Курсовая по ВВТ (ХНАДУ)

ВСТУП

 

 

Сьогоднішня економіка приводить  до того, що фірми і організації  вимушені постійно розвиватися. Продукція, вироблена фірмою, має бути оптимальним  чином продана: тобто, з врахуванням  всіх переваг і побажань клієнтів, і із здобуттям найбільшої вигоди. Тому головне завдання будь-якого підприємця – ідеальним чином поєднати бажання клієнтів і власні виробничі можливості. Саме тому система збуту є центральною в системі економічної стійкості роботи підприємства, оскільки від того, як буде організовано збут продукції, залежить її роздрібна ціна, а отже, і попит на товар і конкурентоспроможність виробництва, його успіх на ринку.

В дані курсовій роботі розглядається  питання вибору оптимального каналу розподілу споживчих товарів. Підприємством-виробником є завод пивобезалкогольних напоїв, продукцією якого є безалкогольні напої, які упаковані в скляні пляшки місткістю 0,5 л.

Необхідно провести розрахунки щодо визначення техніко-економічних показників ланцюгів каналів розподілу, які  мають забезпечити якнайкращі фінансові результати функціонування всіх учасників каналів розподілу.

Розглядаються три варіанти каналу розподілу: канал першого рівня, по якому продукція надходить до споживача від підприємства-виробника через роздрібного торгівця, і два канали розподілу другого рівня – з одним та трьома оптовими торгівцями. Критерієм вибору варіанту схеми розподілу продукції є мінімум витрат на доставку продукції.

 

 

 

 

1. РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОЇ ЦІНИ І НОРМАТИВУ РІВНЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

 

 

В даному розділі повинна бути розрахована  роздрібна ціна продукції підприємства. Вважається, що підприємство функціонує на ринку чистої конкуренції. В цьому випадку ціна одиниці продукції, Ц_опт, грн., розраховується з умови максимізації прибутків всього каналу розподілу за формулою:

 

,      (1.1)

 

де S _З – собівартість одиниці продукції на виході виробничої лінії, грн/пл.;

Q _поч - максимальна ємність ринку, пл.;

k_q – коефіцієнт зміни попиту при зміні ціни

 

Ц_ОПТ = 0,5∙(0,49 +

) = 0,845.

 

Визначаємо річний обсяг реалізації продукції, Q _рік , ящ.:

 

,                                     (1.2)

 

де n _пл – кількість пляшок у ящику.

 

(15000 – 12500 · 0,845) / 20 = 221,875.

 

Норматив рівня рентабельності, R _{загальн} , %, визначаємо за формулою:

 

R_заг= ,                                     (1.3)

 

де z – кількість учасників каналу розподілу, враховуючи транспорт.

Для каналу першого рівня:

 

R_заг=

%,

 

Для каналів другого рівня:

 

R_заг=

%,

 

Для побудови діаграми “Валовий прибуток-Питомий  прибуток-Граничний прибуток” визначаємо при ціні, що встановилася, оптимальний  річний обсяг реалізації продукції, Q_ОПТ ,тис. пл.:

 

,                                              (1.4)

 

де Ц – ціна на продукцію, що встановилася, грн/пл. (Ціна змінюється в діапазоні від 0,45 до 1,2 грн/пл з інтервалом 0,05 грн)

 

для Ц = 0,49 грн        0,49 =8875 ,

для Ц = 0,54 грн      0,54 =8250.

 

Визначаємо валовий прибуток, П_вал, грн., за формулою:

 

,                                              (1.5)

 

для Ц = 0,49 грн.   8875∙ (0,49 – 0,49) = 0,

для Ц = 0,54 грн.   8250· (0,54 – 0,49) =412,5.

 

Визначаємо питомий прибуток, П_П , грн./пл., за формулою:

 

.                                                         (1.6)

При Ц = 0,54 грн.:

 

412,5 / 8250 = 0,05.

 

Визначаємо граничний прибуток, П_ГР ,грн./пл., за формулою:

 

,                                           (1.7)

 

де i – порядковий номер, що відповідає номеру i–ої ціни із ряду.

 

(412,5 – 0) / (8250– 8875) = -0,66.

 

Аналогічно виконуємо розрахунки при інших значеннях ціни, результати заносимо до таблиці 1.1.

 

Таблиця 1.1 – Розрахунок валових, питомих та граничних прибутків

 

Ціна, грн/пл.	Річний обсяг Qрік,тис ящ	Річний обсяг Qопт тис.бут	Валовий прибуток Пвал, грн	Питомий прибуток Пп, грн	Граничний прибуток Пгр, грн
0,49	443,75	8875	0	0	0
0,54	412,5	8250	412,5	0,05	-0,66
0,59	381,25	7625	762,5	0,1	-0,56
0,64	350	7000	1050	0,15	-0,46
0,69	318,75	6375	1275	0,2	-0,36
0,74	287,5	5750	1437,5	0,25	-0,26
0,79	256,25	5125	1537,5	0,3	-0,16
0,84	225	4500	1575	0,35	-0,06
0,89	193,75	3875	1550	0,4	0,04
0,94	162,5	3250	1462,5	0,45	0,14
0,99	131,25	2625	1312,5	0,5	0,24
1,04	100	2000	1100	0,55	0,34
1,09	68,75	1375	825	0,6	0,44
1,14	37,5	750	487,5	0,65	0,54
1,19	6,25	125	87,5	0,7	0,64

 

За даними таблиці 1.1 будуємо графік залежності прибутків від обсягів реалізації продукції (рисунок 1.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 - Графік залежності прибутків від обсягів реалізації продукції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СКЛАДСЬКОЇ СИСТЕМИ

 

До основних параметрів складської системи належать: вартість зберігання одиниці продукції на складі, добова потреба одного роздрібного торгівця, розміри страхових запасів в усіх ланках системи фізичного розподілу, терміни зберігання продукції на складах і у роздрібних торгових місцях, а також собівартість виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Вартість зберігання однієї одиниці  продукції на складі, С_зб, грн/пл·доб, розраховується з урахуванням ваги тари за формулою:

 

,                                           (2.1)

 

де Рн - ємність одиниці тари, л;

С’_зб – вартість зберігання вантажу, грн/т доб;

k_т – коефіцієнт тари.

 

(0,5 · 9,5) / (1000 · (1–0,565)) = 0,011.

 

Добова потреба  одного учасник каналу розподілу, Q_доб, ящ/доб, визначається з припущення про однакові потреби кінцевих споживачів в продукції за формулою:

 

,                                                 (2.2)

 

де Дк – кількість днів на рік;

N_p – загальна кількість учасників каналу розподілу одного рівня (оптових або роздрібних торгівців), од.

 

 221875 / (365 · 1) = 608.

 

Добова потреба  одного учасника каналу розподілу, розрахована  у пляшках (Q^ПЛ_доб,  пл/доб) визначається за формулою:

 

,                                             (2.3)

 

608 · 20 = 12160 .

 

Добова потреба одного учасника каналу розподілу, розрахована у  тонах, Q^Т_доб , т/доб, визначається за формулою:

 

,                            (2.4)

 

221875• 13,97 .

 

Середньодобова потреба одного роздрібного торговця (Q_доб, ящ/доб) розраховується за формулою 2.2:

 

 221875 / (365 · 171) = 4 .

 

Середньодобова потреба одного роздрібного торговця, , пл/доб, розраховується за формулою (2.3):

 

4 · 20 = 80 .

 

Середньоквадратичне відхилення попиту між двома черговими поставками у роздрібного торгівця, , пл/доб, при заданій періодичності поставок, що прирівнюють одній добі, розраховуємо за формулою:

 

,                     (2.5)

 

де  - середньодобова потреба одного роздрібного торгівця, пл/доб;

k_V – коефіцієнт варіації попиту.

 

0,21 · 80 = 17 .

 

Середньоквадратичне відхилення попиту на заводі або у  оптового торгівця, , пл/доб, при умові, що всі оптові торговці обслуговують однакову кількість роздрібних торговців, визначаємо за формулою:

 

,                                                      (2.6)

 

де N_O – загальна кількість оптових торговців, які обслуговують роздрібних торговців.

Для заводу при  першому варіанті організації каналу розподілу, або для оптового торговця при другому варіанті каналу розподілу:

 

 17∙ (171/1) = 220.

 

Для одного з  трьох оптових торговців при  третьому варіанті організації каналу розподілу:

 

17• (171/4) = 110.

 

Втрати учасника каналу розподілу, які пов’язані з дефіцитом продукції, приблизно визначаємо через собівартість продукції на заводі і норматив рівня рентабельності за формулою:

 

.                                      (2.7)

 

0,49∙ (1+0,01·19,92) = 0,588.

 

Коефіцієнт ризику, Р_Д, визначаємо за формулою:

 

.                                                       (2.8)

 

 0,0144 / (0,0144+0,588) = 0,0239.

 

Вірогідність бездефіцитного постачання, , визначаємо за формулою:

 

.                                                      (2.9)

 

0,0239 = 0,9761.

 

Розмір страхового запасу у кожного  з учасників каналу розподілу  визначається з умови, що величина попиту розподілена по нормальному закону, визначається за формулою:

 

,                                                  (2.10)

 

де  - чисельне значення стандартизованого відхилення інтегральної функції нормального закону розподілення.

При визначенні значень величини t_b по таблиці, у випадку необхідності, слід використати методи лінійної інтерполяції.

 

,   (2.11)

 

де  - попереднє до значення з таблиці;

- наступне за  значення з таблиці;

- значення t_b з таблиці, яке відповідає значенню ;

 - значення t_b з таблиці, яке відповідає значенню .

 

При 0,9761, 2,784, визначається по таблиці математичної статистики в залежності від вірогідності бездефіцитного постачання. Для другого і третього варіантів каналу розподілу значення і розраховуються аналогічно наведеному прикладу з урахуванням, що для другого і третього варіантів рівень рентабельності змінюється у порівнянні з першим варіантом ( 0,9744, 2,258).

- середньоквадратичне відхилення  попиту за період між двома  черговими поставками продукції,  доб.

Розмір страхового запасу для заводу першого варіанту розподілу , ящ.:

 

(2,2784 · 220) / 17 = 26.

 

Термін зберігання вантажів, t_ЗБ, доб, на складі заводу визначається за допомогою графіку поповнення та витрачання вантажів (рисунок 2.1) по      формулі (2.12).

 

,                                              (2.12)

 

де F – площа під ломаною на графіку, мм². При наявності страхового запасу F=26120 мм², при відсутності F=23120 мм² ;

- масштаб обсягу, ящ/мм, 2,5;

- масштаб часу, год/мм, 0,1.

 

(22560 · 2,5 · 0,1) / (24 · 608) = 0,387.

 

Для інших учасників каналу розподілу  термін зберігання визначається за формулою:

 

,                                                 (2.13)

 

де R_c та Q_доб – відповідно розмір страхового запасу і добовий обсяг споживання продукції кожного з учасників каналу розподілу, ящ.

 

 2/4 = 1,5 .

 

Аналогічно наведеному для заводу при першому рівні каналу розподілу, розрахунку визначаємо параметри складської системи для інших учасників каналів розподілу, при різних схемах організації збуту. Результати розрахунків зводимо у таблицю 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 – Параметри складської системи

Показники	1-й канал розподілу		2-й канал розподілу			3-й канал розподілу
	Завод	Роздрібний торговець	Завод	Оптовий торговець	Роздрібний торговець	Завод	Оптовий торговець	Роздрібний торговець
1.Об'єм реалізації одного участника   каналу розподілу
У ящиках	608	4	608	608	4	608	203	4
У пляшках	12160	80	12160	12160	80	12160	4060	80
У тонах	13,9742	0,0817	13,9742	13,9742	0,0817	13,9742	4,6581	0,0817
2.Середньоквадратичне відхілення  попиту, пл/доб.	220	16,8	---	220	16,8	---	110	16,8
3.Витрати участника каналу росподілу  , грн/доб.	0,588	0,588	---	0,546	0,546	---	0,546	0,546
4.Коефіцієнт ризику	0,0239	0,0239	---	0,0256	0,0256	---	0,0256	0,0256
5.Вірогідність без дефіцитного постачання	0,9761	0,9761	---	0,9744	0,9744	---	0,9744	0,9744
6.Стандартизоване відхилення інтегральної  функції	2,27842	2,27842	---	2,25768	2,25768	---	2,25768	2,25768
7.Розмір страхового запасу	26	2	---	25	2	---	13	2
8.Термін зберігання вантажів, діб.	0,386513	1,5	0,32895	1,04	1,5	0,32895	1,06404	1,5

 

3. ВИБІР ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ДОСТАВКИ ПРОДУКЦІЇ

 

 

Спочатку необхідно уточнити сумарну  потребу одного учасника каналу розподілу, Q’_ДОБ, т/доб, за формулою:

 

                                    

                                           (3.1)

 

0,092 .

 

Припускаємо, що доставка вантажів здійснюється маятниковими маршрутами. В цьому випадку оптимальним є автомобіль, вантажопідйомність якого з урахуванням коефіцієнту використання вантажопідйомності автомобіля, дорівнює розміру партії вантажу. Тоді номінальна вантажопідйомність автомобіля (q’_н, т) визначається за формулою:

 

,                                      (3.2)

 

 

де q_min і q_max - відповідно мінімальна і максимальна вантажопідйомність автомобіля, т;

q – розмір партії вантажу, що визначається з умови добової поставки вантажів, т;

- статичний коефіцієнт використання  вантажопідйомності автомобіля. При  перевезенні безалкогольних напоїв, що фасовані в скляну тару, знаходиться в діапазоні 0,71 – 0,99, оскільки це другий клас вантажу. Приймаємо 0,8.

 

 

 .

 

Фактичний коефіцієнт використання вантажопідйомності, :

 

.                                                  (3.3)

 

 

 

 

Довжина їздки з вантажем, l_ван, км, при перевезенні продукції з заводу дорівнює середній відстані доставки, l_Д, не залежно від споживача партії вантажу.

При доставці вантажів від оптових  торговців довжина їздки з  вантажем визначається за формулою:

 

,                                               (3.4)

 

де F – площа регіону, км²;

N_O – загальна кількість постачальників.

 

 

(17/(3,14 ∙ 1)) = 1,55.

 

Визначаємо змінну складову собівартості автомобільних перевезень, С_ЗМ, грн/км, за формулою:

 

,                                       (3.5)

 

0,2 = 0,19 .

 

Визначаємо постійну складову собівартості автомобільних перевезень, С_ПОСТ, грн/год, за формулою:

 

,                                   (3.6)

 

де А_ПОСТ – мінімальне значення постійної складової собівартості автомобільних перевезень, грн/год;

В_пост – коефіцієнт зміни постійної складової собівартості автомобільних перевезень, грн/год.

 

0,2 = 0,28 .

 

Визначаємо час оберту автомобілів на маршруті, t_ОБ, год, за формулою:

 

                                           (3.7)

 

де  - коефіцієнт використання пробігу на маршруті;

V_T – швидкість технічна, км/год;

t_H/P – час навантаження і розвантаження автомобіля, год.

Коефіцієнт використання пробігу  на маятниковому маршруті із порожнім зворотним пробігом приймаємо β = 0,5.

При перевезенні вантажів містом для  автомобілів вантажопідйомністю q_H < 7 т  V_T = 25 км/год, при q_H>7 т V_T = 24 км/год.

Вважається, що при перевезенні пивобезалкогольної продукції використовується фургон. Для автомобіля-фургона нормами на навантаження (розвантаження) передбачено 13 хвилин на першу тону вантажу (повну чи неповну) та 3 на подальші тони (повні чи неповні), таким чином, час навантаження-розвантаження розраховуємо за формулою:

 

                         

        ,                                   (3.8)

 

 

.

 

Таким чином:

 

20/(0,5 ∙25) + 0,34 = 1,94.

 .

 

Визначаємо собівартість перевезення однієї тони вантажу, S_T, грн/т, за формулою:

 

,                                  (3.9)

 

 

.

 

Собівартість перевезень визначається для всіх ланок всіх варіантів  каналів розподілу.

Аналогічно наведеному, для ланки “завод-роздрібний торговець” каналу розподілу першого рівня, розрахунку, визначаємо параметри вибору транспортних засобів і доставки вантажів для всіх ланок каналу розподілу, при різних схемах організації. Результати розрахунків зведені у таблицю 3.1.

 

 

	1-й канал розподілу		2-й канал розподілу				3-й канал розподілу
Показники	Завод	Роздрібний	Завод	Оптовий		Роздрібний	Завод	Оптовий		Роздрібний
		торговець		торговець		торговець		торговець		торговець
1.Добове споживання одного учасника	13,9742	0,0817	13,9742	13,9742		0,0817	13,9742	4,6581		0,0817
2.Розмір партії вантажу, т	0,092		13,977		0,092		4,667		0,092
3.Номінальна вантажність, т	0,2		8,9		0,2		5,7		0,2
4.Кількість їздок	1		2		1		1		1
5.Скорегована номінальна вантажність, т	0,2		8,9		0,2		5,7		0,2
6.Фактичний коефіцієнт використання вантажності	0,46		0,79		0,46		0,82		0,46
7.Середня відстань доставки, км	20		20		1,55		20		0,9
8.Технічна швидкість, км/год	25		24		25		25		25
9.Час оберту автомобіля, год	1,94		2,71		0,46		2,4		0,41
10.Час навантаження  і розвантаження,  год	0,34		1,04		0,34		0,8		0,34
11.Змінна складова собівартості, грн./км	0,193		0,976		0,193		0,688		0,193
12.Постійна складова собівартості, грн./год	0,28		3,76		0,28		2,48		0,28
13.Собівартість перевезень, грн./т	89,82		7		7,9		7,16		5,02

Таблиця 3.1 – Вибір транспортних засобів

 

 

4. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ

 

 

Виходячи з вимог мінімізації  сумарних витрат від простоїв автомобілів  в очікуванні початку обслуговування і простоїв НРМ в очікуванні автомобілів і тієї умови, що інтервали в потоці автомобілів, що входить і тривалості їхнього обслуговування розподілені за нормальним законом, оптимальний рівень завантаження НРМ визначається за формулою:

 

 

,                                 (4.1)

 

де  - коефіцієнт, що враховує добові коливання вантажопотоку і помилку прогнозу планових обсягів робіт ( визначається із діапазону 1,12-1,15. Приймаємо = 1,15);

С_пост – середньозважена вартість години простою автомобіля (в курсовій роботі приймається рівною постійній складовій собівартості перевезень автомобілів, які виконують перевезення вантажів у каналі розподілу першого рівня), грн/год;

С_М – вартість години роботи НРМ, грн/год.

 

.

 

Визначаємо кількість навантажувально-розвантажувальних  механізмів, Х_М, од, за формулою:

 

,                                         (4.2)

 

де Q_H-P – сумарний добовий обсяг навантажувальних (якщо вони є) і розвантажувальних (якщо вони є) робіт, т. (Q_H-P = Q_ДОБ для всіх учасників каналу розподілу, крім оптових, для яких Q_H-P = 2Q_ДОБ );

Т_М – час роботи автомобільного транспорту, год.

 

 

 

Фактичний рівень завантаження НРМ  визначаємо за формулою:

 

.                                      (4.3)

 

 

Площа складу, F_CK, м², визначається за формулою:

 

,                                                (4.4)

 

де Н_СК норма питомого навантаження складу, т/м³ ( Н_СК приймаємо з діапазону 0,1…0,4 т/м³);

α_СК – коефіцієнт використання корисної площі складу (α_СК приймаємо із діапазону 0,3…0,6);

R’_C – розмір страхового запасу, т/доб.

 

,                                         (4.5)

 

 

26 0,598 ,

 

 

 

 .

 

Аналогічно наведеному розрахунку визначаємо параметри організації  навантажувально-розвантажувальних  робіт для інших учасників  каналів розподілу при різних варіантах організації каналу розподілу продукції. Результати розрахунків наведені у таблиці 4.1.

 

 

Таблиця 4.1 – Організація навантажувально-розвантажувальних робіт

	1-й канал розподілу		2-й канал розподілу			3-й канал розподілу
Показники	Завод	Роздрібний торговець	Завод	Оптовий торговець	Роздрібний торговець	Завод	Оптовий торговець	Роздрібний торговець
1.Середньозважена години простою автомобіля, грн/год	0,28	0,28	3,76	0,32	0,28	2,48	0,29	0,28
2. Оптимальний рівень завантаження  НРМ	0,916	-----	0,705	0,910	------	0,757	0,915	------
3. Добовий обсяг споживання, т/доб	13,974	0,082	13,974	13,974	0,082	13,974	4,658	0,082
4. Добовий об'єм навантаж.-розвантаж.  робіт, т/доб	13,974	-----	13,974	27,948	-----	13,974	9,316	-----
5.Округлена кількість НРМ, од	1	-----	1	1	-----	1	1	-----
6.Фактичний рівень завантаження НРМ	0,397 0,598	------ 0,046	0,397 ------	0,794 0,575	------ 0,046	0,397 ------	0,265 0,299	------ 0,046
7.Розмір страхового запасу, ящ	182,152	1,597	174,677	181,865	1,597	174,677	61,963	1,597
8.Розмір страхового запасу, т/доб.	0,28	0,28	3,76	0,32	0,28	2,48	0,29	0,28
9.Площа склада, м	0,916	-----	0,705	0,910	------	0,757	0,915	------

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ПОРІВНЯННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СХЕМ ДОСТАВКИ ПРОДУКЦІЇ

 

 

Витрати, що пов’язані з заморожуванням грошей, визначаються в розрахунку на одиницю продукції, S^/_З, грн/пл, за формулою:

 

,                                                     (5.1)

 

де Цпр – ціна. по якій учасник  каналу розподілу приймає продукцію, грн/пл. (Для заводу Ц_пр=Sз (собівартість продукції),для інших учасників каналу розподілу Цпр дорівнює відпускній ціні попереднього учасника, за виключенням транспорту, тому що він не приймає на себе право власності на продукцію).

Для першого каналу розподілу:

 

.

 

Витрати на утримання складу в перерахунку на одиницю продукції, S_CK, грн/пл) розраховуються за формулою:

 

,                                                  (5.2)

 

де Сск – витрати на утримування складу, грн/м² місяць.

 

 

Витрати на зберігання продукції, S_ЗБ, грн/пл, визначаються за формулою:

 

.                                                 (5.3)

 

                                          .

 

 

Втрати при зберіганні продукції, S_У, визначаються виходячи з вартості продукції і норми природних втрат, Δ_П, за формулою:

 

,                                                     (5.4)

 

0,49 ∙ 0,011 = 0,0054.

 

Витрати на навантаження і розвантаження, S_Н-Р , грн/пл, розраховуються за формулою:

 

,                                                (5.5)

 

де Т_М – час роботи автомобільного транспорту, год.

 

.

 

Для роздрібного торговця витрати  на розвантаження визначаються за формулою:

 

,                                                     (5.6)

 

де Т_роз – час розвантажування у роздрібного торговця. год.

 

,                                                       (5.7)

 

0,082 / 5 = 0,016.

 

(5 ∙ 0,016) / 80 = 0,001.

 

Загальна сума витрат, S_сум, грн/пл,

 

,                             (5.8)

 

де Цт – вартість транспортування. (Цт відноситься на витрати отриманих товарів. Для заводу Цт = 0).

 

0,0001+0,0056+0,0054+0,0033+0,0096=0,0212.