Кафедра кримінального  процесу та криміналістики

Обов’язкова участь захисника та момент його вступу до справи. 
 

Курсова робота 
 
 
 

Херсон 2003 

ЗМІСТ

ВСТУП

     Актуальною  проблемою залишається проблема забезпечення захисту і вільного вибору захисника. По-перше, слід однозначно передбачити можливість участі захисника як на боці обвинуваченого, так і на боці потерпілого.

     По-друге, держава повинна забезпечити  підготовку необхідного числа фахівців, які змогли б виконувати функції  захисту. А потреба в них зростає. Статтею 129 Конституції до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та підтримання в суді державного обвинувачення, яке згідно зі ст. 121 Конституції покладається на прокуратуру. Виходячи з того, що підтримання обвинувачення в суді стало принциповим положенням, а змагальність можлива лише за рівних умов, слід забезпечити рівні можливості сторін. З цього приводу Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" слушно зазначає, що при відданні особи до суду слід в усіх справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком, визнавати обов'язковою участь у судовому засіданні прокурора.

     По-третє  сам момент вступу повинен бути чітко визначеним у різних випадках і відповідати міжнародним стандартам, не порушуючи право громадян на захист.

     Предметом такого дослідження виступає сам  процесуальний порядок участі адвоката на всіх стадіях кримінального процесу.

     Мета  курсової роботи полягає у поглибленому вивченні питань даної роботи для можливого подальшого застосування отриманих знань у практичній діяльності. Для реалізації поставленої мети була детально проаналізована така література та законодавчі і підзаконні акти як: Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Закон України „Про адвокатуру”, Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000, Основные принципы касающиеся роли юристов ООН, Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995р. «Про застосування законодавства, яке забезпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному право на захист» та Постанова Кабінета Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави» від 14 травня 1999 р. № 821,Указ Президента України „Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури”, Правила адвокатської етики, науково-практичний коментар до кримінально-процесуального кодексу України за редакцією Тертишника В.М., а також праці опубліковані вжурналах: Панченко О. Норми закону, що регулюють право на захист у кримінальному судочинстві потребують вдосконалення. // Право України, Івашкевича І. Де взяти адвокати за призначенням. // Голос України, Титова А. Участь захисника в кримінальних справах за призначенням //Право України та інші.

     На  розгляд виносились питання пов’язані саме з моментом вступу захисника у справу, обов’язкової участі його, порядок запрошення і призначення захисника, як здійснюється оплата праці захисника та які проблеми виникають при вирішенні зазначених питань.

     Останнім  часом проблема участі в кримінальних справах захисників за призначенням, а також оплати їх роботи вийшла на передній план, бо в зв'язку зі складним економічним становищем в нашій  країні значна кількість громадян через своє скрутне матеріальне становище не може оплатити послуги захисника, і в той же час зросли вимоги щодо забезпечення дотримання законних прав громадян.

     1 Обов’язкова участь захисника у справі.

     1.1 Організаційні основи  діяльності адвоката у кримінальному процесі.

     Згідно  з частиною першою ст. 59 Конституції  України кожен є вільним у  виборі захисника своїх прав¹. Конституція України проголошує, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист². Це право не може обмежуватись без врахування інтересів людини, яка потребує захисту. Цей конституційний принцип є важливою гарантією об’єктивного і повного розслідуваня і судового розгляду справи, запобіганню притягнення до кримінальної відповідальності невинних осіб. Право вказаних осіб на захист включає як право захищатися від підозри чи обвинувачення, так і право на захист своїх особистих і майнових інтересів.

     Принципи, що стосуються ролі юристів, прийняті Конгресом ООН 27 серпня - 7 вересня 1990 року, передбачають, що кожна людина має право звернутись до будь-якого юриста за допомогою для захисту і відстоювання своїх прав та захисту їх на всіх стадіях кримінального судочинства³.

     Але незважаючи на норми міжнародного права, головного Закону України та принципів  кримінально-процесуального права окремі представники правоохоронних органів, а інколи і судді нехтують вищевказаними нормами, що призводить до порушень прав громадян на захист та отримання юридичної допомоги від фахівців. Для того, щоб права громадян на захист дотримувались у встановленому законом порядку, необхідно забезпечити участь у розслідуванні кримінальної справи захисника, а краще адвоката, який має досвід роботи. Бо простий громадянин не може знати усіх тонкощів та норм юриспруденції, не вміє правильно скласти процесуальні документи(скарги, клопотання, відводи та ін.). Для цього потрібна особа, яка буде представляти інтереси підозрюваного чи обвинуваченого на досудовому слідстві. Сама участь захисника-адвоката на слідстві вже створює певні законні рамки. Як вже було сказано адвокат це особа, що здійснює захист осіб, що підозрюються у вчиненні злочину чи обвинувачуються.

     Повноваження  адвоката на участь у справі повинно  бути підтверджено відповідним свідоцтвом, а також ордером про наявність  угоди чи доручення на участь у справі⁴.

     Захисник  допускається до участі в справі в будь-якій стадії кримінального процесу.

     Захисником  не може бути особа, яка має судимість. Закон України "Про адвокатуру" проголошує, що адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління⁵. Виходячи з такого положення, особи, що мають відповідний юридичний статус, займаючи державні посади, не можуть допускатися до участі в справі як захисник.

     Одна  й та сама особа не може бути захисником двох або кількох підозрюваних, обвинувачених і підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.

     Адвокат не може брати участі у справі як захисник також і тоді, коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи, або коли вона брала участь у справі як перекладач або понятий, а також коли в розслідуванні або в розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках.

     Будь-який юрист, який запрошений обвинуваченим  до участі в кримінальній справі чи залучений по призначенню для  захисту прав обвинувачуваного, має  кримінально-процесуальний статус захисника.

     Захисник  запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника.

     Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни  або піклувальники як захисник допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства⁶.

     Підозрюваний, обвинувачений, підсудний може запросити собі кількох захисників. Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об’єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника, є обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання.

     Захисник  призначається у випадках:

     1) коли відповідно до вимог частин першої і другої статті 45 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;

     2) коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити. Але цю проблему ми розглянемо в другому питанні більш докладно.

     Коли  неможливе з'явлення захисника, обраного підозрюваним протягом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним,— протягом сімдесяти двох годин, особа яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитись для участі в справі протягом двадцяти чотирьох годин, а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд — ухвалою самі призначають захисника⁷.

     Участь  захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції згідно зі ст. 45 КПК України є обов'язковою:

     1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років,— з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;

     2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або  психічні вади (німі, глухі, сліпі  тощо) не можуть самі реалізувати  своє право на захист,— з  моменту затримання особи чи  пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;

     3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство,— з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

     4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;

     5) при провадженні справи про  застосування примусових заходів  медичного характеру — з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби;

     6) при провадженні справи про  застосування примусових заходів виховного характеру — з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника⁸.

     У випадках, коли участь захисника є  обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником — адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи⁹.

     У суді апеляційної інстанції участь захисника у відповідних випадках є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого.

     Відмова від захисника у випадках, коло його участь у справі є обов'язковою, може бути прийнята лише коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправданий обґрунтовують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замінюється іншим.

     Таким чином і участь захисника в  судовому розгляді справи стає обов'язковою, за винятком справ приватного обвинувачення та тих, що виникли за наслідками протокольної форми досудової підготовки матеріалів.

     Вибирати  нинішнім обвинувачуваним захисника на досудовому слідстві приходиться здебільшого з осіб адвокатського корпусу. Без сумніву він має бути і збільшений за чисельністю і зміцнений професійно. Нагадаємо, що в дореволюційній Росії, коли вводився інститут адвокатури, їх не випадково називали красиво і правильно — присяжні повірені¹⁰. Саме так: захисником може бути лише той, кому підзахисний довіряє як людині, довіряє як фахівцю, довіряє як особистості, враховуючи насамперед моральні і професійні якості, а не той, хто має посвідчення, а нерідко "зжився зі слідчими, перетворився в кишенькового адвоката", "наловчився заробляти гроші на незнаннях підзахисного, а то і просто беручи проценти за посередництво в хабарництві".

     Відразу ж після вступу адвокатом у  справу він повинен вручити слідчому, що веде справу його клієнта, клопотання про допуск адвоката до справи. Клопотання повинно бути подано в день видачі ордера на ведення справи, про що повинна бути поставлена відмітка про дату вручення.

     На  даному етапі адвокат переслідує певні цілі. На практиці бувають  випадки коли після вручення клопотання особі, що веде слідство, адвокат допускається тільки через тиждень. В такому разі адвокат має доказ порушення права на захист.

     1.2 Вявлення адвокатом  порушень, що пов’язані з його участю у кримінальній справі.

     Інколи  органи досудового слідства і дізнання ведуть справжню боротьбу проти підозрюваного, обвинуваченого, а то й його захисника на ранніх стадіях кримінального процесу. Несумлінні слідчі чи дізнавачі не повідомляють підозрюваного, що він має право мати захисника з моменту затримання або, посилаючись на вихідні чи святкові дні або так зване здирництво адвокатів, "пропонують" йому не мати захисника. Як бачимо порушення слідчим законодавства позбавляє підозрюваного чи обвинуваченого реалізовувати своє право на захист, тим самим тягне за собою нехтування завданнями кримінального процесу в цілому передбачені ст.2 КПК України.

     Але хотілося сказати, що не треба всю  вину порушень покладати на слідчих, бо маючи у провадженні по 7-10 кримінальних справ слідчий не в змозі перевірити всі данні по справі, забезпечити  всім бажаючим захисника за призначенням; а інколи такі порушення ним зовсім не помічаються.

     Відповідно  до норми ст. 161 КПК слідчий зобов'язаний повідомити про арешт дружину (чоловіка) або інших родичів підозрюваного  чи обвинуваченого¹¹. Однак оскільки термін такого повідомлення не встановлено, він довільно визначається слідчим. Отже, до майбутнього КПК необхідно внести норму, якою передбачити, наприклад, добовий строк для повідомлення про арешт Це дозволить близьким чи родичам заарештованого оперативно укладати угоду з адвокатом про участь у кримінальній справі.

     Інколи  слідчі органи, знаючи про професійну підготовку та настирливість того чи іншого адвоката, порушують право  підозрюваного на вільний вибір  захисника. А родичі затриманого  чи взятого під варту, позбавлені можливості побачення з ним, які у більшості випадків є неосвіченими в юридичному плані, не вживають заходів, щоб укласти угоду з адвокатом.

     Безперечно, що "відмовляючись" від захисника  на ранніх стадіях кримінального  провадження, затриманий або взятий під варту, робить це під психологічним, а то й під іншим впливом органів слідства чи дізнання. Показання, одержані під час перших допитів у відсутності захисника, повинні визнаватись такими, що здобуті недозволеним способом. У будь-якому разі суди повинні перевіряти добровільність відмови обвинуваченого чи підозрюваного від захисника.

     Є випадки, коли слідчі застосовують майже  репресивні методи "з'ясування" стосунків  з захисниками. Наприклад, у справі В. слідчий Полтавської обласної прокуратури в одному з районів області після дев'яти днів участі у справі захисника здійснив без будь-яких підстав і з надуманих мотивів привід останнього через органи по боротьбі з організованою злочинністю для з'ясування дріб'язкових питань і допитав захисника як свідка, позбавивши тим самим його з посиланням на ч.1 п.2 ст. 61 КПК України можливості в подальшому брати участь у справі¹². У Законі України "Про адвокатуру" є пряма вказівка на обов’язок адвоката зберігати адвокатську таємницю¹³. Тому допит чи спроба допиту захисника є порушенням не тільки норм статей 9 і 10 цього Закону, а й статей 48 та 69 КПК, в яких зазначається – адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи не можуть бути допитані як свідки – з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості¹⁴.

     Підводячи підсумок даному питанню хотілося б  наголосити, що захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії кримінального процесу. Повноваження адвоката на участь у справі повинно бути підтверджено відповідним свідоцтвом, а також ордером про наявність угоди чи доручення на участь у справі. Обов’язок по забезпеченню у справі захисника покладається на дізнання, слідчого, суд; вони мають – запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Випадки обов’язкової участі захисника передбачені ст.45 КПК України.

     У деяких випадках адвокат, виступаючи як захисник у кримінальній справі, не тільки позбавлений можливості взяти на себе певну ініціативу в ході проведення тієї чи іншої процедури, а навіть може постраждати під час кримінального переслідування підзахисного, зокрема тоді, коли внутрішні переконання слідчого, підкріплені сумнівними даними оперативних працівників, дозволяючи йому допит захисника як свідка Тому у КПК необхідно внести доповнення про заборону застосування будь-яких слідчих дій щодо захисника з моменту початку його участі у конкретній справі.

2. Момент вступу захисника до участі у справі.

1.   Порядок запрошення і призначення захисника.

     За  загальним правилом адвокат допускається до участі в справі з моменту затримання і може, таким чином, брати участь у справі в усіх стадіях кримінального процесу, включаючи стадію виконання вироку. Однако більш спрямованим, на наш погляд являєтся допуск адвоката до кримінальної справи з самого початку проведення досудового слідства. Залучення адвоката до справи з самого початку допомагає простому громадянину у вивченні обставин, учасником яких він становиться по ініціативі правоохоронних органів, приймає участь в критичній оцінці приймаємих слідчим решень, попереджує незаконний початок слідства.

     Вже одна присутність захисту вносить велику довіру до діяльності слідчого і попереджує непотрібне передання справи до суду в деяких випадках.

     Якими ж документами підтверджується участь захисника у справі:

1. адвоката, який є членом адвокатського об'єднання, – ордером відповідного адвокатського об'єднання;
2. адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, - угодою;
3. інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, - угодою або дорученням юридичної особи;
4. близьких родичів, опікунів або піклувальників – заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників¹⁵.

     З приводу того, з якого моменту захист вважається прийнятим існують різні думки вчених. «Моментом прийняття адвокатом на себе захисту слід вважати пред’явлення ним ордера юридичної консультації органам попереднього слідства чи суду», - пише З.З. Зінатуллін¹⁶. Іншої думки додержується Ю.І. Стецовський: захист може вважатися прийняти не з моменту одержання і пред’явлення його слідчому чи судді, а лише після виявлення згоди обвинуваченого з позицією, яка намічена адвокатом¹⁷. Мабуть, перша думка є більш правильною, бо вироблення адвокатом своєї позиції в справі і ознайомлення з нею обвинуваченого означає по суті, що адвокат вже включився до захисту. Треба зазначити, що момент вступу адвоката у справу відіграє важливе значення, бо від цього залежить коли він почне здійснювати захист свого клієнта. А якщо ж момент вступу буде віддалений на деякий час, то це може призвести до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого. І в такому разі осіб, що ведуть процес, треба притягувати до відповідальності, якщо адвокатом будуть виявлені і зафіксовані дані порушення.

     Відразу ж після вступу адвоката у справу він має право на знайомство з матеріалами справи. Перелік документів, з якими адвокат може знайомитися з моменту допуску його до участі в справі, але до закінчення досудового слідства, зазначений у ст. 48 КПК України — матеріали, які обґрунтовують затримання, обрання запобіжного заходу, протоколи слідчих дій, проведених за участю підозрюваного, обвинуваченого, документи, що пред'являлися або повинні бути пред'явлені підозрюваному й обвинувачуваному (наприклад, протокол огляду місця події за участю підзахисного, протоколи обшуку й особистого обшуку й ін.), матеріали, направленні до суду у підтвердження законності й обґрунтованості застосування взяття під варту як запобіжного заходу і продовження терміну утримання під вартою¹⁸.

     Як  вже зазначалось законодавець передбачає участь захисника в справі за угодою і за призначенням. Захисник за угодою запрошується підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним, його законними представниками, родичами або іншими особами за його дорученням або на їх  прохання¹⁹. Це також підтверджує прийнятим у серпні 1990р. в Нью-Йорку «Основним положенням про роль адвокатів» на 8 Конгресі ООН по запобіганню злочинам, які передбачають, що будь-яка людина вправі звернутися за допомогою для підтвердження своїх прав і захисту на всіх стадіях кримінальної процедури (п.1) і що обов’язком урядів є забезпечення можливості кожному бути інформованим компетентними владами про його право отримати допомогу адвоката за його вибором при арешті, затриманні чи поміщенні в тюрму або обвинуваченні в кримінальному злочині (п. 5)²⁰.

     Коли  є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій за участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або з'явлення обраного захисника неможливе, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою вправі призначити захисника тимчасово до з'явлення обраного захисника.

     Захисник  за призначенням (тільки з числа  адвокатів) залучається до участі в  справі особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом через адвокатське  об’єднання у випадках, коли відмова  від захисника не може бути прийнята і він не запрошений підозрюваним, підсудним або іншими переліченими вище посадовими особами. На прохання підозрюваного, обвинуваченого, підсудного участь захисника в справі забезпечується особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом (наприклад, коли обвинувачений є малозабезпеченим, перебуває під вартою, тощо). «Основні положення про роль адвокатів» зазначають, що особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, який має відповідну компетенцію і досвід ведення справ, щоб забезпечити їй ефективну юридичну допомогу без оплати з її сторони, якщо у неї немає необхідних коштів²¹.

     Треба звернути увагу на те, що адвокат  не підмінює підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а діє поряд з ними. Адвокат надає правову допомогу згідно з чинним законодавством про види адвокатської діяльності на підставі угоди з клієнтом про надання правової допомоги або за призначенням особи, що здійснює дізнання, слідчого і суду в порядку передбаченому кримінально-процесуальним законодавством України²². Крім того, обов'язок забезпечити участь захисника в кримінальній справі за призначенням фактично законом покладено на осіб, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа, однак через викладені обставини забезпечити підозрюваному, обвинуваченому, підсудному захисника у встановлений законом час буває практично неможливо²³. Ситуація, що складається в таких випадках, призводить до порушень кримінально-процесуального законодавства. коли у встановлений час не вдасться виконати необхідні слідчі дії, бо в них згідно з законом участь захисника є обов'язковою, а це, в свою чергу, може призвести до втрати доказів.

     Проблема  участі захисників у кримінальних справах  за призначенням має ще один бік. Так, згідно з чинним законодавством у  передбачених законом випадках особи, в проваджені яких знаходиться кримінальна справа, з питань притягнення адвокатів до участі у кримінальних справах за призначенням звертаються до державних адвокатських об'єднань за місцем проведення розслідування чи розгляду справи. Однак останнім часом значна кількість юристів одержали свідоцтва на право здійснення адвокатської діяльності, і стали приватними адвокатами які працюють індивідуально, або ж створили недержавні адвокатські об'єднання місця фактичного знаходження яких часто важко визначити. Такі адвокати не беруть участь у кримінальних справах за призначенням на цілком законних підставах, бо кримінально-процесуальним законодавством їх участь у таких справах не регламентована, а також здійснюють захист прибуткових справ.

     Така  ситуація викликає цілком справедливі  нарікання адвокатів, що працюють в  державних адвокатських об'єднаннях. В проекті нового Кримінально-процесуального кодексу України, розробленому Кабінетом  Міністрів України, це питання визначене  знову-таки не зовсім чітко. Зокрема, в ч. 3 ст. 48 його зазначено, шо дізнавач, слідчий чи суд можуть призначати захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання.

     Слідчий орган, суддя, суд не вправі відмовити  в допуску захисника за угодою під тим приводом, що в справі бере участь захисник за призначенням. У цьому разі останній замінюється захисником за угодою. Якщо підозрюваний, обвинувачений чи підсудний висловили бажання мати певного захисника, то заміна його іншим без їх згоди, відсутності даних про неможливість участі обраного захисника в справі протягом тривалого строку, є порушенням права на захист, бо замінити одного захисника іншим можна лише за клопотанням або за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. В тих випадках, коли явка для участі в справі захисника, якого обрав підозрюваний, неможлива протягом 24 годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, - протягом 72 годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд або суддя пропонують їм запросити іншого захисника або забезпечують його самі. Обов’язок забезпечити участь захисника в такому випадку покладається на керівника адвокатського об’єднання за місцем провадження справи²⁴.

     2.2 Порядок оплати  праці захисника

     Здійснення  захисту за призначенням є важливим професійним обов’язком адвоката. Конституція України встановлює, що кожен має право на правову допомогу, а у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно (ч. 1 ст. 59)²⁵. В разі участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави. Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821. Згідно з цим Порядком, а також на підставі ч. 6 ст. 93 КПК у разі, коли адвокат надавав правову допомогу підозрюваному, обвинуваченому чи підсудному у процесі досудового розслідування або у судових засіданнях за призначенням то при визнанні громадянина винним у вчинені злочину і за відсутності підстав для звільнення його від оплати за правову допомогу відшкодування витрат покладається на засудженого. Однак в переважній більшості випадків захисник за призначенням бере участь в кримінальних справах, коли його підзахисний через малозабезпеченість не може оплатити послуги адвоката. Також, навряд чи слід чекати оплату за рахунок коштів зароблених засудженим в місцях відбування покарання, тим більше, що виробництво практично в усіх установах, підвідомчих Державному департаменту України з виконання покарань, на повну потужність не працює²⁶.