Організація роботи ресторану-бару

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Навчально-науковий інститут економіки і права

Кафедра туризму і готельно-ресторанної  справи

Організація роботи ресторану-бару

Курсова робота

з навчальної дисципліни “Організація ресторанного господарства”

Студентка 2 курсу, групи Г,                                                              

 спеціальності 6.140101                                     Сушкіна Наталія Юріївна

“Готельно-ресторанна справа”

Науковий керівник

к. іст. наук, ст. викладач                                 Радченко Ольга Миколаївна

Черкаси-2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...3

Розділ 1 Теоретичні аспекти організації роботи ресторану-бару

          1.1 Поняття ресторану-бару, його загальна характеристика……………4

          1.2 Технологічний процес обслуговування в ресторані-барі…………....6

          1.3 Матеріально-технічна база ресторану-бару………………….……...12

Розділ 2 Аналіз діяльності ресторану-бару “Візит”

2.1 Загальна характеристика…………………………………….………..16

2.2 Асортимент продукції  та меню………………………………………18

Розділ 3 Пропозиції щодо покращення діяльності

ресторану-бару “Візит”…………………………………………………...21

Висновки…………………………………………………………………..23

Список використаних джерел…………………….…………………..….26

Додатки……………………………………………………………………27

ВСТУП

На сьогоднішній день заклади  ресторанного господарства набувають  все більшої популярності. Відкриваються  все нові й нові заклади з різною концепцією обслуговування чи напрямку. Заклад ресторанного господарства як ресторан-бар на відміну від ресторану  має в своєму складі барну стійку, за допомогою якої відвідувачі можуть замовляти собі напої, не займаючи при цьому столика. Тому ресторан-бар стає більш популярний, ніж просто ресторан.

Об’єктом дослідження  є підприємство ресторанного господарства. Предметом слугують особливості організації роботи ресторану-бару.

Мета курсової роботи –  дослідити організацію роботи ресторану-бару “Візит”. Відповідно до мети необхідно вирішити наступні завдання:

• з’ясувати поняття ресторану-бару та його загальна характеристика;
• визначити технологічний процес обслуговування;
• схарактеризувати  матеріально-технічну базу ресторану-бару;
• надати загальну характеристику ресторану-бару “Візит”;
• проаналізувати асортимент продукції та меню ресторану-бару “Візит”;
• надати пропозиції щодо покращення діяльності ресторану-бару “Візит”.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, шести додатків та трьох рисунків.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ  РОБОТИ РЕСТОРАНУ-БАРУ

1. Поняття ресторану-бару, його загальна характеристика

Згідно з ДСТУ 4281:2004 “Заклади ресторанного господарства. Класифікація”, ресторан – це заклад ресторанного господарства з різноманітним асортиментом продукції власного виробництва і закупних товарів, високим рівнем обслуговування і комфорту у поєднанні з організацією відпочинку і дозвілля споживачів [2]. Класифікація ресторанів за різними ознаками наведена на “Рис. 1.1.”.

Рис. 1.1. Класифікація ресторанів [2, 15]

У загальнодоступному ресторані  продукцію та послуги може одержати будь-який споживач, у закритому  – певний контингент: викладачі  вищих навчальних закладів, службовці установ та промислових підприємств тощо. За часом обслуговування ресторани поділяються на: ресторани швидкого обслуговування і на звичайні; за методами обслуговування – з обслуговуванням офіціантами і самообслуговуванням. Ресторан може бути повносервісним або спеціалізованим. Повносервісний ресторан – це заклад ресторанного господарства з обслуговуванням офіціантами та значною часткою фірмових, замовних страв і напоїв і продукції власного виробництва. Спеціалізований ресторан спеціалізується на певному асортименті кулінарної продукції – рибний ресторан, ресторан національної кухні тощо.

До різновидів ресторану належить і ресторан-бар. До його складу входить бар, торговельний зал якого є суміжним з торговельним залом ресторану, або барна стійка, яка розміщується в торговельному залі ресторану.

Згідно з ДСТУ 4281:2004 “Заклади ресторанного господарства. Класифікація” в окрему групу виділяють ресторан за спеціальним замовленням (catering) – це заклад ресторанного господарства, призначений для готування і постачання готової їжі та організації обслуговування за спеціальним замовленням. Такі заклади можуть обслуговувати бенкети, ділові зустрічі, весілля та інші свята у залах, офісах, на природі тощо [2].

У Міжнародному стандарті  галузевої класифікації видів економічної  діяльності  (ISIS) ООН окремо виділяють ресторан на замовлення (carry-out restaurants), ресторан-їдальню, вагон-ресторан. Ресторан на замовлення є різновидом ресторану, який пропонує продаж виробленої ним продукції на винос, як правило постачання їжі в інші місця. Ресторан-їдальня (commissary restaurants) – це різновид ресторану, що організовує харчування споживачів послуг залізничних компанії та інших організацій залізничного транспорту.

Бар – це заклад ресторанного господарства, в якому алкогольні, безалкогольні, змішані напої, страви до них і закупні товари продають через барну стійку.

Розрізняють спеціалізовані бари: винний, пивний, молочний, вітамінний, коктейль-бар тощо (рис.1.1.). У Міжнародному стандарті галузевої класифікації видів економічної діяльності (ISIS) ООН окремо виділяють такі різновиди бару: пивні садки, пивна, пивоварний бар, бар-закусочна.

Пивні-садки (brasseries, beer gardens) – різновид бару, що продає і організовує споживання різноманітного асортименту пива і має озеленений торговельний зал (рис. А. 1).

Пивна (pub) – різновид бару, що продає і організовує споживання алкогольних або безалкогольних напоїв, основним з яких є пиво (рис. А. 2).

Пивоварний бар (brew pub) – різновид бару, в якому варять, продають і організовують споживання пива на місці (рис. А. 3).

Бар-закусочна (snack bar) – різновид бару із спеціалізацією за асортиментом закусок та сандвічів (рис. А. 4).

2. Технологічний процес обслуговування в ресторані-барі

Обслуговування в ресторані  складається з таких елементів: зустріч і розміщення відвідувачів, прийом і оформлення замовлень, передача замовлень на виробництво, одержання і подача буфетної продукції, замовлених закусок, страв, напоїв, розрахунок з клієнтами.

Зустрічає відвідувачів швейцар, відкриваючи двері ресторану і вітаючи гостей. Зустріч гостей у ресторані можна доручити хостесу, який зустрічає їх, проводжає до столика, пропонує меню і карту вин, якщо офіціант у цей час зайнятий обслуговуванням інших відвідувачів. Такий підхід дозволяє приділити відвідувачам належну увагу.

За відсутності посади хостес зустріч і розміщення гостей за вільними столиками здійснює метрдотель. Він вітає гостей і допомагає їм зайняти місця. Пропонувати місця за столом, за яким вже сидять, можна тільки за згодою сторін. Не допускається пропонувати відвідувачеві зайняти місце за столом, не підготовленим до обслуговування.

Меню в розгорнутому вигляді  подають у першу чергу дамі, чоловіку – карту вин. Для великої групи гостей з дозволу метрдотеля може бути складений з декількох столів загальний стіл.

Метрдотель або хостес пропонує гостю сісти, висунувши стілець і запросивши жестом. Якщо прийшли разом чоловік і жінка, то жінці хостес пропонує зайняти місце першою, а потім пропонує сісти чоловіку; жінка сідає праворуч від чоловіка. У разі, якщо гості самостійно сіли за стіл, пересаджувати їх, пропонуючи інші місця, не дозволяється. Якщо гості принесли із собою квіти, треба, не чекаючи, коли вони попросять принести вазу з водою, помістити в неї квіти і поставити в центрі столу [1, 101].

Меню офіціант пропонує в  обкладинці в розгорнутому вигляді  зліва лівою рукою. Меню вручається жінці. Якщо за столом сидять кілька людей, то перевага надається старшому, ювілярові. Запропонувавши меню, офіціант звертає увагу гостей на фірмові страви. Разом з меню подається прейскурант вин у закритому вигляді. Зачекавши кілька хвилин, офіціант дає можливість ознайомитися з асортиментом страв. Потім він має підійти до столу і прийняти замовлення, за необхідності порекомендувати ту чи іншу страву з урахуванням віку гостя, побажання, пори року тощо [4, 64]. Рекомендуючи ту чи іншу страву, офіціант повинен зі знанням справи розповісти про її смакові якості й особливості приготування. Слід уточнити також, скільки часу необхідно для виконання замовлення. Потім офіціант може допомогти відвідувачам у виборі вин до замовлених страв.

Офіціант записує замовлення в такій послідовності: спочатку холодні страви і закуски, гарячі закуски, потім перші і другі страви, десерт та буфетну продукцію. При цьому він має стояти справа від гостя, який робить замовлення, злегка нахилившись до нього, не торкаючись при цьому столу та стільця.

Прийнявши замовлення, офіціант дає рекомендації гостям щодо вибору алкогольних і прохолодних напоїв, а також пропонує коктейлі-аперитиви, що збуджують апетит. Він повинен триматися прямо, говорити чітко і не надто голосно. Обов’язково треба повторити замовлення, звертаючи увагу на внесені зміни і доповнення, а також уточнити час подачі гарячих страв.

Далі офіціант підходить  до комп'ютерного касового терміналу, пробиває замовлення, яке надходить на принтери гарячого та холодного цехів і сервіс-бару. У сервіс-барі він отримує прохолодні й алкогольні напої. Пляшки мають бути добре протерті і мати цільні етикетки та акцизні марки.

Продукцію сервіс-бару офіціант приносить у зал і розміщує її на підсобному столі. Потім подає гостям прохолодні напої і досервіровує стіл відповідно до замовлення. Наливати напої слід спокійно й обережно. Наповнивши фужер на 3/4 об’єму, слід повернути кисть руки вправо так, щоб краплі не потрапили на стіл.

Спочатку на стіл подають  хліб, потім холодні страви і закуски, дотримуючись послідовності їх подачі. Холодні страви і закуски подають невеликими порціями. Вони можуть мати гострий або пряний смак. Температура подачі – від 10 до 14 °С. Соусники на пиріжкових тарілках із серветками «доліс» і чайними ложками для розкладки розміщують поряд з відповідними стравами [1, 102].

Потім офіціант підходить  до замовника з лівого боку, показує алкогольні напої і, одержавши дозвіл, відкриває їх на підсобному столі. Обов’язково слід протирати шийки пляшок. Розливаючи напої, слід стояти справа від клієнта, дотримуючись черговості обслуговування гостей. Спочатку наливають пробний ковток замовнику (20–30 мл), потім дамам і гостям, з урахуванням віку, звання чи рангу, на 3/4 об’єму і в останню чергу доливають тому, хто замовляв. Побажавши гостям приємного апетиту, офіціант направляється на виробництво для подальшого виконання замовлення.

У процесі обслуговування офіціант повинен використовувати технічні прийоми і надавати гостям допомогу в розкладанні страв. При цьому в першу чергу робиться розкладка ікри, масла вершкового, натуральних овочів, рибних холодних страв і закусок.

Ікорницю або скляну розетку, поміщену в спеціальний кулер з льодом, ставлять на тарілку із серветкою «доліс», спереду кладуть ікорну лопатку. Окремо на пиріжковій тарілці подають овочі свіжі в скляному салатнику, поставленому на пиріжкову тарілку із серветкою «доліс».

Овочі беруть руками, якщо вони не нарізані. Ніж для масла кладуть на борт пиріжкової тарілки індивідуально кожному гостю. Рибні холодні страви приносять з виробництва на овальних порцелянових блюдах і подають, як правило, в обнос.

Офіціант підходить до гостя зліва зі стравою і набором для розкладки, порціонує основний продукт і гарнір у тарілку. Блюдо з продуктом, що залишився, ставить на стіл разом з набором для розкладки. Соус ставлять на тарілці поряд з основним продуктом [1, 103].

Рибу заливну приносять  з виробництва на овальному порцеляновому блюді і подають російським методом. Для розкладки використовують лопатку. Окремо подають соус–хрін у порцеляновому або скляному соуснику. Після рибних закусок роблять заміну закусочних тарілок і столових наборів.

Салати подають на закусочних тарілках, які ставлять індивідуально кожному гостю або в келихах. У цьому випадку всі компоненти укладають в келих шарами. Зелень і листки салату не повинні висуватися за борт посуду. Келихи ставлять на пиріжкові тарілки із серветками «доліс» і подають кожному гостю окремо. Якщо салати з овочів подають у бокалах як доповнення до холодних страв, то їх ставлять без пиріжкових тарілок поряд із закусочною тарілкою кожного відвідувача. Прибирання використаного посуду і подачу чистих тарілок з наборами при обслуговуванні кількох відвідувачів здійснюють з правого боку правою рукою.

У процесі обслуговування офіціант повинен швидко підготовити стіл до подачі чергової страви, збираючи використаний посуд і набори та замінюючи їх чистими.

При прибиранні тарілок із залишками їжі він підходить до першого гостя справа, бере правою рукою тарілку з наборами і перекладає її в ліву руку, притримуючи великим і вказівним пальцями. Далі підходить з правого боку до наступного гостя і ставить її на пальці лівої руки – середній, безіменний і мізинець. Набори з першої і другої тарілок та залишки їжі він складає на нижній тарілці (рис. 1.2а). При обслуговуванні групи гостей один офіціант у такий спосіб може зібрати до десяти тарілок.

Інший варіант прибирання полягає в тому, що офіціант дві перші тарілки забирає зазначеним способом, а третю і наступні ставить на передпліччя лівої руки, при цьому він перекладає виделкою (ножем) залишки страви на другу (нижню) тарілку і кладе набори на першу.

Для збирання залишків їжі  можна також використовувати спеціальну тарілку, яку офіціант тримає між вказівним і середнім пальцями (рис. 1.2б).

Рис. 1.2. Прибирання використаного посуду:

а – способом «у три тарілки»; б – способом «у дві тарілки» [1, 104]

Використані тарілки офіціант відносить на підсобний стіл і відразу приносить чисті. При обслуговуванні групи гостей двома офіціантами один з них збирає використаний посуд і столові набори, а інший ставить на стіл чисті. Для цього на підсобний стіл заздалегідь ставлять гірку тарілок у необхідній кількості. На верхню тарілку кладуть полотняну серветку, згорнуту вчетверо, на неї ножі і виделки, так само, як при сервіровці столів.

Посуд зі скла ставлять на піднос, застелений серветками, і носять на лівій руці.

Заміну скатертини в присутності  гостя роблять, не оголюючи поверхню столу (рис 1.3.).

Рис. 1.3. Заміна скатертини в присутності відвідувача [1, 105]

У ресторанах використовують готівковий і безготівковий розрахунки.

Розрахунок готівкою. На підставі виконаного замовлення здійснюється розрахунок готівкою. Після того, як гості попросили подати рахунок, офіціант кладе його на маленький піднос (папку для рахунка тощо) і кладе на стіл відвідувачеві. Отримавши гроші, він з рахунком підходить до касира і робить оплату. Касир перевіряє купюри, кладе їх поряд з касою, пробиває чек і повертає офіціанту рахунок, погашений чек і здачу, потім кладе грошові купюри в шухляду касової машини. Рахунок, погашений чек і здачу в спеціальній папці або підносі офіціант подає замовнику [4, 100].

Безготівковий розрахунок. У ресторанах безготівковий розрахунок здійснюється по пластикових картах, які є письмовим грошовим документом, виданим банківською або іншою спеціалізованою кредитною установою, який засвідчує наявність в цій установі рахунка власника пластикової карти і дає йому право на придбання продукції та послуг підприємств харчування без оплати готівкою. Або за єврочеком, що є європейською платіжною системою і приймаються до оплати у всіх країнах Європи. Також у ресторанах здійснюється безготівковий розрахунок з організаціями на основі укладання договорів на обслуговування групи споживачів і оформлення замовлення-рахунка.

3. Матеріально-технічна база ресторану-бару

Матеріально-технічна база для організації обслуговування споживачів у будь-якому підприємстві ресторанного господарства включає  такі елементи: приміщення, в яких безпосередньо  здійснюється процес обслуговування споживачів; устаткування, засоби та предмети праці, які використовуються для здійснення процесу обслуговування споживачів.

У певних приміщеннях процес обслуговування здійснюється безпосередньо (зали, аванзали, бенкетні зали, тераси, балкони тощо). Є група приміщень, яка непрямо впливає на здійснення процесів обслуговування споживачів, але без наявності яких підприємства ресторанного господарства не можуть функціонувати достатньо ефективно  і здійснювати на високому якісному рівні процес обслуговування споживачів. До них належать вестибюлі, гардеробні та туалетні кімнати, умивальники для  відвідувачів, кімната для паління, білизняна, сервізна, мийна столового  посуду, приміщення для офіціантів, приміщення для зберігання музичних інструментів та іншого реквізиту тощо. До кожної групи приміщень висуваються певні вимоги з боку будівельних та санітарних норм і правил щодо створення комфортних умов відпочинку споживачів і споживання продуктів ресторанного господарства.

Устаткування, за допомогою  якого здійснюється обслуговування споживачів, є дуже різноманітним  і виконує різні функції. До торгово-технологічного та холодильного належать наступні устаткування: лінії прилавків самообслуговування (так звані “Self-Service”), окремі прилавки для короткочасного зберігання та демонстрації страв і виробів у залі закладу (так звані “Шоу-майстри”), барні стійки, охолоджувальні вітрини, прилавки, шафи, буфетні стійки та пересувні буфети різної форми: нейтральні, з підігрівом, охолодженням, комбіновані, вітринного типу та пристінні тощо, касети з підігрівом для посуду, візок для фламбування страв, візок “Фламбе” з пальником, демонстраційні багатоярусні вітрини з підсвітленням карусельного типу, “шведські лінії”, настільні вітрини з підігрівом, з охолодженням, настільні салати-бари, буфет-бари тощо. До немеханічного устаткування залів можна віднести: меблі для транспортування, відпуску, приймання їжі, для зберігання посуду та столової білизни в залі та поза його межами.

Процес обслуговування споживачів підприємств ресторанного господарства вимагає широкого застосування різноманітних  засобів та предметів праці, до яких належить торговий, технологічний, господарський  інвентар, столовий посуд та набори, білизна, тканини, папір та паперові вироби, сировина, продовольчі товари та напої тощо. Номенклатура засобів  та предметів праці надзвичайно  різноманітна. Вона залежить від багатьох чинників, головним з яких є: тип  закладу, місце його розташування, клас, спеціалізація, форми та методи обслуговування споживачів, асортимент страв, напоїв тощо. Поширення тенденції до створення ресторанів, кафе, барів з національною символікою, етнічною кухнею спонукає до появи різноманітних видів елементів дизайну інтер’єру приміщень:

1. Малі архітектурні форми (скульптури, скульптурні групи).
2. Дизайн світла в інтер’єрі (люстри, бра, торшери, лампи настільні, гірлянди дрібних ламп тощо).
3. Фітодизайн (рослини; живі та штучні квіти, окремі квіти та композиції з декількох або усіх предметів).
4. Аквадизайн (відкриті та закриті ємності; штучні водоспади; акваріуми; фонтани; мінібасейни).
5. Використання елементів флористики в дизайні інтер’єру (чучела птахів, звірів, мешканців моря; камінці; пір’ячко тощо).
6. Інші елементи (фотографії; картини; декоративні напідложні вази; маски; циновки; вироби з рисової соломки тощо).

До матеріалів, які використовуються для оздоблення інтер’єру залів  підприємств ресторанного господарства, висуваються особливі вимоги. Вони повинні бути високоякісними, довговічними, жиро- та вологостійкими, відповідати  певним санітарно-гігієнічним вимогам.

Найбільш характерні направлення  оздоблення інтер’єрів залів –  національні, історичні, казкові, спортивні, технічні сюжети тощо, а також класичний, ретро, кантрі, етнічний, модерн та сучасні стилі вирішення інтер’єрів закладів ресторанного господарства, наприклад, з використанням теорії “фен-шуй” (“Додаток Б”).

Отже, ресторан-бар – різновид ресторану, до складу якого входить бар, торговельний зал якого є суміжним з торговельним залом ресторану, або барна стійка, яка розміщується в торговельному залі ресторану.

Обслуговування в ресторані-барі складається з наступних елементів:

• Зустріч і розміщення відвідувачів
• Прийом і оформлення замовлень
• Передача замовлень на виробництво
• Одержання і подача буфетної продукції, замовлених закусок, страв, напоїв
• Розрахунок з клієнтами

Матеріально-технічна база для організації обслуговування споживачів у ресторані-барі включає  наступні елементи:

• Приміщення, в яких безпосередньо здійснюється процес обслуговування споживачів – у певних приміщеннях процес обслуговування здійснюється безпосередньо, проте є група приміщень, яка непрямо впливає на здійснення процесів обслуговування споживачів.
• Устаткування, засоби та предмети праці, які використовуються для здійснення процесу обслуговування споживачів, відносять:

1. лінії прилавків самообслуговування;
2. окремі прилавки для короткочасного зберігання та демонстрації страв і виробів у залі закладу;
3. барні стійки;
4. охолоджувальні вітрини, прилавки, шафи;
5. буфетні стійки та пересувні буфети різної форми;
6. касети з підігрівом для посуду;
7. візок для фламбування страв;
8. “шведські лінії”;
9. буфет-бари.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ РЕСТОРАНУ-БАРУ “ВІЗИТ”

2.1. Загальна характеристика

Ресторан-бар “Візит” знаходиться на центральній магістралі міста - бульварі Шевченка, це спальний район на вулиці Сєдова. Поблизу знаходиться зупинка громадського транспорту та автостоянка. Прилегла територія перед входом у заклад озеленена, чиста, доглянута та упорядкована. На фасаді вказана лише назва та режим роботи. Ресторан-бар побудований на першому поверсі житлового будинку.

Зовнішній вигляд закладу  охайний, проте не виділяється на фоні житлового будинку і тому не привертає до себе увагу. Має невеликий дах перед входом, який дозволяє зберегти чистоту в закладі, оскільки в дощову або снігову погоду дозволяє відвідувачам струсити парасолю і привести в порядок взуття. Наявне одне велике вікно на всю стіну, яке забезпечує добре освітлення вдень (рис. В.1).

“Візит” складається з  одного торгового залу та кухні (“Додаток Е”). Оформлення виконане в персикових тонах з дерев’яним оздобленням стін та меблів. На стінах висять картини. Столи в основному прямокутні на чотири та шість місць, але наявний один стіл круглої форми на вісім місць (рис. В.2). На чотири місця – три стола та на шість місць – два стола. Столи стоять вздовж стін. Столи сервіруються попередньо за австрійською системою. На столах лежать червоні льняні скатертини, а зверху – маленькі білі льняні серветки. Скатертини замінюються по мірі їх забруднення. Кількість скатертин на одне місце складає дві штуки, кількість льняних серветок – дві. На столах стоять настільні лампи (рис. В.6).

У ресторані-барі користуються порцеляновим посудом фірми “Таркус”, тому що порцеляновий посуд досить практичний – витримує високі температури та має надзвичайно білий колір. Для соків подають скляні стакани з кольоровим оздобленням, для спиртних напоїв у барі подають скляні чарки, стакани та келихи фірми “ARCOROC”. Прибори металеві із нержавіючої сталі фірми “SAMBONET”.

Музичне оформлення у ресторані-барі представлене стереофонічною апаратурою.

 З виробничих приміщень у закладі є тільки одна кухня. У кухні знаходяться: великий холодильник для зберігання продуктів та напоїв, стіл та шафа для посуду, столи для приготування холодних закусок, нарізання хліба, зелені, овочів. Навпроти стоїть електрична плита, стіл для електроприборів, стіл для овочів, мийна ванна. Кухня обладнана мікрохвильовою піччю, електрочайником, та електрокавоваркою, електром’ясорубкою, електроножем. До кухні є один службовий вхід. Кухня та торгові зали розділяються коридором для персоналу. Сміття з кухні виносять через коридор для персоналу у подвір’я ресторану-бару.

Ресторан-бар починає свою роботу об одинадцятій годині ранку та закінчує о двадцять третій годині. У закладі працює один кухар в одну зміну з одинадцятої до двадцять другої години, та один офіціант.

Продукти у заклад постачаються різноманітними продуктовими фірмами (одна з них фірма “Ходак”), що привозять продукти до ресторану-бару. “Візит” не виготовляє напівфабрикати для продажу але виготовляє самостійно кулінарні вироби. Не використовує напівфабрикати.

Офіціант приймає замовлення від споживачів, потім передає замовлення кухарю. Кухар готує замовлені страви, розкладає їх по тарілках, оздоблює готові страви. Потім офіціант виносить готові страви для споживача.

Розрахунок проводиться після того, як відвідувач поїв. Офіціант приносить рахунок та чекає оплати. Оплата може проводитися готівкою, тоді офіціант вибиває чек у касовому апараті, або ж кредитною карткою.

Заклад надає наступні додаткові послуги: бронювання місць, послуги Інтернету, виклик таксі, музика та організація бенкетів.

2.2. Асортимент продукції  та меню

Асортимент продукції  дуже широкий. В ресторані-барі європейська  кухня. Меню оформлене під стиль  закладу (“Додаток Г”). Кількість страв – сто тридцять одне найменування. Кількість напоїв – сто сім найменувань. В меню наявні холодні закуски , бутерброди, салати, гарячі закуски, перші страви, гарніри, спагеті, страви із м’яса, птиці, риби, соуси, десерти, молочні коктейлі, напої, алкогольні та слабоалкогольні напої (“Додаток Д”). Відсутні страви від шеф-кухаря або спеціальні пропозиції.

Кількість холодних закусок  складає вісім найменувань. Цінова політика різниться від чотирьох гривень – крабові палички та свіжі овочі в асортименті до вісімдесяти однієї гривні – червона ікра. У відсотковому співвідношенні припадає шість відсотків від всієї кількості пропонованих страв.