Іноземні інвестиції в Україні

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

 

Кафедра економічної теорії

 

 

Іноземні інвестиції в  Україні

 

 

Курсова робота з дисципліни:

 

 "Політична економія"

 

 

 

 

 

                                    

                                                      

                                    Чудновець Олени Ігорівни

                                                                     

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

    Науковий керівник                                

                                                                           

 

 

 

 

 

Чернігів - 2011

План

Вступ

1. Теоретичні основи аналізу іноземних інвестицій

1.1.    Сутність та класифікація іноземних інвестицій

1.2.    Необхідність і значення іноземних інвестицій в економіці України

2. Аналіз стану іноземного інвестування в Україні

2.1.    Динаміка та напрямки залучення іноземних інвестицій в економіку України

2.2.    Чернігівщина в іноземному інвестуванні

3. Шляхи покращення іноземного інвестування в Україні

Висновки

Список  використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Проблема  інвестування зараз дуже гостро стоїть у більшості країн світу. Україна  також серед них. І це не тому, що в неї маленький промисловий  потенціал або ж нема кваліфікованих кадрів. То ж чому? І чому взагалі  інвестування настільки важливо, що уряд України встановив податкові пільги для іноземних інвесторів. 
Чи є інвестування корисним чи, навпаки, шкідливим явищем та чому? 
Інвестиційний клімат в Україні зараз бажає кращого, проте має тенденцію до зростання кількості інвестицій. Київщина один з найбільш інвестиційно привабливих регіонів України. Інвестиції у область цього року склали 1 мільярд 700 мільйонів доларів, що в перерахунку на кожного мешканця виходить приблизно по одній тисячі доларів – це один з найбільших показників в державі.

     Більш ніж 40% респондентів, опитаних  фахівцями Інституту реформ, очікують  у 2011 році поліпшення інвестиційного  клімату України, останні експерти  мають більш песимістичний настрій.  По даним Інституту, прямі іноземні  інвестиції в Україну по стану на 01.01.2011 досягли 42977,7 тис.дол.США.  Найбільші інвестиції в України були здійснені нерезидентами із США станом на 01.01.2011 з Кіпру (37,5%), Великобританії (9,4%), Швеції (18,2%), Кореї (16,0%).

    Щодо Чернігівської області , то можна сказати що  загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку Чернігівської області, на 1 січня 2010 р. склав 87,4 млн.дол. Обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу становив 79 дол.США. Інвестиції надійшли з 32 країн світу. Половина загального обсягу інвестицій належить інвесторам із Німеччини.  До вісімки найбільших інвесторів економіки області також входять: Польща, Кіпр, Британські острови, Литва, Італія, Росія та Сполучене Королівство.  Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості – 80,1% загального обсягу прямих інвестицій, у т.ч. переробної – 71,7%. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій внесено у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, хімічну та нафтохімічну промисловість. Станом на 1 січня 2010 р. за обсягами вкладеного капіталу провідне місце (71,5% загального обсягу) продовжують утримувати міста Прилуки та Чернігів.

    Що саме призвело до цього та  що таке є інвестиції, яке визначення має цей термін?     Спробуємо знайти відповідь на ці питання.

 

 

 

 

2. Поняття та класифікація іноземних інвестицій

 

2.1. Поняття сутність та класифікація іноземних інвестицій

 

Іноземні інвестиції - це всі види цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти підприємництва чи інші види діяльності для одержання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Інвестування може здійснюватися іноземними інвесторами у вигляді іноземної валюти, будь-якого рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, прав інтелектуальної власності та майнових прав, прав на господарську діяльність, платних послуг, в іншому вигляді, що не суперечить українському законодавству. Сучасна світова економіка не може успішно розвиватися без іноземних інвестицій. Багато країн світу активно інвестують свої засоби в економіку інших країн, одержуючи визначений доход і розвиваючи окремі галузі народного господарства цих країн. Досить важлива роль іноземних інвестицій для нашої країни, тому що створюються сприятливі умови на базі отриманих кредитів обновляти і розвивати всі необхідні галузі народного господарства, підвищити ефективність виробництва і випускати конкурентоздатні товари. Без інвестицій неможливе сучасне створення капіталу, забезпечення конкурентоздатності товаровиробників на зовнішніх і внутрішніх ринках. Процеси структурного і якісного відновлення світового товаровиробництва і ринкової інфраструктури відбуваються винятково шляхом і за рахунок інвестування. Чим інтенсивніше воно здійснюється, тим швидше відбувається відтворювальний процес, тим активніше відбуваються ефективні ринкові перетворення.

Іноземні  інвестиції стають одним з вирішальних  факторів всієї економічної політики багатьох держав. Без них не вдається швидко переборювати економічні кризи  і виходити на рубежі економічного росту, забезпечувати приріст соціального ефекту, збалансованість макроструктури, підвищення оплати праці до рівня стимулювання його високої продуктивності і ринкової платоспроможності, що виступає могутнім каталізатором загальноекономічного підйому і прогресивних зрушень.

Іноземне  інвестування відбувається при наявності  двох головних факторів: спонукальних мотивів і регулювання. Кожен  процес вкладення засобів здійснюється і розвивається в специфічних  і багато в чому неповторних внутрішніх і зовнішніх соціально-економічних і політичних умовах.

Щодо  класифікації іноземних інвестиції, то по своїм характеру і формам іноземні інвестиції можуть бути різними.

      

 

  Отже, іноземні інвестиції можна класифікувати за такими критеріями:

1. за типом інвестованих активів:

- іноземна  валюта

- національна  валюта України 

- цінні  папери (акції,облігації)

- грошові  вимоги  та права на них

- майно(рухоме  і нерухоме)

- права  інтелектуальної власності

- права  на здійснення господарської  діяльності

- інші  активи(не заборонені законодавством)

 

2. За формою власності:

- державні (засоби з держбюджету, що направляються за рубіж або приймаються відтіля за рішенням або безпосередньо урядів, прикладом є позики, позички,дарунки)

- приватні (інвестиції, що надають приватні фірми, компанії або громадяни однієї країни відповідним суб'єктам іншої країни)

- міжнародних  організацій

- недержавних  організацій

- змішані

 

3. За метою інвестування:

- досягнення  фінансової мети (отримання процентів за користування кредитом та іншими формами позикового капіталу)

- досягнення  підприємницької мети (встановлення контролю над підприємством та отримання інформації про його діяльність)

- досягнення  іншої мети (встановлення впливу на суверенний об’єкт,санація міждержавних економічних зв’язків)

4. За формою інвестування:

- придбання  частки існуючих українських  підприємств

- створення  спільних підприємств з українськими  суб’єктами господарської діяльності

- придбання  рухомого або нерухомого майна  в Україні

- придбання  в Україні цінних паперів та  нематеріальних активів, що дають можливість контролю

-  придбання прав на користування  землею та природними ресурсами  в Україні

- придбання  прав на користування землею  та природними ресурсами в  Україні

- угоди  про спільну господарську діяльність  та розподіл продукції

- інші  не заборонені законодавством  форми

 

 

5. За величиною:

- малі (до 10 тис.дол.)

- середні  (до 100 тис.дол.)

- великі (більше 100 тис.дол.)

 

6. За формою оформлення:

- явні  інвестиції (юридично правильно оформлено вкладення капіталу)

- приховані  інвестиції (оформлені у вигляді інвестиційного перетоку капіталу)

- «чорні  інвестиції» (кошти, отримані незаконно, походження яких не прослідковується )

 

 

7. За ступенем повернення:

- інвестиції, що повертаються (кредити, позики)

- ризикові (частка у власності капіталу)

- інвестиції, що не повертаються (технічна допомога міжнародних організацій)

 

8. За ступенем контролю:

- прямі (безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування.)

- портфельні (інвестування, опосередковане іншими особами)

 

9. за джерелом вкладення:

- первинні (інвестиції які вкладаються іноземним інвестором в об’єкт інвестування приймаючої країни вперше)

- реінвестиції (активи, отримані іноземним інвестором у результаті господарської діяльності на території приймаючої країни у вигляді доходів)

 

10. За геополітичною спрямованістю:

- розвинені  країни

- країни, що розвиваються

- інтернаціональні

 

11. За формами державних гарантій:

- гарантії  від зміни законодавства 

- гарантії  щодо незаконних дій державних органів та інших службових осіб

- гарантії  у разі припинення інвестиційної  діяльності

- гарантії  переказу прибутків, одержаних  внаслідок здійснення іноземних  інвестицій

- інші  гарантії

 

Таким чином, існують різні форми іноземних  інвестицій. Перш, ніж вибрати ту або іншу форму вкладення капіталу, іноземні інвестори повинні бути упевнені в тім, що країна реципієнт має сприятливий інвестиційний клімат, що визначається рівнем політичної й економічної стабільності, інвестиційною політикою, стійкістю грошової одиниці й інших факторів.

Найбільший інтерес викликають на сьогодні країни, що розвиваються. Тому що економіка більшості цих країн знаходиться в стані триваючого швидкого росту, а багато ринків, наприклад, фондові, не є високорозвиненими, то інвестиції будуть мати високу прибутковість.

 

 

 

2.2.    Необхідність і значення іноземних інвестицій в економіці України

    В умовах перебудови української  економіки гострою проблемою  є потреба у великих іноземних інвестиціях. У більшості країн світу (США, Німеччині, Франціі, Великобританії, Північній Кореї) каталізатором інвестиційної  активності став саме іноземний капітал, який відіграв активну роль у розвитку й перебудові їхніх економік. Україні варто використати цей досвід для залучення на взаємовигідних умовах прямих іноземних інвестицій із метою розв’язання завдань структурної трансформації, розвитку імортнозамінних виробництв і поступового нарощування експортного потенціалу.

   Звичайно, економіка України може виходити з кризового стану і структурно перебудовуватись за рахунок власних резервів, але за оцінкою деяких спеціалістів термін такого виходу може становити близько двадцяти років. Було б нерозважливо не враховувати багатий світовий досвід і не використовувати прямі іноземні інвестиції для підтримки життєво важливих господарських структур. Залучення іноземних інвестицій відіграє важливу роль і в структурі пріоритетів української економіки.

  Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень.  Основною метою цього процесу є насичення інвестиційними потоками пріоритетних напрямів розвитку економіки держави для повного її функціонування.

    Іноземні інвестиції є сьогодні  тим ресурсом, який найбільше  сприяє підвищенню ефективності  функціонування українських підприємств,  а відтак і розвитку відповідних  територій та міст, поліпшенню соціального захисту громадян. Потреба України в іноземних інвестиціях зумовлена трьома головними причинами. По-перше, надзвичайно низькою інвестиційною активністю власних товаровиробників і підприємств. В умовах тривалої кризи процес внутрішнього капіталовкладення останніми роками практично майже зупинився. По-друге, гострою необхідністю технічної і технологічної модернізації як самого виробництва, так і всієї ринкової та соціальної інфраструктури шляхом імпорту сучасних технологій, машин і устаткування. По-третє, потребами впровадження в усі сфери господарського життя сучасного менеджменту і маркетингу як атрибутів ринкової системи.

   За деякими розрахунками, потреба української економіки в іноземних інвестиціях становить близько 40 млрд дол. В галузевому розрізі іноземні інвестиції спрямовуються в першу чергу у: харчову промисловість (21%), внутрішню торгівлю (16%), фінансову сферу (8,5%), машинобудування і металообробку (8%), хімічну промисловість (7%), будівництво (4%). Найбільші обсяги інвестицій в Україну припадають на США, Кіпр, Нідерланди, Росію.

      Для стимулювання вкладання іноземного  капіталу в пріоритетні галузі  економіки парламент України  прийняв Програму заохочення  іноземних інвестицій в Україні.  Нею визначено пріоритетні сфери для іноземного інвестування, в яких іноземні інвестори можуть отримати додаткові податкові, митні, кредитні пільги та страхові гарантії. Таких пріоритетних сфер 30, серед них:

-агропромисловий,  паливно-енергетичний та лісопромисловий  комплекси;

-машинобудування,  металургія, виробництво матеріалів;

-легка,  медична, хімічна і нафтохімічна  промисловість;

-зв'язок, транспорт, соціальна інфраструктура.

      Позитивними моментами у залученні іноземних інвестицій в Україну виступають: вигідне географічне розташування, потенційно великий ринок, висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна; низький курс національної валюти; правове забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; захист інвестицій; можливість вивезення прибутку; система компенсації збитків.

    Досить важлива роль іноземних  інвестицій для нашої країни, тому що створюються сприятливі  умови на базі отриманих кредитів  оновлювати і розвивати всі  необхідні галузі народного господарства, підвищити ефективність виробництва  і випускати конкурентноздатні товари.

    Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих сферах економіки, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Це насамперед виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції. І справа тут не лише в тому, щоб забезпечити населення необхідними товарами та послугами, але й у тому, щоб здійснити їх імпортозаміщення, звільнивши валютні ресурси, що витрачаються зараз на імпорт товарів народного споживання або сировини для їх виробництва.

У реконструкції  та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу практично  все агропромислове господарство України, від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту та доведення його до споживача. Тут вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забезпечити більш глибоку та комплексну переробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції та підвищення її споживчих якостей. Через технологічну відсталість у агропромисловій сфері економіки щорічно не доходять до споживача мільйони тонн м'яса, не використовується близько половини молочного білка, пропадає до 30-40% овочів та фруктів. У величезних кількостях втрачається або нераціонально використовується й вирощена зернова продукція.

У великомасштабному  іноземному інвестуванні зараз відчувають гостру потребу й паливно-енергетичні  галузі, що впродовж багатьох років  несуть величезне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але й щодо забезпечення експорту. Залучення інвестицій  з-за кордону в цю галузь було б дуже корисним при розв'язанні ряду вузлових завдань. Серед них: 
• активізація використання існуючого виробничого потенціалу по видобуванню та переробці енергоресурсів, особливо в тих ланках, де можна в короткі строки здобути хорошу віддачу вкладених коштів, наприклад, при інвестуванні комплексу заходів щодо введення в експлуатацію великого масиву сьогодні недіючих вугільних шахт Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського басейнів з покриттям видатків за рахунок виручки від продажу додатково видобутого вугілля; 
• різке зниження питомих видатків палива та енергії у народному господарстві на основі переходу до енергозберігаючих технологій; 
• комплексна модернізація діючих і створення нових виробничих фондів і процесів на базі сучасної техніки та прогресивних технологій, що забезпечують стійке зростання ефективності та безпеки виробництва, а також докорінне поліпшення умов праці; 
• зниження негативного впливу металургійного та нафтохімічного комплексів на навколишнє середовище на основі застосування екологічно чистих технологічних процесів у виробництві, транспортуванні та сферах споживання енергоресурсів.

  Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні є: 
1. Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська області), де ефективним може бути створення виробництва з використанням місцевих природних ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів. 
2. Донецько-Придніпровський регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування. 
3. Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), де найбільш вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів. 
4. Регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у яких, поряд із запровадженням унікальних наукових досліджень, необхідно впровадити найновітніші технології та здійснити комплекс заходів щодо екологічного, економічного та соціального відродження територій.

   Одночасно з пріоритетними сферами та зонами для іноземного капіталу визначаються об'єкти з особливими умовами інвестування, куди іноземні інвестиції залучаються з дозволу уряду України. До таким об'єктів належать: 
• підприємства атомного машинобудування; 
• підприємства та об'єднання паливно-енергетичного комплексу, у тому числі вугільно-, нафто- та газопереробні підприємства; 
• об'єкти нафтопродуктозабезпечення, нафтосховища; 
• підприємства залізничного, морського, річкового, авіаційного та автомобільного транспорту загального користування; 
• підприємства та об'єкти електроенергетики, гідростанції, теплоелектростанції; 
• об'єкти освіти, науки, що фінансуються з державного бюджету; 
• автомобільні дороги загального користування; 
• метрополітени; 
• магістральні лінії електропередачі; 
• нафто- та газопроводи, трубопровідний транспорт; 
• соледобуванні підприємства та багато інших. 
    До числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести й створення в Україні сучасної інфраструктури, включаючи транспорт, технічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри, банки даних та інші об'єкти) та побутовий сервіс. Без цього практично неможливі перехід до повноцінного ринку та широкий розвиток міжнародної інвестиційної діяльності. Розвиток цієї сфери не тільки актуальний, але й досить привабливий для зарубіжних інвесторів, оскільки в ній, як правило, у відносно короткі строки окупаються початкові затрати й одночасно створюється сприятлива матеріальна основа для подальшої ділової активності іноземного капіталу.

   Важливим кроком на шляху до  активізації процесів іноземного  інвестування в економіку України, вважається впровадження дійових механізмів приватизації підприємств стратегічними іноземними інвесторами, до яких насамперед належать транснаціональні компанії (наприклад, із США, Німеччини та ін.).

  Загальні обсяги іноземних інвестицій  в економіку України в 2010 році показані на рис.1.

 

 

Отже, можна помітити, що найбільша частка іноземних інвестицій в економіку  України припадає на Кіпр (22,8% загального обсягу інвестицій.)

Що  стосується галузевого розподілу інвестицій, то на підприємствах промисловості зосереджено 13135,3 млн. дол. США. Серед галузей переробної промисловості у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів внесено 5612,3 млн. дол. прямих інвестицій, у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 1788,7 млн. дол., машинобудування – 1118,2 млн. дол., хімічну та нафтохімічну промисловість – 1116,9 млн. дол.

   Протягом останніх років обсяг  іноземних інвестицій в Україну  збільшився. До того ж залучилися  нові інвестори, такі як Італія  та Швеція, розміри вкладених інвестицій яких з кожним роком зростають.

 

                                                                                                               Таблиця 1

Обсяги прямих іноземних  інвестицій в економіку України

2008 р.-  І квартал 2010 р.

Країна-інвестор	За станом на початок 2010 року, млн. дол. США
	01.04.2010	у % до підсум-ку	01.01.2010	у % до підсумку	01.01.2009	у % до підсум-ку	01.01.2008	у % до підсумку
Усього	40007,4	100,0	40026,8	100,0	35723,4	100,0	29489,4	100,0
у тому числі
Кіпр	9105,1	22,8	8593,2	21,5	7682,9	21,5	5941,8	20,1
Німеччина	6644,4	16,6	6613,0	16,5	6393,8	17,9	5917,9	20,1
Нідерланди	3841,0	9,6	4002,0	10,0	3180,8	8,9	2511,2	8,5
Російська Федерація	2661,0	6,7	2674,6	6,7	2445,6	6,8	2075,2	7,0
Австрія	2569,8	6,4	2604,1	6,5	2273,5	6,4	1968,8	6,7
Сполучене Королівство	2229,3	5,6	2375,9	5,9	1851,6	5,2	1462,2	5,0
Франція	1698,9	4,2	1640,1	4,1	1471,5	4,1	1436,8	4,9
Вiрґiнськi Острови, Британські	1333,8	3,3	1387,1	3,5	1316,1	3,7	1046,2	3,5
Швеція	1275,1	3,2	1371,0	3,4	1263,0	3,5	1045,7	3,5
Сполучені Штати Америки	1244,2	3,1	1272,3	3,2	1226,1	3,4	1006,6	3,4
Італія	980,1	2,4	992,2	2,5	914,3	2,6	670,5	2,3
Польща	888,0	2,2	864,9	2,2	715,6	2,0	583,8	2,0
Швейцарія	799,4	2,0	805,5	2,0	694,7	1,9	400,9	1,4
Інші країни	4737,3	11,9	675,1	1,7	595,5	1,7	3421,8	11,6

 

  Сьогодні з’явилися загальні  тенденції до поліпшення економічної  ситуації. Окрім того, інвестиційний потенціал України зростає, зважаючи на підготовку до Євро-2012. Не слід забувати, що в країні вже затверджено нову програму підготовки до чемпіонату, в якій збільшено загальну суму фінансування з 15 млрд. 790,67 млн. грн. до 142 млрд. 448,4 млн. грн.

  Отже, динаміка інвестицій в Україну  показує, що інвестиції в в  країну надходять, і з кожним  роком їхній обсяг збільшується. Проте, їх все ще замало для того, щоб досягнути

 

розвитку  країн Західної Європи. Для подальшого залучення значних іноземних  інвестицій в Україну необхідно  удосконалювати систему управління інвестиційною діяльністю в державі  загалом та окремо по регіонах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз стану іноземного інвестування в Україні

3.1.    Динаміка та напрямки залучення іноземних інвестицій в економіку України

    Інвестори розраховують, що їх необхідно інформувати  про стратегію підприємства та його задачі, про тактику керівництва, про результати фінансової діяльності , про фінансову політику та розміри очікуваного прибутку, щоб запобігти неприємних сюрпризів. Особливу увагу необхідно приділяти квартальним та річним звітам. При цьому останні повинні бути детальними, поширюватися серед інвесторів вчасно, а не через вісім місяців, повинні регулярно поновлюватися та не бути єдиною нагодою на потязі року для зустрічі з інвестором. Взагалі інформаційні матеріали повинні видаватися згідно американського та британського стандартам бухгалтерської інформації, а в країнах з високим рівнем інфляції, до яких належить і Україна, необхідно приводити дані, які надають можливість в подальшому проводити порівняльний аналіз поданих результатів. До того ж інформацію необхідно подавати в єдиній формі, написаною грамотно та з якісним перекладом.

    Таким чином, на погляд інвесторів, підприємства повинні брати ініціативу у спілкуванні з ними на себе, а не обмежуватися лише відповідними діями на їх запити та виконанням обмеженого кола основних заходів. Підприємство повинно бути у постійному контакті з капіталовкладниками, а найбільш великим з них пропонувати індивідуальні зустрічі з керівництвом. Емітенту корисно мати корпоративний сайт в Інтернеті, але спочатку необхідно  налагодити роботу більш простих каналів спілкування з інвесторами, використовуючи які можливо повністю задовольнити основні інформаційні потреби. Велике значення має презентація результатів діяльності підприємства в Лондоні, а також інших фінансових центрів.

    Необхідно зазначити, що у багатьох західних інвесторів, відповідно даних проекта, український ринок не викликає оптимізму. Головними перешкодами розвитку інвестиційної діяльності вважаються макроекономічні проблеми. Це насамперед стосується застарілого законодавства, що регулює підприємництво, бюрократизму, постійних  переслідувань інвестиційних інспекторів та аудиторів, криміналізації економіки, а також  багаточисельних проблем, які виникають під час створення компаній. Звертається увага і на низький рівень володіння англійською та німецькою мовами.

     Потенційно Україна може бути однією з провідних країн прикладення прямих та портфельних іноземних інвестицій. Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована й водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не надто розвиненої. Проте притоку в інвестиційну сферу приватного національного та іноземного капіталу перешкоджають політична нестабільність, інфляція, недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення. Взаємопов'язаність цих проблем посилює їх негативний вплив на інвестиційну ситуацію. Особливого значення для посилення інвестиційної активності набувають законодавчі гарантії для інвесторів. Закон про іноземні інвестиції гарантує їх від примусових вилучень (націоналізації, реквізиції або конфіскації), окрім передбачених законодавчими актами виняткових випадків і тільки в суспільних інтересах.

    Проте механізми реалізації правових гарантій поки що недостатньо відпрацьовані. До того ж відсутні достатні судові засоби для забезпечення дотримання законних прав інвесторів та врегулювання спорів. Окрім того, для іноземних інвесторів більш приваблива така інстанція для вирішення суперечок, яка не залежала б від уряду країни-господаря. У зв'язку з цим велике значення надається приєднанню України до багатосторонньої конвенції по врегулюванню інвестиційних спорів між державою та фізичними і юридичними особами інших країн. Конвенція передбачає можливість звернення іноземних інвесторів до юрисдикції Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів.

    Законодавство України, що присвячене регулюванню інвестиційної діяльності, на жаль, важко назвати стабільним. Проте, відсутність такої стабільності свідчить, скоріш за все, про його розвиток, за винятком поодиноких випадків.

    Так все таки, що ж має на увазі український законодавець під терміном “інвестиція”? В ст.1 Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91 г. № 1560-XII визначено, що інвестиціями є усі види майнових та немайнових цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.