Канцеляризми

" Канцеляризми і штампи у журналістських текстах"

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….2

Розділ І. Теоретичні засади публіцистичного стилю……………   ………4

1. Публіцистичний стиль та його різновиди……………………   ……4
2. Розкриття поняття мовних стереотипів у журналістських текстах..7

Розділ ІІ. Недоречні стандартні вислови у журналістських текстах (на прикладі україномовних видань)…………………………………………………13

2.1. Використання канцеляризмів у журналістських текстах    …………13

2.2. Використання штампів у журналістських текстах…………………..17

Висновки…………………………………………………………………….23

Список використаної літератури…………………………………………  26

Вступ

Мова – це сукупність правил, за якими будується мовлення як основа спілкування людей, а отже, і розуміння одне одного. Головною категорією культури мови є мовна норма.

Культура усного та писемного спілкування  передбачає досконале знання та послідовне дотримування всіх мовних норм.

Усебічному розвиткові особистості  сприяє висока культура мови. Це вміння, по-перше, правильно розмовляти й писати, по-друге, активно використовувати мовні знання, творчо застосовуючи їх відповідно до мети та обставин спілкування. [9, с.58]

Для вироблення навичок культури мови важливо досконало знати специфіку  сфери в якій використовується мова. Для мови публіцистичного стилю характерно використання таких стереотипних мовних засобів як канцеляризми та штампи, надмірне вживання яких призводить до порушення культури мови. Отже, актуальність нашого дослідження полягає в тому, що важливо проаналізувати наскільки грамотно журналісти вміють підбирати лексику, з метою створення найбільшого враження на читачеві.

Метою даної роботи є виявлення ролі канцеляризмів та штампів у журналістських текстах. 

В процесі досягнення поставленої мети будуть визначені наступні задачі:

- дати характеристику  публіцистичному стилю;

- виявити теоретичне  коло понять «канцеляризм» та  «штамп»;

- розглянути особливості використання канцеляризмів і штампів у журналістському тексті;

- провести практичний аналіз декілька сучасних газетних та журнальних україномовних текстів;

- зробити висновки по темі роботи.

Оскільки лексика багатьох журналістів заповнена різноманітними видами мовних штампів, предметом нашого дослідження будуть канцеляризми та штампи в мові сучасної публіцистиці.

Об’єктом дослідження виступають україномовні журнальні та газетні статті.

В процесі дослідження будуть використані наступні методи дослідження: аналітичний, контекстуального, порівняльного аналізу, метод суцільної вибірки, аналіз словникових статей.

Практична значимість даної роботи полягає в тому, що вона вносить вклад у вивчення мови публіцистичного стилю. Результати дослідження стилістичної ролі прислів’їв та приказок в даному типі текстів можуть бути використані в практичній стилістиці.

Структура роботи складається із вступу, двох розділів, висновок та списку використаної літератури. В першому розділі розбирається теоретичне коло по темі даної курсової роботи, в другому розділу проводиться аналіз канцеляризмів і штампів в журналістських текстах, який ґрунтується на теоретичних положеннях, описаних в першому розділі.

Розділ І. Теоретичні засади публіцистичного стилю

1. Публіцистичний стиль та його різновиди

У мовознавстві прийнято розрізняти стилістику описову і стилістику функціональну. Описова стилістика (стилістика мовних ресурсів) вивчає стилістичні засоби всіх мовних рівнів: фонетики, лексики, фразеології, морфології, словотвору, синтаксису. Функціональна, або, практична, стилістика вивчає стилі мовлення. Найпоширенішою є класифікація, за якою виділяють п’ять функціональних стилів: розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній. Використання того чи іншого стилю зумовлюється метою і завданнями спілкування, а також ситуацією мовлення. Кожен стиль характеризується певною властивою йому системою мовних засобів і стилістичними нормами, проте може містити й елементи іншого стилю. [5, с.248]

Оскільки сферою використання предмета нашого дослідження є публіцистичний стиль, ми детальніше розглянемо теоретичне коло цього питання.

Публіцистичний стиль української мови започатковувався одночасно з художнім, офіційно-діловим, науковим. Проте тривалий час публіцистичний стиль не мав повноцінного розвитку через втрату українським народом державності, через постійні заборони української мови.

Досліджуючи історію виникнення публіцистичного стилю, слід зазнати, що його корені сягають давньої полемічної української літератури, славу якій склали такі неперевершені майстри іронічно-сатиричного та запального пера, проповідники і письменники, діячі української церкви, як ректор Острозької академії Герасим Смотрицький («Ключ царства небесного», 1587р.), Христофор Філалет (Мартин Броневський, «Апокрисис», 1597р.), Мелетій Смотрицький («Тренос», 1620р.), Юрій Рогатинець («Пересторога», 1605-1060 рр.), Іов Борецький («Аполлея апології»), Петро Могила, Інокентій Гізель, Лазар Баранович («Меч духовний», 1666 р.), Іоаникій Галятовський («Месія правдивий»), Стефан Яворський («Камінь віри»), Дмитрій Туптало, Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, надзвичайно яскрава постать, аскет, талановитий публіцист і фанатик правди напряму Іван Вишенський та багато інших.

До початків публіцистичного  стилю нової української літературної мови відносять окремі українські тексти з російськомовної харківської  періодики першої половини ХІХ ст..: Г.Квітки-Основ’яненка «Супліка до пана іздателя»,  Є. Гребінки «Так собі до земляків», «До зобачення»; передмову Тараса Шевченка до другого видання «Кобзаря» та журнали «Русалка Дністрова» (1837р.) і «Вінок русинам на обжинки» (1846-1847 рр.). Далі були такі видання західноукраїнської періодики, як «Зоря Галицька», «Новини», «Лада» (1848-1860 рр.) та «Слово», «Вечорниці», «Галичанин», «Русь», «Правда» (1861-1876 рр.). У кінці ХІХ ст.. українська преса була представлена західноукраїнськими виданнями «Друг», «Громадський друг», «Дзвін», «Слово», «Молот», «Світ», «Житє і слово», «Старина», «Літературно-науковий вістник». Публіцистичний стиль другої половини ХІХ- початку ХХ ст. збагатився працями таких видатних діячів української культури, як П.Куліш, о.Кониський, М.Костомаров, М. Драгоманов, І.Франко, П.Грабовський, Олена Пчілка, Леся Українка, М.Павлик, І. Нечуй-Левицький, Б.Грінченко, В.Виниченко, М. Грушевський, А.Кримський, М.Хвильовий та ін..

Вони обстоювали, хоч і різною мірою, окремішність українського народу, політичні й національно-культурні права українців, вимагали освіти для українського народу рідною мовою, заохочували українську громадськість до пізнання самої себе, своєї історії, будити національну свідомість, закликали служити рідному народові.

Після 1905 р., коли було знято царську  заборону на українську мову, розгортається  широка мережа української періодики  на східних землях України, що значно активізувало національно-визвольні  змагання українців. Все це сприяло  розвиткові і збагаченню публіцистичного стилю, який уже настільки зміцнів, що витримав наступні більшовицько-комуністичні негласні обмеження й утиски української мови, хоча він і зазнає найбільшої шкоди від заборони, тому що обслуговує серцевину суспільного життя – ідеологію, громадську думку.[13, с.270-272]

Тематична необмеженість  публіцистичного стилю визначає надзвичайну широту і різноманітність  його лексики. З цієї точки зору публіцистика - найбільш багатий різновид літератури.

Кожен стиль по-своєму розпоряджається словом. Наукове мовлення прагне обмежити значення слова поняттям - чітким, окресленим, стабільним. У розмовної мови слово має часто широке, слабо диференційоване, розпливчасте значення. Для слова в художній літературі характерно розкривання його внутрішньої форми, закладеної в ньому образності.

Принципова відмінність  публіцистичного слова полягає  у великій ролі в ньому емоційного, що здобуває в рамках публіцистичного стилю оціночний характер.

Публіцистика - це література з суспільно-політичних питань. Предмет публіцистики - життя в суспільстві, політика, економіка - стосується інтересів кожної людини. А там, де є інтерес, не може бути байдужості, індиферентності.

Неможливо безпристрасно писати про те, що турбує мільйони людей, наприклад про етнічні конфлікти, про ціни та інфляції. Необхідна оцінка соціальних, політичних явищ, тенденцій, процесів.

За самою своєю природою публіцистика покликана активно  втручатися в життя, формувати суспільну думку.[19, с.102]

Сфера використання публіцистичного стилю – громадсько-політична, суспільно-культурна, виробнича діяльність, навчання.

Основне призначення  – вирішення суспільно-політичних питань, активний вплив на слухача, спонукання його до діяльності; пропаганді певних думок, переконань, агітація за втілення їх у життя.

Основні ознаки публіцистичного стилю: поєднання логічності доказів, точності висловлення наукових положень з емоційно-експресивною образність, використання художніх засобів – епітетів, порівнянь, метафор.

Основні мовні засоби – сплав елементів наукового, офіційно-ділового, художнього стилів. В ньому широко використовуються суспільно-політична лексика, політичні заклики, гасла, точні найменування (подій, дат, місцевості, учасників), а також багатозначна образна лексика, що здатна привернути увагу слухача (читача) і вплинути на нього.

В публіцистичному стилі  виділяються кілька підстилів, кожний з яких має жанрові й мовні  особливості: стиль засобів масової  інформації (газети, журнали, радіо, телебачення), художньо-публіцистичний стиль (памфлети, фейлетони, нариси), есе (короткі нариси вишуканої форми); науково-публіцистичний стиль (літературно-критичні статті, огляди тощо). [11, с.114]

В публіцистичному стилі  поєднані дві найважливіші функції  мови – інформаційна та впливова. Інформаційна функція обумовлює його стилеутворювальні риси: точність, логічність, офіційність, стандартизованість. В умовах швидкої підготовці статей, журналісти використовують добре відомі їм публіцистичні прийоми, частотні мовні засоби, мовні стандарти й сталеві мовні кліше. 

2. . Розкриття поняття мовних стереотипів у журналістських текстах

Кожний із нас, творячи  текст, усний чи писемний, користується готовими висловами – своєрідними  кліше, стандартами, твердо «вмурованими»  в наше вербальне мислення. Тривале усунення української мови із суспільного життя, спеціально організований хаос у її вивченні, утиски, чужинська експансія призвели до багатьох негативних наслідків. Наслідки такої мовної політики відчутні й сьогодні. Помилки – лексичні, граматичні, орфоепічні, акцентуаційні, стилістичні – забруднюють наш ефір, їх чимало на сторінках періодики. [15, с.3-4]

Серед мовних покручів, які  мовець не завжди усвідомлює як помилку, є готові вислови, тобто канцеляризми.

Деякі мовознавці визначають канцеляризмами слова й вислови з офіційно-ділового мовлення, вжиті за його межами. Переважно у визначенні цього поняття беруть до уваги тільки очевидне – те, що канцеляризми є словами й висловами, властивими офіційно-діловому стилю. У низці досліджень їх автори ототожнюють поняття «ділова лексика», «лексика і фразеологія офіційно-ділового стилю» та «канцеляризми», що є не зовсім виправданим.

За тлумаченням Зубкова, канцеляризми – слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності, емоційності та індивідуальності стилю, надають йому нейтрального, офіційного та шаблонного значення. Відзначаються сухістю, безбарвністю, без емоційністю, словотворчою одноманітністю, часто архаїчним кліше з переваженням багатокомпонентних іменних конструкцій, безособово-предикативних форм та ін.., наприклад, формуляр, розпорядження, вищезазначений, заактовано, пояснювальна записка, взяти участь, поставити питання, доводити до відома, засвідчено факт присутності й под.. [9, с.310- 311]

Негативним явищем є  проникнення канцеляризмів у публіцистичну лексику, збіднюють її, роблять сухою, мертвою, важкою для розуміння, надають казенного звучання. Таке явище отримало назву канцеляристу.

Термін «канцелярит» винайшов відомий російський дитячий  письменник, справжній цінитель слова  К.Чуковський. У своїй книжці «Живой как жизнь», присвяченій проблемам російської мови, він робить висновок про поступове розширення сфери функціонування канцелярських висловів, зокрема про засілля їх у розмовно-побутовій мові. Письменник на яскравих прикладах демонструє, як штучне перенесення засобів одного стилю в інші робить спілкування людей сухим, безбарвним, неживим. К.Чуковський виявив явище канцеляристу у російській мові, але це явище притаманне будь-якій із сучасних мов.

Насичені штампами тексти не викликають емоцій та почуттів, вбивають живий інтерес у читачів. Саме в цьому полягає їхній шкідливий вплив. Відомий мовознавець Б.Головін радить: «Для того щоб такого впливу не було, для того щоб його подолати, необхідна боротьба зі словесним стереотипом, а вона має підтримуватися не лише вивченням мови, її виражальних можливостей, але й активною роботою думки і почуттів авторів мови: дуже часто словесні стереотипи залишаються неподоланими через властиве чималій кількості людей ледарство думки і душевної байдужості: чи не однаково, яка сказати, лише було б, як дозволено…». [4, с.61-65]

Ознаками канцеляризму є:

• розщеплений присудок (виконати роботу);
• скорочене означення (міндобрива, держзамовлення);
• нагромадження віддієслівних іменників (виконання завдання з метою підвищення рівня задоволення потреб населення в наданні послуг з пошиття зручного взуття);
• «нові прийменники» - прийменники, які походять від повнозначних слів, що втрачають своє лексичне значення (у питанні використання сировини, в силу складних обставин);

Слова й звороти канцелярського стилю (мати місце, резолюція, акт набирає чинності). [10, с.126]

Мова засобів масової  інформації характеризується одночасною орієнтацією на експресію та стандарт. Стандартові властива відтворюваність, стійкість семантики, нейтральність забарвлення. Експресія сприяє посиленню виразності висловлювання. Уміле поєднання стандарту й експресії в різних жанрах засобів масової інформації є одним із найбільш яскравих показників мистецтва слова публіциста. Використовуючи емоційно-експресівні засоби, слід уникати частого повторення їх, пам’ятаючи, що вадою «газетної мови є не стандарт, а «погана» експресія, тобто така, що безліч разів повторена, сама стала стандартною в найгіршому розумінні слова, або така, що не відповідає змістові…В такому випадку стандартизована експресія сприймається негативно, як штамп» [14, с.34-35]

Штампами називають  мовні звороти, що багато разів механічно  повторюються без творчого доопрацювання, внаслідок чого послаблюється їх лексичне значення та стирається експресивність. В основі таких висловів часто  лежить якийсь образ, але цей образ унаслідок частого вживання втратив свою оригінальність.

Інші науковці виокремлюють негативний вплив штампу на споживача інформації, наприклад: "Штамп – це такий часто повторюваний засіб висловлювання думки, який справляє негативне стилістично-змістовне враження" [8, с. 83] чи "мовний стереотип іноді з негативним забарвленням" [1, с. 104].

Ознаки штампів:

• універсальні слова – загальні слова, які є замінниками конкретних (дещо зроблено);
• слова-супутники, «парні» слова (активна, дійова допомога, гідний внесок, висока оцінка, гостра критика, вперта боротьба);
• слова й вислови за стертою образністю (біле золото).

За частого вживання на штамп може перетворитися будь-яка  структурна чи змістова одиниця мовлення.

Термін «штамп» має  негативно-оцінне значення, позначаючи переважно бездумне, невдале використання мовних засобів. Негативні властивості штампів перебувають у гострій суперечності з принципами мовностилістичного добору засобів у публіцистичних текстах.

Штамп є однією з однак  збідненої лексики журналістського твору. [10, с.127-128]

Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економне висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розташованих поряд: питання підвищення; забезпечення виконання; здійснення завдання, виконання зобов'язання. У таких випадках найкраще один з іменників (перший) замінити інфінітивом: забезпечити виконання; виконати зобов'язання.

Серед поширених мовних штампів виділяються псевдосиноніми, останнім часом запозичені українською мовою з зарубіжної практики: "спікер парламенту", "губернатор", "мер" тощо. Їх вживання в журналістських текстах щодо тих чи інших посадових осіб або посад у нашій державі є, на наш погляд, недоречним і недопустимим. Зазначені ж слова не відображають реалій незалежної України, де маємо "Голову Верховної Ради", "голову обласної державної адміністрації", "міського голову" і под. [6]

Одні й ті самі слова-означення, що додаються часто до іменників  у мовних кліше, також бувають штампами: мати велике значення; відігравати важливу роль; приділяти значну увагу; склалися певні стосунки; викликають значний інтерес; у даний час та ін. Особливо невиразні означення певний і даний, які потрібно замінювати конкретними прикметниками та займенниками — невеликий, незначний, цей.

Не сприяють чіткому  висловленню думки слова або  цілі вислови, що суперечать логічному  зв'язку: більша половина (треба більша частина); у березні місяці; живопліт з кущів; озима пшениця, посіяна восени тощо. Штампами вважаються й логічні прокладки, якщо вони часто повторюються і не несуть ніякої інформації, наприклад: треба сказати, слід зазначити, потрібно відзначити, гадаємо та ін. Також сюди можна віднести невиправдане вживання запозичених слів, що мають українські відповідники: домінувати = переважати, лімітувати = обмежувати, моніторити = контролювати, пролонгувати = продовжувати, прерогатива = перевага. [16, с.167]

Частотрансформовані фразеологічні  одиниці (ФО) набувають ознак мовленнєвих штампів, хоча їх і не можна назвати штампами у звичному розумінні цього терміна. Як і будь-який штамп, їх характеризує стертість образності, метафоричності, знівельованість експресивності, проте лише часткова – адже наявність у початкової ФО цих якостей, власне, і вможливлює переосмислення (чи доосмислення) її внутрішньої форми і отже – подальшу семантичну чи структурно-семантичну трансформацію. Зі штампами у загальноприйнятому розумінні цього поняття часто трансформовані ФО, на нашу думку, споріднює також причина появи цих засобів у тексті: прагнення автора зекономити свої творчі зусилля, увібгати щось із матеріалу в готову формулу. Відомий теоретик літературного редагування Р. Іванченко, поділяючи мовленнєві штампи на штампи-слова, штампи-словосполучення, штампи-речення і композиційні штампи, свого часу зауважував, що “слова-штампи частіше зустрічаємо в талановитих людей. Ремісництво бере на своє озброєння штампи солідніші – ті, що вкривають всю площу речення… Слово в штампах цих видів (штампи-речення і композиційні штампи. – Д. Д.) входить тільки в систему вузького контексту, не живописує, а тільки повідомляє. Автор у таких випадках … не думає сам і не хоче, щоб думав читач”.

На відміну від звичайного мовленнєвого штампа, в частотрансформованого фразеологізму стереотипним є не весь склад конструкції, а лише її структура, форма, модель, один або кілька складників якої здатні реалізовуватись у вигляді щоразу нових лексем зі збереженням граматичної форми оригінального компонента і загальної внутрішньої форми фразеологізму-прототипа. Таким чином, ці конструкції стають своєрідними оболонками, що їх автори наповнюють потрібним змістом. Тож пропонуємо називати цю категорію фразеологічних штампів штампами-оболонками.[7]

Шлях до очищення мови від канцелярського стереотипу лежить через розвиток у мовців чуття живого, не заштампованого слова.

На закінчення треба  сказати, що самі по себе канцеляризми й штампи потрібні в певних типах  мовлення, однак, потрібно постійно слідкувати за тим, щоб їх використання було доречним, щоб не виникали стилістичні помилки.

Розділ ІІ. Недоречні стандартні вислови у журналістських текстах (на прикладі україномовних видань)

Літературна норма залежить від умов, в котрих здійснюється мова. Мовні засоби, які доречні в одній ситуації (побутове спілкування), можуть оказатися безглуздими в іншій (офіційно-ділове спілкування). Норма не ділить засоби мови на хороші і погані, а вказує на їх комунікативну доцільність.[2, с.105]

2.1. Використання канцеляризмів у журналістських текстах

Канцелярська лексика (канцелярит) найчастіша вада журналістських статей. Щоб доказати це, нами було досліджено статті із україномовного журналу «корреспондент.net»

Найпоширенішим випадком канцеляризму є вживання скороченого  означення. Наприклад,  Це пов'язано з тим, що рай -, держ - та обладміністрації, у тому числі, Яготин, Ніжин, Фастів перерахували замість 52,5 млн грн у вигляді компенсації за пільговиків трохи більше 15 млн грн", - сказав газеті заступник начальника Південно-Західної залізниці Віталій Жураковський. [12, 31.08.11] Київська міськрада затвердила Програму розвитку соціального житла в місті Києві на 2010-2015 років, за якою передбачається забезпечити житлом 1450 сімей з розрахунку 51 кв. м на сім'ю. Документ був затверджений Київрадою на засіданні в четвер. Фінансування програми передбачено в розмірі 366,15 млн гривень, які повинні бути виділені в рівнозначних частках з держ- і міськбюджету. [12, 16.07.10] За словами експерта, сукупний борг Греції зараз складає приблизно 340 млрд євро, і це всього трохи більше 3% загального держ боргу Євросоюзу. [12, 06.10.11] Найкраще переносити держ- і адміноргани за межі Києва, потрібно було зробити це вже давно, Адмінцентр не може розміщуватися в історичному центрі. [12, 09.12.11] На посту керівника міліцейського головуправління він запам’ятався жорсткою конфронтацією з кримськими татарами", - пише газета. [12, 08.11.11] Мінрегіонбуд повинен включити представників Координаційної ради підприємців до складу робочої групи з оцінки та спрощення процедур погодження та введення в експлуатацію об'єктом будівництва, тимчасових споруд та МАФів. [12, 10.05.11]  

У журналістських текстах вживаються слова, які несуть надлишкову інформацію. Наприклад, Також поспішаємо повідомити, що компанія "Інталєв-Україна" планує регулярно проводити такі семінари. [12, 29.06.06]

До вживання канцеляризмів у журналістських текстах належить використання засобів старої канцелярської мови, таких як, розщеплені дієслівні присудки. Наприклад, За словами Клюєва, багато нарікань у підприємців викликають механізми нормативної оцінки землі, тому Міністерство аграрної політики і продовольства разом з іншими органами виконавчої влади за участю Координаційної ради повинні провести аналіз існуючих методик грошової оцінки землі і в 10-денний термін поінформувати Кабінет міністрів. Перший віце-прем'єр також повідомив, що Київська міська держадміністрація отримала доручення провести зустріч з представниками адміністрацій ринків та працюючих на них підприємців для обговорення та вирішення проблем ринкової торгівлі, включаючи стихійну торгівлю. Столична адміністрація також має провести перевірку роботи КП Київпарксервіс та вжити заходів у разі виявлення порушень або зловживань. [12, 10.05.11] Зараз у Лівії двері для добровольців, які бажають надати допомогу сирійській революції, відкрито", - сказало джерело[12, 29.11.11] Не можу сказати, що я думаю про відставку Піцурке прямо зараз - спершу потрібно добути перемогу в матчі з Фарерами", - заявив Санду. [12, 08.09.08]

Відбуваються випадки, коли фрази звучать зовсім не по-українські, тому що переобтяжені віддієслівними іменниками. Це порушує мелодійність звучання монотонним «няканням», ускладнює фразу, що приводить до важкого зрозуміння її змісту. Прибічники Путіна дякують йому за відновлення порядку і покращення життя багатьох росіян. Критики звинувачують екс-полковника КДБ за підривання демократичних цінностей і знехтуванням свобод, що з’явилися після падіння Радянського Союзу. [12, 09.12.11] Використання податковими органами непрямих методів визначення доходів громадян не закріплено на законодавчому рівні, і тому дії податкової, пов'язані з виявленням прихованих джерел фактично понесених витрат, є неправомірними. [12, 09.12.11] Військовослужбовці KFOR в останні місяці неодноразово робили операції з усунення барикад - з метою забезпечення свободи пересування, але серби продовжували встановлювати нові загородження. [12, 29.11.11] Водночас, ЄНП висловлює жаль у зв'язку з "триваючим згортанням демократичних свобод, виборчого правосуддя, а також постійною практикою використання державних інституцій як інструменту досягнення партійних цілей та реалізації політичної помсти в Україні, що було продемонстровано засудженням колишнього прем'єра Юлії Тимошенко".[12, 08.12.11] Як заявив на церемонії відкриття мер Алма-Ати Ахметжан Єсимов, відкриття композиції "націлене на подальшу консолідацію суспільства навколо політики глави держави, спрямована на зміцнення державності, зміцнення стабільності та злагоди в суспільстві".[12, 11.12.11]

Відзначаються сухістю, безбарвністю й беземоційностю наступні приклади: За словами керівництва компанії Hewlett-Packard, близько п'яти відсотків від всіх випущених ноутбуків вказаних моделей мають вищезазначений брак і можуть бути потенційно небезпечні для здоров'я користувачів. [12, 31.05.11]  У Мексиці знайдено тіла двох клоунів з пояснювальною запискою [12, 05.01.11] За даними видання, крім прийнятого рішення про вищезазначений підрозділ морської піхоти, військове керівництво обговорює інші пропозиції про тимчасове збільшення військ в Афганістані. [12, 06.01.11] Нагадаємо, палестинці збираються поставити питання про визнання своєї держави в ООН цього тижня. [12, 19.09.11] Угода, зокрема, передбачала, що Кокойти піде у відставку, а Джиоєва отримає можливість взяти участь у президентських виборах, намічених на 25 березня. [12, 10.12.11] У 2003 році стало відомо, що йому було поставлено діагноз "рак підшлункової залози". [12, 18.11.11] Відповідні документи спрямовано до НЦБ Інтерполу при МВС, на підставі яких обвинувачених оголошено в міжнародний розшук з метою встановити їхнє місце перебування, подальшого затримання та видачі російському слідству", - заявив офіційний представник Слідчого комітету Росії Володимир Маркін. [12, 21.11.11] Голова фінансової служби Московської патріархіі Наталя Дерюжкіна в своєму єдиному інтерв’ю, яке вона дала 5 років тому православному журналу, заявила, що патріархія "не бачить необхідності доводити до відома широкої громадськості" свої фінансові показники. [12, 30.08.11] Приходить більше - притягуватимемо до відповідальності організаторів. Людей попереджатимемо про те, що це несанкціонована вже частина мітингу, і вони піддаватимуться усім законним діям", - заявив Горбенко. Горбенко запропонував організаторам, якщо людей буде набагато більше заявленого, звернутися у мерію і їм буде надано інше місце."Ми разом з ними знайдемо можливість вибрати місце, яке б підходило для цього", - сказав Горбенко. [12, 08.12.11]

Підіб'ємо підсумок порадивши авторам:  

– висловлюйтеся простіше. Уникайте ускладнених міркувань – нехай ваші аргументи будуть наочними і конкретними, а отже, зрозумілими і переконливими; 

– уникайте канцеляриту. Використовуйте теперішній час і активні конструкції – це звучить сучасніше. Минулий час та пасивні конструкції обмежуйте. Уникайте калькованих зворотів і розщеплених присудків. Пам'ятайте, що українській мові властива дієслівність; 

– використовуйте короткі прості речення, щоб їхній смисл людина розуміла з першого прочитання; 

– не захаращуйте текст інформацією, яка прямо не стосується теми і відвертає увагу. Пишіть якомога стисліше й тільки про те, що доконче необхідно;