Організація бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

1. Організація бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

1. Сутність і зміст малоцінних і швидкозношуваних предметів як об'єкта бухгалтерського обліку

В процесі своєї господарської діяльності кожна організація набуває та використовує велику кількість предметів, які враховуються не в складі основних засобів, а в складі коштів в обороті. Такі предмети в бухгалтерському обліку прийнято називати малоцінними і швидкозношуваними предметами (МШП).

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" до малоцінних і швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. До них відносяться інструменти, господарський інвентар, спеціальний одяг, спецвзуття, що видаються працівникам, постільні приналежності та ін.

МШП - це предмети, які багаторазово беруть участь у виробництві, зберігають свою первинну форму поступово втрачають свої первісні якості і властивості.

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів. Малоцінні і швидкозношувані предмети поділяються на дві категорії: малоцінні і швидкозношувані (МШП) та малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА). Тому правильний їх розподіл та облік мають важливе значення в управлінні виробничими запасами підприємства.

Для обліку МШП призначений рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Зважаючи на те, що МШП відносяться до категорії запасів, на них поширюються загальні правила, передбачені у П(С)БО 9.

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» містить у своєму складі субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». На субрахунку 112 ведеться облік малоцінних необоротних активів, строк служби яких більший календарного року чи операційного циклу (проміжку часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виготовленої з них продукції, робіт чи послуг).

Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Це, зокрема, спеціальні інструменти і спеціальні пристрої.

У податковому обліку МШП аналогічно бухгалтерському обліку включаються у витрати за вказаними статтями в період передачі їх в експлуатацію. Проте слід врахувати, що стосовно деяких МШП встановлені обмеження на віднесення до складу податкових витрат.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:

1) предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

2)  предмети вартістю  за одиницю;

3)  знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно  від вартості і терміну служби;

4) спеціальні інструменти  і спеціальні пристосування (для  серійного і масового виробництва  певних виробів або для встановлення  індивідуального замовлення незалежно  від вартості);

5) спеціальний одяг, спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;

6) тимчасові (не титульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються  до собівартості будівельно-монтажних  робіт (з терміном служби до 1 року).

7) тара для зберігання  товарно-матеріальних цінностей  на складах або для здійснення  технологічних процесів вартістю  в межах ліміту, встановленого  в п.2, за вартістю придбання  або встановлення;

8) предмети, призначені для  видачі напрокат, незалежно від  вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такий же характер, їх використання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами.

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх складу малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства [2, с. 15].

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновляються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування [2, с. 16].

Малоцінні та швидкозношувані предмети можуть знаходитися на складах підприємства і в експлуатації (в цехах або конторі підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників.

Для МШП характерна багаторазове участь у процесі виробництва, збереження своєї форми і поступове зношування. У зв'язку з обмеженням вартості або нетривалістю строку дії ці засоби праці і предмети виділені зі складу основних засобів і враховуються у складі оборотних.

В обліку малоцінні та швидкозношувані предмети класифікуються за такими ознаками:

1. за призначенням в  процесі виробництва;

2. за місцем знаходження;

3. по вартості.

Малоцінні та швидкозношувані предмети поділяють на такі основні групи:

- інструменти і пристосування  загального призначення - ріжучий, абразивний, слюсарно-монтажний і подібний  їм інструмент, вимірювальні прилади  і пристосування, які мають універсальне  застосування і вживаються при  виготовленні різних видів продукції;

- спеціальні інструменти  і спеціальні пристосування-інструменти, штампи, прес-форми та подібні  до них предмети, які використовуються  для виконання лише одного  індивідуального замовлення або  виробництва певних виробів (виготовлення  деталей та вузлів, складання  та випробування виробів в  цілому тощо);

- змінне обладнання - багаторазово  використовуються у виробництві  пристосування до основних засобів (фондів) та інші викликаються  специфічними умовами виготовлення  продукції пристрою - виливниці та  приладдя до них, прокатні валики (робочі і опорні), фурми повітряні, мульди різного призначення, жолоби  для розливання і заливки металу, човники, каталізатори і сорбенти  твердого агрегатного стану і  тощо;

- технологічна тара - тара, багаторазово використовувана безпосередньо  в технологічному процесі (контейнери  для транспортування окремих  деталей, піддони тощо);

- виробничий інвентар - предмети  виробничого призначення, які створюють  умови для здійснення і полегшення  технологічних операцій, - робочі  столи, верстати, обладнання, що сприяє  охороні праці,шафи,стелажі,скрині, тумбочки тощо;

- господарський інвентар - конторська та інші меблі  і обстановка (столи, стільці, шафи  тощо), вішалки, гардероби, телефонні  апарати, протипожежний інвентар  тощо;

- спеціальний одяг, спеціальне  взуття і запобіжні пристосування - комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори  тощо;

- постільна білизна - матраци, подушки, ковдри, простирадла, наволочки, рушники тощо (за винятком постільного  приладдя готелів, які належать  до основних засобів, незалежно  від вартості);

- інші МШП - столовий посуд  та столові приладдя, інвентар  для спеціально-культурних заходів, спортивний і туристський інвентар, брезент і ін.

 Це основна класифікація  МШП, у межах цих груп організації  можуть встановлювати більш деталізовану  угрупування предметів.

Також МШП можуть розділяти на предмети на складі та в експлуатації. Існують і інші класифікації МШП.

Основною обліковою одиницею МШП є кожний предмет (найменування інвентарного об'єкта). Він може визначатися паспортом, прейскурантом, технічними умовами та іншими ознаками. Синтетичні облікові одиниці — це групи, підгрупи та інші класифікаційні ознаки.

 Поточний облік швидкозношуваних  предметів має відбуватися за  цінами придбання (можливе також  виділення транспортно-заготівельних  затрат).

 Від моменту надходження  до вибуття всі малоцінні швидкозношувані  предмети мають бути закріплені  за матеріально відповідальними  особами.

Бухгалтерський облік МШП та МНМА регулюється такими нормативними документами з питань бухгалтерського обліку (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Нормативно-правове регулювання обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів

Критерії розмежування малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів містяться в наказі про облікову політику підприємства.

Основними завданнями обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів є:

1) правильне віднесення  швидкозношуваних предметів до  складу оборотних чи необоротних  активів;

2) достовірне визначення  первісної вартості придбаних  малоцінних і швидкозношуваних  предметів;

3) своєчасне оформлення  первинних документів на всі  операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і використанням  малоцінних і швидкозношуваних  предметів;

4) здійснення точного  і повного контролю за своєчасним  оприбуткуванням, зберіганням і  економним витрачанням МШП у  процесі виробництва;

5) одержання на будь-яку  дату точних даних про кількість  малоцінних і швидкозношуваних  предметів, які є в коморах, на  складах і у виробничих підрозділах  підприємства та інших місцях  зберігання і використання;

6) систематичний контроль  за транспортно-заготівельними витратами  під час придбання малоцінних  і швидкозношуваних предметів  на стороні;

7) контроль за зберіганням  їх як в період перебування  на складі, так і в період  експлуатації в цехах, відділах  підприємства;

8) контроль за правильністю  використання малоцінних і швидкозношуваних  предметів під час їх експлуатації;

9) своєчасне виявлення  МШП, які не використовуються  на підприємстві і які можна  реалізувати для мобілізації  внутрішніх резервів;

10) виявлення зносу малоцінних  і швидкозношуваних предметів  за час їх експлуатації, а також  правильне віднесення цього зносу  на затрати підприємства кожного  періоду;

11) проведення інвентаризації  малоцінних і швидкозношуваних  предметів та відображення її  результатів в обліку;

12) правильне відображення  залишку малоцінних і швидкозношуваних  предметів у фінансовій звітності  підприємства.

Бухгалтерський облік МШП повинен забезпечити:

- контроль за збереженням  МШП у місцях їх зберігання  і експлуатації;

- правильне і своєчасне  оформлення документами операцій  по руху МШП;

- своєчасне отримання  точних даних про наявності  МШП;

- правильне обчислення  суми погашення вартості предметів, які знаходяться в експлуатації, та віднесення її на собівартість  продукції, витрати непромислових  господарств, накладні витрати тощо;

Для правильної організації обліку МШП необхідно:

- забезпечити умови для  нормального їх збереження на  складах і функціонування в  експлуатації;

- розміщувати МШП у  місцях їх збереження й експлуатації  таким чином, щоб мати можливість  швидкої їх приймання, відпуску  та перевірки наявності;

- встановити коло осіб, на яких покладається відповідальність  за приймання, зберігання і відпуск  предметів, за правильне і своєчасне  оформлення цих операцій; укласти  у встановленому порядку з  відповідними особами письмові  договори про матеріальну відповідальність;

- визначити посадових  осіб, яким надано право підписувати  документи на отримання, відпуск  та списання МШП;

- встановити чітку систему  документообігу і суворий порядок  оформлення операцій з рух  цих предметів;

- проводити в належні  строки в установленому порядку  інвентаризації, а також контрольні  вибіркові перевірки наявності  предметів на складах і в  експлуатації і своєчасно відображати  в бухгалтерському обліку результати  інвентаризацій та перевірок.

Таким чином, правильна організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію. Розподіл малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні у ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» передбачено наказом про облікову політику.

2. Формування облікової політики малоцінних та швидкозношуваних предметів

Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Однак облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.

Облікова політика на ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 №996-XIV,  в якому визначені правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку i складання фінансової звітності та відповідно до П(С)БО з метою забезпечення єдиних принципів, методів i процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності:

Ведення бухгалтерського обліку на ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» лежить на бухгалтерській службі підприємства на чолі з головним бухгалтером. Відповідальність працівників бухгалтерії по веденню бухгалтерського обліку регулюється посадовими інструкціями.

Основною обліковою одиницею малоцінних і швидкозношуваних предметів є кожний предмет (найменування інвентарного об’єкта).

Оцінка малоцінних і швидкозношуваних предметів безпосередньо пов’язана з визначенням вартості продукції. У бухгалтерському обліку оцінка МНМА та МШП можлива за різною вартістю.

Оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи належать до складу основних засобів, то їх первісна вартість визначається відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» і являє собою історичну (фактичну) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Первісна вартість МНМА складається з таких витрат:

• сум, сплачених постачальникам при придбанні малоцінних необоротних матеріальних активів;
• реєстраційних зборів, державного збору й аналогічних платежів, здійснюваних у зв’язку з придбання (одержання) прав на об’єкт малоцінних необоротних матеріальних активів;   
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у  зв’язку з придбанням (створенням) МНМА (якщо вони не відшкодовуються підприємству)
• витрати зі страхування ризиків доставки МНМА;
• витрати на установку, монтаж, налагодження МНМА;
• інші витрати, пов’язаних з доведенням МЕМА до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням [10].

При відпуску МШП у виробництво їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості  відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших  за часом надходження запасів (ФІФО).

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку МШП, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Таким чином, вибір методу оцінки запасів значно впливає на фінансовий результат від звичайної діяльності та на суму прибутку до оподаткування, оскільки використання різних методів оцінки запасів призводить до його різних розмірів.

Вибір методу оцінки вибуття запасів є прерогативою підприємства.

3. Вплив галузевих особливостей підприємства на організацію обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

Публічне акціонерне товариство «ХайдельбергЦемент Україна»  створене юридичною особою у відповідності до законодавства України. Основною метою діяльності Товариства є одержання прибутку від здійснення господарської діяльності для задоволення інтересів акціонерів та працівників Товариства у відповідності і на умовах, визначених законодавством України.

Акціонерне товариство ПАТ  «ХайдельбергЦемент Україна» було створено в 1896 році  вітчизняним підприємцем А.Н.Ковалевим.

В 1994 році створюється відкрите акціонерне товариство «ХайдельбергЦемент Україна» в склад якого увійшли об'єднані  кар’єри по виробництву цемента завод асбоцемвиробів.  В 1994 році  запущений в експлуатацію новий карповський меломергельний кар’єр на території підприємства. В 1995 році введене в експлуатацію упаковане відділення  дозволяюще таріровать цемент в євроупаковку.

     Місце знаходження  ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна»: 87333, Донецька область, Амвросіївський район, с.м.т. Новоамвросіївське вулиця 12- грудня 14.

Характер господарської діяльності закріплені в уставі такими положеннями:

- Максимально задовольнити  потреби підприємств, організацій, громадян України, а також іноземних  споживачів у будівельних матеріалах.

-   Утворення загальних  і малих підприємств, господарських  товариств з залученням грошових  матеріальних коштів,  юридичних  і фізичних осіб України і  іноземних країн з ціллю отримання  прибутку.

-   Допомога у формуванні  і розвитку ринка і ринкових  відносин.

-    Розробка і  реалізація соціальних природоохоронних  і екологічних программ, а також інша діяльність незаборонена законодавством України.

Форма власності ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» колективна, виробнича потужність 50% його використання.

Головним видом діяльності ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» являється виробництво цементу.

ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» самостійно здійснює виробничо-господарчу діяльність, укладає кредитні та господарчі договори, несе повну відповідальність за їх виконанням.

Підприємство має самостійний баланс, товарний знак, зареєстрований відповідно до чинного законодавства, емблему, поточні та інші рахунки в установах банків, у тому числі валютні, печатки, штампи зі своїм найменуванням.

Бухгалтерський облік в ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» ведеться безперервно з дня його реєстрації і ґрунтується на основних принципах бухгалтерського обліку.

Підприємство самостійно визначило свою облікову політику, тобто обирало конкретну методику, форми і техніку ведення бухгалтерського обліку з дотриманням діючих нормативних актів та з урахуванням особливості діяльності підприємства.

ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку із зазначенням найменування підприємства та інші реквізити. Облік автоматизований, ведеться в 1С: Підприємство, версія 8.

Обрана підприємством Журнально-ордерна форма обліку заснована на використанні принципу систематизації і накопичування даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліку. Використовують також регістри аналітичного обліку - відомості, книги. В кінці місяця підсумкові дані оборотів з журналів-ордерів переносять в оборотно-сальдову відомість. Оборотно-сальдову відомість використовують для узагальнення даних журналів - ордерів, взаємної звірки записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. Послідовність облікових записів на підприємстві при журнально-ордерної форми обліку наведена на рисунку 1.2

Рис. 1.2 - Схема журнально-ордерної форми обліку в ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна».

Система документування господарських операцій є важливою частиною організації бухгалтерського обліку на підприємстві. У ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» використовуються як єдині і типові форми документів первинного обліку та регістрів бухгалтерського обліку, так і самостійно розроблені форми документів, які розроблено у відповідності з специфікою підприємства. Для здійснення контролю за документацією підприємство використовує план-графік документообігу, який затверджується головним бухгалтером. Бухгалтерія ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» - самостійний орган апарату управління, який здійснює бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства. Вона тісно пов'язана зі всіма службами і відділами підприємства, отримує від них необхідну документацію для обліку та контролю економічною інформацією.

В склад облікового апарату ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» входить 4 фахівця з вищою економічною освітою за спеціальністю бухгалтерський облік, які виконують свої обов'язки згідно з посадовими інструкціями. Організаційна структура бухгалтерії господарства має наступний вигляд.

Рис. 1.3 - Структура бухгалтерського апарату ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна».

Організація роботи бухгалтерської служби передбачає визначення прав та обов'язків головного бухгалтера та підлеглих йому облікових працівників, визначає побудову бухгалтерської служби на підприємстві, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами. Права та обов'язки облікових працівників регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються головним бухгалтером і сприяють найбільш раціонального розподілу посадових обов'язків, визначення прав і обов'язків кожного працівника, здійснення контролю за виконанням функцій конкретною посадовою особою, а також передбачають кваліфікаційні вимоги, що пред'являються до бухгалтерів.

Бухгалтерію очолює головний бухгалтер, який є відповідальним за ведення бухгалтерського обліку. Також в його обов'язки входить: