Грошові реформи і особливості їх проведення в Україні

Міністерство освіти, молоді та спорту

 

УкрДАЗТ

 

 

 

ФАКУЛЬТЕТ   «ЕКОНОМІКА ТРАНСПОРТУ»

 

 

КАФЕДРА   «ФІНАНСИ»

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

З  дисципліни  «Гроші і кредит»

 

 

На тему: Грошові реформи  і особливості їх проведення в  Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

 студентка групи 3-І-Ф

Бойко Аліна Сергіївна

Перевірив

Асистент Ломинога І.В.

 

 

 

 

 

 

 

ХАРКІВ  2012

 

 

 

Зміст

 

 

Вступ

 Розділ 1. Грошові реформи,  їх суть, спрямування і процес  проведення.

1.1. Історія грошових  реформ.

1.2. Типи грошових реформ.

1.3. Характеристика типів грошових реформ.

Розділ 2. Оцінка стану  грошового обороту України.

Розділ 3. Особливості  проведення та результати грошової реформи  в Україні.

3.1. Головні завдання  реформи.

 

 Висновки

 Список використаної  літератури

 

 

 

Вступ

 

 Актуальність теми. Сучасний стан трансформації економіки України характеризується розвитком стабілізаційних процесів і переходом до сталого економічного зростання. Поява нових тенденцій у проведенні ринкових реформ, вихід з глибокої економічної кризи та формування засад ринкової економіки вимагають адаптації сучасних ринкових методів регулювання грошової пропозиції до реалій економіки України.

 Державне регулювання  грошової пропозиції в сучасних  економіках виконує пріоритетну  роль у досягненні цілей грошово-кредитної  політики. Тривалий процес ринкової транзиції вимагає постійного розвитку та адаптації можливостей ті методів державного регулювання грошової пропозиції до певного етапу ринкових реформ.

 Регулювання грошової  пропозиції в арсеналі державної  економічної політики в сучасний період трансформації набуває нового змісту і спроможне утвердити тенденції економічного зростання, стабільності цін, скорочення безробіття та прискорити інтеграцію України у світову економіку.

 Негативні соціально-економічні  наслідки інфляції примушують  окремі держави вдаватись до грошових реформ, зміст яких зводиться до повної або часткової перебудови грошової системи з метою стабілізації грошового обігу. Такий радикальний спосіб використовується державою лише тоді, коли консервативні способи стабілізації грошей не спрацьовують або не дають відповідного ефекту.

 Найважливішою метою  грошової реформи є надання  національній валюті характеру  справді єдиного законного платіжного  засобу та суттєвого підвищення  її купівельної спроможності  і конвертованості. 

 Грошова реформа - це повна або часткова структурна перебудова наявної грошової системи країни з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту. Актуальність проведення грошових реформ посилюється інфляційним нагромадженням протиріч у монетарній сфері. Вичерпавши консервативні засоби оздоровлення економіки і грошово-кредитної сфери, держави вимушені здійснювати комплекси заходів проведення грошових реформ з метою подолання хворобливого стану грошей і повної чи часткової перебудови грошової системи відносно нових соціально-економічних умову.

 Спосіб впорядкування  грошових систем за допомогою  грошових реформ застосовується  вимушено, коли вже вичерпано  інші (консервативні) способи стабілізації  грошей. Найважливішою метою грошової  реформи є відновлення дієздатності функцій грошової одиниці, надання національній валюті характеру єдиного законного платіжного засобу й суттєве підвищення її купівельної сили. Приміром, з 1944 по 1952 pp. європейські країни, щоб подолати післявоєнну господарську розруху й розбурхану інфляцію, здійснили 24 грошових реформи, в ході яких старі банкноти обмінювалися на нові з суттєво зменшеним номіналом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Грошові реформи, їх суть спрямування і процес проведення.

 

1. Історія грошових реформ.

 

Грошова реформа - це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового  обігу тощо. Актуальність нинішньої  грошової реформи для України  посилена ще й тим, що в процесі державотворення необхідно створити ефективну й надійну грошову систему. Та й оздоровлення економіки і вихід із кризи, як свідчить досвід вже кількох років, без грошової реформи й проведення власної грошової політики виявилися практично неможливими.

  Історія, увібравши в себе досвід багатьох народів і часів, знає два основних методи проведення грошових реформ: метод блокування банківських рахунків на заздалегідь визначений строк або навіть на невизначений час. Це дає змогу уряду мати свободу дій і відповідні кошти, які повертаються власникам лише тоді, коли виробництво пройде стадію нормалізації і розпочне зростати. Можна їх також конвертувати на цінні папери, які будуть не знецінюватися, а приносити їхнім власникам відповідний доход; метод списання готівки та коштів населення на банківських рахунках та одночасної заміни їх на нову грошову одиницю за єдиним або ж диференційованим співвідношенням.

Для визначення конкретних методів проведення грошової реформи  і вибору тієї чи іншої політики важливим є діагноз поточної економічної ситуації. Для України це вкрай важко було зробити через глибоку кризу її економіки, скорочення виробництва та інфляційне зростання цін. До того ж в умовах адміністративно-командної системи активна й гнучка грошова політика не проводилася. Гроші відігравали лише пасивну роль, виступали як технічні інструменти обліку й контролю. Тому в Україні так і не було напрацьовано досвіду проведення грошової політики як найдійовішого важеля регулювання економічних процесів.

Безперечно, простий обмін карбованця на національну валюту товарів в Україні не додав, сільське господарство не стало від цього продуктивнішим, а економіка не вилікувалася від безгосподарності та інфляції.

Переважаючим напрямом у численних реформах радянської економіки було пограбування не лише споживача, а й самого виробника. Цю ж мету переслідувала й напівреформа 1960 р., якою було проведено конфіскаційний обмін грошей. Це проявилося у конфіскації доходів народу (до 50%), девальвації карбованця, що приховувалося зміною масштабу цін і зменшенням золотого вмісту карбованця. Звичайно, така велика ін'єкція в економіку дещо пожвавила її темпи зростання. Але ненадовго, тому й постала потреба у відході від деяких ідеологічних догматів і реабілітації окремих ринкових елементів, прибутку й рентабельності як найважливіших оціночних показників ефективності економіки.

Отже, тогочасний обмін 10 старих карбованців на 1 новий не підвищив його купівельну силу, а просто перетворив у звичайний карбованець  з його обмеженою купівельною  здатністю. Саме це й привело до втрати ним поваги і довіри, а далі й до справжнього краху.

 

 

 

 

2. Типи грошових реформ.

 

Грошові реформи, що проводилися  в різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялися своїми цілями, глибиною реформування існуючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо, їх можна класифікувати за кількома ознаками.

 

Аналізуючи причини  й характер спрямування грошової реформи, студенти мають навчитись  класифікувати грошові реформи  за їх цілями, глибиною реформування і методами стабілізації. За глибиною перетворень і вдосконалень механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов грошові реформи класифікують так:

- За глибиною реформаційних заходів можна виділити структурні або повні грошові реформи та реформи часткового типу.

- За характером обміну старих грошей на нові виділяють не-конфіскаційні і конфіскаційні грошові реформи.

- За порядком введення в обіг нових грошей розрізняють одно-моментні грошові реформи та реформи паралельного типу.

Залежно від мети проведення й глибини перебудови наявної  грошової системи розрізняють грошові  реформи у вузькому і широкому розумінні. Грошову реформу у  вузькому розумінні цього поняття  класифікують тоді, коли йдеться про  проведення обмежених заходів, що пов'язані із заміною діючої грошової одиниці на нову та відповідною стабілізацією грошей без якісної перебудови системи грошового обігу. До грошових реформ цього типу відносяться грошові реформи формального типу, грошові реформи з деномінацією грошового обігу, конфіскаційного типу тощо.

 Грошові реформи  в широкому розумінні передбачають  впровадження в обіг не тільки  нової грошової одиниці, а й  структурну перебудову діючої  системи грошово-валютних і кредитних  відносин, запровадження принципово  нової за структурою і змістом системи грошового обороту. Такі грошові реформи було проведено в процесі переходу окремих країн від біметалевого грошового обороту до монометалізму і далі до паперово-грошового обігу. Проведення структурної грошової реформи в широкому розумінні передбачало подолання негативних наслідків адміністративно-командної системи і формування якісно нових грошей ринкової економіки в Україні 1996 р. й інших незалежних країн.

 

 

1.3. Характеристика типів грошових реформ.

 

Грошова реформа є  складним еталоном антиінфляційної політики і спрямовується на усунення наслідків інфляції в грошовій сфері і створення монетарних та економічних передумов для стабілізації грошей.

 Головною функцією  монетарної реформи є надання  національній валюті характеру  справді єдиного законного платіжного засобу, який би характеризувався стабільністю і конвертованістю.

Структурні (повні) грошові  реформи  проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперовогрошового чи кредитного обігу. В усіх цих випадках потрібно не тільки замінити один вид грошей на інший, а й здійснити істотні структурні зміни в економіці, в державних фінансах, банківській і валютній системах тощо. Такі структурні зміни диктуються особливостями нових грошей, що запроваджуються в обіг, і повинні забезпечити передумови для їх успішного функціонування.

Такий же характер мають грошові реформи, що проводяться при створенні нових держав, які виникають при розпаді колоніальних імперій чи надвеликих держав, як, наприклад, СРСР, СФРЮ. У цих випадках потрібно не тільки створити нові гроші і систему їх обороту, а й відповідним чином реструктуризувати економіку нової країни, щоб вона могла забезпечити самостійне функціонування нової грошової системи. У країнах, що виникли на терені СРСР, структурне завдання ще ускладнилося, оскільки потрібно було перевести економіку з командно-адміністративних засад на ринкові. Прикладом таких реформ є грошова реформа, проведена в Росії в 1895-1897 pp., грошова реформа в радянській Росії в 1922-1924 pp., грошова реформа в Україні в 90-ті роки.

Реформи часткового типу торкаються тільки самої організації грошового обороту і зводяться до зміни окремих елементів грошової системи. Сама база грошової системи та структура економіки і грошово-кредитних відносин залишаються незмінними. За таких реформ найчастіше змінюється масштаб цін, вид та номінал грошових знаків, механізм емісії грошей тощо. У сучасних умовах, коли в усіх країнах запроваджені неповноцінні гроші, що мають здатність до швидкого знецінення, реформи часткового типу проводяться досить часто, є найбільш типовими у світовій практиці. Найбільш показовими реформами цього типу були грошові реформи 1947 та 1961 pp. у СРСР.

Деномінаційні реформи проводять шляхом обміну старих купюр на нові та перерахування всіх грошових показників, за певним співвідношенням, внаслідок чого маса грошей в обігу відповідно зменшується, а грошова одиниця збільшується.

За характером обміну старих грошей на нові виділяють не-конфіскаційні  і конфіскаційні грошові реформи. За неконфіска-ційних реформ за єдиним співвідношенням обміну грошей здійснюється уцінка запасу грошей, доходів і цін для всіх економічних суб'єктів однаково, тобто незалежно від поданих до обміну запасів старих грошей чи інших критеріїв (готівкові запаси, безготівкові запаси тощо). Так була проведена грошова реформа в Україні у вересні 1996 р.

За конфіскаційнихреформ співвідношення обміну грошей диференціюється  залежно: від величини поданого до обміну запасу старих грошей (чим вона більша, тим менше співвідношення обміну, чи встановлюється ліміт на обмін банкнот); від форми зберігання запасу старих грошей.

За одномоментних реформ введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк (7-15 днів), протягом якого технічно можливо обміняти старі гроші на нові. Якщо реформа є конфіскаційною, то строк обміну повинен бути якнайкоротшим, щоб власники великих запасів грошей не встигли "сховати" їх від конфіскації. Одномоментно проводилася грошова реформа в Україні в 1996 р. Але вона була неконфіскаційною, і тому обмін проводився протягом 15 днів. А якщо хтось із поважних причин не зміг обміняти гроші в ці строки, то їх обмін дозволяли протягом кількох наступних років.

За реформ паралельного типу випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово, паралельно з випуском старих знаків і вони тривалий час функціонують одночасно і паралельно. Якщо нові і старі гроші емітуються банківською системою на однакових засадах, то обидва види грошей сприймаються однаково і обмінюються між собою за співвідношенням 1:1. У цьому разі старі гроші вилучаються з обігу поступово в міру надходження їх у банки. Замість них банки видають в оборот уже нові гроші. Так проводять в США випуск в оборот нових купюр на межі XX-XXI ст.

Якщо ж нові і старі  гроші імітуються на різних засадах, наприклад, старі спрямовуються для покриття бюджетних витрат, а нові - для кредитування економіки, або емісія нових має певне забезпечення (золоте чи інвалютне), а емісія старих не має, то в обороті між ними виникне конкуренція, внаслідок якої менш надійні старі гроші почнуть швидко знецінюватися. Курс обміну їх на нові на ринку буде весь час змінюватися. Користування старими грошима буде незручним і все більш, ризикованим. Держава змушена буде вживати спеціальні заходи для підтримки "падаючих" грошей, щоб вони не були негайно витіснені з обороту. Але це ще більше ускладнить функціонування грошової системи. Держава змушена буде остаточно вилучити старі гроші з обороту, обмінявши їх на нові за пропорцією, близькою до ринкового їх курсу напередодні обміну. Так була проведена грошова реформа в радянській Росії в 1922-1924 pp. Паралельний характер мала грошова реформа в Україні на початку її в 1992 p., коли український карбованець тривалий час обертався паралельно з рублем.

Нерідко грошові реформи  мають ознаки всіх розглянутих типів, наприклад грошова реформа в Росії в 1922-1924 pp., грошова реформа в Україні в 1992-1996 pp. та ін.

Світова практика грошових відносин розрізняє два основних види проведення реформ паралельного типу.

1. Якщо нові і старі гроші імітуються банківською системою на однакових засадах, то обидва види грошей сприймаються однаково і обмінюються між: собою за співвідношенням 1:1. У цьому разі старі гроші вилучаються з обігу поступово в міру надходження їх у банки.

2. Якщо нові і старі гроші імітуються на різних засадах. Наприклад, старі спрямовуються для покриття бюджетних витрат, а нові - для кредитування економіки. За таких умов, в обороті між ними виникне конкуренція, в наслідок якої менш надійні старі гроші почнуть швидко знецінюватись. Таким чином держава змушена буде остаточно вилучити старі гроші з обороту, обмінявши їх на нові за пропорцією, близькою до ринкового їх курсу напередодні реформи.

 За характером впливу на  курс національної валюти порівняно  з іноземною валютою чи міжнародними валютно-розрахунковими одиницями грошові реформи поділяються на типи: девальвація і ревальвація.

 Девальвація - знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою чи міжнародними валютно-розрахунковими одиницями. Проявляється девальвація у підвищенні валютних курсів іноземних валют щодо національної валюти, тобто у знижені курсу національної валюти.

 Девальвація стимулює експорт,  робить його дешевшим. Проте імпорт  дорожчає, що призводить до зниження  внутрішнього попиту. Для населення девальвація має однозначно негативні наслідки значне подорожчання імпортних товарів та зростання реального рівня цін на всі товари.

 Причиною девальвації є інфляція  та хронічний дефіцит платіжного  балансу.

 Ревальвація - підвищення курсу вартості національної валюти щодо іноземних чи міжнародних валют. Головна причина ревальвації - наявність дефіцитів у партнерів даної держави. Ревальвацію може спричинити якась велика валютна спекуляція, коли на національну валюту обмінюється така сума іноземної валюти, що перевищує інтервентні можливості центрального банку Поштовхом до ревальвації може бути також значне фінансування у рамках допомоги з боку міжнародних валютно-кредитних організацій оскільки збільшується пропозиція іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі.

  Вплив ревальвації на економіку протилежний впливові девальвації.

 В сучасних умовах  курси валют вирівнюються за  паритетом купівельної спроможності, а тому майже зникла потреба  у ревальвації і девальвації  як елементах грошової реформи.  За умов плаваючих (ринкових) валютних курсів ревальвація проявляється у тривалому (поступовому) підвищені курсу національної валюти щодо інших валют чи міжнародних розрахункових одиниць.

 Отже, і ревальвація,  і девальвація - явища однаково  небажані. Політика регулювання валютного курсу має бути такою, щоб і інтересам експортів не заважати і стабільність національної валюти утримувати.

 

 

 

Розділ 3. Особливості  проведення та результати грошової реформи  в Україні.

 

 

3.1. Головні завдання  реформи.

 

Головні завдання реформи. Головними завданнями грошової реформи були:

• заміна тимчасової грошової одиниці - українського карбованця на національну валюту - гривню;
• зміна масштабу цін;
• створення стабільної грошової системи та перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.

Це передбачало закріплення  фінансової стабільності, яка склалася напередодні грошової реформи, прискорення  розрахуків, залучення до банківської  системи надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.

Характер реформи. Вибір  прозорового варіанту та безконфіскаційного типу грошової реформи був зумовлений необхідністю:

• забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти і як резултат - довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;
• утримання стабільності на грошовому, споживчому і валютному ринках України, недопщення інфляційного сплеску та порушення стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення:
• запобігання спекулятивних операцій при обміні карбованців на гривні;
• створення прийнятного соціального клімату, недопущення великої психологічної і соціальної напруги у суспільстві у зв’язку з проведенням грошової реформи.

При цьому Уряд і Національний банк України виходили з того, що напередодні реформи у готівковому обігу знаходилась значна маса грошей - 366 трлн.крб., яка при одночасному пред’явленні населенням не мала повного реального покриття у вигляді товарних запасів (їх було лише на 157 трлн.крб.) і не могла бути підтримана за рахунок резервів іноземної валюти, обсяги яких недостатні. За розрахунками спеціалістів конфіскаційний варіант реформи мав би негативні наслідки, а саме - зростання інфляції до 50% на місяць при повному спустошенні прилавків магазинів, а разом з цим і відчутне знецінення і без того незначних доходів та заощаджень населення. Це мало б руйнівеі наслідки не тільки для стабільності національної валюти, а й для економіки в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 - Вихідні дані:

Показник	Одиниці виміру	Рік
		2005	2006	2007	2008
ВВП	млн. грн	441452	544153	720731	948056
Індекс споживчих цін		110,3	111,6	116,6	122,3
М0	млн. грн	60231	74984	111119	154759
М1	млн. грн	98572	123276	181665	225128
М2	млн. грн	193145	259414	391272	512528
М3	млн. грн	194071	261063	396156	515727
Середній за рік обмінний курс гривні	грн. за 100 дол. США	512,47	505,0	505,0	526,72
	грн. за 10 рос. рублів	1,81	1,86	1,98	2,11
	грн. за 100 євро	638,99	633,69	691,79	770,8
Валовий зовнішній борг	млн. дол. США	39619	64512	79956	101654
Обсяг виданих кредитів, депозитними корпораціями	млн. грн	438391	627967	969567	1116456
Обсяг депозитів, залучених  депозитними корпораціями	млн. грн	269321	463943	685871	1139325
Процентна ставка за депозитами	%	8,5	7,6	8,2	9,9
у національній валюті
Процентна ставка за кредитами  депозитних корпорацій у національній валюті	%	16,4	15,4	14,4	17,8

 

 

 

 

Таблиця 2.2 – Аналіз динаміки ВВП та рівня споживчих цін

Показник	Рік
	2005	2006	2007	2008
Темп росту ВВП, %	-	123,26	132,45	131,54
Індекс споживчих цін,%	110,3	111,2	116,6	122,3

 

 

Рис.1 Динаміка ВВП та рівня споживчих  цін.

 

 

Висновок:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.3 – Аналіз швидкості  обігу грошей та рівня монетизації  ВВП

Показник	Рік				Темпи росту
	2005	2006	2007	2008	2006	2007	2008
ВВП, млн. грн	441452	544153	720731	948056	123,26	132,45	131,79
Грошова маса, млн. грн	194071	261063	396156	515727	134,52	151,75	130,18
Швидкість обігу грошей, оборотів	2,27	2,08	1,82	1,84	91,63	87,5	101,1
Рівень монетизації  ВВП, %	0,44	0,48	0,55	0,54	109,09	114,58	98,18

 

 

Рис.2 Швидкість обігу грошей та рівня монетизації ВВП.

 

 

Висновок:

З 2005 по 2007 роки швидкість  обігу грошей знижувалась, а з 2007 по 2008 роки залишалася майже на рівні.

 

З 2005 по 2007 роки рівень монетизації  збільшувався, а з 2007 по 2008 роки залишався на одному рівні.

 

 

 

Таблиця 2.4 – Аналіз динаміки грошових агрегатів

Показник	Рік				Темпи росту
	2005	2006	2007	2008
М0	60231	749984	111119	154759	124,49	148,19	139,27
М1	98572	123276	181665	225128	125,06	147,36	123,92
М2	193145	259414	391272	512528	134,31	150,82	130,99
М3	194071	261063	396156	515727	134,51	151,74	130,18
Питома вага М0 в М3	0,31	0,29	0,28	0,30	93,55	96,55	107,14

 

 

 

Рис.3 Динаміка грошових агрегатів.

 

 

Висновок:

На графіку видно, що динаміка грошових агрегатів збільшувалася на протязі всіх років. Найбільше збільшилася динаміка грошового агрегата М3.

 

 

 

Таблиця 2.5 – Аналіз динаміки обмінного курсу гривні

Показник	Рік				Темпи росту
	2005	2006	2007	2008
Обмінний курс гривні по відношенню до долару США	512,47	505,00	505,00	526,72	98,54	100	104,30
Обмінний курс гривні по відношенню до російського рубля	1,81	1,86	1,98	2,11	102,76	106,45	106,57
Обмінний курс гривні по відношенню до євро	638,99	633,69	691,79	770,8	99,17	109,17	111,42

 

Рис.4 Динаміка обмінного курсу гривні.

 

 

Висновок:

Розглянувши графік,ми побачили, що на протязі 2006-2008 років обмінний курс гривні по відношенню до всіх валют  збільшувався. У 2007 році значно виріс  у зрівнянні з 2006 роком обмінний курс гривні по відношенню до євро.

 

 

 

Таблиця 2.6 – Динаміка валового зовнішнього боргу

Показник	Рік				Темпи росту
	2005	2006	2007	2008
валовий зовнішній борг	39619	54512	79956	101654	137,59	146,68	127,14

 

 

Рис.5 Динаміка валового зовнішнього  боргу.

 

 

 

 

 

Висновок:

На протязі 2005-2008 років  валовий зовнішній борг збільшується, це говорить про те, що в Україні  відчувається нестача власних ресурсів для формування національного господарства.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.7 - Аналіз кредитів, наданих депозитними корпораціями та депозитів, залучених депозитними корпораціями.