Облік довгострокових фінансових інвестицій

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів, обліку і  аудиту

 

 

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

 

ВАРІАНТ 8

 

             

                                                                                              

 

 

 

Виконала студентка_______групи ФЕП______________________________________

Оцінка___________за національною шкалою_________________________________

Голова  комісії:_____________В. Матвєєв

Члени комісії:______________О. Бондаренко

                       ______________О. Костюнік

 

 

 

 

Київ 2012

Зміст

 

ВСТУП 3

Теоретична частина 4

Облік фінансових інвестицій 4

Практична частина 21

Завдання 1 21

Завдання 2-3 8

Завдання 4,5,6 30

Завдання 7 44

Завдання 8 (1). 45

ВИСНОВОК 48

Список використаної літератури 50

 

 

 

       

 

ВСТУП

Дисципліна “Бухгалтерський облік” надає теоретичні знання з питань організації й методики ведення бухгалтерського фінансового обліку на підприємствах та набуття навичок практичного застосування їх при вирішенні задач.             Теоретична частина на тему «Метод подвійного запису». Відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного і за кредитом другого рахунків в одній і тій же сумі називають подвійним записом.             Подвійний запис не тільки принцип однакового відображення операцій на рахунках, а й основний технічний прийом бухгалтерського обліку, бо забезпечує горизонтальний взаємозв'язок між рахунками, а також важливий контрольний прийом, оскільки очевидно, що скільки не було б операцій, але загальна сума записів за дебетом рахунків завжди дорівнюватиме загальній сумі записів за кредитом рахунків.          Господарські операції відбуваються і реєструються у певній хронологічній послідовності, а інформація про стан та рух об'єктів обліку відповідно систематизується на рахунках. Тому бухгалтерські записи є хронологічними і систематичними.       Хронологічний запис — це запис операцій у хронологічній (календарній) послідовності їх виникнення.       Практична частина складається з 8 завдань.

 

 

Теоретична частина

Облік довгострокових фінансових інвестицій

У фінансових звітах використовуються в різних комбінаціях кілька різних методів оцінки, які визначені  національним П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”. Вибір таких методів залежить від видів фінансових інвестицій (поточні чи довгострокові).

Оцінка фінансових вкладень здійснюється у двох випадках: при  безпосередньому придбанні фінансових інвестицій та в разі складання фінансової звітності. Оцінка, що провадиться при  безпосередньому придбанні фінансових інвестицій, називається первісною  оцінкою; а та, що здійснюється в  разі складання фінансової звітності  — оцінкою на дату балансу.

Поточні та довгострокові  інвестиції при безпосередньому  придбанні оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю, що формується відповідно до активів, які були передані в оплату (мал.1).

 

Мал.1 Первісна оцінка фінансових інвестицій

Собівартість поточної та довгострокової фінансової інвестиції включає такі складові:

• ціна її придбання;

• можливі комісійні винагороди (винагороди фінансовим посередникам тощо);

• податки, збори, обов’язкові  платежі, які пов’язані з придбанням фінансової інвестиції;

• суми мита, які сплачуються  під час придбання (реєстрація договорів);

• інші можливі додаткові  витрати [1, 2].

Ці витрати виникають  у підприємств, якщо фінансові інвестиції вони будуть придбавати за грошові  кошти. Але не виключена можливість надходження фінансових інвестицій на підприємства способом обміну на цінні  папери власної емісії або на інші активи. У цьому випадку згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 12 “Фінансові інвестиції” собівартість фінансової інвестиції визначається справедливою вартістю цінних паперів або активів, що обмінюються на фінансові інвестиції.

У п. 4 П(С)БО 19 наведено дефініцію  терміна “справедлива вартість”: це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими й незалежними сторонами. На практиці її ототожнюють з ринковою вартістю інвестицій, тобто сумою, яку можна отримати від продажу на активному ринку. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їхньою собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестицій. Відповідно до п. 4 П(С)БО 7 “Основні засоби”, “зменшення корисності” — це втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Слід зазначити, що справедлива  вартість може бути як вищою, так і  нижчою від собівартості. У такому разі фінансові інвестиції підлягають переоцінці. Якщо підприємство володіє частиною акціонерних капіталів кількох інших товариств, такі акції розглядаються як інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів. Якщо ж воно володіє поточними борговими зобов’язаннями — це портфель боргових зобов’язань. Зі зміною ринкової вартості переоцінці підлягає, як правило, портфель, а не окрема інвестиція.

Для того, щоб провести оцінку фінансових інвестицій на дату балансу (для відображення їх у фінансовій звітності) можна використовувати  один із трьох методів:

1. Оцінка за справедливою  вартістю;

2. Оцінка за амортизованою  собівартістю фінансових інвестицій;

3. Оцінка за методом  участі в капіталі.

У разі володіння борговими  інвестиціями (облігаціями) для їх оцінки на дату балансу застосовується метод  оцінки за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій (АСФІ).

Вкладення, які утримуються  для перепродажу, повинні бути переоцінені  на дату балансу за кожною інвестицією  окремо, виходячи з їхньої справедливої вартості [1, 3].

Порядок оцінювання фінансових інвестицій за справедливою вартістю встановлено пунктами 8 та 9 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції”. Сутність означеного методу полягає в тому, що для оцінки фінансової інвестиції на дату балансу використовується сума, що дорівнює вартості, за якою може бути здійснена реалізація інвестиції в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Методом оцінки за справедливою вартістю на дату балансу оцінюють фінансові інвестиції, що придбані та утримуються виключно для продажу.

Порядок оцінювання означених  вкладень на дату балансу за амортизованою  собівартістю встановлено пунктом 10 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції”. Сутність цього методу полягає в тому, що різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія в разі придбання) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. При цьому амортизована собівартість інвестиції визначається додаванням вартості вкладень на попередню дату та суми амортизації дисконту (премій) за звітний період.

Суть амортизації премій зводиться ось до чого: їх сума повинна  розподілятися на весь період, на який інвестиції були придбані, тобто спрямовуватись на сплату відсотків інвесторам. Таким  чином, амортизацію премій необхідно  протягом усього періоду розподілити  так, щоб на дату погашення інвестицій їх поточна вартість дорівнювала  номінальній, а сума премій досягла  нульового значення.

Суть амортизації дисконту полягає в такому: його сума повинна  розподілятися на весь період, на який придбана інвестиція, тобто спрямовуватись на збільшення витрат зі сплати відсотків  інвесторам. Амортизація дисконту протягом цього періоду має розбиватися  таким чином, щоб на дату погашення  інвестицій їх поточна вартість дорівнювала  номінальній, а сума дисконту досягла  нульового значення. За допомогою  цього методу проводиться оцінка на дату балансу фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення.

Сутність методу оцінки фінансових інвестицій на дату балансу за методом  участі в капіталі охарактеризовано пунктами 11—14 Положення (стандарту) “Фінансові інвестиції”. Це зовсім нове явище для бухгалтерського обліку, викликане введенням національних стандартів. Метод участі в капіталі — це метод обліку інвестицій, за якого балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування (згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) 3 “Звіт про фінансові результати”). При цьому якщо сума зменшення частки капіталу інвестора більша, ніж відповідна стаття власного капіталу інвестора, то на таку різницю зменшується (або збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Тобто суть методу участі в  капіталі зводиться до такого правила: змінюється величина власного капіталу об’єкта інвестування — відповідно змінюється і вартість інвестицій на балансі підприємства-інвестора [19, 105].

Згідно з пунктом 11 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції” за методом участі в капіталі оцінюються такі фінансові інвестиції:

• в асоційовані підприємства (в яких інвесторові належить 25 % акцій (голосів) і які не є дочірніми  або спільними підприємствами інвестора);

• у дочірні підприємства (в яких пакет акцій (голосів) становить  більше 25 % статутного фонду);

• у спільні підприємства зі створенням юридичної особи.

За методом участі в  капіталі фінансові інвестиції обліковуються  на останній день місяця, в якому  об’єкт інвестування відповідає критеріям  визначення асоційованого або дочірнього підприємства. Припиняється застосування методу участі в капіталі для обліку та оцінки фінансових інвестицій з  останнього дня місяця, в якому  об’єкт інвестування перестав відповідати  зазначеним критеріям.

Згідно з пунктом 17 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції” метод оцінки інвестицій за участю в капіталі не використовується, якщо фінансові інвестиції тільки формально задовольняють вимоги, наявність яких свідчить про контроль або вплив з боку інвестора. Це, в основному, фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства, коли:

а) фінансові інвестиції придбані та утримуються для продажу  протягом дванадцяти місяців з дати їх придбання;

б) об’єкт інвестування веде діяльність в умовах, які обмежують  його здатність передавати кошти  інвестору протягом періоду, що перевищує  дванадцять місяців.

Такі фінансові інвестиції обліковуються та відображаються на дату балансу у фінансовій звітності  за справедливою вартістю.

Інвестиції в спільну  діяльність без створення юридичної  особи відображаються підприємством  на дату балансу способом розподілу  останнього між учасниками пропорційно  до ступеня контролю кожного. Цей  порядок установлено пунктами 19, 20 Положення (стандарту) 12 “Фінансові інвестиції”.

Отже, визначені методи оцінки фінансових інвестицій необхідні для  забезпечення основної мети складання  фінансової звітності — надання  користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства. А це, у свою чергу, є однією з  умов і способів зменшення ризику під час проведення інвестування.

Синтетичний та аналітичний  облік довгострокових фінансових інвестицій

 

Аналітичний облік довгострокових зобов'язань ведеться за їх видами і  термінами погашення.

Інформацію про наявність  і рух довгострокових інвестицій (вкладів) у цінні папери інших  підприємств, облігацій державних  і місцевих позик, статутний капітал  інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, узагальнюють на рахунку 14 «Довгострокові фінансові  інвестиції».

Цей рахунок має такі субрахунки:

• 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;
• 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам»;
• 143 «Інвестиції непов'язаним сторонам».

Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій, інвестиційний  строк яких не перевищує одного року, що можуть бути реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, що є еквівалентами  грошових коштів), ведеться на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», субрахунок 352 «Інші поточні фінансові  інвестиції». На дебеті субрахунку 352 відображають придбання поточних фінансових інвестицій, на кредиті — їх вибуття.

Отримання доходу від участі в капіталі асоційованих підприємств, від спільної діяльності та дочірніх підприємств відображається в усіх випадках записом:

Дебет 14 «Довгострокові фінансові  інвестиції» (відповідно субрахунки 141, 142, 143);

Кредит 72 «Доход від участі в капіталі» (відповідно субрахунки 721, 722, 723).

Проте інвестиційна діяльність є значно ширшим поняттям, ніж «участь  підприємства в капіталі».

Інвестиційна діяльність пов'язана з придбанням і продажем довгострокових (необоротних) активів  і короткострокових (оборотних) фінансових активів, які не відносяться до еквівалентів грошових коштів (вартість придбаних  основних засобів, необоротних і  нематеріальних активів, надання позик  іншим підприємствам, надходження  коштів від фінансових інвестицій — дивіденди, проценти).

Для обліку таких операцій призначені рахунки 96 «Втрати від  участі в капіталі» та 97 «Інші  витрати», на яких відображаються втрати від зміни вартості капіталу, що використовується у спільній діяльності двох чи декількох підприємств за методом участі в капіталі. При  спільній операційній діяльності капітал  інвестора може збільшуватися чи зменшуватися внаслідок збільшення (зменшення) його частки в об'єкті інвестування. Капітал також може вкладатися в  асоційовані та дочірні підприємства [2, 4].

Рахунок 96 «Втрати від  участі в капіталі» має такі субрахунки:

• 961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства»;
• 962 «Втрати від спільної діяльності»;
• 963 «Втрати інвестицій в дочірні підприємства».

У дебет рахунка 96 списуються втрати, завдані внаслідок отримання  асоційованим підприємством збитків, переоцінки активів, збитків дочірніх та спільних підприємств тощо. При  цьому складається запис:

Дт 96 «Втрати від участі в капіталі»;

Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

У кінці місяця рахунок 96 закривається:

Дт 79 «Фінансові результати» субрахунок 793 «Результати іншої звичайної діяльності»;

Кт 96 «Втрати від участі в капіталі».

Інші витрати, хоча й виникають  у процесі операційної діяльності, але не відносяться до процесу  виробництва і збуту, а пов'язуються з інвестиціями. До таких витрат належать:

• залишкова вартість і витрати на реалізацію фінансових інвестицій;
• залишкова вартість і витрати на реалізацію необоротних активів;
• залишкова вартість і витрати на реалізацію макових комплексів;
• втрати активів та зобов'язань неопераційної діяльності від зміни курсу гривні до іноземної валюти;
• уцінка необоротних активів та фінансових інвестицій;
• залишкова вартість списаних необоротних активів і витрат, пов'язаних із ліквідацією (розукомплектовування, демонтаж та ін.);
• інші витрати звичайної діяльності;
• виплата страхових сум і страхових відшкодувань (у страхових установах);
• перестрахування.

На рахунку 97 «Інші витрати» виділяється 9 субрахунків, що видно  з вищенаведеного переліку витрат. У дебеті рахунка 97 «Інші витрати» відображаються такі витрати:

Дт 97 «Інші витрати» Кт 10 «Основні засоби» (списання й уцінка основних засобів);

Кт 11 «Інші необоротні матеріальні активи» (списання й уцінка необоротних активів);

Кт 12 «Нематеріальні активи» (списання й уцінка нематеріальних активів);

Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (списання й уцінка фінансових інвестицій);

Кт 15 «Капітальні інвестиції» (списання й уцінка капітальних інвестицій);

Кт 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» (списання боргів);

Кт 30 «Каса» (курсові різниці);

Кт 31 «Рахунки в банках» (курсові різниці);

Кт 35 «Поточні фінансові інвестиції» (реалізація фінансових інвестицій);

Кт 68 «Розрахунки за іншими операціями» (витрати звичайної діяльності).

Зібрані протягом місяця витрати  повинні списуватися на фінансові  результати:

Дт 79 «Фінансові результати» субрахунок «Результат іншої звичайної діяльності» Кт 97 «Інші витрати».

Особливістю довгострокових інвестицій є те, що вони не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. На дебеті рахунка 14 відображають вартість довгострокових інвестицій, на кредиті  — їх вибуття (списання) або зменшення  вартості, а також отримання дивідендів від обсягу інвестування, якщо облік  інвестицій ведеться за методом обліку участі в капіталі.

Так, наприклад, в обліку страхової компанії «Інвест-сервіс» інвестовані кошти в акції асоційованого підприємства відображають такою бухгалтерською проводкою:

Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» Кт 31 «Рахунки в банках».

Отриманий дохід (в сумі збільшення частки інвесторів у капіталі) від  інвестицій в асоційоване підприємство в обліку відображають такою бухгалтерською проводкою:

Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» Кт 721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства».

Нарахування дивідендів за інвестиціями в наведеному вище прикладі оформляють такою бухгалтерською проводкою:

Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» Кт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі».

Довгострокові інвестиції, як правило, відображають в обліку за собівартістю при зарахуванні на баланс.

Оцінка в подальшому на дату балансу використовує правило  нижчої оцінки довгострокових інвестицій в ринкові акції.

Довгострокові інвестиції оцінюються на кожній окремій інвестиції (базовий  підхід). Якщо має місце зниження (крім тимчасового) вартості конкретної довгострокової інвестиції, її балансова  вартість зменшується. Сума уцінки списується на витрати звітного періоду [3, 6].

Балансова вартість конкретної інвестиції оцінюється за справедливою вартістю інвестицій на дату переоцінки. Результат  переоцінки по поточним інвестиціям  списується на фінансові результати періоду, по довгостроковим інвестиціям  – на власний капітал.

Відображення операцій з обліку довгострокових фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку

Бухгалтерський облік  фінансових інвестицій ведеться залежно  від того, за якими методами обліковують  фінансові інвестиції.

Порядок облікових записів  щодо надходження фінансових інвестицій визначається, виходячи з джерела  такого надходження. Підприємства можуть купувати фінансові інвестиції (цінні  папери), одержувати їх як внесок до статутного капіталу, а також в оплату заборгованостей.

Так, оприбуткування фінансових інвестицій, отриманих у результаті внеску засновників (учасників) до статутного капіталу, проводиться в обліку записом  на підставі установчого договору (табл.2)

 

Таблиця 2 Облік надходження фінансових інвестицій, що одержані в результаті внесків засновників.

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Оголошено статутний капітал	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал"
Одержано довгострокові  фінансові інвестиції від засновника (учасника) як внеску до статутного капіталу	14 "Довгострокові фінансові  інвести­ції"	46 "Неоплачений капітал"

 

Відображення надходження  фінансових інвестицій, придбаних у  кредит і з оплатою за готівку показано в табл. 3.. Якщо оплата придбаних фінансових інвестицій здійснюється шляхом передачі матеріальних цінностей, то записи залежать від того, якими саме матеріальними цінностями розраховувалось підприємство. При розрахунках матеріалами, паливом, запасними частинами тощо роблять записи в дебет наведених вище рахунків та кредит рахунка 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Облік придбання інвестицій акціонерним товариством в обмін на емітовані власні акції показано в табл 4.

 

Таблиця 3. Облік придбання довгострокових фінансових інвестицій

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Оприбутковано інвестиції, придбані в кредит	14 "Довгострокові фінансові  інвестиції"	63 "Розрахунки з постачальниками  і підрядниками"
Здійснено фінансові вкладення  за грошові кошти	14 "Довгострокові фінансові  інвестиції"	30 "Каса", 31 "Рахунки  в банках."

 

Таблиця 4. Облік придбання інвестицій в обмін на емітовані власні акції

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Сформовано статутний  капітал на вартість випущених акцій	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал"
Відображено одержання  фінансових інвестицій (сума відображення дорівнює номінальній вартості випущених  підприємством акцій)	14 "Довгострокові фінансові  інвестиції"	46 "Неоплачений капітал"
Доведено вартість фінансових інвестицій до справедливої вартості переданих акцій: — якщо вартість фінансових інвестицій більша за номінальну вартість акцій — якщо вартість фінансових інвестицій менша за номінальну вартість акцій	14 "Довгострокові фінансові  інвестиції"         975 "Уцінка не­оборотних активів  і фінансових інвестицій"	421 "Емісійний дохід"           14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

 

Облік переоцінки фінансових інвестицій залежить, від того, за якою оцінкою обліковуються інвестиції на дату балансу. Переоцінка інвестицій, облік яких ведеться за справедливою вартістю, відображається такими записами:

Д-т 14 "Довгострокові фінансові  інвестиції"

К-т 746 "Інші доходи від  звичайної діяльності" — віднесено  суму дооцінки до складу інших доходів  за інвестиціями

Д-т 975 "Уцінки необоротних  активів і фінансових інвестицій"

К-т 14 "Довгострокові фінансові  інвестиції" — віднесено різницю  між первісною і справедливою вартістю на витрати від іншої  діяльності за інвестиціями

Списання таких витрат на фінансові результати здійснюється за допомогою запису:

Д-т 793 "Результат іншої  звичайної діяльності"

К-т 975 "Уцінка необоротних  активів і фінансових інвестицій"

Якщо на дату балансу склалася ринкова вартість, то зазначене перевищення  над первісною вартістю або попередньою  балансовою вартістю відображається у  складі інших доходів і спричинює  збільшення вартості інвестиції. У  бухгалтерському обліку ця переоцінка відображається так:

Д-т 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам"

К-т 746 "Інші доходи від  звичайної діяльності"

Списання цих доходів  на фінансові результати здійснюється таким записом:

Д-т 746 "Інші доходи від  звичайної діяльності"

К-т 793 "Результат іншої  звичайної діяльності"

Результат переоцінки фактично свідчить про нарахування нереалізованого  прибутку або збитку від операцій з фінансовими інвестиціями, тобто  це — сума прибутку (збитку), яку  б отримав інвестор при реалізації інвестиції на дату балансу [2, 5].

Фінансові інвестиції, які  утримуються підприємством до моменту  погашення, відображаються у звітності  за амортизованою собівартістю. Проводки з переоцінки інвестицій до амортизованої  собівартості показано в табл 5.

Відсотки за інвестиціями, що обліковуються за справедливою вартістю та амортизованою собівартістю, відображаються в обліку таким чином:

 

Таблиця 5. Облік амортизації дисконту (премії)

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Д-т	К-т
Віднесено на збільшення вартості інвестицій амортизацію дисконту	14 "Довгострокові фінансові  інвестиції"	733 "Інші доходи від  фінансових операцій"
Віднесено на зменшення вартості інвестицій амор­тизацію премії	952 "Інші фінансові  витрати"	14 "Довгострокові фінансові  інвестиції"

 

Д-т 373 "Розрахунки за нарахованими доходами"