Грошові надходження підприємства

2



МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА  АКАДЕМІЯ

 

Кафедра фінансів і банківської справи

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни “Фінанси підприємств  ”

 

НА ТЕМУ: “Грошові надходження  підприємства”

 

/На матеріалах фінансово-господарської  діяльності АТВТ «Трембіта»/

 

 

 

 

 

Виконавець:

Студентка ІI курсу, групи Ф-23

Кобзаренко Н.

 

Науковий керiвник:

Оленець А.Г.

 

 

ЧЕРНIВЦI 2009

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ГРОШОВИХНАДХОДЖЕНЬ

1.1. Характеристика та  склад грошових надходжень підприємства

1.2. Класифікація грошових  потоків за видами діяльності

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ АТВТ «ТРЕМБІТА» ЗА 2007-2008 РР.

2.1. Аналіз загального обсягу і структури грошових надходжень

2.2. Аналіз формування  грошових потоків за видами  діяльності

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВА

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Згідно Господарського Кодексу України, підприємство - це самостійний господарюючий суб’єкт, створений для ведення господарської діяльності, яка здійснюється з метою створення прибутку. Як правило, підприємство виступає юридичною особою, що визначається сукупністю ознак: володіння майном, відповідальністю по використанню цього майна, наявністю розрахункового рахунку в банку, виступає від свого імені. Володіння майном виражається наявністю бухгалтерського балансу, на якому ведеться облік майна підприємства.

Фінансові відносини  підприємства виникають тоді коли на грошовій основі виникає формування власних ресурсів підприємства, його доходів розподілу доходів, виникаючих в результаті цієї діяльності, їх використання на цілі розвитку підприємства.

Організація господарської  діяльності потребує відповідного фінансового  забезпечення, тобто першочергового капіталу, який формується із вкладів. Це найважливіше джерело формування майна будь-якого підприємства. Отже, капітал інвестується у виробництво, в процесі якого створюється вартість яка виражається ціною реалізованої продукції. Після реалізації продукції вона приймає грошову форму - форму прибутку від реалізації створених товарів, який поступає на розрахунковий рахунок підприємства.

На практиці досить часто  зустрічається ситуація, коли у звітах підприємства може бути відображена  достатня величина прибутку (відповідно оцінка рентабельності буде високою), але водночас підприємство може відчувати гостру нестачу коштів для свого функціонування. Така ситуація досить типова для підприємств в умовах перехідного періоду. І навпаки, прибуток може бути незначний, а фінансовий стан підприємства цілком задовільний. Показані у звітності підприємства дані про формування і використання прибутку не дають повного уявлення про реальний процес руху коштів.

Таким чином, проведення аналізу грошових надходжень надзвичайно важливе у плані отримання економічної інформації для управлінського персоналу. Основною його метою є вияв того, з яких джерел одержано грошові засоби за звітний період.

Подібний аналіз допомагає  оцінити перспективи діяльності підприємства, з'являється можливість об'єктивніше оцінити ліквідність підприємства в умовах інфляції на основі аналізу грошових надходжень. Якщо, наприклад, у звітному періоді основним джерелом грошових потоків був розпродаж підприємством своїх активів, це може призвести до погіршення ліквідності підприємства і може свідчити про проблеми із залученням достатніх сум коштів від основної діяльності.

Актуальність дослідження  даної проблеми обумовлює вибір теми курсової роботи, основна мета якої полягає у дослідженні грошових надходжень на підприємстві. Відповідно до сформованої мети перед написанням курсової роботи постають наступні завдання:

  • визначення економічної суті і значення грошових надходжень;
  • проведення аналізу грошових надходжень на базовому підприємстві за загальним обсягом і структурою;
  • розкриття короткої організаційно-економічної характеристики підприємства;
  • дослідження впливу факторів на вхідні грошові потоки підприємства;
  • виявлення шляхів збільшення грошових надходжень підприємства.

Об’єктом дослідження  є грошові потоки АТВТ «Трембіта».

Курсова робота складається  зі вступу, трьох розділів та висновку.

В першому розділі  визначається економічна сутність та розглядається значення грошових надходжень для діяльності підприємства.

В другому розділі  проводиться аналіз грошових надходжень на підприємстві за загальним обсягом і структурою та за впливом формуючих факторів на зміну вхідних грошових потоків підприємства.

В третьому розділі виявляються  шляхи збільшення грошових надходжень підприємства.

Всі розрахунки проведені  в курсовій роботі ґрунтуються на даних звітних форм : звітів про фінансові результати, про рух грошових коштів та балансів за 2007 та 2008 роки, а також іншої документації підприємства. Щодо теоретичних основ курсової, то цю тему широко досліджували дуже багато економістів різних напрямків. Серед них великий вклад зробили такі вчені: Тян Р.Б. Бланк І.А., М. Г. Чумаченко, К.В. Ізмайлова, П.Я. Попович. Багато інформації міститься в статтях провідних економістів надрукованих в журналах: „Фінанси України” , „Економіка України” , „Вісник податкової служби” та інших.

 

РОЗДІЛ 1 ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

    1. Характеристика та склад грошових надходжень підприємства

 

У процесі виробничо-господарської  діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів, тобто вкладення  коштів у виробництво з метою виготовлення продукції і отримання виручки від її продажу.

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування  витрат виробництва й обороту, своєчасного  виконання фінансових зобов'язань  перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств (рис. 1.1).

 


 

 

 

 

Рис. 1.1. Структурно-логічна  модель грошових надходжень, формування й використання доходів підприємств згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку

 

Грошові надходження  — це кошти, які надходять на поточні  й інші рахунки підприємств у  банках та в касу підприємств.

Термін «грошові надходження» є ширшим, ніж термін «дохід (виручка) від реалізації». По суті, він охоплює  всі вхідні грошові потоки підприємств.

Під грошовими потоками розуміють надходження і сплату грошових коштів та їхніх еквівалентів. За джерелами надходження грошові  потоки можна поділити на внутрішні  та зовнішні. Кошти, що надходять з  будь-яких джерел на самому підприємстві, належать до внутрішніх. Надходження коштів на поточний рахунок підприємства в банку, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання ним зовнішніх джерел.

Грошові потоки підприємств  характеризуються різною структурою. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60—70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

За командно-адміністративної економіки, коли ще не було реального фінансового ринку, введення у класифікацію грошових надходжень доходу від позареалізаційних операцій було цілком виправданим. Тоді підприємства майже не мали доходів від цінних паперів, крім державних облігацій, питома вага яких у загальній сумі грошових надходжень була незначною.

Грошові надходження  підприємств значно перевищують  отримувані підприємством доходи від  різних видів його діяльності. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО встановлено відповідні вимоги щодо визнання доходу за кожним видом діяльності.

У бухгалтерському обліку дохід визнається в разі збільшення активу або зменшення зобов'язань, що супроводжується зростанням власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Не визнаються доходами грошові надходження від інших осіб:

  • сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим договором;
  • сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
  • сума завдатку під заставу або на погашення позички, якщо це передбачено відповідним договором;
  • надходження від первинного розміщення цінних паперів;
  • сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
  • сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають переказуванню до бюджету й позабюджетних фондів;
  • інші надходження.

Ці грошові надходження  збільшують активи підприємства, але  не збільшують власний капітал, а  тому не визнаються доходом.

За кожним видом діяльності дохід  визнається як збільшення економічних  вигод, які отримані чи підлягають отриманню  в результаті реалізації товарів, продукції, послуг, інших активів, а також  у результаті використання активів  підприємства іншими сторонами (у вигляді відсотків, дивідендів, роялті).

Визначення доходу за бухгалтерським і податковим обліком  не збігається. Усі розрахунки з  бюджетом побудовано на основі податкового  обліку.

Грошові надходження  підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

Грошові надходження дуже часто  співпадають з розміром отриманих  доходів. Але є і відмінності. Так, доходи визнаються лише при дотриманні таких умов:

  • не відбувається вилучення капіталу;
  • операція призводить до збільшення активів або зменшення зобов’язань
  • оцінка результатів може бути достовірно визначена.

 Для визнання доходу необхідно не тільки надходження активу або зменшення зобов’язання, але і фінансовий наслідок цих подій. Тільки в такому випадку ці доходи мають відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Таким наслідком виступає збільшення власного капіталу ( крім внесків учасників). Тобто дохід визначається в момент збільшення активу або зменшення зобов’язань, які обумовлюють збільшення власного капіталу.

Доходи відображаються в обліку та звітності згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, який полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються ( а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти ), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Але відразу можна відмітити негативний аспект цього принципу: в теперішніх ринкових умовах, коли, крім попередньої оплати, досить розповсюдженою є форма комерційного кредиту, - при аналізі та внутрішньому аудиті фінансових результатів проводитиметься аналіз суми прибутків та збитків, що відображені документально, не враховуючи фактичні грошові надходження, недостатня кількість яких могла спричинити неефективний розподіл чистого прибутку. Принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, згідно якого витрати визнаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.

1.2 Класифікація грошових потоків за видами діяльності

 

Трансформація української  економіки супроводжується створенням необхідної інфраструктури, а насамперед розвитком фінансово-кредитної системи та фінансового ринку. За цих умов підприємства поряд з операційною (основною) здійснюють і фінансову та інвестиційну діяльність.

Класифікація грошових надходжень за видами діяльності відображено  на рисунку 1.2.

Операційна діяльність — це основна  діяльність підприємства, а також  інші види діяльності, крім інвестиційної  та фінансової. Основна діяльність — операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інвестиційні діяльність — це сукупність операцій з придбання та продажу  довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які призводять до зміни  величини та (або) складу власного і  позикового капіталу.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2. Рух грошових потоків в результаті різних видів фінансово господарської діяльності підприємства

 

Така класифікація дає  змогу:

  • оцінити можливості підприємства із забезпечення продовження та розширення основної діяльності необхідними коштами без залучення зовнішніх джерел фінансування;
  • передбачити майбутній рух грошових коштів, пов'язаний з вимогами засновників, які надали підприємству капітал.

Віднесення конкретної операції до певної класифікаційної  групи залежить від напрямку господарської  діяльності підприємства. Так, інвестиції в цінні папери для виробничого підприємства є інвестиційною діяльністю, але для інвестиційної компанії — це основна (операційна) діяльність.

Коли якась операція супроводжується надходженням коштів від кількох видів діяльності, то ці надходження розподіляються за відповідними позиціями. Так, суму, сплачену банку, яка включає погашення позики та відсотки, буде відображено двома позиціями: сплату відсотків — у складі операційної, а погашення позички — у складі фінансової діяльності.

Операційна, інвестиційна та фінансова діяльність підприємства — це його звичайна діяльність.

Звичайна діяльність — це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок її здійснення. Крім звичайної діяльності, виділяють надзвичайні події.

Надзвичайна подія —  це подія або операція, яка не входить у звичайну діяльність підприємства та настання котрої не очікується періодично або в кожному наступному звітному періоді. Надзвичайними подіями вважають стихійне лихо (землетрус, зсув ґрунту, повінь тощо), експропріацію власності підприємства за кордоном.

Повна і достовірна інформація про грошові надходження підприємства за звітний період формується в бухгалтерському  обліку. Оскільки ця інформація є основою для аналізу і прийняття управлінських рішень, то відображається вона за видами діяльності підприємства.

Грошові надходження  від надзвичайних подій відображаються в обліку відокремлено від звичайної  діяльності.

У грошових надходженнях підприємств найбільша питома вага належить доходам від операційної діяльності та іншим операційним доходам. Усі доходи підприємства поділяються на дві групи:

1) доходи від звичайної  діяльності;

2) доходи від надзвичайних  подій.

Відповідно й грошові надходження від звичайної діяльності підприємств включають доходи від:

  • основної (операційної) діяльності;
  • іншої операційної діяльності;
  • фінансових операцій;
  • іншої звичайної діяльності.

Доходи від надзвичайних подій включають:

  • відшкодування збитків від надзвичайних подій;
  • інші надзвичайні доходи.

У доходах від операційної  діяльності важливе місце займають доходи (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг). Процес виробництва  завершується доведенням продукції  до споживача.

Реалізація продукції  — це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства, яка є його важливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між виробниками, постачальниками, посередниками і покупцями.

Для підприємства-виробника  реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає потребам покупців, суспільному попиту.

 

Класифікацію доходів від  звичайної діяльності показано на рис. 1.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Класифікація доходів  від звичайної діяльності

 

Підприємство, здійснюючи господарську діяльність, може отримувати доходи від реалізації послуг — окремих або супутніх до іншої діяльності (готельні послуги і громадське харчування, продаж товарів з наступним обслуговуванням тощо).

Особливості визнання доходу в бухгалтерському обліку від надання послуг випливають зі специфіки даного виду господарських операцій. Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи з рівня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Існують певні особливості  визнання доходу за цільового фінансування господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних  осіб.

Цільове фінансування не визнається доходом доти, доки не існує  підтвердження того, що воно отримане та підприємство виконує умови фінансування. Інакше кажучи, цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких визнаються витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець звітного періоду. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін, тому підприємство має їх обґрунтувати.

Крім доходів від  реалізації продукції (товарів, послуг), підприємство отримує інші операційні доходи, які включаються в доходи від операційної діяльності.

Інші операційні доходи включають доходи від операційної  діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних  доходів належать:

  • дохід від реалізації іноземної валюти;
  • дохід від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій);
  • дохід від операційної оренди активів;
  • дохід від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті;
  • одержані штрафи, пені, неустойки;
  • дохід від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності;
  • відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні);
  • одержані гранти та субсидії;
  • інші доходи від операційної діяльності такі, що не знайшли відображення у названих вище доходах, зокрема доходи від операцій із тарою, від інвентаризації тощо;
  • дохід від реалізації іноземної валюти;
  • дохід від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів;
  • дохід від операційної оренди активів (майна), крім фінансової, якщо ця діяльність не є предметом (метою) створення підприємства.

З переходом на ринкові  основи господарювання зростає значення інвестиційної та фінансової діяльності підприємств. З прийняттям П(С)БО уточнено і їхній зміст. Поняття фінансової діяльності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО 4 («Звіт про рух грошових коштів»), інвестиційної— П(С)БО 5 («Звіт про власний капітал»).

Фінансові інвестиції зумовлені  потребою ефективного використання вільних фінансових ресурсів, коли кон'юнктура фінансового ринку  уможливлює отримання значно більшого рівня прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність на товарних ринках.

Раціональне використання грошових коштів, пошук ефективних напрямів їх інвестування, які даватимуть підприємству додатковий прибуток, є  важливим напрямком його інвестиційної діяльності.

Отже, пошук фінансових джерел розвитку підприємств у напрямі  найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операцій із цінними паперами тощо набувають важливого значення в роботі фінансових служб підприємств.

Інвестиційна діяльність підприємства починається з розробки інвестиційної стратегії. Інвестиційна стратегія — це формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найефективніших шляхів їх досягнення. Отримання доходу від інвестиційної діяльності значною мірою визначається типом інвестиційної стратегії — агресивної (активної) чи пасивної. Агресивна стратегія спрямована на отримання максимального прибутку, тоді як пасивна — на збереження за рахунок інвестицій досягнутого рівня показників операційної діяльності.

Підприємства здійснюють фінансові інвестиції в різноманітних  формах, а саме:

    1. Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів. Підприємство може придбавати у власність різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку, з метою отримання інвестиційного доходу в різних його формах.
    2. Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів. Підприємство розміщує свої тимчасово вільні грошові активи у формі депозитних вкладів, фінансових кредитів з метою отримання інвестиційного доходу.
    3. Вкладення капіталу в статутний капітал спільних підприємств. Підприємство розміщує будь-які форми капіталу в заснування інших підприємств з метою диверсифікації операційної діяльності та отримання інвестиційного доходу.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності підприємств визначається на основі змін власного капіталу та інших пасивів, пов'язаних з фінансовою діяльністю: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання», «Поточні зобов'язання», «Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» тощо.

Доходи від фінансових операцій включають:

  • дохід від участі в капіталі;
  • інші фінансові доходи.

Інші доходи включають:

1. Дохід від реалізації  фінансових інвестицій.

2. Дохід від реалізації  необоротних активів.

3. Дохід від реалізації  майнових комплексів.

4. Дохід від неопераційної  курсової різниці.

5. Дохід від безоплатно  одержаних активів.

6. Інші доходи від  звичайної діяльності.

Доходи від фінансових інвестицій відображають суми грошових надходжень від продажу акцій  або боргових зобов'язань інших  підприємств, а також часток у  капіталі інших підприємств (крім надходжень за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

Дохід від реалізації необоротних активів — це надходження  грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а  також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

Дохід від реалізації майнових комплексів — це надходження  грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських  одиниць (за вирахуванням грошових коштів, які були реалізовані у складі майнового комплексу).

 Дохід від поопераційної  курсової різниці (курсові різниці  за активами та зобов'язаннями  в іноземній валюті, які пов'язані  з фінансовою та інвестиційною  діяльністю підприємства.

Дохід від безоплатно одержаних активів (у разі безоплатного одержання підприємством необоротних активів дохід визнається в сумі амортизації таких активів одночасно з її нарахуванням).

Інші доходи від звичайної  діяльності (від списання кредиторської  заборгованості, яка не належить до операційного циклу (не виникла в  ньому), чи у зв'язку із закінченням строку позовної давності або від списання вартості від'ємного гудволу, що визнається доходом).

Доходи, які є наслідком  надзвичайних подій, відносять до надзвичайних доходів. Надзвичайними визнаються доходи від:

  • відшкодування надзвичайних витрат страховими компаніями;
  • значних благодійних внесків з боку інших підприємств або фізичних осіб.

Отже, підсумовуючи все  вище згадане можна сказати, що під  грошовими потоками розуміють надходження  і сплату грошових коштів та їхніх  еквівалентів. Вони формуються в результаті здійснених операцій операційної, інвестиційної, фінансової діяльностей чи від надзвичайних подій.

 

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ АТВТ «ТРЕМБІТА» ЗА 2007-2008 РР.

2.1 Аналіз загального обсягу і структури грошових надходжень

 

Чернівецьке акціонерне товариство відкритого типу “Трембіта” – один із лідерів у виробництві чоловічого і жіночого одягу в Україні та за рубежем. Костюми від “Трембіти” носять у країнах колишнього Союзу, в Європі, США, Канаді.

Серед пріоритетів розвитку акціонерного товариства – модернізація, автоматизація виробництва, курс на відмінну якість продукції, постійне оновлення асортименту для задоволення найвибагливіших смаків. Така спрямованість допомагає швейникам завойовувати авторитет, виходити на нові ринки збуту.