Особливості складання та опублікування звітності страхових компаній

 

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

 

економічний факультет

Денне відділення

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему:

Особливості складання та опублікування звітності страхових  компаній

 

 

 

виконала:

студентка 5 курсу

економічного ф-ту

групи 501 ФМСБ

Котлярова Є.С.

 

перевірила:

к.е.н., доцент:

Бутиріна В.М.

 

 

 

 

 

Сімферополь 2013

 

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1.ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ НА ОБЛІК ПО МСФЗ ............................................................................................... 3

РОЗДІЛ 2 . ФОРМИ ЗВІТНОСТІ  СТРАХОВИКА .......................................... 8

РОЗДІЛ 3 . ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ  ТА ПУБЛІКАЦІЇ ЗВІТНИХ ДАНИХ СТРАХОВИКА ................................................................................................. 13

Додаток 1 ...........................................................................................................

Додаток 2 ...........................................................................................................

Додаток 3 ...........................................................................................................

Додаток 4 ...........................................................................................................

Додаток 5 ...........................................................................................................

Додаток 6 ...........................................................................................................

Додаток 7 ...........................................................................................................

Додаток 8 ...........................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................

 

РОЗДІЛ 1.ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ НА ОБЛІК ПО МСФЗ

 

Інтеграція України у  світове співтовариство зумовила розробку та прийняття законодавчих актів та реформування системи бухгалтерського обліку і приведення її до міжнародних стандартів. 2 травня 2011 Верховною Радою України були внесені зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні » [ 2] , які порушили питання переходу українських компаній на міжнародні стандарти фінансової звітності . Вже з 2012 року публічні акціонерні товариства , банківські установи , страхові компанії , а також компанії, які займаються видами діяльності, затвердженими Кабінетом Міністрів України, складають і публікують фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.  Перехід на МСФЗ надасть українським підприємствам можливості для ефективного функціонування інформаційної системи. Застосування таких єдиних стандартів дозволяє міжнародним аналітикам об’єктивно оцінити результати діяльності підприємств та забезпечує для зацікавлених сторін та інвесторів відкритість, прозорість і зіставність фінансової звітності суб’єктів господарювання [7]. Розробчиком  МСБО є  Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який затвердив базові принципи. Для українських страхових організацій при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності необхідно дотримуватись таких загальноприйнятих принципів: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.             

На сучасному етапі  розвитку ринку страхових послуг залишається забезпечення правдивої, достовірної та неупередженої інформації про фінансове становище користувачам для прийняття рішень.

Якщо аналізувати і  порівнювати вимоги до складання  фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності МСФЗ і П(С)БО , то дійсно існує велика кількість відмінностей. МСФЗ вимагає додаткові розкриття , примітки та аналіз фінансових показників , що не передбачено національними стандартами . Національні стандарти передбачають чіткі форми звітів, які входять до складу фінансової інформації. МСФЗ дає вибір Компанії , в якій формі складати звітність , регулюючи тільки основні методологічні підходи .

Основною відмінністю  МСФЗ та національними стандартами  у сфері бухгалтерського обліку є принцип превалювання сутності над формою . Цей принцип є одним  з основоположних при веденні  бухгалтерського обліку за МСФЗ. На жаль, незважаючи на те, що П(С)БО також декларує даний принцип, більшість українських компаній його не дотримуються, і відображають операції , виключно виходячи з юридичної форми , ігноруючи економічну сутність .

Перехід страхових компаній на МСФЗ призведе як до позитивних, так і до негативних наслідків. Негативні наслідки будуть виявлятися переважно в короткотерміновому періоді і будуть пов’язані з тим, що застосовувані сьогодні в Україні стандарти фінансової звітності істотно відрізняються від міжнародних. Тому, використовуючи МСФЗ, страховикам доведеться переглядати основні показники своєї діяльності. Так, наприклад, через коригування вартості активів та оцінки страхових резервів в МСФЗ багато показників роботи українських страхових компаній, таких як прибутковість, капіталізація, ліквідність, можуть погіршитися. Справа в тому, що зараз багато українських страхових компаній виходять на позитивні результати діяльності через те, що збільшують свої активи неякісними інструментами (наприклад, неприбутковими акціями), і при переході на МСФЗ доведеться здійснити переоцінку активів та резервів, які після подібної інвентаризації можуть значно скоротитися, що негативно позначиться на фінансовому стані страхових компаній [4].         

Особливо негативні наслідки впровадження МСФЗ відобразяться на страхових компаніях, що проводять  операції, природа яких далека від  страхування і не відповідає його принципам. Це, на думку експертів, досить суттєва частина ринку – понад 200 страхових компаній, яким, швидше за все, доведеться покинути його чи займатися класичним страхуванням.         

Проте ці негативні наслідки в довгостроковому періоді призведуть до загального оздоровлення страхового ринку та його очищення від недобросовісних  страхових компаній, що в свою чергу  забезпечить довіру клієнтів та притік іноземних інвестицій [7].         

Головним позитивним наслідком  впровадження МСФЗ в страховий сектор стане  поява спеціалізованого стандарту бухгалтерського обліку в страхових компаніях – МСФЗ 4 «Страхові контракти» [4]. Зараз в Україні стандарту бухгалтерського обліку, який би створював єдині методологічні підходи до ведення бухгалтерського обліку саме в страхових компаніях, немає.

МСФЗ (IFRS) 4  «Страхові контракти» було прийнято в березні 2004 року. Мета цього МСФЗ полягає в тому, щоб визначити порядок розкриття в фінансовій звітності інформації прострахові контракти у страховика.         

Крім МСФЗ 4 методику обліку у страхових компаніях визначають ще інші міжнародні стандарти. Їх перелік наведено у таблиці 1 .

Таблиця 1.Застосування міжнародних стандартів в обліку страхової діяльності

Номер стандарту	Назва стандарту	Посилання на страхову діяльність
МСФО 1	«Представлення фінансової звітності»	Містить вимоги до структури  фінансової звітності і мінімальні вимоги до її змісту. IAS 1 вимагає достатньої гнучкості структури звітності  з тим, щоб вона могла бути прийнята до використання будь-якими організаціями.
МСФО 8	«Облікові політики, застосування у розрахункових облікових оцінках та помилки»	Зазначається, що, хоча збитки, понесені в результаті, скажімо, землетрусу, на багатьох підприємствах можуть бути віднесені до розряду надзвичайних збитків, страхові виплати страхувальникам, що виникають в результаті землетрусу, не можуть вважатися надзвичайними збитками страховика, що надає страховий захист від таких ризиків.
МСФЗ 8	«Звітність за сегментами»	Зазначається, що при визначенні господарського сегмента з метою  сегментної звітності компанія повинна  враховувати характер нормативного середовища конкретної галузі (наприклад, страховий).
МСФО18	«Дохід»	Не поширюється на доходи страховиків від договорів страхування. Тільки у додатку до IAS 18 містяться  рекомендації з обліку комісійного  доходу страхових агентств
МСФО 19	«Виплати працівникам»	Містить рекомендації з обліку страхових премій, що виплачуються у різного роду пенсійні плани.
МСФО 32	«Фінансові інструменти: розкриття та подання»	Не поширюється на зобов’язання, що виникають за договорами страхування, але рекомендує компаніям розглянути доцільність застосування положень стандарту до подання і розкриття  інформації про такі зобов’язання.
МСФО 37	«Забезпечення, непередбачені  зобов’язання та непередбачені активи»	Поширюється на одну конкретну  ситуацію, що виникає, коли організація  розраховує на отримання відшкодування  всіх або частини витрат, необхідних для врегулювання його зобов’язань, під які створюються резерви (наприклад, за допомогою договорів страхування, застережень про звільнення від  відповідальності або гарантійних  зобов’язань постачальників).
МСФО 39	«Фінансові інструменти: визнання та оцінка»	Поширюється на вбудовані  похідні інструменти, що входять  до складу договорів страхування.

 

Продовження таблиці 1

Джерело: [8].

 

Таким чином, перехід українських  страхових компаній на облік за МСФЗ дозволить страховим компаніям  побачити власний стан справ з  точки зору світових тенденцій, об’єктивно оцінити рівень стабільності та перспективи. Більш прозора звітність буде сприяти розвитку ринку фінансових послуг і залученню інвестицій. Ще одним з позитивних наслідків  переходу є поява більш спеціалізованого законодавства у сфері обліку страхової діяльності.

З іншого боку, страхові компанії України чекає непростий перехідний період, що вимагає витрат на нове програмне  забезпечення і навчання персоналу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ФОРМИ ЗВІТНОСТІ  СТРАХОВИКА

 

Метою складання фінансової звітності страховика є надання  користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан страховика, результати його діяльності та рух  його коштів. Фінансова звітність  страховиків складається з двох груп звітів.

Перша група - це звіти, які  встановлені для всіх суб'єктів  господарювання і є однаковими і  загальними. Ця звітність включає [6]:

- звіту про фінансовий стан (далі - баланс), (додаток 1). Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

-Звіт про сукупний дохід (звіт про фінансові результати), (додаток 2).  Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки та сукупний дохід підприємства за звітний період.

- Звіт про рух грошових коштів, (додаток 3). Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах  за звітний період.

- Звіт про власний капітал, (додаток 4). Метою складання звіту про власний капітал є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

- Примітки до річної фінансової  звітності. Метою складання приміток  є розкриття інформації, яка не  приведена безпосередньо у фінансових  звітах, але є обов'язковою для  розкриття відповідно до вимог.

Основним фінансовим документом страхових організацій є баланс,  який характеризує фінансові можливості та стійкість страховика[6]. Перелік та структура статей балансу страхової організації відповідно до МСФЗ  формуються з урахуванням особливостей страхової діяльності. Активи балансу відображають майно страхової організації. Це засоби, які інвестовані в цінні папери, нерухомість, рахунки та депозити в банках. Їхнім  джерелом  – статутний і резервний капітал, технічні резерви, прибуток. Паралельно з порівнянням загального обсягу активів страхових компаній необхідно приділяти увагу структурі та співвідношенням статей балансу страхової організації. Для страхових компаній держав-членів ЄС встановлена спеціальна стуктура Балансу та Звіту про прибуток і збиток. Для порівняння Актив балансу українських страхових компаній за структурою має три розділи: Необоротні активи, Оборотні активи, Витрати майбутніх періодів.    [6, с.98]

У розділі «Інвестиції» специфічними для страхової діяльності статтями балансу є позики зі страхування  життя, які страхова організація  видає страхувальнику згідно з умовами  договору страхування життя. Якщо страхова організація здійснює діяльність із ризикових видів страхування, такої  статті у балансі не буде. Також  особливою статею є депо премій з  ризиків, взятих у перестрахування. Перестрахові премії тимчасово утримуються  перестрахувальником, і тому перестраховик  може вважати їх за активи.

Розділ «Частка перестраховиків  у страхових резервах» наявний  виключно в балансі  страхової(перестрахової) організації та відображає діяльність страхової організації як перестраховика. Є частиною страхового резерву перестраховика, відповідає обсягу ризику,що перестраховується[9].

Особливим саме для страхування  є статті, що відображають дебіторську  заборгованість за операціями страхування, співстрахування і перестрахування, тобто показують заборгованості страхувальників, страхових агентів, брокерів та інших страхових організацій.

Пасиви баланса страхової  організації відображають джерела  коштів страховика, в тому числі  власний капітал і залучені кошти. Розділ «Страхові резерви» наявний  у пасиві баланса виключно страхової  (перестрахової) організації, відображає зобов’язання страховика за страховими виплатами. Страхові резерви поділяються: на резерв незароблених премій, резерв збитків, резерв зї страхування життя. У розділі «Зобов’язання» специфічними для страхової діяльності є депо премій з ризиків, переданих у перестрахування.

Капітал страхової організації  за джерелами походження складається  із власного і залученого. Головним елементом власного капіталу страховика є статутний капітал, а залученого – страхові резерви. Якщо власний капітал перевищує статутний, це свідчить про те, що діяльність страхової компанії прибуткова, і навпаки.    Статутний капітал у страховій діяльності має дещо інше призначення, ніж у інших підприємств. Він не тільки забезпечує статутну діяльність страхової організації (як у інших суб’єктів господарювання), а й джерелом покриття страхових виплат у разі недостатності інших коштів [9].

Найбільш загальним показником результативності діяльності страховика є його валовий дохід. Він визначається як сума доходу від страхової діяльності, прибутку від страхування життя, прибутку від позареалізаційних операцій та іншої реалізації, зменшених на виплати страхового відшкодування та страхових сум, відрахувань у централізовані страхові резервні фонди та в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій.      

Прибуток страхової організації  – це різниця між ціною страхової  послуги(тарифом) і собівартістю її надання. Потреба страхової організації  в прибутку визначається завданням  самофінансування поточної діяльності і розвитку страхування [6 , с. 453 ].

Для виконання зобов'язань за договорами страхування життя, у разі настання страхових подій, страховики формують спеціальні страхові резерви. Українські страхові компанії відповідно до правил формування страхових резервів за видами страхування іншим, ніж страхування життя, обов'язково створюють:

-резерв незароблених премій;

-резерв заявлених, але не  виплачених збитків;

-резерв збитків, які виникли,  але не заявлені;

-резерв катастроф;

-резерв коливань збитковості  [1].

Друга група - це звіти , які  є спеціалізованими і відображають специфіку страхової діяльності . Вони затверджуються Порядком складання  звітних даних страховика [ 3] і  включають:

- Загальні відомості про страховика (додаток 5). Розкриває інформацію про повну назву , місцезнаходження страховика , його юридичну адресу, банківські реквізити , данні про керівника та головного бухгалтера ,

кількості працівників , в  тому числі штатних , кількості агентів ( фізичних та юридичних осіб) .

- Звіт про доходи та  витрати страховика (додаток 6). Розкриває інформацію про доходи страховика за видами , про витрати і фінансові результати страхової організації , а також про суму нарахованого податку на прибуток , чистого прибутку і збитки .

- Звіт про страхові  платежі та виплати за структурними  підрозділами страховика (додаток 7). Призначений для відображення розміщення філій , дирекцій , відділень , кількість представництв по регіонах України та суми страхових платежів (премій , внесків) та страхових відшкодувань і виплат в територіальному розрізі .

- Пояснювальна записка  до звітних даних страховика  (додаток 8). Забезпечує пояснення окремих показників звітності , деталізацію і обгрунтованість статей звітних даних. Відображає дані аналізу розвитку страхової діяльності страховика за звітний період , деталізує показники діяльності за видами страхування . Надається характеристика операцій з перестрахування, наводиться розрахунок страхових резервів, відображається розміщення страхових резервів , розшифровуються окремі статті активів і пасивів балансу , наводяться пояснення про припинення договорів страхування . Пояснювальна записка до звітних даних страховика складається з 6 розділів:

- Розділ I « Коротка характеристика  страховика та його діяльності  » ;

- Розділ II «Показники діяльності  із страхування життя» ;

- Розділ III «Показники діяльності з видів добровільного страхування, інших, ніж страхування життя» ;

- Розділ IV «Показники діяльності  з видів обов'язкового страхування  » ;

- Розділ V «Пояснення за  операціями перестрахування »  ;

- Розділ VI «Умови забезпечення  платоспроможності страховика»;

- Розділ VII «Пояснення щодо припинення договорів страхування» [ 3].

- Звіт про корпоративне  управління страховика (додаток 9).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ  ТА ПУБЛІКАЦІЇ ЗВІТНИХ ДАНИХ СТРАХОВИКА

 

Форми звітних даних складаються у вигляді документів у електронній та паперовій формах. Електронна форма звітності складається та подається страховиками через веб-інтерфейс на офіційному сайті Нацкомфінпослуг в режимі он-лайн. Інформація у електронній формі складається за допомогою програмних засобів, які забезпечують формування звітних даних у встановленому форматі, шляхом заповнення таблиць та форм. Звітні дані страховика, що надаються до Нацкомфінпослуг у паперовій та електронній формах, повинні бути достовірними та повними [3].

  За строками складання звітність поділяється на:

-проміжну;

-річну.

Річна звітність складається страховиком за станом на 31 грудня року, за який подаються дані. Щороку страховик складає документи в обсязі, визначеному для річної фінансової звітності частиною другою статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та звітні дані відповідно до додатків Порядку складання звітних даних страховиків[3].

Страховики, створені у формі акціонерних товариств, разом з річною звітністю подають звіт про корпоративне управління.

Страховики складають документи, та подають в електронній і паперовій формах до Нацкомфінпослуг. Документи подаються:

-проміжної звітності - до 25-го числа включно місяця, що настає за звітним кварталом;

-річної звітності - до 9-го лютого включно року, наступного за звітним.

У разі самостійного виявлення страховиком помилок, що містяться в раніше поданій проміжній або річній звітності, він має право подати виправлену звітність (у електронному та паперовому вигляді) у формі коригуючого звіту не пізніше десяти календарних днів з дати кінцевого терміну подання такої звітності.

Коригуючий звіт страховика складається з:

а) супроводжувального листа страховика, засвідченого підписом керівника;

б) виправлених форм звітності, в яких страховиком самостійно виявлено помилки;

в) пояснювальної записки з описом допущених помилок та їх обґрунтуваннями.

У термін до 30 квітня року, наступного за звітним, страховики оприлюднюють річну фінансову звітність та річну консолідовану звітність разом з аудиторським висновком шляхом розміщення на власній веб-сторінці з опублікуванням у періодичних або неперіодичних виданнях. 

У термін до 1 червня року, наступного за звітним, страховики подають до Нацкомфінпослуг копії оприлюдненої річної фінансової звітності та консолідованої звітності разом із супроводжувальним листом. 

Достовірність та повнота річної звітності страховиків повинна бути підтверджена аудитором, який внесений до Реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ [3].

У термін до 1 липня року, наступного за звітним, страховики подають до Нацкомфінпослуг аудиторський висновок про фінансову звітність у цілому щодо річної фінансової звітності та аудиторський висновок про надання впевненості щодо річних звітних даних страховика. Якщо останній день подання документів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку подання документів є перший за ним робочий день. Датою подання документів є дата відбитка календарного штемпеля поштового відділення зв'язку, що обслуговує відправника. У разі надання документів безпосередньо до Нацкомфінпослуг датою подання документів є дата їх реєстрації структурним підрозділом Нацкомфінпослуг, на який покладено обов'язок здійснювати реєстрацію вхідної кореспонденції.  

Усі документи в паперовій формі, подання яких передбачено цим Порядком, зшиваються, сторінки нумеруються, засвідчуються підписом керівника та головного бухгалтера, печаткою страховика. 

Паперова форма документів за складом даних має відповідати електронній формі таких документів. 

Документи, що містять форми звітних даних, супроводжуються листом страховика, засвідченого підписом керівника, в якому зазначаються найменування страховика, адреса, телефони, звітний період і перелік документів паперової та електронної форм, що додаються [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5 

Загальні відомості про  страховика

1. Повне найменування (українською мовою)
2. Ідентифікаційний код  за ЄДРПОУ
3. Місцезнаходження (із зазначенням  поштового індексу)
4. Телефон/факс з зазначенням  коду ММТЗ
5. Електронна пошта (за  наявності)
6. Організаційно-правова  форма
7. Банківські реквізити
8. Участь в об'єднанні  фінансових установ (назва об'єднання)
9. Назва посади, прізвище  та ініціали керівника
10. Прізвище та ініціали  головного бухгалтера
11. Кількість штатних працівників
12. Кількість агентів - юридичних осіб
13. Кількість агентів - фізичних осіб
14. Кількість працівників

 

Джерело: [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6 

Звіт про доходи та витрати  страховика

за ______________________________________ року ________________________________________                                           (звітний період)                                                                                    (назва страховика)

ПОКАЗНИКИ	Код рядка	Усього	I кв.	II кв.	III кв.	IV кв.
1	2	3	4	5	6	7
I. Визначення доходу  від реалізації послуг з видів  страхування, інших, ніж страхування  життя
Страхові платежі (премії, внески), усього	010
від філій	011
від страхувальників - фізичних осіб	012
від перестрахувальників	013
із них від перестрахувальників-нерезидентів	014
Частки страхових платежів (премій, внесків), належні перестраховикам	020
у тому числі перестраховикам-нерезидентам	021
Резерви незароблених премій та залишки страхових платежів з  державного обов'язкового страхування  на початок звітного періоду	030
Резерви незароблених премій та залишки страхових платежів з  державного обов'язкового страхування  на кінець звітного періоду	040
Частка перестраховиків  у резервах незароблених премій на початок звітного періоду	050
Частка перестраховиків  у резервах незароблених премій на кінець звітного періоду	060
Дохід від реалізації послуг з видів  страхування, інших, ніж страхування  життя (зароблені страхові платежі), 010 - 020 + 030 - 040 - 050 + 060	070
II. Визначення  доходу від реалізації послуг  із страхування життя
Страхові платежі (премії, внески)	080
Частки страхових платежів (премій, внесків), належні перестраховикам	090
у тому числі перестраховиками-нерезидентами	091
Дохід від реалізації послуг зі страхування  життя 080 - 090 - 140 + 280	100
III. Дохід від  надання послуг для інших страховиків  та інших послуг (виконання робіт)
Дохід від надання послуг для інших  страховиків	110
у тому числі суми агентських винагород	111
із яких ті, що отримуються  від страховиків, які здійснюють страхування життя	112
Дохід від надання послуг (виконання  робіт), що безпосередньо пов'язані  із видами діяльності, зазначеними  у статті 2 Закону України "Про страхування"	120
IV. Інші операційні  доходи, інші та надзвичайні доходи
Суми, що повертаються із технічних резервів, інших, ніж резерви незароблених премій	130
Суми, що повертаються з резервів із страхування  життя	140
Суми, що повертаються з резерву належних виплат страхових сум	141
Суми  інвестиційного доходу, одержаного страховиком  від розміщення коштів резервів страхування  життя, що належить страховику	142
Частки  страхових виплат і відшкодувань, компенсовані перестраховиками	150
із  них перестраховиками-нерезидентами	151
Частки  викупних сум, що компенсуються перестраховиками	160
Суми, що повертаються із централізованих  страхових резервних фондів	170
Суми, що отримуються в результаті реалізації переданого страхувальником або  іншою особою права вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки	180
Суми  отриманих комісійних винагород  за перестрахування	190
із яких суми комісійних винагород за перестрахування, компенсовані перестраховиками-нерезидентами	191
Інші  операційні доходи	200
Фінансові доходи	210
у тому числі    доходи від участі в капіталі	211
доходи за облігаціями	212
доходи від депозитів	213
дивіденди за акціями	214
Інші  доходи	220
Надзвичайні доходи	230
V. Страхові виплати  і страхові відшкодування та  викупні суми
Страхові  виплати та страхові відшкодування	240
у тому числі, що здійснюються за договорами страхування, термін дії  яких на дату прийняття рішення про  здійснення страхової виплати/страхового відшкодування закінчився	241
Виплати викупних сум	250
VI. Операційні  витрати, інші та надзвичайні  витрати
Відрахування  у технічні резерви, інші, ніж резерви  незароблених премій	260
Відрахування  у резерв катастроф з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду	270
Відрахування  у резерви із страхування життя	280
Відрахування  до резерву належних виплат страхових  сум	281
Сума  відрахувань у резерв зі страхування  життя за рахунок частини інвестиційного доходу, одержаного від розміщення коштів резервів страхування життя	282
Відрахування у централізовані страхові резервні фонди	290
Витрати, пов'язані з укладанням та пролонгацією договорів страхування (аквізиційні витрати)	300
у тому числі      на агентські винагороди	301
із яких                страховикам-нерезидентам	302
Витрати, пов'язані з укладанням та пролонгацією договорів перестрахування	310
у тому числі на винагороди брокерам	311
із яких брокерам-нерезидентам	312
на комісійні винагороди перестрахувальникам	313
із яких перестрахувальникам-нерезидентам	314
Витрати, пов'язані з регулюванням страхових  випадків (ліквідаційні витрати), які  сталися у звітному періоді	320
у тому числі на оплату судових затрат	321
на оплату експертних (оцінних) робіт	322
із яких на оплату послуг аварійних комісарів	323
на оплату послуг установ асістансу*	324
із яких на оплату послуг установ асістансу - нерезидентів	325
Витрати, що здійснюються у зв'язку з регулюванням страхових випадків (ліквідаційні витрати), які сталися в попередніх звітних  періодах	330
у тому числі на оплату судових затрат	331
на оплату експертних (оцінних) робіт	332
із яких на оплату послуг аварійних комісарів	333
на оплату послуг установ асістансу	334
із яких на оплату послуг установ асістансу - нерезидентів	335
Інші  витрати, що належать до собівартості реалізованих послуг	340
Інші  адміністративні витрати	350
Інші  витрати на збут послуг	360
у тому числі витрати  на рекламу та маркетинг	361
Інші  операційні витрати	370
Фінансові витрати	380
у тому числі втрати від  участі в капіталі	381
проценти за користування кредитами	382
проценти за облігаціями  випущеними	383
Інші витрати	390
Надзвичайні витрати	400
VII. Фінансові результати  звичайної діяльності та надзвичайних  подій (до оподаткування)
Результат основної діяльності	410
Результат фінансових операцій	420
у тому числі від участі в капіталі	421
Результат іншої звичайної діяльності	430
Результат надзвичайних подій	440
VIII. Податки на  прибуток від звичайної діяльності  та на прибуток від надзвичайних  подій
Податок на прибуток від звичайної діяльності	450
у тому числі на валові доходи від діяльності з видів страхування, інших, ніж страхування життя	451
на валові доходи від діяльності із страхування життя	452
на операції з перестраховиками-нерезидентами	453
Податки на прибуток від надзвичайних подій	460
IX. Чистий:
Прибуток	470
Збиток	480

____________ 
* Установи асістансу - установи з організації надання медичної допомоги.

М. П.	Керівник	___________________  (підпис)	______________________  (ініціали, прізвище)
	Головний бухгалтер	___________________  (підпис)	______________________  (ініціали, прізвище)

 

Джерело: [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток7 

Звіт про страхові платежі  та виплати за структурними підрозділами страховика

за ______________________________________ року 
(звітний період) 

N з/п	Місцезнаходження	Кількість філій  за областями	Кількість дирекцій філій за областями	Кількість відділень  філій за областями	Кількість представництв  у областях	Страхові платежі (премії, внески)	Страхові виплати  та страхові відшкодування
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Вінницька область
2	Волинська область
3	Дніпропетровська область
4	Донецька область
5	Житомирська область
6	Закарпатська область
7	Запорізька область
8	Івано-Франківська область
9	Київська область
10	Кіровоградська область
11	м. Київ
12	Луганська область
13	Львівська область
14	Миколаївська область
15	<p class="Normal_0020Table" style=" margin-bo