Кон’юнктура світового ринку лізингових послуг

Київський національний університет  імені Тараса Шевченка 

ІНСТИТУТ  МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН І СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА 
 
 
 
 
 
 
 

Самостійна  робота на тему:

Кон’юнктура світового ринку лізингових послуг 
 
 
 
 

                                                                            Виконала студентка V курсу

                                                                      Відділення МЕВ 2 групи

                                                                Спеціалізації Світова

                                                                      економічна кон’юнктура 

Корольова Анастасія Вадимівна 
 
 
 

Перевірила: Заболотська Рита Олександрівна 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011 
 

План: 

1. Сутність  лізингових послуг: особливості та переваги;
2. Види лізингових послуг та схеми їх надання;
3. Головні суб’єкти ринку лізингових послуг;
4. Лізингові платежі: види та способи нарахування;
5. Історичні аспекти розвитку лізингових операцій;
6. Особливості лізингових операцій в різних країнах;
7. Лізинг в Україні: проблеми та перспективи;
8. Динаміка розвитку світового ринку лізингових послуг

Сутність  лізингових послуг: відмінності та переваги 

    Лізинг  ‒ це вид підприємницької діяльності, спрямованої на інвестування тимчасово вільних або залучених коштів, коли за договором фінансової оренди лізингодавець зобов'язується придбати у власність обумовлене договором майно у певного продавця і надати це майно лізингоотримувачу за плату у тимчасове користування для підприємницьких цілей. 

    Лізинг  являє собою угоду між власником майна і орендарем про передачу майна в користування на обумовлений період зі встановленою рентою (платою за користування). На відміну від договору купівлі-продажу, за яким право власності на товар переходить від продавця до покупця, при лізингу право власності на об’єкт лізингу зберігається за лізингодавцем, а лізингоодержувач отримує лише право на його тимчасове використання. Після закінчення терміну лізингового договору лізингоодержувач може придбати об'єкт угоди за узгодженою ціною, продовжити лізинговий договір або повернути обладнання власникові.

      Об’єктом  лізингу є будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів: машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, будинки споруди, системи телекомунікацій та інше не заборонене законодавством до вільного обігу на ринку.[7, c. 111] Не можуть бути об’єктами лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти (мисливські угіддя, водоймища тощо).

     Лізингодавцем може бути будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, котрий здійснює лізингову діяльність, тобто передає в користування майно за договором лізингу. Лізингодавцями можуть бути: банки та їхні філії, фінансові компанії, кредитні установи, в яких передбачено цей вид діяльності; лізингові компанії; брокерські лізингові фірми; страхові та пенсійні фонди.

     Лізингоотримувачем може бути юридична особа в будь-якій організаційно-правовій формі, що здійснює підприємницьку діяльність, або фізична особа, котра займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, і яка зареєстрована як індивідуальний підприємець.

     Постачальником  об'єкта лізингу може бути підприємство-виробник, торговельна організація або інші суб'єкти підприємницької діяльності, які продають майно, що передається згідно з договором лізингу.

    Не  слід розглядати лізинг як традиційну форму довгострокової оренди, він вирізняється вищою формою організації бізнесу ‒ тобто лізинг передбачає поєднання таких форм організаційно-оперативних відносин як орендні, кредитні та торговельні. В наступній таблиці можна побачити порівняльну характеристику лізингових та орендних послуг.

     Таблиця 1. Порівняльна характеристика лізингових та орендних  
                                     відносин [9,c.108]

     Лізинг  має подвійну природу. З одного боку, його можна розглядати як вкладення ресурсів на зворотних засадах в основний капітал, тобто надаючи орендаторові компоненти основного капіталу, власник у визначені терміни повертає їх назад. При цьому за свою послугу він отримує винагороду у вигляді лізингових платежів, що дозволяє забезпечити реалізацію принципу платності. Отже, за своєю суттю лізинг відповідає кредитним відносинам і зберігає суть кредитних операцій.

     З іншого боку, оскільки позикодавець і позичальник  оперують капіталом  не в грошових одиницях, а в продуктивних, то за формою лізинг подібний до інвестиційного фінансування, тобто основою лізингової угоди є фінансова (кредитна) операція. Лізингодавець (власник майна) надає лізингоотримувачу (користувачеві майна) фінансову послугу: він купує майно у власність за повну вартість і за рахунок періодичних внесків лізингоотримувача в кінцевому підсумку відшкодовує цю вартість. Тому, виходячи із фінансового боку відносин, лізинг розглядається як одна з форм кредитних надходжень машин і обладнання, як альтернатива традиційному банківському кредитові.

     Сутність  лізингу, його економічне та організаційне  значення можуть бути розкриті більш детально, якщо охарактеризувати функції, які виконує  в економіці ця особлива форма діяльності.

    До  основних функцій  лізингу належать:

• виробнича функція полягає в оперативному і гнучкому вирішенні лізингоотримувачем своїх виробничих завдань за допомогою тимчасового використання, а не придбання машин та обладнання у власність;

• фінансова функція виражається у звільненні товаровиробника від одноразової сплати повної вартості необхідних засобів виробництва;

• функція збуту передбачає розширення кола споживачів і завоювання нових ринків.

    До  переваг лізингоотримувача  можна віднести:

• можливе використання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат;
• лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів;
• лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації;
• лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, пов'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоотримувача;
• лізингові платежі в повному обсязі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоотримувачем, і відповідно знижують оподаткований прибуток;
• у багатьох країнах законодавчо встановлені податкові пільги для лізингових операцій (так, прискорена амортизація дозволяє суттєво знизити оподаткований прибуток і термін лізингової угоди);
• порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами; при використанні компенсаційного лізингу лізингоотримувач здійснює платежі в товарній формі, використовуючи продукцію, що вироблена на лізингованому обладнанні;
• лізинг доступний малим і середнім підприємствам: деякі лізингові компанії не вимагають від лізингоотримувача ніяких додаткових гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме устаткування;
• перевагою лізингу є також можливість придбання лізингоотримувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди;
• при укладанні лізингової угоди орендар може розраховувати на отримання від лізингодавця додаткових інформаційних, консультативних і юридичних послуг;
• МВФ не враховує суму лізингових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто є можливість перевищити фактичні ліміти кредитної заборгованості, встановлені фондом для окремих країн (при застосуванні імпортного лізингу).

Переваги лізингу для лізингодавця:

• безпека угоди - право власності на актив залишається за лізингодавцем;
• узгодженість витрат - витрати і доходи від інвестицій йдуть паралельно;
• чітка визначеність лізингових платежів;
• зменшення негативних наслідків коливань кон'юнктури ринку - встановлюються довгострокові відносини з користувачем і відносно стабільні лізингові платежі;
• у деяких країнах - можливість використання податкових пільг.

Переваги  для продавця або виробника майна: 

• проведення активного маркетингу;
• встановлення зворотного зв'язку - оперативне виявлення конструктивних недоліків  обладнання;
• усунення ризиків неплатежів - оплату та гарантії бере на себе лізингова компанія;
• засіб ефективної реклами;
• підвищення попиту на супутні товари та додаткове обладнання;
• прискорення темпів оновлення моделей, що випускаються;
• зменшення негативних наслідків коливань кон'юнктури ринку.

До  кількісних переваг  лізингу належать такі ефекти як: 

• мультиплікативність: виникає в результаті застосування новітньої техніки та перетворення робітника в самостійного підприємця - власника в момент доцільної діяльності, ефект лізингу поширюється по ланцюжку на всі стадії виробництва, наростає та примножується по мірі переходу до розподілу, обміну та споживання;

• емерджентність: якісна новизна ефекту лізингової діяльності, в силу чого його значення набагато перевершує арифметичну суму результату звичайної діяльності без залучення додаткових технічних засобів. Такий ефект є інтегративним ефектом проявляється не лише локально, але і в масштабі всієї виробничої системи, збільшуючи виробничу потужність;

• соціальність: отримуваний ефект проявляється не тільки в процесі виробництва, але і в соціальній сфері життя  та діяльності людей, тобто він має як економічні критерії, так і соціальні цінності, що виражаються у підвищенні змістовності праці, усвідомленні робітником своїх творчих можливостей, зростанні особистих доходів та незалежності.

    Правильно складена лізингова  угода повинна  містити визначення:

• предмету договору;
• сторони, яка буде здійснювати вибір продавця і придбаного майна;
• порядку приймання майна лізингоотримувачем;
• порядку здійснення реєстрації майна - предмета договору лізингу і (або) договору лізингу (у разі необхідності);
• чи буде застрахований предмет договору лізингу;
• терміну дії договору лізингу;
• ціни лізингової угоди - лізингові платежі;
• на балансі, якої із сторін буде враховуватись майно;
• обсягу повноважень орендаря щодо переданого в лізинг майна;
• в якому порядку буде здійснюватись обслуговування майна;
• як будуть розподілені права сторін лізингової угоди щодо удосконалень зроблених лізингоодержувачем;
• в якому порядку орендодавець має право здійснювати контроль за дотриманням орендарем умов договору, а також порядок здійснення орендодавцем фінансового контролю;
• допустимості сублізингу;
• дії орендаря після закінчення терміну договору;
• наслідків втрати предмета лізингу або втрати предметом лізингу своїх функцій з вини лізингоодержувач;
• моменту переходу ризику випадкової загибелі або випадкового псування майна орендарю;
• необхідності та порядку розподілу відповідальності за невиконання продавцем вимог, що випливають з договору купівлі-продажу;
• підстави для дострокового розірвання договору лізингу;
• які способи забезпечення виконання зобов'язань за цим договором будуть застосовані, а також умови здійснення цих заходів;
• які додаткові послуги (роботи) будуть надані (виконані) лізингодавцем орендарю (для орендаря).

Види  лізингових послуг та схеми їх надання  

    Як  ми вже зазначали вище лізинг є  поєднанням таких форм організаційно-оперативних відносин як орендні, кредитні та торговельні. Це багатофакторне економічне явище здійснюється у різних видах, які із розвитком ринкового господарства стають дедалі різноманітнішими.

     При всій різноманітності видів або  форм лізингу досі не створено чіткої класифікації та більш-менш повного списку видів лізингових угод. Це пояснюється тим, що класифікація видів лізингу ускладнена рядом обставин:

• у правових системах різних країн існують різні трактування «лізингу»;
• лізингові угоди не відокремлені одна від одної чіткою межею, і риси того чи іншого виду можуть різними способами поєднуватись на практиці.

    До  найбільш поширеної класифікації лізингу  можна віднести поділ за рівнем окупності майна на фінансовий (finance lease) і оперативний лізинг (operating lease).

    Так у вересні 1982 року Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASC) опублікував стандарт  бухгалтерського  обліку  для лізингових операцій (IAS 17), в якому наведені визначення  фінансового та оперативного лізингу та їх основні відмінності.

    Згідно IAS 17 під фінансовим лізингом розуміється угода, в якій практично всі ризики та доходи, пов'язані із володінням майном, передаються лізингоодержувачу.  Право власності на майно може передаватись (або не передаватися) наприкінці терміну договору. У фінансовому лізингу   лізингові        платежі протягом нерозривного терміну  лізингу забезпечують  лізингодавцю  повернення вартості майна і отримання  прибутку на  вкладений  капітал.

    Під оперативним лізингом в IAS 17 розуміється будь-який інший  лізинг, відмінний від фінансового. Термін оперативного лізингу відповідає короткому  терміну найму обладнання. При оперативному лізингу в основному всі  ризики  і втрати, властиві власнику майна, залишаються  за лізингодавцем.   

    Таким чином фінансовим або капітальним називається лізинг, при якому вартість майна повністю повертається лізингодавцю за час дії договору лізингу (що передбачає збіг терміну повної амортизації майна і терміну договору).

     Особливістю фінансового лізингу є те, що лізингоотримувач не має права анулювати угоду, не сплативши лізингодавцю загальної суми лізингових платежів, передбачених договором (однак на практиці це відбувається, але в такому випадку вартість операції значно зростає). При цьому сума лізингових платежів за період дії договору включає повну (або наближену до неї) вартість лізингового майна в ціні на момент укладання угоди.

     Після завершення терміну дії такої  угоди лізингоотримувач зможе: повернути  об'єкт угоди орендодавцю; скласти  нову угоду на коротший термін і  за пільговою ставкою; купити об'єкт лізингу за залишковою вартістю. Реалізація цього виду лізингу передбачає відбір орендодавцем необхідного обладнання, переговори з виробником про ціну і терміни поставки, купівлю обладнання лізинговою компанією і отримання кредиту в банку.

     Закон України "Про фінансовий лізинг" від 18 листопада 2003 р. регламентує правові й економічні відносини цього виду лізингу. Фінансовий лізинг тут визначається виходячи з критеріїв, які відрізняють його від оперативного, і вважається таким, якщо договір лізингу задовольняє одну з нижче перелічених умов:

     1) строк лізингу перевищує період, протягом якого нараховується  амортизація у обсязі принаймні  75% від первісної вартості, крім  того, лізингоодержувач зобов’язується  придбати лізинговий актив за  визначеною у договорі лізингу ціною на момент закінчення строку дії договору ;

     2) загальна сума лізингових платежів  дорівнює первісній вартості  лізингового активу або перевищує  її;

     3) лізингодавець нарахував амортизацію  на об’єкт лізингу у обсязі  принаймні 50%  до моменту його передачі лізингоодержувачу, та лізингові платежі в договорі лізингу становлять принаймні 90% «звичайної ціни» на момент початку дії договору лізингу;

     4) об’єкт  лізингу був вироблений  згідно з вимогами лізингоодержувача  та не може бути використаний іншими установами завдяки своїм унікальним характеристикам (процедурним та якісним рисам) [12,c.8].

       Це фактично довгострокова оренда  з наступним переходом права  власності до лізингоотримувача  після закінчення строку дії  договору.

     Вигідність фінансового лізингу полягає у його специфіці, бо орендар фактично володіє активами, бере на себе усі ризики й має зиск. Можна сказати, що лише фінансовий лізинг повною мірою дає можливість відтворення основних фондів для підприємства, оскільки передбачає перехід права власності або викуп майна за залишковою вартістю по закінченню договору.

    В свою чергу оперативний лізинг – це орендні відносини, за яких витрати лізингодавця пов'язані з придбанням та утриманням майна, що здається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту.

     Оперативний лізинг, на відміну від фінансового, передбачає можливість лізингодавця здавати  своє майно в оренду неодноразово впродовж нормативного терміну його служби. Оскільки за період дії одного лізингового договору компенсується лише частина вартості обладнання, то лізингодавець змушений здавати його в тимчасове користування декілька разів, як правило, різним користувачам.

      Так, оперативний лізинг характеризується тим, що строк лізингу набагато коротший, ніж строк служби майна, та лізингові платежі не покривають повної вартості майна, яке є предметом лізингу. У зв'язку з цим лізингодавець вимушений його здавати в тимчасове користування декілька разів, оскільки для нього зростає ризик по відшкодуванню залишкової вартості предмету лізингу. В таких випадках лізингові платежі при оперативному лізингу вищі, ніж при фінансовому лізингу [11, c. 11]

     За  масштабами поширення  відносин лізингу виділяють внутрішній та міжнародний (interleasing or cross-boarder leasing) лізинг. Суб’єктами внутрішнього лізингу є вітчизняні підприємства чи їх інтеграційні утворення. Міжнародний лізинг реалізується суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або тоді, коли лізингове майно чи платежі перетинають державні кордони. Це дає можливість вітчизняним підприємствам оновлювати свою технічну базу за рахунок конкурентоспроможного устаткування зарубіжного походження.

     Експортний  лізинг, коли виробник майна або посередницька фірма продає його лізинговій компанії, а та, у свою чергу, укладає угоду з лізингоотримувачем майна, що знаходиться за кордоном. Тобто, при експортному лізингу лізингоотримувач є зарубіжною країною.

     Схема Експортної Лізингової Операції

     Імпортний лізинг – це угоди, в яких лізингодавець купує об'єкт лізингу в іноземної фірми, а потім надає його вітчизняному лізингоотримувачу. Тобто, при імпортному лізингу лізингодавець є зарубіжною країною.

      Схема Імпортної Лізингової Операції

     Транзитний  лізинг, при якому майно продається лізинговій компанії з іншої країни, а вона, у свою чергу, укладає угоду з орендарем, що знаходиться в третій країні (постачальник має своє місцезнаходження в країні А, лізингова компанія в країні Б, лізингоотримувач в країні В).

     Схема Транзитної Лізингової Операції

     Залежно від складу учасників  лізингової угоди  розрізняють:

• прямий лізинг (двосторонній), при якому виробник самостійно здає об'єкт у лізинг.

     Схема прямого лізингу

     В такому вигляді двосторонні лізингові угоди не знайшли широкого поширення, оскільки при збільшенні лізингових операцій виробник, як правило, створює свою лізингову компанію. Для оформлення прямої лізингової угоди потрібен значний час, підвищені витрати, знання ринку.

     Різновидом  прямого лізингу є зворотний лізинг або «lease-back», характерною ознакою якого є придбання лізингодавцем об'єкта лізингу у власника для подальшої (зворотної) передачі йому ж у лізинг.

     Зворотний лізинг характеризується тим, що підприємство продає лізинговій фірмі частину свого власного майна, одночасно підписуючи з нею договір про його оренду. Таким чином, підприємство, не використовуючи кредит, одержує додаткові кошти від реалізації свого майна, експлуатація якого не припиняється. 

• непрямий  лізинг – передача майна відбувається через посередників.

    У даному випадку йдеться про класичну тристоронню угоду (постачальник –  лізингодавець – лізингоотримувач) або про багатосторонню угоду  з кількома учасниками від чотирьох до шести - семи і повним набором  послуг.

    Особливим різновидом непрямого лізингу є пайовий лізинг, при якому оренда здійснюється за участю кількох суб’єктів лізингу із залученням одного чи кількох кредиторів. 

    Схема непрямого лізингу  та фінансових потоків

                                                    Постачання майна 

                                                        Вибір майна

                                                                           Лізингова

Сплата               Угода                                    Угода

за майно            купівлі-продажу                                    Лізингові

                                                                                            Платежі 
 

                                                                                                        Угода                    Страхові

                                         Кредитна              Сплата              страхування                виплати

                                              Угода               за кредит 
 
 
 

                                 (Васильев Н.М., Катырин С.Н., Лепе Л.Н. “Лизинг как механизм развития инвестиций и предпринимательства”,- Москва: Центр международного частного предпринимательства CIPE, 2001, 228с (14стр.) 

     Залежно від типу майна (об'єкта угоди) розрізняють:

• лізинг рухомого майна – особливим різновидом якого є спеціальний лізинг, згідно з яким об'єкт лізингу виготовляється за спеціальним замовленням лізингоотримувача, ураховуючи, що після закінчення дії терміну договору він використовуватиметься лише самим замовником;

• лізинг  обладнання – лізинг окремих машин і механізмів або їхніх груп, що не є замкнутим виробничим циклом;

• лізинг  нерухомості – лізинг будівель, споруд, залізничного транспорту та іншого майна, що має жорстку територіальну прив'язку;

• груповий (великомасштабний) лізинг, або «big-ticket-leasing» - застосовується при оренді майнових комплексів або дорогого майна (заводів, бурових платформ, літаків, суден, космічних об'єктів).

Залежно від якості майна: 

• лізинг вживаного майна «second hand» – лізинг майна, що вже було в експлуатації;

• лізинг з перших рук «first hand, материнський або vender lease» – лізинг нового майна, що не було в експлуатації.

     Залежно від обсягу обслуговування розрізняють: