Майнове страхування. 2

          “Затверджую”

          науковий  керівник _______________

          ас. Колєснікова В.О.

          “____” _______________ 2010 р. 
           
           
           
           
           

  План 

  Курсової  роботи з дисципліни “Фінанси”

  на  тему: “ Майнове страхування ” 

  Студентки групи М – 32 напрямку  “Маркетинг”

  Горбуль Ганни Олексіївни 
 
 
 

       Вступ 

       
  1. Економічна  сутність майнового страхування, його необхідність та основні принципи.    
  2. Механізм майнового страхування в Україні.
  3. Проблеми розвитку майнового страхування в Україні та перспективи його розвитку.
 

       Висновки  і пропозиції 

       Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 

       Зміст 
 

       Вступ……………………………………………………………………………….3

  1. Економічна сутність майнового страхування, його необхідність та основні принципи…………………………………………………………………………6
  2. Механізм майнового страхування в Україні……………………………..14
  3. Проблеми розвитку майнового страхування в Україні та перспективи його розвитку…………………………………………………………………………….24

       Висновки та пропозиції...………….……………………………………………29

       Список  використаної літератури………………………………………………33 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       ВСТУП 
 

       Людині  завжди було властиве бажання якось  забезпечити себе від шкідливих  наслідків життя або хоч би спробувати звести їх до мінімуму. Для одних це пов'язано з небезпечною роботою, де висока частка ризику.

         Чимало громадян напередодні  старості і пов'язаного з нею  зниження працездатності хотіли  б забезпечити собі хоч би  прожитковий мінімум. Підприємці побоюються, що при зміні ринкової кон'юнктури можуть не виправдатися розрахунки на отримання прибутку. Будь-яка людина може виявитися жертвою пограбування або катастрофи, що не так і рідко в наші дні, раптово захворіти — та хіба мало які неприємності можуть відбутися в житті.

         У всіх вказаних випадках люди  можуть удатися до страхування,  при якому спеціалізовані організації  (страховики) збирають внески з  громадян і організацій, що  уклали з ними договори страхування.  За рахунок таких внесків у  страховика утворюється особливий  страховий фонд, з якого при  настанні визначеної, наперед обумовленої  в договорі, події (смерті, втрати  працездатності, знищення майна,  неотримання прибутку і т.д.) страховик  сплачує застрахованій (або іншому, вказаному в договорі) фізичній  або юридичній особі обумовлену  суму, що, як правило, перевищує  розмір внесків, що вносяться.  Це, звичайно, не запобігає настанню  несприятливого випадку, але допоможе  подолати його.

       Майнове страхування, як і інші види страхування — це перш за все вид підприємницької діяльності і неможливий без отримання прибутку. Це досягається тим, що не за кожним договором наступає обумовлений випадок і проводиться виплата.

       В умовах конкуренції страхові компанії все більш розширюють круг страхових  ризиків — подій, при настанні яких страховик виплачує застрахованій особі обумовлену суму. За всіх цих причин значення страхування в сучасному суспільстві постійно зростає.

       Актуальність  даної теми полягає в тому, що в сучасному світі ми постійно знаходимося в оточення ризику і  для того щоб мінімізувати його необхідно  користуватися послугами які  надають страховики.

       Як  засвідчує історичний огляд, страхування  майна є обов’язковим елементом  кожної економічної і соціальної системи суспільства. Без розвинутої системи страхування економіка  успішно функціонувати не може. В  державах з розвинутою ринковою економікою майнове страхування займає стратегічну  позицію, яка визначається тим, що воно надає гарантії поновлення порушених  майнових інтересів у випадку  непередбачуваних природних, техногенних  та інших явищ, позитивно впливає  на зміцнення фінансів держави. Воно не тільки звільняє бюджет від видатків на відшкодування збитків при  настанні страхових випадків, але  й є одним з найстабільніших  джерел довгострокових інвестицій. У  державах з неринковою системою господарювання, до якої належала наша країна, майнове  страхування відіграє додаткову  роль, оскільки відшкодування збитків  головним чином здійснюється державою шляхом виділення бюджетних коштів для ліквідації наслідків стихійного лиха і на інші аналогічні цілі.

       Значний внесок в розробку теоретичних основ  майнового страхування зробили  західні вчені – А.Манес, Д.Бланд, Дж. Діксон, В. Гейльман, В. Гаврийський, Д. Фарни. Питання страхування майна досліджувались у роботах вітчизняних науковців : В.Базилевича, К.Базилевича, К.Воблого, О.Вовчак, Н. Внукової, О.Заруби, М.Клапківа, В.Малько, С.Осадця, А.Таркуцяка, Я.Шумелди.

       Мета  даної роботи — є поглиблення знань щодо майнового страхування та з’ясуванні головні проблем розвитку майнового страхування в Україні. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

  • дослідити сутність майнового страхування;
  • визначити основні його принципи;
  • дослідити механізм майнового страхування в Україні;
  • визначивши основні проблеми розвитку майнового страхування в Україні, запропонувати можливі перспективи його розвитку.

       Предметом дослідження є майнове страхування, роль і місце його на ринку страхових послуг.

       Об’єктом  дослідження є економічні відносини між конкретними суб’єктами господарювання.

       У пропонованій роботі на основі матеріалів, що зібрані по даній темі, зроблена спроба проаналізувати деякі проблеми страхового ринку України і виділити можливі перспективи його розвитку. Враховуючи, що просте вичленення нинішнього періоду страхування не може дати повного уявлення по даній темі, необхідно розглянути проблеми сьогоднішнього дня в деякому порівнянні з попередніми періодами його розвитку. Для цього в число даних питань включені короткі оглядові матеріали, що стосуються виникнення і розвитку страхування, економічної суті страхування, структури страхового ринку. Також в цій роботі розглянуто, яку роль майнове страхування грає в економіці ринкового типу, особливості і проблеми страхового ринку України і пропозиції по їх удосконаленню.

       Робота  складається з вступу, трьох розділів та висновку. Перший розділ розкриває теоретичні основи майнового страхування. У другому розділі відображено механізм майнового страхування в Україні. Третій розділ висвітлює перспективи розвитку майнового страхування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       
  1. Економічна  сутність майнового  страхування, його необхідність та основні принципи
 
 

       Люди  цілком природно прагнуть захиститися  від небезпеки, що загрожує їм втратою  життя, здоров'я, житла, харчів і т. ін. Потреба в захисті дуже близька  до їхніх первинних (фізіологічних) запитів та інтересів. З урізноманітненням  інтересів людини ускладнюються  й атрибути її безпеки.

       Протягом  усього історичного шляху розвитку людське суспільство в кожній сфері своєї діяльності стикається із суперечностями між природою і  людиною, а також між окремими суб'єктами суспільних відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих  подій - ризиків, серед яких виокремлюють стихійне лихо і нещасні випадки.

       Отже, сумарний вплив ризиків досі не зменшується. Це змушує весь світ активно шукати шляхів послаблення їх негативного  впливу на життя людей.

       З огляду на доволі ризиковане функціонування будь-якого підприємства і не менш ризиковане проживання кожної людини існує нагальна потреба попереджувати  й відшкодовувати збитки, що їх завдають ризиковані обставини. Без цього  неможливо забезпечувати безперервність процесу виробництва матеріальних благ, підтримувати належний рівень життя  людей. Відносини, що складаються в  суспільстві з цього приводу, мають об'єктивний характер і у  своїй сукупності формують зміст  економічної категорії "страховий  захист".

       «Страхування  — такий вид необхідної суспільно корисної діяльності, при якій громадяни і організації наперед страхують себе від несприятливих наслідків у сфері їх матеріальних і особистих нематеріальних благ шляхом внесення грошових внесків до особливого фонду спеціалізованої організації (страховика), що надає страхові послуги, a ця організація при настанні вказаних наслідків виплачує за, рахунок засобів цього фонду страхувальнику або іншій особі обумовлену суму» [1, с.4].

       Власність громадян — це система економічних  відносин між громадянами і державою, між громадянами і підприємствами та організаціями усіх форм власності, між самими громадянами щодо майна, яке входить у коло об'єктів особистого споживання, а також господарського, виробничого, комерційного, соціального, культурного, інтелектуального та іншого призначення. У власності громадян можуть бути: житло, земельні ділянки, предмети домашнього вжитку, сільськогосподарські та інші тварини, грошові засоби, підприємства; майнові комплекси у сфері виробництва товарів, побутового обслуговування, торгівлі, в інших сферах підприємницької діяльності; споруди, устаткування, транспортні засоби, засоби інформаційного обслуговування та інші. Із розвитком суспільства зростає обсяг майна, що перебуває у приватній власності громадян, а отже, зростає потреба в захисті майнових інтересів громадян.

       Майнове страхування — галузь страхової  діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. До майнового страхування  відносять: страхування засобів  повітряного, наземного та водного  транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування  фінансових ризиків тощо.

       У майновому страхуванні використовують три системи страхового забезпечення (страхової відповідальності страховика): пропорційну, систему першого ризику і граничну (граничного відшкодування).В  них обсяг відповідальності страховика включає виплату страхового відшкодування  страхувальникові в разі пошкодження  або знищення матеріальних цінностей, а також у разі втрати страхувальником  грошових коштів або неотримання  ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхових випадків, обумовлених  договором страхування.

       Пропорційна система — виплата відшкодування  в тій самій пропорції щодо реального збитку, в якій страхова сума за договором страхування перебуває  відносно дійсної вартості застрахованого майна.

       Система першого ризику — повне відшкодування  збитків, завданих застрахованому майну, але в межах страхової суми за договором страхування.

       Система граничного відшкодування — використовується в тих видах майнового страхування, в яких страховик має компенсувати збитки страхувальника, які обчислені як різниця між заздалегідь обумовленою границею і фактичним рівнем доходів. Ця система застосовується при страхування фінансових ризиків (результати діяльності суб'єктів: наприклад, при страхуванні врожаю, втрат від простоїв у виробництві,неповернення кредитів чи несплаті відсотків по кредиту,орендної плати тощо і т.п.).

       Раніше  майнове страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим все майно  громадян розподілялось на дві категорії:

  • перша категорія — пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);
  • друга категорія — майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.

       Втрата  громадянами майна, віднесеного  до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення страхового захисту держава організовує  обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частина підлягає добровільному страхуванню.

       Закон України "Про страхування" (1996 р.) не включає в перелік обов'язкового страхування майна громадян і  називає тільки два різновиди  обов'язкового страхування майна: страхування  авіаційних суден та обов'язкове страхування  врожаю сільськогосподарських культур  і багаторічних насаджень в радгоспах  та інших державних сільськогосподарських  підприємствах.

       Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (2001 р.) розширює перелік видів обов'язкового страхування майна. Зокрема, страхування  врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності (ст. 7.11) долає бар'єри  обов'язкового страхового захисту врожаю тільки державних сільськогосподарських  підприємств.

       Страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних  лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України (ст. 7.30) посилює захист майнових інтересів селян.

       Обов'язковим  є страховий захист об'єктів космічної  діяльності, майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про  угоди про розподіл продукції", майнових ризиків при промисловій  розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом  України "Про нафту і газ" тощо[2, с. 53].

       Сьогодні  все більше людей розуміє, що найцінніше майно краще застрахувати. Навряд чи варто сподіватися на те, що держава  відшкодує збиток, який можуть заподіяти  квартирі, дачі або гаражу пожежа, повінь або протиправні дії злочинців. Тепер кожен сам робить вибір чи потрібно йому добровільно застрахувати всі ризики. За підсумками 2009 року саме майнове страхування лідирує в списку добровільних видів (рис 2). На його частку доводиться більша половина всіх зібраних премій по добровільному страхуванню – 16 612,7 млн. грн. Це майже на 8 млн. грн. більше, ніж в 2007-2008 роках, темп зростання при цьому дорівнює 214%.

       

       Рис. 2. Структура страхових премій  за 2009 рік [27, c.215].

       За  договором майнового страхування  можуть бути, зокрема, застраховані наступні майнові інтереси: ризик (втрати) загибелі, недостачі або пошкодження певного  майна; ризик збитків в підприємницькій діяльності через порушення своїх зобов'язань контрагентами підприємця або через зміни умов цієї діяльності по незалежних від підприємця обставинах, зокрема ризик неотримання очікуваних доходів — підприємницький ризик.

       Необхідно звернути особливу увагу на те, що можливість страховика приймати на страхування  те або інше майно (майновий інтерес) обмежена. Це пов'язано з тим, що страхова компанія не має права укладати договори майнового страхування по тих  видах об'єктів страхування, які  не були включені в Інструкцію про  ліцензію. У конкретному страховому договорі разом з комбінацією  об'єктів страхування і видів  ризиків, на випадок настання яких укладається  договір, може бути присутня і конкретизація об'єкту страхування, що передбачається правилами по даному виду. Наприклад, договір страхування може бути поміщений страхувальником одночасно відносно двох об'єктів: автотранспортного засобу і вантажу, що перевозиться їм, але тільки на випадок знищення або пошкодження застрахованих видів майна в результаті аварії.

       Страхування, при якому за одним договором  прийнято на страхування декілька різнорідних  об'єктів (або коли в наявності  комбінація декількох однорідних об'єктів  однієї галузі страхування), носить назву  комбінованого, або комплексного.

       Під комбінованим страхуванням можна розуміти об'єднання в одному договорі декількох  різних видів майнового і особистого страхування від комплексу страхових  ризиків. Види комплексного страхування можуть бути самими різними. Прикладом такого виду страхування служить так зване автокомбі, при якому поодинці могли бути застраховані автотранспортний засіб, багаж і водій.

       Порядок проведення страхування по кожному  конкретному об'єкту в такому комбінованому  страхуванні повинен строго відповідати правилам і нормам, що регламентують відповідний вид страхування (майнового або особистого).

       Знання  принципів страхування необхідно  для всіх учасників страхового процесу  на всіх його стадіях.

       Основні принципи страхування такі:

       -  майновий економічний інтерес;

       -  найвищий ступінь довіри сторін;

       -  причинно-наслідковий зв'язок подій;

       -  виплата відшкодування в розмірі реального збитку;

       - використана франшиза;

       -  суброгація;

       -  диверсифікація ризиків.

       Фактично  ці принципи відповідають основним етапам взаємодії страхувальника і страховика:

       -  переговори щодо укладання договору  страхування;

       - повідомлення всієї необхідної  інформації для забезпечення  ефективного страхового захисту;

       -    з'ясування причини настання страхового  випадку;

       -    розрахунок і виплата страхового  відшкодування.

       Економічний інтерес майнового захисту пов'язаний із зацікавленістю юридичних і фізичних осіб у збереженні об'єктів власності  та збереженні життя та здоров'я  при настанні несприятливих подій  або нещасних випадків. Відшкодовуються  лише конкретні збитки конкретної особи. Основні риси економічного інтересу:

       - повинен піддаватися фінансово-економічній оцінці;

       - повинен виникати на законних підставах;

       - особа, яка, уклавши договір страхування, порушила його, скоївши злочин, не може одержати від страхування незаконну вигоду.

       Принцип найвищої довіри сторін полягає в тому, що на стадії укладення договору страхування страховик може нічого не знати про об'єкт страхування, а клієнт — майбутній страхувальник — повинен розкрити суттєві обставини про останніх, зокрема, всі відомості, що дозволили б зробити висновки про ступінь ризику, інформацію про попередні збитки, наявність інших страхових полісів та інше.

       Значення  цього принципу полягає в тому, що, коли виникає збиток, починається  розслідування обставин його виникнення. Якщо у цьому випадку буде виявлено, що страхувальник не повідомив що-небудь суттєве про об'єкт страхування, дію договору може бути припинено, a збиток не відшкодовано [4, c.20].

       Принцип причинно-наслідкового зв'язку. Основою договору страхування є причина виникнення збитку. Причому, деякі причини ведуть до страхової виплати на користь страхувальника, а інші — ні. Важливим є визначення саме фактичної причини настання збитку.

       Відшкодування фактичних збитків (страхове відшкодування— центральний принцип страхування. Страхове відшкодування — страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку [3, с. 9].

       Розрахунок  страхового відшкодування (Q) при системі  пропорційної відповідальності виконується  за формулою 1.1:

       Q = T(S/W),

       (1.1)

       де Т — фактична сума збитку;

       S — страхова сума за договором

       W — вартісна оцінка об'єкта.

       Для об'єктів із однаковою вартістю розмір залежить від величини страхової суми, зазначеної в договорі страхування. Чим ближче вона до вартісної оцінки об'єкта, тим більший розмір відшкодування одержить потерпілий страхувальник. Відшкодовується, як правило, не весь збиток. Майже завжди є франшиза — мінімальна частина збитку, завданого страхувальнику, але яка не відшкодовується страховиком. Франшиза зазначається в договорі, a її величина впливає на розмір страхового відшкодування. Вона може бути встановлена в абсолютних і відносних величинах до страхової суми або у відсотках до збитку. Виділяють умовну та безумовну франшизу.

       Умовна  франшиза означає, що страховик не несе відповідальність за збиток, якщо його розмір не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збиток повністю, якщо розмір збитку перевищує суму франшизи. Безумовна франшиза означає, що страховик виплатить страхувальнику суму збитку за мінусом суми франшизи, тобто страхове відшкодування дорівнює збитку, зменшеному на франшизу. Франшиза та страхова сума, як і набір ризиків, що страхуються, — основні ціноутворюючі фактори у страхуванні.

       Принцип суброгації означає право страховика на регресні вимоги, які страхувальник може мати до третіх сторін, котрі повністю або частково відповідають за збитки, претензії, за якими було оплачено страховиком.

       Законодавством  багатьох країн світу можливості диверсифікації, тобто поширення активності страхових товариств за рамки основного бізнесу, обмежені.

       Тобто, майнове страхування трактується як галузь страхування, в якій об'єктом страхових правовідносин виступає майно в різних видах; його економічне призначення - відшкодування збитку, що виник унаслідок страхового випадку. Застрахованим може бути майно що як є власністю страхувальника, так і знаходиться в його володінні, користуванні, розпорядженні. Страхувальниками виступають не тільки власники майна, але і інші юридичні і фізичні особи, що несуть відповідальність за його збереження. А знання принципів страхування необхідно для всіх учасників страхового процесу на всіх його стадіях.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1. Механізм  майнового страхування в Україні
 

       Майнове страхування пов'язане з володінням, використанням і розпорядженням майном страхувальника. Майнове страхування  об'єднує різні види страхування, які розділяються на дві групи  — страхування майна юридичних  і фізичних осіб. Страхування майна  юридичних осіб включає страхування  будівель, споруд, устаткування, транспорту, вантажів і багажу, урожаю, технічних  ризиків, фінансових ризиків й інших  майнових ризиків. Страхування майна  громадян включає страхування автомобілів, нерухомості, домашнього майна, майна  в господарствах, домашніх тварин і  інших видів майна (рис. 1).

        [19, с. 270]

       Згідно  Інструкції про порядок видачі ліцензії на здійснення страхової діяльності на території України від 15 липня 1996 р. № ЛП-18/78, договір майнового  страхування може бути поміщений  відносно страхування:

       • засобів водного транспорту;

       • засобів повітряного транспорту;

       • засобів наземного транспорту;

       • вантажів і багажу;

       • від вогняних ризиків і ризиків  стихійних явищ;

       • кредитів;

       • інвестицій;

       • фінансових ризиків;

       • судових витрат;

       • виданих і прийнятих гарантій;

       • майна іншого, чим перераховано.

       Зазвичай  під майном у майновому страхуванні розуміють як конкретні предмети, вантажі, транспортні засоби, так і групу речей, предметів, виробів тощо. Згідно з ЗУ «Про страхування» об’єктом майнового страхування є майнові інтереси, що пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном.

       Отже, страхуванню підлягає майно, стосовно якого:

       – існує інтерес щодо їх збереження;

       – завдані збитки можна оцінити  вартісно.

       Не  приймаються на страхування:

       – документи, грошові знаки та цінні  папери;

Майнове страхування. 2