Особливості технічного обслуговування рузомого складу трамвайного ДЕПО

 

План

 

Вступ

1. Загальна частина

1.1. Призначення та склад ДЕПО

1.2. Діюча система технічного  обслуговування і ремонту тролейбусів

2. Технічна частина

2.1. Технологія виконання технічного  обслуговування (ТО-1) тролейбуса 

2.2. Вибір технологічного обладнання цеху технічного обслуговування

3. Організаційна частина

3.1. Організація виконання технічного  обслуговування тролейбусу

4. Охорона праці

4.1. Правила охорони праці у  цеху технічного обслуговування  тролейбуса

5. Спеціальна частина

5.1. Розрахунок ремонтно-експлуатаційного плану ДЕПО

5.2. Розрахунок цеху технічного  обслуговуання.

6. Графічна частина

6.1. План цеху технічного обслуговування  за розташуванням технологічного  обладнання

Список літератури

 

 

Вступ

 

Інтенсивний розвиток міського суспільного пасажирського транспорту направлений на забезпечення потреб населення в пересуванні.

Основними видами міського суспільного транспорту є метрополітен, трамвай, автобус, тролейбус і засоби таксомоторів. Кожен вид має свої особливості і недоліки. Тролейбусу властиві багато переваг автобусного транспорту, він забезпечує комфортабельність перевезень, володіє високими динамічними якостями, безшумний в експлуатації і гігієнічний. Разом з тим тролейбус не позбавлений ряду недоліків – обмежена маневреність, значні первинні капітальні витрати, додаткові технічні складнощі при устаткуванні вулиць і площ міст контактною мережею. Обмеження швидкості при проїзді спеціальних частин контактної мережі.

Сучасний рухомий склад - це складні  технічні системи тривалого користування. В процесі експлуатації внаслідок дії цілого ряду факторів рухомий склад постійно і неповторно втрачає свої початкові якості, які характеризуються експлуатаційно-технічними показниками. Погіршення експлуатаційно-технічних показників називають старінням транспортних засобів. Воно виникає як у процесі експлуатації, так і при його зберіганні.

Для підтримки парку рухливого складу в технічно справному стані необхідне постійне вдосконалення як технологічних процесів ремонту і технічного обслуговування, так і організації і управління виробництвом.

Мета нашої роботи – з’ясувати  особливості технічного обслуговування  рузомого складу трамвайного ДЕПО.

 

1. Загальна частина

1.1. Призначення та  склад ДЕПО

Тролейбусне ДЕПО — підприємство, що забезпечує експлуатацію і ремонт рухомого  складу тролейбусів.

Предметом діяльності ДЕПО є:

- Перевезення пасажирів наземним  пасажирським транспортом (трамваями),   з метою задоволення попиту  міста  в  обслуговуванні  наземним  транспортом загального  користування.

- Підтримання у робочому стані,  виконання капітальних і поточних  ремонтів рухомого складу та його агрегатів,  колійного   господарства,   контактної    мережі,    енергетичного господарства в цілому тощо.

- Збір  виручки  від  перевезення   пасажирів  та  багажу тролейбусами, здійснення контролю за своєчасною  та повною оплатою транспортних послуг.

Забезпечення   структурних   підрозділів  ДЕПО рухомим складом,  агрегатами,  запасними частинами,  технологічним обладнанням,    матеріалами,    енергетичними    ресурсами    та пально-мастильними матеріалами,  автотранспортними   засобами   та механізмами   за   результатами   (умовами)   проведення  тендерів (відкритих торгів).

- Забезпечення   структурних   підрозділів  ДЕПО єдиною нормативно-технологічною  документацією,  нормативами часу  й розцінками  на ремонт та  обслуговування рухомого складу транспорту загального користування.

- Здійснення   функцій   замовника   при  будівництві  та реконструкції   трамвайних      ліній,   виробничих потужностей   та   об'єктів   соціально-культурного   призначення, створенні  та  облаштуванні  місць   паркування   тролейбусів  на  території  міста,  облаштування  зупинок.

- Підготовка,  перепідготовка та  підвищення кваліфікації кадрів.

- Утримання  і  експлуатація  житлового фонду та об'єктів  соціально-культурного призначення.

Виконання   капітальних   ремонтів   основних  засобів виробництва (тролейбусів, колій,   контактної   мережі,   тягових   підстанцій, кабельного господарства, машин, механізмів, обладнання, будівель і т.д.).

- Надання послуг у будинках,  що знаходяться в  повному  господарському віданні ДЕПО.

- Забезпечення  сталої  роботи   тролейбусного   транспорту загального  користування  на  масових   перевезеннях пасажирів та в  екстремальних ситуаціях.

- Забезпечення безпеки руху,  охорони праці,  цивільної оборони,   мобілізаційної   готовності   і  охорони  навколишнього середовища.

-  Надання   послуг   юридичним   та   фізичним   особам (перевезення   вантажів;   транспортне   обслуговування;   послуги зв'язку;      комунально-житлові).

- Інші  види  діяльності,  не  заборонені законодавством України.

Перелік основних виробничих, допоміжних, складських, службово-побутових  приміщень, ділянок і відділень  ДЕПО

1. Цех технічного обслуговування

1.1. Миєчно-прибиральна ділянка

- Відділення: зовнішнього миття кузова РС, сушки РС, внутрішнього прибирання РС, підготовки води, управління мийними машинами, очищення води або оборотного водопостачання, сушки одягу (побутові приміщення).

- Комора майна миєчно-прибиральної ділянки

1.2. Ділянка технічного обслуговування обладнання РС

- Відділення: (пости) технічного обслуговування по видах технічної  дії і обладнання електричного, механічного пневматичного і гідравлічного; (пости) табельних робіт; діагностичних робіт; виконання робіт по діагностичних розпорядженнях; для виконання зварювальних робіт; для виконання слюсарних робіт, різання металу, скла; для зберігання і роздачі змащувальних матеріалів.

1.3. Ділянка непланових ремонтів

- Відділення: підйомних ремонтних робіт; безпідйомних ремонтних робіт.

1.4. Акумуляторна ділянка

- Відділення: ремонту акумуляторних батарей; заряду акумуляторних батарей; апаратна; електролізне (приготування, зберігання, роздача і регенерація електроліту, дистиляція води); вентиляційне ( і компресорне).

- Комора майна акумуляторної ділянки

1.5. Шиномонтажний ділянка

- Відділення: миття коліс; ремонту коліс (демонтажу і монтаж шин, накачування камер); компресорне; вулканізація; зберігання коліс, шин і ін. майна шиномонтажної ділянки.

1.6. Ділянка по технічному обслуговуванню і ремонту радіоапаратури

- Відділення: по технічному обслуговуванню і ремонту гучномовних  пристроїв; по технічному обслуговуванню і ремонту  радіоінформаторів (магнітофонів); по технічному обслуговуванню і ремонту спеціальної електронної техніки, апаратури і т.д.

1.7. Ділянка по технічному обслуговуванню кас і компостерів

- Відділення: по технічному обслуговуванню і ремонту кас і компостерів; по технічному  обслуговуванню  і  ремонту  автоматів  по продажу талонів.

1.8. Ділянка діагностики РС

- Відділення: експресдіагностики; діагностування електричного обладнання; діагностування пневматичного і гідравлічного обладнання; машинної обробки діагностичної інформації; ТО і ремонту діагностичного обладнання;

- Комора зберігання майна ділянки діагностування.

1.9. Ділянка приймання РС з лінії

- Відділення:  (пост) інкасації; контролю технічного стану РС.

1.10.Ділянка швидкої технічної допомоги(

- Відділення: технічного обслуговування і непланового ремонту на кінцевих станціях; централізованої технічної допомоги; стоянки спеціальних машин технічної допомоги.

1.11. Ділянка підготовки піску

- Відділення: сушки піску; зберігання і роздачі піску;

1.12. Приміщення ЦТО: комора, техніка і документація ЦТО, майстрів, начальника цеху, майстрів і приймальників ОТК, побутові, вентиляційні

2. Цех ремонту рухомого складу

2.1. Ділянка капітального ремонту

2.2. Ділянка середнього ремонту

- Відділення: кузовне; розбірно-складальне; слюсарне; слюсарно-кузовне; миття деталей.

2.3. Ділянка другого технічного обслуговування

2.4. Ділянка фарбування і сушки РС

- Відділення: фарбування рухомого складу; сушки рухливого складу; фарбування агрегатів і деталей; фарбопідготувальне; апаратна для управління технічними засобами пофарбування і сушки;

2.5. Ділянка столярна

2.6. Ділянка шпалерна

2.7. Ділянка ремонту електрообладнання

- Відділення: ремонту контактних панелей; ремонту контроллерів;

2.8. Приміщення ЦРРС: відпочинку робітників, начальника цеху, майстрів, нарядників (нормувальників), приймальників ОТК, комори для запчастин, комори для майна цеху, комори лакофарбних матеріалів, комори прибирального інвентаря

3. Заготівельний цех

3.1. Слюсарно-складальна ділянка ( агрегатний )

- Відділення: ремонту і збірки передніх мостів; ремонту і збірки задніх мостів; ремонту і збірки рульових управлінь; ремонту і збірки карданних валів; ремонту і збірки компресів; ремонту апаратів пневмаобладнання; ремонту і збірки голівок струмоприймачів; ремонту і збірки струмоприймачів; ремонту і збірки візків трамвайних вагонів; випробування агрегатів; ремонту і збірки гідрообладнання;

3.2.Механічна ділянка;

Відділення: токарне, фрезерне, автоматичних верстатів, штампове, шліфувальне, заточне.

3.3.Електромашиною ділянка

- Відділення: збирально-розбиральні, ремонту полюсних котушок, ремонту якорів, просочувально-сушильне, приймально-здавальні випробувань електричних машин, ремонту електричних машин змінного струму.

3.4. Електротехнічна ділянка

- Відділення: ремонту реле-регулювальників, ремонту генераторів, звукових сигналів, дверних приводів, опалювальних приладів, пуско-гальмівних реостатів,

3.5.Ділянка електрозварювання

- Відділення: дугового зварювання; наплавлення під шаром флюсу, наплавлення у сфері вуглекислого газу, газового зварювання і наплавлення,

3.6. Ковальсько-ресорна ділянка

3.7. Слюсарно-інструментальна ділянка

3.8. Приміщення заготівельного цеху: начальника цеху, майстрів і нормувальників, комори для майна по ділянках, комори прибирального інвентаря.

4. Допоміжні підрозділи

4.1. Відділ головного механіка

- Ділянки: слюсарна, електротехнічна, технічного обслуговування спеціальних машин, компресорна, нестандартного обладнання (експериментальна - виготовлення і обслуговування нової техніки).

- Відділення: сантехнічне, столярне, ремонтно-будівельне,

- Приміщення: стоянки спеціальних машин, водіїв спеціальних машин, підстанції депо, чергових електриків( слюсарів, сантехніків), начальника ОГМ (головного механіка), головного енергетика.

 

 

1.2. Діюча система технічного  обслуговування і ремонтів тролейбусів.

 

Згідно з ДСТ 27.002-83 надійність - це властивість об'єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції у заданих режимах та умовах використання, технічного обслуговування, ремонту, зберігання та транспортування. Надійність, як складна властивість, в залежності від призначення об'єкта і умов його застосування, складається із поєднання властивостей: безвідмовності, ремонтопридатності, довговічності та збереження. Надійність транспортних засобів визначають за допомогою його експлуатаційно-технічних показників, використовуючи статистичні показники.

Відповідно до вищеназваного стандарту, рухомий склад або його складальні одиниці в процесі експлуатації можуть знаходитися в справному технічному стані або в несправному, який в свою чергу класифікують на працездатний, непрацездатний та граничний.

Ремонт являє собою комплекс операцій, який спрямований на переведення транспортних засобів або його складальної одиниці з граничного стану в справний.

За цілим рядом суттєвих ознак  виділяють різні види ремонту  транспортних засобів. За ступенем відновлення  ресурсу відповідно до наказу міністра житлового та комунального господарства України № 120 від 03.12.1991 р. ремонт транспортних засобів може бути капітальним чи середнім. Їх виконують як на ремонтних заводах і спеціалізованих ремонтних майстернях, так і в цехах технічного обслуговування та ремонту депо.

Затверджений обсяг робіт кожного  ремонту називають його характеристикою. Проміжок часу між двома суміжними ремонтами з однією і тією ж характеристикою називають міжремонтним періодом.

Пробіг транспортних засобів між  двома суміжними ремонтами з  однією і тією ж характеристикою  називають міжремонтним пробігом.

Відповідно до вищенаведеного наказу величина міжремонтного пробігу встановлена:

а) при капітальному ремонті трамвайного  вагона - 300000 км, тролейбуса -240000 км.

б) при середньому ремонті трамвайного  вагона - 100000 км, тролейбуса -80000 км.

Капітальний ремонт - це такий вид ремонту, при виконанні якого відбувається відновлення не менше 80 % повного ресурсу із заміною або відновленням усіх деталей складальних одиниць, включаючи базові деталі.

Рухомий склад, або його складальні одиниці, направляють у капітальний  ремонт за умови, коли:

- базовим та основним деталям необхідний ремонт, що вимагає повного розбирання;

- працездатність складальних одиниць  не може бути відновлена або  їх відновлення є економічно  недоцільним при проведенні середнього  ремонту.

За термін служби повнокомплектний рухомий склад підлягає, як правило, трьом капітальним ремонтам, не враховуючи капітальних ремонтів його складальних одиниць.

Застосування капітального ремонту  максимально обмежують за рахунок  заміни складальних одиниць, що потребують капітального ремонту, справними з оборотного фонду.

Середній ремонт - це такий вид ремонту транспортних засобів, при якому відбувається заміна або відновлення непрацездатних складальних одиниць. Його використовують для ліквідації відмов, а також для виконання встановлених норм міжремонтного пробігу за мінімальних простоїв.

Середній ремонт виконують шляхом проведення ремонтних робіт із заміною:

- у транспортних засобів окремих  складальних одиниць, що потребують  середнього чи капітального ремонтів;

- у складальних одиниць окремих  деталей, які досягли граничного стану, крім базових.

Крім того, він забезпечує безвідмовну  роботу складальних одиниць до чергового ремонту.

Методи ремонту  - це сукупність організаційних та технологічних правил виконання ремонту.

У ремонтному виробництві транспортних засобів застосовують наступні організаційні методи ремонту: стаціонарний, потоковий та змішаний.

Стаціонарний метод  характеризується тим, що всі ремонтні роботи виконують на одних і тих же робочих місцях. Рухомий склад стоїть на одному і тому ж робочому місці з початку і до кінця ремонту.

Потоковий метод характеризується тим, що рухомий склад переміщують з одного робочого місця на друге через певний проміжок часу, який називають тактом потокової лінії. Робітники при цьому залишаються на постійних робочих місцях, що спеціально обладнані для виконання тих або інших операцій.

Змішаний метод  характеризується тим, що, відновлюючи рухомий склад, частину робіт виконують на потоковій лінії, а частину - на постійних робочих місцях.

До технологічних методів ремонту транспортних засобів відносять наступні методи: знеособлений (позбавлений індивідуальності), незнеособлений (не позбавлений індивідуальності), агрегатний і вузловий. Використання того чи іншого методу ремонту зумовлено багатьма факторами: кількісним складом, типом транспортних засобів, його конструктивними особливостями, ремонтопридатністю, виробничими умовами проведення ремонту, виробничою програмою ремонтного підприємства.

Знеособлений метод  ремонту - це такий метод, при якому не фіксується належність відновлених складальних одиниць до визначеної одиниці транспортних засобів, тобто рухомий склад збирають після ремонту з відновлених та нових деталей. Цей метод використовують на спеціалізованих експлуатаційних та ремонтних підприємствах.

Незнеособлений метод ремонту - це таких метод, при якому зберігається належність відновлених складальних одиниць до визначеного екземпляру транспортних засобів.

У ремонтному виробництві найчастіше використовують знеособлений метод. Він економічно себе виправдовує лише в тих випадках, коли рухомий склад розбирають і складають на потоці (конвеєрі).

Агрегатний метод ремонту  - це різновид знеособленого методу, при якому несправні складальні одиниці транспортних засобів замінюють новими або

раніше відновленими з оборотного фонду. Цей метод дозволяє:

- задовольнити більш  повне використання технічного  ресурсу складальних одиниць і тим самим знизити затрати на запасні частини та ремонт;

- значно скоротити технологічний  процес ремонту транспортних  засобів, використовуючи при цьому менш складне обладнання;

- скоротити виробничі  площі за рахунок підвищення  пропускної спроможності;

- підвищити якість ремонту  складальних одиниць і тим  самим скоротити простій транспортних засобів в процесі експлуатації.

Вузловий метод ремонту - це різновид незнеособленого методу, при якому весь комплекс робіт, що складає технологічний процес ремонту транспортних засобів, ділять на частини, кожна з яких являє собою групу технологічних операцій із закінченим технологічним процесом та видачею готової складальної одиниці. Кожну групу технологічних операцій виконують на спеціалізованих робочих місцях. Цей метод вигідно використовувати під час ремонту різноманітних типів транспортних засобів.

На економіку ремонтного виробництва транспортних засобів великий вплив мають організаційні принципи ремонту, які ділять на подефектний та маршрутний. В основу подефектного принципу ремонту покладена подефектна технологія відновлення деталей, що являє собою таку технологію, коли на одному робочому місці ліквідують тільки один дефект на одній, як правило, крупногабаритній деталі малосерійного виробництва. При подефектному принципі ремонту обсяг відновлених робіт для кожної деталі визначають індивідуально залежно від її фактичної потреби в ремонті.

В основу маршрутного принципу ремонту покладена маршрутна технологія відновлення деталей, що являє собою таку технологію, коли на одному робочому місці ліквідують до п'яти дефектів на одній, як правило, малогабаритній деталі крупносерійного виробництва. При застосуванні маршрутного принципу ремонту виявляють дефекти деталей, що часто повторюються. Ці деталі комплектують в групи (маршрути), розробляють типові маршрутні технологічні процеси відновлення і після цього партіями направляють у відповідні цехи для відновлення.

Маршрутний принцип ремонту  є прогресивним, тому що маршрутна  технологія принципово відрізняється від подефектної. Вона передбачає: єдину послідовність технологічних операцій для всіх деталей маршруту, застосування типових технологічних процесів, що забезпечують високу якість ремонтних робіт, можливість широкого застосування методів групової обробки, зниження вартості ремонту, полегшення планування та диспетчеризації, покращення організації ремонтного виробництва.

Розглянуті види й методи ремонту використовують в діючій сьогодні планово-попереждувальній системі технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Вона являє собою визначену форму організації технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, їх зміст (характеристику) і порядок чергування. При цій системі ремонт ґрунтується на планових основах: його основною метою є попередження непередбаченої (аварійної) відмови транспортних засобів в процесі експлуатації.

Табл. 1.1.

Система ТО і ремонтів рухомого складу тролейбусів в Україні

Вид ТО	Назва	Строки проведення ТО и ремонтів
		Троллейбус
		Періодичність	Час простою
ЕО	Щоденне обслуговування	Щодоби в нічний час	0.6-0.7 год.
ТО-1	Перше  технічне обслуговування	1 / 7 дней	1.7-2.7 год.
ТО-2	Друге  технічне обслуговування	16000 км	10 год.
СР	Середній ремонт	80000 км	10 робочих днів
КР	Капітальний ремонт	240000 км	20 робочих днів
СО	Сезонне обслуговування	2 рази в рік
	Неплановий ремонт		За об'ємом робіт
	Термін списання (років) (тис.км.)	10 років 725 тис.км

 

2. Технічна частина

2.1. Технологія виконання  технічного обслуговування (ТО-1) тролейбуса

 

Тролейбуси серії ПМЗ-Т1 виконані по блочно-модульному принципі з застосуванням  сучасних технологій і максимальним використанням уніфікованих деталей, вузлів і агрегатів. У конструкцію тролейбуса внесений ряд оригінальних рішень, що дозволили підвищити його електробезпечність, надійність і забезпечити простоту обслуговування.

Технологічні переваги тролейбусів  ПМЗ-Т:

    * суцільнозварна рама  лонжеронного типу з трубчастих профілів;

    * кабельна електрична  мережа з малогабаритними розніманнями;

    * розміщення електрообладнання на даху полегшує ремонт і обслуговування, забезпечує природне охолодження;

    * трубопроводи  пневмосистеми виготовлені з  нержавіючої сталі.

Технічні характеристики

Загальні дані

місткість (з розрахунку 0,125 м² на 1 чол.)  170 пас.

Кількість місць для  сидіння:  37

з них:

в тягачі  19

в причепі  18

Максимальна швидкість   60 км/год

Час розгону 0-40 км/г  25 с

Уповільнення тролейбуса з повною масою з 40 км/ч до 10 км/ч, забезпечуване електродинамічним гальмом  0,8 м/с²

Гальмівна дорога з швидкості 60 км/г з повною масою  32,1 м

Радіус повороту по зовнішньому  габариту  12100 мм

Максимальний підйом, подоланний тролейбусом  з повною масою  12%

Питома витрата електроенергії на тягу на умовному маршруті при номінальному навантаженні і швидкості руху 23 км/г  128,2 Вт·г/т.км

Рівень шуму, що створюється тролейбусом:

Зовнішній  84,0 дБА

у пасажирському салоні  82,0 дБА

у кабіні  85,0 дБА

Ресурс тролейбуса до капітального ремонту:

кузова  600000 км

основних агрегатів  300000 км

Габаритні розміри

Довжина  18000 мм

Ширина  2970 мм

Висота  3355 мм

База тягача  5400 мм

База напівпричепа  6520 мм

Колія переднього моста  1950 мм

Колія ведучих мостів тягача і напівпричепа  1710 мм

Кут переднього звісу (при повному  навантаженні)  12°

Кут заднього звісу (при повному  навантаженні)  6°

Мінімальний кліренс  180 мм

Кліренс  820 мм

Максимально допустиме відхилення від осі дротів контактної мережі у будь-який бік  4500 мм

Висота нижньої підніжки від  рівня дороги  360 мм

Маси і навантаження

Споряджена маса, при цьому навантаження:  18100 кг

на передній міст  4978 кг

провідний міст  6359 кг

задній міст  6763 кг

Повна маса, при цьому навантаження:  30143 кг

на передній міст  6477 кг

провідний міст  12240 кг

задній міст  11426 кг

Кузов

Рама  зварна, лонжеронного типу

Буксирний пристрій  буксировочний кронштейн спереду

Кузов  суцільнометалевий, вагонного типу

Кабіна  закритого типу

Опалювання електрокалориферне  2 печі в кабіні і 4 у салоні (2 у тягачі і 2 у причепі)

Двигун

Модель  ЕД138У2

Кількість двигунів  2

Тип чотириполюсний, реверсивний, постійного струму із змішаним збудженням й самовентиляцією

Розташування  - у базі під підлогою перед ведучими мостами

Номінальна потужність  130 кВт

Номінальна напруга мережі  550 В

Номінальний струм  260 А

Межі коливання напруги  400 - 720 В

Максимальний момент обертання   710 H·м

Номінальна частота обертання   1750 об/хв

Максимальна частота обертання   3900 об/хв

Маса двигуна  750 кг

Система мастила  кульковою масельничкою

Система охолодження  повітряна, примусова, з направленим рухом повітря

Ходова частина

Підвіска всіх коліс  - залежна, пневморессорна

Тип переднього мосту  МАЗ-500А-3000011

Балка переднього мосту  суцільноштампована

Тип ведучих мостів  RABA 318.78 або МВ 92.00.000

Балки провідних мостів  зварна, з високоміцної сталі

Ресори  еліптичні, з 3-х або 6-ти листів

Пружні пневмоелементи  рукавні

Амортизатори  Гідравлічні, телескопічні

Головні передачі  Конічні, з гіпоїдними зубчастими колесами і конічним диференціалом

Колісні редуктори  планетарні, з циліндровими прямозубими зубчастими колесами

Корданні вали  жорсткі, двохшарнірні

Шини

Модель  І-150

Тип  радіальні

Розмір  12,00R20 (320R-508)

Номінальний тиск повітря в шинах   8±0,1 кГс/см2