Особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим

Вступ

1. Сутність, значення  і місце санаторно-курортного  комплексу в господарстві

2. Передумови розвитку  і розміщення санаторно-курортного  комплексу АРК

3. Сучасний рівень  розвитку і структура санаторно-курортного  комплексу АРК

4. Територіальна структура сучасного рівня розвитку і розміщення рекреаційного комплексу АР Крим

5. Сучасні проблеми  та напрямки удосконалення сучасного  рівня розвитку і розміщення  санаторно-курортного комплексу  АР Крим

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

АРК - з її минулим і сьогоденням - має широкі можливості і далеко не реалізований повністю потенціал розвитку санаторно-курортної індустрії як високорентабельної галузі міського господарства, що сприяє росту загального добробуту. Саме тому одним із пріоритетів концепції розвитку цього економічного району є формування інфраструктури санаторно-курортного господарства світового рівня.

Актуальність даної  теми випливає з того, що для розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим, велику увагу приділяють не лише органи виконавчої влади областей і України взагалі, а й багато представників з інших країн. Пропаганді санаторно-курортних можливостей економічного району сприяє його експозиційна участь в основних туристичних виставках: „Travel Ukraine”, „Україна”, „Україна — крок у нове тисячоріччя”, MITT (Москва), Inwetex (Санкт-Петербург), WTM (Лондон), Salon Mondial du Tourisme (Париж) і ін.

Метою написання курсової роботи буде докладне дослідження ролі окремих складових у забезпеченні якнайкращого розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим.

Завдання курсової роботи полягає в дослідженні передумов, що сприяють розвитку цього комплексу; сучасного його стану; факторів, які впливають на його розміщення; перспектив подальшого удосконалення цього комплексу.

Об’єктом написання курсової роботи є санаторно-курортний комплекс АР Крим.

Предметом курсової роботи є особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим, фактори, що впливають на розвиток та розміщення закладів комплексу економічного району.

При написанні курсової роботи буде використано декілька методів. Метод являє собою сукупність прийомів та способів за допомогою яких буде досліджуватися обрана тема курсової роботи. Щодо методів впливу на розвиток та покращення санаторно-курортного комплексу, то є такі методи, як:

• встановлення соціальних і екологічних нормативів і стандартів та контроль за їх дотриманням;
• програми по сприянню залучення іноземних інвестицій;
• математичний (підрахунок соціальних та економічних показників);
• нормативний (співставлення досягнутих результатів з певними результатами в інших країнах та по економічному району в цілому).

1. Сутність, значення і місце санаторно-курортного комплексу в господарстві

Санаторно-курортний комплекс – це складова соціальної сфери господарського комплексу країни, функцією якої є надання санаторно-курортних послуг в обсязі і межах, не заборонених діючим законодавством України.

Сутність та зміст санаторно-курортної  сфери найбільш доцільно розкрити за допомогою ряду понять, визначених в Законодавстві України.

Курорт - освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні [1, ст. 1]

Санаторно-курортна діяльність - сукупність усіх видів науково-практичної та господарської діяльності, спрямованих на організацію та забезпечення профілактики, лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів [1, ст. 1].

Санаторно-курортні заклади - це заклади охорони здоров'я, що розташовані на територіях курортів і забезпечують подання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів.[1, ст. 22].

Перелік видів санаторно-курортних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.

Напрями спеціалізації санаторно-курортних закладів визначаються центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я з урахуванням лікувальних властивостей природних лікувальних ресурсів курортів.

Курорти поділяються  на кліматичні, бальнеологічні та грязьові. У більшості випадків вони є змішаними  – бальнеокліматичними або кліматобальнеологічними. За кліматичними особливостями розрізняють курорти приморські, гірські, розташовані на рівнинах (у лісовій місцевості, лісостеповій, в степах, в умовах клімату степів).

Санаторно-курортне лікування включає:

1) Кліматотерапію;

2) Аеротерапію;

3) Гідротерапію;

4) Бальнеотерапію;

5) Пелоїдотерапію;

6) Таласотерапію.

Санаторно-курортний  комплекс виконує рекреаційні функції, які мають глибокий соціально-економічний  зміст, сильний регенеративний вплив  на суспільство. Адже це здоров’я, а здоров’я – це багатство.

Так само, як майно окремих  людей входить до загальнонаціонального  багатства, так і їх здоров’я у  сумі складає здоров’я нації, яке  узагальнено вимірюється середнім віком життя. І якщо держава піклується про здоров’я своїх громадян, то і складова їх власності у національному багатстві велика, і вік їх життя – тривалий.

Здоров’я – це і  товар. Причому товар не тільки досить цінний, але і унікальний, його можна  ні замінити іншим, ні імпортувати. Його можна купувати (зберігати) через рекреаційні послуги, а також продавати (витрачати) день за днем на виробництві за зарплату, яка повинна би компенсувати понесені витрати.

Ось чому підтримання  і відновлення (рекреація) повноцінного здоров’я повинно бути предметом  особливої турботи держави. Аби людина в умовах ринкової економіки могла нормально користуватися рекреаційними послугами, вона повинна відповідно заробляти. Результативний відпочинок можливий тільки у багатому суспільстві. І треба сказати, що розвинуті країни досить серйозно займаються вдосконаленням умов і якості відпочинку своїх громадян. Індустрія відпочинку щорічно у світовому масштабі охоплює понад 1,5 млрд. чол.

Санаторно-курортний  комплекс позитивно впливає на процес диверсифікації економіки, оскільки надає  певний обсяг робіт для суміжних галузей системи господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговуванні відпочиваючих та хворих. Це стосується роздрібної торгівлі, громадського харчування, готельного господарства, побутового обслуговування, зв’язку та інших товарів туристичного та лікувально-оздоровчого призначення, сільського господарства, будівництва, рекламної індустрії, екскурсійної діяльності, культури та сфери розваг.

Рис. 1. Чисельність працівників, зайнятих в санаторно-курортному комплексі та вплив на формування бюджету АР Крим, %

Розглядаючи санаторно-курортний комплекс АР Крим, варто сказати, що він є найбільш впливовим при формуванні зведеного бюджету АР Крим. Це пояснюється тим, що в цьому комплексі зайнято більше половини працюючого населення регіону. В цілому ж на рис. 1 показано, зміну в чисельності працівників цієї сфери АР Крим та відсоток впливу на формування бюджету Криму.

Отже, аналізуючи рис. 1 слід сказати, що хоча від часів прийняття  незалежності і відбуваються значні зміни в деяких роках – тенденції до підвищення чи скорочення зайнятого населення чи впливу на формування бюджету, проте слід сказати, що все одно санаторно-курортний комплекс залишається найбільш розвиненим в Криму.

Частка сфери туристичного обслуговування в створенні ВВП АРК наведено нижче на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка участі сфери туризму  у формуванні ВВП Кримського регіону

Як свідчать дані діаграми 2, в цілому протягом 1995-2009 років значення внутрішньої  торгівлі в економіці АРК постійно зростає, про що свідчить збільшення питомої ваги торговельної сфери в створенні валового внутрішнього продукту АРК.

Так, якщо у 1995 році питома вага торгівлі у формуванні ВВП складала 30,1%, то у 2009 році – 39,8%.

На сьогодні цей комплекс виконує безліч функцій, по-перше задоволення потреб населення, яке відбувається у формі надання у користування санаторіїв, пансіонатів, оздоровчих таборів, профілакторіїв, готелів та курортних поліклінік тощо; по-друге забезпечення зайнятості населення – так на сьогодні, як уже зазначалося, в санаторно-курортному комплексі АР Крим зайнято 53% активно-працюючого населення цього регіону; по-третє – оздоровча, яка дає змогу крім відпочинку ще й лікуватися.

Таким чином, санаторно-курортна діяльність – явище давнє. В Україні є великі рекреаційні ресурси, які мають міжнародне значення. Основна частина санаторно-курортних ресурсів зосереджена в Криму, який вважають центром санаторно-курортної діяльності України. Соціальне значення санаторно-курортного комплексу полягає у забезпеченні відновлення життєвих сил людини, раціонального використовування вільного часу.

2. Передумови розвитку і розміщення  санаторно-курортного комплексу АРК

Передумови розміщення санаторно-курортного комплексу – це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі, тобто набір певних елементів та чинників на основі яких можна розвивати дану сферу. Ці передумови розміщення випливають з історико-економічних особливостей розвитку регіону. До передумов відносяться також спосіб виробництва, технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на чотири великих групи: історичні, природні, демографічні та соціально-економічні.

2.1 Природні передумови

АР Крим має досить вигідне економічне положення. Через  її територію проходять важливі  залізничні, річкові та повітряні  шляхи, які сполучають дану країну з  багатьма зарубіжними країнами. АР Крим займає переважно степову частину  території України. Клімат цього регіону помірно теплий. Крим характеризується помірно континентальним кліматом з теплим літом (середньомісячна температура влітку 21-23 градуси) і помірною зимою (середня температура січня – мінус 1 – 5 градусів). Гірський Крим має помірний, а південний берег Криму – середньоземноморський клімат з м’якою зимою і теплим м’яким літом. Важливим кліматоутворювальним фактором Південного берега Криму є Кримські гори, які перешкоджають проникненню холодних повітряних мас з півночі. Безморозний період триває від 160-170 днів до 250 днів на рік на Південному березі Криму.

Опадів випадає від 300-350 мм (у степовому Криму) до 450 мм. Лише в гірському Криму випадає  значна кількість опадів. Наприклад, на західному схилі гори Ай-Петрі  їх випадає більш як 1000 мм за рік. Максимум опадів на рівнинах влітку.

Сприятливі кліматичні умови, вихід берегів Криму до Чорного і Азовського морів, наявність  значних запасів мінеральних  вод та лікувальних грязей сприяли  формуванню на півострові найпотужнішого в державі рекреаційного комплексу.

Кримський санаторно-курортний комплекс знаходиться на території Автономної Республіки Крим. Загальна його площа 26,2 тис. км (4,3 % території України). До комплексу належать Євпаторійський, Феодосійський та Ялтинський райони. Крім цього, тут знаходяться курортні місцевості (Кастрополь, Ласпі, Місхорта ін.), а також зони короткочасного відпочинку. За природними умовами це найбільш різноманітний рекреаційний регіон України. Поділяється на Південний берег Криму, Головне пасмо Кримських гір, Східне узбережжя, Північне передгір'я та степову частину.

У світлі національного  і культурного відродження України  розвиток рекреації і туризму  набуває особливого значення. Адже рекреація (від лат. -recreatione - відновлення, перерва) - це одна із форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікування населення.

Рекреація - це також своєрідна  візитна картка як АР Крим так і  всієї України, що ознайомлює зарубіжну громадськість зі станом економіки, розвитком національної культури, віковими традиціями та духовним потенціалом нації, з різноманітними та унікальними природними ресурсами. Водночас це і важлива стаття надходження коштів до бюджету країни, в тому числі і валютних. Адже, незважаючи на економічні негаразди, потік іноземних туристів в Україну зростає.

Санаторно-курортні ресурси регіону представлені помірно-континентальним та середземноморським кліматом (Південний берег Криму), теплими морями, лікувальними грязями, мінеральними водами, своєрідними ландшафтами, численними пам'ятниками історії та культури. Температура Азовського та Чорного морів біля узбережжя протягом червня - жовтня перевищує +17°С. Загальна протяжність галькових, піщаних та піщано-ракушнякових пляжів становить близько 450 км. Тривалість купального сезону - понад 4 місяці. Велике рекреаційне значення мають солоні озера, в яких зосереджено приблизно 24 млн. м лікувальних, в основному сульфідних, грязей. Загальна кількість озер перевищує 50, які об'єднані в Євпаторійську, Тарганкутську, Перекопську, Чонгаро-Арабатську та Керченську групи.

Найбільше рекреаційне  значення мають озера - Сакське, Тобечинське, Старе, Долузлав. Ріки регіону невеликі, маловодні і для рекреаційного  використання непридатні. Як туристичні об'єкти використовуються каньйони деяких рік (Кача, Альма, Бельбек) та водоспади, серед яких найвищий в Україні водоспад Учан-Су.

В АР Крим відомо понад 100 джерел лікувальних мінеральних  вод (друге місце по Україні після  Карпат) різної мінералізації та хімічного складу. Переважають хлоридні кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві, гідрокарбонатно-хлоридні натрієві та інші води. Основні родовища зосереджені на північному схилі Кримських гір, поблизу Євпаторії, Фе-посії, в Саках, в курортній місцевості Мелас. Води використовуються санаторно-курортному лікуванні, а також здійснюється промисловий розлив мінеральних вод "Айвазовська", "Євпаторійська", "Кримська", "феодосійська" та "Ялтинська".

Кримський рекреаційний регіон розташований у степовій фізико-географічній зоні помірного поясу та у субтропічному фізико-географічному поясі (Південний берег Криму). Для гірської частини характерна вертикальна поясність. В регіоні випадає від 400 (в степовій зоні) до 1100 мм (Кримські гори) опадів на рік.

В регіоні найвищий по Україні показник природно-заповідної насиченості. Тут створені Ялтинський гірсько-лісовий заповідник (площа 14,6 тис. га), заповідник Мис Мартьян (0,24 тис. га), Карадазький заповідник (2,9 тис. га), Кримське заповідно-мисливське господарство (46,9 тис. га), Нікітський ботанічний сад, численні заказники, пам'ятки природи, пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення.

В цілому ж в АР Крим зосереджено 34,6% рекреаційних ресурсів України.

Щодо характеристики безпосередньо основних рекреаційних ресурсів АР Крим, то на сьогодні тут зосереджені:

• Бальнеологічні ресурси. До них належать лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит. Лікувальні мінеральні води Криму мають досить високі запаси, і деякі родовища мають світове значення. Наприклад єдиним місцем України, де поширені сопкові грязі, є Керченський півострів (АР Крим)
• Лісові санаторно-курортні ресурси. Широкий розвиток відпочинку і туризму пов’язаний з використанням лісів. У Кримських горах лісистість є однією з найвищих в Україні. Комплексна оцінка лісових територій України дозволила виділити 265 придатних для рекреаційного освоєння зон і окремих місцевостей загальною площею понад 1,3 млн. га. При цьому на АР Крим припадає майже чверть окремих зон і місцевостей.
• Водні рекреаційні ресурси. До них відносять моря, озера, водосховища, ріки, придатні для організації водних видів санаторно-курортної діяльності. В цьому відношенні АР Крим є досить розвиненою.
• Спелеоресурси. В Криму відомо понад 40 великих печер та 857 карстових порожнин різного розміру. Найбільші: Солдатська (500м), Каскадна (400м), Нахімовська (312м), Дружба (270м); найдовші: Червень (13,7 км), Солдатська (2,1 км), Мармурова (1,6 км).

Отже, перелічені види природних  ресурсів дають підставу стверджувати, що в АР Крим дійсно склалися всі природно-географічні умови задля розвитку санаторно-курортного комплексу

2.2 Демографічні

За останнім переписом  населення на території АР Крим проживало 2490,0 тисяч чоловік (наявне населення) або 5,1% його кількості в Україні. Головними тенденціями в розвитку людського потенціалу є такі, що характерні і для України в цілому. Порівняно з 1990 роком кількість населення скоротилася на 60,7 тисяч. Питома вага міського населення в АРК становить 1718,1 тис. (69%), щільність населення - 80 осіб на 1 кв. км.

Статева структура населення  характеризується переважанням жінок  над чоловіками — відповідно 51,6% і 48,4%. Що стосується статево-вікової  структури Кримського регіону, то її відображає рис. 3.

Рис. 3. Статево-вікова структура АР Крим, %

Як свідчить дана діаграма населення у працездатному  віці становить 59,7% від всього проживаючого населення. Негативним є те, що частка осіб похилого віку переважає частку осіб у віці до 16 років на 3,5%.

Рівень зареєстрованого  безробіття як відношення кількості  безробітних громадян, які перебували на обліку на початок відповідного року в державній службі зайнятості складав на 1.01.07 – 2,2%, при цьому  в Україні цей показник в середньому становив – 4,2%.

В підсумку можна  сказати, що демографічний фактор є  одним з визначальних при формуванні сфери торговельного обслуговування АРК. Розвиток закладів внутрішньої  торгівлі АРК забезпечені необхідною кількістю робочої сили, що сприяє їх подальшому розвитку.

Густота населення в АР Крим становить 82 особи на 1 кв. км.

Важливою особливістю  АРК є поліетнічність населення  півострова. Зараз його населяють  представники більше, ніж вісімдесяти  національностей. В цілому ж на рис.4 показано національний склад населення АР Крим.

Рис. 4. Різновидність  населення АР Крим, (% до загальної  чисельності)

Рівень зареєстрованого  безробіття як відношення кількості  безробітних громадян, які перебували на обліку на початок відповідного року в державній службі зайнятості складав на 1.01.02 – 2,2%, при цьому в Україні цей показник в середньому становив – 4,2%

2.3 Соціально-економічні

При розгляді соціально-економічних  показників, як передумов розвитку та розміщення санаторно-курортного комплексу, я б хотів окремо розглянути економічні і соціальні показники.

Продуктивні сили АРК є складовою  продуктивних сил України і невід’ємною  часткою її загальногосподарського комплексу. Продуктивні сили дозволяють здійснювати безперервний процес розширеного  суспільного відтворення та беруть участь у створення ВНП (валовий національний продукт). Динаміку питомої ваги АРК у ВНП України подано нижче на рис. 5:

Рис. 5. Динаміка питомої ваги АРК у загальній  структурі ВНП України, %

Як бачимо, АРК займає значне місце  у загальному обсязі ВНП країни. Максимального значення її питома вага у структурі ВНП досягла у 2009 р., тобто спостерігається тенденція  до її зростання.

Як свідчить таблиця 1 на протязі 2008-2009 років в АР Крим простежується позитивна тенденція до ряду показників: зростання кількості населення та трудових ресурсів, підвищення обсягів виробництва продукції промисловості, АПК, покращилося сальдо зовнішньоторговельного балансу.

Таблиця 1 Основні показники соціально-економічного розвитку АР Крим

З початку 2009 р. в АР Крим продовжувалася тенденція до економічного зростання. Якщо за І квартал темпи росту обсягів промислового виробництва становили 101,1%, то за 5 місяців - 102,3%. Це менше, аніж в цілому по Україні та інших великих промислових регіонах країни, проте не відбувається тенденція до скорочення обсягів виробництва.

Щодо інвестицій в  економіку регіону, то найбільша  питома вага їх припадає на санаторно-курортний комплекс. Найбільші інвестиційні проекти передбачено на реконструкція готельного комплексу «Ореанда» - загальний обсяг інвестицій -31,12 млн. дол. США., будівництво першої черги рекреаційного комплексу «Аквапарк» - загальний обсяг інвестицій - 2,95 млн. дол. США. та ін.

2.4 Історичні

Освоєння в курортно-рекреаційних цілях було розпочато з середини XIX ст. Сьогодні в Криму налічується  понад 700 лікувально-оздоровчих закладів, у тому числі 128 санаторіїв. В Криму  зосереджено 36% санаторно-курортного фонду, понад 30% будинків відпочинку, близько 20% туристських закладів України.

Надбанням Криму є  безліч історико-культурних ресурсів. Понад 11,5 тисяч пам’ятників історії, культури і архітектури, які відносяться  до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій Найбільш унікальними з них є комплекс печерних міст і монастирів біля Бахчисараю, Генуезька фортеця та багато інших туристичних об’єктів.

Історико-культурні пам'ятки різних епох, що збереглися на його території, є результатом взаємодії різних етносів і цивілізацій, які на певних відрізках історії, існуючи паралельно на обмеженій території півострова, часом функціонували відособлено, не змішуючись і майже не проникаючи одна в одну. Сліди первісної людини, виявлені в печері Киїк-Коба у 25 км від Сімферополя, підтверджують її появу в цих краях близько 100 тис. років тому.

В цілому ж на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим здійснюють позитивний вплив такі фактори:

- різноманітний та значний природно-рекреаційний потенціал та історико-культурні ресурси, що налічують понад 11,5 тис. пам’яток;

- зростаючі і все більш диверсифіковані потреби населення в санаторно-курортному лікуванні, рекреаційному обслуговуванні та туризмі;

- розгалужена мережа існуючих закладів рекреаційного обслуговування, наявність курортів приміських зон відпочинку тощо;

- досить потужна матеріально-технічна база рекреаційного обслуговування

Але формування санаторно-курортного комплексу в Криму відбувається і під впливом несприятливих факторів, - це насамперед:

- обмежена платоспроможність населення;

- слабкий розвиток інфраструктури загального призначення;

- низький рівень сервісу та невисока культура господарювання;

- нерозвинуті сучасні системи інформаційного забезпечення рекреаційної галузі та невисокий рівень реклами;

- дефіцит висококваліфікованих фахівців;

- зниження і навіть відсутність держбюджетних надходжень у дану галузь.

3. Сучасний рівень розвитку і  структура санаторно-курортного  комплексу АРК

За даними державного комітету статистики України, загальна місткість рекреаційних закладів на початок 2009 року становила 349 тис. місць, в тому числі дитячі санаторії 102 тис. місць, санаторії-профілакторії – 173, будинки і пансіонати відпочинку – 50, бази та інші заклади відпочинку – 423 тис. місць

Санаторно-курортний  комплекс АР Крим являє собою сукупність закладів, що забезпечують щорічний, щотижневий, щоденний відпочинок, санаторно-курортне лікування, туризм населення регіону, всієї країни та іноземним туристам.

Виходячи з структури  санаторно-курортного комплексу АР Крим, варто сказати, що основними її складовими частинами виступають:

1. Санаторно-курортне  лікування, що представлене санаторіями  та пансіонатами, готелями, бальнеолікувальницями,  квартирними бюро. Базується на  використанні кліматологічних, бальнеологічних, грязевих природних ресурсів.

Рис. 6. Санаторії та пансіонати відпочинку, одиниць

Станом на початок 2009 року в АР Крим нараховувалося 107 санаторіїв та пансіонатів з лікування із загальною кількістю 27590 місць відпочинку. В цілому ж динаміку зміни кількості санаторіїв та пансіонатів відпочинку показана на рис. 6.

Отже, аналізуючи діаграму 3 можна сказати, що в цілому за період 2000-2009 років суттєво збільшилася  кількість санаторіїв та пансіонатів відпочинку.

2. Довготривалий відпочинок, представлений закладами стаціонарного відпочинку (будинки відпочинку та творчості, пансіонати, бази, спортивно-оздоровчі комплекси і табори, заклади дитячого відпочинку). Базується на використанні значних різноманітних рекреаційних ресурсів - рекреаційних лісів, ландшафтів морського узбережжя, річок, озер, водосховищ, приміських зелених зон, парків та лісопарків;

Розглядаючи заклади  стаціонарного відпочинку АР Крим слід сказати, що вони на протязі останніх 5 років не мають чіткої тенденції до скорочення чи зростання, в цілому ж ця тенденція показана на рис. 7.

Рис. 7. Динаміка в зміні закладів стаціонарного відпочинку, кількість  місць

3. Короткочасний відпочинок, що представлений відповідними закладами та територіями (садівничі товариства і дачні кооперативи, бази відпочинку вихідного дня, заклади рибалок та мисливців, приміські та міські зони відпочинку, міські парки та лісопарки, зелені зони міст тощо), а також вторинними закладами обслуговування (громадського харчування, роздрібної торгівлі, культурно-побутового призначення, транспорту);

Аналізуючи дані заклади, варто сказати, що в цілому вони займають значну територію АР Крим і в останні  роки продовжується їх зростання  особливо у великих містах. В цілому ж площу території відведену під ці заклади в різних містах АР Крим показано на рис. 8. Всі дані, які наведені на цій діаграмі пораховано у відсотках до загальної зайнятої території цими закладами