Особливості розробки продукту ОІВ на основі патентних досліджень

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                        2

Ринок повітряних фільтрів для двигунів

внутрішнього згоряння в  Україні                                                          3

Роль маркетингових досліджень для підвищення

конкурентоспроможності  підприємства                                              4

Етапи патентно-інформаційного пошуку                                           11

Загальна характеристика підприємства                                               27

Патентно-інформаційний  пошук                                                           28

Оцінка впливу проведених досліджень

на економічний розвиток підприємства                                                45

Рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності              45

Перелік використаних джерел                                                              48

ВСТУП

В сучасних умовах господарювання все більш актуальності набуває  питання економіко-правового використання об’єктів інтелектуальної власності. Як відомо, життєвий цикл ОІВ складається  з п’ятьох етапів.

На першому етапі з’являється  замисел, відбувається розробка та створення  об’єкта інтелектуальної власності. Це може бути ідеєю нового винаходу, яку далі розробляють на відповідність  світовій новизні та іншим умовам патентоспроможності.

Другий етап починається  з подання заявки до національного  та/або міжнародного охоронного відомства  та закінчується отриманням охоронного документа.

На третьому етапі відбувається процес комерціалізації  прав на об’єкт інтелектуальної власності, тобто  його використання для отримання  прибутків.    

Захист прав здійснюється у випадку, коли ці права порушуються  недобросовісним конкурентом.

Утилізація є останнім етапом життєвого циклу об’єкта  інтелектуальної власності. Оскільки за визначенням об’єкт інтелектуальної  власності є нематеріальним, то немає  необхідності його знищувати або  переробляти у щось інше. Після  закінчення юридично визначеного строку дії прав інтелектуальної власності  він зникає як об’єкт інтелектуальної  власності і переходить у творче надбання та втрачає можливість використання за винагороду. Тобто будь-хто може його використовувати без дозволу  правовласника.

Перехід промислових підприємств  на інноваційний розвиток тісно пов’язаний з проблемою управління вибором стратегій реалізації їх інноваційного потенціалу як головної передумови розвитку, раціональних з погляду зовнішніх і внутрішніх умов на основі творчого використання новітніх наукових досягнень, вітчизняного та зарубіжного досвіду. Разом з тим слід відзначити недостатнє розроблення комплексу питань, пов’язаних з формуванням та оцінкою інноваційного потенціалу підприємств та організацій, зокрема, це стосується комплексного аналізу  інноваційної діяльності підприємства, визначення комерційного потенціалу окремих об’єктів інтелектуальної власності, забезпечення умов їх узгодженої взаємодії, оптимізації вибору й управління стратегіями реалізації та розвитку. Тому необхідні подальші дослідження змісту і ролі ОІВ в забезпеченні конкурентних переваг вітчизняних підприємств на зовнішньому і внутрішньому ринках та розробка ефективних механізмів цілеспрямованого управління комерційним використанням ОІВ, розробки методичних основ визначення їх вартісної оцінки і встановлення ринкової ціни.

РИНОК ПОВІТРЯНИХ ФІЛЬТРІВ ДЛЯ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ В УКРАЇНІ

Забруднюючі повітря домішки  створюють труднощі як для дихання, так і для роботи двигуна автомобіля. Для запобігання цьому на двигунах внутрішнього згоряння встановлюються спеціальні прилади – повітряні  фільтри.

Фільтр не дає часткам  пилу та бруду потрапляти в двигун, який за таких умов буде працювати  набагато довше. Кожен повітряний фільтр для двигуна  за умов своєчасної  заміни фільтруючого елементу повинен  сприяти найбільш довгому використанню двигуна.

Кожен фільтр є покликаним звільняти повітря, яке потрапляє  до двигуна від твердих часток. Якість повітряного фільтру впливає  не лише на кількість витрати палива, а й на довговічність двигуна  в цілому.

Зважаючи на кількість  транспортних засобів, які використовують двигуни внутрішнього згоряння на території  України, можна зробити висновок про досить великий ринок сбуту щодо виробництва запчастин для них.

В Україні наразі працюють багато підприємств, які займаються виробництвом повітряних фільтрів для  двигунів внутрішнього згоряння, більшість  з яких спеціалізуються на виробництві  лише фільтруючих елементів, які, найчастіше, не потребують будь-якого ліцензійного забезпечення. Винятком є лише сертифікація виробленого продукту виробником автомобілів  марки, для якої вони призначені. Зазвичай ці підприємства під час виробництва  використовують  так звані «технічні  умови», завдяки яким створюють продукти, які можна використовувати в  існуючих автомобільних фільтрувальних приладах.

Наразі в Україні є  досить великий попит на так звані  «комерційні» автомобілі, тобто ті, завдяки яким їх власник може отримувати певний прибуток.

РОЛЬ МАРКЕТИНГОВИХ  ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Головною метою функціонування підприємства є генерування у  довгостроковому періоді постійного потоку прибутків, чого можна досягти  шляхом визначення та задоволення потреб споживачів. В умовах ринкових відносин ефективність діяльності підприємства, в першу чергу, залежить від його конкурентоспроможності. Вона може бути оцінена як можливість ефективної господарської діяльності в умовах конкурентного ринку, що забезпечується всім комплексом засобів підприємства, одним з елементів якого є маркетингові дослідження.

Конкурентоспроможність підприємства полягає у поєднанні інтересів споживачів (потрібна продукція з необхідними споживчими властивостями, за оптимальною ціною) та виробників (прибуткова реалізація своєї діяльності при створенні продукції). Конкурентоспроможність підприємства залежить від конкурентоспроможності продукції,  яку воно виробляє,  під якою розуміється комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що визначають його відповідність умовам ринку, тобто перевагу саме цього товару над іншими в умовах широкої пропозиції конкуруючих товарів-аналогів.

Конкурентоспроможність  полягає також у відповідності  товару конкретним вимогам споживачів не тільки за своїми якісними, технічними, економічними, естетичними характеристиками, але й за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, строки поставки, канали збуту, сервіс, гарантійне обслуговування, реклама). Критеріями конкурентоспроможності товару є стабільність рівня якості, рівень новизни товару,його імідж, інформативність, витрати споживача на його експлуатацію.

Для досягнення та підтримання  конкурентоспроможності необхідно проводити маркетингові дослідження, які забезпечують керівництво підприємства необхідною інформацією стосовно ринкової ситуації, що необхідна для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Їх проведення дозволяє обрати правильну стратегію на ринку, підвищити ефективність діяльності підприємства, що, в свою чергу, дозволить максимізувати прибуток.

При розробці маркетингової  стратегії необхідно дослідити  внутрішнє та зовнішнє маркетингове середовище, яке, в свою чергу, складається з мікро- та макросередовища.

Зовнішнє макросередовище  – це все, що відбувається навколо  бізнесу, усе, що впливає на нього, але на що підприємство не може вплинути. Окремою групою факторів макросередовища можна зазначити так звані форс-мажорні обставини(повінь, ураган, землетрус і т.п.).

Мікромаркетингове середовище – це елементи з оточення фірми, на які вона може безпосередньо впливати в процесі своєї роботи на ринку. Головними з них є споживачі, які поділяють на активних і потенційних, та конкуренти.

Якщо підприємство працює на ринку виробничих товарів,  його завданням є скоротити кількість конкурентів, а якщо це ринок масових товарів, і підприємство є виробником, його завдання – зробити так, щоб конкурентів взагалі не було.

Внутрішнє маркетингове середовище включає в себе фактори, на які підприємство може вплинути не виходячи за свої межі. Це фінансові можливості, виробничі можливості, люди, з якими працює підприємство.

Перелічені вище фактори  впливають на діяльність підприємства та мають бути вивчені та враховані в ході маркетингового дослідження, а також наступного прийняття рішень за його результатами.

Для того, щоб маркетингове дослідження забезпечило очікуваний результат, який полягає у досягненні позитивного ефекту (зростання обсягу продажів,  розширення кола споживачів, збільшення прибутку тощо) необхідно розробити план його проведення, тобто визначити його етапи.

Першим етапом маркетингового дослідження є формулювання гіпотези цільового ринку, яка буде перевірятися в його ході. Цей етап ще називають визначенням проблеми маркетингового дослідження. Для того, щоб правильно сформулювати гіпотезу необхідно володіти інформацією, що є у відкритих джерелах вторинної інформації стосовно зовнішнього маркетингового середовища. Вивчення цієї інформації допоможе з’ясувати,  чи з’явилась нова можливість для бізнесу, яку необхідно перетворити в гіпотезу цільового ринку та на її основі побудувати маркетинговий проект.

Наступним кроком є перевірка  того, наскільки підприємство готово до того,  що воно декларує. Для цього необхідно провести аналіз мікросередовища та внутрішнього середовища фірми, тобто визначити слабкі та сильні сторони підприємства. Після цього формулюються гіпотези цільового ринку.

Практика показує, що це досить складний процес. Гіпотеза являє собою відповіді на питання що, кому, де, коли й по якому каналу продавати.

Від того, як буде прописана  гіпотеза цільового ринка, залежить, наскільки докладно вона може бути перевірена, що, в свою чергу, впливатиме на зменшення невизначеності при  розрахунку цільового ринку.

Мінімальні маркетингові дослідження – це перевірка гіпотези цільового ринку (дослідження для ідентифікації проблеми), а розширені – перевірка гіпотези цільового ринку (дослідження для розв’язання проблеми).

Відповідно до результату та виду інформації маркетингові дослідження можна поділити на два види: кількісні та якісні.

Якісні використовуються для визначення тенденцій на споживчому ринку. В процесі їх здійснення проблема вивчається на основі декількох попередніх думок стосовно очікуваних результатів дослідження. Вони дають можливість зрозуміти суть та основні параметри проблеми, розробити підхід до її розв’язання.  Ці дослідження можна використовувати в ситуаціях невизначеності, які виникають, коли кінцеві результати значно відрізняються від очікуваних. Вони проводяться на основі невеликих нерепрезентативних вибірок,  а дані аналізуються нестатистичним способом. Якісні дослідження використовуються для попереднього аналізу, тому їх результатом є початкове розуміння проблеми.

Кількісні дослідження використовуються для наступного оцінювання даних, наприклад, обсягу ринку, ефективності рекламної кампанії, її бюджету, результатів тощо. В його ході виявляються закономірності на основі аналізу великих репрезентативних вибірок з використанням статистичних методів. Результати цих досліджень можуть бути використані для розробки рекомендацій відносно поведінки підприємства на ринку. Кількісні дослідження дають можливість зрозуміти, у скількох людей сформована потреба, а якісні – чи вона сформована взагалі.

Наступним етапом маркетингового дослідження є визначення методу збирання первинної інформації:

• Опитування. Це найбільш гнучкий і найбільш дорогий спосіб збору даних, коли на підставі відповідей на питання анкети робляться розрахунки та висновки;
• Експеримент,  коли частину споживачів поміщають в умови, що змінилися. В більшості випадків змінюється один з чинників. Експеримент проводиться досить рідко, тому що його важко влаштувати таким чином, щоб не нанести шкоди компанії, якщо він дасть негативний результат;
• Спостереження. Передбачає спостереження за природним ходом подій. В основному це спостереження в торговельних точках за поведінкою споживачів;
• Моделювання, в ході якого будується спрощена модель реальної ситуації;
• Аналіз аналогічних ситуацій.

На наступному етапі визначається спосіб формування репрезентативної вибірки. Це вимагає попередньої відповіді на три питання: кого потрібно опитувати (це прописано в гіпотезі цільового ринку),  скільки осіб опитувати (визначення розміру вибірки), за яким критерієм потрібно включати опитуваних у вибірку, або яка структура вибірки (вибір методу вибіркового відбору). Використання статистики на цьому етапі дає можливість визначити середню, граничну та відносну помилку вибірки, а також довірчий інтервал для генерального середнього з певним рівнем ймовірності. Крім цього, на основі попереднього визначення допустимої помилки можна розрахувати обсяг вибірки. Після цього можна почати збір первинної інформації, використовуючи один з визначених раніше методів збору.

Отримана інформація має  бути узагальнена та проаналізована з метою підготовки звіту про результати маркетингового дослідження, на основі якого і будуть прийматись управлінські рішення, від якості та правильності яких залежить конкурентоспроможність підприємства. Для узагальнення інформації необхідно використовувати метод статистичного групування, а для аналізу – здійснювати розрахунок показників динаміки, відносних величин структури, координації, порівняння, інтенсивності тощо. Аналіз також передбачає визначення взаємозв’язків та взаємозалежностей між даними, для чого використовуються такі методи,  як регресійний, кореляційний, дискримінантний, дисперсійний, коваріаційний, факторний, кластерний тощо. Можливість застосування того чи іншого методу залежить від того,  які шкали використовуються для виміру даних та від завдань, які ми ставимо перед аналізом. Останнім кроком є оцінювання якості проведеного дослідження, для чого необхідно здійснювати аналіз наслідків практичного застосування його результатів в діяльності підприємства.  Оскільки керівництво витрачає великі кошти на проведення маркетингового дослідження, його цікавить, в першу чергу, віддача від нього. Можна виділити три методи для здійснення такого аналізу: аналіз динаміки результатів, які можуть виступати у формі прибутку, обсягу продажу, кількості споживачів тощо; реалізацію маркетингового плану (чи покриваються витрати за рахунок приросту доходів); аналіз витрат на проведення маркетингового дослідження та порівняння їх з отриманим приростом результатів.

Оскільки на результати діяльності підприємства впливає багато факторів, не всі вони можуть бути викликані здійсненням тих чи інших маркетингових дій. Для виокремлення ефекту впливу саме маркетингових заходів, необхідно використовувати статистичні методи:

- факторний аналіз, який  дозволяє визначити вплив кожного  окремого фактору на результат. Його можна використовувати при розробці товарної стратегії для визначення характеристик торгівельної марки, що впливають на вибір споживачів; при розробці рекламної стратегії для досягнення розуміння, яким передачам віддають перевагу споживачі цільового ринку;при розробці стратегії ціноутворення для визначення характеристик споживачів, чутливих до ціни;

- кореляційний аналіз, який  використовується для перевірки  щільності зв’язку між двома метричними змінними, або для визначення міри залежності між двома змінними при фіксованому чи скоригованому впливі інших змінних. Наприклад, можна визначити, наскільки сильно пов’язаний обсяг продажів з витратами на рекламу; чи існує зв’язок між часткою ринку та кількістю торгівельного персоналу тощо;

- регресійний аналіз, який  використовується для встановлення  форми та вивчення зв’язків між метричною залежною змінною та однією чи декількома незалежними змінними. Наприклад, за його допомогою можна відповісти на питання, якою мірою варіація обсягів продажу пояснюється витратами на рекламу,  якою мірою варіація частки ринку пояснюється кількістю торгівельного персоналу, якою мірою обумовлює відношення споживачів до якості товару ціна цього товару.

Тобто статистичні методи дозволяють визначити наскільки  ефективним виявився розроблений для  певного сегменту комплекс маркетингу та оцінити вплив кожного елементу.

Використання маркетингу на підприємстві та проведення маркетингових досліджень сприяє підвищенню його конкуренто спроможності,  оскільки надає підприємству переваг над його конкурентами. Його здійснення потребує використання відповідних методів статистики для планування та організації вибіркового дослідження, узагальнення первинної інформації,  а також її аналізу,  тобто визначення характеристик стану ринку, розробки прогнозу його розвитку, надання висновків щодо необхідності певних дій. По завершенні маркетингового дослідження використання певних статистичних методів необхідне для оцінювання його ефективності. Їх використання дозволяє відокремити дію наслідків маркетингового дослідження з усієї сукупності факторів, що впливають на зміну результату діяльності підприємства. Проведення маркетингових досліджень дозволяє відстежити динаміку, зміну поведінки споживачів та на її основі будувати середньострокові прогнози розвитку ринку та визначити необхідний рівень цін, визначити доцільність зниження чи підвищення цін, можливі межі їх зміни та реакцію споживачів.

ЕТАПИ ПАТЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОШУКУ

Патентне дослідження  є необхідною складовою частиною будь-якого      О ГД, який претендує на новизну і промислову придатність.

Науково-технічні і  патентні дослідження дозволяють визначити  патентну ситуацію, об’єктивно оцінити технічний рівень і конкурентоспроможність ОГД, що є підставою для подальшої комерціалізації нововведення.

Патентні дослідження  замовляють як компанії, так і окремі фізичні особи- підприємці, винахідники, інженери. 

В Україні всі патентно-інформаційні дослідження регламентовані

ДСТУ 3575-97.  Згідно цього  стандарту, проведення патентних досліджень є обов’язковим для суб’єктів господарської діяльності, які діють в Україні, і повністю або частково фінансуються із державного бюджету.

Приватні особи і компанії проводять патентні дослідження  перш за все для визначення патентоспроможності  власних або використовуваних технічних  розробок. Без аналізу патентної  ситуації навколо ОГД неможливе  складання і повноцінного бізнес-плану. Серйозний бізнес-партнер або інвестор не братиме участь в проекті, бізнес-план якого не містить переконливих аргументів на користь його новизни і промислової придатності.

Цілі патентних досліджень обумовлюються стадіями життєвого  циклу ОГД.

Особлива увага надається  вивченню джерел інформації для виявлення  досягнутого у світі рівня  техніки досліджуваного напряму, визначення патентоспроможності ОГД і визначення ситуації щодо використання прав на ОГД.

З метою виявлення порушення  прав власників патентів і заявників  на об’єкти промислової власності, використовуються, перш за все, джерела  патентної інформації, зокрема, офіційні патентні бюлетені і офіційні нормативно-методичні  матеріали, а також реферативна  інформація про останні досягнення науки і техніки.

Після закінчення патентних  досліджень складається повний звіт про патентну ситуацію, включаючи  описи можливих патентів-аналогів, вірогідних прототипів, іншої інформації, витягнутої з відкритих джерел і  спеціальних баз даних.

Порядок проведення патентних  досліджень включає наступні етапи:

1. Розробка завдання на проведення патентних досліджень;
2. Розробка регламенту пошуку інформації;
3. Пошук і відбір патентної та іншої науково-технічної й кон’юнктурно-комерційної інформації;
4. Обробка, систематизація і аналіз відібраної інформації;
5. Узагальнення результатів і складання звіту про патентні дослідження.

Надалі буде розглянуто докладніше кожен  з етапів патентного дослідження.

1. Розробка завдання на проведення патентних досліджень

Проведення патентних  досліджень починається з розробки виконавцем завдання.

Завдання, яке узгоджується з керівником проекту, включає: об’єкт дослідження ОГД (пристрій, спосіб або  речовина); широту пошуку (країни, фірми, що займають провідне положення по досліджуваному виду техніки); глибину  пошуку.

По змістовній спрямованості  завдання патентного дослідження можна  об’єднати в такі групи: дослідження  технічного рівня об’єкта техніки; аналіз науково-технічної діяльності провідних фірм; вивчення тенденцій  розвитку даного виду техніки; аналіз патентно-ліцензійної діяльності провідних  фірм на світовому ринку даного виду техніки; техніко-економічний аналіз технічних рішень/винаходів, що відповідають завданням розробки; дослідження  новизни розроблювального об’єкта  техніки і його складові частини; вивчення доцільності правового захисту об’єкта промислової власності.

Завдання може бути уточнене після проведення пошуку й попереднього аналізу інформації. На кожному етапі  завдання на проведення патентних досліджень має свій порядковий номер та складається за формою згідно ДСТУ 3575-97.

 Згiдно з ДСТУ 3575-97 патентна ситуацiя щодо ОГД - це сукупнiсть даних з правової охорони об'єктiв промислової власностi, тобто данi про патентоспроможнiсть ОГД, про ситуацiю щодо використання прав на об'єкти промислової власностi та про порушення прав власникiв чинних охоронних документiв та заявникiв на об'єкти промислової власностi.

Метою патентних дослiджень може бути:

- розробка маркетингової стратегії  для визначення найбільш перспективних  напрямків діяльності, виявлення  потенційних конкурентів, визначення  напрямку їхньої діяльності й  вибору своєї ринкової ніші;

- мінімізація ризику, пов’язаного  з можливим дублюванням вже  існуючих технічних рішень на  початковому етапі розробки потенційного  об’єкта патентування;

- визначення відповідності об’єкта  патентування такому критерію  патентоспроможності як «новизна»  при підготовці заявки на видачу  патенту з метою зниження ризику  одержання відмови у видачі  патенту або наступного його  опротестування;

- одержання інформації про технічні  рішення, що цікавлять, або  технологіях з метою наступного  придбання патенту (або ліцензії) на вже запатентоване рішення;

- виявлення порушень прав патентовласників  і заявників на об’єкти промислової  власності;

- дослідження патентної чистоти.

2. Розробка регламенту пошуку  інформації

Регламент пошуку являє собою програму, яка визначає межі проведення пошуку за фондами патентної та іншої  науково-технічної інформації.

Для визначення меж пошуку, потрібно: сформувати мету пошуку; визначити  предмет пошуку; визначити держави, за якими слід проводити пошук(широту пошуку); вибрати джерела інформації; визначити ретроспективність пошуку(глибину  пошуку); визначити класифікаційні індекси (МПК, НКВ, УДК).

Класифікаційні індекси визначаються виходячи із формулювання предмета пошуку.

Регламент пошуку розроблюється відповідно до мети патентних досліджень, яка  наведена в завданні на проведення патентних досліджень та залежить від  стадії життєвого циклу ОГД.

Важливою складовою при виконанні  патентних досліджень є визначення предмету пошуку.

Предмет пошуку визначають виходячи з конкретних завдань патентних  досліджень, категорії об’єкта дослідження(пристрій, спосіб, речовина), а також з того, які його елементи, параметри, властивості  та інші характеристики передбачається досліджувати.

При формуванні предмета пошуку слід врахувати те, що предметом пошуку (ОГД) є лише патентоспроможний об’єкт, а також те, що всі формулювання мають бути як можна більш стислими і лаконічними.

При відборі держав пошуку також  керуються задачами проведення патентного дослідження. За результатами попереднього пошуку визначають коло держав, де дана галузь науки розвинута найбільше. До переліку країн, обов’язкових для  вивчення, входять Україна, Росія, СРСР, США, Франція, Швейцарія, викладеним заявкам  Німеччини, Великобританії, Європейського  патентного відомства, Японії.

Для правильного проведення пошуку інформації необхідно визначити  класифікаційні індекси з кожного  предмета пошуку.

Для пошуку науково-технічної інформації використовують універсальну десяткову  інформацію (УДК).

Для пошуку патентної інформації використовують міжнародну (МПК) та національні системи  патентних класифікацій (НПК). Критерієм  відбору інформації для визначення новизни технічних рішень служить  подібність їхньої технічної сутності та результату, що досягається при  використанні.

Глибина пошуку інформації залежить від задач патентного дослідження  на різних стадіях життєвого циклу  ОГД.

При проведенні патентних досліджень з метою визначення досягнутого  рівня й тенденцій розвитку виду техніки, до якого відноситься розроблювальний  об’єкт, пошук проводять на глибину, достатню для встановлення тенденцій  розвитку даного виду техніки (в середньому 5 років).

При дослідженні новизни розробок, що належать до профілюючих напрямків  діяльності організації, а також  винаходів, що планується патентувати  за кордоном, патентний пошук проводиться, як правило, на глибину у 50 років, що передують подачі заявки на винахід.

При дослідженні новизни розробок, що не відносяться до профілюючих  напрямків діяльності організації, патентний пошук проводиться  на глибину не менш чим 15 років, що передують  подачі заявки на винахід.

Для нових областей техніки пошук  проводиться, починаючи з перших за часом публікацій патентних документів по цьому напрямку.

Глибина пошуку по джерелам кон’юнктурно-економічної  інформації прийнята 5 років.

При проведенні патентних досліджень використовується широке коло джерел патентної й науково-технічної  інформації. Правильний вибір джерел інформації впливає на якість і вірогідність всіх патентних досліджень, а також  на витрати, пов’язані з їх проведенням. Вибір джерел інформації здійснюють з урахуванням завдань проведення досліджень, наявності інформаційних джерел, оперативності виходу у світло джерела інформації, інформативності джерела та характеру інформації в джерелі.

Найбільш широке коло джерел інформації використовують при проведенні патентних  досліджень з метою вивчити досягнутий у світі рівень даного виду об’єктів техніки й визначити тенденції  розвитку досліджуваної області.

Для одержання новітніх відомостей про досягнення науки й техніки  необхідно брати до уваги оперативність  виходу у світ джерел інформації, що використовуються у пошуку.

Найбільш оперативним джерелом патентної інформації є патентні бюлетені, що видаються патентними відомствами країн світу. З джерел науково-технічної інформації найбільш оперативними є звіти про НДР  і ОКР, про командировки за кордон, матеріали симпозіумів, конференцій, статті в журналах і т.д.

Інформативність джерела оцінюється по характеру відомостей, що поміщаються  в ньому, по ступеню подробиці  викладу суті питання й по повноті  публікацій. Джерела інформації можуть містити інформацію технічного, економічного, кон’юнктурно-економічного або правового  характеру. По ступеню подробиці  викладу всі джерела інформації можна розділити на: повний текст(повний опис винаходів, книги, статті, звіти  і т.п.); реферати першоджерел патентних  відомств; бібліографічні документи.

Бібліографічні документи містять  сигнальні покажчики й ознаки джерел інформації без розкриття  їх сутності, які необхідні для  первинної орієнтації споживачів інформації в документному потоці. Вони, як правило, являють собою основу інформаційно-пошукового апарату бібліотек. До них належать каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, списки, огляди тощо.