Облік аудиту зарплати

План

   Вступ………………………………………………………………………………3

І. Економічне значення заробітної плати………………………………………….5

   1.1. Сутність заробітної  плати як економічної категорії……………………….5

   1.2. Природно-економічна характеристика  господарства……...……………..11

ІІ. Організація і методика проведення аудиту розрахунків з оплати праці…...18

   2.1 Мета, завдання, джерела інформації та нормативні документи, що регламентують порядок обліку і аудиту розрахунків з оплати праці………….....18

2.2. Методика проведення аудиту розрахунків з оплати праці………………25

ІІІ. Узагальнення  результатів  аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці………………………………………………………………………….…....44Висновки………………………………………………………...………………..50

Список використаної літератури…………..…………………………………….52 Додатки....................................................................................................................54

ВСТУП

Аудит розрахунків з  оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так  і зовнішнього аудиту. Це пов'язано  з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу. Перевірка розрахунків щодо оплати праці є однією з найважливіших і складних ділянок контролю, оскільки безпосередньо зачіпає економічні інтереси усіх без винятку працівників підприємства. Для розрахунку за заробітною платою і з розрахунків з депонентами призначений рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці". При цьому розрахунки ведуться за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо. За кредитом цього рахунка відображається нарахована, за дебетом — виплачена заробітна плата і суми утримань податків, платежів за виконавчими документами тощо. 

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами  для різних видів оплат. 

Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор керується  Законом України "Про оплату праці", затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144/95-ВР (зі змінами і доповненнями до нього відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. № 50/97-ВР), а також Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 № 323 та Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату № 171 від 07.07.95.

Метою даної курсової роботи є проведення аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві СК «Вікторія».

Відповідно до поставленої  мети, в роботі будуть вирішені такі задачі: визначити економічну сутність аудиту розрахунків з оплати праці та характеристику джерел його проведення; дослідити організацію та розвиток аудиту в Україні; визначити актуальність та економічну доцільність проведення аудиту розрахунків з оплати праці в сучасних умовах господарювання; зробити огляд нормативних документів, що регламентують порядок обліку і аудиту розрахунків з оплати праці; навести характеристику підприємства СК «Вікторія»; дати оцінку    техніко-економічних    та    фінансових    показників діяльності підприємства; визначити організаційні   принципи   та   методику   проведення   аудиту розрахунків з оплати праці; зробити перевірку правильності формування та використання фонду оплати праці; виконати перевірку   правильності   розрахунків   з   оплати   праці   та відображення в регістрах обліку та звітності СК «Вікторія»; визначити можливі порушення розрахунків з оплати праці; зробити узагальнення    результатів    аудиторської    перевірки розрахунків з оплати праці.

Об’єктом дослідження  є СК «Вікторія». Предметом дослідження  є комплекс теоретичних, методологічних та прикладних питань, пов’язаних з аудитом розрахунків з оплати праці для підтвердження її законності та достовірності на підприємстві СК «Вікторія».

      При виконанні роботи використовуються такі методи аудиту як вибіркова перевірка.

І. Економічне значення заробітної плати.

1.1 Економічна сутністькатегорії  заробітної плати.

Неможливо об'єктивно  розглядати властивості, структуру, форми  вияву тощо будь-якого процесу, явища, не з'ясувавши попередньо його природу  з урахуванням конкретних історичних умов. Це положення повною мірою стосується й пізнання сутності заробітної плати в нових економічних умовах.

Cлід відзначити, що  заробітна плата це сума грошей (коштів), які працівник отримує  за свою виробничу діяльність, або за кількість виробленої (виготовленої) продукції чи матеріальних благ.

У науковій літературі постійно велися дискусії щодо сутності заробітної плати, робилися спроби дати найбільш вичерпне її визначення, обґрунтувати принципи організації, переглянути або уточнити складові механізму функціонування.

Заробітна плата як економічна категорія належить до найскладніших. Поряд з такими категоріями, як прибуток, податки, зайнятість, вона є одним і головних елементів, своєрідним «нервовим центром» суспільного організму. За нинішніх умов як правило її поділяють на:

 номінальну заробітну плату, яку одержує працівник у грошовій формі за виконану роботу або витрачений час;

 реальну заробітну плату, яка являє собою кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату або це «купівельна спроможність» номінальної заробітної плати.

Розгляд сутності заробітної плати за умов соціалізму обов'язково супроводжувався наголошуванням на докорінній відмінності її природи в капіталістичному суспільстві. Обґрунтування цього базувалося, як правило, на двох постулатах: при соціалізмі заробітна плата була формою реалізації розподілу за працею, а при капіталізмі - перетвореною формою вартості (або ціною) робочої сили; залучення до праці у формі найму при соціалізмі полягає у планомірному включенні робітників і службовців у суспільне виробництво, засноване на загальнонародної! власності, а при капіталізмі воно означає купівлю-продаж робочої сили.

За офіційними поглядами, що домінували в командно-адміністративній економічній теорії за радянських часів, заробітна плата як результат дії закону розподілу за працею в соціалістичному товарному виробництві має репрезентувати виражений у грошовій формі еквівалент тієї частки трудового внеску працівника в кінцевий спільний результат праці, яка забезпечує особисте споживання працівника (за винятком його трудового внеску на задоволення спільних потреб і в фонд утримання непрацездатних).

Щодо капіталізму, то згідно марксистської теорії заробітна  плата у цій економічній системі  як результат дії закону розподілу  за вартістю (ціною) робочої сили зводиться до ціни продуктів (життєвих засобів), необхідних для відтворення цієї самої робочої сили, або, що те саме, до відображеної в них кількості абстрактної праці.

Якщо порівняти характеристики сутності розподілу за працею при  соціалізмі й розподіл за вартістю (ціною) робочої сили при капіталізмі, то передовсім привертає увагу їхня якісна єдність, адже в обох випадках об'єктом розподільних відносин є необхідний продукт, що поступає в розпорядження найманого працівника як плата за його працю і становить обсяг життєвих засобів, які забезпечують за досягнутого рівня розвитку продуктивних сил відповідний рівень споживання матеріальних і нематеріальних благ та послуг.

Механізм формування заробітної плати на принципах оцінки вартості робочої сили в основу всіх критеріїв визначення рівня оплати праці покладає, з одного боку, взаємодію ринку праці, попиту і пропонування робочої сили, а з іншого — врахування об'єктивно необхідного відтворення робочої сили.

Одночасно підкреслимо, що розподіл за вартістю (ціною) робочої сили не може не передбачати використання елементів розподілу за працею, якщо під останнім розуміти формування ціни робочої сили з обов'язковим урахуванням таких чинників, як кількість, якість і результати прані. У цьому контексті звернімося до висновків С. Мочерпого, який зазначає, що «... у заробітній платі, її сутності присутні й вартість товару, і робоча сила, і оплата за працю (за витратами і результатами праці). Одне іншому не заважає»

В основі вартості робочої  сили має бути оцінка суспільно необхідних витрат на її відтворення й відповідна оцінка обсягу життєвих засобів, необхідних для нормальної життєдіяльності людини.

У всякому разі сума життєвих засобів мусить бути достатньою для  підтримки працівника у стані нормальної життєдіяльності. Розглядаючи заробітну плату як форму існування необхідного продукту, як історично й економічно зумовлений обсяг життєвих засобів, необхідних для повноцінного відтворення робочої сили, не можна не наголосити на кількох об'єктивних обставинах, які зумовлюють появу на певних етапах суспільного розвитку різних форм існування необхідного продукту, що раніше входили до заробітної плати.

У формі заробітної плати  необхідний продукт надходить у  розпорядження функціонуючої робочої  сили, як зазначено : у формі стипендій; у формі пенсій; у формі оплати допомоги з тимчасової непрацездатності; у формі допомоги з безробіття.

Варто звернутися до найхарактерніших визначень заробітної плати, які  ще донедавна формували уявлення про її сутність «Заробітна плата - виражена в грошах частка робітників і службовців у фонді індивідуального споживання національного доходу, становить основну форму необхідного продукту і розподіляється відповідно до кількості і якості витраченої ними праці в суспільному виробництві».

«Заробітна плата, - зазначають автори навчального посібника для вузів М. Баб'як, Л. Пешенкова, - це частка сукупного суспільного продукту в грошовому вираженні, що виділяється державою для задоволення особистих потреб робітників і службовців і розподіляється між ними відповідно до кількості і якості витраченої праці».

М. Вачевським подається  наступне визначення: «Заробітна плата - це грошова форма розподілу фондів для працівників під час витрати  праці».

Усім цим підходам до розуміння заробітної плати властивий ряд недоліків: по-перше, такі визначення не відбивають суті заробітної плати, а лише вказують на один із принципів розподілу частини суспільного продукту (національного доходу) між учасниками виробництва: по-друге, недостатньо точно й конкретно визначаються джерела заробітної плати (сукупний суспільний продукт, національний дохід тощо); по-третє, із визначень випливає, що заробітна плата розподіляється лише за кількістю і якістю праці, що не відповідає дійсності.

Для повнішого розуміння  сутності заробітної плати як категорії ринкової економіки треба звернути увагу на такі принципові положення: по-перше, заробітна плата формується на межі (на стику) відношень сфери безпосереднього виробництва і відношень обміну робочої сили; по-друге, заробітна плата має забезпечувати об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили й ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю; по-третє, заробітна плата є водночас і макро-, і мікроекономічною категорією; по-четверте, заробітна плата - це важлива складова виробництва, її рівень пов'язаний як з потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом, оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва і їхнє формування не виходить за межі конкретного підприємства.

Спираючись на ці вихідні  положення, зробимо спробу сформулювати поняття про сутність заробітної плати, що відповідає сучасним економічним умовам. На нашу думку, це можна зробити за умов розгляду заробітної плати принаймні з п'яти позицій. По-перше, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства (або його представником) і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості (доходу). По-друге, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу. Відтак заробітна плата залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства в цілому. Джерелом коштів на оплату праці є власні кошти - дохід підприємства. По-третє, заробітна плата в сучасному товарному виробництві, що базується на найманій робочій силі, є елементом ринку праці, що виступає як ціна, за якою найманий працівник продає свою робочу силу. З огляду на це, заробітна плата виражає ринкову вартість використання найманої робочої сили. По-четверте, заробітна плата для найманого працівника - це його трудовий дохід, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці, і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.

Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі  функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати принаймні чотири основні функції, а саме: джерела коштів для розширеного відтворення робочої сили (відтворювальна функція); основної ланки мотивації високоефективної праці, встановлення безпосередньої залежності заробітної плати від кількості і якості праці кожного працівника, його трудового внеску (стимулююча функція); засобу перерозподілу робочої сили з урахуванням ринкової кон'юнктури (регулююча функція); забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю (соціальна функція).

     Ці функції заробітної плати тісно взаємозв'язані, і лише за їхньої сукупної наявності досягається ефективна організація заробітної плати. Протиставлення, а тим більше гіпертрофія будь-якої з них сприяє, як свідчить і світовий, і вітчизняний досвід, кризовим явищам в економіці.

У реалізації соціальної функції заробітної плати зацікавлені  переважно наймані працівники, а  також держава як гарант прав і  свобод трудящих та соціальної справедливості в суспільстві .

Отже, на основі висвітленого можемо зробити наступні висновки.

Заробітна плата — це грошовий дохід працівників, що залежить від кількості витраченої праці під час створення матеріального блага або конкретного товару, або витрат робочого часу при наданні послуги.

Заробітна плата є  головним стимулом до праці освітян  та працівників бюджетних галузей, яка нині є вкрай низькою до прожиткового рівня і вимагає державних заходів щодо її підвищення до середньої заробітної плати промислових працівників.

Заробітній платі властиві такі риси: в умовах переходу до ринкової економіки складається нова система  оплати праці; підпорядкування завдання інтенсивного типу розвитку економіки. Оплата праці використовується як найважливіший засіб стимулювання зростання праці, прискорення науково-технічного прогресу, підвищення якості продукції, підвищення ефективності виробництва і зміцнення дисципліни; забезпечення прямої та жорстокої залежності оплати праці від кінцевих результатів господарської діяльності трудових колективів; оптимальне поєднання інтересів трудових колективів з загальнонародними; усунення будь-якої «зрівнялівки» і верхньої межі в оплаті праці, що дає можливість послідовніше здійснювати принцип соціальної справедливості; посилення зацікавленості працівників у використанні робіт меншим числом працюючих; створення переваг в оплаті тим категоріям працівників, від яких залежить прискорення темпів наукового-технічного прогресу;

В умовах кризових явищ при переході до ринку відбувається затримка виплати заробітної плати, яка негативно впливає на рівень доходів населення у зв'язку з тим, що за період затримки зарплати можуть збільшитись споживчі ціни.

Продуктивність праці характеризує ефективність затрат праці та визначається кількістю продукції, випущеної за одиницю часу або часом, необхідним для виготовлення продукції. Підвищення продуктивності праці характеризує економію сукупної (живої, уречевленої і майбутньої) праці. Конкретно воно полягає в тім, що частка живої праці зменшується, а уречевленої збільшується, проте збільшується в такий спосіб, що загальна величина трудомісткості товарів зменшується. Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги). Різноманітність підходів до визначення рівня продуктивності праці залежить від специфіки діяльності тих чи інших підприємств або їхніх підрозділів, від мети розрахунків та базується на методичних особливостях.

Відповідно вимірюється продуктивність праці двома показниками: прямим – кількістю продукції, випущеною за одинцю часу (виробіток), або оберненим – кількістю часу,   затраченого   на   виготовлення   одиниці   продукції (трудомісткість).

Ефективність праці  певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата  як соціально-економічна категорія, з  одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

1.2 Природно-економічна характеристика господарства.

Сільськогосподарське  підприємство, СК “Вікторія”  Ізмаїльського  району, Одеської області знаходиться  на відстані 30 км. від районного центру м. Ізмаїл та у 205 км. від обласного центру м. Одеса.

Землі   СК “Вікторія” розташовані у південному агрокліматичному районі області. Цей район характеризується сприятливими умовами для вирощування  різних видів культурних рослин.

Зимній температурний  режим не стійкий. Часті відлиги, не рідко з відтаванням ґрунту і відновленням вегетації та наступне різке похолодання призводять до створення крижаної кори. Це послаблює зимостійкість сільськогосподарських рослин.

Річна кількість опадів коливається від 360 мм до 420 мм, причому основна частина опадів випадає у вигляді злив у літній період. Це призводить до того, що рослини вбирають вологу в незначній кількості, тому особливого значення набуває зрошування земель.

        Так, як основою створення матеріальних благ є земельні ресурси, основними завданням СК “Вікторія” є ефективне використання земельних, матеріальних і трудових ресурсів та виробництво товарної продукції рослинництва і тваринництва.

Визначимо  спеціалізацію  підприємства та  розглянемо таблицю 1.1.

Табл 1.1.

Обсяг і структура  товарної продукції СК “Вікторія”.

                                                       100

Ксп. 2006 р.=--------------------------------------------------------------------------=0,7

               15,18 (2*1-1)+ 10,24 (2*2-1)+ 8,31 (2*3-1)+ 7,66(2*4-1)                                

                                                                  100

Ксп. 2007 р.=--------------------------------------------------------------------------=1,2

             25,20 (2*1-1)+ 8,06 (2*2-1)+ 3,44 (2*3-1)+ 2,05 (2*4-1)

                                                        100

Ксп. 2008 р.=--------------------------------------------------------------------------=0,9

             18,14 (2*1-1)+ 15,43 (2*2-1)+ 3,29 (2*3-1)+ 2,89 (2*4-1)

                                                         100

Ксп. 2009 р.=--------------------------------------------------------------------------=0,8

            16,52 (2*1-1)+ 10,04 (2*2-1)+ 7,97 (2*3-1)+ 5,35 (2*4-1)

     Аналіз   структури товарної продукції показав, що підприємство займається переважно рослинництвом, відповідно  на протязі 4 років з 2006-2009 р.,  підприємство мало високий рівень спеціалізації. На підприємстві відбувається зменшення товарної продукції рослинництва. Так, в 2006 році обсяг товарної продукції рослинництва складав 5595 тис грн, а 2009 році – 5032 тис грн. Також, на СК «Вікторія» відбувається збільшення товарної продукції тваринництва, в 2006 році обсяг товарної продукції тваринництва складав 393 тис грн, а 2009 році – 645 тис грн.

В базовому році найбільшу  частку в структурі товарної продукції рослинництва займав пшениця озима – 15,18 %, проте в звітному періоді – 16,52%. Перевагу в виробництві звітного періоду надано ячмінь, яка займає 7,97 % товарної продукції, тоді як в базисному –  10,24 %. Соняшник займає вагому долю в структурі товарної продукції базового року – 8,31 % або 995 тис. грн., в звітному році він зменшився і в структурі вирощування займає 5,35 % або 607 тис грн. Підприємство дотримується правил сівозміни.

Для того, щоб детальніше проаналізувати основні показники  діяльності СК «Вікторія» можна розглянути наведену нижче таблицю 1.2.

Таблиця 1.2

           Основні економічні показники господарської діяльності СК «Вікторія»

  Аналіз основних економічних показників діяльності СК «Вікторія» показав, що за даним господарством закріплено 4363 га сільськогосподарських угідь, у тому числі ріллі – 4196га,  посівів – 3916 га та пропашних культур –1045 га.    Джерелами інформації для аналізу землекористування служить фінансова звітність (ф. №50с-г ) та економічний паспорт.

Як бачимо сільськогосподарські угіддя представлені в основному ріллею, причому площа ріллі на протязі  2006 року складає 92,86 % площі сільськогосподарських угідь а за 2009 рік складає 96,17% тобто спостерігається розширення сільськогосподарських угідь. Дана ситуація повязана з тим, що в 2009 році було взято в оренду  ще 54 га.

Зазначимо скорочення за 4 років середньооблікової кількості працівників з 288 чоловік у 2006 році до 217 чоловік у 2009 році. Зменшення робітників у 2006-2009 роках пов’язано з низькою оплатою праці, не спроможність господарства прийняти на роботу додаткових працівників. У зв’язку з цим загальна трудомісткість знизилась з 508 тисяч чоловіко-годин у 2006 році до 445 тисяч чоловіко-годин у 2009 році. Річний запас робочого часу також знизився з 423,36 тисяч чоловіко-годин у 2006 році до 325,39 тисяч чоловіко-годин у 2009 році.

За рахунок скорочення середньооблікової кількості працівників скорочуються такі показники як – припадає на 100 га угідь середньооблікових працівників цей показник знизився з 6,4 у 2006 році до  4,9 у 2009 році., припадає на 100 га ріллі середньооблікових працівників цей показник знизився з 6,8 у 2006 році до  5,17 у 2009 році., припадає на 100 га пропасних культур середньооблікових працівників цей показник знизився з 20,8 у 2006 році до  20,7 у 2009 році..

       Як бачимо середньорічна вартість основних виробничих фондів знизилась з 12114 тисяч гривень у 2006 році  до 10684 тисяч гривень у 2009 році, тобто на 1430 тисяч гривень. Зменшення пов’язане з продажом  основних фондів, а саме,  двух тракторів. Середньорічна вартість оборотних засобів також знизилась з 5178 тисяч гривень у 2006 році до      4972 тисяч гривень у 2009 році, тобто знизилась на 206 тисяч гривень.  Детальний аналіз  забезпеченості господарства засобами виробництва дає характеристика показників забезпеченості. Так, фондозабезпеченість на 100 га сільськогосподарських угідь на протязі 4 років знизилась з 268.66 тисяч гривень у 2006 році  до 244.87 тисяч гривень у 2009 році, тобто на 41,79 тисяч гривень, фондоозброєність оборотними засобами на 100 га      сільськогосподарських угідь знизилась з 123,67 тисяч гривень у 2006 році  до 118,49 тисяч гривень у 2009 році, тобто на 5,18 тисяч гривень. Зниження показників забезпеченості показників забезпеченості пов’язано з зменшенням у 2009 році   вартість основних виробничих фондів.

З показніків товарної продукції  видно, що підприємство займається   рослинництвом та тваринництвом  і має високий рівень спеціалізації.

Найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції у 2006 році займають зернові – 55,2%, та соняшник – 6,52%. Рослинництво у 2006 році займало 76,52% товарної продукції господарства. Тваринництво займало лише 23,48%, де питома вага припадає на молоко – 3,19%.

На протязі 4 років структура майже не змінилась, так у 2009 році зернові склали – 50,48%, та соняшник – 8,85%,  рослинництво у 2009 році займало 67,33% товарної продукції господарства. Частка тваринництва зросла і склала 32,67%, де питома вага також припадає на молоко – 2,11%

Виходячи з цих показників можна зробити висновок, що підприємство має відповідну направленість – вирощування зернових культур.

Аналізуючи дані приведені  в таблиці відмітимо значне зростання  валової продукції в порівняльних цінах : у 2006 році вона складала 7677,4 тисяч гривень, а в 2009 році – вже  7995,25 тисяч гривень, також виробничі витрати з 5822 тисяч гривень у 2006 році до 7049 тисяч гривень у 2009 році.

     Щодо динаміки  прибутку СК “Вікторія”  необхідно показати, що у 2009 році він скоротився у порівнянні з 2006 роком на 1458 тисяч гривень. Збиток  отримали у зв’язку з зменшенням урожайності, зростання собівартості реалізації продукції та  адміністративних витрат.

Далі охарактеризуємо  динаміку обсягу прибутку в розрахунку на одного середньорічного працівника, спостерігається зниження з 4947,92 гривень у 2006 році до -15,21 гривні у 2009 році; зменшення обсягу прибутку в розрахунку на 1 гривню ОВФ з 0,12 гривні у 2006 році до -0,0031 гривні у 2009 році. Також відмітимо зниження обсягу прибутку в розрахунку на 1 гривню виробничих витрат з 0,27 гривні у 2006 році до -0.01 гривні у 2009 році. Зниження цих показників відбулось за рахунок скорочення прибутку.

      Відзначимо  зниження рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва у 2009 році порівняно з 2006 роком : із 24,33 % до -0,47 %, негативний вплив на даний показник здійснило значне зменшення чистого прибутку, та збільшення собівартості продукції. Тут можемо констатувати, що господарство спрацювало з дуже низькою ефективністю.  Так як у 2009 році маємо збиток у розмірі 33 тис.грн. то норма прибутку знизилась у порівняні з 2006 роком від 9,13 % до -0,24%.

На підприємстві необхідно  проаналізувати виробничі витрати  та слід знижувати собівартість реалізованої продукції. Також необхідно економно використовувати продукцію на виробничі потреби, наприклад - розширення виробництва (збільшення площі посівів), за рахунок недопущення перевитрат насіння на 1 га порівняно з нормою висіву. Крім цього, потрібно скорочувати втрати під час збору урожаю культур, слідкувати за умовами процесу зберігання продукції рослинництва, для недопущення її втрат та псування. Необхідно проаналізувати елементи витрат по кожному виду продукції для виявлення причин росту собівартості реалізованої продукції, щоб підвищити  питому вагу в виробництві найбільш прибуткових видів продукції. Також потрібно підвищити урожайність шляхом внесення добрив та впровадження системи зрошення.