Облік основних засобів. 5

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

1. Економічна  сутність основних засобів………………………………………5

2. Документальне оформлення руху основних засобів………………………11

3. Аналітичний та синтетичний облік основних засобів……………………..15

4. Методи нарахування  амортизації основних засобів……………………….20

5. Удосконалення обліку основних засобів в умовах автоматизованої обробки даних …………………………………………………………………………….25

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..32

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..34 

                                                                 ВСТУП 

      Робота  будь-якого підприємства або колективу  значною мірою залежить від розвитку бухгалтерського обліку, що є інформаційною  базою управління та контролю за фінансово-господарською  діяльністю підприємства. Бухгалтерський облік при цьому сприяє зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності, за його допомогою здійснюється спостереження за правильністю використання господарських засобів, здійснюється контроль за витратами і доходами підприємств, визначаються фінансові результати їх фінансово-господарської діяльності.

      Актуальність  обраної для написання теми курсової роботи зумовлена тим фактом, що бухгалтерський облік основних засобів  повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці. Слід враховувати, що поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.

      Метою курсової роботи є аналіз обліку основних засобів на підприємствах України.

      Предметом дослідження  є облік основних засобів.

      Об’єкт  дослідження  є процес обліку основних засобів

      Для досягнення мети у курсовій роботі були поставлені наступні завдання :

      – визначення сутності основних засобів ;

• аналіз документального оформлення основних засобів;
• дослідження аналітичного та синтетичного обліку основних засобів;
• дослідження методів нарахування амортизації основних засобів;
• удосконалення обліку основних засобів з використанням комп’ютерної техніки.

      Для досягнення поставленої мети використовувалалася нормативно-правова база та літературні джерела. Серед літературних джерел окремо можна виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України”, Марочкіна А.М. “Бухгалтерський облік за Національними стандартами”, Бутинець Ф.Ф. та ін. “Інформаційні системи бухгалтерського обліку”, Грабової Н.М. “Теорія бухгалтерського обліку”, Завгороднього В.П. “Бухгалтерський облік в Україні”.

       1. Економічна сутність  основних засобів 

     Основні засоби (далі – ОЗ) - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)

     Об'єкт  основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

     Якщо  один об'єкт основних засобів складається  із частин, які мають різний строк  корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися  в бухгалтерському обліку як окремий  об'єкт основних засобів.

     Об'єкт  основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому  економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

     Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

Класифікація  основних засобів.

     Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом (рис.1.1).

     За  функціональним призначенням розрізняють:

• виробничі — основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;
• невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

     За  галузевою ознакою  основні засоби поділяються  на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо.

     Більша  частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі "Сільське господарство" тощо. 

      Рисунок 1.1. Групування основних засобів за функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням та належністю

     У зв'язку з цим у бухгалтерському  обліку основні засоби промислових  підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.

     До  промислово-виробничих основних засобів  належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

     Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

     За  використанням основні  засоби поділяються  на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

     Істотне значення в обліку основних засобів  має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення  роботи  підприємства,   власних  прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

      Орендовані  основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

      В наступній таблиці (див. табл. 1.1.) наводимо класифікацію ОЗ та інших необоротних активів за групами, а також мінімально допустимі строки їх амортизації відповідно до п. 145.1 ПКУ.

     Таблиця 1.1

              Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

      З цієї таблиці стає зрозуміло, що класифікація ОЗ в податковому обліку тепер передбачає 16 груп замість звичних нам 4-х. Підмічаємо, що мінімальний строк корисного використання будівель становить 20 років, а транспортних засобів – 5 років.

       2. Документальне оформлення руху основних засобів

     При організації документального оформлення обліку основних засобів слід керуватися такими нормативними актами.

     1. Наказом Міністерства статистики  України № 352 від 29.12.1995 р. "Про  затвердження типових форм первинного  обліку". Цим наказом Міністерство  статистики затвердило типові  форми первинної облікової документації  з обліку основних засобів,  які введені в дію з 1 січня 1996 року.

     2. Переліком типових документів (наказ  Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р.).

     Типова  форма № 03-1 "Акт  прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

     При отриманні (купівлі) основних засобів  акт складає комісія,. яка призначається  розпорядженням (наказом) керівника  підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість га прийняті в одному календарному місяці.

     При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках  для підприємства, яке отримує, і  підприємства, яке передає основні  засоби).

     При оформленні внутрішнього переміщення  основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі який здає основні засоби.

     Типова  форма № 03-2 "Акт  прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).

     Типові  форми № 03-3 "Акт  на списання основних засобів” і № 03-4 «Акт на списання автотранспортних засобів" застосовуються для оформлення вибуття окремих ефектів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.

     Акт складається у двох примірниках  комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (організації).

     Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель, демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділі «Розрахунок результатів списання об'єкта»

     Типова  форма № 03-5 "Акт  про установку, пуск та демонтаж будівельної машини” складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, що взята напрокат. Підписується представником машинопрокатноі бази та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі у прокат та після повернення

     Типова  форма № 03-6 “Інвентарна  картка обліку основних засобів" застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією, проте існує варіант побудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один у бухгалтерії, другий — у місцях експлуатації основних засобів замість № 03-9 "Інвентарний список основних засобів". 

     Рисунок 2.1. Документальне оформлення обліку основних засобів

     Типова  форма № 03-7 “Опис  інвентарних карток з обліку основних засобів" застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.

     Типова  форма № 03-8 застосовується при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примірнику.

     Типова  форма № 03-9 "Інвентарний  список основних засобів" застосовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально відповідальними особами. Дані, шо містяться в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.

     Типові, форми № 03-14 “Розрахунок  амортизації основних засобів" (для промислових підприємств), № 03-15 "Розрахунок амортизації основних засобів" (для будівельних організацій), № 03-16 “Розрахунок амортизації по автотранспорту” використовуються для розрахунку амортизації основних засобів. Ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації при будь-якій формі ведення бухгалтерського обліку в умовах ручної обробки інформації. Лише при застосуванні журнально-ордерної форми обліку замість зазначених форм для розрахунку амортизації можна застосовувати однойменну Розроблювальну таблицю № 6.

     При документальному оформленні господарських  операцій та пов'язаних з ними змін на підприємстві відбувається рух облікової  інформації між первинною документацією, регістрами синтетичного й аналітичного обліку та звітністю.

       3. Аналітичний та синтетичний облік основних засобів

     Методологію обліку основних засобів і порядок  їх розкриття у фінансовій звітності  визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”. Облік орендованих чи наданих в оренду основних засобів здійснюється у відповідності до П(С)БУ 14 “Оренда”.

     Синтетичний облік основних засобів на підприємствах України відображає технічну і економічну характеристики об’єкта, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінку (індексацію), а також норму амортизованих відрахувань (норму зносу). В аналітичному обліку відображають всі зміни, які відбулися за час експлуатації основних засобів.

     Рахунок 10 “Основні засоби” призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізінгу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

     Сальдо  рахунка №11 “Інші необоротні матеріальні активи” разом із сальдо рахунка № 10 “Основні засоби” відображається у Балансі загальною сумою за статею “Основні засоби”.

     За  дебетом рахунку 10  “Основні засоби” відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання  об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних засобів, за кредитом – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації  об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

     Бухгалтерський  облік основних засобів, які використовуються у виробничій діяльності підприємств, за сумою витрат, які пов’язані  з виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортирові, державною регістрацією, реконструкцією, модернізацією основних засобів, ведеться на рахунку № 10 “Основні засоби” з застосуванням субрахунків.

     Рахунок 10 “Основні засоби” має такі субрахунки:

     101 “Земельні ділянки” ;

     102 “Капітальні витрати на поліпшення  земель” ;

     103 “Будинки та споруди” ;

     104 “Машини та обладнання” ;

     105 “Транспортні засоби” ;

     106 “Інструменти, прилади та інвентар”  ;

     107 “Робоча і продуктивна худоба”  ;

     108 “Багаторічні насадження” ;

     109 “Інші основні засоби “.

     На  субрахунку 101 “Земельні ділянки  ” ведеться облік земельних ділянок.

     На  субрахунку 102 “Капітальні витрати  на поліпшення земель ” ведеться облік  капітальних вкладень на поліпшення земель ( меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

     На  субрахунку 103 “Будинки та споруди  ” ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних  компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

     На  субрахунку № 104 “Машини та обладнання ”, № 105 “Транспортні засоби”, № 106 “Інструменті, прилади та інвентар ” ведеться облік руху та наявності автомобілів включаючи вузли ї запасні частини, якими вони комплектуються (двигуни, мости, запасні колеса, підйомники, інструмент, інвентар тощо), меблів, побутових електронних, оптичних, електромеханічних приладів та інструментів, електронно-обчислювальних та шагах машин для автоматичної обробки інформаційних систем, телефонів, рацій, іншого конторського (офісного) обладнання устаткування та приладдя до них.

     На  субрахунку № 107 “Робоча і продуктивна худоба”, №108 “Багаторічні насадження ” здійснюється облік відповідно робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

     На  субрахунку 109 “Інші основні засоби”  ведеться облік руху і наявності  інших основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 “Основні засоби”.

     Аналітичний облік основних засобів на ведеться щодо кожного об’єкту окремо.

     В новому Плані рахунків для окремих  видів основних засобів застосовується специфічний або спрощений порядок  обліку. Новим є те, що малоцінні і швидкозношувані предмети (МШП), строк експлуатації яких перевищує один рік, відображаються у складі необоротних матеріальних активів на субрахунку № 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”, по яким нараховується знос.

     Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту за допомогою карток обліку руху основних засобів ( форма № 03-8 – загальних для будівель і споруд, а також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентарю, замість № 03-6 “Інвентарна картка обліку основних засобів” ( для будівль і споруд) і № 03-7 “Опис інвентарних карток обліку основних засобів” (для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентарю).

     Кожному об’єкту основних засобів надається  інвентарний номер, який зберігається за цим об’єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, які оформлюють наявність і рух об’єкта: типова форма № 03-1 “Акт приймання-передачі ( внутрішнього переміщення) основних засобів”, “Акт списання основних засобів № 03-3” і т.п.

     Облік основних засобів повинен бути організований  на всіх етапах їх руху.

     На  підприємствах, які мають невелику кількість об’єктів, аналітичний  облік основних засобів ведеться за допомогою інвентарних книг.

     Для контролю за зберіганням інвентарні картки складають в одному екземплярі (типова форма № 03-7) у розрізі  класифікаційних груп.

     Для пооб’єктного обліку основних засобів у місцях їх знаходження, експлуатації ведуться інвентарні списки основних засобів (типова форма № 03-9), в яких вказуються інвентарний номер, повна назва і первісна вартість об’єкта, вибуття, переміщення.

     Залишкова вартість окремих інвентарних об’єктів, які обліковуються на субрахунку № 103 ”Будівлі і споруди ”, визначається як різниця між вартістю окремого інвентарного об’єкта і сумою зносу цього інвентарного об’єкта.

     Залишкова вартість груп основних засобів, облік  вартості яких ведеться на субрахунках  № 105 “Транспортні засоби ” і № 109 “Інші основні засоби ”, визначається як різниця між вартістю цих груп і сумою їх зносу (рахунок № 13 “Знос необоротних активів”).

     Бухгалтерський  облік витрат на виготовлення, спорудження, придбання інвентарних об’єктів основних засобів, їх реконструкцію, модернізацію, технічне переобладнання, а також витрат на розвідку і обладнання будь-яких запасів корисних копалин в Локомотивному Депо ведеться на рахунку № 15 “Капітальні інвестиції ”.

     Основні засоби при надходженні на підприємство обліковуються в порядку капітальних  інвестицій, облік яких безпосередньо ведуть на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”. При зарахуванні об’єкта до складу основних засобів здійснюються записи по дебету рахунку 10 “Основні засоби” та кредиту рахунку 15 “Капітальні інвестиції”.

     Бухгалтерський  облік зносу необоротних активів ведеться на наявному рахунку № 13 “Знос необоротних активів”, на якому відкрито субрахунки:

     № 131 ”Знос основних засобів”

     М 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”

     № 133 “Знос нематеріальних активів”.

     Нарахування зносу здійснюється за рахунок витрат виробництва (витрат обігу у торгівлі). Документами, що підтверджують право на списування нарахованого зносу на витрати, є Акт введення в експлуатацію основних засобів.

      4. Методи нарахування  амортизації основних  засобів 

      Згідно  з пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 155 ПКУ амортизація  основних засобів нараховується  із застосуванням таких методів:

      - прямолінійного, за яким річна  сума амортизації визначається  діленням вартості, яка амортизується,  на строк корисного використання  об’єкта основних засобів;

      - зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації  визначається як добуток залишкової  вартості об’єкта на початок  звітного року або первісної  вартості на дату початку нарахування  амортизації та річної норми  амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

      - прискореного зменшення залишкової  вартості, за яким річна сума  амортизації визначається як  добуток залишкової вартості  об’єкта на початок звітного  року або первісної вартості  на дату початку нарахування  амортизації та річної норми  амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється. При цьому, метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

      - кумулятивного, за яким річна  сума амортизації визначається  як добуток вартості, яка амортизується,  та кумулятивного коефіцієнта.  Кумулятивний коефіцієнт розраховується  діленням кількості років, що  залишаються до кінця строку  корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; — виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів. На основні засоби груп 1 «Земельні ділянки» та 13 «Природні ресурси» амортизація не нараховується (пп. 145.1.7 п. 145.1 ст. 145 ПКУ).