Облік в громадському харчуванні кафе бар лілі

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Основи організації обліку на підприємстві.

1.1. Нормативно-законодавче регулювання обліку на підприємствах України

1.2. Етапи організації обліку

1.3. Галузеві особливості діяльності підприємств громадського харчування, що впливають на організацію обліку

1.4. Організаційна характеристика  кафе- бару «Лілея»

1.5. Організація обліку і порядок  розподілу обов’язків кафе-бару «Лілея»

1.6. Документообіг кафе-бару «Лілея»

1.7. Організація податкового та управлінського обліку

1.8. Звітність підприємства громадського харчування

РОЗДІЛ 2. Наказ про облікову політику й організація бухгалтерського  обліку кафе-бару «Лілея»

РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення бухгалтерського  обліку кафе-бару «Лілея»

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

1.1. Нормативно-законодавче  регулювання обліку на підприємствах  України

На сьогодні діє Закон України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-XIV. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Даний нормативно-правовий акт поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Метою ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності  є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

При Міністерстві фінансів України як дорадчий орган діє методологічна рада з бухгалтерського обліку, діяльність якої має за мету: 
—організацію розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; 
—удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні; 
—методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації; 
—розробку рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку (що діє підставі положення) утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства і до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

—введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

—користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

—ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

—самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно:

—визначає облікову політику підприємства;

—обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

— розробляє систему і форми  внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських  операцій, визначає права працівників  на підписання бухгалтерських документів;

— затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

— може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які  зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності  підприємства.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

— забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

— організує контроль за відображенням  на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

— бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

— забезпечує перевірку стану бухгалтерського  обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

1.2. Етапи  організації обліку

Організація бухгалтерського обліку складається  з трьох взаємопов'язаних етапів (рис. 1).

Примітка: стрілками на схемі позначені зв'язки між етапами

Рис. 1. Етапи  організації бухгалтерського обліку

На першому, методичному, етапі організації  бухгалтерського обліку здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, на яких базуються документування, інвентаризація, використання синтетичних  та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна  та зобов'язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність. На цьому етапі здійснюється вибір конкретного застосування елементів методу бухгалтерського обліку:

• проводиться комплекс заходів, що забезпечують організацію первинного документування: вибір об'єктів первинного документування та носіїв первинної інформації, складання переліку форм первинних документів, їх проектування, встановлення порядку та процедур здійснення записів в первинних документах;
• встановлення строків та порядку проведення інвентаризації;
• вибір методу оцінки активів підприємства;
• вибір номенклатури статей витрат, способу калькулювання собівартості.
• вибір номенклатури рахунків (робочого плану рахунків) бухгалтерського обліку і розробка структури субрахунків та аналітичних рахунків;
• вибір і затвердження переліку типових бухгалтерських проводок,
• визначення переліку та розробки форм внутрішньої звітності і порядку їх заповнення.

Другий  етап організації бухгалтерського обліку, технічний, - це вибір форми обліку, що найбільше відповідає галузі та розміру даного підприємства.

Він полягає:

• у виборі способу обробки облікових даних - безкомп'ютерного та комп'ютеризованого;
• розробці переліку і форм облікових регістрів;
• встановленні порядку здійснення записів в регістрах і переносу даних в регістри.

Якщо  під час першого та другого  етанів здійснюється організація ведення  облікових записів, то третій етап полягає  в організації роботи обліковою апарату, або іншими словами - це організація управління в бухгалтерії. Він включає:

• встановлення найбільш економної і найбільш зручної загальної системи обліку (облік централізований, децентралізований або змішаний);
• визначення оптимальної структури обліковою апарату (розподіл облікової праці за ділянками обліку);
• встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт 
  і визначення оптимальної чисельності бухгалтерів;
• набір кадрів та їх навчання;
• організація робочих місць бухгалтерів;
• раціональне розміщення облікового апарату (розташування поруч з оперативними підрозділами, працівниками, які часто взаємодіють з бухгалтерією тощо);
• встановлення належних інформаційних зв'язків між окремими частинами бухгалтерії та між бухгалтерією і оперативними підрозділами підприємства, а також із зовнішнім середовищем (встановлення належного діловодства та документообігу);
• організація матеріального, інформаційного і технічного забезпечення облікових працівників;
• мотивація працівників бухгалтерії (оплата праці, інші види стимулювання);
• встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль за виконанням ними своїх функцій;
• організація архіву бухгалтерських документів;
• організація безпеки та захисту облікової інформації.

1.3. Галузеві особливості діяльності  підприємств громадського харчування, що впливають на організацію  обліку

Громадське харчування — сфера виробничо-торговельної діяльності, в якій виробляють і продають продукцію власного виробництва та закупні товари, як правило, призначені для споживання на місці. 
Заклад громадського харчування — організаційно-структурна одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні, кондитерські вироби та закупні товари. 
Підприємство громадського харчування — це заклад (сукупність закладів), який є самостійним суб'єктом господарської діяльності і має права юридичної особи.

Типи закладів громадського харчування (секція Н за КВЕД):

—ресторани;

—бари;

—кафе,кафетерії;

— їдальні, в тому числі їдальні  на підприємствах, у навчальних закладах;

—закусочні;

— буфети, магазини кулінарних виробів;

— фабрики-кухні, фабрики-заготівельні.

Класи ресторанів та барів: перший, вищий, люкс. 
Клас підприємство громадського харчування вибирає самостійно, враховуючи рівень асортименту, технічного оснащення, обслуговування (самообслуговування, офіціанти, комбіноване), естетичного оформлення тощо.

На фасаді закладу громадського харчування має бути вивіска із зазначенням  його типу (класу), назви та режиму роботи, який у необхідних випадках узгоджується з органами місцевого самоврядування чи адміністрацією підприємства, яке обслуговує цей заклад. 
На підприємствах громадського харчування повинен забезпечуватися належний санітарний стан згідно із правилами ,використовуватися відповідні дозволені мийні та дезинфікуючі засоби; працівники повинні проходити регулярні медичні обстеження. Технологічне обладнання, інвентар і посуд повинні відповідати певним вимогам — мати сертифікати відповідності або бути виготовленими із дозволених матеріалів.Страви повинні подаватися тільки сьогоднішні. Має бути забезпечена кількість страв згідно з меню протягом усього дня або періоду, визначеного для їх продажу (сніданок, обід, вечеря).

На підприємствах громадського харчування обов'язкова наявність меню і прейскурантів.

Асортимент страв затверджується керівництвом; при їх виготовленні необхідно дотримуватися технологічних режимів згідно зі збірником рецептур, стандартами тощо. Можна самостійно розробляти та затверджувати фірмові страви.

На підприємствах громадського харчування обов'язкове використання РРО. Засоби вимірювальної техніки повинні бути перевіреними і справними. 
Оподаткування здійснюється згідно із законодавством. Клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків При торгівлі спиртними напоями сплачується збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Облік у громадському харчуванні має  багато спільного з обліком у  торгівлі — використання рахунку 28 "Товари", встановлення торгових націнок, реалізація через касу з  використанням РРО та ін. Проте є цілий ряд особливостей, характерних саме для цього виду діяльності. 
У громадському харчуванні можна виділити такі виробничі процеси:

—заготівля;

—виробництво; 

—реалізація;

—організація споживання.

Останній процес є характерним тільки для цього виду діяльності. 

На підприємствах громадського харчування здійснюється і виробництво, і торгівля одночасно.

Витрати, як і в торгівлі, обліковуються на рахунках 92, 93. На рахунок 23 списується тільки вартість використаних продуктів, сировини; можна замість рахунку 23 використовувати окремий субрахунок рахунку 28.

Велике внутрішнє переміщення  цінностей, неоднорідність ТМЦ, велика кількість матеріально відповідальних осіб призводять до збільшення обсягу документів, які супроводжують рух  товарів, і збільшення кількості  субрахунків рахунку 28.

Специфічні первинні документи  — денні забірні листи, якими  оформляється відпуск (забір) товарів, сировини, напівфабрикатів із комори до кухні тощо.

Субрахунки рахунку "Товари":

282.1 "Товари в коморі";

282.2 "Товари на кухні";

282.3 "Товари в барі, їдальні, ресторані";

282.4 "Товари в кондитерському цеху";

282.5 "Товари в буфетах, кіосках".

У разі потреби відкриваються субрахунки третього порядку, наприклад:

282.31 "Товари в барі";

282.32 "Товари в ресторані".

Відсоток торгової націнки визначається, як і в роздрібній торгівлі, але  за всіма підрозділами (націнки на складі, в кухні, в буфеті можуть бути різними); націнка громадського харчування встановлюється у відсотках  до роздрібної ціни без ПДВ і залежить від категорії закладу та виду товару чи сировини. 
Є обмеження — на хліб, сіль, овочі, муку, продукти дитячого харчування, макаронні вироби.

Ціни бувають звичайні та банкетні; банкетні ціни визначаються шляхом встановлення певного відсотка націнки до звичайних цін.

Продукція власного виробництва не списується на склад, а відразу передається до торгового залу, кіоска тощо; тому в обліку немає моменту завершення виробництва, випуску готової продукції.

 Вартість готової продукції  визначається шляхом складання  калькуляції на основі плана-меню, збірника рецептур, встановлених цін; вартість кожної складової обчислюється за власною ціною.

Калькуляція звичайно розраховується на 100 порцій на калькуляційних картах типової форми.

Реалізація оформляється такими документами:

— чеки;

— розрахункові квитанції;

— рахунки офіціанта;

— накладні;

— абонементи з обов'язковим оформленням  реалізації через РРО або розрахункові книжки.

При реалізації поза торговою залою  необхідно мати посвідчення про  якість, де вказуються назва підприємства, його адреса, найменування продукції, дата виготовлення, строк придатності, умови реалізації і зберігання, маса одиниці розфасування і ціна за одиницю  розфасування або ваги продукції.

1.4. Організаційна  характеристика кафе-бару «Лілея»

Кафе-бар "Лілея" на 60 посадочних місць розташовується за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка 5б, незважаючи на те, що в даному районі розташовані місця для відпочинку (ресторани, бари, кафе та ін) Дане кафе-бар користується попитом у населення і має своїх постійних клієнтів.

"Лілея" є товариством з обмеженою відповідальністю. Місія організації визначає місце, роль і положення в суспільстві, її суспільний статус. Іноді це поняття замінюють таким вираженням, як «девіз організації". Місія організації - це виражене словесно, основне соціальне значуще, функціональне призначення організації в довгостроковому періоді. Як правило, організація при розробці своєї місії підкреслює саме соціальний характер свого призначення для суспільства. Місія кафе "Крем" - це задоволення потреб сучасної людини в їжі і відпочинку, гарного проводження.

Місія реалізує цілі розвитку організації, які по суті визначають перспективні напрями. Залежно  від значущості, цілі підрозділяються  на головну і додаткові цілі, що забезпечують досягнення головної мети. Далі вони розділяються до рівня завдань.

Місією  кафе -бару"Лілея" є максимум уваги кожному гостю з тим, щоб його перебування було приємним, комфортним і розкішним.

Люди  ходять в кафе-бар для того, щоб відпочити в комфортній для них обстановці в процесі вибору того чи іншого улюбленого ними страви чи напою, таким чином основними цілями кафе-бару "Лілея" є якісний рівень обслуговування, підтримка і зміцнення здоров'я, задоволеності працею і фінансовим добробутом своїх співробітників.

Кафе-бар є підприємством з повним виробничим циклом, на якому виконуються всі стадії технологічного процесу приготування їжі, організовуються універсальні робочі місця, характерні для безцеховою структури підприємства.

У кафе-барі застосовується метод індивідуального обслуговування відвідувачів офіціантами.

У кафе-барі приготовляються і реалізуються для споживання на місці гарячі і холодні страви, страви і кулінарні вироби, холодні та гарячі напої, а також реалізуються деякі покупні товари. У кафе-барі для створення обстановки, що сприяє відпочинку відвідувачів, організовано музичне обслуговування. У кафе-барі відвідувачів обслуговують офіціанти. Оплата відпущеної продукції виробляється за готівковий розрахунок за рахунком і пластиковими картками, пред'явленим відвідувачу офіціантом. Час роботи кафе з 10:00 до останнього клієнта. обслуговування відвідувачів передбачено офіціантами в залі за столиками. Розрахунок відвідувачів з барменом проводиться за готівковий розрахунок без оформлення через контрольно-касовий апарат. Розрахунок з офіціантом проводиться за рахунком, пред'явленим відвідувачу. Підприємство знаходиться в спальному районі міста. У даному місці немає підприємств подібного типу і за рахунок, невеликих цін страв швидкого приготування враховуючи велику прохідність, так як кафе-бар знаходиться, на жвавій вулиці, кафе–бар є рентабельним.

Для виробництва  продукції або виконання тієї чи іншої стадії технологічного процесу  на підприємстві організовують наступні цехи:

-заготовочні (овочевий, м'ясо-рибний);

-доготовочние (гарячий, холодний);

-спеціалізований (кондитерський).

У кожному  цеху організовуються технологічні лінії. Технологічною лінією називається  ділянка виробництва, оснащений  необхідним обладнанням для певного  технологічного процесу.

Крім  цехів на виробництві є допоміжні  приміщення: мийна столового посуду, мийна і комора тари і т.д.

Співвідношення  окремих підрозділів підприємства (цехів, відділень, допоміжних приміщень) визначають структуру виробництва. На даному підприємстві встановлена ​​бесцеховая структура, при якій для розмежування різних технологічних процесів по видах оброблюваного сировини і способами кулінарної обробки цеху виділяються умовно.

Важливим  фактором успішної роботи цехів є  правильна організація робочих  місць. На підприємстві з безцеховою структурою виробництва організовуються універсальні робочі місця, де здійснюється декілька неоднорідних технологічних операцій. У кожному виробничому цеху організують кілька робочих місць, розташованих по ходу технологічного процесу. Кожне робоче місце повинно бути забезпечене достатньою кількістю інструментів, інвентарю і посуду. Посуд та інвентар підбирають відповідно до норм оснащення.

Наступним фактором успішної роботи в цеху є  правильна організація праці  працівників цеху.

До основних вимог організації праці на виробництві  можна віднести:

-правильне складання виробничої програми з урахуванням специфіки виготовлюваної продукції, виробничої потужності цеху, чисельності та кваліфікації працівників;

-чіткий розподіл обов'язків між працівниками відповідно до їхньої кваліфікації і виробничим будівлею;

-правильний облік руху продукції і своєчасна звітність про виконану роботу.

Виробничі приміщення розташовуються в кафе в  наземних поверхах і орієнтуються на північ і північний захід. Висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3,3 м. Стіни на висоту 1,8 м  від підлоги облицьовують керамічною плиткою, інша частина покрита світлою  клейовою фарбою, що покращує умови  санітарної обробки. У виробничих приміщеннях  створений оптимальний мікроклімат (температура, вологість, швидкість  руху повітря). Оптимальна температура  в заготівельних та холодному  цехах 16-18С °, а в гарячому 23-25С  °. Відносна вологість повітря в  цехах 60-70%. Дані мікрокліматичні умови  в кафе створюються шляхом влаштування  припливно-витяжної вентиляції. У цехах  обов'язково передбачено природне освітлення, щоб не знижувався стомлюваність  працівників і щоб запобігти  травматизму. Виробничі приміщення мають підведення гарячої і холодної води до мийних - ваннам, електрокип'ятильники, харчоварильні котли. Каналізація забезпечує видалення стічних вод при експлуатації ванн, харчовіказанів.

Оперативне  планування роботи виробництва зводиться  до складання виробничої програми.

Виробнича програма підприємства - це обгрунтований план випуску всіх видів продукції власного виробництва. Вона включає показники, що характеризують як загальний обсяг випуску продукції, так і асортимент.

Оперативне  планування проводиться в три  етапи.

На першому  етапі розробляється виробнича  програма підприємства. Вихідними даними для складання виробничої програми служать асортимент продукції, що формується на підставі попиту населення громадського харчування, і залежить від типу підприємства і його класу.

Оперативним плануванням займається директор, його заступники, інженер-технолог або завідувач  виробництвом.

На підставі планового меню складається денна  виробнича програма підприємства - план-меню.

На підставі планового меню та план-меню складається  меню, яке повинне знаходитися  в залі підприємства.

Другий  етап. На підставі план-меню розраховують потребу в сировині і складають  вимоги на відпуск сировини (враховуючи залишок сировини на виробництві).

Вимоги  складає завідувач виробництвом. На підставі вимог оформляється накладна на відпуск продуктів із комори. Документ підписує директор, головний бухгалтер, а при отриманні продуктів  зі складу - завідувач виробництвом, комірник.

Після отримання  продуктів зі складу здійснюється розподіл завдань серед працівників з  урахуванням їх кваліфікації.

На третьому етапі здійснюється контроль за виробництвом продукції та її реалізацією. Контроль за якістю продукції, раціональним використанням  робочого часу здійснюється протягом усього робочого часу бригадиром, завідуючим виробництвом. В кінці робочого дня бригадир звітує перед завідувачем виробництва, який, у свою чергу, складає загальний звіт про роботу виробництва. У звіті визначається факт виконання планових показань, залишок сировини на виробництві на кінець робочого дня. Звіт направляється в бухгалтерію підприємства для підведення підсумків роботи підприємства в цілому.

1.5. Організація  обліку і порядок розподілу  обов’язків кафе-бару «Лілея»

В кафе-барі „Лілея”    застосовується   журнальна  форма   обліку.    Вона ґрунтується   на  застосуванні  журналів  і  відомостей,   де    збираються і   систематизуються   дані    первинних   документів,   необхідні    для синтетичного  і  аналітичного  обліку.

Організаційна структура кафе-бару "Лілея" представлена ​:

Директор.

Директор підпорядковується безпосередньо  засновникам кафе-бару.

Оформляє документи, необхідні  для здійснення діяльності з надання  послуг громадського харчування.

Забезпечує надання клієнтам необхідної і достовірної інформації про  послуги, що надаються.

Здійснює організацію, планування і координацію діяльності ресторану.

Забезпечує високий рівень ефективності виробництва, впровадження нової техніки  і технології, прогресивних форм обслуговування й організації праці.

Здійснює контроль над раціональним використанням матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, проводить оцінку якості обслуговування клієнтів.

Укладає договори постачання продовольчих товарів, контролює терміни, асортимент, кількість і якість їх надходження  і реалізації. Надає звітність  про виробничу діяльність, в тому числі власнику ресторану.

Представляє інтереси ресторану і  діє від його імені. Встановлює службові обов'язки для підлеглих йому працівників  і вживає заходів щодо забезпечення їх виконання. Приймає рішення про  призначення, переміщення і звільнення від займаних посад працівників  ресторану, застосовує заходи заохочення працівників, накладає стягнення на порушників виробничої та трудової дисципліни.

Головний бухгалтер.

Керівництво здійсненням бухгалтерського  обліку та звітності, контроль за своєчасним і правильним оформленням бухгалтерської документації.

Контроль за раціональним і економним  використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Контроль за правильним відображенням  на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій та їх відповідністю законодавству.

Здійснення економічного аналізу  фінансово-господарської діяльності за даними бухгалтерського обліку і  звітності з метою виявлення  та мобілізації внутрішньогосподарських  резервів, усунення втрат і невиробничих витрат.

Формування облікової політики з розробкою заходів щодо її реалізації.

Надання методичної допомоги працівників  підрозділів і служб з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу

Керівництво забезпеченням складання  економічно обгрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції (робіт, послуг), розрахунків по заробітній платі, нарахувань і перерахувань податків і зборів до бюджетів різних рівнів, платежів у банківські установи