Зміст 
 

ВСТУП

     Актуальність  дослідження. Зовнішньоекономічна  діяльність є однією з основних форм економічних відносин України з  іноземними державами. Однією з форм здійснення зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля. Вона відіграє величезну роль у підвищенні економічного добробуту держави, поліпшенні рівня життя населення і зміцненні положення держави на світовій арені. Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а, отже, максимізація прибутку можлива тільки з використанням знань і досвіду, накопичених протягом тривалого часу.

     Прийняття управлінських рішень у будь-якій сфері діяльності суб’єкта господарювання, а особливо у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачає глибокий аналіз виробничо-господарських, фінансових, соціально-політичних та інших ситуацій, причин та можливостей їх зміни для вибору найбільш ефективних важелів адаптації та цільової трансформації.

     Об'єктом  дослідження виступає державне підприємство «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство»

     Предметом дослідження - організація експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

     Методи  дослідження. Дослідження проведено на основі таких загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання: теоретичного, порівняльно-економічного, системно-структурного методів та методу аналізу і синтезу.

     Метою дослідження є аналіз результатів експортних операцій і розробка рекомендацій та пропозицій з підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

     Завданням дослідження є визначення сутності та видів експортних операцій, організацію їх на підприємстві-суб’єкті ЗЕД, методику оцінки ефективності експортних операцій, аналіз законодавчої й нормативної бази, що склалася на Україні по даному питанню, а також розробка заходів щодо поліпшення організації й підвищення ефективності експортних операцій.

РОЗДІЛ  1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

          1.1 Сутність та види екпортних операцій

     Зовнішньоекономічна діяльність є однією з основних форм економічних відносин України з  іноземними державами. Однією з форм здійснення зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля. Вона відіграє величезну роль у підвищенні економічного добробуту держави, поліпшенні рівня життя населення і зміцненні положення держави на світовій арені.

     Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а, отже, максимізація прибутку можлива тільки з використанням знань і досвіду, накопичених протягом тривалого часу.

     Експорт товарів – продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України [1]. Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером. Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажі і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту. Для продавця не має значення, що буде робити з цим товаром покупець – пустить в переробку, реалізує на внутрішньому ринку чи перепродасть у третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція [2]. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни - експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави.

     Існують такі основні види експортних операцій:

     1) Франчайзинг (англ. «franchising» - пільгове підприємництво) - одна з форм ділового співробітництва, при якій фірма з метою розширення бізнесу видає підприємцю ліцензію на виробництво своєї продукції або право на торгівлю під торговою маркою даної фірми.

     Франчайзинг  може використовуватись як організація бізнесу, коли компанія передає певній людині чи іншій компанії право на продаж свого продукту і послуг. Той, кому передається це право, називається франчайзі. Він зобов'язується продавати продукт за заздалегідь визначеними умовами, які встановлює фірма, що передає право - франчайзер. Натомість франчайзі отримує право використовувати розкручений бренд франчайзера - репутацію, ім'я, механізми підтримки і т.д. Франчайзі, щоб отримати такі права, робить первісний внесок франчайзеру, а потім виплачує щомісячні внески. Суми внесків індивідуально обумовлюються сторонами. Франчайзинговий пакет, тобто повна система ведення бізнесу, передана франчайзі, дозволить навіть підприємцю вести свій бізнес успішно.

     2) Лізинг — це довгострокова оренда машин, обладнання, промислових товарів інвестиційного призначення, куплених орендодавцем для орендаря для їх виробничого використання, при збереженні права власності на них за орендодавцем на весь термін договору оренди [2].

     У рамках зовнішньоекономічної діяльності розглядаєть окремий вид лізингових операцій. Міжнародний лізинг - договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, коли майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародні лізингові операції здійснюються відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.

     Лізинг  є однією з найцікавіших форм інвестування, що здатні значно пожвавити процес оновлення виробництва і посприяти  входженню економік країни до структури світового ринку.

     3) Міжнародний обмін науково-технічними знаннями

     В умовах сучасного етапу науково-технічної  революції обмін науково-технічними знаннями в світі все більше розширюється і стає необхідним як на рівні держав, так і на рівні підприємств.

     В практиці міжнародної торгівлі використовуються різні терміни, що відносяться до обміну науково-технічними знаннями, такі як "міжнародний обмін результатами науково-технічної діяльності", "міжнародний технологічний обмін", "обмін промисловою технологією", "передача технологій" і т.д [3]. Ці терміни за своїм змістом вважаються тотожними. Вони відносяться до науково-технічного обміну на комерційній основі між партнерами різних країн, хоч в кожному конкретному випадку їх зміст має свої особливості.

4) Бартерні  операції

     Бартер  — прямий безгрошовий обмін товарами або послугами. Здійснюється за єдиним договором, в якому з метою еквівалентності обміну, для визначення розміру страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій фіксується сума договору. Бáртерна оперáція це товарообмінна експортно-імпортна операція на збалансованій по вартості (ціні) основі з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін). Зменшують витрати на податки та інші господарські операції.

     Бартерні  операції властиві переважно країнам  з нестабільною економікою, в яких відчутний дефіцит як власної, так і іноземної валют. В Україні особливого поширення набув у 90-х роках XX ст.

     5) Міжнародні туристичні операції

     Операції  по міжнародному туризму являють  собою вид діяльності, спрямованої  на надання різного виду туристичних послуг і товарів туристичного попиту з метою сприяння задоволення широкого кола культурних і духовних потреб іноземного туриста.

     Міжнародний туризм включає в себе осіб, що виїжджають за кордон і не займаються там оплачуваною  діяльністю.

     В сучасних умовах туризм являє собою  одну з найбільш розвинених галузей  світового господарства, форм зовнішньоекономічної діяльності.

     6) Міжнародні транспортні перевезення 

     Зовнішньоекономічна діяльність підприємства тісно пов'язана  з транспортним забезпеченням, яке являється одною з важливих складових процесу організації доставки товарів від місця їх виготовлення до місця споживання. По суті воно ідентичне товарообігу, яке базується на концепції логістики. Разом з тим транспортне забезпечення доцільно розглядати як самостійний аспект системи товарообігу, що має свою специфіку.

     Під транспортним забезпеченням розуміють  сукупність елементів, які знаходяться  в тісній взаємодії і складають  єдину транспортну систему, що об'єднує  операції, пов'язані з виробництвом і обігом продукції [4].

     Продукцією  транспорту являється безпосередньо  сам процес переміщення товарів  від виробника до споживача. В  цьому й полягає суть транспортних послуг. Вони - основна пов'язуюча ланка  між продавцем і покупцем.

     7) Торгово-посередницькі операції

     Під торгово-посередницькими операціями у зовнішньоекономічній діяльності розуміють операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, що здійснюються за дорученням експортера чи імпортера незалежним посередником на основі спеціальних угод чи окремих доручень. Посередники - це особи, що з'єднують сторони, які бажають укласти угоду. Самостійна торгівля на зовнішніх ринках часто буває не під силу самим виробникам, тому вони й використовують посередників. В ролі останніх можуть виступати спеціалізовані посередницькі фірми або такі форми продажу, як торги, аукціони, біржі.

          1.2 Правове регулювання експортних операцої діяльності в Україні

     Здійснення  експортних операцій на Україні регулюється  Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України [5].

     По-перше  основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх  ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну  діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у  практиці зовнішньоекономічної діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.

     Необхідною  умовою перетинання митного кордону України при експорті продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законами України “Про митну справу в Україні” і “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України.

     Згідно  з законом “Про митну справу в  Україні” Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.

     Згідно  з законом “Про Єдиний митний тариф”:

     Єдиний  митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України [6].

     Мито, що стягується митницею, являє собою  податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України [7].

     При укладенні договорів при здійсненні експортних операцій контрагенти зобов'язані  використовувати затверджені Міністерством  Зовнішньоекономічних Зв'язків “Положення про форму зовнішньоекономічного  контракту”, яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу [8].

     Деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.

     Здійснення  платежів у іноземній валюті регулюється  Декретами Кабінету Міністрів України  “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” і «Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті», а також Законом України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті». Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин.

     Згідно  з Декретом Кабінету Міністрів України  “Про систему валютного регулювання  і валютного контролю” експорт  є валютною операцією, бо експорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу [9].

     При виборі базисних умов постачання підприємства користаються Указом Президента "Про  використання Міжнародних правил інтерпретації  комерційних термінів". Ці правила викладено у ІНКОТЕРМС-2010, згідно з якими існує 11 базисних умов постачання, які відрізняються за обов'язками, які несуть контрагенти [10].

     Інкотермс являє собою міжнародні правила по тлумаченню найбільш широко використовуваних торгівельних термінів в галузі зовнішньої торгівлі. Міжнародні торгові терміни - це стандартні умови договору міжнародної купівлі-продажу. Ці умови визначають обов'язки сторін, що беруть участь у міжнародній торгівлі, а також регламентують момент передачі права власності на товар, і відповідно, відповідальність за псування товару в дорозі, неправильне оформлення документів на вантаж і т.д.

     Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Закону України “Про податок  на додану вартість”, згідно з яким при вивезенні товару з митної території України ставка податку на додану вартість дорівнює нулю [11]; а також Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на прибуток підприємств і організацій”, згідно з яким об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства, визначення прибутку від реалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

     Порядок квотування і ліцензування експорту визначає Декрет Кабінету Міністрів  України “Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)”, згідно з яким рішення про запровадження  режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму [12].

     В основу законодавчої бази страхування експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України “ Про страхування”

     З ціллю запобігання демпінгу використовується Указ Президента України "Про заходи для попередження експорту товарів  походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок".

         1.3 Організація експортних операцій на підприємстві-суб’єкті ЗЕД

     Для здійснення експортної операції підприємстві-суб’єкті ЗЕД повинено провести комплексне дослідження ринку, і перш за все:

     - вивчити кон'юнктуру ринку даного товару, тобто виявити існуючий і очікуваний попит на нього, на базі наявних джерел інформації визначити рівень цін, за якими товар може бути запропонований на ринку, тенденції їх зміни;

     - вивчити торгово-політичні, транспортні та правові умови роботи на ринку, зокрема зміст міжурядових угод, що регулюють ввезення товару, систему державного регулювання зовнішньої торгівлі в країні - імпортера, включаючи рівень митного обкладення пропонованого експортером товару, нетарифні бар'єри - заборони та обмеження порядок використання квот та отримання ліцензій, вимога до сертифікації товару, тарифи залізниць і фрахтові ставки, законодавство зі страхування, а також законодавство, що регулює діяльність іноземних фірм в країні - покупця, і т.д.;

     - вивчити фірмову структуру ринку, визначити фірми, які відіграють провідну роль на ринку даного товару і можуть бути як потенційними партнерами, так і конкурентами, досліджувати форми і методи їх роботи на ринку [13].

     На  основі комплексного вивчення ринку експортеру слід з урахуванням конкурентоспроможності пропонованого товару визначити найбільш доцільні форми і методи роботи на ринку: укладання прямих контрактівзі споживачами, організацію збуту через змішані суспільства і спільніпідприємства або використання мережі іноземних посередників [10]. Економічні розрахунки можуть підказати доцільність використання різних видів зустрічної торгівлі, постачання машин і устаткування в розібраному вигляді або здачі їх в оренду.

     Стосовно  до вибраної системі збуту необхідно провести рекламні заходи, склад і зміст яких визначається після проведення сегментації ринку, тобто коли вже окреслено коло можливих споживачів пропонованого товару.

     Після проведення зазначених заходів експортер  повинен направити перспективним покупцям пропозиції (оферти), взяти участь в торгах або прийняти і підтвердити замовлення [14].

     У пропозиції повинні міститися основні  умови, необхідні для укладення  контракту: найменування товару, його кількість, якість,базисні умови  поставки, умови платежу, характер упаковки, порядок здачі - приймання, санкції, умови арбітражу, адреси сторін.

     У разі застосування типових контрактів або посилання на раніше укладені контракти можна обмежитися вказівкою  номерів попередніх контрактів, ціни,кількості товару і терміну поставки.

     Оферти  можуть бути твердими, вільними і захисними. Тверда оферта направляється тільки одному можливому покупцеві із зазначенням  строку її дії.

     Вільна  оферта може бути спрямована кільком  покупцям безз азначення строку дії. Згода покупця підтверджується в цьому випадку твердої контрофертой.

     Захисна оферта використовується не для здійснення угод, а для негласного розподілу  ринку між членами монополістичних  об'єднань. Вона містить умови, явно неприйнятні для покупця.

     Якщо  в процесі опрацювання оферти сторони шляхом листування змогли прийти до взаємоприйнятних умов, то контракт може бути підготовлений однією зі сторін, підписаний нею і в двох примірниках висланий для підписання іншій стороні. Друга сторона після підписання один примірник залишає у себе, а другий повертає оференту, після чого контракт вступає в силу.

     У більшості випадків шляхом листування не вдається вирішити весь комплекс комерційних  та технічних питань, та зацікавлені  сторони призначаютьмісце та час  переговорів. При цьому більш зацікавлена сторона (зазвичай продавець) їде до покупця. Але на практиці з цього правила буває багато винятків.

     Після підписання контракту основна увага  експортера повинна бути звернена на організацію контролю за його виконанням. При простій експортній операції він включає: контроль за виготовленням товару, за своєчасним повідомленням про готовність товару до відвантаження і за відвантаженням його на адресу покупця, за отриманням від нього платежів та оплатою рахунків постачальників, а також за задоволенням можливих претензій з боку імпортера.

     При більш складних експортних операціях, пов'язаних зазвичай з поставкою  машин і устаткування, контроль за виконанням експортної операції може включати такі додаткові етапи, як попереднє  узгодження технічних та інших умов поставки товару, по етапний контроль за виготовленням експортної продукції, повідомлення покупця про готовність товару до приймання, відрядження фахівців для монтажу обладнання і т.д.

     1.4 Методика аналізу  ефективності експортних операцій

     Для більш повної характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку  експорт товарів і послуг за звітний  рік порівнюється з експортом  за попередній рік, а також проводиться  аналіз у динаміці за кілька років. Мета такого дослідження – встановити, які зміни відбулися у товарній структурі експорту і його географічному напрямку, чи одержали розвиток нові види експорту, як змінився обсяг експорту у поточних і базових цінах, як змінилися у середньому експортні ціни. Для вивчення динаміки експорту протягом декількох років обчислюються  темпи росту, приросту експорту за весь досліджуваний період [15].

     Дані  про експорт за досліджувані роки групуються за країнами і товарами або товарними групами та представляються  в аналітичних таблицях. З кожного  рядку таблиці обчислюються індикси вартості, фізичного обсягу, цін, структури і кількості, які показують якою мірою і де змінилися варитість і фізичний обсяг експорту та середні ціни.

     Індекс  вартості ( Іварт):

                                  Іварт =  Pi1  Qi1 /  Pi0  Qi0                                             ( 1.1.) 

     Де, Pi1  і Qi1 - відповідно ціни і кількість експорту i-го товару у звітному періоді;

     Pi0  і Qi0 - відповідно ціни і кількість експорту i-го товару у звітному періоді;

     Зміна вартості експорту може бути спричинена багатьма факторами, однак реально можна дослідити вплив зміни ціни та фізичного обсягу.

     Індекс  цін (Іцін):

                                     Іцін = Qi1    Pi1 /  Qi1   Pi0                                                                                 ( 1.2) 

     Індикс  фізичного обсягу ( Іфіз.обс.):

                                   Іфіз.обс = Qi1     Pi0    /  Qi0 Pi0                                           ( 1.3)  

     Зміна фізичного обсягу зумовлена сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо:

     Індекс  кількості ( Ікільк ):

                                        Ікільк = Qi1  /  Qi0                                                      ( 1.4) 

     Зміна вартісної структури експорту за країнами і за товарами визначається для кожного порівняного року шляхом розрахунку суми експорту в тисячах гривень і її питомої ваги у відсотках до загального підсумку.

     Для товарних груп, які включають і  кількісно, і якісно порівнювані  товари, обчислюється також індекс кількісної структури, що розраховується за формулою:

                                      Іструк = Qi1     Pi0    /  Qi1  Рi0                                                                           ( 1.5)

     Де  Рi0 - середня ціна i-го товару у базовому періоді.

     Середня ціна товару і обчислюється за такою формулою:

                                        Рi0 = Qi0 Pi0  /  Qi0                                                 ( 1.6)