Організація роботи курортних підприємств готельного господарства на прикладі готелю «Sani Resort», Греція

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський Національний Торгово-Економічний  Університет

факультет ресторанно-готельного та туристичного бізнесу

кафедра технології і організації  ресторанного господарства

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни "Організація готельного господарства»

на тему: «Організація роботи курортних підприємств готельного господарства на прикладі готелю «Sani Resort»,Греція.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                             Виконала студентка факультету

                                                                             ФРГТБ 3 курсу, 4 групи

                                                                             Плескачова Маргарита Сергіївна                                                                             науковий керівник –Калашнік  Ю.І.

 

   КИЇВ 2012  

План

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти  організації роботи курортних підприємств  готельного господарства

1.1.Класифікація і характеристика  курортних підприємств готельного  господарства…………………………………………………….…………….6 ст.

1.2. Організація приміщень  у курортних підприємств готельного  господарства……………………………………………………………...…..11 ст.

1.3.Організація закладів  ресторанного господарства на  підприємствах готельного господарства  курортного направлення……………………..…16 ст.

Розділ 2.Аналіз організації  роботи курортного підприємства готельного господарства «Sani Resort».

2.1.Загальна характеристика готелю «Sani Resort»… ………….……21 ст.

2.2.Аналіз процесу надання основних та додаткових послуг в курортному підприємстві готельного господарства «Sani Resort», Греція…………………………………………………………………….…...23 ст.

2.3.Функціональна організація  приміщень в готелі «Sani Resort»,

Греція………………………………………………………………..…..27 ст.

2.4. Характеристика та  аналіз роботи закладів ресторанного  господарства в готелі «Sani Resort», Греція………………………………………………………………………....30 ст.

Розділ 3. Пропозиції щодо удосконалення  обслуговування споживачів в курортному підприємстві готельного господарства

 «Sani Resort», Греція………………………………………………………...34 ст.

Висновки і пропозиції……………………………………………….....38 ст.

Список використаної літератури …………………………………...…39 ст.

Додатки

 

Вступ

 Індустрія гостинності – це сфера підприємництва, що складається з таких видів обслуговування, які спираються на принципи гостинності.

Важливе місце в індустрії  займає готельний бізнес, широкий  та різноманітний характер якого охоплює й елементи , пов’язаних з ним секторів індустрії, наприклад харчування, відпочинок , розваги та інше.  Відповідно готельний бізнес демонструє більш широку та різноманітну організаційну структуру, ніж інші сектори індустрії.

        В готельному господарстві великої уваги надається сервісу. Сервіс-це система мір, що забезпечує високий рівень комфорту та задоволення самих різноманітних битових, господарських та культурних потреб гостей за умови професійного обслуговування. Розміщення, забезпечення продуктами харчування та напоями є самим головним у діяльності готелів, від цього отримується весь або велика частина доходів і за це несуть відповідальність всі або більша частина співробітників підприємства. Розміщення та харчування - головні продукти, що пропонуються основними службами готелю.  Проте сьогодні гості прагнуть отримати також й інші послуги та види обслуговування. 3 метою підвищення якості та культури обслуговуванн  
клієнтів, а також конкурентноздатності на світовому ринку готельних                                                                                                                                                 
послуг, підприємства повинні мати не тільки високий рівень ком-  
форту, але й широкий набір додаткових послуг. Оскільки, окрім зручного готельного номеру, харчування та прохолоджувальних напоїв у ресторанах, барах або безпосередньо у номері, гість може забажати користуватися послугами пральні, перукарні, сауни, басейну, фітнес-клубу, бізнес-центру, конференс-залу, бібліотеки, кіосків преси, обміну валют, не кажучи вже про можливість користування телефоном чи відеообладнанням. Різноманітність і асортимент додаткових послуг постiйно розширюється. На основі вивчення попиту гостей працівники готельних підприємств  знаходять все нові та нові шляхи  та форми обслуговування своїх клієнтів. 

Асортимент надання додаткових послуг залежить від категорії готелю. Відповідно, чим вища категорія підприємства, тим більшу кількість послуг воно може запропонувати своїм відвідувачам. Так, наприклад, одно- та двозіркові готелі надають лише найнеобхідніші послуги, такі як викликання швидкої допомоги, прасування одягу, викликання таксі, зміна  білизни та рушників, зберігання багажу. Додаткові послуги гостям надаються  як персоналом готелів так і працівниками суміжних підприємств, які спеціалізуються  на цьому виді діяльності. Так, наприклад, готелі, що не можуть самостійно виконувати весь комплекс додаткових  послуг,   укладають договори про надання  відповідних послуг із побутовими, транспортними, комунальними, банківськими, торговельними підприємствами й  закладами культури.  
           Актуальність теми. Важливими напрямами подальшого розвитку курортного готельного господарства є суттєве поліпшення забезпечення потреб споживачів у різноманітних готельних послугах, їх якості та підвищенні ефективності діяльності готельних підприємств, що набуває особливого значення у сучасних умовах. Це можливо лише на основі комплексного аналізу стану курортного готельного господарства, оцінювання особливостей функціонування курортних підприємств готельного господарства .

Мета цієї курсової роботи розкрити  основи організації роботи курортних в підприємстві готельного господарства на прикладі готелю

 «Sani Resort».

 Мета дослідження - теоретичне обґрунтування методологічних засад і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу обслуговування споживачів в курортних в підприємстві готельного господарства.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

• Розкрити теоретичні аспекти організації робот курортних підприємств готельного господарства;

Проаналізувати організацію роботи курортних підприємств готельного господарства на прикладі готелю«Sani Resort».;

• Надати пропозиції щодо удосконалення обслуговування споживачів в курортних підприємств готельного господарства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Теоретичні аспекти організації роботи курортних  підприємств готельного господарства.

1.1.Класифікація  і характеристика  курортних підприємств   готельного господарства.

Перед розглядом класифікації курортних підприємств готельного господарства варто розглянути характеристику і класифікацію курорта.

Курорт - освоєна і яка в лікувально-профілактичних цілях особливо охороною природна територія, що володіє природними лікувальними ресурсами і необхідними для їх експлуатації будівлями і спорудами, включаючи об'єкти інфраструктури. [8]

Всі курорти поділяються на три основні групи: кліматичні, бальнеологічні та грязьові. Ділення це досить умовно, тому що на одному і тому ж курорті можуть бути мінеральні води і лікувальні грязі, а також сприятливий клімат, що володіє певними лікувальними властивостями. Залежно від поєднання природних лікувальних факторів курорти поділяються на: бальнео-грязевих, бальнео-кліматичні, клімато-грязьові, клімато-бальнео-грязевих.[2]

У відповідності з природними ландшафтно-кліматичними зонами всі курорти поділяються на такі типи.

1. Рівнинні приморські  з переважанням середземноморського клімату, степового клімату, клімату пустелі, клімату лісів вологих субтропіків, лісового клімату помірних широт, мусонного клімату.

2. Рівнинні континентальні  курорти включають тайгові, лісові  помірного поясу, лісові мусонного  клімату помірних широт, степові  і лісостепові, субтропічні ліси, напівпустелі.

3.Горние курорти включають  передгір'ї, низькогірні (від 500 до 1000м над рівнем моря), середньогірні  нижнього поясу (від 1000 до 1500 м), середньогірні верхнього поясу  (від 1500 до 2000м), високогірні (вище 2000м).

Важливим показником для  характеристики всіх курортів і курортних місцевостей є клімат. [2]

Всі кліматичні чинники (атмосферний тиск, температура вологість, вітер, сонячна радіація та ін), які визначаються висотою над рівнем моря, широтою і довготою місцевості, поряд з особливостями ландшафту складають середу, що діє на людину у своїй сукупності. Лікар, вибираючи курорт для кожного конкретного хворого, враховує особливості клімату, оскільки він по-різному впливає на організм хворого.

Континентальний клімат рівнин, лісової і лісостепової зони характеризується переважанням в літні місяці теплої температури, відносної вологістю  і достатньої сонячною радіацією. При  цьому відсутня подразнюючу дію  коливань сухості і вогкості, холоду і спеки. Такі особливості погоди забезпечують заспокійливу її дію на нервову і серцево-судинну систему, органи дихання та ін Цей клімат сприятливо впливає на хворих, схильних до гострих захворювань верхніх дихальних шляхів, що видужують після перенесених інфекційних захворювань, виснажених, перевтомлених, які страждають на атеросклероз неврастенією, а також легеневими захворюваннями. [5]

Клімат зон степів і  пустель, тобто більш південних  районів, відрізняється тривалістю сонячної радіації, значними добовими коливаннями температури і легким вітром. Влітку в цих зонах збільшується повторюваність малохмарною, спекотній ж сухої погоди. У такому кліматі легко здійснюється регуляція теплообміну шкірою та легенями, посилюється виділення рідини, в той же час зменшується її виділення нирками, в крові збільшується вміст кількості гемоглобіну та еритроцитів. В умовах такого клімату успішно лікуються хворі з ураженнями органів дихання, в тому числі з деякими формами туберкульозу, хворобами нирок, особливо що супроводжуються набряками, недокрів'ям і функціональними розладами нервової системи.

Лісовий клімат - це клімат рівнин, багатий рослинним покривом. Такий  клімат заспокійливо діє на хворого, швидко відновлює сили стомлених  і перенесли захворювання.[7]

Степовий клімат відрізняється сухим спекотним літом. Це сприяє підвищеному виділенню шкірою та легенями з організму води разом з продуктами обміну і тим самим полегшується робота нирок. Такий клімат показаний при лікуванні хворих на хронічний нефрит.

Гірського клімату властиві зниження барометричного тиску, зменшення  вмісту кисню в повітрі, велика інтенсивність  сонячної радіації при великій кількості  ультрафіолетових променів, невисока температура влітку, чистота і  прозорість повітря. В умовах цього  клімату підвищується функція органів дихання (поглиблюється дихання, збільшується ємність легень), зменшується збудливість серця. Гірський клімат сприяє загартовуванню і зміцненню організму. На гірських курортах лікуються хворі захворювань легень (початкові форми туберкульозу, хронічні запалення легенів, бронхіальна астма, бронхіти), деякими захворюваннями серцево-судинної системи, недокрів'я, туберкульоз шкіри, кісток і суглобів у внеактівной фазі.

Особливості впливу гірського  клімату на організм визначаються також  висотою місцевості над рівнем моря. [6]

Приморський клімат характеризується (в літні місяці) відносно високим  барометричним тиском, рівномірної  температурою і чистотою повітря, збільшеним вмістом в ньому кисню і  морських солей, підвищеною вологістю  і вітрами, інтенсивністю сонячної радіації. Перебування біля моря сприяє підвищенню обміну речовин і посилення  секреції епітелію слизових оболонок, підвищення тепловіддачі і посилення  теплопродукції, поліпшенню складу крові. На приморських курортах налагоджується функція нервової системи, гартується організм. На цих курортах успішно  лікують дітей, хворих на туберкульоз  легень, кісток і лімфатичних вузлів, рахіт, який супроводжується неправильностями зростання. При деяких формах анемії, захворюваннях легенів, занепаді живлення, після перенесених захворювань приморські курорти також надають сприятливий вплив.

При ретельному різнобічному вивченні клімату різних географічних зон зазвичай виявляються специфічні, притаманні лише цьому климатогеографического району особливості, що вибірково діють на перебіг того чи іншого захворювання людини.

Крім того, слід вказати, що курорти за своїм лікувально-профілактичному  значенням поділяються на федеральні, регіональні і місцеві. Це дозволяє більш ефективно і цілеспрямовано використовувати курортні, кліматичні та бальнеотерапевтичні можливості для організації відпочинку та лікування хворих.

Курортне підприємство готельного господарства – це підприємство готельного господарства ,що розташоване на території курорту,  має всі умови для відпочинку та рекреації споживачів .[6]

Курортне підприємство готельного господарства найчастіше поділяється  на такі класифікації:

Luxury — курортні готелі для ділових туристів, що пропонують найвищий стандарт якості послуг. Вони розраховані на клієнтів з високими доходами, котрі потребують особливо комфортних умов проживання. Категорію Luxury, згідно з довідником "Official Hotel Guide", умовно поділяють натри різновиди: Superior Deluxe; Deluxe; Moderate Deluxe. Такі готелі можуть належати (з певними варіантами відмінностей) до п'ятизіркових або особливо комфортних чотиризіркових готелів.

Superior — готелі, які пропонують високу якість послуг для бізнес-туристів та осіб, котрі здійснюють поїздку з метою відпочинку. Загалом орієнтовані на осіб середнього соціального стану. Відповідно до "Official Hotel Guide" у цій категорії також виокремлюють три підтипи: Superior First Class; First Class; Limited Service First Class. Згідно з європейською п'ятизірковою класифікацією до категорії готелів Superior належить частина чотиризіркових і більшість тризіркових.

Value — економічний клас, в якому на різних рівнях пропонують ціну відповідно до якості послуг. Довідник позиціонує готелі цього класу в чотирьох категоріях: Moderate First Clase; Superior Tourist Class; Tourist Class; Moderate Tourist Class. Це відповідає категорії від найскромніших тризіркових готелів до категорії однозіркових. Одночасноу названій категорії, за вітчизняним досвідом, варто виокремити категорію Limited Service Tourist Class, що відповідає безкатегорійним готелям та молодіжним готелям — хостелам.[2]

Класифікація передбачає чотири категорії  готелів, орієнтованих на основні сегменти ринку:

1. Style — стильні готелі, до яких належать заклади розміщення, розташовані у будинках-пам'ятках історії та культури, або збудовані за індивідуальним дизайном.

2. Resort — курортні готелі, орієнтовані на рекреацію, що пропонують відповідні послуги безпосередньо у готелі або спеціалізованих бальнеологічних закладах, розташованих поблизу.

3. Apartment — готелі, зорієнтовані на туристські групи, котрі зупиняються тут на тривалий термін. Номери у таких закладах завжди обладнані невеликою кухнею.[11]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Організація приміщень курортних підприємств готельного господарства.

Організація приміщень курортних підприємств готельного господарства - це розташування приміщень та організація їх внутрішнього простору відповідно до участі у технологічних процесах підприємства готельного господарства;[3]

Характерними ознаками функціонування приміщень як виробничої системи підприємства готельного господарства є:

• Цілеспрямованість: надавати послуги, виготовляти продукцію тощо, так як такі системи створені для задоволення потреб гостя;
• Структура: одночасне співіснування на підприємстві готельного господарства основних і допоміжних приміщень та їх функціонування у відповідності з цілями та вимогами;
• Відкритість, яка проявляється у взаємодії приміщень підприємства готельного господарства із зовнішнім середовищем;
• Складність, яка полягає у взаємозв'язку персоналу підприємства готельного господарства і гостя.[1]

Сучасна стандартизація готельних  підприємств визначається поєднанням Державних будівельних норм України, санітарних правил і норм, правил пожежної безпеки (ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки та споруди; до 01.01.2000р. діяли СНІП 2.08.Общественные здания и сооружения; СанПіН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест; СанПіН 42-123-5774-91 Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое; ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования; ГОСТ 28681.3-95 Туристско-экскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов; ГОСТ 28681.4-95 Туристско-экскурсионное обслуживание. Класификация гостиниц).[7]

Сучасні курортні підприємства готельного господарства є складним комплексним об'єктом з великою кількістю приміщень різного функціонального призначення.

Склад і кількість приміщень  будь-якого курортного підприємства готельного господарства залежить від типу і категорії готельного підприємства, що пов'язано з необхідністю створення високого рівня комфортності та поліпшення умов праці обслуговуючого персоналу.

Для підвищення ефективності організації курортного приміщень готельного господарства в процесі їх проектування необхідно об'єднувати у групи за функціональними ознаками, що дасть змогу організувати між ними чіткі технологічні взаємозв'язки, які будуть відповідати встановленим вимогам.

Залежно від складності технологічних  процесів обслуговування, що здійснюються в готельному підприємстві, його місткості та типу, існують принципові схеми функціональної організації приміщень. Найголовнішими функціональними приміщеннями готельного господарства є:

• блок приміщень вестибюльної групи;
• блок житлової групи приміщень;
• блок адміністративної групи приміщень;
• блок приміщень харчування;
• блок підсобних і господарських приміщень;
• блок приміщень культурно - масового призначення;
• блок приміщень спортивно-рекреаційного обслуговування.

Усі вказані блоки приміщень  мають бути взаємозалежними з  врахуванням специфіки функціонального  процесу підприємства.[4]

Блок приміщень  вестибюльної групи

До приміщень вестибюльної групи належать: вестибюль, приміщення для прийому і розміщення гостей, приміщення для збереження і транспортування багажу, гардероб, туалетні кімнати, відділення зв'язку, транспортне агентство, бюро обслуговування тощо. Блок приміщень вестибюльної групи є основною сполучною ланкою всіх груп приміщень готельного господарства. Він створює перше враження про підприємство готельного господарства. У цьому блоці приміщень здійснюють: прийом, оформлення і розміщення гостей, розрахунок з ними, видача різноманітної інформації про готель, зберігання та транспортування багажу тощо.

Функціональна організація  приміщень вестибюльної групи повинна забезпечити раціональне розташування вертикальних комунікацій і входів для того, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким. Функціональний зв'язок між зонами і приміщеннями вестибюльної групи повинен виключати перетинання людських потоків.[8]

Блок приміщень житлової групи

До приміщень житлової групи  належать: номери всіх типів і категорій, коридори, холи, вітальні, приміщення побутового обслуговування на поверсі. Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-яких типів. На ці приміщення припадає 54-70 %, на коридори - від 13 до 22 % площі житлової частини будівлі готельного господарства. У багатьох закордонних готелях ємністю до 25 чоловік площа зони відпочинку передбачається не менше 16,7 кв. м зони відпочинку (у гостинній, барі, спальні).

Номер для гостя мас багатофункціональне  призначення. Він забезпечує ночівлю, є місцем відпочинку, споживання їжі, особистої гігієни, роботи, спілкування. У номері зберігаються особисті речі гостя. У ньому є передпокій, шафа для одягу, санвузол.

Номери класифікують за числом місць, числом кімнат, площею меблювання. У світовій практиці найбільш поширеними є однокімнатні одно або двомісні номери. В окремих готелях частка однокімнатних номерів на одного гостя досягає 60- 100 %номерного фонду.

Простір кімнати (чи кімнат) номеру поділяється на функціональні зони. До 70 % загальної площі однокімнатного номера на одну особу може відноситися до житлової зони, до 14% - до передньої, 20% - до санітарного вузла. Житлова площа при цьому може складати від 7 до 14 м2. Сучасні стандарти деяких країн вимагають дотримання мінімальної площі в одномісному номері не менше 14 м2, у двомісному - не менше 16 м , площа комфортного однокімнатного номера на одну особу від 16 до 18м , а на двох - від 20 до 21 м .

Структура номерного фонду повинна  відповідати потребам гостя і потребує певного коригування (за порами року тощо). У деяких готелях передбачаються оперативні зміни складу номерного фонду за рахунок з'єднання (роз єднання) номерів із використанням дверей або рухомих перегородок. Практикується встановлення додаткового місця для сну і використання площі інших приміщень.[8]

Організація нежитлових груп приміщень

До приміщень адміністративної групи належать: приміщення дирекції, відділ кадрів, бухгалтерія, каса, планово-економічний  відділ і приміщення інженерно-технічного персоналу, архіву тощо. Всі адміністративні приміщення за функціональними ознаками поєднуються в групи:

- приміщення дирекції (кабінети  директора, заступника директора, приймальня);

- приміщення інженерно-технічного  персоналу (кабінет головного інженера і конторських приміщень інженерно - технічного персоналу);

- приміщення планово-економічного  відділу (кабінет головного економіста  і конторських приміщень);

- приміщення бухгалтерії і каси (кабінет головного бухгалтера, конторські приміщення бухгалтерії, приміщення каси, прийомне приміщення перед касою);

- приміщення відділу кадрів (кімнати  начальника відділу та інспекторів).

У підприємствах готельного господарства на 50-400 чоловік площа адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,12-0,18 м2 на одне ліжко-місце.[12]

Блок приміщення харчування

Приміщення для харчування гостей - це цілий комплекс приміщень: торговельні приміщення, виробничі цехи, складські приміщення, адміністративно-побутові тощо. Функціональна організація цієї групи приміщень вирішується з урахуванням категорії підприємства готельного господарства. В готелях одна зірка харчування гостей не передбачається. У 2-3-ох зіркових готелях повинні бути ресторани або кафе. У 4-5-ох зіркових - ресторани, бенкетні зали, бари, а в 5-ти зіркових і нічні клуби.[8]

Блок підсобних і господарських приміщень

Блок підсобних і господарських приміщень існує в готелях будь-якого типу. Це приміщення обслуговуючого персоналу, різні побутові майстерні, склади брудної і чистої білизни тощо. У невеликих готелях визначені нормативні площі 0,33-0,39 м на одне ліжко-місце. Установлена також норма на шафи у господарських кімнатах невеликих підприємств готельного господарства: 0,06-0,04 м на одне ліжко-місце; на гардеробні шафи персоналу: 0,07-0, 05 м на одну людину.

Одним з важливих складових господарських  приміщень готелю є центральні білизняні чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Центральна білизняна чистої білизни пов'язується вантажним ліфтом з поверховими білизняними. При ній передбачається місце для лагодження і прасування білизни. Центральна білизняна для брудної білизни пов'язується з поверховим білизно проводом. Іноді приміщення для зберігання використаної білизни влаштовують у підвалах. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами.[9]

 

 

 

 

1.3.Організація закладів ресторанного господарства на підприємствах готельного господарства.

Організація закладів ресторанного господарства на підприємствах готельного господарства - другий основний вид діяльності більшості готелів після номерного фонду, якою, зазвичай, займається велика кількість співробітників.

Це здійснюється по двох причинах:

- на відміну від готельних  номерів, харчування і напої  в підприємствах готельного господарства можуть надаватися як гостям, що проживають так і не проживають, ці послуги можуть складати великі об'єми;

- надання послуг харчування  і напоїв - відносно трудомістка послуга.[13]

Для багатьох ресторанних  підприємств головна проблема полягає в тому, що під час обіду і вечері вони залишаються напівпустими. Аналіз послуг харчування, які надаються готельним підприємством, показує, що 70% гостей не обідає, а біля 50% не вечеряє в ньому. Вказана ситуація призвела до того, що значна кількість готелів переглянули функціонування підрозділу харчування і напоїв, і стали здавати свої ресторанні підприємства в оренду. До 50% доходу підприємству харчування і напої готелів можуть приносити сторонні відвідувачі. За останній період часу зросло значення конференцій і зібрання всіх типів, що може позитивно вплинути на результати роботи служби харчування і напоїв.

Конкурувати з багато численними ресторанами достатньо складно, так як харчування в готельних  підприємствах має надаватися 24 години.

Більшість готелів в свою структуру включають одне або декілька підприємств харчування. Це можуть бути ресторани, бари, нічні клуби, кав'ярні тощо.

Ресторан-це заклад ресторанного господарства з різноманітним асортиментом продукції власного виробництва і закупних товарів, високим рівнем обслуговування і комфорту у поєднанні з організацією відпочинку та дозвілля споживачів. У великих за обсягом залах ресторанів, за допомогою архітектурно-конструктивних і декоративних елементів, виділяються окремі зони для створення зручності і затишку. Високий рівень комфорту в ресторанах досягається рахунок архітектурно-художніх вирішень інтер'єрів залів, оригінального освітлення, високоякісної організації обслуговування. Різновидом ресторану є - ресторан-бар, до складу якого входить бар, торговельний зал якого суміжний з торговельним залом ресторану, або барна стійка розміщується в торговельному залі ресторану.[10]

Бар - це заклад ресторанного господарства, в якому алкогольні, безалкогольні, змішані напої, страви до них і закупні товари продають через барну стійку.

Різновидом бару або ресторану є нічний клуб, який працює виключно у нічні години, з організацією різноманітних видовищ і розважально-танцювальних програм із музичним супроводом. Розрізняють нічні клуби з послугами дозвілля: кабаре, більярд, диско тощо. Різновидом бару або ресторану є пивний зал, де продають і організовують споживання широкого асортименту пива з супутньою продукцією.

Загальні принципи організації  роботи на підприємствах харчування готелів мало чим відрізняються від принципів звичайних підприємств харчування. Особливостями підприємств харчування готелів є:

1. В структуру підприємства готельного господарства може входити декілька ресторанів, а може - ні одного. Для готелів, які входять в ланцюги, або готелі вищих категорій необхідна наявність мінімум двох ресторанів, один із яких має бути фірмовим; при цьому необхідно мати власні нічні клуби, бари, бенкетні зали і т. д.

2. Ряд готельних підприємств поряд з рестораном надають перевагу наявності у своїй структурі кафе; інколи це є єдиним місцем, де надають послуги харчування (в готелях класу "1 зірка - 2 зірки"). Кафе - це заклад ресторанного господарства з широким асортиментом страв нескладного приготування, кондитерських виробів і напоїв, в якому застосовується самообслуговування або обслуговування офіціантами.

3. В підприємстві готельного господарства може бути декілька різновидів барів:

- лобі - бар - розміщується  у вестибюлі підприємства готельного господарства, с зручним місцем для зустрічей;