Взаємозв'язок літератури і музики і його осмислення на уроках музичного мистецтва

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з методики музичного виховання  в школі

на тему: «Взаємозв’язок літератури і музики і його    

         осмислення на уроках музичного мистецтва в школі»

 

 

 

 

                                                                         

 

 

 

 

 

 

 

2012 рік

Зміст

Вступ……………………………………………………3

1. Особливості музики і літератури, як видів мистецтва
1. Особливості музики…………………………….
2. Особливості літератури………………………..

 

2. Взаємозв’язок  літератури і музики на уроках музики в школі………………………………….

2.1. Поєднання літератури і музики на уроках музики в школі…………………………………………………..

 

Використання взаємозв’язку  літератури і музики  на уроках ………………………………………………

Додатки………………………………………………..

Висновок………………………………………………

Список використаних джерел…………………………

 

 

 

 

 

Об’єкт дослідження:   зміст освіти

Предмет досліджень:   взаємозв’язок літератури і музики та його    

                                       осмислення на уроках музики в школі

Основна мета:              доцільне використання художніх творів різних видів

                                     мистецтва, наведення учнів на  естетичне осягнення і 

                                       переживання змісту музичних  творів з опорою на весь 

                                     художній досвід дітей

Практична значимість

дослідження:              даний матеріал можна використовувати на роботі з

                                    дітьми в школі

Методи дослідження:  - емпіричні: спостереження, бесіда, дослідницькі,

                                        проблемно-пошукові методи, експеримент

• теоретичні: аналіз, синтез, індукція, дедукція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

        З  найдавніших часів внутрішня  єдність різних видів мистецтва  є основною тенденцією розвитку  художньої культури. Всі види  мистецтва споріднені й покликані  до життя потребами людей –  естетичними, пізнавальними, комунікативними,  виховними, тощо. Немає мистецтва  головного або другорядного. Жоден  вид мистецтва не може бути  замінений іншим, а всі разом  вони утворюють динамічну систему,  єдиний організм із загальними  закономірностями. Наприклад, музика  не може, як живопис, достовірно  зображати видимий предметний  світ. Вона не може, подібно до  літератури, безпосередньо передавати  зміст певних понять і уявлень,  але здатна з досконалістю, недоступною  іншим видам мистецтва, прямо  і безпосередньо відтворювати  духовне життя людини, виражати  характер і динаміку її переживань, втілювати найтонші нюанси її  почуттів.

       Світ  мистецтва надзвичайно багатий,  складний і різноманітний. Кожен  його вид  має численні різновиди,  роди, жанри, тощо. В одному випадку  твір мистецтва постає перед  нами як матеріальний предмет,  звернений до здорового сприймання ( скульптура, картина, будівля), в  другому – як розгорнутий у  часі процес (словесний або музичний), у третьому – як дія, що  відбувається в просторі і часі(танець, спектакль, кінофільм). «Мистецтво – це час і простір, в якому живе краса духу. Як гімнастика випрямляє тіло, так мистецтво випрямляє душу. Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає людське в людині, підносить себе до прекрасного, переживає насолоду»,  - писав В.О.Сухомлинський. Тому ставлення до мистецтва – показник духовності особистості. Кожна людина повинна оволодівати духовним надбання мистецтва, яке є концентрованим вираженням естетичного досвіду людства.

       Виділяючи  питання взаємозв’язку різних  видів мистецтва на уроках  музики в окремий розділ, ми  виходимо з того, що доцільне  використання художніх творів  різних видів мистецтва дає  вчителю можливість вирішувати  складні завдання наведення учнів  на естетичне осягнення і переживання  змісту музичних творів з опорою  на весь художній досвід дітей,  без нав’язливого втручання в  цю тонку сферу художньої діяльності  людини.

       Між  видами мистецтва існує не  тільки сюжетний або хронологічний  зв'язок, а й внутрішній, творчий  і життєвий. І це зрозуміло,  адже всі види мистецтва народжуються  з єдиного джерела – реального  життя яке однаковою мірою  живить і композитора, і письменника,  і художника. Отже, взаємозв’язок  між різними видами мистецтва  означає не лише знаходження  внутрішніх зв’язків між музикою,  літературою і живописом, а  й між цими видами мистецтва  і життям.

       Р.Роланд  писав у цьому зв’язку, що  межі окремих мистецтв аж ніяк  не абсолютні: постійно відбуваються  взаємні переходи, один вид мистецтва  знаходить своє продовження і  завершення в іншому. «Це все  таж невгамовна потреба людського  духу: переповнивши до вінця форму  одного мистецтва, вона шукає  і знаходить в другому своє  цілісне вираження».

      Педагогічний  сенс досягнення взаємодії мистецтв  у навчальному процесі полягає  у тих психічних новоутвореннях, які виникають у дітей саме  в результаті комплексного впливу  мистецтв. Учні мають усвідомити, що різні мистецтва не тільки  не відокремлені один від одного, а навпаки, тісно пов’язані  між собою і знання одного  з них допомагає глибшому сприйманню  і розумінню інших видів мистецтва. 

      Безпосередність  певного виду образності або,  навпаки, необхідність асоціативного  домислювання зумовлює сильні і слабкі сторони різних видів мистецтва у їх конкретно-почуттєвому впливі на слухача, читача, глядача. Наприклад, художнє слово викликає емоційно-естетичну реакцію. Сприймання музики йде зворотнім шляхом: емоційно-естетична реакція викликає активну діяльність свідомості, яка матеріалізується в слові. Тому співдружність цих видів мистецтва виявляється такою плідною.

      Світ мистецтва  представлений у шкільних програмах  трьома його видами - літературою,  музикою, образотворчим мистецтвом, які посідають центральне положення  в художній культурі. Це пояснюється  їх роллю в духовному життя  людини, що визначається синтезом  трьох головних сфер психіки  – раціональної, емоційно-почуттєвої  і вольової.

      Література  найповніше і найглибше втілює  в життя думки людини, музика  – життя її почуттів і переживань, образотворче мистецтво – зміст  уявлень людини про світ у  тій формі, яку дає їй реальне  почуттєве сприйняття діяльності. Тим самим музика, література  і образотворче мистецтво всебічно і повно охоплюють духовне життя людини, а їх різні поєднання дозволяють передавати взаємозв’язок процесів, що в ньому відбуваються.

      Зрозуміло,  що наявність трьох художніх  предметів у шкільному курсі  має відбиватися й на методиці  їх викладання. На уроках слід  цілеспрямовано і послідовно  проводити думку про те, що  ці предмети є трьома гранями  єдиного процесі осягнення світу  мистецтва. Взаємозв’язок у викладанні  мистецтв розширить кругозір  школярів, дасть можливість глибше  відчути і зрозуміти життя,  відтворене в художніх творах.

      Взаємозв’язок  різних видав мистецтва включає  їх механічне поєднання. Тому  ефективність звернень до різних  видів мистецтва у навчально-виховному  процесі полягає не в їх  кількості, а в доцільності  використання для заглиблення  в художній світ конкретного  твору мистецтва. Наприклад, на  уроці музики художньою домінантою, яка визначає педагогічну доцільність  використання інших видів мистецтва,  виступають саме музичні твори. 

      Варто пам’ятати  про те, що співдружність різних  видів мистецтва у навчальному  процесі – це просто додаткове  залучення на уроки одного  виду мистецтва матеріалу іншого  або ілюстрування одного виду  мистецтва іншим. Йдеться про  те, що кожен вид мистецтва  – неповторна художня цінність, що має свої специфічні особливості  й своєрідний вплив на особливість  школяра. 

      Питання  про взаємодію різних видів  мистецтва у виховному процесі  не можна розглядати однозначно. Все залежить від конкретного характеру взаємодії, від того, на якому уроці – музики, літератури чи образотворчого мистецтва – використовуються твори цих видів мистецтва. Учні мають усвідомити, що різні види мистецтва тісно пов’язані між собою й знання одного з них допомагає глибшому сприйманню і розумінню іншого. Перед учителем постають такі завдання: підвищення рівня художньої та загальної естетичної культури учнів, збагачення і систематизація знань про мистецтво, поглиблення сприймання музики. Ці завдання можуть бути вирішені, якщо вчитель звертатиметься до творів інших видів мистецтва систематично, проводитиме аналіз музичних творів у тісному зв’язку з літературою і образотворчим мистецтвом. Розуміння специфіки цих видів мистецтва допоможе учням глибше зрозуміти особливості й специфіку музики, сприятиме форсуванню цілісного уявлення про мистецтво, як образну форму відображання дійсності.

     

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.  Особливості  музики і літератури, як видів мистецтва

      Розглянемо детальніше ті особливості музики та літератури, які допоможуть вчителю методично правильно використовувати твори суміжних видів мистецтва на уроках музики.

1. Особливості музики

      Як відомо, музика – один із видів мистецтва, що вирізняється від інших його видів особливою емоційною глибиною. Музика – єдиний «канал», безпосередньо підключений до емоційних структур людини, до її душі.

      Музичний  образ настільки багатозначний,  наскільки багатозначні і складні  почуття людини. Адже неможливо  осягнути розумом складну симфонію  людських почуттів, в якій поєднується  добро і зло, мужність і сум’яття, сумніви і торжество, ніжність  і трепетність, невтримне прагнення до радості і щастя. Велика сила музики – в її активному характері: вона ніби змушує себе слухати, проникаючи в свідомість, стаючи духовним стимулом поведінки особистості.

       Основою  музики є інтонація людської  мови, які досягають вищої пластичності  в мелодії. Інтонація – єдність  звуку і змісту. Але на відміну  обмеженого набору фонем у  звуковому матеріалі слова –  у музиці інтонація спирається  на звук  у всій повноті його  властивостей: незліченних тембрових  відтінків, способів артикуляції,  відмінностей темпу, ритму, рівнів  динаміки, гармонії, тощо. Інтонацій  – на виразність мови в музиці  досягає сили, досконалості і  гнучкості, які для мови стають  недоступними. Тому музика яскравіше,  ніж мова, виражає емоції людини, але смислова, понятійна сутність  мови в музиці зникає. Слово  називає явище, інтонація ж  змушує відчути і пережити  його. Саме тому Б.Астаф’єв  назвав музику мистецтвом інтонованого  змісту.

       Музична  інтонація – втілення художнього  образу в звуках. Вона черпає  свою виразність з мовної інтонації,  жестів, рухів і пластики тіла. Систему музичних інтонацій складають  емоційно-експресивні (інтонації  зітхання, знемоги, радості, героїчного  піднесення, тощо); предметно-зображальні (що імітують, наприклад, припливи хвиль, біг кінноти, дзвони, тощо); музично-жанрові (відтворення рис маршу, танцю, пісні, баркароли, тощо); музично-стилеві (втілення типових рис музики Й.С.Баха, Л.Бетховена, С.Прокоф’єва);

Інтонації типізованих у  музиці засобів (мажорність, пунктирний ритм, мелодичний рисунок, «пусті» квінти, тощо).

      В основі  конкретного твору можуть лежати  різні види інтонацій. Наприклад,  можуть переживати експресивно-емоційні  або типізовані ладо інтонації  і бути відсутніми зображальні.  При цьому основою цілісності  твору є будь-який один вид  інтонації.

      Музика  безпосередньо відтворює лише  звукову картину навколишнього  світу. Вона не здатна зображати  дійсність конкретно, як це  робить архітектура, ні опосередковано, як це робить література: музичні  образи втілюють не світ, а  його переживання. 

      Синтез  музики, слова, зображання у програмній  музиці полягає не тільки в  наданні музичним звучанням предметної  або понятійної конкретності (наочності,  образу), а головним чином у  тому, щоб спрямувати мислення  слухачів у заданому напрямі,  створити багате поле уявлень  для творчого переживання й  роздумів. Музика при цьому не  втрачає своєї самостійності,  вона залучає до свого арсеналу  виразності (завдяки єдності мислительного процесу і асоціативної діяльності свідомості) різні типи сприймання, уяви, набувають таким чином універсальності у пізнанні і вираженні світу і людини.

       Зіставлення  музики і літератури показує,  що навіть співзвучності й  ритми поезії видаються слабкими  і незначними порівняно з могутніми  або ніжними хвилями музики, здатними  полонити людей. Але музика  безсила там, де всесильна література  – в змалюванні конкретних  образів людей і природи, у  роздумає про добро і зло, у безконечній предметності почуттєвого пізнання і мислення.

      Порівнюючи  музику з живописом, бачимо  переваги кожного з цих видів  мистецтва. Сила музики в її  процесуальності, динамізмі, активності  й емоційній повноті. Слабкість  – у предметній обмеженості,  відсутності точної інформації  про зовнішній світ. Найталановитіша  музика не може дати тих  образів предметів і форм, які  можуть бути зображені на полотні. 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Особливості літератури

        Література  – вид мистецтва, який ґрунтується  на словесній творчості, як  специфічному способі художньо-образного  пізнання світу. Як мистецтво  художнього слова література  володіє величезними можливостями  відображення дійсності, безпосереднього  відтворення життя, думок і  почуттів людини. Майже немає  таких явищ у світі, які б  не могли відображатись у літературному  творі. Література вільно переносить дію в просторі і часі, володіє можливістю розгортання в одному творі кількох сюжетних ліній, здатних вільно поєднувати оповідь, опис і діалог.

       Як відомо, мова є універсальним засобом  спілкування. За допомогою мови  можна визначати як зовнішні  ознаки предметів і явищ, так  і їх внутрішню сутність, розкривати  людські почуття в їх динаміці  і розвитку. Слово виступає не  тільки звуковим сигналом, а й  звуковим образом, згустком вражень  людей багатьох поколінь, що говорили  тією чи іншою мовою. За допомогою  таких художніх засобів як  порівняння, епітет, метафора, алегорія, гіпербола, синоніми тощо, мова  може глибоко і повно передавати  думки героїв, описувати їх почуття,  переживання, виражати ідеї, погляди  автора, його ставлення до життя.  Однак можливості слова не  безмежні.

      Література, як і музика, здатна показувати  явища в динаміці і розвитку, виразно описувати як матеріальний  світ, так і перебіг психічних  процесів. Однак літературні образи  майже не володіють почуттєвою  наочністю. Зокрема, література  не може передавати світлові  й кольорові враження, вона здатна  лише описувати їх.

      З обмеженою  наочністю (через звуконаслідування)  може передавати література, особливо  поезія, слухові враження.

      Слід пам’ятати,  що художній світ мистецтва  значною мірою тримається на  літературній основі. Чи багато  зрозуміє глядач у картинній  галереї, де розгорнені експозиції  полотен уславлених майстрів, якщо  він не знає міфів, біблійських сюжетів, літературних творів, з ними пов’язаних? А скільки втратять слухачі, сприймаючи увертюру до опери, не знаючи змісту поеми.

Розділ 2. Взаємозв’язок літератури і музики на уроках музики в   

                школі 

        Музика  не позбавлена просторовості,  хоча і уявної. Просторові уявлення виникають при сприйманні музики у зв’язку із збудженням особливих асоціативних зв’язків. Як і в просторових видах мистецтва, в музиці є світло і тінь, колорит і графічність, верх і низ, передній і дальній план.  

      Головне  призначення різних видів мистецтва  на уроках музики полягає, насамперед  у духовному збагаченні й художньому  розвитку школярів, що створює  умови для проникнення в композиторський  задум. « Дуже важливо,  - писав  Д. Кабалевський, - щоб у свідомості дітей музика не стояла осторонь від інших видів мистецтва, а якомога яскравіше виявляла свої глибокі внутрішні (а не лише зовнішньо-сюжетні) зв’язки з ними». Літературі тут належить чільне місце, оскільки з її допомогою легше здійснюється вихід на конкретні явища реального життя і це допомагає осягати музику, як важливу частину цього життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1. Поєднання літератури  і музики на уроках музики  в школі 

         Існує дуже багато літературних творів, головними дійовими особами в яких є музика  і музиканти.

• Музика і  байки

Байка – віршований твір, жартівливого і в той же час  повчального характеру, в якому  висміюються вади людської поведінки  і характеру. 

Такі байки, в яких музика «головна дійова особа», писав великий  російський байкар І. А. Крилов. «Осел  і соловей», «Шпак», «Кішка і соловей», «Зозуля і півень» та інші. Але  найяскравішим прикладом байки  є «Квартет». На прикладі цієї байки  діти знайомляться в музиці з таким  поняттям, в якому беруть участь чотири будь-яких музиканта. У музиці це різні квартети, вокальний та інструментальний. (дивитись Додаток 1)

 

• Музика і казка

Казка -- це вид художньої  прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь  про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Один з основних жанрів народної творчості, епічний, переважно прозаїчний твір чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку.

Казка як своєрідний жанр народної та літературної творчості посідає  значне місце у фольклорі всіх країн світу. Як зазначив В. Гнатюк "казки  належать до найдавніших витворів людського  духу і сягають у глибину таких  далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія". Казка - невід'ємна складова народної педагогіки. "Казка, гра, фантазія, - пише В.О. Сухомлинський, - животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень… Через казкові образи в свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками… Під впливом почуттів, що породжені казковими образами, дитина вчиться мислити словами. Діти знаходять велике задоволення у тому, що їхня думка живе у світі казкових образів, в них - перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного". (дивитись Додаток 2)

 

Неможливо уявити дитинство  без казок - батьки читають їх дітям, казки застосовуються у навчальній програмі дитячих садків, молодших класах шкіл, але чи можна застосовувати  казку та гру як засіб виховання  більш дорослих школярів, наприклад, 4 - 5 класу? Сучасні діти розвиваються під впливом СМІ, компьютерних технологій, інтернету, чи доречно буде проводити з ними уроки за допомогою "старої доброї" казки?

Також  неможливо уявити, що казка існуватиме без музики.  Яскравим прикладом  казки про  музику є казк народів світу «Бременські музиканти»,  «Сліпий кухар», «Чарівний смичок» та багато інших.  Дітям набагато легше сприймати характеристики образів, коли вона чує музичну характеристику героїв.  Кожного героя можна «обіграти» музикою. Сприймання тут розвивається на вищому рівні, адже музика доповнює словесний образ.

 

• Музика і поезія

Зв’язок музики і поезії органічний і безсумнівний. «Музичність» поезії виявляється в її ритмічній  та звуковій організації, а також  інтонаційному малюнку мови. «Словесність»  музики проявляється у функціонуванні її як засобу спілкування, що характерно для всіх знакових систем.  Яскравим прикладом є поезії відомих російських поетів, вірші яких покладень на музику – С.Єсенін, М.Лермонтов, О.Пушкин та багато інших. (дивитись Додаток 3)

 

 

Практична частина: «Взаємодія літератури і музики  на уроках музики»

       Порівнюючи  музичні твори з творами інших  видів мистецтва, доцільно простежувати  з школярами ті зв’язки між  ними, що кореняться в їх спільному  походженні, в синтетичних функціях  в культурі, в загальному характері  й логіці відображення. Слід поступово  підводити учнів до думки, що  взаємодія музики з іншими  видами мистецтва можлива тому, що сфери вираження мистецтв  не замикаються в колі своєрідності, а взаємозбагачують один одного.

       Проведення  аналогій між музичними і літературними  творами має сприяти розкриттю  їх образного змісту, виявляти  специфіку цих видів мистецтва,встановлювати  асоціативні зв’язки між ними. Якщо вчитель при цьому не  буде враховувати зміст переживань  дітей, вибірковість ставлення  до творів мистецтва і акцентуватиме  лише на пізнавальній стороні взаємозв’язку музики і літератури, то така аналогія може зашкодити сприйманню музичних творів, знищити ту неповторність, яка притаманна кожному з мистецтв.

       Слід  привчати дітей вслухатися в  музичність художнього слова,  що робить літературний образ  емоційнішим і змістовнішим. Прикладом  органічного зв’язку поезії і  музики і цикл п’єс П.Чайковського  «Пори року». П’єси виражають  настрої, що викликає у людей  кожна пора року, - зимові мрії, весняну свіжість, літню радість  і осінній сум. Назви п’єс  пов’язані з характерною особливістю  кожного місяця. Наприклад, січень  – «У комелька», квітень – «Підсніжник», травень – «Белые ночи»,  червень – «Баркаролла» тощо.

      Кожна п’єса  з циклу має епіграф, свого  роду програму твору. Ними послужили  фрагменти поезій відомих російських  поетів. Наприклад:

 

Січень. «У комелька»

И мирной неги уголок

Ночь сумерком одела,

В камине гаснет огонек,

И свечка надгорела.

      Цей вірш молодого О.Пушкіна надзвичайно гармонує з музикою п’єси , мрійливою, задумливою, ніби зітканою із спогадів зимових вечорів.

Квітень. «Подснежник»

Голубенький, чистый

Подснежник-цветок,

А подле сквозистый

Последний снежок…

Последние слезы 

О горе былом

И первые грезы

О счастье ином…

    

       Ці поетичні рядки А.Майкова дістали вираження у нижній мелодіі, яка передає живий подих весни. Ми ніби чуємо її народження, бачимо перші квіти, що пробиваються з-під снігу до променів сонця. У вальсовому русі мелодії відчутне дзюрчання струмочка, дзвін крапель талої води.

         Аналізуючи п’єси, слід розкрити  учням поетичні образи віршів, зачитати слова вголос, щоб відчути  виразність та мелодійність поетичного  слова. Використання поезії сприяє  розвитку асоціативних уявлень  дітей, сприймання явищ природи. Поетичні тексти майть сильний емоційний вплив на слухачів, розширюють уявлення про зображувальні можливості музики та поезії. 

     Поетичним  епіграфом до п’єси з циклу  «Пори року» - Жовтень. «Осіння пісня» став уривок з вірша О.Толстого:

Осень осыпает весь наш  бедный сад.

Листья пожелтевшие по ветру летят…

      Відразу приходить на думку дивовижна поезія відомого російського поета С.Єсеніна «Отговорила роща золотая».  Поет створює яскравий, по-осінньому сумний образ, який можна зачитати дітям для більш емоційного сприймання твору. Сила вірша – у злитості всіх деталей, зорових і слухових вражень, які переплітаються з вираженням ставлення до природи, з моральною оцінкою свого життя.

     Формування  естетичного ставлення до літературного  твору починається з його читання.  Емоційне переживання учня, викликане  безпосереднім сприйманням тексту, лягає в основу його аналізу  й оцінки. Варто надавати школярам  можливість давати власну оцінку  сприйнятому твору. У зв’язку  з тим, що на уроці музики  немає змоги приділяти літературі  багато уваги, потрібно ретельно  підібрати для уроку невеликі  уривки прозових творів і вірші,  використовувати ті твори, які  вивчалися дітьми на уроках  літератури. У деяких випадках  доцільно заздалегідь доручати  учням вивчити чи повторити  певні вірші, дібрати літературний  матеріал до уроку музики.

       При використання при аналізі музики літературних творів доцільно лише за умови безперечного зв’язку літературного і музичного змісту. Наприклад, хороші результати дає читання уривка з «Казки про царя Салтана» О.Пушкіна, при слуханні музичної картини «Три дива» з одноіменної опери М.Римського-Корсакова; читання уривків з поеми О.Пушкіна «Руслан і Людмила» при аналізі увертюри до одноіменної опери М.Глінки; уривки з повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» при аналізі увертюри чи «Пісні Тараса» з одноіменної опери М.Лисенка тощо. Учителю слід постійно пам’ятати, що в центрі уроків музики повинна бути саме музика, звучання тих творів, про які йдеться в певному літературному творі або які мають літературну основу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

№ 1.

Іван Крилов «Квартет»

Проказница-Мартышка,

Осёл, Козёл, да косолапый Мишка

Затеяли сыграть Квартет.

Достали нот, баса, альта, две  скрипки

И сели на лужок под липки, —

Пленять своим искусством свет.

Ударили в смычки, дерут, а толку нет.

«Стой, братцы, стой! — кричит Мартышка. — Погодите!

Как музыке идти? Ведь вы не так сидите.

Ты с басом, Мишенька, садись против альта,

Я, прима, сяду против вторы;

Тогда пойдет уж музыка не та:

У нас запляшут лес и  горы!»

Расселись, начали Квартет;

Он все-таки на лад нейдёт.

«Постойте ж, я сыскал секрет? —

Кричит Осёл, — мы, верно, уж поладим,

Коль рядом сядем».

Послушались Осла: уселись  чинно в ряд;

А все-таки Квартет нейдёт на лад.

Вот пуще прежнего пошли  у них разборы

И споры, кому и как сидеть.

Случилось Соловью на шум  их прилететь.

Тут с просьбой все к  нему, чтоб их решить сомненье.

«Пожалуй, — говорят, —  возьми на час терпенье,

Чтобы Квартет в порядок  наш привесть:

И ноты есть у нас, и инструменты  есть,

Скажи лишь, как нам сесть!»  —

«Чтоб музыкантом быть, так  надобно уменье

И уши ваших понежней, —

Им отвечает Соловей, —

А вы, друзья, как ни садитесь;

Всё в музыканты не годитесь».

 

 

Іван Крилов «Кукушка и петух»

«Как, милый Петушок, поешь  ты громко, важно!» — 

«А ты, Кукушечка, мой свет,

Как тянешь плавно и протяжно:

Во всем лесу у нас такой  певицы нет!» — 

«Тебя, мой куманёк, век  слушать я готова».— 

«А ты, красавица, божусь,

Лишь только замолчишь, то жду я, не дождусь,

Чтоб начала ты снова...

Отколь такой берется  голосок?