Взаємозвязок попиту і пропозиції ринкова рівновага

ВСТУП

В сучасній  економіці, як правило, блага не виробляються тими, хто  їх споживає. Для того щоб  задовольнити свої потреби, люди  повинні  вступати  у відносини обміну. На ринку покупцю протистоїть  продавець, який є виробляє  і  пропонує  товар.  Попит  і  пропозиція  мають  важливе  значення  в   теорії ринкового  механізму,  за  допомогою  якого  забезпечується  збалансованість економічного розвитку як на мікро так і на макрорівні.

Актуальність теми дослідження курсової роботи є ринок. Це відносини обміну між виробниками та споживачами, в результаті яких вироблені товари змінюють свого власника і переходять у сферу споживання, а ринкова ціна - це грошова форма мінової вартості товару, зовнішній, поверхневий прояв вартості, тобто суспільно-необхідних затрат праці на виробництво товару.

З точки зору мікроекономіки, ринок - це механізм взаємодії основних мікроекономічних суб’єктів, споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація.

Споживачі на ринку виступають як покупці, а фірма , як продавці товарів і послуг. Поведінку покупця описує категорія «попит», поведінку продавця категорія «пропозиція». Ринкова ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців.

Рівень ринкової ціни відображає не тільки витрати виробництва, котрі  виступають визначальним фактором пропонування, але й вплив багатьох факторів, які формуються на боці попиту. Найважливішу роль для попиту відіграє суб’єктивно-психологічна оцінка споживачем корисності блага, яка на ринку проявляється як цінність товару. А.Маршал застосував образну характеристику «лез ножниць», зазначивши, що можна на однакових підставах сперечатися про те, чим регулюється ринкова ціна ? корисністю чи витратами виробництва, як і про те, яке лезо ножиць розрізає аркуш паперу ? верхнє чи нижнє. Таким чином, ціна виступає як складна функція попиту і пропозиції.

Але з іншого боку, ціна сама впливає на величину попиту і пропозиції, її рух змінює як обсяги попиту, так  і обсяги пропозиції, тобто попит  і пропозиція виступають як функції  ціни.

Отже,є три складові ринку: попит, пропозиція, ціна. Які тісно пов’язані між собою і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є теоретичні засади мікроекономіки.

Предметом дослідження є  механізм взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Метою курсової роботи є  дослідження механізму взаємодії  попиту і пропозиції в системі ринкової економіки, розглянути сучасне розуміння попиту  і  пропозиції, а також  визначити  фактори,  що  визначають  попит  і  пропозицію.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

• дослідити ринок як форму організації суспільного виробництва;
• охарактеризувати взаємозв’язок попиту і пропозиції та його роль в механізмі досягнення ринкової рівноваги;
• дослідити види та зміни ринкової рівноваги;
• здійснити аналіз конкретного ринку.

Під час написання курсової роботи були використанні такі методи дослідження як:

- розрахунок;

- дедукція та індукція (за допомогою цих методів були зроблені висновки);

- формально-логічний;

-системний.

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І. Функціональний аспект формування ринкової рівноваги

Розділ ІІ. Цінова еластичність попиту і пропозиції

2.1 Цінова еластичність  попиту

2.2 Цінова еластичність  пропозиції

Розділ ІІІ. Аналіз взаємодії  попиту і пропозиції в умовах існування  на ринку декількох продавців  і покупців

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Функціональний аспект формування ринкової рівноваги

 

1.1.Поняття «ринкова рівновага» та основні постулати теорії рівноваги

 За визначенням П.  Самуельсона, рівновага - це такий стан економіки, при якому зберігається здатність її до саморегулювання: у випадку відхилення економічної системи від збалансованого стану в дію автоматично включаються сили, які намагаються відновити порушені структурні зв'язки.

 Автоматичним механізмом  самонастроювання економічних зв'язків  є механізм досконалої конкуренції,  що не зазнає дії монополії.  Отже, економічнарівновагаєконкурентно-ринковою.

 Формування її відбувається  за певних умов:

• по-перше, функціонування на ринку економічно самостійних суб'єктів;
• по-друге, можливість еластичного використання виробничих ресурсів і вільне ціноутворення;
• по-третє, відсутність монополії та адміністративного втручання держави в систему підприємницької діяльності;
• по-четветре, наявність розвинутої ринкової інфраструктури.

 За змістом система  економічної рівноваги багаторівнева.  В економічній теорії розмежовують  рівновагу обміну, виробництва, розподілу  та споживання. У сукупності вони  формують загальну систему економічної  рівноваги відтворювального процесу.

 Одночасно виділяються  умови статичної рівноваги і  умови рівноваги економіки, що  динамічно розвивається. При цьому  статичну рівновагу розглядають  не як самоціль, а лише як  попередню сходинку до визначення  принципів збалансованості економічних  процесів, що реально розвиваються. В теорії також виділяють поняття  повної та часткової, тимчасової  та постійної рівноваги.

 Автором теорії загальної  рівноваги є відомий швейцарський  економіст Леон Вальрас (1834 - 1910), професор Лозаннського університету, за походженням француз. Він був одним із засновників теорії граничної корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги. Своє відкриття він зробив на основі математичних висновків.

 Леон Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги.

 Рівноважна ціна —  це ціна на конкурентному ринку,  за якої величина попиту і  пропозиції однакові, немає ні  дефіциту, ні надлишку товарів  і послуг. Така ціна не містить  у собі тенденції до зростання  або до зниження обсягів виробництва.

 Постулатами теорії рівноваги Л. Вальраса є такі:

1. Зміни цін впливають  на попит і пропозицію і  навпаки; зміна попиту впливає  на пропозицію і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на  встановлення рівноваги.

2. Рівноважна ціна встановлюється  у результаті конкуренції, співвідношення  попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.

3. Загальна рівновага  здійснюється щодо всіх товарів.  Це пояснюється тим, що потреба  у цьому товарі залежить від  наявності інших товарів. Наприклад,  споживання м'яса залежить від наявності кави.

4. Рівновагу характеризує, як правило, мінова вартість. Мінова  цінність товарів — це рівень  економічної рівноваги. В умовах  конкуренції діють механізми,  які усувають диспропорції та  встановлюють таку мінову вартість, що грунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються.

5. Рівновага досягається  на основі дії всіх учасників  ринку.

6. Рівновага здатна забезпечити  максимально високий рівень задоволення  потреб (безумовно, за наявності ресурсів).

7. Попит на кожний товар  залежить не тільки від його  ціни, а і від цін на всі  інші товари. Наприклад, зростання  цін на деякі продукти харчування  призвело в Україні до зменшення  попиту на періодичні видання.  Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко скоротилися їхні тиражі.

8. Сума попиту споживача  на всі закуплені ним товари  і покупки дорівнює за вартістю  сумі всіх проданих ним товарів  і послуг (у тому числі послуг праці).

9. Ринок безперервно здійснює  «пошук» так званих рівноважних цін.

10. Конкуренція — це  важливий чинник встановлення  рівноваги (через ціни). Існуючі  цінові сигнали регулюють ринок,  з допомогою їх досягається рівновага.

11. Для рівноваги потрібний  ринковий механізм, який діє значно  ефективніше, ніж у минулому  так звана планова система.

 

2.2. Ринкова рівновага. Основні види ринкової рівноваги

Ринкова рівновага – це така ситуація на ринку, при якій за певної ціни реалізації продукції величина попиту дорівнює величині пропозиції.

 

                     Рис.1.21. Ринкова рівновага попиту та пропозиції

Е – точка рівноваги  – точка перетину кривої D і кривої S, яка визначає рівноважну ціну (Ре) та рівноважний обсяг попиту та пропозиції (Qe) (рис. 1.21). В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (Qd = Qs). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Pe), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.

Рівноважна ціна (Pe) -  ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.

Якщо ціна буде нижчою, ніж  Pe, надлишок попиту буде піднімати її вгору (конкуренція покупців) і створювати дефіцит товару (коли величина попиту більше за величину пропозиції); якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Pe, величина пропозиції перевищить величину попиту, створиться надлишок товару (конкуренція продавців), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги (див. рис. 1.22).

P – ціна; Q – обсяг попиту  та обсяг пропозиції; E – точка  рівноваги; Pe – рівноважна ціна; Qe – рівноважний обсяг попиту та пропозиції; P1, P2 – ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок; Qd, Qs – обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок; ∆QS – обсяг надлишку продукції; ∆QD – обсяг дефіциту продукції.

Рис. 1.22. Модель встановлення рівноважної ціни

Умови сталої рівноваги на ринку розглядалися такими відомими вченими-економістами, як А. Маршалл  і Л. Вальрас.

Загальновизнаний на сьогодні метод Л. Вальраса розглядає криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальних прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропозиції при даній ціні (тобто ціна розглядається як незалежна змінна, а кількість товару – як залежна).  А. Маршалл розглядав їх як кінцеві точки ряду вертикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається  (А. Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну – як залежну змінну) (рис. 1.23).

Рис. 1.23. Механізм формування рівноважної ціни: (а) – за Л. Вальрасом (модель Л.Вальраса); (б) – за А. Маршаллом (модель А. Маршалла)

Метод Л. Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А. Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Л. Вальрас розробив “модель коригування ринкових цін”, тоді як А. Маршалл – “модель коригування випуску”.

 

Закони ринкової рівноваги

1. Надлишок пропозиції  діє у бік зниження ціни

2. Дефіцит діє у бік  підвищення ціни

3. Загальний закон ринкової  рівноваги: фактор ціни на даний  товар в ситуації ринкової  рівноваги не призводить до  її порушення, тому що надлишок  пропозиції та дефіцит дорівнюють  нулю.

 

Основні види ринкової рівноваги

1. Стабільна рівновага  - такий рівноважний стан, відхилення  від якого призводить до повернення  до цього ж стану (див. рис. 5.13).

Види стабільної рівноваги

а) Абсолютна рівновага  має місце при встановлені  єдиної рівноважної ціни (рис. 1.24)

                         Р                                                        T = період часу

                        Р₁ 

              Р_е

              

                         P

                                                                         T

 

                       Рис. 1.24. Абсолютна рівновага

б) Відносна рівновага має  місце при невеликому відхиленні цін від рівноважної (рис. 1.25).

                        Р

                        Р₁

                        Р_е

                        Р₂

                                                        Т

 

                       Рис. 1.25. Відносна рівновага

в) Локальна рівновага встановлюється тільки в певних межах коливання  цін  (від Р1 до Р2) (рис. 1.26).

 

                              Р

                             Р₃

                            Р₁

                             Р_е

                Р₂                                              

                            Р₄                 

                                                                                   Т

 

                           Рис. 1.26. Локальна рівновага

г) Глобальна рівновага  встановлюється при будь-якому відхиленні цін від рівноважної (рис. 1.27).

                          P

     Р₃

     Р₁

     Р_е

               Р₂ 

     Р₄

                                                                     Т  

                           Рис. 1.27. Глобальна рівновага

2. Нестабільна рівновага  – такий рівноважний стан, відхилення  від якого не призводить до  повернення у цей стан (рис.  1.28).

1.              

                            Р    S      D

                            P₁                     ΔQ_D

                            Р_е                         Е

                                                                                                     ΔQ_S

                            Р₂                               S            D

                                                    Q_e                    Q

 

                         Рис. 1.28. Нестабільна рівновага

                            Р        D

                                S

                          P₂          E₂

                                                   E₁

                          P₁     S                                     D

                                     Q₂     Q₁                         Q

 

                Рис. 1.29. Ефект “вимивання” дешевого асортименту

В умовах функціонування ринку  може мати місце дві рівноваги (стабільна  і нестабільна). Однією із типових  ситуацій такої рівноваги є виникнення ефекту “вимивання” дешевого асортименту (див. рис. 1.29).

3. Напівстабільна рівновага – ситуація подвійної рівноваги (стабільної і нестабільної водночас) (рис. 1.30).

                        Р     S      D

                        P_e                    E

 

                                 S                                 D

                                       Q_e                           Q

                          Рис. 1.30. Напівстабільна рівновага

4. Абсолютний дефіцит  – ситуація на ринку, при  якій  якою б не була ціна  товару, обсяг попиту буде завжди  більшим за обсяг його пропозиції (рис. 1.30). 

        Р                  D

                                    S        

 

                             S                                    D

                    Рис. 1.30. Абсолютний дефіцит

За умов нерозвиненості  ринкової економіки ціна пропозиції може значно перевищити ціну попиту (рис. 1.31), а обсяг пропозиції не відповідати обсягу попиту (рис. 1.32).

 

                          Р                                S

                         P_S

                         P_D                                             

                                                           D                                  

                                                                    Q

            Рис. 1.31. Ціна пропозиції перевищує ціну попиту

                                   

                         Р      D                        S

 

 

 

 

                                  Q_D  Q_S                        Q

           Рис. 1.32. Обсяг пропозиції перевищує обсяг попиту

В першому випадку максимальна  ціна, яку в змозі дати за даний  товар  (чи послугу) покупці, значно нижча ніж та мінімальна ціна, яку  в змозі запропонувати продавці. Тому ринок для даного товару ще не склався (див. рис 1.31). У другому випадку максимальний обсяг попиту нижче мінімально припустимого обсягу пропозиції. Обсяг попиту є настільки малим, що виробникам невигідно постачати товар в такій мікроскопічній кількості (див. рис. 1.32).

Встановлення рівноваги  може відбуватись внаслідок циклічних  коливань. Якщо коливання носять згасаючий  характер, встановлюється стійка рівновага (рис. 1.33-а). Якщо коливання носять рівномірний чи вибуховий характер (рис. 1.33-б, в), то ціна рівноваги не формується.

 

Р                                         Р                                          Р

 

 

   Р_е                                                               Р_е                                                              Р_е

 

 

                                         Т                                  Т                                               Т

                   (а)                                  (б)                                            (в)

 

       Рис. 1.33. Коливання згасаючі (а), рівномірні (б), вибухові (в)

Найпростішою динамічною моделлю є “павутинно подібна” модель.

Вона відображає формування рівноваги в галузі з фіксованим циклом виробництва, коли виробники, прийнявши  рішення про виробництво на підставі цін, що існували у попередньому році, вже не можуть змінити його обсяг.

Рівновага в “павутинно подібній” моделі залежить від кутів нахилу кривої попиту і кривої пропозиції. Рівновага є стійкою, якщо кут нахилу кривої пропозиції є більшим за кут нахилу кривої попиту (рис. 1.34-а). Рівновага не наступає, якщо коливання носять вибуховий характер і кут нахилу кривої попиту є більшим за кут нахилу кривої пропозиції (рис.1.34-б).

Можливий варіант, коли ціна здійснює регулярні коливання навколо  стану рівноваги. Це можливо в  тому випадку, якщо кути нахилу кривих попиту і пропозиції є однаковими ( рис. 1.34-в).

 

 

 

 

P                                            P                                       P

                              S                            D                                  D                  S

       D                                                                     S 

 

 

                                             Q                                       Q                                    Q    

                    (a)                                      (б)                                    (в)

 

Рис. 1.34. Стійка (а), нестійка (б) рівновага в “павутинно подібній” моделі і регулярні коливання навколо рівноваги (в)

Криві попиту та пропозиції визначають відповідно ціну попиту та ціну пропозиції.

Ціна попиту – це максимальна  ціна, яку згоден сплатити споживач при купівлі даної кількості  товару.

Ціна пропозиції – це мінімальна ціна, за якою продавці згодні запропонувати на ринок дану кількість  товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Цінова еластичність попиту і пропозиції

 

2.1 Цінова еластичність  попиту.

 

Еластичність — міра реагування однієї змінної величини на зміну  іншої; точніше — це число, яке  показує відсоткову зміну однієї змінної внаслідок одновідсоткової  зміни іншої змінної. Яскравим прикладом  є цінова еластичність попиту, яка  відображає зміну величини попиту на певний товар зі зміною його ціни. Ступінь  цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою  коефіцієнта Еп, обчисленого за такою формулою:

                                       =,                                             (1)

Де: %∆Об – відсоток зміни величини попиту,

%∆Ц – відсоток зміни  ціни.

Оскільки відсоткова зміна  змінної є абсолютною зміною змінної, поділеної на початковий рівень змінної, то еластичність попиту за ціною можна  також визначити за формулою:

                              = = * ,                                (2)

Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену залежність, яка  існує між ціною і кількістю  потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати від'ємне значення.

Наприклад, якщо ціна знижується, то кількість потрібної продукції  зростає. Це означає, що чисельник у  формулі буде додатний, а знаменник  — від'ємний, а в результаті матимемо від'ємний коефіцієнт. Навпаки, у  випадку збільшення ціни чисельник  буде від'ємний, але знаменник —  додатний, що знову дасть від'ємний  коефіцієнт.В економічній науці ігнорується від'ємний знак, ураховується лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності. Робиться це, щоб уникнути можливих непорозумінь.

Попит буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої  відсоткової зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4 % викликає зростання попиту на 8 %, то попит  є еластичний. Очевидно, що у всіх подібних ситуаціях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде більший  одиниці; у такому випадку він дорівнює 2.

Якщо відсоткова зміна  ціни супроводжується порівняно  меншою зміною кількості необхідної продукції, попит нееластичний. Так, якщо зниження ціни на 4 % дає в результаті зростання кількості потрібної  продукції на 2 %, то попит нееластичний. У цьому випадку коефіцієнт еластичності складає !/2.

Зрозуміло, що за нееластичного  попиту коефіцієнт еластичності завжди буде менший одиниці. Коли відсоткова зміна ціни і наступна відсоткова зміна кількості необхідної продукції  дорівнюють одна одній, такий специфічний  випадок називається одиничною  еластичністю.

Ц

На рис.2.11 зображено три випадки еластичнос ті:

Ц

 

П

 

П

 

Об

Об

(а) (б) 

Ц

 

 

 

П

Об

(в)

Рис. 2.12 Цінова еластичність попиту: a- еластичний; б- нееластичний;

в- одинично-еластичний попит.

Важливо відзначити, що коли йдеться про нееластичний попит, це не означає, що споживачі абсолютно  нечутливі до зміни цін. Вислів "абсолютно  нееластичний попит" означає крайній  випадок, коли зміна ціни не викликає жодних змін кількості потрібної  продукції. Графічно цей випадок  показують за допомогою кривої попиту, паралельної вертикальній осі (наприклад, П1 на рис. 2.13), і навпаки, коли йдеться про еластичний попит, то це не означає, що споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни. У крайній ситуації, коли найменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати купівлю від нуля до межі своїх можливостей, йдеться про досконало еластичний попит. Крива досконало еластичного попиту являє собою лінію, паралельну горизонтальній осі (П2 на рис 2.13):

Ц

 

                

 

 

 

Об

 

Рис.2.13 Абсолютно нееластичний попит (П1) і досконало еластичний попит (П2)

 

При застосуванні формули  цінової еластичності виникають певні складнощі. При обчисленні коефіцієнта еластичності попиту на зерно в ціновому інтервалі від 5 до 4 грн виникає проблема, яку із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5 грн — 4 тис. одиниць або 4 грн — 8 тис. одиниць) взяти за базову для підрахунку відсоткових змін, які використовуються в формулі еластичності. Цей вибір вплине на результат обчислення.

Комбінація 5 грн — 4 тис. одиниць, показує, що відсоткове зменшення ціни складає 20, а відсоткове збільшення кількості запитуваної продукції — 100 Підставивши ці дані в формулу, отримуємо коефіцієнт еластичності, рівний 100/20, або б. Однак у комбінації 4 грн — 8 тис. одиниць продукції відсоткове збільшення ціни становить 25 %, а відсоткове зменшення кількості запитуваної продукції — 50 %. Коефіцієнт еластичності складає в цьому випадку 50/25, або 2.