Майнове страхування та його розвиток в Україні. 2

Міністерство  освіти і науки України

Приватний вищий навчальний заклад

“Університет економіки і підприємництва” 
 
 

Кафедра фінансів, обліку та аудиту 
 

Курсова робота

з дисципліни «Фінанси»

на  тему:

  “Майнове страхування та його розвиток в Україні”   
 
 
 
 

                                   Виконав:

                                                          Студент групи ФК-21

                                               Барвінок О.М.

                                      Перевірив викладач:

                                               Джерелейко С.Д. 
 
 

Хмельницький 2009

Зміст 
 

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика майнового страхування

1. Еволюція майнового страхування................................................5-7с.
2. Значення та принципи надання майнового страхування..........8-14с.

Розділ 2. Види майнового  страхування та їх характеристика

             2.1  Добровільне страхування майна підприємств та громадян..21-26с.

             2.2  Транспортне страхування.........................................................27-30с.

             2.3  Сільськогосподарське страхування та його специфіка.........31-34с.

Розділ 3. Розвиток майнового страхування в Україні

             3.1  Досвід функціонування майнового страхування зарубіжних

                   країн.............................................................................................35-38с.

             3.2 Проблеми та напрямки державної політики в галузі майнового

                    страхування в Україні...............................................................39-40с.

Висновок

Список  використаних джерел

Додаток  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

  Актуальність  даної роботи полягає у тому, що становлення в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури зв'язані з появою великої кількості самостійних суб'єктів підприємництва, які діють на свій страх та ризик. Реальна загроза банкрутства та жорстка конкуренція призводять до необхідності застосування ринкових методів захисту від невизначеності їх існування у перспективі та методів відшкодування можливих теперішніх втрат. У зв'язку з цим вага майнового страхування так і страхування в загальному, як недержавного механізму зниження ризику підприємницької діяльності та соціального захисту громадян значно підвищується. Крім того страхування — це джерело внутрішніх інвестиційних надходжень, особливо потрібних в умовах перехідної економіки. До того ж страхова справа — це прибутковий вид бізнесу на ринку капіталу, який тільки починає розвиватися.

    Перехід до ринкових відносин, формування багатоукладної системи господарювання, заснованої на різноманітних формах власності, створюють об'єктивні передумови для активного впровадження в сферу економіки страхування як одного з гарантів забезпечення фінансової стійкості суб'єктів, що господарюють. Тепер вони самі повинні піклуватися про власне економічно стійке положення, схоронності матеріальних об'єктів, кредито і платоспроможності. Збитки від стихійних лих, техногенних аварій та ін. повинні мати надійне і гарантоване фінансове джерело покриття.

Також страховий бізнес є однією із складових економіки будь-якої країни, і розвиток цього сектора є запорукою стабільного функціонування інших фінансових інститутів.

Серед страхових компаній України виділяється група лідерів, зацікавлених у стабільності та розвитку свого бізнесу на ринку. Керівники цих компаній розуміють, що для виживання та вдосконалення роботи їх компаній необхідні знання і досвід, яких в Україні поки що недостатньо. Виняткового значення           набуває розробка законодавчої бази та використання набутого досвіду. За останні п'ять — сім років майнове страхування в Україні стрімко пройшло через декілька стадій розвитку. Як остаточний факт можна вважати демонополізацію страхового ринку, що звільнився від контролю Держстраху. Формуються цивілізовані страхові стосунки, що регулюються державою в особі Держстрахнагляду. Інтереси страховиків перед державою презентує Ліга страхових організацій. Вже сформовані та активно працюють страхові пули, тобто об'єднання страхових компаній, які мають ліцензії на надання певного виду страхових послуг: Авіаційний консорціум, Морське бюро, Моторне (транспортне) страхове бюро. Тим часом очевидно, що страховий ринок в Україні знаходиться у зародковому стані. Законодавство в Україні не встигає за посиленням конкурентної боротьби та за розвитком страхового ринку.

Метою цієї курсової роботи є більш детальне ознайомлення з майновим страхуванням, характеристика його видів, розкриття проблем і перспектив його розвитку, а також освітлення стану і розвитку майнового ринку в Україні.

Задачею дослідження є: надати повну інформацію про майнове страхування

Отже, об`єктом дослідження  є майнове страхування і його складові елементи.

Предметом дослідження є одна з галузей страхування – майнове страхування і його структура.

Методами дослідження є: аналіз загальної характеристики майнового страхування, порівняння його статистичних даних за останні роки, тощо. 
 
 
 
 

Розділ 1. Загальна характеристика майнового страхування

1.1 Еволюція майнового  страхування

   Існують різні версії того який вид майна  і від якого ризику вперше було взято страховиком під свій захист і у якій формі. В одних джерелах є посилання на те, що це сталося в XIII ст. в Ісландії, де заможні селяни острова об`єднались у спілку для взаємного захисту від втрат на випадок вогню або загибелі худоби. У разі нещастя частину збитків потерпілим відшкодовували грішми, частину – матеріалами або працею. Більш переконливими є свідоцтва про те, що страхування майна зародилось на морському транспорті та в торгівлі.

   Механізм  морського страхування будувався  на договорі бодмереї (кредитор спочатку надавав страхувальнику страхову суму, а потім у разі благополучного закінчення плавання, тобто за відсутність страхового випадку, йому ця сума поверталась плюс премія за бодмерею). Збільшення попиту на страховий захист зумовило перехід до продажу страхових полісів, а не надання «живих» грошей, що відволікало значній капітал з обороту на кілька місяців, а іноді й років. Є дані про те, що перший морський поліс був виданий судновласнику в 1347 році в Генуї. Сам документ отримав назву «POLISA», а сплачений судновласником платіж – «PRAMIE». Ці терміни у страховій справі використовуються у всіх країнах всього світу й до нині. Слід ще вказати, що на той же час у Венеції, як розвинутої морської держави, був розроблений і втупив у дію «Кодекс морського страхування» (1468р.), основні положення якого теж увійшли в подібні кодекси чи в інші Акти, що нормують умови пароплавства практично всіх країн світу.

   Також відомо, що страхування від вогню (пожежі) будівель і споруд, також  зародилось дуже давно (Німеччина – 900 р. н. е. Виникають перші гільдії  пожежників, які створили систему  та сформулювали принципи страхування від вогню). Біля 1500р. н. е. з`являються перші «пожежні» контракти, які мали умови відповідальності громади поселень перед мешканцями у випадках, коли втрати від пожежі будуть більші ніж можливості погорільця. Майже одночасно виникає страхування посівів від знищення та пошкодження стихією (градом, посухою, зливою і т. п.).

   В Україні чумаки, що просувалися по «чумацькому шляху» створювали класи  взаємодопомоги для відновлення  транспортних засобів (волів чи візків) при їх загибелі чи пошкодженні в період перевезення вантажів. У поселеннях гуртом проводили так звану «толоку» на користь однієї родини, якщо трапилась біда – пошкодження зазнала будівля, котру треба було відбудувати чи повністю збудувати. Класичне страхування до україни (як і в Росію) прийшло із Західної Європи ще на початку XVIIIст.

   У Полтаві було створено товариство взаємного  страхування від вогню. Згодом порівняно  великі товариства цього спрямування  з`явились також у Києві, Харкові та Одесі. Такі товариства здебільшого обслуговували великих домовласників, купців і фабрикантів. У більшовицькій Росії всі види проведення страхувань були монополією держави, усі приватні і іноземні товариства були ліквідовані (Декрет Совнаркому « Про організацію страхової справи  у Російській федерації» 21.11.1918р.). З 1921р. страхування майна державних підприємств і організацій здійснювалося на добровільних засадах, з 4.09.1924р. Постановою ЦВК і РНК СРСР запроваджено обов`язкове страхування у промисловості, яке на той час охоплювало практично все майно країни. Страхові платежі (страхові премії) були включені до складу податку з обороту, що зумовило і зміну порядку відшкодування збитків. Тоді ж (1931р.) страхування майна кооперативних і громадських підприємств, куди ввійшли і колгоспи, були теж переведені на державну основу, і всі роботи що до страхування були доручені створеному на той час Держстраху СРСР, який один єдиний виконував роботи як з обов`язкових видів страхування майна, так і з добровільних видів. Усі страхові платежі фізичних чи юридичних осіб зараховувались до бюджету. Слід сказати ще, що Держстрах СРСР ніколи не був юридичною особою, завжди він входив, як підрозділ до складу Мінекономіки, а згодом до складу Мінфіну СРСР і працював на основі Положення про підрозділ. Це був прямий інструмент держави. До відома: таким же інструментом був і Інгострах СРСР, але вже зі статусом самостійності.

   У 1968р. запроваджені нові умови обов`язкового страхування у СРСР майна колгоспів, яке базувалося на принципі еквівалентності  взаємовідносин страховика і страхувальника, що зробило крок у перед у методології формування страхових резервів, збільшенню норми страхового покриття і розширенню переліку страхових подій (зокрема включено посуху). Ефективність цих заходів визначила доцільність переведення на такі умови і державні сільськогосподарські підприємства (радгоспи).

   Протягом 60-70-х років були запроваджені нові види страхування майна. З 1988р.  державні підприємства дістали право на здійснення добровільного страхування майна  і відповідальності. Але не зважаючи на це, розвиток страхування в СРСР дуже відставав від рівня країн з ринковою економікою, оскільки у плановій централізованій економіці переважала державна форма власності, той специфічні форми і методи її захисту відсували страхування на другий план. Теза «держава не може сама себе страхувати» так і не була спростована.

   Зауважимо, що склад і структура фондів, призначених  для страхового захисту підприємств  в країні значно знизилися в зв’язку  з роздержавленням власності. Для  цілей захисту майна підприємств значно меншою мірою, ніж у попередні часи, використовуються централізовані грошові резерви держави для відновлення майна, знищеного або пошкодженого стихією чи іншим лихом. Тут позначаються і тимчасові фінансові труднощі держави, і значний дефіцит бюджету, що не надають можливостей передбачити у ньому серйозних резервів для такої мети. І це ослабило роль коштів держави у страховому захисті майна підприємств і громадян. [7]

   Отже, важливим стає з`ясування значення майнового  страхування у створені безпечних умов життєдіяльності суб`єктів господарювання в країні та її громадян, а також розгляд характеристик видів страхових послуг та видів їх надання.

Розділ 2. Види майнового  страхування та їх характеристика

    Об’єктом  добровільного страхування майна підприємств, установ, організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ), є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, яке належить підприємствам або одержане ними згідно з договорами майнових наймів (якщо не застраховане в наймодавця) або взяте в інших організаціях чи населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію, зберігання.

    Договір страхування всього майна може бути укладений на балансову або договірну вартість або на певну її частину (процент). Якщо майно взяте на страхування на певну частину (процент), то всі об'єкти вважаються застрахованими на ту саму частину.

    Договір страхування майна, одержаного підприємством за договором майнового найму або прийнятого ним від інших організацій і населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію або зберігання, укладається на повну вартість цього майна на підставі даних бухгалтерських звітів підприємств, яким належить це майно і документів про їх прийняття (з урахуванням зносу).

    Основою для визначення суми відшкодування  є дійсна вартість застрахованого майна  на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової  вартості застрахованого предмета за вирахуванням зносу.

    Страхування майна підприємств від збитків (на вибір страхувальника) проводиться  на випадок:

1. Пошкодження застрахованого майна внаслідок вибуху парових котлів, газосховищ, газопроводів, машин, апаратів та інших аналогічних пристроїв;
2. Пошкодження застрахованого майна водою внаслідок раптового псування водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і протипожежних (спринклерних) систем, а також раптового і не викликаного необхідністю вмикання останніх;
3. Крадіжки зі зламом, пограбування в межах місця страхування, пограбування при перевезенні до місця або з місця страхування застрахованого майна.
4. Пошкодження застрахованого майна внаслідок розбиття віконних шибок, дзеркал вітрин та аналогічних виробів зі скла;
5. Перерви у виробництві або втрати прибутку внаслідок страхового випадку.
6. Інших причин.

    У всіх випадках не підлягають відшкодуванню  збитки, які настали внаслідок:

    а) воєнних дій будь-якого виду, громадянської війни або її наслідків, народних заворушень, страйків, локаутів, конфіскації, реквізиції, арешту, знищення або пошкодження майна за розпорядженням військової або цивільної влади;

    б) дії ядерної енергії у будь-якій формі;

    в) наміру або грубої необережності страхувальника, третьої особи або його представників;

    г) бродіння, гниття або інших природних властивостей застрахованого майна;

    ґ) обвалу будівель або частини будівлі, якщо обвал не викликаний страховим  випадком;

    д) зміни міри ризику (передача майна в оренду або в заставу, перехід майна іншій особі, зупинення виробництва або суттєві зміни його характеру, знос, перебудування, переобладнання будівель або споруд, пошкодження або знищення майна, незалежно від того, підлягає такий збиток відшкодуванню чи ні і т. д.);

    е) порушення норм безпеки (порушення встановлених законом або нормативними актами правил і норм протипожежної безпеки, охорони приміщень та цінностей, безпеки проведення робіт або інші аналогічні норми, чи якщо такі порушення відбуваються з відома страхувальника).

    Якщо  це окремо не обумовлено договором  страхування, страховик не виплачує відшкодування за збитками, які виникли внаслідок:

• перерви у виробництві і торгівлі;
• втрати надходження орендної або квартирної плати;
• втрати прибутку;
• розчищення території і знесення будівель;
• інші побічні збитки (наприклад, упущена вигода), хоча вони були викликані страховим випадком.

    Якщо  це окремо не обумовлено договором  страхування, страхування не поширюється  на:

• українську та іноземну валюту (готівку);
• акції, облігації та інші цінні папери;
• рукописи, плани, креслення та інші документи, бухгалтерські і ділові книги;
• моделі, макети, взірці, форми і т. д.;
• коштовні метали та коштовне каміння;
• технічні носії інформації комп'ютерних і аналогічних систем, а саме магнітні плівки і касети, магнітні диски, блоки пам'яті і т. д.;
• марки, монети, грошові знаки і бони, схеми, малюнки, картини, скульптури або інші колекції чи твори мистецтва;
• вибухові речовини;
• майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;
• товари на зберіганні або комісії;
• засоби транспорту, пересувні будівельні, сільськогосподарські або інші машини.

    Страхування перерахованих вище предметів може бути укладено окремо за згодою сторін і має бути оформлено спеціальними доповненнями до страхового полісу.

    Договори  страхування майна підприємств, установ та організацій можуть бути укладені строком від 1 до 11 місяців, на один рік, або більший строк.

    Договір страхування укладають на підставі письмової заяви страхувальника. Заява має містити всі необхідні  відомості про заявлені на страхування  об'єкти і предмети. На підставі даних бухгалтерського обліку і звітності страхувальник зазначає в довідці-розрахунку встановленої форми вартість майна, яке підлягає страхуванню. Якщо страхування вибіркове, до договору страхування додається опис майна, яке приймається під страховий захист.

    Майно вважають застрахованим, якщо між страховиком  і страхувальником укладено двосторонній договір, який оформляють у двох примірниках  за встановленою формою, і на розрахунковий  рахунок страховика надійшов перший внесок премії. Страхова премія за договором страхування, укладеним на один рік, може бути сплачена одноразово у розмірі річної суми премії, або у два терміни: кожний внесок має становити не менше 50% від річної суми премії, в окремих випадках може передбачатись інший порядок.

    Відповідальність страховика за договором страхування закінчується у вказаний у страховому полісі термін.

    Розмір  збитку визначає страховик на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженого майна, страхових сум  та інших документів, які підтверджують  розмір збитку.

    Об’єктом  майнового страхування  майна громадян є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, що належить громадянам.

    За  договором страхування домашнього майна може бути застраховане:

• усе домашнє майно, що є у даному господарстві;
• окремі групи речей або всі речі домашнього майна в даному господарстві, які розподіляються на групи відповідно з поданою заявою.

    При страхуванні домашнього майна страховий  захист не поширюється на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та підробних (кольорових) каменів, колекції, картини, унікальні та антикварні речі, елементи оздоблення та обладнання квартири, запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів, аудіо- та відеосистеми, телевізори, супутникові антени та схожі до них системи.

    За  бажанням страхувальника майно може бути застраховане на договірну страхову суму. Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованого майна за вирахуванням зносу відповідно до діючих цін, включаючи вартість ремонту. Якщо договір страхування укладається на окремі речі, то страхова сума встановлюється, виходячи з вартості кожного предмета за оцінкою страхувальника.

    Колекції, картини, унікальні й антикварні предмети приймають на страхування  за спеціальним договором у розмірі  їх повної вартості, вказаної у відповідному документі компетентної організації.

    Страхування майна (на вибір страхувальника) проводять на випадок знищення або пошкодження його внаслідок:

• вогневих ризиків пожежі, удару блискавки, вибуху газу, який використовується для побутових потреб;
• стихійних лих: землетрусу, зсуву, обвалу, бурі, урагану, паводку, граду, зливи, осідання ґрунту, виверження вулкану, дії підземного вогню, каменепаду, смерчу, цунамі, затоплення, незвичайних для даної місцевості довготривалих дощів і сильного снігопаду та інших стихійних лих;
• знищення або пошкодження внаслідок раптової аварії опалювальної, водопровідної та каналізаційної системи;
• крадіжки майна і знищення його або пошкодження, пов'язаного з крадіжкою або спробою крадіжки.

    Майно вважають застрахованим на території  України за постійним місцем проживання страхувальника у всіх житлових і підсобних приміщеннях за адресою, вказаною в страховому полісі.

    Якщо  в період дії договору страхування  страхувальник змінив постійне місце  проживання, то перевезене у зв'язку з цим майно або його частка, вважається застрахованим за новою адресою до закінчення терміну, вказаного в договорі.

    Домашнє майно, що знаходиться на дачі, в  садовому будинку або в гаражі, включаючи майно, перевезене з постійного місця проживання, приймається на страхування за окремим договором.

    Договір страхування колекцій, картин, унікальних та антикварних предметів укладають  тільки на підставі письмової заяви  страхувальника, в котрій необхідно  вказати назву кожного предмета, який приймається на страхування, основну  характеристику, його вартість, дату і номер документа про оцінку.

    Розмір  збитку визначається страховиком на основі даних огляду і дійсної  вартості пошкодженого майна, страхових  сум та інших документів, які підтверджують  розмір збитку.

    Збитком визнають:

• у випадку часткового знищення домашнього майна — його вартість, визначена страхувальником;
• разі повного знищення всього домашнього майна — страхова сума, обумовлена договором страхування або договором на відповідну групу речей;
• у разі пошкодження майна — сума знижки вартості, тобто знецінення, спричиненого страховим випадком.

    Якщо  пошкоджений предмет можна відновити  шляхом ремонту, то збитком є вартість ремонту даного предмета згідно з  квитанцією, виданою ремонтною організацією.

    Вартість  ремонту визначається у межах  суми, що не перевищує заявлену страхувальником вартість предмета.

    Не  вважають збитком вартість заміни або  ремонту телевізорів і холодильників, що перебувають на гарантійному обслуговуванні, якщо завод-виробник або відповідне ремонтне підприємство зобов'язане  здійснити заміну або ремонт безкоштовно.

    У суму збитку входять витрати на рятування  майна і приведення його до ладу, якщо ці витрати визнані необхідними.[14] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  2.2  Транспортне страхування 

 Страхування транспортних засобів і вантажів у світовій практиці об'єднується одним поняттям — транспортне страхування. Сукупність різноманітних ризиків, які діють на транспортний засіб та його вантаж, залежить від їх призначення, конструктивних особливостей та шляхів транспортування. Див. Схему (рис. 2.1)

 Рис 2.1. Схема взаємозв`язку транспортних засобів та шляхів транспортування вантажів і їх визначення 

 У страхуванні транспортних засобів об'єктами виступають водний транспорт (морський, річний, озерний); наземний транспорт (автомобільний, гусеничний, колійний); повітря-ний транспорт (авіаційне страхування).

 Страхування водного транспорту розглядає такі об'єкти:

 а) Судно(як транспортний засіб) – каско

 б) Вантаж, який перевозиться цим судном – карго

 в) Фрахт (доходи від фрахту, які отримує судновласник)

 г) Правова (цивільна) відповідальність судновласника або вантажоперевізника. 

 Головним законодавчим актом, що регулює умови морського страхування, є прийнятий у грудні 1994 р. «Кодекс товарного мореплавства України», який містить розділ «Морське страхування».

 Страхування каско суден. На страхування приймають: корпус судна, зокрема й такий, що будується, з його машинами, обладнанням, устаткуванням і такелажем. Обсяг страхового покриття визначається відповідними умовами страхування.

 Розмір відшкодування визначається множенням узгодженої добової суми фрахту на кількість днів аварійного простою, зменшену на 3 неповні доби. При цьому відшкодування виплачується не більш як за 180 днів аварійного простою.

 Час, витрачений на переправлення судна до місця ремонту, включається до періоду аварійного простою за умови, що внаслідок страхового випадку судно було змушене перервати рейс і негайно вирушити на ремонт.

 Збитки від утрати фрахту внаслідок простою судна під час ремонту з усунення пошкоджень, яких йому було завдано в результаті страхового випадку, відшкодовуються за умови, що такий ремонт був здійснений протягом 24 місяців з моменту закінчення строку страхування. Не відшкодовуються збитки від втрати фрахту в разі повної загибелі (фактичної або конструктивної) судна.