Організація аудиту і аналізу розрахунків з бюджетом

- -



Зміст

Вступ............................................................................................................. 3

Розділ 1. Економічний зміст податкових платежів, як складової податкової системи України

1.1. Податкова система України  та її роль у формуванні бюджету....... 7

1.2. Суть, призначення та види  податків і платежів до державного  та місцевих бюджетів..................................................................................... 22

1.3. Організація обліку та нормативно-правове  забезпечення розрахунків з бюджетом.................................................................................................... 31

Розділ 2. Методика обліку розрахунків  з бюджетом

2.1. Методичні основи обліку податку  на прибуток підприємства ...... 41

2.2. Облік непрямих податків.................................................................... 54

2.3. Особливості обліку інших  податків і платежів до бюджету  .......... 66

Розділ 3. Організація аудиту і аналізу  розрахунків з бюджетом

3.1. Роль і значення аудиту та аналізу  в  ринкових  умовах господарювання .......................................................................................... 82

3.2. Аналіз розрахунків з бюджетом ........................................................ 89

3.3. Аудит розрахунків з бюджетом.......................................................... 98

Висновки та пропозиції............................................................................. 109

Список літератури...................................................................................... 115

Додатки....................................................................................................... 123

 

Вступ

 

Актуальність  теми. За класичним визначенням, державний бюджет – це розпис доходів і видатків держави. І, оскільки бюджет являється формою утворення і розподілу загальнодержавних грошових ресурсів, йому, безперечно, належить провідна роль серед фінансових важелів в системі управління державою.

Формування доходної частини бюджету здійснюється за допомогою податкової системи, яка являє собою сукупність податків, зборів і інших обов’язкових платежів, що законодавчо закріплені в державі. Це поняття також включає механізми нарахування, сплати податків та організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства. Система оподаткування, як економічна категорія, акумулює в собі інтереси різних соціальних груп, представників різних видів діяльності, а загалом – платників податків і держави.

На сьогоднішній день однією із основних проблем для суб’єктів господарювання є проблема побудови ефективної системи обліку. При цьому особливе значення надається організації обліку оподаткування, оскільки саме ця ділянка повинна забезпечити підприємству своєчасність та повноту здійснення розрахунків з бюджетом, від яких, звичайно ж, залежить фінансовий стан підприємства загалом.

В Україні система  оподаткування характеризується частими  змінами у законодавчих та нормативних  актах та неоднозначністю трактування  положень цих документів. Враховуючи зазначене, у підприємств виникає потреба у контролі за правильним нарахуванням та своєчасністю сплати податків, тобто у проведенні аудиту розрахунків з бюджетом. Водночас необхідно проводити і аналіз розрахунків з бюджетом, який зможе забезпечити підприємство інформацією про його реальний фінансовий стан.

Податкова система України  є ще недостатньо сформованою  і не повністю відповідає тим вимогам, які до неї ставляться. За цих  умов закономірним явищем є те, що питання  обліку і аудиту розрахунків з  бюджетом потребують теоретичного вивчення та вдосконалення практичного застосування у відповідності до прийнятих Національних Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку. Отож, як бачимо, обрана тема магістерської роботи „Облік і аудит розрахунків з бюджетом” сьогодні особливо актуальна.

Мета і завдання дослідження. В даній роботі поставлено за мету дослідити і критично оцінити діючу практику побудови обліку і аудиту розрахунків з бюджетом.

Досягнути поставлену мету передбачається шляхом вирішення наступних  завдань:

  1. ознайомитись з основними елементами та принципами оподаткування в Україні, з впливом податків на формування бюджету і на економічний стан держави;
  2. вивчити суть, призначення та види податкових платежів до бюджету;
  3. розглянути організацію обліку розрахунків з бюджетом і проаналізувати нормативно-правове забезпечення діючих податків, зборів і платежів;
  4. дослідити методику обліку розрахунків з бюджетом, ознайомитись з їх документальним оформленням;
  5. оцінити роль та значення аудиту в ринкових умовах господарювання;
  6. провести аналіз ефективності обраної системи оподаткування на прикладі конкретного підприємства;
  7. вивчити порядок проведення аудиту розрахунків за податками та платежами.

Об’єкт та предмет дослідження. В якості об’єкта дослідження виступають організація та методологія обліку та аудиту розрахунків з бюджетом, які виникають в процесі господарської діяльності ПП „Гетьман”.

Предметом дослідження  є комплекс теоретичних та практичних питань бухгалтерського обліку та аудиту розрахунків з бюджетом.

При написанні магістерської роботи було використано ряд періодичних видань, законодавчі та нормативні документи, методичну та спеціальну літературу в якій висвітлюються питання обліку та аудиту розрахунків з бюджетом.

Структура магістерської  роботи. Магістерська робота складається з вступу, трьох розділів та висновків.

У першому розділі, який називається „Економічний зміст  податкових платежів, як складової  податкової системи України” висвітлюється  зміст податкової системи України, наводиться характеристика її складових  елементів та основоположних принципів, приділено увагу суті та призначенню податків, а також дана їх детальна класифікація. Розглянуто питання організації обліку та нормативно-правового забезпечення розрахунків з бюджетом.

Методика обліку розрахунків  з бюджетом, їх документальне оформлення висвітлюється у  розділі: „Методика обліку розрахунків з бюджетом”. Центральне місце тут займає вивчення обліку податку на прибуток підприємства та обліку непрямих податків.

Третій розділ „Організація аудиту та аналізу розрахунків з  бюджетом” присвячено необхідності проведення аудиту, а також аналізу в сучасних умовах. Водночас в даному розділі проаналізовано систему податків, що сплачується на ПП “Гетьман”, дано пропозиції щодо її вдосконалення. Тут же детально розглядається порядок проведення аудиту розрахунків з бюджетом.

Методи дослідження. При обробці матеріалів для написання магістерської роботи використовувались методи спостереження, вибірки, групування, узагальнення, порівняльної оцінки, тощо. Водночас у роботі застосовувався системний підхід для комплексного вивчення методології обліку розрахунків з бюджетом та проведення його аудиту.

В роботу ввійшов графічний  матеріал, що дає змогу наочно зрозуміти  об’єкт дослідження. 

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження  у магістерській роботі одержано результати, які можна на практиці використовувати на малих підприємствах, а саме – визначено показники, за якими дані організації матимуть можливість оцінити ефективність власної податкової  політики та виявити доцільність переходу на спрощену систему оподаткування. Отож результати даного дослідження будуть корисні, перш за все, бухгалтерам та керівникам малих підприємств.

 

Розділ І

Економічний зміст податкових платежів, як складової податкової системи України

1.1.Податкова система України  та її роль у формуванні  бюджету

    Податкова  система – основа фінансово-кредитного  механізму державного регулювання  та один із найважливіших важелів  впливу на економіку. Ефективність  її функціонування визначається  найрізноманітнішими факторами, а саме: економічним становищем, розкладом політичних сил, рівнем податкової культури, досягненнями економічної науки, тощо.

При визначенні поняття  „податкова система” важливо розмежувати  два підходи до її розуміння. По-перше, це сукупність податків і податкових платежів, які законодавчо закріплені в державі. По-друге, податкова система включає в себе механізми нарахування, сплати податків та організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства. Варто зазначити, що вищевказані трактування терміну „податкова система” знаходять своє відображення і у статті 2 Закону України „ Про систему оподаткування” : „Сукупність податків і зборів (обовязкових платежів) у бюджети і державні цільові фонди, які справляються у встановленому законами України порядку, становлять систему оподаткування”[ 39, c.3].

Справляння податків грунтується на виділенні таких  елементів системи оподаткування  як субєкт і обєкт оподаткування, джерело сплати податку, одиниця  оподаткування, податкова ставка та податкова квота. При цьому найкраще зрозуміти їхню суть можна за допомогою ілюстрації, де до елементів системи оподаткування поставлено запитання (рис.1.1.).

Субєкт оподаткування  – юридична чи фізична особа, яка  є платником податку. Існують  певні механізми перекладення податкового ярма на інших осіб, тому спеціально виділяється таке поняття, як носій податку. Носій податку – це особа, яка фактично сплачує податок.

 


Рис. 1.1. Елементи системи  оподаткування

Обєкт оподаткування – дохід (прибуток), майно юридичних і фізичних осіб, додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), а також інші обєкти, визначені законом України, на які нараховується податок. На сьогоднішній день загальною рисою більшості податкових систем є матеріально-грошовий, а не особистісний характер обєктів оподаткування.

Джерело сплати податку  – це дохід платника, з якого  він сплачує податок. Джерело  сплати може бути безпосередньо повязане з обєктом оподаткування (коли оподатковується сам дохід або майно, що приносить дохід), а може і не стосуватись обєкта оподаткування (наприклад, податки на майно і землю, які перобувають в особистому користуванні і не приносять доходу своїм власникам).

Одиниця оподаткування  – це одиниця виміру (фізична чи грошова) обєкта оподаткування. Наприклад, оцінювання земельної ділянки при оподаткуванні проводиться в гектарах, сотих гектара, квадратних метрах. Що ж до грошового виміру, то він може бути безпосереднім – при оцінці доходів і опосередкованим – при оцінці тієї ж земельної ділянки чи майна (за ринковою чи нормативною ціною).

Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку  на одиницю оподаткування. Існують  два підходи до встановлення податкових ставок: універсальний і диференційований. При першому підході встановлюється єдина для всіх платників ставка, при другому декілька. Варто зауважити, що встановлення податкових ставок є найважливішою і найскладнішою проблемою оподаткування. Саме недосконалість ставок може порушити як фіскальну значущість, так і регулюючу дію того чи іншого податку.

Окрім вищезгаданих елементів  системи оподаткування необхідно  звернути увагу і на податкову  квоту, яка характеризує частку податку  в доході платника. З погляду соціальної справедливості механізм оподаткування обовязково має включати цей елемент, однак при цьому значно зменшується податковий вплив і можливості використання податків як фінансових регуляторів. Саме тому в практиці оподаткування податкові квоти законодавчо не встановлюються.

Податкова система – це невідємний атрибут будь-якої держави, але, що характерно, у світі немає країн з тотожними податковими системами. Це пояснюється тим, в різних країнах податкові системи створювались і розвивались у різні історичні періоди, в різних економічних умовах. При цьому кожна держава формувала таку податкову систему і так удосконалювала її структуру та механізм функціонування, як цього вимагали саме її потреби.

Не дивлячись на відмінності, що характерні для різних податкових систем, існують принципи, які тотожні для них усіх [26,с.23]. Ці принципи були сформульовані ще А. Смітом у праці „Дослідження природи і причин багатства народів” і з якими пізніше, як правило, погоджувалось більшість вчених, що розвивали теорію податків. Сюди входять:

  • принцип вигоди, який наголошує на тому, щоб втрати добробуту в результаті сплати податку були еквівалентними для платників з тими вигодами, які вони отримають від держави;
  • принцип адміністративної зручності – його суть полягає в тому, що податкова система повинна бути максимально зручною як для держави та її органів, так і для платників податків;
  • принцип платоспроможності базується на стягненні податків та податкових платежів відповідно до рівня доходу або майнового стану платника податку;
  • принцип встановлення визначальної бази для затвердження конкретного рівня оподаткування наголошує, що податкові надходження повинні забезпечити таку величину фінансових ресурсів держави, яка необхідна для виконання покладених на неї функцій.

В Україні формування податкової системи грунтується на таких засадах: по-перше, системність, по-друге, встановлення визначальної бази цієї системи  і, по-третє, вихідних принципів [59, с.148] (рис. 1.2.).

Вимога системності  полягає в тому, що всі податки  мають бути взаємоповязані між собою, органічно доповнювати один одного, не вступати у суперечність із системою загалом та окремими її елементами. Системний підхід означає, що мають реалізовуватись такі функції податків як фіскальна і регулююча.

Визначальною базою  побудови податкової системи є обсяг  видатків бюджету та цільових фондів. Так, з погляду організації фінансової діяльності держави податки є вторинними відносно видатків. В основі їх встановлення лежить наступна схема (рис. 1.3.).



 

 

Рис. 1.3 Місце податків в системі фінансової діяльності держави

Безумовно, слід врахувати  можливий негативний вплив високих  податків на суспільство й економіку, але й ігнорувати інтереси держави  неможливо. Збалансування доходів  бюджету з обсягом державних  видатків є аксіомою фінансової науки. 

Третью важливою складовою побудови і функціонування податкової системи є встановлення її вихідних принципів. Вони розглядаються за трьома напрямками:

  • принципи формування податкової системи;
  • принципи оподаткування;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      
  • принципи податкової політики.

Принципи формування податкової системи визначають фундаментальні домінанти відносно встановлення кожного податку та їх сукупності. До них відносять: рівнонапруженість в оподаткуванні, врівноваженість інтересів держави і платників податків та цілеспрямоване застосування податків,як фінансових інструментів регулювання соціально-економічного розвитку.

Рівнонапруженість означає  такий розподіл податкового тягара між субєктами оподаткування, який відображає всі аспекти їх діяльності. При цьому враховують: рівень доходів  і рівень споживання платників; їх майновий стан; зусилля кожного субєкта, які він докладає для отримання певного доходу, виходячи з своїх можливостей; характер отриманих доходів та напрями їх використання; співвідношення між споживанням та заощадженнями, тощо. Отож, рівнонапруженість відображає комплексний підхід і може досягатись лише за умови дотримання вимоги системності у побудові податкової системи.

Принцип рівнонапруженості  є ознакою високорозвиненої економіки, в умовах якої основу суспільства  становить так званий середній клас. Цей принцип означає, що всі платники мають однакові зобовязання перед державою за певними критеріями, тобто передбачається або використання пропорційних ставок, або дуже помірної і згладженої шкали прогресивних ставок. Прикметно, що свого часу найбільшим проявом соціальної справедливості вважався прогресивний прибутковий податок. В Україні такий підхід у період становлення ринкових відносин справді може призвести до перерозподілу через бюджет частини доходів багатих верств населення на користь бідних. Але у країнах суспільного добробуту аналогічний підхід буде шкідливий, оскільки високий рівень оподаткування багатих (провідної частини продуктивних сил) підриває у них стимули до високих результатів і внаслідок цього уповільнюються темпи економічного розвитку, що особливо болісно відобразиться якраз на найбідніших.

Необхідність встановлення рівноцінних прав і зобовязань усіх платників перед бюджетом визначається тим, що оподаткування доходів юридичних  і фізичних осіб має ставити всіх в однакове початкове становище, оскільки подальша господарська діяльність неодмінно веде до диференціації доходів.

Принцип врівноваженості  інтересів держави і платників  податку означає необхідність збалансування  інтересів та протиріч вищезгаданих сторін. Згідно з цим принципом податкова система має бути побудована таким чином, щоб держава мала достатньо доходів для покриття своїх видатків, і при цьому не підривався фінансовий стан платників податків.

Принцип цілеспрямованого використання податків як фінансових інструментів оначає, що формуючи податкову систему, слід врахувати її вплив на діяльність платників податків, а також на характер, темпи і пропорції соціально-економічного розвитку суспільства загалом. Даний принцип грунтується на регулюючій функції податків. Отже, формуючи податкову систему, необхідно підбирати такі податки, які дають змогу реалізувати певні пріорітети та завдання економічної і соціальної політики.

       Принципи  оподаткування відображають засади  справляння податків державою. Згідно  статті 3 Закону України „Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 року в Україні встановлено 11 принципів побудови системи оподаткування [39]:

-  стимулювання науково-технічного  прогресу, технологічного оновлення  виробництва, виходу вітчизняного  товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції. Оскільки стабілізація економіки України та її економічний ріст багато в чому визначаються станом та перспективами розвитку науки і техніки, рівнем впровадження їх у виробництво, то необхідно створити такі фінансові умови, за яких кожен субєкт підприємницької діяльності буде зацікавлений у швидкій реалізації науково-технічних досягнень. Це ставить до системи оподаткування певні вимоги, як от: орієнтація системи на зниження чи диференціацію ставок обовязкових платежів, забезпечення незмінності податків і зборів та їх ставок, надання пільг, тощо.

- стимулювання підприємницької  виробничої діяльності та інвестиційної  активності. З метою реалізації  даного принципу держава передбачає  введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), який спрямовується на розвиток виробництва. Одночасно стимулювати виробництво має і податкова система за допомогою прямих податків, оскільки вони суттєво впливають на фінансову стабілізацію платників і економіки в цілому.

-  обовязковість – означає впровадження норм щодо сплати податків і зборів, які визначені на підставі достовірних даних про обєкти оподаткування за звітний період, а також встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства (сплата процентів за прострочення обовязкових платежів, додаткове нарахування податку, застосування адміністративних штрафів, а також кримінальна відповідальність).

-  рівнозначність і  пропорційність – означає, що  справляння податків з юридичних  осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку, а також означає забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутки та пропорційно більших податків і зборів на більші доходи. Практика виконання цих вимог здійснюється через обгрунтовану диференціацію ставок податків і зборів в залежності від розміру доходу та характеру діяльності платника.

-  рівність – означає  недопущення будь-яких проявів  податкової дискримінації, забезпечення  однакового підходу до субєктів  господарювання при визначенні  податкових зобовязань. Дія цього принципу реалізується, перш за все, через побудову і встановлення ставок податків і зборів.

-  соціальна справедливість - це забезпечення соціальної  підтримки малозабезпечених верств  населення шляхом запровадження  економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

-  стабільність –  означає забезпечення незмінності  податків і зборів, їх ставок  і пільг протягом бюджетного року. Виконання цієї умови дає можливість субєктам підприємницької діяльності планувати свою виробничу та інвестиційну діяльність, а державі здійснювати реальний вплив на подолання кризових явищ в економіці ;

-  економічна обгрунтованість  – полягає у встановленні податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей субєктів підприємницької діяльності з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами. Передумовою реалізації даного принципу є чітка система обліку і звітності, оскільки її відсутність призводить до звуження бази оподаткування;

-  рівномірність сплати –  встановлення строків сплати  податків і зборів, виходячи з  необхідності забезпечення своєчасного  надходження коштів до бюджету для фінансування витрат. Більшість податків і зборів сплачується платниками щомісячно оскільки  цей термін є оптимальним; 

-  компетенція означає, що  встановлювати та скасовувати  податки і збори, а також  пільги платникам, мають право виключно Верховна Рада України, Верховна Рада АР Крим і сільські, селищні, міські ради у відповідності із статтями 92, 138 пункт 4 та 134 Конституції України і іншими положеннями законодавства про оподаткування;

-  єдиний підхід – означає  забезпечення єдиного підходу  до розробки  податкових законів з обовязковим визначенням платника податку ізбору,обєкта оподаткування , джерела сплати,податкового періоду, ставок,строків та порядку сплати податку,а також підстав для  надання податкових пільг;

- доступність – забезпечення дохідливості положень податкового законодавства для платників податків і зборів. Норми законодавчих  та нормативних документів повинні формуватися чітко , лаконічно, і в доступній формі, що сприятиме їх правильному трактуванню.                                                                                                                                                                                              

Що стосується податкової політики – одного з вихідних принципів  формування податкової системи – то вона являє собою діяльність держави  у сферах запровадження, правового регламентування та організації справляння податків і платежів до централізованих фондів грошових ресурсів держави [86, с.31].    

Податкова політика здійснюється за певними напрямками, які визначаються завданнями соціально-економічного розвитку і можуть мати стимулюючу чи стримуючу спрямованість. При цьому реалізація податкової політики грунтується на двох головних принципах – стабільності і гнучкості.

Принцип стабільності означає, що податкова політика повинна виходити з встановлених на певний період орієнтирів і, водночас, носити стійкий характер при визначенні нормативних ставок податків, порядку нарахування податкових платежів в бюджет, фінансових санкцій. Стабільність податкової політики  створює стабільність у суспільстві, оскільки дає можливість реалізувати інтереси всіх субєктів і сприяє налагодженню механізму справляння податків.

Принцип гнучкості полягає  в здатності податкової системи  швидко перебудовуватись для ефективного вирішення різноманітних питань, що виникають в політиці держави, без порушення стабільності системи оподаткування. Так, виходячи з вимог податкової політики України в сучасних умовах, в новому податковому законодавстві держава відмовилась від „зрівнялівки” в застосуванні адміністративного штрафу до посадових осіб підприємств і громадян, встановила фінансову відповідальність банків і інших кредитних установ за порушення законів про податки, більш чітко регламентувала права, обовязки і відповідальність державних податкових інспекцій з врахуванням діючого законодавства України. Принцип гнучкості забезпечується наявністю комплексу податкових пільг, які застосовуються до певних платників податку.

Ефективною та надійною може бути тільки та податкова система, яка побудована з дотриманням усіх вимог та принципів і яка враховує інтереси держави і платників, однаково враховуючи їх потреби та можливості. Тільки така податкова система може забезпечити державу надійними і достатніми доходами, цілеспрямовано впливаючи на діяльність кожного платника і соціально-економічний розвиток суспільства загалом [ 59, с.153].

Становлення податкової системи України почалося з прийняття 25 червня 1991 року Закону України „ Про систему оподаткування”. У 1994 році цей закон був ухвалений у новій редакції з урахуванням змін і доповнень, які мали місце у 1992 – 1993 роках. На сьогоднішній день вищезгаданий Закон діє у редакції з доповненнями, прийнята у 1997 році.В ньому було визначено основні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів і обовязкових платежів, порядок їх нарахування і терміни сплати, обєкти оподаткування, а також платників податків і їх відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом із прийняттям вищезгаданого  закону Україна стала на шлях „проб і помилок” у пошуку ефективної системи оподаткування. Так, адже із проголошенням незалежності наша держава опинилась в ситуації здійснення серйозних і рішучих змін, де часу на рух „від теорії до практики” практично не було. Як результат – більшість рішень щодо формування податкової системи в Україні приймались за відсутності науково обгрунтованих підходів, без врахування величезного досвіду зарубіжних країн, а лише у відповідності до особистих знань, інтуїції або інтересів керівництва держави та її організаційних структур.

Податкова система, встановлена  в Україні, не змогла витримати випробування часом – її недоліки занадто очевидні. Це призвело до того , що закони, які  регламентують податкові відносини  в Україні, весь час змінюються, до них вноситься величезна кількість поправок та уточнень з метою  погодження вищезгаданих законів з процесами, що мали місце у житті суспільства. Так, лише відносно податку на додану вартість за два роки було прийнято 40 законів про внесення змін та видано більше 100 розяснень та уточнень. За таких умов субєкти господарювання та фізичні особи опиняються в критичному становищі – більшість з них просто не в змозі встигнути за змінами, вони не знають, що саме, коли і за яким механізмом повинні сплачувати. До того ж постійне „латання дир” податкового законодавства ускладнює виробниче планування і розвиток, робить непередбачуваним інвестування, і в кінцевому підсумку дезорганізує підприємництво.

Роль податкової системи (а також її сутність та структура) визначаються податковою політикою, яку, виходячи із задач соціально-економічного розвитку, здійснює держава. В Україні, за умов переходу від командно-адміністративних методів управління до ринкових умов господарювання, податкова система мала б виконувати роль ефективного антикризового засобу. Проте, на жаль, вона своє завдання виконала з точністю до навпаки, ставши однією з причин загострення економічної кризи.

Організація аудиту і аналізу розрахунків з бюджетом