«Органiзацiя фiнансовой дiяльности на пiдприэмствi»

Зміст

ВСТУП

1.              Сутність і функції фінансів підприємств, їх місце у фінансовій системі країни

1.1.              Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи держави, їх суть та функції                                                                                

1.2.              Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування

1.3.              Принципи та чинники організації фінансів підприємств

1.4.              Суть і функції фінансової діяльності підприємства

1.5.              Фінансові відносини суб’єктів господарювання та організація їх фінансової діяльності

2.              Оцінка та аналіз фінансової діяльності підприємства

2.1.              Фінансовий аналіз господарського стану підприємства     (формули та приклади)

2.2.              Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства

Висновки

Література                                                                                                             

Додатки

ВСТУП

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової

стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Головна мета фінансової роботи на підприємстві – створення умов для безперебійного формування фінансових ресурсів – основи фінансової і господарської діяльності підприємства. Від раціонального використання ресурсів підприємства залежить стабільність всієї господарської діяльності підприємства. результат фінансової діяльності від якості рішень, що приймаються по управлінню грошовими потоками на підприємстві. Якість рішень виражається в стані фінансової діяльності.

Фінансове становище підприємства - сукупність показників, що оцінюють міру задоволення потреб підприємства в фінансових ресурсах, необхідних для його нормального функціонування, що відображають забезпеченість або незабезпеченість підприємства грошовими коштами для здійснення нормальної господарської діяльності (своєчасного погашення заборгованості і т.д.)

Фінансові показники, що характеризують фінансове становище підприємства, являють собою обсяг інформації, що використовується внутрішніми і зовнішніми користувачами.

Внутрішня інформація - стан підприємства. фінансове становище характеризується мірою забезпеченості фінансовими ресурсами. нормальне фінансове становище - основа стабільності, яка характеризується збереженням постійності і відсутністю різких коливань протягом тривалого часу в наявності фінансових ресурсів.

Можливі певні протиріччя, які викликані невідповідністю реальних потреб підприємства по характеру його фінансової діяльності.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

      Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості  підприємства;

- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та

кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного

диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

1.      Сутність і функції фінансів підприємств, їх місце у фінансовій системі країни.

1.1.           Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи держави, їх суть та функції.

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

Фінансова система держави охоплює: державні фінанси; місцеві фінанси, фінанси підприємств, фінанси некомерційного сектору, фінанси домашніх господарств. Визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства займають фінанси підприємств. Результатом діяльності підприємств є виготовлена продукція, виконані роботи чи надані послуги, які у своїй сукупності формують валовий внутрішній продукт – основне джерело фінансових ресурсів держави.

Фінанси підприємств за своєю сутністю – це складна економічна категорія. У вітчизняній економічній літературі прийнято вважати, що фінанси підприємств – це економічні (грошові) відносини, що виникають у процесі формування, розподілу і використання грошових фондів і доходів підприємств. Проте останнім часом окремі сучасні вітчизняні і більшість зарубіжних економістів вважають, що фінанси підприємств – це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються задля здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг у різних галузях економіки, а також для фінансування інших видів діяльності підприємств.

Фінансові відносини підприємств охоплюють обмінні і розподільчі відносини, що відображаються в різноманітних грошових потоках. З руху грошей розпочинається і ним завершується кругообіг коштів підприємства, оборот усього капіталу.

Підприємства, як і фізичні особи та держава загалом, формують грошові фонди. Грошові фонди підприємства – це частина його грошових коштів, які мають цільове призначення. До грошових фондів належать статутний фонд, пайовий фонд, фонд оплати праці, резервний фонд, амортизаційний фонд та інші. Підприємства формують грошові фонди для фінансового забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, виконання зобов’язань перед державою і діловими партнерами (контрагентами) тощо. Правильна організація процесу формування грошових фондів забезпечує можливість ефективного управління грошовими потоками підприємств, прийняття оптимальних фінансових рішень, підвищення прибутковості підприємницької діяльності. Необхідною умовою при цьому є аналіз фінансової інформації, що міститься у бухгалтерській і статистичній звітності в комерційних угодах, у розрахункових, платіжних та інших документах.

Як одна з основних підсистем фінансової системи держави, фінанси підприємницьких структур мають свою специфіку організації та реалізації притаманних їм функцій. Специфіка фінансів підприємств полягає в тому, що за їх допомогою мобілізуються кошти і створюються фонди фінансових ресурсів не для подальшого розподілу, як у підсистемі державних фінансів, а, насамперед, для обслуговування процесу виробництва і реалізації продукції. Тобто фінанси підприємств обслуговують процес створення нової вартості, яка знаходить своє відображення у вартості валового внутрішнього продукту, здійснюючи первинний його розподіл на фонди нагромадження, споживання і відновлення матеріальних елементів процесу виробництва.

Матеріальною основою фінансів підприємств є грошовий обіг. У зв’язку з цим поняття «фінанси підприємств» часто помилково ототожнюють з грошовими коштами. Фінансами гроші стають тоді, коли їх власник створює відповідний грошовий фонд і використовує його для фінансування господарських операцій (внесення коштів у статутний капітал, придбання акцій, облігацій, надання кредиту тощо) з метою отримання певного доходу.

В процесі відтворення фінанси підприємств виконують такі ж функції, що й загальнодержавні фінанси, а саме:

·    розподільчу - розподіл фінансових ресурсів підприємств за їх цільовим призначенням: на покриття витрат, на формування фондів тощо. Завдяки розподільчій функції фінансів підприємств забезпечується послідовність і пропорційність розподілу національного доходу на макро- і мікрорівнях економіки;

·    контрольну – контроль за дотриманням пропорцій у первинних розподільчих і перерозподільних процесах. Контрольна функція фінансів підприємств зумовлена їх здатністю об’єктивно відбивати кількісні і вартісні пропорції виробництва і реалізації продукції. Контролюючи грошові розрахунки, аналізуючи фінансові показники можна оцінити фінансовий стан і перспективи розвитку підприємства. Фінансовий контроль у формі перевірки видів фінансових відносин підприємства, порядку ведення його фінансово-господарської діяльності здійснюють спеціальні уповноважені органи – державні та відомчі контрольні органи, незалежні аудиторські фірми, відділи контролінгу тощо. Залежно від часу проведення фінансовий контроль поділяють на попередній, поточний і наступний. Попередній проводять до здійснення фінансово-господарських операцій; поточний – під час фінансових і господарських операцій; наступний – після здійснення операцій, він призначений для встановлення відхилень, які не були виявлені під час попереднього і поточного контролю.

Слід зазначити, що розподільча функція фінансів підприємств може бути реалізована тільки за наявності сформованих фінансових ресурсів. Тому для фінансів підприємств виділяють такі основні функції :

·       формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

·        розподілу та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, для соціального розвитку підприємства;

·        контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів підприємства у процесі його операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Фінансові ресурси підприємств формуються під час формування статутного капіталу, а також в процесі розподілу грошових надходжень від продажу продукції, товарів, робіт і послуг та надходжень від інших видів операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Формування фінансових ресурсів здійснюють з метою фінансування оборотних і необоротних активів, формування резервного капіталу, забезпечень, фондів цільового призначення тощо.

Умовами ефективної реалізації функцій підприємств є:

·        різноманітність форм власності;

·        наявність ринків товарів, праці, капіталу;

·       свобода підприємництва, самостійності у прийнятті підприємницьких рішень;

·        вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;

·        самофінансування підприємницьких структур;

·        правове забезпечення підприємницької діяльності;

·        обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.

1.2.           Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.

Основою фінансів підприємств є фінансові ресурси – кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємств і призначені для виконання ними певних фінансових зобов’язань. До фінансових ресурсів належать грошові фонди підприємства, а також частини грошових коштів, які не входять до складу фондів.

Складовими фінансових ресурсів підприємства є:

·        статутний капітал;

·        додатково вкладений капітал;

·        резервний капітал;

·        нерозподілений прибуток;

·        амортизаційні відрахування;

·        забезпечення подальших витрат і платежів;

·        довготермінові і короткотермінові кредити банків;

·        відтерміновані податкові зобов’язання;

·        кредиторська заборгованість усіх видів (зі страхування, за авансами одержаними, за векселями виданими, з оплати праці, по розрахунках з учасниками тощо).

Фінансові ресурси підприємств класифікують за такими основними ознаками:

·        за джерелами формування;

·        за етапами формування;

·        за використанням;

·        за формою реалізації.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. Власні фінансові ресурси формуються за рахунок власних джерел фінансування. Вони утворюються уже під час організації підприємства при формуванні його статутного капіталу. В процесі виробничо-господарської діяльності власні фінансові ресурси підприємства поповнюються завдяки отриманим доходам і прибуткам. Ці фінансові ресурси називають власними внутрішніми фінансовими ресурсами. Водночас, підприємство може отримувати фінансові ресурси у власне використання від емісії своїх акцій, отримання дотацій, субсидій, дивідендів, відсотків на ціні папери інших емітентів тощо. Такі фінансові ресурси називають власними зовнішніми фінансовими ресурсами.

Часто підприємству не вистачає власних фінансових ресурсів і тоді воно залучає їх на фінансовому ринку у формі банківських кредитів, коштів від емісії облігацій, інших видів цінних паперів, кредиторської заборгованості тощо. Такі фінансові ресурси називають залученими. Залучені фінансові ресурси формують з залучених джерел фінансування.

За етапами формування фінансові ресурси поділяють на:

      початкові, тобто ті, з якими підприємство розпочинає свою діяльність (статутний капітал);

      набуті (прирощені) – отримані підприємством в результаті його діяльності у формі чистого доходу (прибутку та амортизації), субсидій, дотацій тощо.

 За використанням фінансові ресурси підприємств поділяють на:

      матеріалізовані фінансові ресурси (вкладені в основні засоби, запаси, виробництво, готову продукцію тощо);

      матеріальні (вкладені в основні засоби, запаси, незавершене виробництво тощо);

За формою реалізації фінансові ресурси підприємств поділяють на:

      грошові фінансові ресурси (грошові кошти та їх еквіваленти).

      нематеріальні (вкладені в нематеріальні активи);

      фінансові (вкладені у фінансові активи).

Фінансові ресурси підприємства використовують для придбання основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних запасів, для покриття витрат на виготовлення і продаж продукції (виплату заробітної плати, сплату податків, орендної плати, страхових платежів тощо). Зрозуміло, що обсяг виробництва, технічна, трудова, матеріальна забезпеченість підприємства, його соціально-економічний розвиток залежать від величини, складу та структури фінансових ресурсів підприємства.

Одним з найважливіших завдань фінансових служб підприємств є пошук ефективних джерел формування фінансових ресурсів, оптимізація їх структури та напрямків інвестування.

1.3.           Принципи та чинники організації фінансів підприємств.

Функціонування фінансів підприємств здійснюється не автоматично, а шляхом цілеспрямованої їх організації.

Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи; способи формування та використання фінансових ресурсів, контроль за їх кругообігом задля досягнення економічних цілей підприємств. Організація фінансів підприємств за умов ринкової економіки ґрунтується на принципах саморегулювання, самоокупності та самофінансування, які на практиці реалізуються через:

а) комерційний розрахунок – методу ведення господарської діяльності, що полягає в постійному порівнянні (у грошовому вимірі) витрат та результатів діяльності. Його метою є одержання максимального прибутку за мінімальних витрат капіталу та мінімального можливого ризику, здійснення господарських операцій;

б) економічні методи (важелі) регулювання діяльності підприємств з боку держави шляхом проведення нею податкової, кредитної, валютної, амортизаційної, інвестиційної протекціоністської та інших видів економічних та соціальних політик;

в) господарську та фінансову незалежність підприємств, самостійність вибору підприємствами ділових партнерів, форм і методів розрахунків, обсягів виготовлення та реалізації продукції, її асортименту тощо;

г) фінансову відповідальність підприємств за результати своєї господарської діяльності;

д) матеріальну зацікавленість підприємств у фінансових результатах своєї діяльності;

е) партнерські взаємовідносини підприємств з постачальниками, споживачами, банками, страховими компаніями, бюджетом, державними цільовими фондами й іншими контрагентами.

Організація фінансів підприємств, структура фінансових ресурсів, величини і напрями використання прибутку, взаємовідносини з бюджетом залежать від таких чинників:

                  форми власності (приватне підприємство, колективне чи державне підприємство);

                  організаційно-правової форми господарювання (товариство, одноособове підприємство, сімейне підприємство, галузі діяльності підприємства (промисловість, капітальне будівництво, сільське господарство, транспорт, зв’язок, торгівля, фінансово-кредитна сфера тощо);

                  обсягу діяльності (мале, середнє чи велике підприємство).

За формою власності підприємства поділяють на державні та приватні. При створенні підприємств державної форми власності використовуються бюджетні кошти. Держава, як їх власник, лише передає право на тимчасове володіння та розпорядження ними керівнику підприємства. Крім коштів бюджету, державні підприємства можуть використовувати як джерела фінансових ресурсів банківський кредит, державні дотації, і субсидії тощо. Прибуток, отриманий в результаті діяльності державних підприємств належить державі і розподіляється відповідно до чинного законодавства.

Підприємства недержавної форми власності (акціонерні, орендні, кооперативні, колективні, спільні, індивідуальні тощо) мають значно ширші, порівняно з державними підприємствами, можливості формування і використання фінансових ресурсів. Джерелом фінансових ресурсів недержавних підприємств можуть бути кошти засновників (акціонерів), фінансова допомога держави, недержавних фінансових інститутів, кошти інших юридичних і фізичних осіб. Прибуток недержавних підприємств є власністю його засновників і після сплати податків використовується згідно рішень, прийнятих власниками підприємства на виробничий та соціальний розвиток, а також на споживання.

На організацію фінансів підприємств впливає також характер виробництва, тобто технологічні особливості виробництва, його фондо-, матеріало-, та трудомісткість, тривалість виробничого циклу, залежність від природних і кліматичних умов, сезонність виробництва тощо. Ці чинники впливають на формування, обсяг та порядок поповнення статутного капіталу, періодичність і обсяги грошових надходжень і видатків, джерела формування і структуру грошових фондів, порядок оподаткування підприємства, швидкість обігу фінансових ресурсів, порядок формування і розподілу прибутку, обсяги інвестицій і тому повинні враховуватись при організації фінансової діяльності та фінансової роботи на кожному конкретному підприємстві.

1.4.           Суть і функції фінансової діяльності підприємства

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання. Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

                    фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

                    пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

                    виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

                    мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

                    контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

                    фінансове прогнозування та планування;

                    аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

                    оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.

Мета планування витрат - визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак - прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

                    поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;

                    раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

                    зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;

                    скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту; - зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;

                    економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат грошових коштів, оперативний - у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому: