Облік доходів від реалізації прогдукції.Облік реалізації товарів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ 

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………...3

1.Облік доходів  від реалізації продукції підприємства………………………...3

1. Дохід як економічна категорія.

       Завдання та значення обліку доходу………………………………………..3

2. Огляд нормативної бази по обліку доходів.

       Визнання та класифікація доходів………………………………………….4

3. Оцінка доходу………………………………………………………………...8
4. Облік доходу від реалізації продукції………………………………………9

 

2.Облік реалізації  товарів……………………………………………………….12

2.1 Поняття, класифікація та оцінка товарів…………………………………..12

2.2 Документування  господарських операцій,

        пов'язаних з рухом товарів………………………………………………...14

2.3. Порядок організації  обліку товарів………………………………………..15 

РОЗДІЛ ІІ  ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………20

Задача №19……………………………………………………………………....20

Задача №51……………………………………………………………………….22 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….24 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  І ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 

1.Облік  доходів від реалізації  продукції підприємства

5. Дохід як економічна категорія. Завдання та значення обліку доходу

 

     В наш час не має жодної організації  чи підприємства, яке б не ставило  на меті досягнути максимального  прибутку і отримати дохід від  своєї діяльності. Кожне підприємство створює всі можливі умови  для економічно вигідної роботи, з  метою отримати більший дохід і зменшити витрати.

     Всі організації та підприємства, які  існують в наш час виробляють продукцію, надають послуги та роботи, створюють товари, які потім реалізовуються на ринку збуту, після чого отримують  дохід. Тому актуальність моєї теми «Облік доходів від реалізації продукції підприємства» в даний час та і на протязі багатьох років має велике значення, через те що саме на це спрямована діяльність кожної установи.

      Одним із важливих і принципових теоретичних питань економічної діяльності є визначення терміна «доходи». Як економічна категорія, доход в загальному розумінні означає потік грошових та інших надходжень за одиницю часу.

      Величина доходу впливає на показник прибутку, який є основним фінансовим показником діяльності підприємства. Прибуток – це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами, або різниця між доходами і витратами. Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг; розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць. Витрати – це сума спожитих на виробництво товарів, робіт і послуг факторів виробництва (ресурсів).

     Деякі вчені економічної теорії дають  такі визначення терміну «доходи»:

     Доходи – це певна кількість грошових коштів, матеріальних благ чи послуг, отриманих фізичною особою, підприємством чи економікою в цілому за певний проміжок часу.

     Доходи  – у широкому розумінні розглядаються, як грошові та натуральні надходження  до суб’єктів господарського життя.

     Доходи, у вузькому значенні – це потік  грошових надходжень за одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік).

     Доходи  – це різниця між виручкою від  реалізації продукції, товарів, та надання  послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут продукції.

     Фінансовий  облік повинен забезпечувати  користувачів інформацією про доходи i витрати від різних видів діяльності підприємства, про прядок формування фінансового результату за звітний  та попередні періоди, про суму чистого  прибутку (збитку), про напрями використання прибутку підприємства.

     Дані  фінансового обліку надають можливість здійснювати аналіз структури доходів  від основної та інших видів діяльності та впливу факторів на зміну доходів; аналіз прибутку та впливу факторів на його зміни; аналіз рентабельності та прибутковості з метою визначення резервів зростання прибутку, рентабельності та прийняття ефективних управлінських рішень щодо використання одержаного прибутку.

     Дохід є надходженням економічних вигід, які виникають у результаті діяльності підприємств у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів, тощо. 
 
 

     1.2 Огляд нормативної  бази по обліку доходів. Визнання та класифікація доходів.

     Нормативним документом, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290.

     Норми нього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від  форм власності (крім бюджетних установ).

     Згідно  з цим П(с)БО доходи – це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників),за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

     Необхідно пам’ятати, що при відображенні в обліку доходу слід враховувати й вимоги інших П(с)БО. Зокрема, при відображенні доходу від фінансових інвестицій ураховують вимоги П(с)БО 12 «Фінансові інвестиції». При відображенні доходів від виконання будівельних контрактів - П(с)БО 18 «Будівельні контракти» тощо.

     Критерії визначення доходу наведені П(С)БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

     Не  визнаються доходами такі надходження  від інших осіб:

     1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових  платежів, що підлягають перерахуванню  до бюджету й позабюджетних  фондів.

     2. Сума надходжень за договором  комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала, тощо.

     3. Сума попередньої оплати продукції  (товарів, робіт, послуг).

     4. Сума авансу в рахунок оплати  продукції (товарів, робіт, послуг).

     5. Сума завдатку під заставу  або в погашення позики, якщо не передбачено відповідним договором.

     6. Надходження, що належать іншим  особам.

     7. Надходження від первинного розміщення  цінних паперів. 

     Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському  обліку за такими групами:

     а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

     б) інші операційні доходи;

     в) фінансові доходи;

     г) інші доходи;

     д) надзвичайні доходи.

     Склад доходів, що відносяться до відповідної  групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку З «Звіт  про фінансові результати».

     Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених  нижче умов:

          – покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

          – підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

     – сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

     – є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

     Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін  продукцією (товарами, роботами, послугами  та іншими активами), які є подібними  за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

     Дохід, пов’язаний із наданням послуг, визнають, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінено результат цієї операції. Його можна достовірно оцінити за наявності таких умов:

• можливість достовірної оцінки;
• імовірність надходження економічних вигод від надання послуг;
• можливість достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення;
• можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу.

     Оцінка  ступеня завершеності з надання  послуг проводиться:

• вивченням виконаної роботи;
• визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути наданні;
• визначенням питомої ваги витрат, яких зазначає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

           Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.

     Цільове фінансування не визнається доходом  доти, поки не існує підтвердження  того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

       Отримане цільове фінансування (у  тому числі кошти, вивільнені  від оподаткування у зв’язку  з наданням пільг з податку  на прибуток підприємств) визнається  доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати,  пов’язані з виконанням умов  цільового фінансування. Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:

     - імовірне надходження економічних вигод, пов’язаних з такою операцією;

     - дохід може бути достовірно оцінений.

     Такий дохід має визнаватися у такому порядку:

     - проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;

     - роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

          - дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату. 

1.3 Оцінка доходу

     Доходи  включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування  та відповідності. Тому доходи визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку тих періодів, до яких вони відносяться.

     Дохід відображається у бухгалтерському  обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

       Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

       Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом.

     Підприємство  отримує доходи від операційної  звичайної, надзвичайної діяльності.

     Операційна  діяльність підприємства – це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацію продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства, та забезпечують основну частку його доходу.

     Під звичайною діяльністю розуміють  будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.

     До  надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій. 

     1.4 Облік доходу від реалізації продукції.

     Реалізація продукції, виконаних робіт, послуг є завершальною стадією процесу обігу коштів. Своєчасний і правильний облік реалізації сприяє зміцненню фінансового стану підприємства, прискоренню обігу засобів, самоокупності та забезпеченню фінансування чергових операцій.

     До  реалізованої продукції належать вироби (робота, послуга, товари), передані покупцеві (замовнику), до якого перейшло право власності на них. Момент передачі права власності визначають у контракті на придбання (продаж). Оплату за реалізовану продукцію здійснюють перерахуванням грошей на поточний рахунок, готівкою, чеком, товаром і послугами іншою формою розрахунку, що передбачена чинним законодавством.

     Узагальнення  інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт  і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу ведеться на рахунку 70 «Доходи від реалізації».

     Рахунок 70 «Доходи від реалізації» –  тимчасовий, має ознаки пасивного  рахунка. Призначений рахунок для обліку господарських процесів, для узагальнення інформації про доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг), доходів від страхової діяльності, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

     За  кредитом рахунка 70 «Доходи від реалізації»  на підставі довідок та розрахунків  бухгалтерії відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом –  належна сума непрямих податків (акцизного  збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримує підприємство на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати»

     Бухгалтерській  облік доходів від реалізації ведеться щодо кожного об’єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок.

     Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має  такі субрахунки:

701. «Дохід від реалізації готової продукції»;
702. «Дохід від реалізації товарів»;
703. «Дохід від реалізації робіт і послуг»;
704. «Вирахування з доходу».

     За  кредитом субрахунків 701–703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом  належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримуються підприємством на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

     На  субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

     На  субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію ходи від реалізації товарів.

     На  субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» підприємства і організації, що виконують роботи і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг, про результати зміни резервів незароблених премій. Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту іншими напрямками, визначеними підприємством.

      На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображається сума наданих після дати реалізації знижок покупцям вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

     На  субрахунку 705 «Перестрахування» узагальнюється інформація про частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування.

     Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами групами продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або за іншими напрямками, визначеними підприємством.

     Синтетичний облік операцій, пов'язаний з отриманням доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), ведеться у журналі 6; аналітичний облік – у розділі 2 журналу 6 «Аналітичні дані про доход».

     Первинними  документами з обліку доходів  від реалізації є розрахунки (довідки) бухгалтерії. Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

     Розрахункові  документи вважають пред'явленими покупцеві  замовникові) за умови, що це відбулося  у спосіб, передбачений договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або після подання їх до установи банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків).

     Якщо  за умовами договору (контракту) готову продукцію приймає покупець (замовник) безпосередньо на підприємстві, то вона вважається реалізованою після передачі її покупцеві (замовникові), оформленої документами, передбаченими умовами договору (контракту) і пред'явленням розрахункових документів покупцеві (замовникові). 

     2.Облік реалізації товарів

     2.1 Поняття, класифікація та оцінка товарів

     Основна діяльність підприємства торгівлі —  операції купівлі-продажу товарів, оскільки вони є головною метою його створення і забезпечують основну  частку доходу. Поряд з оцінкою  придбаних товарів підприємство торгівлі також здійснює оцінку вибуття товарів, тобто визначення собівартості проданих товарів.

     Одиницею  бухгалтерського обліку товарів  є їх найменування або однорідна  група (вид). Підприємства торгівлі, постачання та збуту придбавають товари для  їх подальшого продажу. Причому в  обліку товари можуть відображатися  за роздрібними (продажними) цінами або купівельною вартістю.

     Товар – це продукт, послуга, цінні папери, ідеї та знання, які можуть задовольнити потребу і призначені для продажу.

     Описуючи  порядок списання товарів при  їх вибутті, необхідно зазначити, що собівартість товарів буде визначатися  за одним з обраних методів (ФІФО, середньозваженої собівартості, ідентифікованої собівартості, або ціни продажу).

     Для обліку товарів в Плані рахунків застосовується рахунок 28 "Товари", що належить до другого класу рахунків. Це активний рахунок, призначений для обліку господарських засобів.

     На  рахунку 28 "Товари" здійснюється облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою  продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торговельні, заготівельні підприємства, а також  підприємства громадського харчування.

     На  промислових підприємствах рахунок 28 застосовується для обліку товарів, придбаних для продажу, або у  випадках, коли вартість матеріальних цінностей, придбаних для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, виготовленої на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню окремо.

     Торговельні, збутові підприємства на рахунку 28 ведуть також облік купівельної  тари і тари власного виробництва (за винятком інвентарної тари, яка використовується для виробничих або господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси").

      Облік товарів здійснюють згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та установ з використанням рахунка 28 "Товари" в розрізі субрахунків:

      •  281 "Товари на складі" проводять  облік наявності та руху товарних запасів в основному на оптових  підприємствах, морозильниках, овочесховищах;

      •  282 "Товари в торгівлі" призначений  для обліку наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах  роздрібної торгівлі, громадського харчування;

      •  283 "Товари на комісії" обліковують  товари передані на комісію по договорах комісії, що не передбачають перехід права власності;

      •  284 "Тара під товарами" проводять  облік тари під товарами порожньої, купленої, власного виробництва;

      •  285 "Торгова націнка" є контрактивним  рахунком до субра-хунка 281 "Товари на складі" та 282 "Товари в торгівлі", який призначено для визначення реалізаційної (продажної) вартості товарів, знаючи їх купівельну вартість. Взагалі торгова націнка — це різниця між купівельною та продажною вартістю товарів;

      •  286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу",ведеться облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу відповідно до П(с)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу та припинення діяльності»

      •  289 "Транспортно-заготівельні витрати" призначений для окремого обліку витрат з транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, що пов'язані з доставкою товарів.

     По  дебету субрахунків 281-284 відображається надходження товарів (тари) і збільшення їх вартості, а по кредиту – зменшення  товарів.

     Субрахунок 285 є контрактивним (пасивним), регулюючим; по кредиту даного субрахунку відображається нарахування торгової націнки, по дебету – її списання.

     Операції  з обліку товарів відображаються в журналі-ордері № 10.

     2.2 Документування господарських операцій, пов'язаних з рухом товарів

     Рух непродовольчих товарів господарюючого суб'єкта оформлюється наступними документами: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, прибутково-видатковими  накладними, свідоцтвом про якість товару, сертифікатом відповідності  державній системі сертифікації або завіреною постачальником копією сертифікату відповідності на товар (якщо він підлягає обов'язковій сертифікації).

     На  всі продовольчі товари господарюючий  суб'єкт повинен мати товарно-транспортні  накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, документи, що підтверджують відповідність якості товару вимогам нормативних документів. Для імпортних товарів – сертифікати, викладені на українській (російській) мовах або на мові країни-експортера. Вони повинні бути завірені печаткою постачальника.

     Порядок документального оформлення надходження  та відпуску товарів аналогічний  виробничим запасам та готовій продукції. 

2.3. Порядок організації  обліку товарів

     Бухгалтерський  облік реалізації товарів повинен  забезпечити одержання інформації про виторг і чистий доход від реалізації товарів, собівартості реалізації, валового прибутку (убутку).

     Доход (виторг) від реалізації товарів  визнається за наявності таких умов:

     - покупцевi передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності  на товар;