Організація та проведення самодіяльного пішохідного походу в Україні. 2

Курсова робота

на тему: «Організація та проведення самодіяльного  пішохідного походу в Україні»

Кількість сторінок – 64

Кількість додатків – 2

Кількість таблиць  –  9

Кількість малюнків – 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ ВСТУП........................................................................................................4-5

І. Характеристика пішохідного  маршруту

1.1.Мета та цілі проведення пішохідного походу………………………..6-10

1.2. Опис двох  вибраних маршрутів по 2 категорії  складності…………11-12

1.3. Умови  походу………………………………………………….……..13-16

1.4. Привілеї  вибраного маршруту…………………………...………....17-24

ІІ. Організація проведення пішохідного  походу 
2.1. Підбор і підготовка групи………………………………………….....25-31

2.2. Оснащення.  Спорядження…………………………………………..32-39

2.3. Техніка  пересування……………………………………………..…..40-49

2.4. Небезпека……………………………………………………………...50-61

Висновки…………………………………………………………………..…..62

Список літератури…………………………………………………………....63

Додатки ……………………………………………………………………64-65

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність роботи полягає у  вивченні спортивного туризму в  Україні.

Пішохідний туризм або трекинг – прийнято вважати видом спортивного туризму. Основною його метою є подолання групою маршруту по слабо пересіченій місцевості за вказаний проміжок часу. Піші походи і подорожі не вимагають додаткових засобів пересування (лижний, водяний, велосипедний і т.д.), спеціального спорядження (гірський і спелеологічний) і відбуваються в основному в безсніжні періоди року.

Мета  і завдання роботи – розкрити суть пішохідного туризму в Криму. Охарактеризувати проведення та якість самодіяльного пішохідного туризму  в Україні. Визначити головні  функції туризму.

Об’єктом дослідження  є проведення й організація пішохідного туризму  в Україні (Крим), а також характеристика туриста, як фізичної особи. Під туризмом розуміють теорію і практику різного  роду походів, сходження на гори і  подорожі з метою спортивного  суперництва, активного відпочинку, освіти і виховання. Туризм походить від французького “tourisme” – прогулянка, подорож – подорожі у вільний час пов’язані з від’їздом за межі постійного проживання і один з видів активного відпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурними розважальними цілями. В міжнародній практиці до туристів відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з будь-якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місці тимчасового перебування. Турист (мандрівник) - особа, яка здійснює подорож по Україні або в іншу країну з різною, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.

Предметом дослідження є поняття і порядок  проведення самодіяльного пішохідного  туризму.

Основні нормативно-правові акти, які регулюють  порядок проведення та організації  вело туризму в Україні є: Закон України "Про туризм" від 18 листопада 2003 року, Указ Президента України "Про День туризму", Наказ "Про затвердження Положення про центр, будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станцію юних туристів".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Характеристика пішохідного походу

1.1. Мета та цілі проведення даного  виду маршруту

Цілі проведення пішохідного походу:

• Пізнавальна.

Мета проведення пішохідного походу:

• Ознайомити туристів з культурними особливостями Криму.

Пішохідний  туризм – це  групове або командне проходження туристичного спортивного  маршруту певної протяжності з подоланням природних перешкод (перевалів, порогів, печер тощо) різної складності за нормативний  час.

Крим  — один з найпопулярніших туристичних  центрів України з його відомими курортами — Ялта, Алушта, Гурзуф, Форос, Євпаторія. Розташований майже  посередині між екватором і Північним  полюсом, півострів Крим омивається водами Чорного і Азовського морів. Це унікальна місцина, де зустрілися гори і море, ріки й озера, безкрайні  степи і багаті ліси. Три гряди  Кримських гір піднялися над  морем, як кріпосні стіни. Саме їм завдячує півострів появою субтропічного  оазису на своєму Південному узбережжі, яке за кількістю сонячних днів не поступається Ніці й іншим середземноморським курортам. Щедрість сонця і тепла, гірське і морське повітря, пляжі, лікувальні грязі та джерела мінеральної  води — все це щедрі подарунки  кримської природи. На узбережжі  Вас привітає типова субтропічна  рослинність — пальми, інжир, магнолія, а також мигдалеві та ялівцеві гаї. А у відомому Нікітському ботанічному саду, що в Ялті, зібрано колекцію з 1400 видів рослин, яка представляє все розмаїття флори світу. Крим — це ще й перехрестя культур і цивілізацій, насичений міфологічною та історичною пам’яттю, пізнавати які - справжнє задоволення.

Знахідкою для відпочинку та рекреації на Чорноморському узбережжі, водночас, важливим історичним та культурним центром країни є місто  Одеса. М’який клімат, чудові піщані пляжі  та пишне архітектурне оздоблення створили неповторний образ цього портового міста. Розкішні тінисті платани, з прохолоди яких можна помилуватися чудовими видами моря, надають Одесі особливого шарму, перед яким не можуть встояти ні одесити, ні численні гості міста. Бурхливе нічне життя чекає на Вас в розважальних оазисах біля моря з безліччю концертів, дискотек, ресторанів, нічних клубів та сучасним аквапарком.

Півострів Крим може задовольнити запити будь-якого  шукача пригод. Це і вихід на яхті у відкрите море, підводне плавання, походи в гори, рафтинг, парапланеризм та стрибки з парашутом, велоподорожі по гірських стежках, кінні прогулянки, а також дослідження численних печер. Гірським байкерам зі стажем гарантовані «адреналінові» пригоди на схилах Кримських гір. У давні часи римські легіонери, які побували в цих краях, проклали через гори дорогу ViaMilitare (Військовий шлях). А сьогодні вона чудово підходить для велоспорту. Середньовічні «печерні міста» особливо зацікавлять шанувальників байк-клаймінга – найскладнішою різновиди гірського велотуризму.

На мисах  Тарханкут та Ай-Тодор з його знаменитим Ластівчиним гніздом, а також  на багатьох інших ділянках Чорного  моря величезна кількість можливостей  для занурення з аквалангом та підводної археології. А багата фауна  кримських лісів здавна приваблює  любителів полювання.

 «Серце»  півострова, зрозуміло, - Чорне море. Не знаючи географічних «тонкощів», багато туристів, в'їжджаючи до  Криму, і побачив вражаючу водну  гладь, уявляють, що це воно  і є - море. І помиляються. Те, на що вони захоплено вказують  з вікон поїзда чи авто - усього  лише Сиваш (або Гниле море), один із великих заток, порізали  всю площу Криму. До Чорного  моря, яке так жадають побачити  нетерплячі мандрівники, ще далеко.

Кримські  гори - ще один «стовп» півострова. Простягнулися  з південного-заходу на північний  схід, вони ділять його площу на дві  нерівні частини: більшу степову  і незначну гірську. Три майже  паралельні пасма розділені зеленими долинами. Головна - найвищі, на ній  розташовані найбільш відомі гірські вершини, курорти і північні пологі. Внутрішня гряда - друга за висотою, а зовнішня, або північна, - найнижча, тому її часто називають передгір'я. Довжина Кримських гір - приблизно 150 км., а ширина - 50 км.

Кримський півострів так рясніє курортами, що туристи впадають в паніку, ледь глянувши на список визначних і затишних місць. Тому зупинимося на декількох  найбільш популярних і самобутніх курортах, на які варто звернути увагу перш за все.

Селище  Новий Світ знаходиться на березі Зеленої бухти, з трьох боків  оточений горами. Через селище немає  наскрізного проїзду, є тільки 7-кілометровий серпантин від Судака над морем. Селище виникло стараннями князя  Голіцина в кінці XIX століття. Князь  заснував тут завод з виробництва  шампанських вин.

У Новому Світі збереглися два палаци Льва Голіцина, в одному з яких нині знаходиться  музей, а інший примітний своєю  мавританської архітектурою (зображений на гербі селища). Центральної пам'яткою  Нового Світу є Завод шампанських  вин «Новий Світ», заснований у 1878 році. Тут випускається безліч марок шампанського, зазначеного низкою престижних нагород, регулярно проводяться екскурсії  та дегустації для туристів.

Селище  Форос, розташоване в 45 кілометрах від  Ялти, славиться не тільки ніжним, улесливим  сонцем, пляжами, цілющим морським повітрям. Однією з визначних пам'яток Форосу є так званий об'єкт «Зоря» (держдача), де під час спроби державного перевороту в серпні 1991 перебував президент СРСР Михайло Горбачов. Потрапивши у Форос, обов'язково подивіться церква Вознесіння Христового, яка побудована на стрімкій кручі - Червоній скелі, а також класичний особняк купця Кузнєцова, побудований за проектом архітектора Гіллінга в кінці XIX століття.

Євпаторія - стародавній курортне місто, немов  би створений для відпочинку всією  сім'єю. Обширні пляжі, готелі та оздоровниці перетворили Євпаторію в одне з найпопулярніших місць Кримського півострова. Перевага міста в тому, що тут можна поправляти здоров'я круглий рік; по суті, це єдине місце в Криму, настільки ґрунтовно облаштоване для лікування, м'який, цілющий клімат міста часто порівнюють з кращими курортами Франції та Італії.

Алупка, один з найбільш відвідуваних курортів, розташований біля підніжжя гори Ай-Петрі. Гора захищає місто від вітрів, і приємний, м'який клімат укупі з  екзотичною флорою зобов'язаний саме цьому  сусідству. Головна визначна пам'ятка міста - Воронцовський палац і прилеглий до нього парк. Палац будувався за новими (в порівнянні з класицизмом) архітектурно-будівельним принципам. Важливою особливістю архітектурної стало розташування палацу відповідно руху гір, завдяки чому палац дуже органічно «вписався» в навколишній ландшафт і знайшов свій оригінальний художньо-виразний образ.

Ялта - білосніжна перлина Криму, яка дрімає в розкішній  раковині гір, даний серце півострова. Прихильники активного відпочинку оцінять подорож на гору Ай-Петрі  по канатній дорозі, прогулянки на вертольоті, ходіння під вітрилом і катання  на конях. Споглядальників чекають  культурні символи міста: Воронцовський палац, Лівадія, Нікітінський ботанічний сад, Масандрівський палац і романтична «Поляна казок».

Судак вважається маленькою столицею Криму. З визначних  пам'яток - історична Генуезька фортеця, якої в різний час володіли хазари, візантійці, генуезці, половці, золотоординці і турки, і улюблена місцевими жителями Кипарисова алея - зелена набережна з острівцями кафе і барів з розважальними програмами.

Бахчисарай - місто скель і унікальної природи. Курорт так і зазиває шанувальників  гірського туризму. Ліси, схили, кришталеві джерела, романтичні гірські озера, морські пляжі. Головним історичним пам'ятником і туристичним об'єктом  Бахчисарая є палац кримських  ханів - Хансарай. Фонтан сліз в ханському палаці прославлений в романтичній поемі Олександра Сергійовича Пушкіна «Бахчисарайський фонтан» (1822 рік). У місті багато мечетей, серед них можна виділити Хан-Джамі і Тахтали-Джамі. Поблизу міста також розташовані Свято-Успенський чоловічий монастир та середньовічна фортеця (часто іменована печерним містом) Чуфут-Кале.

Крім  курортів, названих вище, слід також  відзначити популярну на Південному березі Алушту з її незамерзаючим морем і обширними виноградниками, Балаклаву, що перетворився з військового містечка в туристичний центр, Херсонес - один зі ста найбільш значущих пам'яток старовини, а також Коктебель - країну коньяків, як назвали місто самі мешканці. Кожен з цих курортів володіє своїм «обличчям», індивідуальністю, яку слід вивчити, перш ніж відправитися на довгоочікуваний відпочинок

Клімат  влітку у Криму всюди печеня й  сонячна (середня температура липня +24 градуса C, у серпні жару може перевищувати 40 градусів, але переноситься легко  завдяки сухості повітря), ясну погоду приємно освіжають короткі зливи, найчастіше опівдні. Границями курортного сезону можна вважати середину травня (але традиційно багатолюдно на свята  в першу декаду травня) і кінець вересня. Літні дні дуже довгі: в 4-6 годин ранку вже світлі, темніє в 8-10 вечора. На узбережжя літні ночі теплі, у горах прохолодні й свіжі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Опис двох вибраних маршрутів по ІІ категорії складності

№1. с. Орлине – ур. Бізюк – т/с Узунжа – т/с Богата Ущелина – т/б «Орлиний заліт» – Великий Каньйон Криму (радіальний вихід) – т/с Високе –   т/с Научний – т/с Барсуча Поляна  – т/б «Ангарський перевал» – т/с Джурла – т/с Ай-Алексій (т/с Партизанська) – плато Карабі Яйла – т/с Нижній (Верхній)  Кок-Асан – т/с Ворон – т/с Лісова – м. Судак.

№2. Бахчисарай - Успенський монастир - Чуфут-Кале - Тепе-Кермен - Качи-Кальон - т/с Баштанівка - Куйбишево - Велике Садовое – Сюренська фортеця - Залісне - т/с Мангуп - Мангуп-Кале - Ескі-Кермен  - Соколине - вдп. Срібний – Великий каньйон - т/с Ай-Петрі - канатна дорога – Ялта.

 

Категорія складності - ІІ

Тривалість  походу в днях (не менше) – 8 днів

Довжина маршруту в кілометрах (не менше) – 160 км

 

Таблиця 1.

Види туризму й характеристика походів	Категорії складності походів
	І		ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Тривалість походу в днях	6		8	10	13	16	20
Довжина маршруту в км (не менше)
пішохідних	130	160		190	220	250	300
лижних	130	160		200	250	300	300
гірських	100	120		140	150	160	160
водних	150	160		170	180	190	190
велосипедних	400	500		650	800	1000	-
мотоциклетних	1000	1500		2000	2500	3000	-
автомобільних	1500	2000		2500	3000	3500	-
вітрильних	150	200		300	400	500	-
Кількість печер для спелеологів	5	4-5		1-2	1-2	1-2	-

Таблиця №1. Нормативна тривалість походу.

 

Нормативна  тривалість походу, наведена в Таблиці  №1, розуміється як мінімальний час, необхідний для проходження маршруту підготовленою групою. Ця тривалість може бути більшою при збільшенні довжини маршруту, кількості й складності перешкод, а також за рахунок часу на розвідки і його запас на випадок непогоди. Кількість днювань не повинна перевищувати 20% від загальної тривалості походу.

Нормативна  довжина походу розуміється як найменша припустима довжина маршруту даної  категорії складності. Довжина може бути зменшена (але, як правило, не більше ніж на 25 % у порівнянні із зазначеною в Таблиці №1) при істотному збільшенні на маршруті числа перешкод, що визначають категорію складності походу. Довжина маршруту в сильно пересіченій місцевості виміряється по карті масштабу 1:100000, і отриманий результат множиться на коефіцієнт 1,2.12.

Основна частина маршруту повинна бути лінійною або кільцевою (одне кільце) довжиною не менш 75 % від установленої для  даної категорії складності походу й містити найбільш важкі перешкоди  маршруту.

Маршрути  походів повинні бути безперервними. Розривом маршруту вважається не викликане  необхідністю перебування в населеному пункті більше двох діб, а також використання транспорту посередині маршруту.

З цих  двох наведених вище маршрутів я  би обрала маршрут під номером  №2 тому що він більш яскравий та цікавий.

 

 

 

 

 

1.3. Умови походу

У багатьох випадках під час проведення туристських  мандрівок, є також занять та змагань  з туристської техніки з метою  забезпечення безпеки учасників  необхідно застосувати ряд прийомів для організації страхування. Від  уміння правильно організувати подолання  природних перешкод залежить безпека, здоров’я і життя всіх членів групи.

Щоб туризм став джерелом зміцнення здоров'я  і розвитку фізичних сил, кожен турист повинен суворо дотримувати в  похідних умовах правил поведінки і  техніки безпеки.

Санітарно-гігієнічні

Особиста  гігієна туриста - найважливіший  захід профілактики захворювань, збереження бадьорості і доброго настрою. Для  збереження і зміцнення здоров'я  необхідно дотримуватись правил особистої гігієни: підтримувати чистоту  шкіри обличчя, тіла, рук і ніг, щоденно чистити зуби, піклуватися  про чистоту одягу і взуття. У поході шкіра забруднюється, внаслідок  чого створюються сприятливі умови  для виникнення інфекційних захворювань. Крім того, закупорюються пори, що призводить до зменшення шкірного дихання і  видалення вологи. Тому на привалах слід промивати швидкопотіючі місця: шкіру обличчя і шиї, пахові ділянки, шкіру стопи. Слід також робити огляд шкіри ніг, обробляти тріщини, подряпини, потертості йодом.

Під час  великих привалів слід прати білизну, чистити верхній одяг, стежити  за взуттям.

На привалі  обладнується місце для вмивання: із дзеркалом, підставкою для склянки із зубними щітками, підставкою для ніг. Можна влаштувати і душ.

Мийте посуд  відразу після їди, не залишаючи  «на потім» (мал. 231). Коли готуєте  їжу, нагрійте воду для миття посуду.

Коли  чергуєте на кухні, мийте казанки (гарячою  водою) відразу, як вони спорожніють, щоб  жир не присох до них.

У походах  туристи мають можливість використовувати  сонце, повітря і воду з метою  загартування організму.

Помірне перебування під сонячними променями  позитивно впливає на організм, підвищуючи в ньому обмін речовин, стимулюючи кровообіг, вбиваючи мікроби на шкірі  тощо. Проте сонцем потрібно вміло  користуватися. Слід пам'ятати, що найефективніші ультрафіолетові промені, які переважають  в спектрі сонця з 8 до 12 годин  ранку. Вони сприяють утворенню загару. Загоріла шкіра стійкіша до шкірних  захворювань і подразнення, на ній  краще загоюються подряпини. Загоряти рекомендується поступово, починаючи  від 5-10 хв, а потім добавляючи по 5 хв щоденно. В період з 12 до 15 год, коли переважають інфрачервоні (теплові) промені, слід захищати голову і тіло від опромінення. Надмірне перебування під сонцем може викликати опік, тепловий удар, розлад нервів, серцево-судинної діяльності, знизити працездатність.

У поході турист загартовується також повітрям, коли організм поступово звикає до температури повітря, його вологості. Поступово починати загартовування повітрям слід з температури +16 °С.

Загартування  водою відбувається засобом обтирання, обливання і купання. Під час  купання температура води не повинна  бути нижче 20 °С.

Усі види загартування мають застосовуватися  поступово і систематично. Тільки тоді вони принесуть позитивний оздоровчий результат.

Дійовим заходом для зняття втоми м'язів і профілактики травм є самомасаж. Кожен турист повинен володіти елементарними  прийомами самомасажу і вміти  застосовувати їх на собі. Наведемо таку їх послідовність.

Погладжування поліпшує функцію потових і сальних залоз. Цим прийомом кров і лімфа, які утримують відпрацьовані продукти обміну, ніби вилучаються з перевтомлених м'язів. Виконується погладжування рухами долонь рук по м'язах у напрямі від периферійних ділянок. Погладжуванням починають, і закінчують самомасаж.

Розтирання  здійснюється долонею з метою  зміщення шкіри з м'язами в  різних напрямках. Розтирають малонасичені кров'ю ділянки тіла (зовнішню сторону стегна, підошви, п'яти), а також суглоби і сухожилля.

Вижимання спорожнює судини, які заповнені  венозною кров'ю. На її місце надходить  артеріальна кров, насичена киснем, поживними речовинами. Вижимання  зігріває м'язову тканину, збуджує  нервову систему, тонізує організм.

Розминання виконується послідовним масажем і частковим відведенням глибоколежачих груп м'язів, які оточують кістки рук і ніг. Так, обхопивши м'язи поперек, затискають їх і роблять обертові рухи у бік чотирьох пальців, поступово рухаючись вперед. Рухи виконують ритмічно, але без ривків.

Самомасаж завершується струшуванням, яке застосовується для гомілкових і стегнових м'язів шляхом захвату їх кистю руки. Струшування  заспокоює центральну нервову систему  і розслаблює м'язи. Самомасаж триває протягом 10-15 хв.

Психологічні

Незважаючи  на позитивні сторони розвитку особистості  в процесі туристично-краєзнавчої  діяльності, дії керівника стикаються із великою кількістю проблем  щодо виховання. Особливої уваги  потребує діяльність керівників гуртків  спортивного туризму. У процесі  походів учасникам необхідно  долати природні труднощі, сприймати  чималі фізичні навантаження, спілкуватися певний час тільки між собою та керівниками тощо.

Успіх туристичного походу залежить від багатьох різноманітних  причин. До них відносяться: правильно  спланований маршрут, який відповідає силам і досвіду учасників; достатня фізична та технічна підготовка туристів; оснащення групи відповідним спорядженням і харчуванням; виконання правил техніки безпеки; погодні умови тощо. Але навіть при вдалому збігу обставин та при ретельній підготовчій роботі похід не може нести радість учасникам, якщо між ними склалися складні відносини. Конфлікти в групі можуть не тільки зіпсувати відносини, але й призвести до небажаних наслідків. Тому одним із важливих факторів успіху походу є нормальний психологічний клімат туристичної групи.

Похід буде вдалим в тому випадку, якщо він задовольнить сподівання та запити кожного учасника. Узагальнено їх можна розглядати у вигляді двох вимог:

1) подорож  повинна виявитися не нижче  певного рівня позитивних сподівань  учасників;

2) в процесі  її проведення не повинні здійснитися  побоювання учасників і не  повинно статися неприємних несподіванок.

Туристично-краєзнавча діяльність насичена великою кількістю  напружених ситуацій. Найбільша концентрація таких ситуацій властива туристичним  походам, в яких вони можуть спричинитися складностями маршруту, труднощами туристичного побуту, недоліками спорядження туристів, метеорологічними умовами тощо. В  умовах туристичного походу можлива  одночасна присутність декількох  різноманітних за характером напружених ситуації. В стані тривожного сподівання готовність до дій може стати різко  підвищеною або надмірно сповільненою. Усе це сприяє виникненню конфліктної  поведінки.

Існує думка, що збільшення складності походу, кількості  перешкод прямо пропорційна виникненню конфліктів у групі. В дійсності  все залежить від підготовленості  кожного туриста і групи в  цілому до певних складностей. В складних умовах, при належній підготовчій  роботі, у людей зростає почуття  відповідальності, мобілізуються резервні сили, підвищується фізичний і моральний  тонус. І навпаки, в непідготовленій  групі навіть у нескладних ситуаціях  часто виникають конфлікти. Хоча і в першому випадку зберігається можливість конфліктів, причому їх наслідки будуть не безпечнішими.

Естетичні

Порушення етичних норм поведінки може привести до зриву регуляторних механізмів самосвідомості і, як результат, до конфліктної поведінки.

Значний вплив на взаємовідносини мають  традиції, які виникають у туристичній  групі. Традиції - це такі форми і  способи дій, поведінки і відносин, що виникають одного разу, повторюються і схвалюються членами групи. Поведінка і взаємовідносини  туристів в групі, які стали традиційними, як правило, не потребують регулювання. Причому не зважаючи на те, що дуже часто  члени групи навіть не пам'ятають хто і коли започаткував ту чи іншу традицію, всі її дотримуються. У  групах, які мають ознаки колективу, традиції усталюють офіційні норми, є їх продовженням у тих відтінках  життєдіяльності, які норми не завжди можуть охопити. Так, в багатьох туристичних  групах є традицією "йти за слабшим", тобто, темп і швидкість руху визначає слабший учасник, який рухається  на початку колони. Це знімає напруженість, яка може виникнути внаслідок  перевтоми туристів з нижчим розвитком  фізичних якостей. Традиція кожного  вечора проводити обговорення діяльності кожного протягом дня дозволяє внести ясність щодо "неправильних" дій  конкретних учасників і тим самим  хоча б частково зняти напруженість.

Важливим  фактором регулювання взаємовідносин в туристичній групі є приклад  педагогів. В умовах туристичного походу керівник групи та його заступник  весь час знаходяться серед дітей  і їх дії, слова, вчинки чинять певний вплив на підлітків. Керівник групи, який користується авторитетом серед  учнів, на їх погляд, завжди знає вихід  з будь-якої складної ситуації, не зважаючи на його туристичний досвід. Це відбувається тому, що авторитет керівника формується на основі діяльності, яка для підлітків  має велике значення. Саме тому, в  багатьох випадках, поведінка інструктора  наслідується майже повністю. Це приводить до того, що взаємовідносини між підлітками обумовлені стилем керівництва туристичної групи.