іноземний капітал у банківському секторі україни

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………… 3

Основна частина…………………………………………………………………….. 5

1. Теоретичні засади функціонування іноземного капіталу у банківському секторі України…………………………………………………………………………... 5

2. Аналіз залучення  іноземного капіталу в банківський сектор України………… 10

3. Державне регулювання іноземного капіталу в банківському секторі України…………………………………………………………………………………… 16

4. Перспективи  залучення іноземного капіталу у банківський сектор України. …………………………………………………………………………………. 23

Висновки……………………………………………………………………………... 31

Список  використаних джерел……………………………………………………... 33

Додатки……………………………………………………………………………… 36

ВСТУП

Як демонструє досвід країн Центральної й Східної  Європи, прихід іноземного інвестора  до банківського сектору країни є тільки питанням часу. Відповідно в такій ситуації перед урядом держави постає завдання концентрації зусиль на запобіганні можливих втрат, мінімізації ризиків і максимізації вигод від такої присутності. З огляду на вищезазначене, тема даної дипломної роботи представляється особливо актуальною.

Процеси глобалізації світової економіки  не могли й не зможуть обійти ні Україну, ні її фінансово-банківську систему, особливо якщо врахувати відкритість  вітчизняної економіки. Це означає, що більшість позитивних і негативних явищ зовнішнього світу будуть “імпортуватись” до України з відповідними наслідками. Отже, адекватною повинна бути й економічна політика, направлена на мінімізацію втрат й максимізацію користі від участі України у світовому процесі розподілу праці.

Вітчизняна банківська система  однією з перших переживає процес прискорення інтеграції шляхом розширення присутності в ній іноземного капіталу. Й чим скоріше держава  визначить і почне відстоювати  національні інтереси у цьому  процесі, тим більш корисними й менш хворобливими будуть його наслідки.

Присутність банків з іноземним  капіталом у банківській системі  України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. У той же час існують доволі серйозні фінансові й економічні ризики швидкого зростання частки іноземного банківського капіталу, пов'язані з можливою втратою суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, можливим посиленням нестабільності, неочікуваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту й пропозиції на грошово-кредитному ринку, можливим відтоком фінансових ресурсів. Динамічне поглинання іноземними інвесторами вітчизняних банків є своєрідним передвісником тих процесів, які можуть охопити економічну систему вже у найближчому часі. Тому рішення питання про форми й масштаби розширення присутності іноземного банківського капіталу на ринку банківських послуг повинно бути підкорено стратегічним цілям соціально-економічного розвитку, підвищення національної конкурентоздатності, економічної безпеки, укріплення грошово-кредитної системи України. В цьому і полягає актуальність даної теми.

Мета даної  роботи –  дослідити та аналізувати залучення іноземного капіталу у банківському секторі України.

З окресленої мети витікають  наступні завдання:

• визначити теоретичні засади функціонування іноземного капіталу у банківському секторі України;
• проаналізувати залучення іноземного капіталу в банківський сектор України;
• дослідити основні засади державного регулювання іноземного інвестування у банківський сектор України;
• окреслити можливі  тенденції та перспективи залучення іноземного капіталу у банківський сектор України;

Об'єктом дослідження  є іноземний капітал у банківському секторі України.

Предметом вивчення є вплив іноземного капіталу на результати діяльності ринку банківських послуг в Україні.

Проблеми функціонування та залучення іноземного капіталу в банківському секторі України широко дискутуються у наукових колах упродовж останніх років. Цим напрямам наукових досліджень присвячено низку робіт відомих науковців, серед яких вітчизняні фахівці: Ліневич Ю.В., Дзюблюк О.В., Гриньова В.М., Колодізєв О.М., Олександр Сугоняко, Валерій Геєць, Станіслав Аржевітін, Адаменко С.І., Бутенко О., Версаль Н.І., Гаврилюк О.В.. Поміж інших іноземних науковців, що займалися цим питанням, можна виділити наступних: Міхал Юрек, Павел Маршалек, Проф. Владислав Л. Яворскі, Збігнев Кшижкевич, Богдан Косінський, Пік та Розенгрен, Клаесенс, МакКіннон та Піл,  результати досліджень яких було використано при написанні даної роботи.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Теоретичні засади функціонування іноземного капіталу у банківському секторі України.

Уже упродовж багатьох років як на рівні державного управління, так і серед банківських практиків та науковців тривають важливі дискусії з приводу необхідності подальшого розкриття національного фінансового ринку для іноземного капіталу різного походження та об`єктивного визначення якості таких заходів. У першу чергу це стосується діяльності філій іноземних банків. З огляду на активну експансію іноземними фінансовими групами на вітчизняному ринку неоднозначним є дилема про межі та наслідки такої присутності. У розрізі даного питання висловлюються різні думки, досить часто діаметрально протилежні.

На сьогоднішній день спостерігається  активна інтеграція іноземного капіталу впливових фінансових установ до національної банківської системи  України. Присутність банків з іноземним  капіталом у банківській системі  України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій та розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. Водночас слід зважати на низку фінансових ризиків, пов'язаних зі швидким зростанням частки іноземного банківського капіталу. Вони можуть призвести до втрати суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, можливого посилення нестабільності, несподіваних коливань ліквідності банків, імовірного відпливу фінансових ресурсів.¹

Вітчизняна економіка  в умовах економічної та політичної нестабільності потребує підвищення рівня конкурентоспроможності та надійності через укріплення її банківського сектора. Необхідним в цих умовах вбачається участь іноземного капіталу у розбудові банківського сектору задля переймання передового досвіду, методів роботи та стандартизації головних аспектів банківської діяльності.²

Вивченню проблем присутності  іноземного капіталу присвячено праці  вітчизняних та зарубіжних учених В.Д. Базилевича, О.І. Барановського, І.В. Буковського, В.В. Вітлінського, В.М. Гейця, В.В. Корнєєва, В.Є. Новицького та ін.

На сьогодні з певністю можна стверджувати, що українська банківська система вже значною  мірою інтегрована у світовий фінансовий ринок. Говорячи про прихід іноземного капіталу в банківську систему України треба дотримуватись того принципу, що допуск філій іноземних банків на фінансовий ринок України має задовольняти перш за все національні інтереси. Слід зазначити, що іноземні інвестори приходять на український банківський ринок не з метою підвищити його капіталізацію, а з метою збільшення активних операцій та отримання прибутку. Причини в тому, що філії не є окремими самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами іноземних банків, діяльність яких регулюється іноземним законодавством і які абсолютно непідконтрольні Національному банку України. Як наслідок, необмежений прихід філій іноземних банків на фінансовий ринок України може призвести до того, що переважна частина банківських операцій буде сконцентрована у цих установах.

Наразі іноземний капітал  в Україні представлений 23-ма країнами. Найбільшу частку в загальній  сумі становить капітал Росії (9,7%), Кіпру (20,3%), Австрії (20,3%), Франції (12,3%), Нідерландів (8,2%), Польщі (7,9%), Швеції (6,1%) [16]. Що ж до наймасштабніших операцій іноземних банків і українських, то можна відмітити: придбання шведським "Swedbank" "ТАСКомерцбанку", німецьким "Комерцбанком" українського банку "Форум", консолідацію австрійського банку "Райфайзен" та українського "Аваль" в єдиний орган банківської системи "Райфайзен банк Аваль" .³

Найбільша частка іноземних  активів контролюється інвесторами  з колишніх метрополій - Росії (12%) та Австрії (35%). Спільність історичного  минулого і геополітичні амбіції  урядів даних держав безперечно відіграли свою роль в процесі захоплення українського банківського ринку. Решта великих банків з іноземним капіталом належить французьким, італійським, угорським, німецьким, шведським інвесторам, що свідчить про особливу зацікавленість в контролі над українським банківським бізнесом фінансових інститутів з Європейського Союзу.

Вітчизняне законодавство  пояснює термін «банк з іноземним  капіталом» як банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10% .⁴ Таке трактування враховує участь іноземного капіталу в банківській установі, частка якого становить більше ніж 10 % і не враховує можливості вкладених кількома інвесторами коштів менше цієї частки.

Наявність в економіці  будь-якої держави значних обсягів  іноземного капіталу є ознакою макроекономічної стабільності, високого рівня довіри інвесторів до її законодавчої, виконавчої, судової гілок влади. При цьому важливе значення має не так рівень розвитку демократії в країні, як її політична стабільність. не допускати іноземні банки у вітчизняну банківську систему невигідно ані з економічних, ані з політичних міркувань, проте на такий крок треба йти, передбачаючи збереження можливості для реальної конкуренції вітчизняних банків із іноземними фінансовими установами. Разом з тим очевидно, що перспективи та наслідки функціонування іноземного капіталу у вітчизняному банківському секторі неоднозначні. адже мета іноземних інвесторів - не підвищувати добробут населення країни об’єкта інвестицій, а максимізувати прибуток для своїх власників та акціонерів.⁵

Переваги та недоліки існування іноземного капіталу в  банківській системі України  висвітлені в роботах багатьох науковців. на нашу думку, серед усього спектра  переваг функціонування банків з  іноземним капіталом в Україні, слід виокремити основні:

1. Залучення іноземного  капіталу в банківську сферу  позитивно впливає на 

економіку України, прискорюючи  процеси розвитку фінансових ринків, розширюючи спектр банківських послуг та їх якість.

2. Позитивом у діяльності  банків з іноземним капіталом для економіки України є швидке впровадження передових, новітніх технологій банківської діяльності, нових методів ведення банківського бізнесу, зокрема, використання досвіду фінансового менеджменту, антикризового управління, новітніх маркетингових технологій.

3. Запровадження зарубіжного  досвіду ведення банківської  справи та здійснення міжнародних  фінансових операцій. упровадження  системи страхування банківських  ризиків та міжнародного досвіду  щодо фінансового оздоровлення, реорганізації та реструктуризації комерційних банків.

4. Здешевлення банківських  послуг: кредитних ресурсів у  довгостроковій перспективі та  зростання строків їх надання.  іноземні банки можуть стати  важливим джерелом довгострокового  фінансування капіталомістких проектів  та забезпечення підприємства необхідними кредитами за нижчими відсотками.

5. Посилення розвитку  конкуренції на ринку банківських  послуг, як наслідок – підвищення  ефективності функціонування банківської  системи, розширення спектра якісних  послуг, підвищення кваліфікаційного рівня банківських працівників, що насамперед вигідно для позичальника.

Серед основних факторів, що сприяли значній активізації  діяльності банків з іноземним капіталом  в Україні, можна виділити такі: позитивні  структурні зрушення у вітчизняній  економіці та високі темпи інфляції; активне зростання попиту на банківські послуги з боку населення; розширення зовнішньоекономічних зв’язків українських підприємств; можливість отримання високих прибутків.⁶

В Україні немає суттєвих законодавчих бар'єрів входження іноземного капіталу в національну банківську сферу. Закон України « Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р., значно розширює можливості проникнення філій іноземних банків. Так, станом на 1 лютого 2011р. в Україні діяли 55 банків з іноземним капіталом із 195 зареєстрованих, у тому числі 20 - зі 100 % іноземного капіталу. Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків за рік (2010-2011) зросла з 35,8% до 40,6% - на 4,8%, тобто іноземний капітал все швидшими темпами вливається у банківську систему нашої держави. За два останні роки іноземним інвесторам вдалося взяти під контроль майже всіх основних лідерів вітчизняного банківського ринку: «РайффайзенБанк Аваль» (8,7% ринку), «Укрсиббанк»(7,06%), «ОТП- банк» (3,5%).⁷  

 Сьогодні немає  потреби протистояти процесам глобалізації у фінансовій сфері. Але можна й потрібно протистояти і протидіяти впливу негативних факторів, притаманних цим процесам на нинішньому етапі їх розвитку. Необхідно управляти процесами входження іноземних банків на вітчизняний фінансовий ринок, регулювати їхню діяльність у тих напрямах, які відповідають інтересам вітчизняної економіки, забезпечують стабільність функціонування вітчизняної банківської системи. Збільшення частки іноземного банківського капіталу у банківській системі України має відбуватися поступово - відповідно до створення сприятливих внутрішніх умов розвитку банківського сектора та підвищення конкурентоспроможності національного банківського капіталу.⁸  

 Отже, зростання кількості  банків з іноземним капіталом  має більше позитивних наслідків, сприяючи поглибленню економічної інтеграції України з розвинутими країнами. Але слід враховувати, що головною проблемою у діяльності філій іноземних банків є недосконалість законодавства у частині визначення інструментів впливу, за необхідності на діяльність філії, яке не є юридичною особою.  

 Необхідно запровадити  моніторинг доступу іноземного  банківського капіталу на основі  національних пріоритетів розвитку  і розробити раціональну стратегію  державного управління процесом  входження іноземних банків в Україну, яка полягає в тому, щоб максимально інтегрувати іноземні банки в українську економіку, орієнтуючи їх на виконання пріоритетних національних завдань. Реалізація таких заходів дасть змогу нейтралізувати або принаймні мінімізувати негативні наслідки збільшення частки іноземного капіталу в банківський системі України, а також сповна скористатися перевагами такої присутності для подальшої розбудови національної економіки.

2. Аналіз залучення іноземного капіталу в банківський сектор України.

Сучасні умови господарювання характеризуються активним розвитком процесів інтеграції та глобалізації в усіх сферах фінансово  – економічної системи країн, в тому числі у банківському секторі. Інтеграція та глобалізація супроводжуються  рухом іноземного банківського капіталу між країнами, який є додатковим джерелом коштів для розвитку та модернізації банківського сектору, реалізації певних програм для покращення становища банків, способом інтеграції у світовий фінансовий простір.

Характерними ознаками глобалізації та світової фінансової інтеграції є створення різного роду міжнародних установ, організацій, інституцій, входження іноземного капіталу на національні фінансові ринки і посилення його впливу на фінансовий розвиток приймаючої країни. В Україні наслідком впливу даних процесів стало створення банків з іноземним капіталом, які поряд із позитивним впливом несуть за собою і негативний вплив на вітчизняну банківську систему. В умовах відкритості національної економіки відбувається зростання частки іноземного капіталу в загальному капіталі вітчизняних банківських установ. Тому постає необхідність проаналізувати місце банків з іноземним капіталом в банківській системі України. Особливої актуальності дана тема набуває в сучасних умовах, коли банківська система України перебуває в посткризовому стані.

В останні роки роль іноземного капіталу в банківському секторі України зростає. Станом на 01.01.2013 року кількість діючих банків з іноземним капіталом збільшилась  до 53, з них 12 банків – зі 100 % іноземним капіталом. (див Дод. А). 

Причиною входження іноземних  банків на інші ринки є пошук не переповнених, менш розвинутих та менш ефективних ринків для того, щоб  реалізувати свою конкурентні переваги, такі як: якісніші послуги, менші відсоткові ставки на кредит, досконаліше управління ризиками, більший розмір капіталу.  Крім цього, вважаємо, що для іноземного інвестора найбільш привабливим на українському ринку банківських послуг є:

- низькі відсоткові  ставки;

- розвиненість  банківської системи;

- високий попит на іноземні інвестиції;

- низькі бар’єри входження  на ринок;

- дешева робоча сила.

Одним з головних показників, який характеризує ситуацію, що склалася, є базова облікова ставка, яка встановлюється центральним банком країни. Чим вища відсоткова ставка, тим дорожче надаються кредити банкам і, відповідно, підприємствам і населенню. Облікова ставка Національного банку України з 13 серпня 2013 становить 6,5%, тоді як у провідних країнах світу даний відсоток коливається з 0,1 % до 3,75 % (див Дод Б).

На вітчизняному ринку банківських послуг присутня велика кількість великих європейських фінансових груп. Свій інтерес до України виявив австрійськийRaiffeisen Bank International AG (придбавши банк Аваль), французький BNP Paribas (Укрсиббанк),голландський TBIF Financial Services Group NV (ВАБанк), російські «Ренесанс-капітал» (банк «Лідер») та ВТБ банк (банк «Мрія»), австрійський UniCredit Bank Austria AG (Укрсоцбанку) тощо. Крім цього, практичний інтерес до українських банків виявили також австрійський Erste Bank (банк «Престиж»), французька фінансова група Credit Agricole («Каліон», «Індекс-банк»), чеська PPF Group(Агробанк, ПриватКредит), грецький EFG Eurobank Ergasias (Універсальний), російський банк «Руский стандарт» (АІС-банк). Додаткова інформація про процес придбання іноземними покупцями українських банків (див. Дод. В)

За кількістю  банків, які функціонують на території  України, лідируюче місце на кінець 2011 року займає Кіпр. Капітал цієї країни належить 12 банкам, що займає найбільшу  частку в загальній кількості банків з іноземним капіталом – 20,34%, і 15,25% банків з іноземним капіталом в Україні контролюються Російською Федерацією. Третє місце за кількістю банків належить Австрії (10,17%). інші країни мають менше 10 % банків з іноземним капіталом (див. Дод. Г).

Аналізуючи  частку активів, яку контролює іноземний  інвестор в Україні, ми можемо, сказати, що вона не залежить від кількості  банків, які належать цим країнам. Найбільшу питому вагу серед цих  країн у банківській системі  України займають активи саме російських банків (21,7%), яких за кількістю менше, ніж банків Кіпру. На другому місці – австрійські банки, питома вага активів яких також є більшою ніж у Кіпра і становить 21,4%, хоча кількість банків Австрії є вдвічі меншою. Така ситуація пов’язана з тим, що Австрія володіє більше ніж 90% акціями таких потужних банків як: «Укрсоцбанк», ПаТ «Райффайзен Банк аваль» та ПаТ «Надра» банк, які входять у групу найбільших банків, і яким належить значна питома вага активів всієї банківської системи України.

Частка активів, яка належить Росії, становить 21,8%, що надто відрізняється від Австрії. Але слід зазначити, що в 2011році, порівняно з 2010 роком, вона залишилась незмінною. Велику питому вагу у загальних активах займають такі російські банки як: ПаТ «ВТБ Банк», «Промінвестбанк», а також дочірний банк «Сбербанку» Росії, якому належить 100 % статутного капіталу, і який повністю підпорядкований іноземному власнику. Також, значна питома вага іноземних активів банківської системи України належить Франції (8,9%), не дивлячись на те, що французьких банків лише 5% від загальної кількості банків з іноземним капіталом. Нідерланди, Німеччина та Британія мають більше банків, але частка їх активів є значно меншою.

Для аналізу  ефективності діяльності банків з іноземним  капіталом на українському банківському ринку доцільно оцінити частку, яку вони займають в кожній групі (згідно з рішення Комісії національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків), і яку частку активів контролюють іноземні власники. (див. Дод. Д).

У першій та другій групі частка іноземних інвестицій є більш вагомою, зокрема в групі великих банків частка іноземних банків займає 71,43%, а частка активів, яку вони займають, є найбільшою (72,23%). у групі середніх банків банки з іноземним капіталом займають 39,3% активів, при цьому їх кількість у групі становить 38,1% від загальної, а от у групі малих банків з іноземним капіталом лише 17,24%, але їх частка активів є найменшою – 20,55%. це свідчить про те, що банки з іноземним капіталом є досить потужними і контролюють досить велику частину активів банківської системи України, витісняючи середні та малі українські банки, що свідчить про значну ефективність їх діяльності в українському банківському секторі.

Для дослідження  впливу банків з іноземним капіталом на прибутковість банківської системи України було використано кореляційно-регресійну модель. основною метою створення моделі було встановлення наявності зв’язку між показниками прибутковості банківської системи України та присутності іноземного капіталу на території України. У якості екзогенних змінних обрано такі показники:

1. Питома вага  банків з іноземним капіталом  (більше ніж 10%) у загальній  кількості зареєстрованих банків  України – Х1, %.

2. Питома вага  іноземних банків (100% капіталу банку) у загальній кількості зареєстрованих банків України – Х2, %.

3. Питома вага  іноземного капіталу у статутному  капіталі банків – Х3, %.

Ендогенною  величиною є показник процентної маржі, що представляє собою процентне  вираження прибутку банків – Y,%. для побудови моделі використовували статистичну інформацію НБУ за 2006–2011 роки. Рівняння кореляційно-регресійної моделі має вигляд: Y = 5,3732 + 0,3587 Х1+ 1,7146 Х2 - 0,5806 Х3. Коефіцієнт детермінації R2 = 0,8249, коефіцієнт кореляції R= 0,9082. Коефіцієнти детермінації та кореляції наближені до одиниці, тому зв’язок між змінними Х та Y – тісний. Коефіцієнти еластичності Кел1=0,955, Кел2=2,527, Кел3=-3,473 показують переважаючий виплив Х2. Розрахований критерій Фішера F= 18,277 перевищує табличне значення, що підтверджує значимість зв’язку між залежною та незалежними змінними в економетричній моделі. Загалом кореляційно-регресійна модель показує переважаючий вплив на динаміку прибутковості банківської системи України питомої ваги іноземних банків. Дослідження показали, що значний обсяг іноземного капіталу зосереджений саме в банках першої та другої групи, що мають і переважаючий вплив на прибутковість (чи збитковість) всієї банківської системи України. Отже, вплив банків з іноземним капіталом на банківську систему України є досить суттєвим і може витіснити українські банки з банківського сектору, що можуть не витримати сучасних умов конкуренції, свідченням чого, є значна кількість малих банків, які контролюються саме українськими інвесторами.

Банки з іноземним капіталом демонструють за багатьма ознаками вищу конкурентоспроможність порівняно з вітчизняними, відбирають найвигідніших клієнтів, здійснюють географічну експансію у найпривабливіші регіони, на початкових етапах мало працюють із фізичними особами (хоча останнім часом низка банків з іноземним капіталом активно просуваються на ринок вкладів населення.

Стосовно реальних змін, які вже відбулися під  впливом іноземного капіталу, слід зазначити, що прихід іноземного капіталу в банківський сектор призвів до перерозподілу ринку міжбанківського кредитування. Справа в тому, що іноземні інвестори дотримуються більш консервативної політики у відкритті лімітів на міжбанківське кредитування, відбувається їх зниження для деяких банків, установлюються великі розміри мінімальних лотів за міжбанківським кредитом, що суттєво обмежує коло потенційних позичальників і підвищує якісні вимоги до них. На думку експертів, експансія іноземних банків призведе до подальшого розшарування ринку міжбанківського кредитування. Очікується, що приблизно 90 % ринку міжбанківського кредитування буде сконцентровано в 20–30 найбільших фінансових установах. А дрібні банки можуть виявитися відрізаними від кредитів великих фінансових установ і підтримки НБУ.

Крім того, відбулися  зміни структури активних операцій за рахунок того, що іноземні банки  орієнтуються в основному на роздрібну  торгівлю і, як наслідок, сфера кредитування зміщується від виробника до покупця. Результати аналізу причин і можливих наслідків припливу іноземного капіталу у вітчизняну банківську систему зображено в таблиці.(див. табл. 2.1)

Таблиця 2.1 

SWOT-аналіз  іноземних інвестицій у банківський  сектор України

Джерело: Шкура  І. С. Іноземний капітал у банківському секторі України / І. С. Шкура // Вісник Академії митної служби України. – 2007. – № 3 (35). –С. 16–20.

Перспективи вітчизняного банківського сектора (S) дають переваги для іноземних інвесторів і створюють простір для їх активних дій. Зазначені слабкі сторони фінансової системи України (W) потребують суттєвих змін у банківській системі, їх можна подолати за рахунок участі іноземних інвесторів. Сектор (О) відображує той позитивний вплив наявності іноземного капіталу у вітчизняному фінансовому секторі, який можливо отримати. У блоці (Т) наведено можливі загрози зростанню темпів іноземних інвестицій у банківський сектор для економіки країни в цілому та її банківського сектора зокрема.⁹

Сьогодні вітчизняна банківська система характеризується цілою низкою проблем у сфері  залучення іноземних інвестицій. Основними з них є наступні:

1. нестабільність національної грошової одиниці;
2. незбалансоване законодавче забезпечення іноземних інвестицій та банківської діяльності;
3. нерозвинений ринок банківських послуг;
4. відсутність сучасної банківської інфраструктури та ккваліфікованого персоналу;
5. неефективна система державних регулятивних інститутів.

Тому для  вирішення даних проблем варто  здійснити такі заходи:

1. розширити ресурсну базу вітчизняних банків за рахунок використання незадіяних джерел власних фінансових ресурсів;
2. здійснити нагляд за діяльністю банків з іноземним капіталом на консолідованій основі, з врахуванням макро- та мікроекономічних показників країни-резидента банку;
3. постійно відстежувати ступінь концентрації капіталу банків у розрізі країни його походження. Це дасть змогу нівелювати вплив негативних зовнішніх факторів, що можуть виникати у фінансових системах тих чи інших країн, на банківський сектор;
4. переглянути мінімальний розмір регулятивного капіталу для банків з частковою та повною участю іноземного капіталу в бік його збільшення;
5. розробити чіткий механізм відбору потенційних претендентів на купівлю значної частки вітчизняного банку чи заснування банку з іноземним капіталом;
6. застосовувати протекціоністські заходи, а саме – встановити максимальну частку іноземного капіталу відносно національного.
7. Розробити регулятивні документи щодо процедури допуску іноземного банківського капіталу шляхом створення філій і контролю за їхньою діяльністю, прийняттям Закону України «Про діяльність іноземних банків»

Втілення на практиці запропонованих заходів дасть  змогу вирішити проблеми, які перешкоджають  нормальному функціонуванню як самих  банків з іноземним капіталом, так  і розвитку банківської системи  нашої країни.

3. Державне регулювання іноземного капіталу в банківському секторі України.

Зі здобуттям  незалежності та прийняттям рішення  про ринкове реформування соціально-економічної  системи перед Україною розкрилися можливості залучення іноземного капіталу до фінансової системи. Присутність  банків з іноземним капіталом, з одного боку, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку, а з іншого посилює вразливість вітчизняної економіки до світових фінансових криз та послаблює дієвість грошово-кредитної політики Національного банку України. За цих обставин наукове обґрунтування та практичне впровадження запобіжних заходів виступає невід’ємною передумовою ефективної та безпечної взаємодії України зі світовими фінансовими ринками.