Майнове страхування в умовах ринку

Курсова робота

на тему:

«Майнове страхування в умовах ринку» 

ЗМІСТ 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи організації майнового страхування в умовах ринку

1. Зміст, структура та види майнового страхування

1.2 Особливості страхування майна юридичних осіб

1.3 Особливості майнового страхування для фізичних осіб

Розділ 2. Аналіз проведення майнового страхування в ЗАТ «УАСК «АСКА»

2.1 Загальна  характеристика діяльності страхової  компанії ЗАТ «УАСК «АСКА»

2.2 Ефективність  проведення операцій з майнового  страхування на ЗАТ «УАСК «АСКА»

Розділ 3. Шляхи реалізації наявних резервів майнового страхування для ЗАТ «УАСК «АСКА» в умовах ринку

Висновки

Список  використаної літератури

Додатки

ВСТУП 

       Побудова  ринкової моделі економіки шляхом проведення економічних реформ, відновлення  приватних засад у господарюванні і формування приватного підприємництва зумовили посилення уваги до інституту  страхування як соціально-економічного механізму захисту господарської  діяльності від руйнівної дії  стихійного лиха, нещасних випадків, несприятливих  змін ринкової кон’юнктури тощо. Крім того, небезпека вказаних факторів може зашкодити матеріальним об’єктам життєдіяльності фізичних осіб. Як засвідчує аналіз історії та сучасного становлення інституту страхування, зокрема майнового, страхування є обов’язковим елементом кожної економічної і соціальної системи суспільства. Без розвинутої системи страхування економіка успішно функціонувати не може. Майнове страхування має стати одним із основних механізмів поновлення порушених майнових інтересів осіб у випадках непередбачуваних природних, техногенних та інших явищ, що позитивно впливає на зміцнення фінансів держави.

       Втім, слід зауважити, що сучасний стан правовідносин  з майнового страхування на страховому ринку України свідчить про серйозні суперечності. Крім того, сама держава  гальмує розвиток майнового страхування, відшкодовуючи збитки, головним чином  шляхом виділення бюджетних коштів для ліквідації наслідків стихійного лиха і на інші аналогічні цілі. Усе  це зумовлює необхідність поглибленого дослідження ролі майнового страхування в умовах ринку. Дослідженню страхових відносин, зокрема майнових, були присвячені праці представників як вітчизняних, так і іноземних економістів, а саме: Є.Н. Гендзехадзе, К.О. Граве, Л.А. Лунцем, О.С.Іоффе, В.К. Райхером, В.І.Серебровським, В.М. Яковлєвим, В.Д.Базилевича, О.Д.Василика, А.А. Гвозденка, О.Д.Заруби, М.С. Клапківа, Ф.В. Коньшина, Л.І. Рейтмана, С.С.Осадця та ін.. Разом з тим теоретичні проблеми становлення і розвитку страхових майнових відносин в Україні висвітлені недостатньо і потребують поглибленого вивчення, що посилює актуальність обраної теми.

       Метою курсової роботи є аналіз майнового страхування в умовах ринку. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

• визначити теоретичні основи організації майнового страхування в умовах ринку;

- розкрити  зміст, структуру та види майнового страхування;

- проаналізувати особливості страхування майна юридичних осіб;

- сформувати  особливості майнового страхування  для фізичних осіб;

- проаналізувати проведення майнового страхування в ЗАТ «УАСК «АСКА»;

- дати  загальну характеристику діяльності  страхової компанії ЗАТ «УАСК «АСКА»;

- дослідити  ефективність проведення операцій  з майнового страхування на  ЗАТ «УАСК «АСКА»;

- сформувати  шляхи реалізації наявних резервів  майнового страхування для ЗАТ  «УАСК «АСКА» в умовах ринку.

       Об’єктом  дослідження є проведення майнового страхування в ЗАТ «УАСК «АСКА». Предметом дослідження виступають конкретні відносини в галузі майнового страхування, що виникають між страховиком і страхувальником у разі забезпечення матеріальних благ останнього.

       Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема на вимогах об’єктивного та всебічного аналізу страхових відносин, діалектичному методі пізнання, системного аналізу, групування індукції та прогнозування на основі середньорічного темпу зростання.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ  В УМОВАХ РИНКУ 

1.1Зміст, структура та види майнового страхування 

    У структурі страхових послуг, які  надаються страховими компаніями в Україні, майновому страхуванню як галузі належить 71 % (за надходженням страхових платежів). Майнове страхування відноситься до ризикового страхування. Об’єктами страхування є майнові інтереси, пов’язані з його володінням.

    Страхування майна, як правило, здійснюється в добровільній формі. Законодавством України передбачені лише два види обов’язкового страхування майна: страхування авіаційних суден та страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у державних сільськогосподарських підприємствах.

    Основними видами страхування майна є:

    • страхування майна громадян;

    • страхування майна юридичних осіб;

    • страхування майна сільськогосподарських підприємств;

    • страхування транспортних засобів;

    • страхування вантажів;

    • страхування технічних ризиків.

       Власність громадян — це система економічних  відносин між громадянами і державою, між громадянами і підприємствами та організаціями усіх форм власності, між самими громадянами щодо майна, яке входить у коло об'єктів  особистого споживання, а також господарського, виробничого, комерційного, соціального, культурного, інтелектуального та іншого призначення. У власності громадян можуть бути: житло, земельні ділянки, предмети домашнього вжитку, сільськогосподарські та інші тварини, грошові засоби, підприємства; майнові комплекси у сфері виробництва товарів, побутового обслуговування, торгівлі, в інших сферах підприємницької діяльності; споруди, устаткування, транспортні засоби, засоби інформаційного обслуговування і т. ін. Із розвитком суспільства зростає обсяг майна, що перебуває у приватній власності громадян, а отже, зростає потреба в захисті майнових інтересів громадян.

       Майнове страхування — галузь страхової  діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. До майнового страхування  відносять: страхування засобів  повітряного, наземного та водного  транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування  фінансових ризиків тощо.

       Раніше  майнове страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим все майно  громадян розподілялось на дві категорії:

• перша категорія — пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);
• друга категорія — майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.

       Втрата  громадянами майна, віднесеного  до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення страхового захисту держава організовує  обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частина підлягає добровільному страхуванню.

       Закон України "Про страхування" (1996 р.) не включає в перелік обов'язкового страхування майна громадян і  називає тільки два різновиди  обов'язкового страхування майна: страхування  авіаційних суден та обов'язкове страхування  врожаю сільськогосподарських культур  і багаторічних насаджень в радгоспах  та інших державних сільськогосподарських  підприємствах.

       Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (2001 р.) розширює перелік видів обов'язкового страхування майна. Зокрема, страхування  врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності (ст. 7.11) долає бар'єри  обов'язкового страхового захисту врожаю тільки державних сільськогосподарських  підприємств. Страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України (ст. 7.30) посилює захист майнових інтересів селян.

       Обов'язковим  є страховий захист об'єктів космічної  діяльності, майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про  угоди про розподіл продукції", майнових ризиків при промисловій  розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом  України "Про нафту і газ" тощо. 

1.2 Особливості  страхування майна юридичних  осіб 

     За  основним договором страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству: будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, обладнання, транспортні засоби, риболовецькі судна, знаряддя лову, об'єкти незавершеного будівництва, інвентар, готова продукція, сировина, товари, матеріали та інше майно. За додатковими договорами може бути застраховане:

     • майно, одержане підприємством згідно з договором майнового найму (якщо воно не застраховане у наймодавця), або прийняте від інших підприємств та населення для переробки, ремонту, перевезення, зберігання, на комісію тощо.

     • майно на час проведення експериментальних або дослідницьких робіт, експонування на виставках.

     Підприємство  має право страхувати будь-яку  частину свого майна за повною вартістю (вибіркове страхування). Окремо від власного майна можуть страхуватися основні фонди, що передані в оренду іншим підприємствам та організаціям. Не приймаються на умовах добровільного страхування: гроші готівкою; акції, облігації та інші цінні папери ; рукописи, креслення й інші документи, бухгалтерські та ділові книги; дорогоцінні метали; технічні носії інформації, комп'ютерних та аналогічних систем (магнітні плівки, касети, магнітні диски і т. ін.); майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові. Не можуть бути застрахованими також будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи знаходяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища. У разі страхування майна на час проведення експериментальних чи дослідницьких робіт або експонування на виставці воно вважається застрахованим із часу, коли його взято з постійного місця перебування (організація, музей, виставка), для того щоб упакувати й далі транспортувати до місця випробування або експонування.

     У разі страхування майна підприємств вирізняють два типи договорів:

     а) страхування від вогню, удару  блискавки, вибуху;

     б) комплексне або розширене страхування  «від вогню та інших випадків», яке  включає, крім ризиків пожежі і вибуху, додатково такі страхові події: землетрус; зсув; обвал; буря; ураган; повінь; град, злива; осідання грунту; затоплення; шторм; цунамі; туман; пошкодження майна  водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем; крадіжки зі зломом (пограбування).

     Майно береться лід страховий захист також  від ризиків, що виникають під  час ведення експериментальних  та дослідницьких робіт. Будівлі, споруди та інше майно вважається застрахованим і на той випадок, коли у зв'язку з пожежею або раптовою загрозою стихійного лиха їх необхідно розібрати або перенести на нове місце.

     Для того щоб відшкодування збитків, завданих основним та оборотним фондам, було повним, необхідно правильно  їх оцінити. Для оцінювання основних фондів застосовується їх повна балансова вартість за вирахуванням величини зносу. Товарно-матеріальні цінності як власного виробництва, так і придбані підприємством оцінюються в розмірі фактичної собівартості або в цінах, що діяли на день укладання договору з вирахуванням зносу, об'єкти у стадії незавершеного будівництва — у розмірі матеріальних і трудових витрат, фактично здійснених на час страхового випадку, продукція у процесі виробництва або обробки — вартості витрачених на момент страхового випадку сировини, матеріалів і вкладеної праці, експонати виставок, музейні коштовності, колекції, авторські роботи, антикваріат — на вартість, визначену за пред'явленими страхувальником документами або згідно з експертною оцінкою.

     Договір страхування всього майна може бути укладеним на таких засадах: на балансову вартість; на договірну вартість; на певну частку (відсоток) вартості. Якщо майно взяте на страхування на певну частку (відсоток), то всі об'єкти вважаються застрахованими на ту саму частку. Договір страхування майна, одержаного підприємством за договором майнового найму або прийнятого ним від інших організацій і населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію, зберігання тощо, укладається на повну вартість цього майна на підставі даних бухгалтерського обліку підприємств, яким належить це майно (з вирахуванням зносу). За договором страхування майна підприємства мають право обрати обсяг власної участі у відшкодуванні витрат (франшизу). Сума платежів відповідно зменшується на розмір установленої договором франшизи. Страхування не може бути джерелом збагачення страхувальника. Тому основою для визначення страхової суми є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку. За кожним застрахованим об'єктом страхова сума має відповідати його дійсній вартості. Якщо вона менша, страхувальник має право на відшкодування тільки тієї частини збитку, яка відноситься до загальної суми збитку так, як страхова сума до страхової вартості. У цьому разі йдеться про так зване «недострахування». Страхувальник сплачуватиме меншу за розміром страхову премію. Страхове відшкодування можна визначити за такою формулою: 

     Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника. Страхувальник подає окремо заяву про добровільне страхування майна, що належить підприємству, і заяву про добровільне страхування майна згідно з договором майнового найму. Якщо договір страхування укладається щодо частини майна (вибіркове страхування), то до заяви додається опис відповідного майна. Заява — це найпоширеніша форма отримання страховиком інформації про ризики, які необхідно застрахувати. У заяві страхувальник має дати вірогідний опис майна, охарактеризувати його, зазначити місцезнаходження і призначення, вказати на збитки, які сталися раніше, та їх причини. Такі відомості необхідні для правильного визначення ступеня ризику, розміру страхової премії, урегулювання спірних питань щодо розміру відшкодування збитку. У разі навмисного спотворення відомостей страхувальником страхова компанія може визнати договір недійсним або (якщо це передбачено правилами страхування) зменшити розмір відшкодування збитку і навіть відмовитись від його виплати.

     Якщо  після укладання договору страхування  зі застрахованим майном відбулися  зміни, про них необхідно повідомити страхову компанію (наприклад, перепрофілювання виробництва, реконструкція, заміна обладнання і т. ін.). Якщо страхувальник страхує майно, яке вже застраховане в інших страхових компаніях, він має повідомити нову страхову компанію про чинні договори та зазначити страхову суму, оскільки страхова сума не повинна перевищувати страхової вартості. Договір страхування оформляється видачею страхувальникові страхового полісу і починає діяти наступного дня після сплати нарахованих платежів (усієї суми або визначеної договором першої її частини). Договори страхування майна можуть укладатися на 1 рік або на невизначений термін зі щорічним перерахунком вартості майна і суми річних платежів. У разі укладання договору страхування на строк, менший від одного року, платежі обчислюють, виходячи з 1/12 частини за кожний місяць дії договору. Договір страхування, укладений на рік або на невизначений термін, набуває чинності наступного дня після надходження на розрахунковий рахунок не менш як 50 % річної суми платежів, а після строку, установленого для внесення другої частини, продовжується лише в разі такого внесення. Договір, укладений на строк, менший від 1 року, набуває чинності наступного дня після того, як внесено всю суму нарахованих платежів.

     Якщо  припиняється діяльність підприємства через його ліквідацію, договір втрачає  силу в день, установлений для ліквідації, а в разі реорганізації (злиття, поділ, відокремлення) — за 15 днів від дня реорганізації (але в усіх випадках — не пізніше від строку закінчення дії договору). Протягом цього терміну майно новоствореної організації вважається застрахованим:

     • у разі злиття підприємств — на таку частку вартості майна но-воствореного підприємства, яку становить страхова сума за чинними договорами страхування майна цих підприємств в усій вартості майна новоствореного підприємства;

     • у разі поділу підприємств — на таку частку (відсоток) вартості майна, яку вартість застрахованого майна за чинним договором становила в загальній вартості майна розділеного підприємства.

     Розраховуючи  тарифну ставку, страхова компанія виходить із умов, що зібраних коштів зі страхувальників має бути достатньо для страхових виплат усім застрахованим особам. Розраховуючи ставки страхових платежів, які залежать від конкретних об'єктів та умов страхування, застосовуються різні знижки-надбавки та пільги. При страхуванні майна державних підприємств і організацій ставки диференційовані залежно від галузі, якій належить страхувальник. Якщо підприємство бажає застрахувати все своє майно, застосовуються знижені ставки. У разі вибіркового страхування, коли укладається договір страхування частини майна, ставки страхових платежів значно вищі. Ураховуються також технічний стан підприємства, а саме: якщо він гірший за середній, засоби технічної безпеки застарілі або їх мало, персонал мало кваліфікований, тарифна ставка може бути підвищена.

     Страхова  премія за договором страхування, укладеним  на один рік, може бути внесена одноразово (у розмірі річної суми платежів) або за два рази: кожний внесок має  становити не менш як 50 % річної суми платежів. Перший платіж має бути внесений у встановлений договором термін, другий — не пізніше як через 4 місяці після нього. Якщо платежі вносяться одноразово, страхувальникові надається знижка з нарахованих платежів.

     Розмір  збитку в разі загибелі (руйнування) будівель, споруд та іншого майна, яке належить до основних засобів, визначається на підставі повної балансової або договірної вартості, за якою вони застраховані, а в разі пошкодження згаданих будівель, споруд тощо — на основі вартості відновлення (ремонту) і в межах'страхової суми. До суми збитку входять також втрати від пошкодження майна внаслідок заходів, що вживалися для його рятування, усі необхідні і доцільні витрати на рятування, зберігання та впорядкування застрахованого майна після настання страхового випадку, витрати на складання кошторисів на відновлення пошкоджених об'єктів, проведення експертиз, необхідних для встановлення обсягу втрат, і т. ін.

     Договір страхування, за яким виплачено страхове відшкодування, зберігає чинність до кінця  зазначеного в ньому строку в  розмірі різниці між страховою сумою, обумовленою договором, і сумою виплаченого страхового відшкодування. Якщо страхове відшкодування виплачене в розмірі повної страхової суми, то чинність договору припиняється.

     Не  підлягають відшкодуванню збитки завдані внаслідок перебігу процесів, яких не можна уникнути в роботі або таких, що природно випливають з них (корозія, природне спрацювання та інші природні властивості окремих предметів); завдані через те, що страхувальник не вжив належних заходів для рятування майна, забезпечення його зберігання і запобігання подальшому пошкодженню чи знищенню; завдані внаслідок викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтверджено міліцією або іншими правоохоронними органами.

     Особливістю страхування юридичних осіб є  можливість страхування їх виробничих ризиків. Страхування виробничих ризиків включає: страхування на випадок вимушеного простою підприємства; страхування нової техніки та технології. Страхування вимушеного простою виступає як доповнення до страхування майна юридичних осіб. Тому і склад страхувальників та перелік страхових випадків можуть бути однаковими. При страхуванні на випадок вимушеного простою страхування включає збитки завдані від несвоєчасного виконання договорів на постачання сировина, електро-, газо-, водопостачання, причинами яких є аварії, що відбулись не у страхувальника, а у підприємствах постачальників. Особливістю страхування від простоїв у виробничому просі є те, що розмір збитку залежить від вимушеної зупинки виробників, тому дуже важливо встановити період часу, на протязі якого діє відповідальність страховика. У суму збитку, що підлягає страховому відшкодуванню входять здійснені за час зупинки виробництва, недоодержаного в наслідок цього прибутку та додаткових затрат на ліквідацію наслідків страхового випадку. Ставки страхових платежів встановлюються у відсотках до грошової оцінки валової продукції яка випускалась до укладення договору страхування. Страхування ризиків при впровадженні нової техніки та технології здійснюється в двох напрямках: страхування самої техніки, транспорту, устаткування технологічних ліній на випадок зупинки, загибелі, порушення режиму роботи, та страхування від раптових негативних наслідків, які можуть виникати при впровадженні нової технік, розробці технології. 

1.3 Особливості  майнового страхування для фізичних  осіб 

     При страхуванні майна громадян проводиться  страхування будівель, домашнього майна, тварин та транспорту.

     Об’єктами страхування будівель є житлові  будинки, дачні споруди, господарські будівлі. Страхуванню підлягають всі недобудовані будівлі, що мають фундамент, стіни і дах. Не приймаються на страхування: ветхі та зруйновані будівлі, а також ті, що знаходяться в зонах обвалів, зсувів, з моменту їх офіційного оголошення. Будівлі можуть бути застраховані і межах їх дійсної вартості. Страхування проводиться на випадок повені, стихійного лиха, аварії опалювальної системи, каналізаційної системи. Договори страхування укладаються терміном до року. При втраті страховиком права власності на будівлю дія договору припиняється без повернення суми страхових платежів. У випадки продажу або даріння будівлі дія договору продовжується до закінчення строку. Застосовується система пропорційної відповідальності.

     Страхуванню підлягають також тварини (велика рогата худоба, вівці, коти, кури та ін.) Не підлягають страхуванню тварини на територіях де встановлено карантин. Страхування проводиться на випадок загибелі травм одержаних в наслідок пожежі, електричного струму, стихійного лиха, утоплення і т.д. Договір укладається з обов’язковим оглядом тварин на термін до одного року. Страхова сума встановлюється в межах середньорегіонних цін на тварин, і страхуються не на повну вартість. Сума страхового платежу встановлюється в залежності від виду тварин і страхової суми. Дія договору починається через 10 днів після сплати страхового платежу, якщо договір страхування укладено вперше. При поновлені договору дія починається по закінченню попереднього договору. Якщо тварина продається дія договору припиняється.

     Страхування домашнього майна відбувається за наступною  схемою. Домашнє майно є предмети домашньої обстановки, предмети особистого страхування та сільськогосподарська продукція. Договір страхування укладається за загальним договором або по групам. Страхування проводиться по одному з 3х варіантів: від будь-якого страхового випадку, всі випадки крім кражі, тільки на випадок кражі. Домашнє майно вважається застрахованим під час його перевезення транспортним засобом на нове місце проживання. Майно, що знаходиться на дачі або у літніх будинках підлягає страхуванню за окремим договором. Страхова сума встановлюється за бажанням власника в межах його дійсної вартості. Колекції картин, антикварні вироби підлягають страхуванню на їх повну вартість, яка зазначена в документах компетентних органів. Не підлягають страхуванню: гроші готівкою, цінні папери та документи. Виплата відшкодування здійснюється згідно системи Iго ризику.

     На  страхування транспорту приймаються автотранспортні засоби та маломірні водні судна. До автотранспортних засобів належать: легкові, вантажні, мотоцикли, мопеди, мікроавтобуси, автобуси. До маломірних водних судів належать: катамарани, яхти, моторні лодки, водні велосипеди, водні мотоцикли. Разом з транспортними засобами можуть бути застраховані: водій, пасажир, додаткове приладдя (все те, що не входить в комплект транспортного засобу). Страхування проводиться на випадок наступних ризиків: на випадок стихійного явища, на випадок кражі, угону, на випадок неправомірних дій 3х осіб. Розмір тарифної ставки залежить від виду ризику та строку експлуатації. Не відшкодовуються збитки і не виплачується страхове відшкодування:

• Якщо вони є наслідком навмисних дій страховика, або повнолітніх членів його родини.
• Якщо вони є наслідком військових дій.
• Якщо водій був у нетверезому стані.
• Якщо транспортний засіб використовувався з метою навчання водити.

     Виплата відшкодування здійснюється згідно пропорційного відшкодування. Якщо буде встановлено, що страховик з метою одержання більшої суми виплати в перелік пошкоджених вніс не пошкоджені частини, страхувальник має право зменшити виплати на 50%. Якщо після виплати відшкодування транспортний засіб буде знайден і повернен – тоді страхувальник зобов’язаний повернути суму виплати страховикові.

       РОЗДІЛ 2

       АНАЛІЗ  ПРОВЕДЕННЯ МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ  В ЗАТ «УСК «АСКА» 

       2.1 Загальна характеристика діяльності  страхової компанії 

       ЗАТ «УАСК «АСКА» 

       Українська  страхова компанія «АСКА» заснована 20 червня 1990 р. Спочатку структура формувалася  як складова частина російського  холдингу «АСКО», з 1995 року продовжила свою діяльність як перша недержавна страхова компанія України. З самого початку своєї діяльності компанія «АСКА» керувалася принципами, які вигідно відрізняли її від конкурентів і дозволили не лише вистояти в умовах нестабільною політичною й економічної ситуації, а й демонструвати стабільність і процвітання. Серед цих принципів можна виділити такі:

• індивідуальний підхід до кожного клієнту;
• серйозне ставлення до своїх зобов'язань;
• відсутність бюрократизму;
• використання сучасних принципів організації роботи;
• впровадження інноваційних продуктів і методик управління.