Криміналістична характеристика злочинів
Криміналістична характеристика злочинів
План
Вступ……………………………….............
1.Сутність та зміст
поняття «Криміналістична
2. Структура, класифікація та типові
елементи криміналістичної характеристики
злочинів......................
Висновок…………………………………………………………
Список використаних джерел…………………………………...........
ВСТУП
Визначальним питанням у розвитку криміналістики є розробка методики розслідування злочинів, особливо її фундаментальних по ложень. Це є закономірним, оскільки в кінцевому рахунку лише науково обґрунтована методика дозволяє вирішувати системні завдап ня повного і достовірного розслідування злочинів, чого не можна досягти засобами лише самої криміналістичної техніки або тактики навіть найвищого рівня.
Серед криміналістичних вчень, що розвиваються, значне місце посідає вчення про криміналістичну характеристику, без якої методика розслідування як розділ науки у певному відношенні втрачає сенс, перетворюючись нерідко на набір не завжди взаємопов'язаних і найкращих практичних рекомендацій. На основі криміналістичної характеристики, яка розвивається разом і у взаємозв'язку з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками, можуть бти побудовані гносеологічні концепціїї та деталі встановлення істини у кримінальних справах.
Для розуміння глибинної сутності криміналістичної характеристики та її практичного значення необхідно розглянути її з позицій філософської теорії відображення і масштабних даних фактологічного та статистичного аналізу окремих категорій злочинів, відображених в узагальненні слідчої, оперативно-розшукової і судової практики.
Коли трапляється яка-небудь подія, виникає яке-небудь явище як прояви об'єктивного світу, вони обов'язково і закономірно відображаються у навколишньому середовищі у вигляді різноманітних матеріальних ідеальних слідів і детермінуючих зв'язків. Ці відображення являють собою сигнали інформації, які створюють зашифровану картину минулого сплеску енергії. Така інформація не с очевидною вона погребує спеціального тлумачення, а творчі пошуки її зв'язків і минулою подією, що розслідується, складають процес встановлення об'єктивної істини у справі.
Така інформація не с очевидною вона погребує спеціального тлумачення, а творчі пошуки її зв'язків і минулою подією, що розслідується, складають процес встановлення об'єктивної ієтшш у справі. Оперування цією інформацією являє со бою пізнавальний стрижень кримінального судочинства, а професійно займаються цим спеціально підготовлені фахівці слідчі, опера тивпі працівники, експерти.
Отже, наявні пенні сліди у сукупності й у взаємозв'язках і' відобра женням події, що відбулася в минулому, причому кожні клас, тип, рід, вид, різновидність події залишають специфічний для цього класу, типу, роду, виду, різновидності набір, розташування і взаємозв'язки слідів, що дозволяє спочатку уявити, а потім достовірно встановити всі елементи даної події у процесі розслідування. Такого роду ознаки, що відобразились у матеріальному середовищі та в головах людей, які будь-якою мірою були причетні до даної події, в теорії криміналістики прийнято називати криміналістично значущими ознаками, чим підкреслюється їх роль у пізнанні події, що розслідується.
Взявши за основу наших досліджень визначення криміналістики, яка розглядається як наука про закономірності виникнення доказової інформації (інформації про розслідувану подію) і систему техніч них засобів, тактичних прийомів і методик збирання, дослідження та використання цієї інформації в цілях найбільш ефективного здій снення розслідування, криміналістичну характеристику злочину можна на філософському рівні інтерпретувати як абстрактну іпфор маційну структуру розслідуваної події даного виду, закономірно й детерміновано відображеної в реальному світі, а звідси з правових позицій — як ідеальну модель типових зв'язків і закономірно сформованих джерел доказової інформації, яка дозволяє прогнозувати оптимальний шлях і найбільш ефективні засоби розслідування окремих категорій злочинів.
1.Сутність
та зміст поняття «
Злочин вивчається різними юридичними науками, його властивості та ознаки описуються, виходячи із потреб конкретної науки, тобто характеристика злочину може бути кримінально-правовою, кримінологічною, кримінально-процесуальною, криміналістичною.
Криміналістична характеристика за змістом і призначенням відрізняється від інших характеристик, наприклад, кримінально-правової, кримінологічної, судово-психологічної та інших.
Кримінально-правова характеристика формується на основі аналізу ознак що мають значення для вирішення питання про наявність складу злочину, правильної його кваліфікації і з'ясування інших кримінально-правових питань.
Кримінологічну характеристику складають систематизовані відомості про динаміку злочинів, що мають значення при встановленні їх причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів і прийняттю заходів щодо їх усунення. Сюди також входять відомості про типовий механізм злочинної поведінки, які дозволяють розробляти типологію правопорушників та інші відомості, що мають значення для практики попередження злочинів.
Основу кримінально-
Судово-психологічна характеристика відображає найбільш суттєві психологічні дані стосовно злочинців і потерпілих, типових груп свідків за окремими видами злочинів тощо.
Криміналістична характеристика відображає переважно на статистичному (ймовірному) рівні дані про окремі елементи злочину: особу злочинця і потерпілого, прийоми підготовки, вчинення і приховування окремих видів злочинів; ситуаційно обумовлені, причинно або іншим чином пов'язані з подією злочину результати відповідних змін у навколишньому середовищі, що мають доказове значення; спроби до приховування слідів злочинів, що вживаються злочинцями, а також інформацію про інші обставини, що можуть бути корисними для повного, всебічного і об'єктивного розслідування кримінальних справ. Важливим чинником формування криміналістичних характеристик злочинів є прогнозування нових способів їх вчинення, виявлення типових хитрощів з боку злочинців. І як зазначив О. О. Ейсман, криміналістична характеристика злочину є науково обґрунтований типовий перелік обставин, що підлягають встановленню по справі, як юридично релевантних, так і проміжних (доказових) з виділенням серед них прихованих, неочевидних обставин, що характеризують злочин даного виду (групи) на момент початку розслідування і служать ефективній організації розслідування.
Криміналістична характеристика інформаційно наповнює коло конкретних обставин, які потрібно встановити по кримінальній справі. Вона заповнює інформацією проміжки між цими обставинами, а тому завдання, що стоять перед кримінально-процесуальною характеристикою, вирішуються через криміналістичну характеристику злочинів, особливо на початковому етапі розслідування.
По відношенню до криміналістичної і кримінологічної характеристик злочинів кримінально-правова виступає своєрідним несучим каркасом, який визначає основу їх структури і змісту.
Визначаючи криміналістичну характеристику злочинів як сукупність даних про злочин, що сприяють його розкриттю, варто зазначити , що для успішного розкриття злочинів використовуються також дані, які відносяться до кримінально- правової, судово-психологічної та інших видів характеристик злочинів. Так, деякі дані кримінологічного аналізу злочинів, що використовуються з метою профілактики, враховуються і в ході розкриття злочинів. Наприклад, із кримінологічної характеристики убивств відомо, що більшість злочинів скоюється в стані алкогольного сп'яніння, а серед осіб, що скоїли вбивство із хуліганських спонукань, досягає 90 відсотків і вище. Середній вік осіб, що скоїли зґвалтування, коливається в межах 25-30 років. Звичайно, що під час розслідування вбивств і зґвалтувань дані елементи кримінологічних характеристик повинні враховуватися в ході висунення слідчих версій стосовно суб'єкта злочину. Обгрунтоване вказаною кримінологічною характеристикою передбачення слідчого (якщо воно не спростовується іншими даними), що вбивство скоєно особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння, повинно бути перевірено. Точно так само перевірка версії про скоєння зґвалтування особою і віці 25-30 років, і, можливо неодруженим, може прискорити встановлення і затримання злочинця. [5,с.93].
У зв'язку з цим виникає питання, чи не потрібно включити в якості складових частин в криміналістичні характеристики злочинів ті елементи кримінологічних, кримінально-правових та інших видів характеристик, які можуть бути використані з метою розкриття злочинів. На~ нього необхідно відповісти негативно, оскільки в протилежному випадку криміналістичні характеристики стали б в якійсь частині дублювати інші види характеристик злочинів, підміняти їх.
Дискусії, що тривають
досі відносно криміналістичної характеристики,
мають головним чином дві мети:
виявити, що є суттєвим для даного
поняття і визначити коло основних
складових елементів
Криміналістичну характеристику злочинів слід розглядати у теоретичному і прикладному аспектах.
У теоретичному
аспекті криміналістична
У прикладному аспекті криміналістична характеристика повинна бути подана у вигляді описів, таблиць, схем, графіків, комп'ютерних програм.
У розвитку криміналістичної характеристики злочинів, як теоретичного поняття науки криміналістики, можна виділити такі етапи:
- Перша згадка і опис криміналістичної характеристики злочинів у працях О. Н. Колесніченка, С. П. Мітрічева, Л. О. Сергєєва (70-ті роки XX ст.).
- Розробка теоретичних засад криміналістичної характеристики злочинів (80-ті - початок 90-х років XX ст.). .
- Розробка криміналістичних характеристик окремих видів і груп злочинів і поглиблення розробки теорії криміналістичної характеристики злочинів (початок 90-х років XX ст,-до нашого часу). [11,с.156].
«Криміналістична характеристика» - поняття відносно нове, воно введене у криміналістичну науку порівняно недавно і знаходиться поки що у стадії становлення.
Вперше про криміналістичну характеристику як елемент методики згадують Л. О. Сергєєв (1966) та О. Н. Колесніченко (1967 р.). Однак у їхніх роботах вона недостатньо розкрита, спірним виявилися і самі визначення.
З'явившись у
кінці 60-х років поняття «
У літературі зустрічаються принаймні, три підходи до конструювання визначення криміналістичної характеристики злочинів.
Прихильники першого підходу формулюють поняття характеристики простим переліком ознак і властивостей злочину, однак простий перелік ознак - не кращий показник дефініцій. Такі визначення, як правило, громіздкі і погано розяснені.
Прихильники другого підходу визначення поняття криміналістичної характеристики формулюють не переліком ознак і властивостей, а через підкреслення їх значущості. Такі визначення більш лаконічні. Наприклад, І.Ф. Герасимов визначав криміналістичну характеристику як сукупність відомостей про такі ознаки, обставини та інші характерні риси певного виду (групи) злочинів та мають важливе організаційне і тактичне значення для їх розкриття .
Прихильники третього підходу переносять акцент на опис механізму вчинення, типових відображуваних у відображуючих і об'єктів, взаємодіючих вчинення злочину. На теперішній час криміналістична характеристика є предметом суперечок та досліджень багатьох учених і практиків. Вперше щодо криміналістичної характеристики та її елементів висловився О. М. Колесніченко. Значну увагу цій проблемі приділяли О. М. Васильєв, Р. С. Бєлкін, І. Ф. Герасимов, М. О. Се- ліванов, М. В. Салтевський, В. Г. Танасевич, О. Г. Філіппов, М. П. Яблоков, І. О. Возгрін та ін.
На теперішній час криміналістична характеристика є предметом суперечок та досліджень багатьох учених і практикі Значну увагу цій проблемі приділяли О. М. Васильєв, Р. С. Бєлкін, І. Ф. Герасимов, М. О. Се-ліванов, М. В. Салтевський, В. Г. Танасевич, О. Г. Філіппов, М. П. Яблоков, І. О. Возгрін та ін.
Аналіз викладених у юридичній літературі поглядів на загальне поняття криміналістичної характеристики злочинів дозволяє зробити висновок, що під криміналістичною характеристикою злочинів слід розуміти певним чином упорядковану сукупність даних (відомостей) про криміналістично значимі ознаки злочинів.
Криміналістична характеристика - це загальна категорія методики розслідування окремих видів злочинів, вона входить першим елементом в її структуру і тому має принципове значення. [5,с.111].
Ще одним з дискусійних питань є погляд на конструювання визначення (дефініції) криміналістичної характеристики злочинів. Автори запропонованих дефініцій криміналістичної характеристики по-різному розглядають зовнішню будову і внутрішній зміст визначення.
Можна навести поняття криміналістичної характеристики, які зустрічаються в літературі в інтерпретації різних авторів.
Криміналістична характеристика - це сукупність взаємопов'язаних загальних, індивідуальних рис злочину, які виявляються головним чином у способі, механізмі та обстановці його вчинення, в окремих рисах особи, його суб'єкта, а інколи і в інших ознаках злочинної дії (М. П. Яблоков, 1980). . [12,с.278].
Криміналістична характеристика становить систему опису криміналістично важливих ознак виду, групи та окремого злочину, які виявляються в особливостях способу, механізму та обстановки їх вчинення, що складають уяву стосовно злочину, особи його суб'єкта та інших обставин щодо певної злочинної діяльності та яка має своїм призначенням забезпечити успішне вирішення завдань розкриття, розслідування, попередження злочину (І. Ф. Герасимов, 1990).
Криміналістичною характеристикою є сукупність таких даних, які сприяють розкриттю злочину, мають криміналістичне значення (І. Ф. Пантелеев, 1988). . [14,с.365].
Криміналістична характеристика, на думку В. Г. Танасевича та В. О. Образцова,- це сукупність даних стосовно механізму вчинення злочину, засобів відображення, відображуваних, відображаючих об'єктів, які взаємодіють між собою, особливостей та джерел інформації, яка має значення для розкриття певних категорій злочинів шляхом застосування обумовлених ними криміналістичних засобів, прийомів та методів, а також розробки наукових рекомендацій щодо оптимального вирішення даного завдання (1977). [10,с.592].
Криміналістична характеристика, на думку Р. С. Бєлкіна, повинна включати характеристику вихідної інформації, системи даних стосовно способу вчинення та розкриття злочину та типових умов його застосування, особи очевидного злочинця, очевидних мотивів і мети злочину, окремих обставин здійснення злочину (місце, час умови).
В. К. Гавло криміналістичну характеристику визначає як поняття різного ступеня абстракції, які містять різні рівні інформації стосовно злочину (1979). В. Н. Шиканов у криміналістичній характеристиці вбачає вірогідну модель, що використовується слідчим як об'єктивна інформація (1983).
«Криміналістична характеристика (як вважає О. М. Колесніченко), це система відомостей про криміналістично значимі ознаки злочинів даного виду, що відображає закономірні зв'язки між ними і служить побудові і перевірці слідчих версій для вирішення основних завдань розслідування»;
М. В. Салтевський - «Криміналістична характеристика - це інформаційна модель, що становить собою якісно-кількісний опис типових ознак конкретного виду (групи) злочинів»
В. Г. Гончаренко, Г. А. Кушніро, В. Л. Подпалий: «Криміналістична характеристика - ідеальна сукупність криміналістично значимих елементів і їх ознак про закономірності механізму конкретного виду злочинів і закономірностей формування джерел доказової інформації, що сприяють швидкому і ефективному розкриттю та розслідуванню злочинів». . [19,с.416].
Таким чином, криміналістична характеристика - не просто опис, інформація стосовно криміналістично важливих ознак, а кількісно- якісний опис, який відображає кореляційні зв'язки між ознаками, дозволяє будувати прогностичні моделі подій, що розслідуються, будувати криміналістичні версії стосовно об'єктів, що розшукуються, конкретних осіб, причетних до злочину.
Крміналістична характеристика - це модель системи зведених відомостей про криміналістично значимі ознаки виду, групи або конкретного злочину.
Позитивними рисами запропонованої дефініції є такі положення:
а) запропонована дефініція чітка та лаконічна;
б) інформація про ознаки, упорядкована в модель. Модель - це штучно створений об'єкт у вигляді схеми, малюнка, логіко-математичних знакових формул, фізичної конструкції тощо, який аналогічно об'єкта, що досліджується, відображає і відтворює в більш простому, зменшеному вигляді структуру, властивості, взаємозв'язки і відношення між елементами об'єкта, який досліджується, безпосереднє вивчення якого пов'язано з якими-небудь труднощами, великими витратами засобів і енергії або просто недоступне.
в) у модель зведена, не будь-яка сукупність відомостей про криміналістично значимі ознаки, а їх система, тобто об'єднання взаємопов'язаних і розміщених у відповідному порядку елементів (частин) цілісного утворення;
г) дотримано інформаційний підхід;
д) запропоноване визначення у наочній і стислій формі формулює основний зміст поняття криміналістичної характеристики злочинів.
Криміналістична характеристика має такі особливості:
По-перше, криміналістична характеристика - це упорядкована сукупність інформації про криміналістично значимі ознаки злочину, а не процесу розслідування, тому недоцільно деталізувати дані про виявлення злочинів, етапи розслідування, шляхи доказування, напрями розслідування, особливості перевірки версій тощо, які належать саме до процесу розслідування.
По-друге, не слід виокремлювати такі елементи криміналістичної характеристики як дані, що не належать до предмета дослідження криміналістики, а досліджуються іншими науками, зокрема кримінологією, кримінальним правом, кримінальним процесом та іншими. А тому недоцільно виділяти дані про динаміку, структуру і суспільну небезпеку злочину; про причини і умови, що сприяють вчиненню злочину; про стан і особливості боротьби з окремими категоріями злочинів; про політичні, соціальні і кримінально-правові наслідки злочинних дій і т. п.
По-третє, не слід також виділяти криміналістичну класифікацію злочинів, слідчі ситуації, предмет доказування, оскільки в даному випадку розглядається справа з різноплановими поняттями, непорівнюваними між собою. На це наголошували В. О. Образцов, В. П. Анцифиров, Л. Я. Драпкін, М. О. Селіва- нов, 0. Г. Філіппов, Р. С. Бєлкін.
По-четверте, недоцільно також до криміналістичної характеристики відносити сукупності відомостей про дії злочинців, направлені на маскування злочинів і їх слідів; умови охорони предметів, на які вчинено замах; склад учасників злочинних груп і наявність у них професійних або злочинних навичок; хитрощі поведінки злочинців; механізми слідоутворення тощо, які є частинами сукупностей відомостей, що характеризують відповідно способи вчинення злочину. . [3,с.58-61].
Отже, Сутність криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона розглядається як система, що містить ознаки і дані про закономірні зв’язки слідів, які виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підставі узагальнення даних матеріалів кримінальних справ, та апробованих слідчою практикою. Такі дані є основою для побудови систем типових версій, що використовуються при вирішенні конкретних слідчих завдань, висуненні робочих версій. У криміналістиці вживались заходи щодо розробки систем визначення характерних особливостей особи, яка вчинила злочин, на підставі аналізу типових слідів, особливостей обстановки в аналогічних випадках.
У загальнотеоретичному плані можна говорити про криміналістичну характеристику злочинів як про систему, що містить сукупність криміналістично значущих ознак. Такий висновок базується на аналізі вже розроблених криміналістичних характеристик злочинів окремих видів, їх науковому узагальненні, що становить основу для розвитку загального вчення про криміналістичну характеристику злочинів.
Практичне значення криміналістичної характеристики злочинів розкривається у рекомендаціях із встановлення і застосування криміналістично значущих множинностей ознак злочинів різного ступеня спільності, які характеризують:
а) найширші множинності злочинів (наприклад, злочини проти життя та здоров’я особи, злочини проти власності тощо);
б) групи злочинів (наприклад, вбивства, розкрадання тощо);
в) види злочинів (наприклад, вбивства (при виявленні трупа), привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем тощо);
г) різновиди злочинів (наприклад, вбивство (коли особа потерпілого не встановлена).
2. Структура,
класифікація та типові
Як і будь-яка система, криміналістична характеристика складається з взаємопов’язаних складових частин — елементів. У літературі по-різному визначаються види таких елементів та їх кількість: від прямого слідування системі елементів складу злочину до переліку криміналістично значущих елементів, які не завжди структурно узгоджуються з системою кримінально-правової характеристики певного виду злочину.
Криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування з кримінальної справи. Саме тому структура криміналістичної характеристики будується на підставі системи обставин, які входять до предмета доказування (ст. 64 КПК), і елементів складу злочину, передбачених відповідними статтями КК.
Структура криміналістичної характеристики розкриває її зміст, тобто які елементи злочину підлягають опису.
Найбільш дискусійним у теорії криміналістичної характеристики є питання про якісний та кількісний склад елементів криміналістичної характеристики злочинів.
Л. О. Сергеев одним з перших виділив такі її елементи: особливості способів і слідів певних видів злочину; обставини, що характеризують учасників злочинів, та їх злочинні зв'язки; об'єктивний бік, час, місце і обстановку вчинення злочинів; об'єкт замаху та інші, а також взаємозв'язок вказаних чинників.
На думку С. П. Мітрічева: «При вивченні методики розслідування окремих видів злочинів слід звертати увагу на типові ознаки, що мають криміналістичне значення, на особливості даного виду злочинів, що виражаються у способах вчинення злочинів, характерних слідах, професіональних і злочинних навиках злочинця, тобто на все те, що є типовим, загальним і включається у криміналістичну характеристику злочинів. Видова криміналістична характеристика повинна мати найбільшу кількість ознак, що мають криміналістичне значення». Таким чином, не розкриваючи загального поняття криміналістичної характеристики, С. П. Мітрічев зробив спробу визначити її зміст і назвав три основні взаємопов'язані елементи: спосіб вчинення злочину; сліди, що залишаються злочинцем, і особа злочинця. При цьому автор вказав, що цими елементами зміст криміналістичної характеристики не вичерпується, тому що вона повинна охоплювати найбільшу кількість ознак, що мають криміналістичне значення.
В. Г. Танасевич і В. О. Образцов виділили і такі елементи криміналістичної характеристики: а) спосіб вчинення злочину; б) обстановку вчинення злочину; в) умови охорони об'єкта від замаху (включаючи характеристику осіб, пов'язаних із забезпеченням недоторканності благ, на які вчинено замах); г) маскування, направлене на приховання слідів злочину і осіб, що його вчинили; д) особу злочинця і спосіб його поведінки до і після вчинення злочину. [9,с.94-105].
Своє бачення змісту криміналістичної характеристики запропонував
В. К. Гаврилов виділив такі елементи: а) ситуація, що виникла перед вчиненням злочину; б) спосіб злочину (підготовка, вчинення, приховання); в) слідча реальна ситуація, що склалася на момент порушення кримінальної справи; г) ситуація розслідування на початковому етапі, на момент пред'явлення обвинувачення і після нього.
До елементів криміналістичної характеристики С. І. Винокуров відніс типові ситуації вчинення злочину, спосіб вчинення злочину; слідчі (типові) ситуації; коло обставин, що підлягають встановленню на першочерговому етапі розслідування.
О. Г. Філіппов до переліку основних елементів криміналістичної характеристики включив: а) безпосередній предмет злочинного замаху; б) спосіб вчинення і приховання злочину; в) обставини, при яких готувався і був вчинений злочин (час, місце, умови охорони об'єкта і т. п.); особливості слідів, що залишаються злочинцем (механізм слідоутворення в широкому розумінні); особа злочинця і потерпілого (включаючи і мотиви злочину).
А. І. Баянов виділив
п'ять елементів
На думку Р. С. Бєлкіна, до криміналістичної характеристики повинні входити: характеристика вихідної інформації, система даних про спосіб вчинення, приховання злочину та типових наслідків його застосування; особу ймовірного злочинця та ймовірні мотиви і мета злочину; деякі обставини вчинення злочину (місце, час, обстановка).
Ще більше коло елементів криміналістичної характеристики виділив І. П. Лузгін: а) типові способи вчинення і приховання злочинів, знаряддя злочину, що використовуються, послідовність дій; б) типові умови кримінальної ситуації (місце, час, погодні та інші умови); в) типові чинники, що детермінують вибір способів і умов підготовки, вчинення і приховання злочинів, мотив і мета діяння; г) стійкі особливості об'єкта (предмета) замаху, що впливають на підготовку, вчинення та приховання злочину; д) типові сліди та документи як матеріальні джерела інформації, особливості їх утворення, знищення, приховання, взаємні зв'язки слідів; е) найбільш ймовірні свідки; є) особливості особи злочинця, потерпілого, свідка, чинники, що впливають на формування їх показань і поведінки під час слідства; ж) характер і розмір збитків. . [6,с.25-30].
- Криміналістична характеристика умисного заподіяння тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень
- Криміналістична характеристика шахрайства
- Криміналістичний аналіз злочинів скоєних етнічними угрупуваннями
- Криміналогічне дослідження
- Кримінальна відповідальність за вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затриманн
- Кримінальна відповідальність за господарські злочини у сфері підприємницької діяльності
- Кримінальна відповідальність за готування до злочину
- Криминология преступности против собственности
- Криминология преступности против собственности
- Криминология преступности против собственности
- Криминология рецидивной преступности
- Криминология: современное состояние и практическое значение
- Криміналістична версія
- Криміналістична злочинність у армії
