Облік доходів від операційної діяльності підприємства

  План

1. Вступ.

2. Облік доходів від операційної діяльності підприємства:

     -  зміст операційної діяльності і склад операційного капіталу  підприємства;

    - доходи від діяльності підприємства, критерії їх визнання і класифікація;

    - облік доходів від основної та іншої операційної діяльності;

    - облік інших операційних доходів.

3. Висновок.

4. Список  використаної літератури.

     Вступ

    У процесі здійснення своєї діяльності кожне підприємство (фірма) зустрічається з такими поняттями як доходи та витрати, тому це питання є досить актуальним.

   Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу, крім зростання капіталу за рахунок внесків власників.

Доходи  від операційної  діяльності

    Звичайна діяльність  підприємства поділяється на  операційну, фінансову та іншу (інвестиційна).

Операційна діяльність - це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які  не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Операційна діяльність в  свою чергу поділяється на основну  та іншу операційну діяльність.

Основна діяльність - це здійснення операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою  створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу. Доходи, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями: виробництво, управління, збут.

Інша операційна діяльність – це штрафи за порушення умов договорів, прострочена дебіторська чи кредиторська заборгованість, реалізація іноземної  валюти, реалізація зайвих виробничих запасів та МШП, створення резерву  сумнівних боргів та ін.

  Зміст  операційної діяльності і склад операційного капіталу  підприємства

   У системі загального управління використанням капіталу підприємства основна роль відводиться забезпеченню ефуктивного його використання в операційній діяльності. Операційна діяльність - це основний вид діяльності підприємства, з метою здійснення якої вона створена. 
    Характер операційної діяльності підприємства визначається насамперед специфікою галузі економіки, до якої воно належить. Основу операційної діяльності більшості підприємств складає виробничо-комерційна та торгова діяльність, яка доповнюється здійснюваної ними інвестиційної та фінансової діяльністю.

   Разом з тим, інвестиційна діяльність є основою для інвестиційних компаній, інвестиційних фондів та інших інвестиційних інститутів, а фінансова діяльність є основною для банків та інших кредитно-фінансових інститутів. Але характер основної діяльності таких інвестиційно-фінансових інститутів в силу її специфіки вимагає особливого розгляду, яке виходить за рамки цієї книги. 
  Операційна діяльність підприємства характеризується наступними основними особливостями, що визначають специфіку використання капіталу: 
   1. Вона є головним компонентом всієї господарської діяльності підприємства, основною метою його функціонування. Основний обсяг формованих активів, основна чисельність персоналу підприємства обслуговують цю діяльність. Відповідно, капітал, що використовується в операційній діяльності, при нормальних умовах функціонування підприємства займає найбільшу питому вагу в загальному обсязі задіяного їм капіталу. 
   2. Операційна діяльність носить пріоритетний характер по відношенню до інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності підприємства. Тому розвиток будь-яких інших видів діяльності не повинна вступати в протиріччя з розвитком операційної діяльності, а тільки підтримувати її. Відповідно і задачі підвищення ефективності використання капіталу в будь-яких інших видах діяльності підприємства не повинні вирішуватися за рахунок зниження цієї ефективності в операційному процесі. 
   3. Інтенсивність розвитку операційної діяльності є основним параметром, що характеризує поступальний економічний розвиток підприємства по окремих стадіях його життєвого циклу. Відповідно, можливості ефективного використання капіталу в операційному процесі на різних стадіях життєвого циклу підприємства визначають цілі і завдання не лише стратегії використання капіталу, але і цілі, а також можливості реалізації загальної економічної стратегії підприємства. 
   4. Господарські операції, що входять до складу операційної діяльності підприємства, носять самий регулярний характер. У порівнянні з операціями інших видів діяльності частота операцій по ній найвища.

Це визначає високу інтенсивність  формування та реалізації управлінських  рішень, пов'язаних з використанням  капіталу в операційному процесі  підприємства. Крім того, регулярність здійснення господарських операцій створює основу для регулярного  формування ефекту використання капіталу в цьому виді діяльності підприємства у формі обсягу реалізованої продукції, доходу, прибутку тощо 
   5. Операційна діяльність підприємства орієнтована в основному на товарний ринок, у той час як формування необхідного до використання капіталу здійснюється переважно на фінансовому ринку. Так. операційна діяльність пов'язана з різними видами та сегментами товарного ринку, що визначаються специфікою використовуваної сировини і матеріалів, характером готової продукції. Відповідно і умови формування кінцевого ефекту використання капіталу в операційній діяльності підприємства значною мірою пов'язані зі станом кон'юнктури відповідних видів і сегментів товарного ринку. У той же час один з найважливіших компонентів формування цього ефекту - вартість капіталу, що залучається до використання в операційному процесі - істотним чином залежить від стану кон'юнктури відповідних видів і сегментів фінансового ринку. Використання капіталу в операційній діяльності підприємства повинно бути пов'язане з тенденціями кон'юнктури обох аналізованих ринків, які іноді носять противо-направлений характер. 
   6. Здійснення операційної діяльності пов'язано з капіталом вже інвестованих в неї. Інвестований в цю діяльність капітал набуває форми операційних активів підприємства. Від складу цих активів, їх збалансованості, потенційної продуктивності, швидкості обігу та інших характеристик значною мірою залежить здатність підприємства генерувати форми ефекту використання капіталу, в першу чергу, операційний прибуток. Тому одним з найважливіших чинників забезпечення високого рівня ефективності використання капіталу, задіяного в операційній діяльності підприємства, є ефективне управління його операційними активами.

   7. У процесі операційної  діяльності споживається значний  обсяг живої праці, на відміну  від інвестиційної та фінансової  діяльності, де витрати цієї праці  несуттєві. Це створює широкі  можливості використання взаємозамінності  таких виробничих факторів, як  капітал і праця в операційному  процесі підприємства (ефект взаємозамінності  цих факторів визначається виробничою  функцією Кобба-Дугласа, модель якої розглянуто раніше). Взаємозамінність цих виробничих факторів визначає варіативність формування показників ефективності використання операційного капіталу підприємства навіть при незмінному обсязі виробництва (реалізації) продукції. Отже, забезпечуючи ефективність використання капіталу в операційній діяльності підприємства, необхідно враховувати взаємозв'язок цієї ефективності з рівнем кінцевої ефективності всієї операційної діяльності підприємства. 
   8. Операційної діяльності притаманні, поряд із загальними, і специфічні види ризиків, що об'єднуються поняттям комерційний ризик. Тому рівень операційного прибутку, що генерується використовуваним капіталом при різних альтернативних варіантах його використання, повинен обов'язково співвідноситися з рівнем комерційного ризику. 
Розглянуті особливості здійснення операційної діяльності підприємства вимагають обов'язкового врахування при управлінні використанням капіталу в операційному процесі. 
Капітал, що використовується в операційній діяльності підприємства, підрозділяється на два основних види - операційний основний капітал і оборотний операційний капітал. Такий склад операційного капіталу обумовлений характером формованих їм активів, які залежно від особливостей участі в операційному процесі поділяються на необоротні операційні активи і зворотній операційні активи підприємства. Враховуючи, що процес використання капіталу та активів в операційній діяльності підприємства носить паралельний і взаємообумовлений характер, розглянемо склад видів операційних активів, що формуються за рахунок основного і оборотного капіталу

    У складі позаоборотних операційних активів, що формуються за рахунок основного капіталу, виділяють: 

  1. Виробничі основні засоби. До них відносяться належать підприємству кошти праці, що використовуються в операційному процесі більше одного року, мінімальна вартість яких встановлена законодавством. Вони функціонують у формі виробничих будівель, приміщень, машин, механізмів, устаткування та деяких інших видів активів, що визначаються галузевою специфікою операційної діяльності підприємства.

 2. Нематеріальні активи, що обслуговують операційний процес. До них відносяться придбані підприємством права користування товарними знаками, зразками промислової продукції, патентами, ліцензіями, "ноу-хау" і ІНШИМИ аналогічними майновими правами, що забезпечують технологію здійснення операційного процесу.

   У складі оборотних операційних активів, що формуються за рахунок оборотного капіталу, виділяють: 

 1. Запаси товарно-матеріальних цінностей (матеріальні оборотні операційні активи). До них належать виробничі запаси всіх видів (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, незавершеного виробництва); запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів (засоби праці з терміном експлуатації до одного року і вартістю, максимальна межа якої встановлений законодавством); запаси готової продукції (на підприємствах торгівлі - запаси товарів, призначених до реалізації). 

 2. Дебіторська заборгованість (розрахунки з дебіторами). До неї відноситься заборгованість юридичних і фізичних осіб підприємству, пов'язана із здійсненням операційної його діяльності. Основу цієї заборгованості складають розрахунки за реалізовану покупцям продукцію (товари, роботи, послуги). Крім того, до її складу входить заборгованість за розрахунками з бюджетом, персоналом, дочірніми підприємствами і з іншими дебіторами. 
  3. Грошові кошти. До них відносяться сукупні грошові активи підприємства, що знаходяться в касі, на розрахунково та валютному його рахунках і в інших формах. 

 4. Інші види оборотних операційних активів. До них відносяться витрати майбутніх періодів (операційні витрати, зроблені в даному звітному періоді, але які будуть віднесені на собівартість виробництва продукції в майбутніх звітних періодах) і деякі інші їх види, що не грають помітної ролі в обслуговуванні операційного процесу. 
Процес управління використанням капіталу в операційній діяльності підприємства вимагає не тільки Централізованого керівництва, а й формування на базі окремих структурних підрозділів певних 'центрів відповідальності ". Концепція управління окремими аспектами господарської діяльності підприємства на основі" центрів відповідальності ", розроблена американським економістом Дж. Хіггінсом, отримала широке практичне застосування в управлінні використанням капіталу.

Зокрема, в операційній  діяльності для управління цим процесом на підприємстві створюються такі типи "центрів відповідальності"

   Система основних типів центрів відповідальності, які забезпечують управління використанням капіталу в операційній діяльності підприємства. 
   • Центр витрат являє собою структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність тільки за витрачання коштів відповідно до доведеним йому бюджетом. У силу функціональної спрямованості своєї діяльності такий структурний підрозділ не може самостійно впливати на обсяг доходів, а відповідно і на суму прибутку, що генерується використовуваним капіталом. Прикладом центру витрат є постачальницько-заготівельне або виробничий підрозділ підприємства. 

   • Центр доходу являє собою структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність тільки за формування доходів у встановлених обсягах. У силу функціональної спрямованості своєї діяльності такий структурний підрозділ не може самостійно впливати на весь обсяг витрат з реалізованої продукції, а відповідно і на суму прибутку, що генерується використовуваним капіталом. Прикладом центру доходу є збутовий підрозділ підприємства. 
 

 • Центр прибутку являє собою структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність за доведені йому завдання з формування прибутку.

У силу функціональної спрямованості своєї діяльності такий структурний підрозділ  повністю контролює як формування доходів  від реалізації продукції, так і  обсяг витрат на її виготовлення. Такий  центр повністю забезпечує управління всіма аспектами використання капіталу в операційному процесі. Прикладом  центру прибутку є структурний підрозділ  із закінченим циклом виробництва та реалізації окремих видів продукції. 
   Формування системи управління використанням капіталу в операційній діяльності підприємства передбачає наступний алгоритм дій.

  Основні етапи формування системи управління використанням капіталу в операційній діяльності підприємства на основі центрів відповідальності.

  Побудова системи центрів відповідальності різних типів в операційній діяльності підприємства залежить від багатьох факторів - суми використовуваного операційного капіталу, обсягу виробництва і реалізації продукції, організаційно-правової форми діяльності підприємства та інших.     Тому визначення чисельності і складу центрів відповідальності, які забезпечують управління використанням капіталу, вимагає індивідуального дослідження для кожного підприємства. 

   Ефект, що генерується капіталом, використовуваним в операційній діяльності підприємства, може виражатися різними показниками - обсягом виробленої продукції; сумою реалізованої продукції; сумою операційного доходу; сумою операційного прибутку. Кожен з наведених показників має свої різновиди. 
  Між усіма видами розглянутих показників існує економічна зв'язок, що забезпечується послідовним формуванням різних видів ефекту використання капіталу в операційній діяльності підприємства.

   У системі показників ефекту використання капіталу в операційній діяльності підприємства основна роль належить операційного прибутку. Це пов'язано з тим, що прибуток є найважливішим кінцевим результативним показником всієї господарської діяльності підприємства і основним показником ефекту використання всього (а не тільки операційного) капіталу. 
  Система основних показників ефекту використання капіталу в операційному процесі підприємства

  З наведеної схеми видно, що в процесі здійснення операційної діяльності формується три види операційного прибутку: 
  Маржинальний операційний прибуток. Її розрахунок здійснюється за наступними формулами:

  Сума маржинальної операційного прибутку в поточному періоді = Сума валового операційного доходу в поточному періоді - Сума податку на додану вартість та інших податкових платежів, що входять у ціну продукції - Сума постійних операційних витрат.

  Значний обсяг капіталу, авансованого в операційні активи, його пріоритетна роль у забезпеченні ефективного функціонування сукупного капіталу підприємства та ряд інших умов визначають складність завдань з управління його використанням в операційному процесі. Для формування механізму такого управління на підприємстві розробляється спеціальна фінансова політика.

  Загальна потреба в капіталі, необхідному для використання в операційному процесі підприємства, на кінець планового періоду = Загальний обсяг використання капіталу в операційному процесі підприємства на початок планового  періода  + планований приріст обсягу виробництва продукції в аналізованому періоді  питома капіталомісткість виробництва продукції (обсяг використовуваного капіталу на одиницю виробленої продукції)

  3. Оптимізація складу використовуваного операційного капіталу в розрізі його видів. Така оптимізація складу операційного капіталу підприємства спрямована, з одного боку, на забезпечення повного корисного використання активів, які формуються за рахунок основного і оборотного капіталу, а з іншого, - на формування умов прискорення обороту операційного капіталу в цілому. 
 

  Оптимізація складу використовуваного операційного капіталу в розрізі його видів вимагає обліку галузевих особливостей здійснення операційної діяльності, середньої тривалості операційного циклу на підприємстві, а також оцінки позитивних і негативних особливостей функціонування активів, сформованих за рахунок основного і оборотного капіталу підприємства. 
  • Необоротні активи, що формуються за рахунок операційного капіталу, характеризуються такими позитивними особливостями: 
а) вони практично не схильні до втрат від інфляції, а отже краще захищені від неї; 
б) їм властивий менший комерційний ризик втрат у процесі операційної діяльності підприємства; вони практично захищені від недобросовісних дій партнерів по операційним комерційних справах; 
в) ці активи здатні генерувати стабільний прибуток, забезпечуючи випуск різноманітних видів продукції відповідно до кон'юнктури товарного ринку; 
г) вони сприяють запобіганню (або істотного зниження) втрат запасів товарно-матеріальних цінностей підприємства в процесі їх зберігання;

д) їм притаманні великі резерви  істотного розширення обсягу операційної  діяльності в період підйому кон'юнктури  товарного ринку. 
   Разом з тим, необоротні активи в процесі операційного використання мають ряд недоліків: 
а) вони схильні до морального зносу (особливо активна частина виробничих основних засобів і нематеріальні операційні активи), у зв'язку з чим, навіть будучи тимчасово виведеними з експлуатації, ці види активів втрачають свою вартість; 
б) ці активи важко піддаються оперативному управлінню, тому що слабко мінливі в структурі в короткому періоді; в результаті цього будь-який тимчасовий спад кон'юнктури товарного ринку призводить до зниження рівня корисного їх використання, якщо підприємство не переходить на випуск інших видів продукції; 
в) в переважній частині вони відносяться до групи слаболіквідних активів і не можуть служити засобом забезпечення потоку платежів, що обслуговує операційну діяльність підприємства. 
  • Оборотні активи, що формуються за рахунок операційного капіталу, характеризуються такими позитивними особливостями: 
а) високим ступенем структурної трансформації, в результаті якої вони легко можуть бути перетворені з одного виду в інший при регулюванні товарного і грошового потоків в операційному процесі; 
б) більшої пристосовуваністю до змін кон'юнктури товарного і фінансового ринків - вони легко піддаються змінам у процесі диверсифікації операційної діяльності підприємства; 
в) високою ліквідністю; при необхідності значна їх частина може бути конверсувати в грошові активи, необхідні для поточного обслуговування операційної діяльності в нових її варіаціях;

г) легкістю управління; основні  управлінські рішення, пов'язані з  їх обігом, реалізуються протягом короткого  періоду часу. 
Разом з тим їм властиві такі недоліки: 
а) частина оборотних активів, що знаходяться в грошовій формі та у формі дебіторської заборгованості, значною мірою схильна до втрати вартості у процесі інфляції; 
б) тимчасово вільні (надміру сформовані) оборотні активи практично не генерують прибуток (крім вільних грошових активів, які можуть бути використані в короткострокових фінансових вкладеннях); більш того, зайві запаси товарно-матеріальних цінностей, не тільки не генерують прибуток, але викликають додаткові операційні витрати з їх зберігання; 
в) запаси оборотних товарно-матеріальних цінностей у всіх їхніх формах схильні до постійних втрат у зв'язку з природним збитком; 
г) значна частина оборотних активів схильна до ризику втрат у зв'язку з недобросовісною партнерів по господарських операціях, а іноді і персоналу. 
  Для оцінки результатів оптимізації співвідношення основного і оборотного операційного капіталу використовується показник - коефіцієнт маневреності операційного капіталу, який розраховується за такою формулою:

 
   Коефіцієнт маневреності операційного капіталу підприємства = Сума використовуваного оборотного операційного капіталу підприємства / Загальний обсяг використання капіталу в операційному процесі підприємства.

  4. Вибір найбільш прогресивних видів активів, що формуються за рахунок операційного капіталу. Сучасне ринок капіталу і капітальних товарів пропонує для формування операційних активів підприємства ряд альтернативних об'єктів та інструментів.

У процесі їх конкретного  вибору слід за інших рівних умов враховувати  їх перспективність, багатофункціональність, здатність генерувати прибуток у  різних господарських ситуаціях використання і відповідно підвищувати ринкову вартість підприємства. 

 5. Забезпечення максимального залучення в операційний процес всього потенціалу активів, сформованих за рахунок операційного капіталу. У процесі управління сформованими активами повинні бути визначені рівні корисного їх участі в операційному процесі і вжиті заходи до підвищення ефективності використання виробничих основних фондів.

 Доходи від діяльності підприємства, критерії їх визнання і класифікація

   У бухгалтерському обліку доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників).

   Для того, щоб відображати в бухгалтерському обліку і складанні фінансової звітності зокрема, Звіту про фінансові результати, події, пов’язані з отриманням доходів, вони поділяються за видами діяльності.

   Дохід визнається в разі додержання таких умов:при збільшенні активу або погашенні зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників підприємства); оцінка доходу може бути достовірно визначена.

   Доходи, достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються.

   Можливість достовірної оцінки — основна умова визнання доходів. У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають одержанню.

   Не визнаються доходами, оскільки не є економічними вигодами, які надходять на підприємство і не приводять до збільшення власного капіталу, суми, одержані від імені третіх осіб, такі як:податок на додану вартість,акцизи,інші податки і обов’язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;надходження за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;попередня оплата (аванс у рахунок оплати) продукції (товарів, робіт, послуг); завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;надходження, що належать іншим особам.

   Разом із тим вищеназвані суми не включаються тільки до суми чистого доходу підприємства.

   У бухгалтерському обліку для обліку доходів Планом рахунків передбачено 7 клас рахунків — «Доходи і результати діяльності».Ці рахунки відображають стан доходів за певний звітний період. Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев’ять місяців).У кінці періоду рахунки доходів закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати». Інструкція до нового Плану рахунків дозволяє закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року.

  Рахунки 7 класу «Доходи і результати діяльності» застосовуються для обліку доходів наступним чином:1)За кредитом рахунків 7 класу — валовий дохід.2)За дебетом рахунків 7 класу (крім рахунка 76 «Страхові платежі»):ПДВ; акцизний збір;інші непрямі платежі, включені до ціни продажу. Після чого на фінансовий результат діяльності підприємства відноситься сума чистого доходу.

   У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності доходи відображаються в момент їхнього виникнення — це означає, що облік доходів і складання звітності здійснюється на підставі облікового принципу нарахування.Складена згідно з принципом нарахування фінансова звітність інформує користувача не лише про проведені операції, які супроводжувались виплатою або одержанням грошових коштів, але й про зобов’язання сплатити грошові кошти в майбутньому, та про ресурси, наведені у грошовому вираженні, які будуть отриманні у майбутньому.

  Класифікація доходів підприємства

Планом рахунків для відображення доходів у бухгалтерському обліку передбачені рахунки

70

«Дохід від реалізації»

71

«Інший операційний дохід»

72

«Дохід від участі в  капіталі»

73

«Інші фінансові доходи»

74

«Інші доходи»

75

«Надзвичайні доходи»

76

«Страхові платежі»

79

«Фінансові результати»

Закінчується 7 клас рахунків рахунком 79 «Фінансові результати». Цей  рахунок призначений для обліку і узагальнення інформації про фінансові  результати підприємства від звичайної  діяльності та надзвичайних подій.

Фінансовий результат  визначається за кожним видом діяльності шляхом зіставлення доходів і  витрат звітного періоду.

   Облік доходів від основної та іншої операційної діяльності

    Фінансовий результат  від операційної діяльності включає  в себе фінансовий результат  від реалізації, а також інші  операційні доходи і витрати.Для обліку операцій, пов’язаних з реалізацією, використовуються рахунки:70 «Доходи від реалізації»;90 «Собівартість реалізації». Для обліку операцій з реалізації готової продукції використовуються такі субрахунки:701«Дохід від реалізації готової продукції»;901 «Собівартість реалізованої готової продукції».

   Дохід (виручка) від реалізації продукції  визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);сума доходу може бути достовірно визначена;є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

   Бухгалтерські записи відображення операцій з реалізації готової продукції:

1.) Відображено виручку  від реалізації готової продукції:Д-т  36 «Розрахунки з покупцями і  замовниками»;К-т 701 «Дохід від  реалізації готової продукції».

2.) Відображено нарахування  ПДВ:Д-т 701 «Дохід від реалізації  готової продукції»;К-т 641 «Розрахунки  за податками».2а. відображення  ПДВ у разі отримання попередньої  оплати:Д-т 643 «Податкові зобов’язання»;К-т  641 «Розрахунки за податками».2б.  Відображення ПДВ у разі відвантаження  попередньо оплаченої продукції:Д-т  701 «Дохід від реалізації»;К-т  643 «Податкові зобов’язання».

3.) Списання виробничої  собівартості готової продукції  (за обліковими цінами):Д-т 901 «Собівартість  реалізованої готової продукції»;К-т  26 «Готова продукція».