Облік операцій на рахунках в банку

План

1. Вступ
2. Економічна характеристика підприємства
3. Облік операції на рахунках у банку

     3.1. Організація  обліку грошових коштів на  рахунках у банку

     3.2. Порядок  відкриття, переоформлення і закриття  рахунків в установах банку

     3.3. Синтетичний  та аналітичний облік банківських операцій на підприємствах

     3.4. Відображення  руху грошових коштів на рахунках  бухгалтерського обліку 

     3.5. Документування  руху грошових коштів на рахунках  бухгалтерського обліку

4. Аналіз руху грошових коштів
5. Висновок
6. Список використаної літератури

Додатки

1. Вступ

Моя дипломна робота на тему «Облік і аналіз операцій на рахунках в банку» покликана розкрити суть системи грошового обігу в національній практиці.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, що ведеться підприємством. За даними бухгалтерського обліку формується вся звітність (фінансова, статистична, податкова й інші). Метою ведення бухгалтерського обліку представлення користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про рух коштів підприємства.

В умовах ринкової економіки  підприємства постійно підтримують  фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами й організаціями, працівниками підприємства й окремими особами, тому зростає потреба всіх рівнів управління у своєчасній і достовірній інформації, що забезпечує прийняття обґрунтованих рішень. У цьому зв'язку зростає роль обліку коштів. Кошти присутні на початковому і кінцевому етапах облікового циклу, що включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їхній продаж і одержання виторгу.

Організація грошового  обігу на підприємствах контролюється  і регламентується. Від своєчасного і якісного внутрішнього контролю залежить не тільки схоронність коштів засновників, але і кредитоспроможність підприємства. Внутрішній контроль включає не тільки бухгалтерський облік, а усю фінансово-господарську діяльність структурних підрозділів і підприємства в цілому. Контроль спрямований на постійне удосконалювання господарських процесів, що є життєвою необхідністю сучасного підприємства.

У даній роботі дається  детальне розкриття основних концепцій і елементів системи внутрішнього контролю. Розглянуто особливості організації структури й оцінки внутрішнього контролю. Також надана увага документальному оформленню грошових операцій.

Метою даної роботи є  поглиблення знань по обліку коштів, отриманих у ході теоретичних і практичних занять.

2. Економічна характеристика підприємства

3. Облік операцій на рахунках у банку

3.1.Організація  обліку грошових коштів на  рахунках у банку

Поточний рахунок – рахунок, який відкривається в уповноважених установах банку підприємствами усіх видів та форм власності, а також їх відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України як в національній так і в іноземній валюті.

Юридичні і фізичні  особи мають право відкривати необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій.

Одержання готівки в  банку здійснюється касиром або  іншою уповноваженою особою на підставі грошового чеку.

Надлишок готівки в касі підприємства здається до банку у встановленому порядку одним з наступних способів:

Схема 1. Способи здачі  готівки до банку 

(оформити, як схему ст.. 161 )

• До денних та вечірніх кас банківських установ;
• Інкасатором НБУ або установ комерційних банків для подальшої здачі відповідних банківських установ;
• Підприємствам поштового зв’язку для переказу на поточні рахунки в установах банків;
• До об’єднаних кас при підприємствах для подальшої здачі до відповідних банківських установ.

Банк, у якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осію, та який здійснює для них на договірних засадах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України „Про банки та банківську діяльність”, називається обслуговуючим.

Таблиця 1. Види рахунків у банку

Своєчасне і точне  відображення наявності і руху коштів на поточних і інших рахунках у банку.

• Контроль, дотримання, забезпечення схоронності і раціонального використання коштів.
• Контроль за законністю здійснення операцій з коштами як у національної, так і іноземній валюті.
• Організація синтетичного й аналітичного обліку коштів підприємства.

Основними документами, що регламентують порядок здійснення операцій з наявними коштами, а також застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення операцій з грошовими коштами, є:

1. Закон України: „Про банки і банківську діяльність” і пункт 1.3. інструкції;
2. Інструкція про організацію роботи з наявного звертання установами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2004 № 69 (далі — Інструкція № 69);

Рахунки обліку коштів розрізняються  в залежності від видів валют, якими розташовує підприємство, і місць збереження готівки: каса, розрахунковий рахунок, валютний рахунок, картковий рахунок, лімітна чекова книжка, депозитний рахунок, спеціальний рахунок капітальних вкладень і ін.

Рахунки в банку —  рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення

Грошові кошти підприємства підрозділяються на два види:

1. кошти в касі підприємства;
2. кошти на рахунках у банках:
1. поточні рахунки в національній валюті відкриваються юридичним особам в установах банків для зберігання вільних коштів і ведення безготівкових розрахунків у національній валюті;
2. поточні рахунки в іноземній валюті, призначені для збереження вільних коштів і здійснення безготівкових розрахунків в іноземній валюті;
3. спеціальні рахунки для безготівкових розрахунків з контрагентами (рахунок акредитива, рахунок лімітованої чекової книжки);
4. спеціальні рахунки для бюджетного фінансування і цільових надходжень (бюджетні рахунки для цільових заходів);
5. позикові рахунки, що відкриваються для обліку позик шляхом оплати розрахункових чи документів перерахування позикових коштів на поточні, акредитивний чи інші рахунки відповідно до умов кредитної угоди;
6. депозитні рахунки відкриваються на певний строк для збереження вільних коштів, що перелічуються з поточних рахунків на рахунок депозиту, а після закінчення терміну збереження відповідно до депозитного договору повертаються на той же рахунок з відсоток по депозитних вкладах.

Схема . порядок  ведення обліку коштів на поточному  рахунку

Ст. 169

3.2. Порядок відкриття, переоформлення і закриття рахунків в установах банку

Відповідно до законодавства України, банки відкривають своїм клієнтам рахунки:

• розрахункові;
• поточні;
• позикові;
• депозитні;
• бюджетні.

Банки відкривають рахунки  юридичним і фізичним особам за місцем реєстрації підприємства або в іншому банку України за погодженням сторін.

Якщо банк, в якому  відкрито рахунки підприємства у  національній валюті, не має ліцензії Національного банку на здійснення валютних операцій, то рахунки в  іноземній валюті можуть відкриватися в іншому банку, який має таку ліцензію.

Поточні рахунки в  національній валюті відкриваються  підприємствам, що здійснюють науково-дослідницьку, виробничу й іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними і оборотними засобами і мають самостійний  Баланс.

Інші рахунки відкриваються  організаціям і установам, що не мають  вище зазначених ознак, установам і  організаціям, що перебувають на державному бюджеті; постійним уповноваженням різних громадських фондів; підприємствам, які прибули на гастролі, та ін.

Субрахунки можуть бути відкриті підприємствам, що мають філії, представництва, відділи та інші відособлені підрозділи, які перебувають на окремому балансі і є самостійними платниками податку, а також структурним підрозділам, які відокремлюються у процесі приватизації за клопотанням власника основного рахунка і за погодженням установи банку, в якому відкривається субрахунок. Субрахунки відкриваються для проведення розрахунків за місцем знаходження  цих підрозділів.

Бюджетні рахунки відкриваються  підприємствам (їх відособленим підрозділам), яким відділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів з метою цільового їх використання.

Позикові рахунки відкриваються  на договірній основі як юридичним, так  і фізичним особам у будь-якій установі банку, що має право видавати позики з додержанням вимог чинного законодавства.

Депозитні рахунки відкриваються  на підставі укладеного депозитного  договору між власником рахунка  і установою банку на визначений у договорі термін. Кошти на депозитні  рахунки перераховуються з розрахункового, поточного рахунків підприємства і після закінчення терміну зберігання повертаються на ці ж розрахунковий або поточний рахунки.

Проценти по депозитних вкладах перераховуються у такому ж порядку.

Проведення розрахункових  операцій і видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняється.

Для відкриття поточних та інших рахунків підприємства подають  установам банків такі документи:

а) заяву про відкриття  рахунка встановленого зразка;

б) копію свідоцтва  про державну реєстрацію;

в) копію рішення про  створення, реорганізацію підприємства;

г) копію належним чином  зареєстрованого Статуту (Положення), засвідчену нотаріально або реєструючим  органом;

д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства  або установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів. До картки включається також відтиск печатки підприємства.

Право першого підпису  належить керівникові підприємства якому відкривається рахунок, а також службовий особам, уповноваженим керівником. 

Право другого підпису  належить головному бухгалтерові й  уповноваженим ним особам.

       Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтерові та іншим особам, що мають право другого підпису.

Право першого підпису  на рахунках колгоспів належить голові колгоспу, який може передовірити розпорядження  рахунком своєму заступникові.

Колективні сільськогосподарські підприємства, товариства споживчої  кооперації, профспілкові організації, релігійні організації (громади, управління і центри, монастирі, братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади) для відкриття рахунка подають, окрім вищезазначених документів, копію протоколу або виписку з протоколу загальних зборів про створення, засвідчені нотаріально.

Орендні підприємства, крім вищезазначених документів, подають  копію договору оренди, засвідчену нотаріально.

Статут для відкриття  рахунків в установах банків не подається  повним товариством, селянським (фермерським) господарствами, підприємствами (без створення юридичної особи), установами й організаціями, що перебувають на державному бюджеті.

Для відкриття тимчасових поточних рахунків господарським товариством, у т.ч. банкам для зарахування  коштів, що вносяться для формування Статутного капіталу, подається заява про відкриття рахунка.

У разі переоформлення рахунка  у зв’язку з реорганізації (злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням, виділенням) подаються такі ж документи, що й при створенні підприємства.

Поточні та інші рахунки закриваються в установах банку на підставі:

а) заяви власника рахунка;

б) рішення органу, на який законом покладено функції  з ліквідації або реорганізації  підприємства;

в) відповідного рішення  суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства або визнання його банкрутом;

г) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України  або договором між установою  банку і власником рахунка.

3.3. Синтетичний  і аналітичний облік банківських  операцій на підприємствах

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках у банку, і які можуть бути використані для поточних операцій. Він активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів і має такі субрахунки:

-311 "Поточні рахунки в національній валюті";

-312 "Поточні рахунки  в іноземній валюті";

-313 "Інші рахунки  в банку в національній валюті”;

-314 "Інші рахунки  в банку в іноземній валюті". 

За дебетом рахунку 31 "Рахунки в банку" відображається надходження грошових коштів, за кредитом  - їх використання.

Аналітичний облік за рахунком може вестися за видами рахунків, відкритих у банківських установах. Він повинен надавати можливість щоденно визначати залишки грошових коштів на рахунках в банках, їх рух за певний період, виявляти накопичення грошових коштів понад мінімальної потреби для розміщення його у високоліквідних активах.

Субрахунок 311 "Поточні  рахунки в національній валюті" призначений для обліку коштів у національній валюті, та знаходяться на поточному рахунку в банку. -

Субрахунки 312 "Поточні  рахунки іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність рух грошових коштів в іноземній валюті.

На субрахунку 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" обліковується рух коштів, які знаходяться в акредитивах, на особових рахунках з вантажообігу та в чекових книжках.

На ТОВ ? основними  господарськими операціями з обліку руху грошових коштів на рахунку в  банку є:

Таблиця . Відображення року грошових коштів на рахунках в банках

   3.4. Відображення  руху грошових коштів на рахунках  бухгалтерського обліку

     Відображення року грошових коштів на рахунках в банках

3.5. Документування  руху грошових коштів на рахунках бухгалтерського обліку

Для здійснення операцій на поточному рахунку до банку  подаються документи, форми яких затверджені Національним банком України.

Надані до банку документи повинні мати наступні реквізити: назву, номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства - відправника та підприємства - отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки.

Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. У розрахункових документах не допускаються виправлення (як у паперовому, так і в електронному вигляді), незалежно від того, хто вносить ці зміни - клієнт чи банк. При цьому підприємства та фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених до розрахункових документів даних. Документи, які надходять до банку -дійсні лише за наявності підписів. ідентичних підписам у банківській картці.

При готівкових розрахунках банківськими документами  є грошові чеки та об'яви на внесок готівкою; у випадку безготівкових перерахувань - платіжні доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки, акредитиви, векселі.

Схема . Порядок  внесення готівки до банку

Ст.. 161

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку.

При розрахунках  платіжними дорученнями ініціатором  платежу виступає платник. За бажанням у платіжному дорученні платник може вказати дату валютування, тобто зазначену платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дату, починаючи з якої грошові кошти, переказані платником одержувачу, переходять у власність одержувача. Ця дата не може бути встановлена пізніше, ніж на десятий календарний день після складання платіжного доручення (без урахування дати його складання).

Банк реєструє всі здійснені операції з надходження  та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з доданням виправдовуючих документів.

Виписка банку  — це документ, який видається банком підприємству та відображає рух грошових коштів на поточному рахунку. Вона замінює собою регістр аналітичного обліку за операціями на поточному рахунку та одночасно є підставою для бухгалтерських записів. Таким чином, виписка банку - це фактично другий примірник особового рахунку підприємства, відкритого банком.

Бухгалтер при  отриманні виписки здійснює наступні операції, які називаються бухгалтерським терміном - контирування виписки:

• виписка нумерується;
• перевіряється наявність виправдовуючих розрахункових документів, на підставі яких зараховані або списані кошти;
• перевіряється відповідність сум у виписці сумам виправдовуючих документів на перерахування чи зарахування коштів;
• проставляється кореспонденція рахунків відповідно до проведених операцій.

Оброблюючи виписки, бухгалтер повинен пам'ятати, що поточний рахунок для обліку на підприємстві - активний, а для банку - пасивний. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Тому залишки грошових коштів і надходжень на поточний рахунок підприємства банк записує за кредитом поточного рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видачу коштів) - за дебетом.

На полях перевіреної  виписки напроти сум операцій і на документах, які додаються, проставляються коди кореспондуючих рахунків, а на документах вказуються ще й порядкові номери запису у виписці. Після цього на всіх доданих до виписки документах ставлять штамп "Погашено".

4. Аналіз руху грошових  коштів

Під грошовими потоками розуміють  надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові кошти включають кошти  в касі та на рахунках у банках, які  можуть бути використані для поточних операцій.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові  фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Рух коштів відображається в звіті  про рух грошових коштів в розрізі  трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Операційна діяльність – це основна  діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою. Це:

- надходження коштів від реалізації  продукції (товарів, послуг);

- надходження коштів за надання  права користування активами (оренда, ліцензії);

- платежі постачальникам;

- виплати працівникам тощо.

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу  довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є  еквівалентами грошових коштів. Це:

- платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

- надходження коштів від продажу  необоротних активів;

- надання позик іншим підприємствам;

- надходження коштів від фінансових  інвестицій (дивіденди, відсотки).

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу. Це:

- випуск власного капіталу (акцій);

- отримання позик та їх погашення;

- викуп акцій власної емісії;

- виплата дивідендів.

У сучасних умовах розвитку економіки користувачі фінансової звітності прагнуть отримувати повну та достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства. Аналіз грошових потоків на базі фінансових може бути використаний як  при оперативному, так і при стратегічному плануванні. Якщо у рамках короткострокового періоду порівняно легко спрогнозувати та спланувати надходження і виплати грошових коштів, то при плануванні у середньостроковому та довгостроковому періодах виходять з певних співвідношень між майном і зобов’язаннями.

Основним джерелом інформації для проведення аналізу грошових коштів є Звіт про рух грошових коштів, який формується у розрізі трьох видів діяльності підприємства – операційної, інвестиційної і фінансової. Проте аналіз є ефективним лише якщо надходження грошових коштів співставляються зі звітним значенням чистого прибутку для перевірки якості останнього. Чим ближчі значення надходження грошових коштів отриманого прибутку, тим вищою є його якість.

Основною метою аналізу  руху грошових коштів є виявлення  рівня достатності формування грошових потоків за видами діяльності, їх ефективності, а також збалансованості позитивного та негативного грошових потоків за обсягом і в часі. Надходження грошових коштів називається позитивним грошовим потоком, вибуття – негативним. Різниця між позитивним і негативним грошовими потоками по кожному виду діяльності в цілому називається чистим грошовим потоком. Це план майбутнього руху грошових потоків підприємства в часі зведення даних про їх рух у попередніх періодах. У кожному випадку грошовий потік означає фактичний рух фінансових коштів. Проведення аналізу руху грошових потоків може складатися з наступних етапів.

Таблиця. Послідовність проведення аналізу  руху грошових потоків