Облік довгострокових зобов’язань. 2

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

Кафедра “Облік і аудит”

Курсова робота з дисципліні “Фінансовий облік ІІ” на тему:

“Облік довгострокових зобов’язань”

Виконала:

Студентка ФЕМ

Групи 3-ОА-2

Синицька Т.В.

Перевірила:

Сингаєвська М.П.

Київ 2010

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ І. Науково-теоретичні та методичні основи обліку довгострокових зобов’язань………………………………………………………………………...5

1.1.     Поняття, класифікація, оцінка та нормативне забезпечення обліку зобов’язань…………………………………………………………………...5

1.2.     Основи бухгалтерського обліку довгострокових зобов’язань…………..11

Розділ ІІ. Науково-практичні основи обліку довгострокових зобов’язань…..14

2.1. Документування операцій за зобов’язаннями…………………………….14

2.2. Синтетичний та аналітичний облік довгострокових зобов’язань, порядок розрахунку………………………………………………………………………..14

2.3. Відображення зобов’язань в облікових регістрах та фінансовій звітності…………………………………………………………………………..21

Розділ ІІІ. Фінансово-економічні показники роботи та аналіз господарської діяльності ДП „Дитяче харчування”……………………………………………23

3.1. Загальна характеристика підприємства……………………………………23

3.2. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві…25

3.3. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства………………...27

3.4. Аналіз фінансового стану підприємства…………………………………..28

Висновки…………………………………………………………………………34

Список використаної літератури………………………………………………..38

Вступ

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує бухгалтерський облік та фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об'єкта, що аналізують.

Тема даної курсової роботи “Облік довгострокових зобов’язань”, отже, зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілює в собі економічні вигоди. Довгострокові зобов'язання - зобов'язання інші, ніж поточні.

До довгострокових зобов'язань відносяться довгострокові (строком більше 1 року) позики банків, облігації та векселі, видані підприємством. Перевагою фінансування за рахунок довгострокових джерел є небажання власників збільшити кількість акціонерів, а також відносно нижча собівартість кредиту в порівнянні з вартістю акціонерного капіталу, яка виражається в ефекті фінансового важеля. Використання та повернення цих кредитів потребує суворого контролю за їх станом та рухом, а для цього необхідні детальні дані по кожній позиції, про їх суму, строки повернення, нараховані проценти за користування. Для аналізу ефективності довгострокових кредитів потрібні відомості про конкретні напрямки їх використання, про витрачені суми на кожен напрям, про очікувану економічну ефективність, про окупність довгострокових вкладень.

Складні операції з виникнення, погашення, продажу або переуступки довгострокових зобов'язань неможливі без точного та динамічного обліку всіх ситуацій, що виникають за такими боргами. Джерелом інформації для управління довгостроковим залученим капіталом є дані аналітичного обліку по рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання".

Таким чином, актуальність курсової роботи полягає в тому, що для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву та об'єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи – прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення, як на своєму підприємстві, так і партнерів. Таку інформацію надає лише система бухгалтерського обліку.

Об’єктом курсової роботи виступають довгострокові зобов’язання, які виникають при здійсненні господарської діяльності на підприємстві.

Предметом в даній курсовій роботі виступає первинний, аналітичний та синтетичний облік і аудит довгострокових зобов’язань підприємства, шляхи і пропозиції щодо оптимізації обліку зобов’язань на підприємстві.

Метою даної роботи є дослідження обліку та аудиту довгострокових зобов’язань підприємства.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

­         надати характеристику довгостроковим зобов’язанням;

­         представити нормативно-правову базу стосовно обліку довгострокових зобов'язань;

­         дослідити особливості обліку довгострокових зобов’язань.

Розділ І. Науково-теоретичні та методичні основи обліку довгострокових зобов’язань

1.1.           Поняття, класифікація, оцінка та нормативне забезпечення обліку довгострокових зобов’язань

Зобов’язання - заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

              Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

              Погашення зобов'язання можна здійснювати шляхом: сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості; переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

              У кожному разі погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям активів, а отже, зі зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.

              Іноді погашення одного зобов'язання призводить до виникнення іншого. Наприклад, постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписують вексель. У цьому разі одне зобов'язання (кредиторська заборгованість) замінюється іншим (зобов'язанням за виданим векселем). Однак остаточне погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям у майбутньому ресурсів (активів) підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх економічних вигод.

              Значна частина зобов'язань підприємства виникає під час нарахування витрат. Підприємство нараховує витрати і у відповідних сумах одночасно повинно визнати зобов'язання. Зобов'язання за рахунками зі сплати податків, обов'язкових платежів, заробітної плати, створення забезпечень - все це є типові приклади визнання зобов'язань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат, що належать до звітного періоду та підлягають сплаті у наступних періодах, виникає зобов'язання щодо нарахованих відсотків.

              Відсутність на дату складання фінансової звітності достатніх умов для визнання тих зобов'язань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобов'язання не підлягає погашенню).

Схема класифікації зобов’язань відповідно до П(С)БО 11 “Зобов’язання”

Довгострокові зобов'язання - зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

              До поточних зобов'язань належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов'язання.             

Особливим видом зобов'язань є забезпечення, які не мають чітко визначеного терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.

              Забезпечення створюють на відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Треба мати на увазі, що заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Особливу групу зобов'язань становлять ті категорії, які обліковують за Балансом, але є дуже важливими позиціями з погляду оцінки впливу потенційних наслідків певних подій на перспективи розвитку підприємства. Серед них потрібно виділити, головним чином, непередбачені зобов'язання.

              Непередбачене зобов'язання - це:

1.            зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю:

або

2.            теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

              Доходи майбутніх періодів - це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов'язань.

              До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

Оцінка зобов'язань відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню сум визнаних зобов'язань, є важливим при оцінці зобов'язань. Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.

=

_

+

+

За П(С)БО 11 "Зобов'язання" в Балансі (ф. № 1) всі поточні зобов'язання відображаються за сумою погашення, тобто у фінансовій звітності в розділі поточних зобов'язань відображається сума, яка буде фактично сплачена при погашенні такого зобов'язання.

Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов'язання. За теперішньою вартістю відображаються довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки: суми довгострокових кредитів облігаційних позики довгострокових відсоткових векселів; платежів за довгостроковою орендою; позик небанківських фінансово-кредитних установ підлягають дисконтуванню.

Для визначення балансової вартості зобов'язань використовуються наступні види оцінок:

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу.

Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

Дисконтована оцінка зобов'язання - це вартість майбутнього платежу. Визначення дисконтованої вартості засновано на розумінні того, що з економічної точки зору сума коштів, яка буде витрачена підприємством в майбутньому, менше суми коштів, витрачених підприємством сьогодні.

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

1.2.           Основи бухгалтерського обліку довгострокових зобов’язань

Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

              Довгострокове зобов'язання визнається, якщо:

      його оцінка може бути достовірно визначена;

      існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

              Довгострокові зобов'язання повинні бути погашені впродовж більше дванадцяти місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців.

              Тому зобов'язання підприємства, яке виконує складні замовлення зі звичайним циклом завершення більш як дванадцять місяців, можуть бути класифіковані у вимірі операційного циклу. Так. якщо таке підприємство має зобов'язання з погашення кредиту через 14 місяців, воно може не відносити цю заборгованість до довгострокових, якщо його звичайний операційний цикл становить 15 місяців.

              Зобов'язання, на яке нараховують відсотки та яке підлягає погашенню впродовж дванадцяти місяців з дати балансу, треба розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більш як 12 місяців і до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

              Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачала погашення зобов'язання на вимогу кредитора в разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушено, вважається довгостроковим, якщо:

      позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;

      не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди впродовж дванадцяти місяців з дати Балансу.

              До довгострокових зобов'язань належать:

      довгострокові кредити банків;

      довгострокові зобов'язання за облігаціями:

      інші довгострокові фінансові зобов'язання;

      відстрочені податкові активи;

      інші довгострокові зобов'язання.

              Довгострокові зобов'язання подаються у IIІ розділі Пасиву Балансу. Зміст статей довгострокових зобов'язань наведено у таблиці.

Таблиця 1.1

Зміст статей довгострокових зобов'язань

Усі довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображають у Балансі підприємства за їхньою теперішньою вартістю.

              Для оцінки зобов’язань теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Довгострокові зобов’язання відображають у Балансі за формою, визначеною П(с)БО 2 “Баланс” за такими статтями:

Розділ ІІ. Науково-практичні основи обліку довгострокових зобов’язань

2.1. Документування операцій за зобов’язаннями

Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Таблиця 2.1

Класифікація кредитів

Продовження табл. 2.1