Особливості створення та резерви підвищення ефективності малих підприємств

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА

І АРХІТЕКТУРИ 
 

КАФЕДРА “ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА” 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Економіка підприємства”

на  тему: «Особливості створення та резерви підвищення ефективності малих підприємств» 
 
 

Виконавець

Студент____Іващенко Олена Валеріївна_____________________________

(П.І.Б.) підпис

Спеціальність, курс, група_Економіка підприємства, третій курс, група ЕП-15в

Керівник _асистент, Гракова Марина Анатоліївна__________________

(наук. ступінь, вч. звання, посада, П.І.Б.) підпис

Допущена до захисту “______”____________________ 200_ р.

Захищена з  оцінкою _________________“____”____________200__р. 
 

Макіївка 2010

     РЕФЕРАТ 

Курсова робота містить:

__ сторінок, ___ таблиць, ___малюнків, ___ літературних джерел, __додатків.

 
Назва курсової роботи ______________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Обє’кт дослідження_______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Предмет дослідження_______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Мета роботи _______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Задачі роботи ______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Методи дослідження_______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Результати  роботи, що передбачаються ________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Основні характеристики і показники, що містяться в роботі_______________

__________________________________________________________________ 
__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Резюме ___________________________________________________________

__________________________________________________________________ 
__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________ 

 
 
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Зміст

Вступ.............................................................................................................................4

1. Особливості створення малих підприємств.........................................................5

1.1. Порядок створення нового підприємства………………………….……….…5

1.2. Розробка бізнес-плану........................................................................................11

3. Фінансування новоствореного підприємства..................................................19
2. Резерви підвищення малих підприємств...........................................................22
3. Практична частина..............................................................................................30

Висновки

Література

       Вступ 

      Найбільш  важливе місце в соціально-економічному розвитку суспільства займає підприємницька діяльність. Суб'єктом підприємницької  діяльності є перш за все підприємство. Підприємство - основна організаційно-економічний  ланка будь-якої ринкової економіки. Сукупність фірм визначає ефективність національної, регіональної та світової економіки в цілому. Від того наскільки ефективно працюють фірми, наскільки стійко його фінансовий стан, залежить здоров'я економіки та індустріальна міць держави.

        Підприємницька діяльність справляє значний вплив на добробут суспільства в цілому за допомогою підвищення рівня ВВП, пом'якшення безробіття, розвитку науково-технічного потенціалу, збільшення податкових надходжень до бюджету, формування масштабного середнього класу як економічно самостійного соціального суб'єкта.

        Порядок створення та резерви  підвищення ефективності, а також  проблеми, що виникають при цьому  досить актуальні для сучасної  української економіки. Ця курсова  робота являє собою спробу  розкрити ці аспекти діяльності підприємств.

      Об'єктом  дослідження в даній роботі є  процес створення підприємств.

       1. Особливості створення малих  підприємств 

      1.1 Порядок створення нового підприємства

      Підприємницька  діяльність (підприємництво) являє  собою ініціативну самостійну діяльність осіб, зареєстрованих у встановленому порядку, спрямовану на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг, здійснювану ними на свій ризик і під майнову відповідальність. Крім цілей і завдань, підприємець повинен також оцінити свої можливості і ресурси для здійснення задуманого, спланувати організацію бізнесу. Багато в чому цьому сприяє складання бізнес-плану, з якого в усьому світі прийнято починати будь-яке комерційне захід, метою якого є планування господарської діяльності комерційної організації на найближчий і віддалені періоди відповідно до потреб ринку і можливостей отримання необхідних ресурсів.

      Суб'єкт  господарювання може бути утворений  за рішенням власника (власників) майна  або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян, шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта, з дотриманням вимог законодавства. Суб'єктами господарювання можуть утворюватися шляхом примусового поділу (виділення) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України. Створення суб'єктів господарювання здійснюється з дотриманням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.

        Утворення нових підприємств  і розширення діючих визначається  такими факторами, як наявність  незадоволеного попиту на продукцію, наявність ресурсів, необхідних для організації виробництва продукції, рівень розвитку науки і техніки у відповідній галузі виробництва. Визначальним є попит на продукцію: якщо продукція підприємства не буде користуватися попитом, йому загрожує розорення. 

        При утворенні нового підприємства  переслідуються в основному наступні  цілі:

• збільшення випуску продукції, якої потребують споживачі та отримання доходу за рахунок її реалізації;
• залучення у виробництво незайнятого працездатного населення і наявних та природних ресурсів для вирішення соціальної проблеми працевлаштування;
• виготовлення принципово нових видів промислової продукції з використанням передових досягнень науки і техніки;
• задоволення особистих інтересів окремих громадян або групи осіб, що створюють невеликі підприємства (типу товариств) для індивідуальної чи спільної діяльності.

      Весь  алгоритм створення підприємства складається  з установи (рішення про заснування, затвердження статуту, грошова оцінка цінних паперів та майна, внесених засновниками, договір засновників) та реєстрації.

      Для вибору однієї з організаційно-правових форм при створенні підприємства слід враховувати ряд факторів. Так, якщо підприємець збирається заснувати  підприємство одноосібно (без партнерів), то йому слід вибрати одну з форм господарських товариств. А якщо громадяни (5 і більше осіб), об'єднаних одним чи професійних обов'язків, хочуть спільно працювати, то їм бажано створити виробничий кооператив. При великому числі засновників можна утворити акціонерне товариство. Також на вибір організаційно-правової форми може вплинути розмір статутного капіталу, необхідний для створення того чи іншого підприємства. Так, засновники можуть створити акціонерне товариство, що надасть їм повне рівність часток і обов'язкове їх оформлення акціями, здійснення емісії цінних паперів, якщо ж вони відчувають певні труднощі при випуску акцій, тоді їм слід вибрати іншу форму, де початковий капітал утворюється за рахунок паїв, внесків, часткою. При цьому процес реєстрації та діяльності акціонерних товариств набагато більш складний і недоцільний для організації малого і середнього бізнесу, тому переважна більшість підприємств, що діють сьогодні в Україні, - товариства з обмеженою відповідальністю.

      Після вибору організаційно-правової форми, потрібно визначитися з найменуванням, його місцем знаходженням (юридична адреса), а також визначити розмір статутного фонду, порядок розподілу часток засновників і предмет діяльності підприємства. Місцезнаходження підприємства може бути місцезнаходженням (місце проживання) одного з засновників або не житлове приміщення, орендоване під офіс створюваного підприємства, про що складається відповідний договір оренди. Найменування підприємства повинно містити відомості про його організаційно-правову форму та назву.

      Рішення про формування нових підприємств приймає власник капіталу. На першому етапі капітал потрібний для будівництва та організації підприємства, закупівлі достатніх запасів сировини, матеріалів, найму робочої сили. На базі початкових вкладень, витрачених або призначених на вказані цілі, утворюється статутний капітал підприємства. Збільшення статутного капіталу відбувається за рахунок прибутку, що залишається на підприємстві для розвитку виробництва, а в окремих випадках - за рахунок асигнувань з бюджету. Крім того, підприємство може отримати кошти за рахунок випуску і продажу акцій та інших цінних паперів, а також отримати кредити, що погашаються згодом з прибутку. Додаткові кошти можуть бути отримані також від продажу надлишкового майна. За рахунок залучення додаткових грошових коштів підприємство збільшує свої основні і оборотні фонди, нарощує випуск продукції, поліпшує її якість, збільшує дохід.

      Останнім  істотним моментом підготовки до створення  підприємства є визначення предмета його діяльності. Чинне цивільне законодавство дозволяє займатися тільки тими видами діяльності, що передбачені установчими документами, тому що відповідно до статті 26 ЦПК України юридичні особи володіють спеціальною правоздатністю. [1]

      Фактично  всі підприємства дотримуються однієї процедури створення, а саме: прийняття рішення про створення, оформлення пакету документів і формування статутного фонду (якщо статутний фонд обов'язковий згідно з законодавством або установчими документами); державна реєстрація.

      Оскільки  створення підприємства фіксується відповідними документами, то перш за все оформляється основний документ - Статут підприємства. Статут підприємства затверджується засновниками і разом із заявкою засновника реєструється місцевими органами влади. Після цього підприємство отримує право на власну печатку і відкриває розрахунковий рахунок у банку. Заклад, який не має печатки та розрахункового рахунку, не є юридичною особою і не належить до категорії підприємства.

      Крім  того, підприємець, створює нове підприємство, повинен мати корисну ефективну ідею. Наступним етапом має бути розрахунок коштів (скільки і яких знадобиться, щоб почати справу), а також яку суму прибутку можна отримувати на рік, почавши справу. Якщо розрахунки показують, що реалізація задуму здатна принести хороший дохід, треба шукати партнерів - людей, які бажають працювати або мають кошти для вкладення в підприємницьку справу.

      Визначившись  з найменуванням, складом засновників, юридичною адресою, статутним фондом, предметом діяльності майбутнього  підприємства перейдемо безпосередньо до процедури створення і державної реєстрації підприємства. Державна реєстрація підприємства проводиться на підставі ст. 8 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.1991 р. № 698-ХІІ та Постанови КМУ від 25.05.1998 р. № 740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності".

      Для державної реєстрації власник або  уповноважена ним особа подає  особисто або надсилає рекомендованим листом до органу державної реєстрації (виконавчий комітет міської, районної у місті ради або в районну, районну міст Києва та Севастополя державну адміністрацію за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта):

      1) Заява на реєстрацію (форма заяви  - реєстраційна картка, бланк, який  орган державної реєстрації зобов'язаний  представити заявнику безкоштовно).

      2) Статут підприємства (2 оригіналу  і нотаріально завірена копія), крім випадків, коли обрана організаційно  - правова форма не передбачає  розробки статуту (наприклад,  повне або командитне товариство).

      3) Рішення власника про створення  підприємства. Якщо створюється приватне підприємство - рішення не надається. Коли засновників 2 і більше, таким рішенням є установчий Договір (2 оригінали і 1 нотаріально завірена копія) і протокол установчих зборів. Якщо хоча б 1 засновник буде фізичною особою - установчий Договір посвідчується нотаріально.

      4) Документ, що підтверджує місцезнаходження  підприємства.

      5) Документ, що підтверджує внесок  до статутного фонду, якщо цього  вимагає законодавство. 

      6) Звіт про результати підписки  на акції, засвідчений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (для відкритих акціонерних товариств, крім тих, які створені в процесі приватизації або корпорації).

      7) Нотаріально завірену копію свідоцтва  про державну реєстрацію юридичної  особи, якщо воно є засновником. 

       8) Платіжний документ про сплату  збору за державну реєстрацію. 

      Процедура реєстрації суб'єкта підприємницької  діяльності в державних органах  складається з кількох етапів:

       1) Реєстрація в органах державної  статистики з видачею довідки  про включення до ЄДРПОУ з присвоєнням підприємству ідентифікаційного коду в порядку, визначеному Положенням про ЄДРПОУ, затвердженому Постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 118.

       2) Отримання дозволу на виготовлення  печаток і штампів. 

       3) Реєстрація в податкових органах з отриманням довідки за ф. 4-ОПП про взяття на облік платника податків - юридичної особи.

       4) Згідно з Інструкцією про  порядок обліку платників податків (у редакції Наказу від 17.11.1998 р. № 552) для взяття на облік  платник податків повинен представити чітко визначений цією інструкцією перелік документів:

• заява за ф. 1-ОПП;
• завірені в нотаріальному порядку копії Статуту (якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємства), установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;
• копію положення (для бюджетних установ, благодійних організацій);
• копію свідоцтва про державну реєстрацію;
• копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним підприємству ідентифікаційного коду.

        На практиці дана процедура  включає в себе не тільки відвідування податкової інспекції, але і співбесіду з податкової міліції, оскільки ДПІ ставить підприємство на облік без погодження заяви ф. 1-ОПП в органах податкової міліції.

       5) Реєстрація в якості платників  обраної суб'єктом підприємницької  діяльності системи оподаткування.

       6) Реєстрація у Пенсійному Фонді  України. 

       7) Реєстрація у Фонді соціального  страхування з тимчасової втрати  працездатності.

       8) Реєстрація у Фонді соціального  страхування від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань України.

       9) Реєстрація у Фонді загальнообов'язкового  державного страхування України  на випадок безробіття.

       10) Відкриття поточного чи інших  рахунків в установах банків.

        Слід пам'ятати, що не завжди  після завершення процесу реєстрації  у вищезгаданих державних органах можна буде відразу приступити до здійснення господарської діяльності. Залежно від специфіки і предмета діяльності підприємства може виникнути необхідність в отриманні відповідних ліцензій, реєстрації чи погодження з такими органами, як Антимонопольний комітет України, органи санепідемстанції, органи державного нагляду за охороною праці, органи держ. пожежного нагляду і т.д. [6, С.431]. 

      1.2 Розробка бізнес-плану 

      В умовах ринкових відносин, коли повною мірою реалізуються принципи самостійності та відповідальності підприємств за результати своєї діяльності, виникає об'єктивна необхідність фінансового планування. Без фінансового планування неможливо домогтися успіху на ринку, розширення виробничо-господарської діяльності та соціального розвитку колективу. Фінансове планування безпосередньо пов'язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Практично всі фінансові показники базуються на показниках обсягу виробництва, асортименту продукції (товарів, робіт, послуг), собівартості продукції.

        Фінансове планування сприяє  виявленню внутрішніх резервів  підприємства, дотримання режиму  економії. По-перше, отримання планового  розміру прибутку та інших  фінансових показників можливо  лише за умови дотримання планових  норм витрат праці і матеріальних ресурсів. По-друге, обсяг фінансових ресурсів, розрахованих на основі фінансових планів, усуває надмірні запаси матеріальних ресурсів, непродуктивні витрати, позапланові фінансові інвестиції і т. д. По-третє, створює необхідні умови для ефективного використання виробничих потужностей, підвищення якості продукції.

        Фінансове планування - це процес  розробки системи заходів щодо  забезпечення розвитку підприємства  необхідними фінансовими ресурсами  і підвищенню ефективності фінансової  діяльності в майбутньому періоді. Фінансове планування на підприємстві охоплює три основні його виду, кожному з яких відповідають певні форми представлення його результатів.

1. оперативне планування фінансової діяльності;
2. поточне планування фінансової діяльності;
3. прогнозування фінансової діяльності.

        Всі види фінансового планування  знаходяться у взаємозв'язку і  здійснюються у певній послідовності.  Первісним етапом фінансового  планування є прогнозування фінансової  діяльності, що визначає завдання  поточного її планування. У свою чергу, поточне планування фінансової діяльності створює основу для більш поглибленого оперативного її планування.

        Прогнозування фінансової діяльності  підприємства являє собою найбільш  складний етап планування, що  вимагає високої кваліфікації  виконавців. Під прогнозуванням фінансової діяльності підприємства слід розуміти формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнень. Прогнозування фінансової діяльності підприємства є частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства і носить по відношенню до неї підлеглий характер і повинно бути погоджено з її цілями і напрямами. У рамках прогнозування фінансової діяльності розробляється загальна концепція фінансового розвитку та фінансова політика підприємства щодо окремих аспектів фінансової діяльності. Прогнозування фінансової діяльності передбачає встановлення послідовності і термінів досягнення окремих цілей і стратегічних завдань. Як правило, період прогнозування становить 3-5 років.

        Поточне планування фінансової  діяльності полягає в розробці  системи фінансових планів з  окремих аспектів фінансової  діяльності підприємства. Поточне  планування дозволяє визначити  на майбутній період усі джерела  фінансування діяльності підприємства, сформувати систему його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність підприємства, визначити структуру його активів і пасивів на кінець планованого періоду. У процесі поточного фінансового планування на підприємствах розробляються зазвичай такі види фінансових планів, як план доходів і витрат за основною господарської діяльності, план надходження і витрачання грошових коштів, балансовий план і план формування та використання фінансових ресурсів. Розробка плану доходів і витрат за основною господарської діяльності є початковим етапом поточного планування фінансової діяльності підприємства. Метою розробки цього плану є визначення суми чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства в планованому періоді. Основними показниками цього плану є: обсяг виробництва продукції (товарів, послуг); сума і рівень доходів від продажу продукції; сума і рівень валових витрат виробництва та обігу; ставки і сума основних податкових платежів, сума оподатковуваного та чистого прибутку підприємства.

      Розробка  плану надходження та витрачання грошових коштів також є важливим моментом поточного планування фінансової діяльності підприємства. Метою розробки цього плану є забезпечення постійної платоспроможності підприємства на всіх етапах планованого періоду.  Розроблюваний план надходження і витрачання грошових коштів складається з двох розділів, які повинні бути збалансовані між собою. У розділі «Надходження коштів» планується залучення грошових активів від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), продажу іншого майна, стягнення простроченої дебіторської заборгованості та з інших джерел. У розділі «Витрачання грошових коштів» передбачається використання грошових коштів на покупку сировини, матеріалів і товарів; малоцінних і швидкозношуваних предметів; оренду і зміст основних фондів і на інші цілі.

      Балансовий  план підприємства відображає прогноз  складу його активів і пасивів  і являє собою частину поточного  фінансового планування на підприємстві. Метою розробки балансового плану  є визначення можливості приросту окремих активів і формування оптимальної фінансової структури капіталу підприємства, які забезпечують фінансову стійкість його розвитку. У процесі розробки балансового плану використовується укрупнена схема статей балансу підприємства, відбиває вимоги бухгалтерського обліку стосовно до специфіки підприємства даної організаційно-правової форми (акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і т. п.) При плануванні активів оптимізується співвідношення оборотних і необоротних їх видів, а у складі оборотних - окремих їх груп за рівнем ліквідності. При плануванні пасивів оптимізується співвідношення власних і позикових коштів, а в складі позикових - короткострокових і довгострокових зобов'язань.

        План формування та використання  фінансових ресурсів являє собою частину поточного фінансового планування підприємства, метою розробки якого є акумуляція і цілеспрямоване витрачання фінансових ресурсів, що забезпечують стратегічний розвиток підприємства в планованому періоді. Розроблюваний план складається з двох розділів, збалансованих між собою. У розділі «Джерела формування фінансових ресурсів» виділяються наступні показники: сума чистого прибутку, спрямовується на виробничий розвиток; сума амортизаційних відрахувань; інші джерела формування власних фінансових ресурсів; сума залучених довгострокових кредитів і позик; суми залучених короткострокових кредитів і позик та інші. У розділі «Напрямки використання фінансових ресурсів» виділяються наступні показники: капітальні вкладення у необоротні активи; фінансування приросту оборотних активів; вкладення в нематеріальні активи; приріст довгострокових фінансових вкладень та інші.

        Оперативне планування фінансової  діяльності полягає в розробці  системи бюджетів. Бюджет являє  собою оперативний фінансовий  план короткострокового періоду (до 1 року), що відображає витрати і надходження коштів з окремих аспектів фінансової діяльності, окремих господарських операціях або інвестиційним проектам.

        Розробка бюджету спрямована  на вирішення двох основних  завдань:

       1) визначення обсягу і структури витрат;

       2) забезпечення покриття цих витрат  фінансовими ресурсами з різних  джерел.

      З метою збільшення обсягу прибутку, рентабельності своєї роботи підприємство повинне постійно розробляти проекти, які передбачають вкладення фінансових ресурсів в створення нових технологій, організацію нових виробництв, реконструкцію виробничих площ і устаткування для випуску конкурентоспроможних товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках, будівництво філій і цехів, наближених до джерел сировини і ринкам збуту і т. д. Кожен з цих проектів має бути обґрунтований в бізнес-плані від ідеї до розрахунку конкретної суми прибутку, яка буде отримана від його реалізації.

      Таким чином, бізнес-план являє собою програму, яка описує економіко-організаційну  сторону проекту, реалізація якого повинна принести прибуток підприємству-інвестору. Всім учасникам бізнес-план дає необхідну інформацію для аналізу та оцінки проекту з точки зору його розумності та реалістичності, перспективності і результативності.