Інформаційні системи як інструмент підвищення ефективності управління реальними інвестиціями

 

ЗМІСТ

 

 

С.

Вступ………………………………………………………………………………….3

1 Теоретичні основи інвестиційної стратегії підприємства

1.1 Інвестиційна стратегія як програма розвитку підприємства…………5

1.2 Методи розробки інвестиційної стратегії……………………………...12

1.3 Основні принципи розробки інвестиційної стратегії з урахуванням ризику……………………………………………………………………………….16

2 Інвестиційний портфель

2.1 Поняття і типи інвестиційних портфелів………………………………25

2.2 Активне та пасивне управління  портфелем цінних паперів …………28

2.3 Імітаційний аналіз оптимізації інвестиційних стратегій……………..33

3 Інформаційні системи як інструмент підвищення ефективності управління реальними інвестиціями

3.1 Інформаційні системи  в процесі управління реальними  інвестиціями………………………………………………………………………...36

3.2 Програмні засоби управління  реальними інвестиційними проектами…………………………………………………………………………...43

3.3 Порівняльна характеристика  сучасних програмних засобів  управління інвестиційною стратегією………………………………………………………….44

Висновки…………………………………………………………………………….49

Список використаної літератури…………………………………………………..51

 

ВСТУП

 

 

Діяльність будь-якого підприємства, так чи інакше, пов'язана з вкладенням ресурсів у різні види активів, придбання  яких необхідне для здійснення основної діяльності цієї фірми. Але для збільшення рівня рентабельності фірма також може вкладати тимчасово вільні ресурси в різні види активів, що приносять дохід, але не беруть участь в основній діяльності. Така діяльність фірми називається інвестиційною, а управління такою діяльністю - інвестиційним менеджментом фірми.

Процес інвестування відіграє важливу  роль в економіці будь-якої країни. Інвестування в значній мірі визначає економічне зростання держави, зайнятість населення і складає істотний елемент бази, на якій грунтується економічний розвиток суспільства. Тому проблема, пов'язана з ефективним здійсненням інвестування заслуговує серйозної уваги, особливо в даний час - час укрупнення суб'єктів ринкових відносин і переділу власності.

Інвестиції - це процес вкладення капіталу в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах в об'єкти підприємницької діяльності або фінансові інструменти, з метою отримання поточного доходу (прибутку) і забезпечення зростання капіталу. Інвестиції є головною формою, що реалізує стратегію розвитку підприємства.

Інвестиції забезпечують динамічний розвиток підприємства і дозволяють вирішувати такі завдання:

• розширення власної підприємницької діяльності за рахунок накопичення фінансових і матеріальних ресурсів;
• придбання нових підприємств;
• диверсифікація (освоєння нових областей бізнесу).

Інвестиції представляють собою  застосування фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу (капіталовкладень).

Здійснення інвестицій - протяжний  у часі процес. Тому для найбільш ефективного застосування фінансових ресурсів підприємство формує свою інвестиційну політику. Політика є загальне керівництво для дій і прийняття рішень, яке полегшує досягнення цілей підприємства. Саме з допомогою інвестиційної стратегії підприємство реалізує свої можливості до передбачення довгострокових тенденцій економічного розвитку та адаптації до них.

Тема є актуальною тому, що сьогодні від ефективності інвестиційної  стратегії залежать стан виробництва, положення і рівень технічної  оснащеності основних фондів організації, можливості структурної перебудови економіки, вирішення соціальних і  екологічних проблем.

Мета курсової роботи дослідити  інвестиційну стратегію підприємства та шляхи її удосконалення.

У відповідності з поставленою метою виділимо наступні задачі:

• визначити сутність інвестиційної стратегії та актуальність її розробки;
• виявити основні принципи та етапи розробки стратегії;
• розглянути методи розробки стратегії;
• вивчити інвестиційну стратегію підприємства і способи її формування;
• розкрити основні тактики управління портфелем.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є інвестиції, а предметом дослідження - інвестиційна стратегія.

Робота складається з  вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.

 

 

1 Теоретичні  основи інвестиційної стратегії  підприємства

 

 

1. Інвестиційна стратегія як програма розвитку підприємства

 

 

Інвестиційна діяльність організації в усіх її формах не може зводитися до задоволення поточних інвестиційних потреб, що визначаються необхідністю заміни вибувають активів або їх приросту в зв'язку зі змінами, обсягу та структури господарської діяльності. На сучасному етапі все більше число організацій усвідомлюють необхідність свідомого перспективного управління інвестиційною діяльністю на основі наукової методології передбачення її напрямків і форм, адаптації до загальних цілей розвитку підприємства і умов зовнішнього інвестиційного середовища.

Ефективним інструментом перспективного управління інвестиційною діяльністю організації, підлеглого реалізації цілей її загального розвитку в умовах відбуваються істотних змін макроекономічних показників, системи державного регулювання ринкових процесів, кон'юнктури інвестиційного ринку та пов'язаної з цим невизначеністю, виступає інвестиційна стратегія.

Інвестиційна стратегія являє собою систему довгострокових цілей інвестиційної діяльності організації, що визначаються загальними завданнями її розвитку, а також вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення [26].

Дослідивши поняття інвестиційної  стратегії хочеться зазначити своє бачення з даного приводу. Розглянемо інвестиційну стратегію як систему  довгострокових цілей інвестиційної  діяльності підприємства, обумовлений  загальними задачами його розвитку й  інвестиційною ідеологією, а також  вибір найбільш ефективних шляхів його досягнення. «Візитна картка» інвестиційної стратегії подана в таблиці 1.1 [28].

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1 ― «Візитна картка» інвестиційної стратегії компанії

Сутність	Інвестиційна стратегія  – це комплекс рішень, планів і заходів, пов'язаних із ефективним управлінням  інвестиційними потоками.
Призначення	Підтримка корпоративної, ділової  й функціональних стратегій підприємства при управлінні матеріальними, супутніми  інформаційними й фінансовим потоками, в тому числі інвестиційними
Головне завдання	Формування зв'язку між  стратегіями корпоративного, ділового й функціонального рівня для  ефективного у правління матеріальними, супутніми інформаційними й фінансовими  потоками
Об'єкт	Інвестиційний потік
Складові	1. Стратегія реального інвестування 2. Стратегія фінансового інвестування 3. Стратегія інноваційного інвестування
Спрямованість	Переміщення інвестиційного потоку з оптимальними витратами

 

Отже, інвестиційна стратегія  підприємства є системною концепцією, яка пов'язує і спрямовує розвиток її інвестиційної діяльності.

Інвестиційну стратегію можна представити як генеральний напрям (програму, план) інвестиційної діяльності організації, проходження якого в довгостроковій перспективі має привести до досягнення інвестиційних цілей і отримання очікуваного інвестиційного ефекту. Інвестиційна стратегія визначає пріоритети напрямів і форм інвестиційної діяльності організації, характер формування інвестиційнихресурсів і послідовність етапів реалізацій довгострокових інвестиційних цілей, що забезпечують передбачене загальний розвиток організації.

Процес розробки інвестиційної  стратегії є найважливішою складовою  частиною загальної системи стратегічного  вибору підприємства, основними елементами якого є місія, загальні стратегічні  цілі розвитку, система функціональних стратегій в розрізі окремих  видів діяльності, способи формування і розподілу ресурсів.

Актуальність розробки інвестиційної  стратегії організації визначається рядом умов.

Найважливішим із таких умов є інтенсивність  змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища. Висока динаміка основних макроекономічних показників, пов'язаних з інвестиційною активністю організацій, темпи науково-технологічного прогресу, часті коливання кон'юнктури інвестиційного ринку, непостійність державної інвестиційної політики і форм регулювання інвестиційної діяльності не дозволяють ефективно управляти інвестиціями підприємства на основі лише раніше накопиченого досвіду і традиційних методів фінансового менеджменту . У цих умовах відсутність розробленої інвестиційної стратегії, адаптованої до можливих змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища, може призвести до того, що інвестиційні рішення окремих структурних підрозділів організації будуть носити різноспрямований характер, приводити до виникнення протиріч і зниження ефективності інвестиційної діяльності в цілому [6].

Однією з умов, що визначають актуальність розробки інвестиційної стратегії  організації, є її майбутній етап життєвого циклу. Кожній із стадій життєвого циклу організації притаманні характерні їй рівень інвестиційної активності, напрями і форми інвестиційної діяльності, особливості формування інвестиційних ресурсів. Розробляється інвестиційна стратегія дозволяє завчасно адаптувати інвестиційну діяльність організації до майбутніх кардинальних змін можливостей її економічного розвитку.

Ще однією істотною умовою, що визначає актуальність розробки інвестиційної  стратегії, є кардинальна зміна  цілей операційної діяльності організації, пов'язане з відкриваються новими комерційними можливостями. Реалізація таких цілей потребує зміни виробничого асортименту, впровадження нових виробничих технологій, освоєння нових ринків збуту продукції і т. п. У цих умовах суттєве зростання інвестиційної активності організації і диверсифікація форм його інвестиційної діяльності повинні носити прогнозований характер, що забезпечується розробкою чітко сформульованої інвестиційної стратегії [22].

Концепція стратегічного менеджменту  виникла на основі методології стратегічного планування, що складає його сутнісну основу. На відміну від звичайного довгострокового планування, заснованого на концепції екстраполяції сформованих тенденцій розвитку, стратегічне планування враховує не тільки ці тенденції, але і систему можливостей і небезпек розвитку організації, виникнення надзвичайних ситуацій, здатних змінити сформовані тенденції в майбутньому періоді [16].

В основі розробки інвестиційної стратегії організації лежать принципи нової управлінської парадигми - системи стратегічного управління. До числа основних з цих принципів, які забезпечують підготовку і прийняття стратегічних інвестиційних рішень у процесі розробки інвестиційної стратегії організації, відносяться:

1. Принцип інвайронменталізму. Цей принцип полягає в тому, що при розробці інвестиційної стратегії організація розглядається як певна система, повністю відкрита для активної взаємодії з факторами зовнішнього інвестиційного середовища. Відкритість підприємства як соціально-економічної системи та його здатність до самоорганізації дозволяють забезпечувати якісно інший рівень формування його інвестиційної стратегії. На противагу інвайронменталізму конституціоналізм означає закриту організацію, діяльність якої не передбачає інвестицій та інших взаємовідносин з зовнішнім середовищем.
2. Принцип відповідності. Будучи частиною загальної стратегії розвитку організації, інвестиційна стратегія носить стосовно неї підлеглий характер. Тому вона повинна бути узгоджена зі стратегічними цілями і напрямами операційної діяльності організації. Інвестиційна стратегія при цьому розглядається як один з головних чинників забезпечення ефективного розвитку організації відповідно до обраної загальною стратегією. Крім того, розроблена інвестиційна стратегія повинна забезпечувати поєднання перспективного, поточного та оперативного управління інвестиційною діяльністю.
3. Принцип інвестиційної підприємливості та комунікабельності. Даний принцип полягає в активному пошуку ефективних інвестиційних зв'язків по усіх напрямках і формах інвестиційної діяльності, а також на різних стадіях інвестиційного процесу. Інвестиційне поведінку такого роду пов'язані з постійною трансформацією напрямів, форм і методів здійснення інвестиційної діяльності на всьому шляху до досягнення поставлених стратегічних цілей з урахуванням мінливих чинників зовнішнього інвестиційного середовища.
4. Принцип інвестиційної гнучкості і альтернативності. Інвестиційна стратегія повинна бути розроблена з урахуванням адаптивності до змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища. Крім іншого в основі стратегічних інвестиційних рішень повинен лежати активний пошук альтернативних варіантів напрямів, форм і методів здійснення інвестиційної діяльності, вибір найкращих з них, побудова на цій основі загальної інвестиційної стратегії і формування механізмів ефективної її реалізації.
5. Інноваційний принцип. Формуючи інвестиційну стратегію, слід мати на увазі, що інвестиційна діяльність є головним механізмом впровадження технологічних нововведень, забезпечують зростання конкурентної позиції організації на ринку. Тому реалізація спільних цілей стратегічного розвитку організації в значній мірі залежить від того, наскільки його інвестиційна стратегія відображає досягнуті результати технологічного прогресу і адаптована до швидкого використанню нових його результатів.
6. Принцип мінімізації інвестиційного ризику. Практично всі основні інвестиційні рішення, що приймаються в процесі формування інвестиційної стратегії, в тій чи іншій мірі змінюють рівень інвестиційного ризику. У першу чергу це пов'язано з вибором напрямків і форм інвестиційної діяльності, формуванням інвестиційних ресурсів, впровадженням нових організаційних структур управління інвестиційною діяльністю. Особливо сильно рівень інвестиційного ризику зростає в періоди коливань ставки відсотка і зростання інфляції. У зв'язку з різним менталітетом інвестиційної поведінки по відношенню до рівня допустимого інвестиційного ризику на кожному підприємстві в процесі розробки інвестиційної стратегії цей параметр повинен встановлюватися диференційовано.
7. Принцип компетентності. Які б фахівці не залучалися до розробки окремих параметрів інвестиційної стратегії організації, її реалізацію повинні забезпечувати підготовлені фахівці - фінансові менеджери [18].

Процес розробки інвестиційної  стратегії організації здійснюється за наступними етапами, розглянутих на рисунку 1.1 [25].

 

 

Аналіз нинішньої загальної, функціональної і інвестиційної  стратегії підприємства, вивчення інвестиційних  наміріві очікувань на відповідність  організаційній місії

 

 

Дослідження факторів зовнішнього  інвестиційного середовищаі кон’юнктури  інвестиційного ринку

 

Оцінка сильних і слабких  сторін організації, що визначають особливості  її інвестиційної діяльності

 

Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства

 

Аналіз стратегічних альтернатив  і вибір стратегічних напрямів і  форм інвестиційної діяльності

 

 

Визначення стратегічних напрямів формування інвестиційних  ресурсів

 

Формування інвестиційної  політики по основних аспектах інвестиційної  діяльності

 

Формування інвестиційної  політики по основних аспектах інвестиційної  діяльності

 

Розробка системи організаційно-економічних  заходів по забезпеченю реалізації інвестиційної стратегії

 

Оцінка результативності розробленої інвестиційної стратегії

 

 

Рисунок 1.1 - Основні етапи процесу розробки інвестиційної стратегії організації

 

Стратегічне управління інвестиційною  діяльністю має цільовий характер, тобто передбачає постановку і досягнення певних цілей. Будучи чітко вираженими, стратегічні інвестиційні цілі стають потужним засобом підвищення ефективності інвестиційної діяльності в довгостроковій перспективі, її координації та контролю, а також базою дляприйняття управлінських рішень на всіх стадіях інвестиційного процесу [27].

Стратегічні цілі інвестиційної діяльності організації є описані у формалізованому  вигляді бажані параметри її стратегічної інвестиційної позиції, що дозволяють направляти цю діяльність в довгостроковій перспективі і оцінювати її результати.

Формування стратегічних цілей  інвестиційної діяльності повинно відповідати певним вимогам [24].

По-перше, цілі повинні бути досяжними. У них повинен бути укладений певний виклик для організації, її співробітників та фінансового менеджменту. Вони не повинні бути надто легкими для досягнення. Але вони також не повинні бути нереалістичними, такими, що виходять за гранично допустимі можливості виконавців. Хоча в основі розробки стратегічних інвестиційних цілей лежить ідеальне уявлення або бажаний образ стратегічної інвестиційної позиції організації, їх необхідно свідомо обмежувати за критерієм реальної досяжності з урахуванням факторів зовнішнього інвестиційного середовища і внутрішнього інвестиційного потенціалу.

По-друге, цілі повинні бути гнучкими. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності організації слід встановлювати таким чином, щоб вони залишали можливість для їх корегування у відповідності з тими змінами, які можуть відбутися в інвестиційному середовищі. Фінансові менеджери повинні пам'ятати про це і бути готовими внести модифікації у встановлені цілі з урахуванням нових вимог, висунутих до організації з боку зовнішнього інвестиційного середовища, загального економічного клімату або параметрів внутрішнього інвестиційного потенціалу [12].

По-третє, цілі повинні бути вимірними. Це означає, що стратегічні інвестиційні цілі повинні бути сформульовані таким чином, щоб їх можна було кількісно виміряти або оцінити, чи була ціль досягнута.

По-четверте, цілі повинні бути конкретними. Стратегічні інвестиційні цілі повинні володіти необхідною специфічністю, що допомагає однозначно визначити, в якому напрямку повинні здійснюватися дії. Мета повинна чітко фіксувати, що необхідно отримати в результаті інвестиційної діяльності, в які терміни її слід досягти і хто буде відповідальною особою за основні елементи інвестиційного процесу. Чим більш конкретна мета, чим ясніше наміри і очікування, пов'язані з її досягненням, тим легше виразити стратегію її досягнення.

По-п'яте, цілі повинні бути сумісними. Працює припускає, що стратегічні інвестиційні цілі відповідають місії організації, її загальної стратегії розвитку, а також короткостроковими інвестиційним та іншим функціональним цілям.

По-шосте, стратегічні інвестиційні цілі повинні бути прийнятними для  основних суб'єктів впливу, що визначають діяльність організації. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності організації розробляються для реалізації в довгостроковій перспективі головної мети фінансового менеджменту - максимізації добробуту власників організації. Але цілі організації також повинні бути прийнятними для тих, хто їх виконує і на кого вони спрямовані (співробітники організації, клієнти організації, місцеве співтовариство і суспільство в цілому і ділові партнери).

 

 

2. Методи розробки інвестиційної стратегії

 

 

Першим методом розробки інвестиційної  стратегії підприємства є формування стратегічних цілей інвестиційної  діяльності.

Стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства є описані у формалізованому  вигляді бажані параметри його стратегічної інвестиційної позиції, що дозволяють направити цю діяльність в довгостроковій перспективі і оцінювати її результат [5].

Формування стратегічних цілей  інвестиційної діяльності повинно  відповідати певним вимогам, основними  з яких є:

• підпорядкованість головної мети інвестиційного менеджменту;
• орієнтація на високий результат інвестиційної діяльності;
• реальність (досяжність);
• вимірність;
• однозначність трактування;
• наукова обгрунтованість;
• підтримка;
• гнучкість.

Формування стратегічних цілей  інвестиційної діяльності вимагає  попередньої їх класифікації за певними  ознаками, рисунок 1.2 [19].

 

За видами ефекту інвестування:

• економічні стратегічні цілі;
• позаекономічні стратегічні цілі.

 

 

За функціональними напрямами:

• цілі реального інвестування;
• цілі фінансового інвестування;
• цілі портфельного інвестування.

 

 

 

 

За об’єктами управління:

• цілі організації вцілому;
• цілі окремого структурного підрозділу.

 

 

За напрямами результатів:

• внутрішні цілі;
• зовнішні цілі.

 

 

 

За пріоритетними значеннями:

• загальні цілі;
• допоміжні цілі.

 

 

 

За характером впливу кінцевого результату:

• прямі цілі;
• підтримуючі цілі.

 

 

 

Рисунок 1.2 - Класифікація стратегічних цілей інвестиційної діяльності організації

 

З урахуванням розглянутих принципів  класифікації організується процес формування стратегічних цілей інвестиційної  діяльності підприємства. Цей процес здійснюється за такими етапами:

1. Рестроспективний аналіз тенденцій розвитку основних результатів показників інвестиційної діяльності в ув'язці з динамікою факторів зовнішнього інвестиційного середовища і параметрами внутрішнього інвестиційного потенціалу підприємства.
2. Формулювання стратегічної мети інвестиційної діяльності підприємства.
3. Визначення бажаних і можливих тенденцій розвитку окремих показників інвестиційної діяльності, що забезпечують досягнення її головної мети.
4. Визначення небажаних, але можливих тенденцій розвитку окремих результатів інвестиційної діяльності, що перешкоджають досягненню головної мети.
5. Облік об'єктивних обмежень у досягненні бажаних параметрів стратегічної інвестиційної позиції підприємства.
6. Формування основних стратегічних цілей інвестиційної діяльності, що забезпечують досягнення її головної мети.

Другим методом розробки інвестиційної  стратегії підприємства є метод обгрунтування стратегічних напрямків і форм інвестиційної діяльності [5].

Розробка стратегічних напрямків  інвестиційної діяльності підприємства базується на системі цілей цієї діяльності. У процесі розробки послідовно вирішуються наступні завдання:

1. Визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду.
2. Визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності.
3. Визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяльності.

Визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду пов'язане, перш за все, з дією об'єктивні зовнішніх і внутрішніх факторів:

1. Функціональна спрямованість діяльності підприємства - впливає на співвідношення форм реального і фінансового інвестування.
2. Стадія життєвого циклу підприємства - визначає потреби та можливості здійснення різних форм інвестування. Так, на стадіях «дитинства» та «юності» переважна частка здійснюваних підприємством інвестицій носить реальну форму; на стадії «ранньої зрілості» ця форма інвестицій також переважає; лише на стадії «остаточної зрілості» підприємства можуть дозволити собі істотне розширення питомої ваги фінансових інвестицій.
3. Розміри підприємства - впливають на співвідношення форм реального і фінансового інвестування опосередковано через можливий обсяг формування інвестиційних ресурсів. У невеликих і середніх підприємств, вільний доступ яких до позикових фінансових ресурсів обмежений, є певні складнощі у формуванні «критичної маси інвестицій», що забезпечує рентабельне розвиток операційної діяльності. У зв'язку з цим, інвестиційна діяльність невеликих і середніх виробничих підприємств сконцентрована переважно на реальному інвестуванні, тому що для здійснення фінансових інвестицій у них відсутні відповідні ресурси.
4. Характер стратегічних змін операційної діяльності - визначає різну циклічність формування та використання інвестиційних ресурсів, а відповідно і форми їх залучення в інвестиційному процесі.
5. Прогнозована ставка відсотка на фінансовому ринку - впливає на співвідношення форм реального і фінансового інвестування підприємства через механізм формування норми чистого інвестиційного прибутку.
6. Прогнозований темп інфляції - впливає на співвідношення форм реального і фінансового інвестування підприємства у зв'язку з різним рівнем протиінфляційний захищеності об'єктів (інструментів) інвестування. Реальні інвестиції мають високий рівень протиінфляційний захисту, так як ціни на об'єкти реального інвестування зростають звичайно пропорційно темпу інфляції.

Альтернативність стратегічного  вибору форм реального і фінансового  інвестування на окремих етапах стратегічного  періоду може визначатися соціальними, екологічними, іміджевими та іншими факторами. З урахуванням цих факторів співвідношення різних форм інвестування диференціюється по окремих інтервалах стратегічного періоду.

Визначення галузевої спрямованості  інвестиційної діяльності є найбільш складним завданням розробки інвестиційної  стратегії. Вона вимагає поетапного підходу до прогнозування інвестиційної діяльності в ув'язці із загальною стратегією економічного розвитку підприємства.