Облік грошових коштів у касі підприємства

Академія митної служби України 

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з  Фінансового обліку ІІ

на тему: Облік грошових коштів у касі підприємства

Курсанта 3  курсу групи  ЕО 10-1 

напряму підготовки облік і аудит

спеціальності облік і аудит

Керівник кандидат наук з державного управління, доцент кафедри обліку і аудиту Єдинак Т.С.

Національна шкала _______________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

                                                                     Члени комісії          ________________  ___________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                      ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                                ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

м. Дніпропетровськ-2013 рік 
ЗМІСТ

ВСТУП

Важливим елементом  економічної системи є бухгалтерський облік, без знання якого неможливо  ефективно керувати сучасними підприємствами. Тільки добре налагоджена система  обліку зможе своєчасно забезпечити  органи управління необхідною і достовірною інформацією для проведення якісно обґрунтованого аналізу і забезпечення надійного контролю за господарською діяльність і зміцненням фінансового стану. Одним із елементів господарських засобів є засоби у сфері обігу, складовою частиною яких є грошові кошти. Грошові кошти, необхідні підприємству для нормальної виробничо-господарської діяльності, в процесі свого існування.  Грошові кошти - це кошти, які має підприємство у своєму розпорядженні, вони створюються за рахунок власних та залучених коштів.

Актуальність теми  даної роботи полягає в тому, що грошові кошти відіграють важливу роль в виробничо-господарській діяльності підприємства і для того, щоб підприємство мало можливість ефективно використовувати наявні у нього грошові кошти, потрібно правильно організувати їх облік і здійснювати контроль за витрачанням,також питання грошового обiгу завжди залишатимуться актуальними для економіки будь – якої країни, оскiльки за допомогою його аналiзу можна визначити та провести оцiнку iнших економiчних процесiв.

Метою курсової роботи є аналіз теоретичних та практичних положень ведення фінансового обліку касових операцій на підприємстві.

Завдання курсової роботи :

• дослідження економічної сутності касових операцій;
• збір і вивчення літературних джерел по обліку касових операцій;
• аналіз нормативно-правової бази з обліку касових операцій;
• характеристика документального забезпечення касових операцій;
• розгляд системи рахунків та їх кореспонденції щодо відображення касових операцій;
• характеристика порядку проведення інвентаризації касових операцій та відображення її результатів у обліку;
• дослідження шляхів вдосконалення обліку касових операцій..

Об’єктом дослідження  є облік грошових коштів у касі підприємства.. Предметом дослідження  є  теоретичні та методичні аспекти  відображення в бухгалтерському обліку касових операцій.

Робота складається  зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 33 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 40 сторінок друкованого тексту, включає 3 таблиці, 1 рисунок, 7 додатків на 9 сторінках.

РОЗДІЛ 1

ТЕРЕОТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ КАСОВИХ  ОПЕРАЦІЙ

1.1. Економічний зміст готівкових та касових операцій

Для здійснення виробничої діяльності кожне підприємство повинно  мати в необхідній кількості оборотні засоби. В складі оборотних засобів важливе місце займають кошти, які потрібні для розрахунків за придбані матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги; для оплати зобов’язань перед фінансовими органами по платежах у бюджет, установами банку за одержані кредити, виплати заробітної плати тощо.

Основними джерелами  надходження коштів є виручка  від реалізації продукції, виконаних  робіт для інших підприємств, інші надходження коштів.

Підприємства зберігають свої вільні кошти на рахунках в  установах банків України за своїм  вибором і за згодою цих банків. Підприємства (підприємці), які відкрили рахунки в установах банків, зберігають на цих рахунках свої кошти на договірних умовах і здійснюють розрахунки за своїми зобов’язаннями в безготівковій та готівковій формі в порядку установленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Для обліку грошових коштів у Плані рахунків передбачені  рахунки: 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”. 33 “Інші кошти”. Всі ці рахунки основні, входять до рахунків коштів, по відношенню до балансу - активні.

Основними завданнями обліку грошових коштів є: виконання операцій з грошовими коштами за розрахунками з постачальниками, покупцями; контроль за дотриманням касової і розрахункової  дисципліни; своєчасне і правильне  документальне оформлення операцій з руху грошових коштів, щоденний контроль за збереженням готівки і цінних паперів у касі підприємства; інвентаризація грошових коштів і відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку; дотримання стандарту бухгалтерського обліку № 4 "Звіт про рух грошових коштів" та надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період[6].

 Гроші – це єдиний  товар, цінність якого проявляється в той момент, коли ми від нього позбавляємось, також це засіб суспільного виразу економічної цінності благ. Сутність грошей полягає в тому, що властива товарному виробництву форма економічних зв'язків між товаровиробниками, також вони служать засобом стихійного обліку кількості й якості суспільної праці товаровиробників, що здійснюється на ринку і являють собою інструмент, за допомогою якого абстрактному змісту вартості надається реальність, конкретність, дійовість [ 22, с.110].

Рух грошових коштів, який відбувається в процесі діяльності, може здійснюватись як у готівковій, так і у безготівковій формах. Готівка - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки [30,с.301]. Усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі (типова форма КО-4, затверджена наказом Мінстату.) Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Відокремлені підрозділи, що мають каси і здійснюють розрахунки готівкою, проводять при цьому касові операції з видачі (приймання) готівки на будь-які потреби з оформленням видаткових (прибуткових) касових ордерів або застосовують РРО (РК) при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, самостійно здають готівкову виручку до каси установи банку (інкасаторам банку), повинні також вести касові книги, які видаються і оформляються підприємством - юридичною особою, до складу якої вони входять[ 24, c. 105].

Відокремлені підрозділи, що мають каси та здійснюють розрахунки готівкою із споживачами в сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг із застосуванням РРО (РК) і не проводять при цьому касових операцій з видачі (приймання) готівки з каси на будь-які потреби з оформленням видаткових (прибуткових) касових ордерів, а здають отриману готівкову виручку до підприємства - юридичної особи, до складу якої вони входять у встановлені ним строки, можуть не вести касову книгу. Операція здавання відокремленим підрозділом готівки до каси підприємства здійснюється із застосуванням прибуткового касового ордера з видачею відповідної квитанції. РРО – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіксальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів [23, с.284]. Якщо бухгалтерія та касир підприємства - юридичної особи не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує при розрахунках РРО (РК) у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі підприємства - юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства. На підприємствах за умови забезпечення належного зберігання касових документів касову книгу можна вести також в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів.

Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне  відображення і роздрукування документів "Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира", які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі, затвердженої наказом Мінстату [18, c.151]. Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним бухгалтером та керівником підприємства. До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами підприємства.

Ліміт залишку готівки  в касі – це граничний розмір суми готівки, що може залишатися у  касі в позаробочий час [16, с.456].

З метою контролю готівкових коштів на підприємствах проводяться інвентаризації кас. Для проведення інвентаризації каси, що має здійснюватися згідно з наказом керівника підприємства, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт . У строки, що встановлені керівником, на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахуванням усіх готівкових коштів і перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою [29, c.260].

Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком готівки в касі. При застосуванні підприємством у розрахунках РРО звіряється наявна готівка на місці проведення розрахунку кассиром - оператором РРО із сумою, зазначеною в денному звіті РРО. У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з'ясовуються обставини їх виникнення.

При цьому сума нестачі  стягується з винної особи, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід підприємства. В умовах автоматизованого ведення касової книги слід проводити перевірку правильності роботи програмних засобів оброблення касових документів. Вищі організації (за їх наявності) на всіх підвідомчих підприємствах, а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод під час проведення документальних ревізій обов'язково проводять інвентаризацію каси і перевіряють дотримання порядку ведення касових операцій [21, c.210]. Перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснюють органи Міністерство доходів і зборів України , державна контрольно-ревізійна служба України, Міністерство внутрішніх справ України та ін..

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна [20, c.203].

Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються  на рахунок отримувача коштів[14].

Готівкова форма розрахунків застосовується для обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Між готівковою і безготівковою  формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій  формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в  банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо [32, c.303 ]. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово - кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі. Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу) [17,с.410].

Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Отже, грошові кошти  є найбільш ліквідними активами вони присутні на початковому та кінцевому  етапах облікового циклу, який включає  придбання товарів, виробництво  продукції, виконання робіт, надання  послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

1.2 Огляд літератури з трактування  поняття касових операцій

Розкриваючи тему курсової роботи «Облік грошових коштів у касі підприємства  » був вивчений великий обсяг навчальної літератури, з яких можна звернути увагу на наступні.

Ще в ХІХ ст. чимало економістів звертали увагу на відсутність  у вчених навіть відносної згоди  з питання про сутність грошей. Не зважаючи на велику кількість досліджень з грошової теорії, таке положення  спостерігається й нині.

У сучасній світовій економічній теорії існує кілька принципово різних підходів до визначення суті грошей. Прихильники першого підходу (М. Фрідман, А. Шварц та ін.) фактично розглядають гроші лише як зручний спосіб організації статистичних спостережень і визначають їх як «тимчасове вмістилище купівельної сили». При цьому увага концентрується на конструюванні різних грошових агрегатів, виявленні елементного складу пропозиції грошей тощо.

В основу другого підходу  – найбільш поширеного серед західних економістів – покладено попередній теоретичний аналіз функцій грошей, на підставі якого визначаються суті і форми грошей. Так, автори популярного підручника «Економікс» американські професори К.Р. Макконнелл та С.Л Брю вважають, що гроші – це те, що гроші роблять. Все, що виконують функції грошей, і є гроші. Л. Харріс також визначає суть грошей через їх функції, стверджуючи, що гроші – це будь-який товар, який функціонує як засіб обігу, розрахункова одиниця і засіб збереження вартості.

У підручнику «Історія бухгалтерського  обліку», чітко викладена функція грошей. Автор пише : «Гроші виконують функції міри вартості, засобу платежу, засобу обігу і засобу нагромадження.»

А О.А. Кириченко у підручнику «Менеджмент» каже: «В умовах ринку  значення грошей непомірно зростає  і тому перетворює їх у єдине джерело  прискорення виробництва. Банки  стають основною ланкою, яка постачає народне господарство додатковими  грошовими ресурсами. Сучасні банки не тільки торгують грошима, вони водночас є аналітиками ринку.» [25, с.205]

Тоді коли Василик  О.С. «Теорія фінансів» каже що: «Гроші – це товар, який виконує роль загального еквіваленту, тобто має властивість обмінюватися на будь-який інший товар. Гроші мають своє чітке призначення в економічному житті, що виражено в їхніх функціях. Водночас гроші та грошовий обіг суттєво впливають на фінансове становище як фізичних і юридичних осіб зокрема, так і держави в цілому. Якщо грошей в обігу більше, ніж товарів та послуг, що надаються, то гроші знецінюються.»[22 , с. 158]

«З погляду маркетингу ціна – це гроші. Політика цін традиційно є одним із головних елементів  маркетингу з кількох причин. По-перше, ціна – один із головних інструментів у конкурентній боротьбі. По-друге, відповідний рівень цін дає можливість виробникові продати товар, отримати відповідні доходи і прибутки, а споживачеві цей товар придбати і використати для власної потреби. По-третє, ціна – це просто і точно вимірювана змінна, яка традиційно використовується в усіх економічних розрахунках» А.Ф. Павленко, А.В. Войчак «Маркетинг».

А економічна теорія каже, що: «Гроші – це передусім товар. Сутність грошей розкривається через  розвиток обміну товарів, розгортання  суперечності між суспільною та приватною працею, що призводить до виділення із загального товарного обороту одного з товарів, який виконує функції грошей. Гроші можуть виконувати функцію загального еквівалента тому, що самі за своєю природою є товаром, втілюють у собі абстрактну людську працю, є вартістю. Проте це не просто товар, а товар, який виконує функцію загального еквівалента.» А.А. Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко «Основи економічної теорії».[28. с.189]

Дуже доступно розкрита досліджувана тема в книзі Грабової Н.Н., Добровського В.Н.: «Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах», Київ «А.С.К.»2003 . Книга складається з двох розділів: «Теоретичні основи бухгалтерського обліку» і «Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах». У першому розділі книги розкривається теоретичний зміст основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку. Другий розділ містить питання методики і техніки бухгалтерського і податкового обліку стосовно до діючих законодавчих і нормативних актів в області обліку, звітності й оподатковування.

Ціль книги «Бухгалтерський  облік у торгівлі», Н.Н. Грабової – розкрити особливості організації  бухгалтерського обліку торгово-комерційної  діяльності; на підставі діючих нормативних  документів викласти порядок обліку товарних операцій на підприємствах; включаючи зовнішньоекономічну діяльність, основних засобів і нематеріальних активів, праці і заробітної плати, витрат звертання і фінансових результатів діяльності.

У підручнику «Бухгалтерський  фінансовий облік на підприємствах України» описані основи теорії бухгалтерського фінансового обліку, його організація на підприємствах України. Велика увага приділяється вивченню економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку і методології його ведення з урахуванням вимог пропонованих Національними стандартами, з використанням останніх нормативних документів, введених в Україні з 1 червня 2000 року.

Автор підручника – професор кафедри обліку й аудиту Українського державного університету харчових технологій Н.М. Ткаченко.

Підручник складається з двох розділів. У першому описуються основи бухгалтерського обліку. В другому – бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.

У підручнику чітка будівля  бухгалтерського обліку коштів зі змінами, що відбувалися в його організації і техніку ведення. Це підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обміркованих рішень і передбачення ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємства, у системі оподатковування, у складанні балансу, фінансової звітності й ін.

1.3 Нормативно-правове забезпечення  обліку касових операцій

Бухгалтерія у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу. Нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності та проведення аналізу.

З метою правильного  використання нормативно-правових актів бухгалтери повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами та основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 [9] . Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку - це Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 p. № 996-XIV[1] та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»[4].

Згідно з Методичними  рекомендаціями  щодо заповнення форм фінансової звітності (наказ Мінфіну  від 28.03.2013 р. №433) у статті «Гроші та їх еквіваленти» відображаються готівка в касі підприємства, гроші на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути вільно використані для поточних операцій, а також грошові кошти в дорозі, електронні гроші, еквіваленти грошей. У цій статті наводяться кошти в національній або іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, виключаються зі складу оборотних активів та відображаються як необоротні активи[5].

        У разі відповідності ознакам  суттєвості, окремо може бути  наведена у додаткових статтях  інформація про готівку та  гроші на рахунках в банку.  До підсумку балансу включається  загальна сума грошей та їх  еквівалентів, інформація про готівку і гроші на рахунках в банку наводиться у додаткових статтях в межах загальної суми.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» [6] є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та негрошові аспекти операцій підприємства.

З метою контролю за наявним  зверненням був прийнятий цілий  ряд нормативних документів, що регулюють  порядок ведення касових операцій на підприємствах, вимоги яких необхідно  дотримуватись при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документального оформлення.

Положення про форму  та зміст розрахункових документів, затверджене Постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 , що контролює наявність та використання книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок, дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій. При цьому необхідно враховувати наявність у мережі розповсюдження достатньої кількості екземплярів книг ОРО, централізовано виготовлених розрахункових книжок. Особливо це стосується суб'єктів підприємницької діяльності, що мають розгалужену структуру об'єктів господарювання та повинні зареєструвати значну кількість книг ОРО, розрахункових книжок, а також поставити їх на облік за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Касові операції оформлюються документами, типові форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку»[15], і мають застосовуватись без змін на підприємстві, незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форми власності.

Даним наказом затверджено  до використання по обліку касових  операцій наступні форми документів:

КО – 1 «Прибутковий касовий  ордер»;

КО – 2 «Видатковий  касовий ордер»;

КО – 3 «Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів»;

КО – 4 «Касова книга»;

КО – 5 «Книга обліку прийнятих  і виданих касиром грошей».

В Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07 1995 року [2] говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.

У Переліку № 1336 наводиться перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, який затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336[8].

Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 06.11.2008 року [ 3 ] вказує порушення норм з регулювання обігу готівки та фінансові санкції, які застосовуються до порушників.

Права, обов’язки і  завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків.

При прийманні готівки в касу підприємства касири керуються Правилами визначення плaтоспроможності банкнот і монет [10].

Постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Відповідно до визначення, зазначеного у цьому Положенні , готівка (готівкові кошти) — це грошові знаки національної валюти України — банкноти і монети, у тому числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами. При цьому ліміт каси — граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час  у своїх касах готівку в  межах, що не перевищує установлений ліміт каси. Сума готівки, яка перевищує  встановлений ліміт каси, обов’язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки[7].

Ліміт каси підприємство встановлює самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки  в касі.