Облик основных засобов

 

 

 

_____________________________________________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

_____________________________________________________________________________________________

(повна назва кафедри, циклової комісії)

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

 

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)  

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

 

                                                                     Члени комісії          ________________ ___________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                      ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                                ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

                                                                        м. _________ - 20 __рік

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Теоретичні підходи   до необхідності і сутності  кредитування  сільськогосподарських  підприємств……………………………………….5

2. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»…………………………………………………………….……………...10

3. Необхідність і сутність кредитування підприємств…………………...20

3.1. Кредит як економічна категорія,  його сутність, об'єкти і суб'єкти...20

3.2. Функції кредиту………………………………………………………..31

3.3. Форми і види кредиту…………………………………………………34

3.4. Банківський кредит і його  види………………………………………42

3.5. Принципи банківського кредитування………………………………49

3.6. Страхування кредиту………………………………………………….55

3.7. Структура сучасної кредитної системи………………………………58

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………...62

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК…………………………………………...65

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..69

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В останні роки незалежності в Україні намітились позитивні  передумови подальшого зростання та розвитку як економіки в цілому, так і окремих її галузей. Тому перед кожним підприємством постала проблема пошуку та залучення додаткових фінансових ресурсів.

Зараз у багатьох підприємств накопичені ними для капітальних вкладень кошти знецінились внаслідок інфляції, яка стала основною причиною інвестиційної кризи в Україні. Тому майже усі підприємства відчувають гостру потребу в залученні зі сторони інвестицій або кредитів. Адже внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і викликаного нею кооперування суспільне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг тісно пов'язаних між собою товарно-грошовими відносинами ланок — товаровиробників, продавців, споживачів. І щонайменше порушення у будь-якій із цих ланок може призвести до того, що вона не розрахується за своїми зобов'язаннями з іншими його ланками. Як наслідок, може бути порушений нормальний обмін товарами між окремими учасниками товарно-грошових відносин, тобто цей ланцюг може «розірватись». Тому суспільство повинно мати у своєму розпорядженні такі економічні інструменти, з допомогою яких можна було б запобігати перебоям у сфері суспільного виробництва, загалом суспільного відтворення. Одним із найважливіших таких інструментів і став кредит.

Кредитні відносини  і ринок кредитних ресурсів є  органічною складовою ринкової економіки. Ринок забезпечує умови для цілеспрямованого руху кредитів у ті сфери національної економіки, де вони можуть бути використані найефективніше.

Потреби в кредитах також  виникають у зв'язку з особливостями  індивідуального кругообігу коштів госпрозрахункових підприємств  та організацій. Ці особливості проявляються у розбіжності в часі між вивільненням з обороту вартості в грошовій формі і авансуванням грошових коштів у новий кругообіг. Зазначені розбіжності при кругообігу фондів окремих підприємств та організацій відбуваються передусім, через сезонність виробництва. Сезонність виробництва зумовлює в одні періоди випереджаюче наростання виробничих затрат порівняно з надходженням грошових коштів і викликає додаткову потребу в коштах. Наявність таких розривів особливо характерна для сільськогосподарських підприємств, що є свідченням значної, навіть  життєво важливої потреби аграрного сектору нашої країни в залученні позикових коштів у формі коротко - та довгострокового кредитування.

В інші періоди витрати  виробництва зменшуються або зовсім припиняються. Відповідно збільшується вихід готової продукції та надходження грошової виручки, частина якої виявляється тимчасово вільною.

Таке чергування зростання  додаткових потреб у грошових коштах і створення тимчасово вільних  залишків їх на одному й тому ж підприємстві або організації створюють економічну основу для використання кредитів на формування його виробничих фондів і фондів обігу та погашення їх через певний час. У масштабах економіки країни сезонні потреби в додаткових коштах одних галузей народного господарства супроводжуються виникненням вільних коштів в інших галузях, що створює економічну основу для перерозподілу грошових коштів між різними галузями народного господарства за допомогою кредиту.

В Україні в сучасних умовах актуальною є проблема реформування системи кредитування суб'єктів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про орієнтацію банківського сектора на першочергове кредитування пріоритетних у народногосподарському плані виробництв. Для виходу української економіки з кризи кредитні відносини мають бути підпорядковані пожвавленню інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансовому забезпеченню структурних перетворень та економічному зростанню.

 

 

1. Теретичні підходи  до необхідності і сутності кредитування  сільськогосподарських підприємств

Агропромисловий комплекс – одна з найважливіших галузей  України, як аграрної держави. Міцний фінансовий стан сільськогосподарських підприємств  є основою їх розвитку та ефективного функціонування [43].  Специфіка сільськогосподарського виробництва викликає необхідність авансування коштів на відносно тривалий період часу та накладає відбиток на організацію фінансово-кредитних відносин[32]. Діяльність аграрних підприємств не може забезпечуватись лише власним капіталом, тому кредитування аграрного сектору є невід'ємним елементом здійснення успішного виробництва [43]. Галузь   потребує   значних   інвестицій,   зокрема   кредитного забезпечення, фінансової підтримки як з боку держави, так і альтернативних джерел [32]  .                                      

На сьогодні економічна наука визнає дві провідні теорії кредиту: натуралістичну та капіталотворчу.

Основоположниками натуралістичної  теорії кредиту були класики політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, А. Тюрго, Дж. Міль.

А. Сміт і Д. Рікардо вважали, що об'єктом кредиту є не грошовий капітал, а капітал у його речовій формі. Гроші, які позичаються, - це лише технічний засіб перенесення реального капіталу від одного економічного агента до іншого для використання фактично наявного капіталу; кредит не створює капітал, він тільки визначає, як цей капітал буде застосований [20].

На думку А. Сміта, банківські операції можуть сприяти розвитку виробничої діяльності в суспільстві не збільшенням капіталу, а його перетворенням на активний і продуктивний капітал, чого не було б за відсутності банків.

Погляди на кредит класиків політекономії розвивали і такі відомі економісти, як К. Маркс, Ж. Сей, А. Вагнер, А. Маршалл та ін.[23].

Натуралістична теорія кредиту в загальних рисах зводиться до таких положень:

• об'єктом кредиту  є тимчасово вільний капітал  у натурально-речовій формі;

• кредит — це форма  руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі  цих благ у суспільстві;

• позичковий капітал  є реальним капіталом, тобто капіталом у речовій формі;

• банки є лише посередниками  в кредиті, спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх у  позичку;

• пасивні операції банків є первинними порівняно з активними.

На превеликий жаль, у  нашій економічній науці роль кредиту зводиться до однієї, хоч і важливої, та рядової категорії товарно-грошових відносин, а його суть — до елементарних економічних відносин. «Кредит, — написано в "Економічній енциклопедії", — позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення у певний термін з виплатою відсотка». Далі автор енциклопедії показує низку процесів, де кредит відіграє істотну роль: накопичення капіталу, посилення його ролі у створенні фінансово-монополістичних груп, транснаціональних корпорацій, у державному і наднаціональному регулюванні ринку позикових капіталів. Як видно, автор визнає важливу роль у внутрішньому і світовому розвитку, але знову — як одного із важливих чинників [22].

 При цьому сутність капіталотворчої теорії кредиту визначається такими основними положеннями:

• кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, багатством, а тому розширення кредиту означає  нагромадження капіталу;

• банки – це не посередники в кредиті, а «фабрики кредиту», творці капіталу;

•активні операції банків є первинними щодо пасивних. Основоположником капіталотворчої теорії кредиту був англійський економіст Дж. Ло. Згідно з його поглядами, кредит не залежить від процесу відтворення і відіграє важливу самостійну роль у розвитку економіки.

Ми звикли до того, що суспільне виробництво має дві  історично визначені форми: натуральну і товарну. Недооцінка кредиту, неповне розуміння його суті й ролі, навіть його приниження призвели до того, що ми не помітили появу нової форми суспільного виробництва — товарно-кредитної [50].

 Грошове господарство  і кредитне господарство відповідають лише різним ступеням розвитку капіталістичного виробництва [18].

Кредит як економічна категорія не тільки має внутрішню  сутність, а й активно взаємодіє  із зовнішнім середовищем, з іншими (некредитними) процесами в економіці і соціальній сфері та помітно впливає на них. Основні напрями та механізми цього впливу визначають окремі його функції [20].

"Основними функціями  кредиту, — говориться в "Економічній  енциклопедії", — є: перерозподільча — передбачає перетворення на позиковий капітал вільних грошей, коштів і капіталів, їх перерозподіл між сферами, галузями і підприємствами..., прискорення концентрації і централізації капіталу, завдяки чому розширюються межі нагромадження... капіталу...; регулювання, яке здійснює держава за допомогою кредиту...". Як видно, автор відзначає важливу роль кредиту у накопиченні капіталу, у заощадженні витрат обігу, та, хоч і дивно, першою функцією визнає перерозподільчу.

В "Енциклопедії банківської  справи" кредит визначається як "взаємини між кредитором і позичальником; зворотний рух вартості; рух платіжних засобів за умов повернення; рух позикової вартості; рух позикового капіталу ..." і т. і. У цій праці першою функцією кредиту називається перерозподіл наявних грошово-фінансових ресурсів. Далі відзначаються такі функції, як нарахування додаткової купівельної спрямованості, капіталізація вільних грошових доходів, грошове обслуговування обороту капіталу, регулювання кількості грошей в обігу, прискорення концентрації і централізації капіталу, обслуговування інноваційного процесу та макроекономічне регулювання господарських процесів. Легко бачити, що автор, висуваючи на перший план перерозподільчу функцію, у подальшому називає такі процеси, які забезпечує кредит, які, по суті, виходять далеко за межі перерозподілу і досить високо підносять роль кредиту [22; 47].

Банківський кредит –  це форма кредиту, за якою грошові  кошти надаються в позику банками. Комерційні банки, що мають ліцензію НБУ, є головною ланкою кредитної  системи, вони одночасно виступають у ролі покупця і продавця наявних у суспільства тимчасово вільних коштів. Позики надаються банками суб'єктам господарювання всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором [17].

Кредити комерційних  банків можна класифікувати за: призначенням та характером використання позичених коштів; наявністю та характером забезпечення; строками використання; методами надання та способами погашення; кількістю кредиторів [21].

Кредитне господарство – це якісно новий рівень розвитку економіки, коли виробничому процесові передує кредит, кредитна операція. Бізнес-план, який обґрунтовує доцільність і ефективність кредиту, визначає обсяги майбутнього виробництва та умови її реалізації на ринку, за умов кредитного господарства розроблений бізнес-план означає піднесення свідомості людини в управлінні економікою, у зростанні її планомірності розвитку [50].

Однією з форм забезпечення кредитів є їх страхування.

Аналіз чинного законодавства  у сфері страхування та доктрини цивільного права свідчить, що в Україні банківське страхування може існувати у трьох формах.

До першої і найтіснішої  форми співпраці банку та страховика можна віднести створення фінансової холдингової групи, до якої входили б банківські установи та страхові компанії. Однак у цієї форми є ряд недоліків, що не дозволяють їй бути провідною формою існування банківського страхування.

Другою формою реалізації банківського страхування є діяльність на основі договорів про спільну  діяльність. На сучасному етапі ця форма співпраці є найбільш перспективною.

Третьою формою співпраці  є діяльність банків та страховиків  на основі агентських угод. Ця форма  співпраці є найбільш поширеною у сфері реалізації банками концепції банківського страхування [10].

Розвиток механізму страхування в сільському господарстві є одним із шляхів поліпшення стану кредитних правовідносин сільськогосподарських підприємств через суттєве зниження ризику неповернення кредитів[34].

Державна підтримка  ринку страхування в агропромисловому комплексі повинна мати широкий спектр дії та реальне наповнення, що, у свою чергу, зробить сільське господарство більш привабливим на ринку фінансових послуг у сфері кредитування [42].

Однією з причин, яка  гальмує стійкий розвиток підприємництва в Україні, є обмеженість кредитно-фінансових ресурсів. Примусити вільні фінансові кошти працювати на поліпшення фінансової стійкості підприємства дуже складно. Міжнародна фінансова корпорація провела анкетування підприємців, на підставі якого за 4-бальною шкалою були визначені перешкоди при залученні підприємствами коштів у вигляді кредиту. Головними перешкодами у кредитуванні підприємств є: висока вартість кредиту, недостатнє заставне забезпечення кредиту, труднощі з одержанням довгострокових кредитів. Окрім цього, додаткові фінансові вливання потрібні якраз "проблемним" підприємствам, а банки радше надають кредити тим, які мають значний стабільний оборот і дохід [ 44].

До факторів, що регулюють  економічні та юридичні відносини банків і позичальників можна віднести: регулювання державою ринку продовольства, стратегічну важливість для економіки і соціальної  сфери  країни  агропромислового   комплексу, специфічність аграрного ринку, пов'язану з залежністю від експортного потенціалу окремих видів продукції та розвитком переробної (харчової та легкої) промисловості, специфічність видів застави та умов їх оформлення тощо [33].

 

 

 

2. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»

 

ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»  Гуляйпільського району Запорізької  області засноване 4 вересня 2006 року за адресою м.Гуляйполе вул.Шкільна 42.

ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»  пов’язане з районним центром  шосейною дорогою. Станція Залізнична є найближчим залізничним вузлом .Від обласного центру м.Запоріжжя  господарство розміщене в 130 кілометрах ,а від районного центру в 10 кілометрах.

На території господарства створена мережа внутрішньогосподарських  шляхів у комплексі із шляхами  загального користування ,які забезпечують умови для руху машин та сільськогосподарської  техніки.

Машинний парк ТОВ  «Еталон-Агро-Плюс»  містить: 13 тракторів, 2 КЕЙСА причепи, культиватори, комбайни, сівалки, розкидачі.

В ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»  працює 35 працівників. У своїй діяльності ТОВ «Еталон-Агро-Плюс» керується  Конституцією, законами України, статутом товариства, «Наказом про облікову політику» та іншими нормативно-правовими документами.

ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»  розташоване в зоні Південного степу. За схемою агроґрунтового районування  України територія товариства розташована  в межах першого агрокліматичного району з досить теплим і помірно задушливим кліматом. Кількість опадів за рік досягає 400-450 мм.

Без морозний період дорівнює 160-185 днів. Весняні заморозки в  повітрі припиняються в середньому в третій декаді квітня. Перші заморозки  настають в першій декаді жовтня.Слабкі і середньої інтенсивності суховії спостерігаються тут щорічно, а дуже інтенсивно-приблизно один раз в 3-4 роки.

Отже, агроґрунтовий район  в якому знаходиться територія  ТОВ «Еталон-Агро-Плюс» ,характеризується недостатньою атмосферних опадів і  нерівномірним розподілом їх по періодах року, високими температурними умовами, низькою відносною вологістю повітря,особливо в найбільш критичні періоди росту і розвитку рослин.

Середньорічна кількість  опадів дорівнює 444 мм. Така кількість  опадів була б достатньою для забезпечення високого врожаю сільськогосподарських культур ,вирощуваних в даній зоні, якщо б опади були близькі до середніх, але відхилення в кількості від середньої величини дуже високі.

Зниження опадів до мінімуму у травні негативно впливає на врожай,також різке збільшення їх в період збирання хлібів призводить до втрат врожаю. Крім опадів,велике значення для розвитку сільськогосподарських культур має вологість повітря. Коливання вологості повітря по періодах року досить значні. Зимою вологість повітря становить 80-85% , а влітку понижується до 40% і нижче, що негативно впливає на ріст і розвиток рослин.

Теплові ресурси дають  змогу вирощувати тут озиму пшеницю, кукурудзу, баштани,ячмінь, виноград, дозволяють займатись садівництвом і городництвом.

Отже до позитивних сторін клімату відносять і великий без морозний період та велика кількість ясних і сонячних днів, до негативних сторін відносять : сильне випаровування опадів,низька вологість у весняно-літній період, східні вітри.

Територія товариства ТОВ  « Еталон-Агро-Плюс» розміщена в південній частині Гуляйпільського району. Загальний нахил території господарства південно-східний . Із південного сходу на північний захід по території товариства протікає річка Гайчур.

Рельєф території ТОВ  «Еталон-Агро-Плюс» тісно пов'язаний з руйнуючою дією водної та вітрової ерозії, також від характеру утворення цією ерозією, ряду елементів рельєфу, на територію товариства ТОВ «Еталон-Агро-Плюс» утворились такі типи рельєфу: широко хвилястий, хвилястий,рівнинний.

Широко хвилястий тип рельєфу охоплює майже всю територію товариства, цей тип водо ерозійного рельєфу характеризується своєю розчленованістю – балки глибокі і широкі, схили добре виражені ,переважно пологі, а в деяких місцях слабо спадисті. При цьому типу рельєфу добре розвинений стік води, що призводить до зливу верхніх шарів ґрунту і грунт зменшується по профілю і збіднюється його природна родючість. 
Рівнинний тип рельєфу охоплює північно-східну частину території  ТОВ «Еталон-Агро-Плюс». На території даного господарства залягають в основному чорноземні грунти.

Вітрова ерозія охоплює  майже всю територію господарства, але розвинута вона слабше. Найбільш сильна  вітрова ерозія проявляється в зимово-весняний період.

Таблиця 1 Структура товарної продукції ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»

Назва реалізованої продукції	Виручка,тис.грн..				Структура,%
	2009	2010	2011		2009	2010	2011
Зернові і зернобобові,всього	1879.7	2551.9	3523.1		41.74	38.34	30.78
в т.ч. озима пшениця	1258.9	2258.1	3044.7		27.96	33.93	26.6
озимий ячмінь	90.9	-	478.4		2.02	-	4.18
ячмінь ярий	32.5	293.8	-		0.72	4.41
просо	497.4	-	-		11.05	-
ріпак озимий	-	9.5	-		-	0.14
соняшник	2599	4073.8	7878.9		57.71	61.21	68.84
Інша продукція рослинництва	24.6	2.3	3.6		0.55	0.040	0.030
Разом по рослинництву	4503.3	6637.5	11405.6		-	-	-
Рота та послуги	-	17.9		39.7	-	0.27
Всього	4503.3	6655.4		11445.3	100,00	100,00	100,00

          Висновок:  З таблиці 1, ми бачимо, що в структурі товарної продукції найбільшу питому вагу займає соняшник – 68,84%, на другому місці зернові і зернобобові 30,78%, в тому числі озима пшениця 26,6%.

 З даної таблиці , ми бачимо, що в 2011 році виручка від реалізації соняшнику була найвища – 68,84%. Виручка від реалізація зернових та зернобобових має значне місце в структурі товарної продукції, так в 2009 році вона була найвища і становила 41,74%. Підприємство в 2010 році вирощувало ріпак озимий, який відповідно становив 0,14%. Але в 2011 році ТОВ «Еталон-Агро-Плюс» замінило  озимий ріпак на озимий ячмінь, його структура в товарна продукція становила 4,18%.

Також з таблиці 1, ми бачимо, що ТОВ «Еталон-Агро-Плюс» надає послуги у сфери сільського господарства. Реалізація робіт та послуг займає 17,9 %,а в 2011 році становить 37,9%, тобто бачимо збільшення виручки від здійснення робіт та послуг в сільському господарстві.

Тож можна зробити  висновок, що ТОВ «Еталон-Агро-Плюс» більш спеціалізується на вирощуванні соняшнику та зернових культур.

Діяльність ТОВ «Еталон-Агро-Плюс» розвинута за рахунок ефективного виробництва, помірності  в цінах, різноманітності виконуваних функцій товариство має досить значну частку на ринку сільського господарства продукції, вирізняється якісною продукцією.

Таблиця 2 Розрахунок виробничого  напряму ТОВ «Еталон-Агро-Плюс» 

Вид продукції	2010 р.					2011 р.
	Реалізація		Порядковий № щодо          питомої ваги.	2І-І	ПВ*(2І-І)	Реалізація		Порядковий № щодо питомої ваги.	2І-І	ПВ*(2І-І)
	Тис. грн	Пито ма вага				Тис грн	Питома вага
Зернові	2551,9	38,45	2	3	115,35	3523,1	30,89	2	3	92,67
Соняшник	4073,8	61,37	1	1	61,37	7878,9	69,08	1	1	69,08
Інша продукція рослинниц	11,8	0,18	3	5	0,9	3,6	0,03	3	5	0,15
Всього по сільському господарст	6637,5	100	-	-	177,6	11405,6	100	-	-	161,9
Коефіцієнт спеціаліз.					0,56					0,62

 

Висновок: З даної таблиці  можна зробити висновок, що коефіцієнт спеціалізації на даному підприємстві з поглибленим рівнем спеціалізації. В коефіцієнт спеціалізації становить 0,56% а в 2011- 0,62. Вдосконалення спеціалізації сільськогосподарських підприємств, її поглиблення — один із шляхів досягнення господарствами більш високих економічних результатів: збільшення обсягу виробництва продукції і підвищення  ефективності її виробництва. При вирішенні питань раціональної спеціалізації виробництва у сільськогосподарських підприємствах користуються критерієм та системою показників ефективності спеціалізації, які відображують ефективність використання землі, робочої сили, виробничих фондів, а також поточних витрат.

Для більш глибокої економічної  оцінки спеціалізації, що склалася, і  перспективної спеціалізації сільськогосподарських підприємств використовують таку систему показників:  зростання валової продукції, валового доходу і чистого доходу з розрахунку на одиницю земельної площі (сільськогосподарських угідь, ріллі), затрат праці, виробничих фондів, капітальних вкладень, поточних витрат.

Таблиця 3 Динаміка показників розміру ТОВ «Еталон-Агро-Плюс»

Показники		Одиниця виміру		2009		2010	2011	2011 р. у % до
								2009	2010
Валова продукція с-г,( в постійних цінах2010р.)всього		Тис-грн		7011,81		7151,21	9989,29	142.46	139,69
У т.ч продукція рослинництва		Тис-грн		7011,81		7151,21	9989,29	142.46	139.69
Товарна продукція с-г /за цінами фактичної реалізації		тис,грн		4503,3		6637,5	11405,6	253,27	171,84
В т.ч. продукція рослинництва		Тис.,грн		4503,3		6637,5	11405,6	253,27	171,84
Площа с-г угідь.		га		3725		3725	3725	100	100
У т.ч. рілля		га		3161		3161	3161	100	100
Середньорічна чисельність  працівників	Чол.		26		31		32	123,1	103,23
Середньорічна вартість основних виробничих і оборотних  засобів.	Тис.,грн		3017,0		4963,5		6513,5	215,9	131,23