продавців до покупців;
• за інвестиційними ознаками грошових потоків;
• за економічним призначенням грошових коштів, що купуються на ринку.

     За  видами інструментів грошовий ринок  складається з трьох взаємозв'язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих ринків:

• ринок позичкових капіталів;
• валютний ринок.
• ринок цінних паперів.

       Ринок позичкових капіталів — система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позиковий капітал і його перерозподіл між учасниками суспільного відтворення.

     Валютний  ринок — система фінансово-економічних відносин, пов'язаних із здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах.

     Ринок цінних паперів — частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів. Через ринок цінних паперів акумулюється грошові надходження юридичних осіб і громадян та спрямовуються на виробниче й невиробниче вкладання капіталів.

       За другою ознакою можна виділити  такі сектори грошового ринку: 

• ринок банківських кредитів;
• ринок послуг парабанків (небанківських фінансово-кредитних установ).

     Окремим сектором грошового ринку можна  також додатково визначити фондовий ринок.

     Залежно від призначення засобів, що обертаються  на грошовому ринку, останній поділяється  на:

• ринок грошей;
• ринок капіталів.

     На  ринку грошей продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів (боргові зобов'язання до одного року).

     На  ринку капіталів купуються і продаються грошові кошти у вигляді середньо- й довгострокових кредитів та фінансових активів строком понад рік.

     Ринок грошей можна умовно поділити на два  сектори:

• міжбанківський ринок;
• відкритий ринок

Графічна  модель грошового  ринку. Рівновага  на грошовому ринку

      Якщо  дві криві ,попиту і пропозиції, накласти одну на Другу в одній системі координат, то одержимо завершену графічну модель грошового ринку. У ній попит і пропозиція подаються у взаємодії і визначається результат цієї взаємодії: рівень їх урівноваження та норма рівноважної ставки процента, що відповідає цьому рівню (рис. 2.1).

      Рис. 2.1. Графічна модель ринку грошей 

      Криві попиту (МД) і пропозиції (М1) перетинаються  в точці А, якій адекватні маса грошей в обороті на суму 4,0 млрд грн. та ставка очікуваного доходу (номінального процента) на рівні 8%. Це значить, що економічні суб'єкти в даній економічній ситуації бажають мати у своєму розпорядженні грошей на суму 4,0 млрд грн., а банківська система може забезпечити пропозицію грошей на цьому ж рівні, щоб урівноважити попит і пропозицію. За цієї умови ставка процента (очікуваного доходу) стабілізується на рівні 8% . Цей рівень є рівноважною ставкою процента, яка буде задовольняти вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформувати потрібний їм запас грошей, що дорівнює 4,0 млрд грн., і будуть його тримати на руках, а продавці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за прийнятною ставкою процента.

      Ні  за якої іншої ставки процента подібна  зрівноваженість попиту і пропозиції неможлива. Припустимо, що якимось чином  удалося в цій ситуації встановити ставку процента на рівні 6%, тобто нижчій від рівноважної. Реакцією на цю зміну  буде зниження альтернативної вартості зберігання грошей і зростання попиту на гроші — точка попиту зміститься по кривій попиту вправо в положення A1 (при тому, що точка пропозиції залишиться в попередньому положенні А). Збільшення попиту на гроші виявиться в посиленні вимог економічних суб'єктів до банків надати їм грошові позички. Проте банки не зможуть задовольнити цих вимог, оскільки їхні резерви залишилися незмінними. Окремі банки спробують закупити додаткові резерви на міжбанківському ринку, і між банками посилиться конкурентна боротьба за ресурси. Наслідком цієї боротьби стане зростання процентної ставки доти, доки вона не досягне попереднього (рівноважного) рівня. Але в міру наближення ставки до цього рівня буде зростати альтернативна вартість грошей і скорочуватися попит на гроші. Як тільки ставка досягне 8%, увесь додатковий попит на гроші зникне і всі показники займуть рівноважне положення: попит і пропозиція — 4 млрд грн., ставка процента — 8%.

      Порушення рівноваги на грошовому ринку  може обумовлюватися також чинниками, які діють на боці пропозиції грошей та на боці попиту на гроші. У цих  випадках рівновага може відновитися  тільки на інших рівнях як процента, так і грошової маси . 
 
 
 
 
 
 
 

Перспективи розвитку грошового ринку в Україні

     Динаміка показників економічного розвитку України в 2010 році, зокрема і грошово-кредитного ринку, свідчить про закріплення позитивних тенденцій на етапі посткризового відновлення.

     Серед головних позитивних змін, які були характерні для грошово-кредитного ринку в цей період та сформували надійну основу для подальшого зміцнення банківської системи, а також сприяли відновленню її інвестиційної функції, можна виділити такі:

     1. Подальше уповільнення споживчої інфляції – приріст якої за підсумками 2010 року становив 9,1% порівняно з 12,3% у 2009 року, а її показник у грудні (0,8%) був найнижчим за всю історію статистичних спостережень з 1991 року.

     2. Стабілізація функціонування валютного ринку, у результаті чого

     обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку зміцнився на 0,38% – до 7,9617 грн./дол. США. Крім того, у 2010 році загальне сальдо валютних інтервенцій сформувалося додатним та перевищило 1,3 млрд. дол. США.

     3. Відновлення довіри вкладників до банківської системи та національної валюти, що сприяло закріпленню тенденції до збільшення депозитів як населення, так і юридичних осіб. Загальний обсяг депозитів за 2010 рік зріс на 26,3%, а темпи збільшення депозитів у національній валюті (на 38,2%) суттєво перевищували зростання депозитів в іноземній валюті (на 12,8%). Якщо на початку 2010 року відбувалося збільшення лише депозитів населення, то починаючи з березня сформувалася тенденція до збільшення депозитів і юридичних осіб.

     4. Зниження вартості коштів – процентна ставка за депозитами в

     національній валюті зменшилася з 14,0% у грудні 2009 року до 8,1% у грудні 2010 року, за кредитами за цей період знизилася з 19,6% до 15,0%.

     5. Створено умови для відновлення інвестиційної функції банківської

     системи. За результатами 2010 року обсяг кредитів, наданих юридичним особам, збільшився на 7,8%, у т.ч. у національній валюті – на 13,4%.

     6. Покращення роботи банківської системи – регулятивний капітал банків зріс на 18,5%, рівень збитків знижено до 13,0 млрд. грн. (порівняно з

38,4 млрд. грн. у 2009 році).

     Валютний ринок та обмінний курс.

     Динамічні зміни, які були характерні для валютного  ринку упродовж 2010 року, вимагали від Національного банку України проведення оперативних та виважених дій з метою нівелювання різких курсових коливань гривні для упередження розбалансування ситуації на валютному сегменті грошово-кредитного ринку.

     Найбільш суттєвими чинниками, які впливали на стан валютного ринку в 2010 році виявилися:

     · збільшення обсягів надходжень іноземної валюти від нерезидентів на 20,1% порівняно з попереднім роком та формування чистого припливу іноземної валюти на рахунки резидентів іззовні (10,6 млрд. дол. США) порівняно з її чистим відпливом у 2009 році (4,2 млрд. дол. США);

     · розширення міжбанківського валютного ринку – обсяг операцій збільшився порівняно з 2009 роком на 13,1 %;

     · менш активне використання резидентами власної іноземної валюти. У 2010 році на міжбанківському валютному ринку було продано 50,7% іноземної валюти, отриманої від нерезидентів, тоді як у 2009 році – 56,7%. Водночас 58,3% зовнішніх валютних платежів резидентів у 2010 році було здійснено за рахунок їх власної валюти, тоді як у 2009 році це співвідношення становило 61,5%;

     · зацікавленість нерезидентів у ОВДП: обсяг цінних паперів, що перебувають у їх власності, збільшився за рік у 23,5 раза;

     · підвищення міжнародних рейтингів України в іноземній валюті: за шкалою Fitch Ratings – від В- до В, а за шкалою Standard&Poors – від ССС+ до В+ та зменшення відповідних ризиків кредитування України:

індекс ЕМВІ+ Україна знизився з 1002 на 31.12.2009 до 436 за станом на 31.12.2010.

   В Україні вже зроблено перші кроки  на шляху стратегічного аналізу  та прогнозування розвитку окремих видів фінансових установ та ринків, зокрема здійснено аналіз банківської системи, ринку цінних паперів, страхового ринку.

   Подальший розвиток економіки є не можливим без розвинутого, стабільного, надійного та ефективного фінансового ринку нашої держави. Таким чином, однією з найважливіших цілей нинішнього етапу розвитку економіки країни є втілення обгрунтованих та системних реформ у фінансовому секторі для забезпечення додаткових джерел фінансування економічного зростання. Це в свою чергу потребує розробки та послідовного впровадження довготермінової комплексної стратегії розвитку фінансового сектора України, враховуючи існуючі економічні реалії та стратегічні пріоритети України в умовах глобалізації світових фінансових ринків.

   В Україні слід впровадити цілісну  довгострокову стратегію розвитку фіансового сектору України, а також для координації дій різних органів влади в сфері впровадження заходів щодо розвитку фінансового сектору.

   Основною  метою діяльності цієї стратегії  повинно бути:

   - створення ефективної системи  регулювання та нагляду за  діяльністю небанківських фінансових  установ, зокрема тих їх видів,  щодо яких не існує чіткого  та повноцінного законодавчого поля та відсутній орган регулювання та нагляду.

   - створення узгодженого законодавства  та стабільного політичного і  економічного середовища.

   -   розроблення та узгодження концепції  створення та діяльності незалежного органу регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ. Цей документ має визначати засади створення та діяльності органу регулювання та нагляду, його функції та механізми їх реалізації.

   - розроблення та узгодження концепції  розвитку законодавчого поля  фінансового сектора. Ця концепція має передбачати стратегію розробки та прийняття ряду законопроектів, що регламентують діяльність окремих видів небанківських фінансових установ та доповнюють вже існуючу законодавчу базу по фондовому ринку та банківському сектору.

   - розроблення та прийняття єдиної  стратегії розвитку фінансового  сектору України та визначення  в її рамках довготермінової  програми, спрямованої на створення  сприятливих умов для розвитку  небанківського фінансового сектору  в цілому та окремих видів  небаиківських фінансових установ зокрема. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

     Таким чином, грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар.

     Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі. Механізм грошового ринку має істотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку: продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів; купівля грошей – у формі одержання позичок чи продажу таких фінансових інструментів; попит на гроші – у формі бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певну масу грошей на визначену дату; пропозиція грошей – у формі запасу грошей, який економічні суб'єкти готові передати у тимчасове користування; ціна грошей – у формі процента. Складний механізм грошового ринку дає можливість класифікувати його за різними критеріями. Основними з них є: види інструментів, з допомогою яких гроші переміщуються від продавців до покупців; інституційні ознаки грошових потоків; економічне призначення купівлі грошей. За першим критерієм грошовий ринок поділяється на: ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів, валютний ринок; за другим критерієм – на фондовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ; за третім критерієм – на ринок грошей і ринок капіталів. Центральне місце в структурі грошового ринку займає ринок грошей. Визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на гроші, під яким слід розуміти бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей на певний момент. Це явище залишку і має об'єктивний характер, оскільки визначається під впливом факторів, що діють у реальній економіці – зміни обсягу ВНП, рівня цін, швидкості обігу грошей, рівня процента тощо.

   Розвиток  та становлення фінансового ринку  України є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки держави. Добре функціонуючий страховий ринок, розвинені небанківські кредитні установи, пенсійні фонди та інші фінансові установи сприяють стабільному та прогнозованому розвитку усіх економічних процесів у суспільстві. Акумулюючи значні обсяги грошових коштів, фінансові установи є потужним джерелом інвестицій в економіку країни, що розвивається досить динамічно. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Щетинін А. І. Гроші та кредит: Підручник/ А. І. Щетинін М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 429 с.
2. Гроші та кредит: Підручник / / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, 2001. - 602 c., ISBN 966–574–199–3
3. Монетарний огляд – НБУ, 2008 р. – http://bank.gov.ua/
4. Гроші та кредит: Навч. посібник / В.І. Пахомов, Л.В. Стрільчук. - К.: МАУП, 2004 р. - 56 с.
5. Стратегія розвитку фінансового сектору України (матеріали Координаційної ради з питань політики фінансового сектору при Кабінеті Міністрів України). - К.: Видавничий дім"Козаки". - 2005. - 256 с;

ЗМІСТ

ВСТУП 3

Суть  і структура грошового ринку 4

Графічна  модель грошового  ринку. Рівновага  на грошовому ринку 9

Перспективи розвитку грошового  ринку в  Україні 11

ВИСНОВКИ 15

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 17