Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику

ВСТУП

У соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Це одна з основних галузей  народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються з сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.

Провідна роль у розвитку продуктивних сил країни належать галузям  промисловості, однак неодмінною умовою соціально-економічного прогресу є підвищення ефективності сільського господарства. [1]

Увага до проблеми підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому та вирощування  соняшника зокрема викликана, насамперед тим, що від успішного розв’язання  її залежить зростання дохідності підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та світовому ринках, забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу. До розгляду цих проблем звертаються багато науковців, серед них М.Ю. Коденська, К.В. Колузанов, А.А. Побережна та інші. [11]

Насіння олійних культур  – унікальна сировина для отримання  харчових та технічних олій, дешевих  харчових та кормових видів білка  з особливими біологічними та функціональними  властивостями, високим вмістом  біологічно активних речовин та широким набором макро-, мікро- та ультрамікроелементів. Рослинні олії необхідні всім галузям народного господарства. Вони можуть бути надійним джерелом валютних надходжень. Серед українських олійних культур найбільше значення для цієї мети мають соняшник, соя та ріпак. За обсягом посівних площ олійні культури поступаються лише зерновим (пшениці та ячменю). Серед них, особливо в останні роки, домінуюче місце займає соняшник, частка якого у структурі виробництва олійних культур становить понад 90%. Очевидна важливість цієї культури – нині в Україні соняшник є основною культурою для виробництва рослинної олії та високобілкових кормів, а його експорт приносить значний валютний прибуток. Україна займає одне з провідних місць серед соняшникосіючих держав, виробляючи щорічно близько 10% насіння соняшнику у світі. У структурі валової продукції сільського господарства соняшник також відіграє помітну роль. [12]

Метою дослідження, проведеного в курсовій роботі, є вивчення сучасного стану та визначення напрямків перспективного розвитку виробництва соняшнику.

Об’єктом дослідження виступає ТОВ “Ранок” Лохвицького району Полтавської області. Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені та вирішені такі завдання:

• дана оцінка і визначені тенденції сучасного стану виробництва соняшнику;
• запропоновані заходи для здійснення виробництва соняшника більш ефективними.

Предметом дослідження є економічна ефективність виробництва соняшника.

В процесі дослідження  були використані різноманітні економіко-статистичні методи збору й обробки інформації. Як аналітичний матеріал використовувались статистичні дані міністерства АПК України, Державного комітету по статистиці України, дані річних звітів та аналітичного обліку ТОВ “Ранок”. Дослідження охоплюють період за 2009-2011 рр. (4)

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику

1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

 

Основною метою економічної  стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості – в сировині.

На сучасному етапі  проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва є визначальним фактором економічного і соціального розвитку суспільства.

Ефективність виробництва  як економічна категорія відображує дію об’єктивних економічних  законів, яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою. В  якій реалізується мета суспільного  виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням  одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва – це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці.

Як економічна категорія  ефективність виробництва нерозривно пов’язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення України. Тому підвищення ефективності суспільного виробництва характеризується збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва  означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної  площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольнити певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Підвищення економічної  ефективності забезпечує зростання  доходів господарств, що є основою  розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Проблема піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти суттєвого збільшення обсягу виробництва продукції, необхідні для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське  значення і є вирішальною передумовою  прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання  результативності економіки України.

Для оцінки економічної  ефективності виробництва та її виміру застосовують критерій, який зумовлюється дією економічних законів і характеризує ефективність з якісного боку. В  науковому розумінні критерій –  це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу його суть і є основним принципом оцінки. Тому вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці на її одиницю.

Як економічна категорія  критерій ефективності відображує основну  мету виробництва, суть якої полягає  в нерозривній єдності кількісної і якісної оцінки. Ефективність виробництва  з кількісного боку характеризується системою економічних показників, між якими повинна бути відповідність щодо змісту та методики обчислення.

Для досягнення максимального  збільшення виробництва окремих  видів сільськогосподарської продукції  треба визначити раціональні  нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів, необхідні витрати на підвищення якості і одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишнього середовища. При цьому економічну ефективність сільськогосподарського виробництва необхідно вивчати у відповідності з вимогами економічних законів, що його регулюють, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності і види господарювання.

В ефективності виробництва  відображується вплив комплексу  взаємопов’язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. У зв’язку з цим для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємопов’язаних показників, які відбивають вимоги економічних законів і характеризують вплив різних факторів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва  в підприємствах та об’єднаннях  визначається як народногосподарська  ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих  продуктів, а також господарської  діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємопов’язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути для оцінки рівня народногосподарської ефективності, окремих галузей і видів продукції, агротехнічних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.(5)

1.2.  Показники економічної ефективності виробництва соняшнику і методика її визначення

В ефективності виробництва  відображується вплив комплексу взаємозв'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємозв'язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається відповідно як ефективність народногосподарська, галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємозв'язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності сільського господарства і госпрозрахункової ефективності окремих його галузей і видів продукції, агротехнічних, зооветеринарних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства визначається такими показниками, як обсяг і темпи зростання виробництва валової продукції і окремих її видів з розрахунку на душу населення. Розглядаючи ці показники, слід зазначити,що в Україні виробництво основних видів в розрахунку на одну душу населення збільшилось.Це свідчить про підвищення народногосподарської ефективності сільськогосподарського виробництва, що є основою зростання забезпеченості населення продуктами харчування.

При оцінці економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва в колективних, державних і міжгосподарських підприємствах і об'єднаннях необхідно правильно визначати систему взаємозв'язаних показників, які повинні найбільш об'єктивно відображувати її рівень. З цією метою широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Доцільно застосовувати насамперед натуральиі показники виходу продукції з урахуванням її якості, які є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці досить об'єктивно характеризують рівень ефективності виробництва, проте вони не можуть бути єдиними для всього сільськогосподарського виробництва. Водночас одні й ті самі рівні врожайності і продуктивності худоби досягаються при різних витратах або різні показники продуктивності одержують при рівновеликих витратах виробництва.

Для одержання порівнянних  величин витрат і результатів обсяг виробленої однорідної і різнойменної продукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішими показниками, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва (результат), є вартість валової і товарної продукції господарства, на основі яких можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.

В умовах свободи підприємницької  діяльності і ринкових відносин підвищується роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарно-грошових відносин і сприяють зміцненню товарної форми економічних зв'язків та господарського розрахунку.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно не тільки обчислити одержаний при цьому результат (ефект), а й зіста вити його з витратами засобів виробництва і живої праці. У процесі сільськогосподарського виробництва як затрати (ресурси) функціонують сільськогосподарські угіддя; затрати живої праці працівників матеріального виробництва; основні і оборотні виробничі фонди; витрати спожитих засобів і предметів праці (матеріальні витрати); річні витрати виробництва. При цьому категорія витрат набуває певних функціональних форм, які визначають класифікацію витрат сільськогосподарського виробництва в господарствах

Для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по сільськогосподарських підприємствах використовується система показників, які доцільно обчислювати в такій послідовності.

1. Вартість валової продукції (грн.) на 1 га сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 100 грн. виробничих витрат, на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів. Ці показники розраховуються за формулою: 

• Вартість валової продукції:

  (1.1 )

де  - вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, т. грн;

ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

- площа сільськогосподарських угідь,  га.,

• Вартість валової продукції на середньорічного працівника:

(1.2 ) де,

- вартість валової продукції  на 1 середньорічного працівника, тис. грн;

    ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

    - чисельність середньорічних працівників, чол..

• Вартість валової продукції на 1 люд. – год.:

(1.3 ) 

де  - вартість валової продукції на 1 люд. год. ;

ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

- сума люд. год.

• Вартість валової продукції на 100 грн. виробничих витрат:

(1.4 )

де  - вартість валової продукції на 100 грн. виробничих витрат;

ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

- сума виробничих витрат.

• Вартість валової продукції на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів:

(1.5 )

де  - вартість валової продукції на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів;

ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;

- вартість основних виробничих фондів і оборотних засобів.

2. Розмір валового і чистого доходу та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника на 1 люд.-год, на 100 грн. витрат виробництва, на 1000 грн. виробничих фондів. Ці показники розраховуються за формулами:

• Розмір валового доходу на 1 га сільськогосподарських угідь:

(1.6 ) де ,

- розмір валового доходу на 1 га сільськогосподарських угідь;

ВД – розмір валового доходу, всього;

- площа сільськогосподарських угідь, га.

• Розмір валового доходу на 1 середньорічного працівника:

(1.7 )

де  - розмір валового доходу на 1 середньорічного працівника, тис. грн.;

ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;

- чисельність середньорічних працівників,  чол..

• Розмір валового доходу на 1 люд. – год.:

(1.8 )

де  - розмір валового доходу на 1 люд. год.;

ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;

- сума люд. год.

• Розмір валового доходу на 100 грн. виробничих витрат:

(1.9 )

де  - розмір валового доходу на 100 грн. виробничих витрат;

ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;

- сума виробничих витрат, тис.  грн.

• Розмір валового доходу на 1000 грн. виробничих фондів:

(1.10 )

де  - розмір валового доходу на 1000 грн. виробничих фондів;

ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;

- вартість виробничих фондів, тис.  грн.

3.  Показник чистого прибутку для будь-якого підприємства є найбільш важливим. Чистий прибуток - це підсумок діяльності компанії за певний період. Вона показує суму грошових коштів, які отримало підприємство, сплативши всі податкові збори, зарплату своїм співробітникам і інші платежі, які носять обов'язковий характер. Він має в собі такі показники, як розмір чистого доходу на 1 га сільськогосподарських угідь, розмір чистого доходу на 1 середньорічного працівника, розмір чистого доходу на 1 люд.-год., розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат, розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів. Вони розраховуються за такими формулами:

-  Розмір чистого доходу на  1 га сільськогосподарських угідь:

(1.11 )

де  - розмір чистого доходу на 1 га сільськогосподарських угідь;

ЧД – розмір чистого доходу, всього;

- площа сільськогосподарських угідь,  га.

• Розмір чистого доходу на 1 середньорічного працівника:

(1.12 )

де  - розмір чистого доходу на 1 середньорічного працівника, тис. грн;

ЧД – розмір чистого доходу, всього;

- чисельність середньорічних працівників, чол..

• Розмір чистого доходу на 1 люд. – год.:

(1.13 )

де  - розмір чистого доходу на 1 люд. год.;

ЧД – розмір чистого доходу, всього;

- сума люд. год.

• Розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат:

(1.14 )

де  - розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат;

ЧД – розмір чистого доходу, всього;

- сума виробничих витрат, тис.  грн.

• Розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів:

(1.15)

де  - розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів;

ЧД – розмір чистого доходу, всього;

- вартість виробничих фондів, тис. грн.

4.Розмір прибутку —  сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Він має такі показники: Розмір прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, Розмір прибутку на 1 середньорічного працівника, Розмір прибутку на 1 люд. – год., Розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат, Розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів. Вони розраховується за формулами:

• Розмір прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь:

(1.16 )

де  - розмір прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь;

П – розмір прибутку, всього;

- площа сільськогосподарських угідь,  га.

• Розмір прибутку на 1 середньорічного працівника:

(1.17 )

де  - розмір прибутку на 1 середньорічного працівника, тис. грн;

П – розмір прибутку, всього;

- чисельність середньорічних працівників,  чол..;

• Розмір прибутку на 1 люд. – год.:

(1.18 )

де  - розмір прибутку на 1 люд. год.;

П – розмір прибутку, всього;

- сума люд. год.;

• Розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат:

(1.19 )

де  - розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат;

П – розмір прибутку, всього;

- сума виробничих витрат, тис.  грн.;

• Розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів:

(1.20)

де  - розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів;

П – розмір прибутку, всього;

- вартість виробничих фондів, тис. грн..

5.Рівень рентабельності це показник, який використовують на підприємствах для кількісного виміру рентабельності. Рівень рентабельності визначається за формулою:

(1.21)

де П – валовий прибуток від реалізації;

Вв – виробничі витрати на реалізовану продукцію.

6. Норма прибутку - це відносний показник інтенсивності виробництва і виражається у відсотках і визначається за такою формулою:

%      (1.22)

де Нп - норма прибутку, %;

П - маса прибутку,

АК- сума авансового капіталу.

Або

(1.23 )

де П – валовий прибуток від реалізації;

- середньорічна вартість відповідно  основних виробничих фондів і оборотних фондів.

По рослинництву в  цілому визначають такі показники рентабельності, як рівень рентабельності і приведену  масу прибутку від цього комплексу  галузей на гектар ріллі. За окремими культурами доцільно розрахувати три  показники: рівень рентабельності, масу прибутку на гектар посіву і масу прибутку на реалізований центнер продукції. [1 ]

7. Масу прибутку на гектар посіву певної культури (Мк) необхідно визначити з обов’язковим урахуванням її рівня товарності за формулою:

(1.24 )

де ПК – прибуток, одержаний від реалізації певної культури;

S – площа посіву культури;

- коефіцієнт товарності.

З переходом до ринкової економіки  і зростанням конкуренції на зовнішньому  і внутрішньому ринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності виробництва визначити такий показник, як рентабельність продажу.

8. Показник рентабельності продажу розраховується за формулою:

 тобто  (1.25 )

де ТП – вартість товарної продукції за поточними цінами реалізації;

Вв – виробничі витрати на реалізовану продукцію.

В буквальному трактуванні  цей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки від реалізації продукції. [3 ]

Економічна ефективність виробництва соняшника залежить від складного комплексу природноекономічних, технологічних, науково-технічних факторів. При вивченні даної проблеми слід рахувати наступні особливості галузі: соняшник вимогливий до умов обробітку. Агротехнічні вимоги не дозволяють вирощувати цю культуру у вузькоспеціалізованих господарствах. Рослини цієї культури дуже чуттєві до всіх видів гербіцидів. Слід враховувати також вимоги щодо олії в залежності від мети її використання. [17 ]

           Незважаючи на велику кількість досліджень, питання підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва не втрачає актуальності, особливо впливу факторів, насамперед мікроекономічного рівня, на ефективність вирощування соняшнику, які ще недостатньо вивчені. Тому виникає необхідність поглибленого аналізу факторів, що зумовлюють кінцеві результати господарювання та обґрунтування напрямів підвищення ефективності виробництва соняшнику за сучасних умов. [11 ]

         Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3—5 років. Вони характеризують ефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, Тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва.(1)

При визначенні і порівнянні ефективності галузей тваринництва в цілому всі види продуктивної худоби і птиці перераховуються на умовне поголів'я за коефіцієнтами: корови—1,0, інше поголів'я великої рогатої худоби — 0,6, свині — 0,3, вівці — 0,1 і птиця — 0,02.

Наведена вище система  показників дає змогу визначити рівень і порівняти ефективність виробництва різних видів продукції тваринництва в господарствах. України за виходом валового і чистого доходу, рівнем продуктивності праці та окупністю виробничих витрат. За досягнутого нині рівня продуктивності худоби і птиці та витрат на їх утримання найвища продуктивність праці на виробництві яєць. Вартість валової продукції з розрахунку на 1 люд.-год більша порівняно з виробництвом свинини на 41 % і молока на 19%. Це пов'язано насамперед з тим, що в окремих галузях тваринництва рівень механізації виробничих процесів неоднаковий. Окупність виробничих витрат найвища при виробництві молока, тут створюється найбільша маса валового і чистого доходу з розрахунку на 1 люд.-год. Виробництво яловичини, свинини і яєць у колгоспах України відзначається низьким рівнем рентабельності.[10,c.139-143]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Рівень виробництва соняшнику та його економічна ефективність

 

2.1. Виробничі ресурси господарства та їх використання

 

ТОВ „Ранок” Лохвицького  району Полтавської області знаходиться  в  с.Харківці на відстані 180 км від  обласного центру м. Полтава. Підприємство є виключно державною формою власності. Населення складає 560 осіб. Все населення зайняте в сільському господарстві, цьому сприяє розміщення села та кліматичні умови.  Рельєф на цій території рівнинний, лежить в межах Полтавської рівнини.

Клімат визначається розташуванням у помірному кліматичному поясі, тип — помірно-континентальний. Середня температура січня — −3,7 °C, липня — +21,4 °C, кількість опадівскладає 580–480 мм/рік, що випадають переважно влітку у вигляді дощів. Близько 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас із суходолу Євразії, (6)

Поверхня господарства представлена у вигляді рівнини, що не дозволяє змиванню грунту і земля зберігає свої цінності.

Тривалість безморозного періоду  становить 165 днів. Ґрунти товариства “Ранок”  багатий гумусом, в основному  переважають північно-східні чорноземи. Ґрунтове покриття сформувалося під впливом сухого теплого континентального клімату на зарівнюваному із западинами рельєфі при глибокому заляганні ґрунтових вод.

Землі товариства “Ранок” мають  потенціальну родючість. Основні прийоми  в системі просапних сівозмін. Накопичення та правильне використання вологи, внесення добрив, покращення найбільш цінних культур і сортів.

         Спеціалізація ТОВ ”Ранок” - це вирощування зернових та технічних культур та тваринництво. Основний напрямок діяльності господарства є найважливіша його частина тваринництво. Більшою частиною в загальній структурі землеробства є зернові.

                                                                                      

Таблиця.2.1

Динаміка земельних  угідь ТОВ «Ранок» Полтавської області за 2009-2011 р.р.

Показники	2009р.		2011р.		2011р. у % до 2009р.
	га	%	га	%
Площа сільськогосподарських  угідь всього, га	3919	100	3932	100	100
у т.ч. рілля	3821	97,5	3835	97,5	97,5
сіножаті	48	1,2	57	1,5	1,5
пасовища	35	0,9	25	0,6	0,7
багаторічні насадження	15	0,4	15	0,4	0,3