Организация мижнародних експортних операций пидприемства

 

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

 

ВСТУП

 

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку ХХІ століття є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап світогосподарських зв’язків характеризується розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі швидкого росту продуктивних сил, яких обумовлений прискоренням науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних та ін.).

Поступова інтеграція України у світову господарську систему привела до того, що в даний час у зовнішньоекономічній діяльності беруть участь тисячі підприємців, підприємств і чиновників, більшість з яких не мають уявлення про про особливості її здійснення. Тому важливо чітко розуміти зміст поняття „зовнішньоекономічна діяльність”.

Отже, зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єктів господарської діяльності України й іноземного суб’єкта господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності.

Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країн, якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна була б витратити на виробництво товарів замість імпортованих на суму, яка виручена від експорту.

ЗЕД поняття багатогранне, воно включає наступні види діяльності:

• експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

• надання суб’єктами ЗЕД України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності;

• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземноми суб’єктами господарської діяльності;

• міжнародні фінансові операції та операції між суб’єктами ЗЕД;

• спільна підприємницька діяльність між вітчизняними та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• підприємницька діяльність, пов’язана із наданням патентів, ліцензій, ноу-хау, торговельних марок;

• товарообмінні операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;

• орендні, в тому числі й лізингові операції.

Отже, виходячи із вище сказаного, метою даної роботи є:

• розкриття теорії організації експортної діяльності підприємства;

• характеристика зовнішньоекономічної діяльності конкретного підприємства;

• ознайомлення із експортною діяльністю конкретного підприємства, оцінка її ефективності;

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТ «ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «КОНТІ»

 

ЗАТ акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Контi» (далі за текстом ЗАТ «ВО «Конті») один з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні та Російській Федерації.

Група «Конті» була заснована у 1997 році як ЗАО «Київ-Конті». У 2006 році компанія змінила назву на ЗАО «ВО «Конті». Найменування «Контi» є аббревiатурою – «кондитерські науково-технiчнi інновації», що чiтко вказує на стратегiю компанiї, яка спрямована на iнвестицiї в кондитерськi iнновацiї.

З 2004 року компанiя виходить на мiжнародний рiвень, поєднав виробництво в Українi та Росiї, i створює групу «Контi», до складу якої входять ЗАТ "ВО "КОНТI" в Українi та ЗАТ «Кондитер – Курск» в Росiї.

У складi групи 4 фабрики:

• Костянтинiвська (у складi компанiї з 1997 р.);
• Горлiвська (у складi компанiї з 1999 р.);
• Донецька (у складi компанiї з 2001 р.);
• Курська (у складi компанiї з 2004 р.).

Костянтинiвська кондитерська фабрика була заснована в 1943 роцi. До складу компанiї «Контi» фабрика ввiйшла в 1997 роцi. Була проведена генеральна реконструкцiя бiсквiтного, карамельного й цукеркового цехiв, зроблена модернiзацiя всього встаткування. Основнi фонди пiдприємства були оновленi за рахунок модернiзацiї вже iснуючих технологiчних лiнiй. Також було встановлено нове обладнання. Зараз на фабрицi провадяться цукерки, цукрове печиво, вафлi, карамель i драже. Обсяг виробництва Костянтинівській фабрики складає 55 000 тонн на рік, постійно модернізується і розширюється виробництво, оновлюється асортимент виробів, що випускаються. На даний момент Костянтинівська КФ - одне з найбільших харчових підприємств у Донбасі.

В асортименті компанії близько 300 найменовань продукцiї, серед якої - шоколад, шоколаднi цукерки, цукерки помаднi, печиво, шоколадно-вафельнi торти, шоколаднi батончики, вафлi, карамель, драже, мармелад, крекер, пралiновi цукерки, тарталетки, тоффi, бiсквiтнi рулети, бiсквiтнi торти.

Основнi торгові марки групи «Конті»:

• "КОНТI"
• "AMOUR"
• "Бонжур"
• "Мамулiн торт"
• "Белiссiмо"
• "Мелодiка"
• "Супер-Контiк"
• "Гранд"

На окремi види продукцiї пiдприємства впливають фактори сезонностi:

• цукерки: попит на них зростає в осінньо-зимовий період перед новорiчними святами та в лютому i березнi;
• неглазуроване печиво: попит на нього зменшується перед новорiчними святами у зв'язку зi збiльшенням попиту на шоколаднi вироби.

Група «Конті» входить в трійку провідних виробників кондитерського ринку Східної Європи, а також у першу тридцятку світового рейтингу кондитерських виробників Global TOP-100.

 

1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Основним імпортером української кондитерської продукції залишається Російська Федерація, куди надходить 56,8% експорту. Значну частку обсягу російського ринку кондитерських виробів займає продукція вітчизняних виробників. Частка імпортної продукції складає майже 14%.

Ринок кондитерських виробів в Росії один з найбільших в світі. У 2010 році обсяг кондитерського ринку Росії виріс в грошовому вираженні (у доларовому еквіваленті) на 10% і склав 6,7 млрд. дол. Споживання кондитерських виробів близько 16 кг / чол. на рік.

Основними експортерами кондитерських виробів є: Україна, Польща, Німеччина, Австрія, Словаччина, Чехія, Італія, Греція, Бельгія, Швейцарія, Нідерланди, Великобританія, Швеція, Данія, Чилі, Аргентина, Південна Африка, Туреччина, Азербайджан, Іран, Китай, Республіка Корея і Таїланд. Третина всього російського імпорту кондитерських виробів припадає на шоколад і шоколадні вироби. Джеми, фруктові желе, мармелад і пасти перевищують частку в 32%, кондитерські вироби, що не містять какао - близько 19%, сегмент печива і вафель займає в загальному обсязі імпорту 15,5%.

Росія ввела антидемпінгове мито у червні 2011 р. на імпорт карамелі в розмірі 294,1 долара за тонну. Рішення про введення спеціальної захисного мита на ввезення карамелі прийнято постановою уряду РФ. Вона розрахована на три роки і буде застосовуватися до льодяникової карамелі, тоффі та іншої карамелі з усіх країн, крім країн Митного союзу - Білорусі та Казахстану і держав, що користуються національною системою преференцій РФ (за винятком Китаю та Туреччини).

Спецмито буде стягуватися разом з діючою: за карамель - 20% вартості товару, але не менше 250 євро / т; за льодяникову карамель з какао - 20%, але не менше 600 євро / т.

Мито практично закриє російський ринок для української продукції. Постраждають всі виробники, так як навіть Roshen і "Конті", що мають потужності в Росії, частину продукції постачають з Україною.

Таблиця 2.1

Ставки ввізного мита на різні види кондитерських виробів

Вид продукції	Ставка ввізного мита у 2011 р.	Ставка ввізного мита з 2015
Карамель	20% вартості товару, але  не менше 250 євро / т + антидемпінгове  мито в розмірі 294,1 долара за  тонну.	14%, але не менше 0,175 євро  за 1 кг
Льодяникова карамель з какао	20%, але не менше 600 євро/т. + антидемпінгове мито в розмірі 294,1 долара за тонну.	14%, але не менше 0,175 євро  за 1 кг
кондитерські вироби з цукру (з вмістом сахарози менше 60%)	20%, але не менше 1,2 євро  за 1 кг	10%, але не менше 0,6 євро  за 1 кг
кондитерські вироби з цукру (з вмістом сахарози більше ніж 60%)	складе 20%, але не менше 0,5 євро за 1 кг	10%, але не менш 0,38 євро  за 1 кг.
Жувальні гумки в смужках	20%, але не менш 1,09 євро  за 1 кг	10%, але не менше 0,6 євро  за 1 кг
білий шоколад	20%, але не менше 0,25 євро  за 1 кг	12%, але не менше 0,15 євро  за 1 кг
пастилки від болю в горлі і таблетки від кашлю	10%	7%
інші види карамелі і тоффі 20%	20%, але не менш 0,25	20%, але не менше 0,16 євро  за 1 кг. У 2016 році ставка мита складе 14%, але не менш 0,13 євро за 1 кг
шоколадні цукерки 20%, але не менше 0,6 євро за 1 кг	20%, але не менше 0,6 євро  за 1 кг	З 2016 року знизитися до 0,28 євро за 1 кг (у 2013 році - 0,52 євро, в 2014 році - 0,44 євро, в 2015 році - 0,36 євро за 1 кг).

 

 

На країни СНД, в цілому, припадає більше 83% українського експорту кондитерської продукції. До того ж останнім часом Росія та Казахстан дещо ускладнюють можливість експорту шляхом введення додаткових митних тарифів на кондитерські вироби. Продукція Кондитерської Групи «Конті» є досить популярною у країнах СНД. Найбільша доля експорту припадає на Росію (35%). Одним з важливих шляхів закріплення власних позицій на російському ринку було придбання заводу у м. Курськ, що дозволило досягти 3% у всьому кондитерському ринку Росії, та ввійти в число 10 найбільших виробників.

Основні напрямки експорту продукції українських кондитерських компаній - країни СНД і Балтії. При цьому європейська частина складає лише 5% від всіх експортних поставок. Загороджувальні мита на шоколадні вироби (25-35%) позбавляють Україну цінових переваг перед європейськими кондитерами. Серед особливостей європейського ринку відзначається його структурованість, менші розміри "кондитерської полки" і жорсткіші умови співпраці з роздробом. Цінові переваги тут не працюють. Набагато важливіше запропонувати якісний продукт з оригінальною рецептурою, гарантувати стабільні поставки, а також проводити різні рекламні заходи в точках продажів.

З початку 2012 року Європейський Союз значно наростив обсяги поставок кондитерської продукції в Україну та значно збільшив свою частку присутності на українському ринку. Є помітною диспропорція української зовнішньої торгівлі кондитерськими виробами. Так, близько половини імпорту кондитерських виробів до України припадає на країни ЄС, хоча в до Європейського Союзу Україна постачає лише 5,01% від загального експорту кондитерської продукції. Сальдо зовнішньоторговельного балансу з ЄС також не на користь України: за 2 місяці 2012 року воно склало 26,2 млн. грн.

За даними видання Euroactive, яке посилається на дипломатичні джерела в Брюсселі, ЄС хоче ввести 50%-ве мито на певні товари українського виробництва, зокрема йдеться про цукерки. У Брюсселі побоюються, що українські кондитерські вироби складуть конкуренцію солодощам, виробленим в Євросоюзі. Це э серйозною загрозою для компанії, яка планує виходити на ринки країн ЄС.

Такі обмеження особливо принципові, оскільки українська кондитерська галузь як мало яка інша в харчовій промисловості виграє від вступу України в зону вільної торгівлі з ЄС, отримавши можливість вийти на нові ринки з високою купівельною спроможністю і зайняти там помітне місце. Експерти вважають, що саме в світлі цих перспектив європейська сторона і не поспішає давати їй доступ.

Стандартного відпрацьованого підходу до зовнішнього позиціонування і завоювання нових ринків не існує, так як специфіка кожного з ринків різна і кожен вимагає особливого підходу. Наприклад, в азіатських країнах традиційно більш популярні відкриті ринки, а в Польщі - магазини сучасних форматів. Тому ніякі шаблонні рішення на зовнішніх ринках не спрацюють, для кожної країни необхідно підбирати свій метод.

 

 

3. АЛГОРИТМ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

 

Для кожного підприємства, що розвивається рано чи пізно настає момент, коли його починає не задовольняти характеристики вітчизняного ринку, політичний клімат чи економічні умови в державі, тому само собою виникає питання виходу підприємства на зовнішні ринки. Для України це доволі актуальне питання, але нестача фінансових засобів, недостатність основних засобів, невідповідність продукції міжнародним стандартам, а також застарілість технологій, є, для багатьох підприємств, одними з основних причин, що перешкоджають виходу на закордонні ринки. Але в Україні існують підприємства, продукція та послуги яких є конкурентоздатними не тільки на вітчизняному ринку, а потенціал виробництва перевищує внутрішні потреби країни. Тому для збільшення обсягу продажу продукції та більш ефективного використання виробничих потужностей цим підприємствам необхідно шукати нові ринки збуту.

Перед виходом на зовнішній ринок фірма повинна поставити перед собою декілька питань:

1. Чи виходити на міжнародний ринок взагалі?
2. Які при цьому ставити цілі?
3. Які перспективи і погрози при цьому відкриваються?
4. На ринок якої країни або групи країн фірма повинна виходити?
5. Яку продукцію пропонувати на зовнішньому ринку?
6. Виходити на ринок самостійно або через посередників?
7. Як сформувати комплекс маркетингу?
8. Як у зв'язку з міжнародним маркетингом перебудувати власну стратегію фірми?
9. Яких економічних, науково-технічних і інших результатів можна чекати?
10. Як перебудувати менеджмент?
11. Яку обрати організаційну структуру?

І, нарешті, у світлі відповідей на попередні питання, знову-таки - чи виходити на міжнародний ринок взагалі?

На зовнішньому ринку підприємство зіткнеться з більшим числом конкурентів, ніж на внутрішньому ринку, не тільки в розрізі товарів (послуг) — конкурентів, але і підприємств (місцевих, іноземних). Підприємство має усвідомити гостроту конкурентної боротьби на цьому ринку, свою конкурентну стратегію.

Вихід підприємств на зовнішній ринок проходить у кілька етапів.

1. Аналіз зовнішнього середовища та вибір цільових ринків за певними критеріями та проведення аналізу цих ринків.

2. Прийняття рішення про доцільність виходу на зовнішній ринок, після об'єктивної оцінки ситуації на відповідному світовому ринку, а також власних можливостей забезпечити виробництво і реалізацію відповідної конкурентоспроможної продукції.

3. Вибір форми виходу на зовнішній ринок

Розглянемо деякі складові процесу вибору цільових ринків. До процесу вибору слід підходити так, щоб вибір країн і планування стратегії вступу на їхні ринки відбувалися одночасно й узгоджено один з одним. Тому йдеться не стільки про розроблення послідовності окремих етапів, скільки про створення концепції інтегрованого планомірного процесу вибору національних ринків і визначення стратегії вступу на них [5]. Цей процес повинен складатися з наступних етапів:

1) формування  головних цілей розвитку підприємства;

2) розробка  портфельної стратегії;

3) розробка  стратегії географічної експансії  ринків;

4) визначення  стратегії конкурентної поведінки;

5) визначення  стратегії охоплення ринку;

6) розробка  стратегії позиціонування.

Паралельно цим етапам відбувається безпосередній вибір ринків, в наступній послідовності:

а) прийняття рішення по вибору зарубіжних ринків;

б) оцінка регіональних ринків на основі обраних критеріїв;

в) конкретизація цілей, щодо кожного ринку;

г) рішення щодо стратегії виходу на зарубіжні ринки;

д) адаптація глобальної стратегії під специфіку окремих країн.

З погляду економічної доцільності багатоступінчастого процесу вибору регіональних ринків, який пропонується, він повинен бути структурований таким чином, щоб уже на першому етапі на основі попередньої інформації можна було відкинути неефективні ринки. З кожним наступним етапом потреба в інформації і витрати на її придбання збільшуються, а кількість країн, що залишилися до розгляду, зменшується [6].

Розглянемо детальніше етапи відбору зарубіжних країн та безпосередні критерії їх відбору (рис.3.1).

 

Рисунок 3.1 Етапи відбору зарубіжних країн

Рисунок 3.1 Схема розрахунків по інкасо

1 – заключається контракт, в якому сторони обумовлюють через які

банки будуть здійснюватися розрахунки;

2 – експортер здійснює  відповідно до умов контракту  відвантаження

товару;

3 – експортер отримує  від перевізника транспортні  документи;

4 – експортер готує  комплект документів і представляє  його при

інкасовому дорученні банку;

5 – банк-ремітент відсилає  документи разом із дорученням  банку-

кореспонденту в країну імпортера;

6 – отримавши інкасове  доручення і документи банк  країни-імпортера

представляє їх імпортеру для перевірки і просить оплатити вказані

документи;

7 – імпортер здійснює  платіж;

8 – інкасуючий банк переводить виручку банку-ремітенту;

9 – отримавши переказ, банк-ремітент зараховує виручку  експортеру.

Для експортера інкасо часто виявляється неприйнятним через те, що

він спочатку повинен відвантажити товар, а тоді передавати документи в

банк і очікувати виконання покупцем своїх зобов’язань з оплати. Відповідно

для імпортера дана форма розрахунку є більш вигідною, тому що він уже має

в наявності товар, який йому відвантажив експортер і оплату він уже здіснює

4. після цього 
   ПРОГНОЗНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОЇ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ

 

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства визначається насамперед на основі аналізу прибутковості зовнішньоторговельних операцій шляхом зіставлення доходів і витрат, планових завдань і їхнього виконання. Також ефективність зовнішньоекономічної діяльності визначається шляхом аналізу ринкової частки, підвищення ступеня популярності торговельної марки товару й фірми, збільшення числа її покупців і контрагентів і т. д. Особливе значення має оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства в сучасних умовах, коли господарська самостійність і незалежність неминуче повинні привести до підвищення відповідальності й обґрунтованості прийнятих управлінських рішень.

Економічне обґрунтування прийнятих рішень з управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств проводиться шляхом розрахунку різних показників економічної ефективності. Всю систему показників економічної ефективності ЗЕД можна розділити на дві групи:

1. Показники ефекту, що  визначаються як абсолютні величини, виражаються у відповідних грошових  одиницях як різниця між результатами  і витратами.

2. Показники ефективності, які визначаються на основі  відношення результатів до витрат, як правило, відносні і виражаються  у відносних одиницях:%, грн. /грн., $ / $, частках одиниці і ін..

Оцінку ефективності запропонованих заходів здійснюємо на основі прогнозованих фінансових даних після виходу на ринок кондитерських виробів Білорусі.

ЗАТ «ВО «Конті» здійснюватиме експорт карамелі наступного асортименту (ціна та обсяг якої наведено в таблиці 3.8):

• з молочною начинкою ("Пташка-Конті", "Му-Му-Конті","Молочна-Конті","Вершкова-Конті");
• з шоколадно-горіховою начинкою ("Мауглі", "Рачки-Конті", "Гусячі лапки-Конті");
• з прохолодною начинкою ("Сніжок-Конті");
• у глазурі ("Рачки-Конті", "Гранд-Конті" молоко, "Гранд-конті шоколад, "Шатель - молоко").

Середня вартість карамелі на внутрішньому ринку України - 1650 євро/т, витрати на реалізацію товару на території України становлять 11% вартості за внутрішніми цінами.

Таблиця 4.1

Обсяг поставки та ціна продукції

Вид продукції	Обсяг поставки, тон	Ціна, грн
		За кг	За партію
з молочною начинкою	100	20,42	2042000
з шоколадно-горіховою начинкою	125	24,46	3057500
з прохолодною начинкою	100	22,02	2202000
у глазурі	125	28,96	3620000
Всього	450		10921500

 

 

Таким чином, загальний обсяг експортованої продукції становить – 450 тон. Загальна сума контракту становить 1041134,41 євро. Офіційний курс гривні до Євро = 10,49 грн.

Доставка буде здійснюватися власним автомобільним транспортом, завдяки налагодженій роботі логістичного центру в м. Макіївка, Донецька обл..

Найбільш доцільним є прямий експорт, не використовуючи посередників, а одразу поставляти продукцію на склади покупців. Серед основних покупців розглядаються:

• середні та великі оптові компанії (75%);
• прямі поставки у роздрібну торгову мережу (25%).

У ціну кондитерських виробів включена вартість тари, упаковки, маркування, сертифіката походження, фітосанітарного сертифікату, митного оформлення, транспортні витрати по території України при перевезенні автомобільним транспортом.

Накладні витрати на експорт та витрати на виробництво карамелі наведено в таблицях.

Таблиця 4.2

Накладні витрати на експорт:

Статті витрат	Вартість
витрати на транспортування	900 євро
витрати на страхування	500 євро
витрати на завантаження / розвантаження	350 євро.

 

 

Таблиця 3.10

Витрати на виробництво кондитерських виробів:

Статті витрат	Вартість, євро
Витрати на утримання, експлуатацію, ремонт ОВФ, амортизація ОВФ	81675
Матеріальні витрати	118800
Витрати на оплату праці	59400
Відрахування з фонду оплати праці (ФОП)	21835,44

 

 

Згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) Білорусі ставки ввізного мита на карамель наведені в таблиці 3.11

 

Таблиця 4.3

Ставки ввізного мита на карамель згідно з ТН ЗЕД Білорусі

Код ТН ЗЕД	Найменування	Ставка мита
1704 90 710 0	Льодяникова карамель з начинкою або без	20%, але не менше 0,25 євро  за 1 кг
1704 90 750 0	Тофі, карамель інша та аналогічні солодощі	20%, але не менше 0,25 євро  за 1 кг

 

Розрахуємо економічний ефект і ефективність експортної операції:

 

Митна вартість = 1041134,41+ 350 + 500 + 900 = 1042884,41 євро.

Мито = 1042884,41 * 0,2 = 208576,88 євро.

Мито = 450000 кг*0,25 = 112500 євро.

Таким чином ввізне мито становить 208576,88 євро.

Накладні витрати на експорт = 900 + 500 + 350 = 1750 євро.

Вартість на внутр. ринку = 450 т. * 1650 = 742500 євро.

Комерційні витрати на внутр. ринку = 742500 * 0,11 = 81675 євро.

Витрати на виробництво = 81675+118800+59400+21835,44 = 281710,44

євро.

Сумарні витрати на експорт = 1750+ 208576,88+ 281710,44 = 492037,32

євро.

Ефект від експорту = 1041134,41 - 492037,32 = 549097,09 євро.

Ефективність експорту = 549097,09 / 492037,32 = 1,12 (112%)

Ефект внутрішній = 742500 - (281710,44+ 81675) = 379114,56 євро.

Ефективність реалізації на внутрішньому ринку = 490489,56 / 363385,44

= 1,04 (104%).

Всі розрахунки зведемо до таблиці 4.4

Таблиця 4.4

Розрахунок ефекту та ефективності прямого експорту карамелі до Білорусі

Показники	Розрахунок
Найменування товару	карамель
Кількість	450 тон
Контрактна вартість партії товару	1041134,41 євро
Контрактна (Фактурна) вартість партії товару	10921500 грн.
Накладні витрати на експорт	1750 євро
Митні платежі	208576,88 євро
Митна вартість партії товару	1042884,41 євро
Витрати на виробництво і експорт партії товару	492037,32 євро
Виручка від експорту партії товару	1041134,41 євро
Економічний ефект від експорту	549097,09 євро
Економічна ефективність експорту	1,12
Економічний ефект на внутрішньому ринку	379114,56 євро
Економічна ефективність на внутрішньому ринку	1,04

 

 

Так як за економічним змістом показник ефекту відповідає поняттю прибутку, то можна зробити висновок, що підприємство-експортер отримає прибуток у розмірі 549097,09 євро. Економічна ефективність експорту більше 1, що свідчить про доцільність прямого експорту карамелі до Білорусі.